Щороку 28 жовтня в Україні відзначають День визволення від німецько-фашистських загарбників під час Другої світової війни. Вигнання нацистів з України тривало майже 700 днів. 18 грудня 1942 року був визволений перший населений пункт — село Півнівка, що на Луганщині. Останнім, 23 листопада 1944 року, радянські війська звільнили місто Чоп на Закарпатті. Бахмут деокупували 5 вересня 1943 року.

Бахмутянка Світлана Сікварова опублікувала в соцмережі спогади містян про звільнення міста та фото з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Деокупація Бахмута в 1943 році

Краєзнавиця Світлана Сікварова зауважила, що Бахмут звільняла 3-я гвардійська армія під командуванням генерал-лейтенанта Д. Лелюшенка. 5 вересня до неї приєднався 23-й танковий корпус генерал-лейтенанта Ю. Пушкіна.

Мешканець Бахмута Володимир Пильчик згадує про звільнення міста-фортеці: 

«До літа 1943 року панування у повітрі нашої авіації стало абсолютним. Дійшло до того, що довелося спостерігати таку картину: дев’ятка наших Пе-2 (ред. радянський двомоторний бомбардувальник) на польоті зі сходу на захід пройшла все місто, обвалила бомбовий вантаж на польовий аеродром німців і тим же шляхом повернулася на схід. Водночас жодна зенітка в місті не «тявкнула».

Влітку цього року почастішали облави людоловів, окупанти лютували, викрадали молодь до Німеччини. Проте вони почували себе далеко не так самовпевнено, як це було у 1941-42 роках. Ми знали, що фронт наближається, і чекали на звільнення. Нарешті настав серпень, момент звільнення наблизився впритул, ще більше чинили облави, німці почали палити і підривати місто.

Весь перший день і половину наступного у місті практично не було видно визволителів. Тільки зрідка промайнуть один чи два-три наші бійці і знову нікого не видно. Було незрозуміло від кого ж три доби йшли сили німецької армії, виникала тривога: чи це не тимчасове звільнення. 

У другій половині другого дня ситуація прояснилася. На захід покотився безперервний потік Червоної армії. У цьому потоці зрідка можна було побачити гужовий транспорт. Танк за танком, сотні бойових машин, автомобілі з гарматами на причепі. Жодного підрозділу в пішому строю.

Частини, що не вміщалися на залізничний переїзд, повертали на стадіон, де миттєво розгорталися похідні кухні, годували солдатів, і щойно в колонах, що рухалися, утворювався розрив, втягувалися в цей проміжок і продовжували рух на захід. Так тривало три доби. Стало зрозуміло — поверненню окупації не бувати».

Наслідки війни

Світлана Сікварова підкреслила, що Україна втратила у війні, включаючи вбитих, померлих від голоду і хвороб, жертв концтаборів, депортованих, евакуйованих, вимушених емігрувати — до 14 мільйонів людей. 40 відсотків свого економічного потенціалу, що складає 42 відсотки від матеріальних втрат всього Радянського Союзу.

Американський дослідник сучасної історії Едгар Сноу переконаний, що «жодна інша країна Європи не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам і селам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі, як Україна».

Він також додав: «Те, що дехто намагається зобразити як «російську славу», було в багатьох аспектах українською війною».

Читайте також:

• Люди тут гуляли, спілкувалися та зустрічалися: спогади бахмутян про Топталівку
• РЦ «Перемога» у Бахмуті: як центр культури покращував життя бахмутян? Фотоспогади
• Окупація, визволення та роки відновлення: спогади мешканця Бахмута-Артемівська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 971 році відбулася Доростольська битва — один із ключових епізодів правління князя Святослава Ігоревича. Після походу на Балкани та завоювання значної частини території Болгарії, Святослав зіткнувся з Візантійською імперією, яка на чолі з імператором Іоанном Цимісхієм виступила проти русів. Ця битва увійшла в історію, адже Святослав переміг візантійців з вдвічі меншим військом.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Доростольська битва

Довготривала Доростольська битва почалася у 971 році між дружиною Святослава та армією Візантійської імперії. Князь-завойовник Святослав налагодив дружні зв’язки з Болгарським царством і вирішив скористатися їх територією, як плацдармом для наступу.

У ході декількох битв, що принесли тактичну поразку війську Святослава, з’явилася необхідність відступити до міста Доростол і зайняти там оборону. Доростол був міцною фортецею на правобережжі Дунаю, що візантійці боялися брати прямим штурмом, але вони не думали відступати і взяли місто у щільну облогу.

20 липня 971 року Святослав звернувся до своєї дружини і сказав про те, що краще померти, ніж втекти з великим соромом. Візантійський імператор Іоанн І Цимісхій стягнув до Доростолу 60 тисяч воїнів, щоб перемогти послаблену 30 тисячну дружину Русі-України. Руське військо билося на смерть, як і закликав великий князь. Візантійці дуже злякалися втрат, які вони почали нести.

За візантійськими джерелами, імперська армія втратила 38 тисяч воїнів загиблими, а кількісні показники втрат княжої дружини невідомі. Візантійці погодились на мир. Імператор Іоанн І, дуже вражений силою і мужністю князя та його воїнів, не просто вільно випустив залишки київських воїнів, а дав їм харчів на дорогу додому.

Вдячний Святослав віддав полонених візантійців і дав обіцянку не нападати на землі східної Римської імперії. Два правителі розійшлися з миром після довгої і кровопролитної війни.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також: 

• Бахмут з висоти пташиного польоту: добірка фотографій довоєнного міста
• Людина, яку боявся Ленін: яким був Симон Петлюра
• Княгиня Ольга: як помститися за смерть чоловіка та розбудувати державу?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ярослав Мудрий – один із найвидатніших правителів Київської Русі, який зміцнив державу, розширив її кордони та заклав основи законодавства, створивши “Руську Правду”. Саме за його правління Київ перетворився на центр європейської культури та дипломатії.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше – переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Історичні перемоги Ярослава Мудрого

Київську Русь-Україну довгі роки тероризували племена половців, які були кочівниками лісостепових масивів на сході країни. Через постійні напади Володимир Великий був змушений почати будувати міста вздовж східного кордону, літопис згадує: “і нача ставити (Володимир) городи по Десні, і по Востри, по Трубешеви, і по Сулі та по Стугні…”.

Справу захисту кордонів держави продовжив Ярослав Мудрий. У 1036 році половці відчули силу і спробували оточити столицю. Ярослав з дружиною вийшов з Новгорода і зустрів печенігів майже у самому Києві.

Літопис не зберіг кількості воїнів з обох сторін, але яскраво описує битву:

“Бій тривав цілий день — аж під вечір переміг Ярослав. Печеніги втікали на всі боки, не знаючи, куди втікати; одні потонули в Сітомлі, інші в інших ріках так погинули, а решта їх повтікала і так до сьогодні”.

Більша частина печенігів після поразки пішла за річку Дунай, де почала набіги на Візантію, а решта, здивована силою давньоукраїнського війська, заступила на службу до княжої дружини.

Загроза печенізького нашестя була докорінно знищена, а на місці доленосної битви був збудований Софійський собор, як символ славної перемоги.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

• Казковий Бахмут: 5 фотографій довоєнного міста
• Як з’явилася ліпнина в оздобленні будинків Бахмута: історичні факти
• Як режисер кліпів Imagine Dragons зустрічав Новий рік у 2023 році у Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!