Місто-фортеця: бахмутський історик розповів, як правильно ставити наголос у назві

Семаковська Тетяна 14:30, 3 Лютого 2024
Дизайн без назви 13 28c77

Наш Бахмут за останній рік пережив чимало трансформацій, місто стало символом Незламності, боротьби та мужності. Попри те, що в Бахмуті зруйновано вже на 90%, воно продовжує асоціюватися у нас з найкрасивішим. Однак, одне залишається незмінним — це наголос про БАхмут чи БахмУт? 

Про правильний наголос у назві міста розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмут. Назва

0x0 20 e5d34

На головній площі Бахмута всі десять місців від повномасштабного вторгнення майоріють українські прапори. Місто тримають сили ЗСУ. Фото: Роман Потапенко

Screenshot 292 94fa9

Річка Бахмутка. Фото: Володимир Зеленський, Телеграм

Отже, спершу головне. Вірно говорити саме БахмУт — з наголосом на “ý“.

З 2016 року, коли місто Бахмут повернуло своє історичне ім’я, в засобах масової інформації раз у раз воно стало звучати як Бáхмут із наголосом на першому складі. Це викликало здивування місцевих жителів, які ніколи не забували справжню назву Бахмýт, хоч місто й називалося майже одне століття Артемівськом, пояснює Ігор Корнацький.

Крім того, каже історик, річку Бахмýт, в честь якої виникла назва міста, здавна також називали зменшено Бахмýткою. До слова, в радянські часи річку хотіли перейменувати в Артемівку, але така назва не прижилася й була забута. Водночас із цим вплив медіа розповсюдився серед місцевих жителів, через що вони стали засвоювати “новий” наголос на “á”. 

Питання про наголос нібито не найгостріше з тих, що постають перед містом і країною в умовах повномасштабної війни. Але довкола нього так само як і досі, точаться суперечки. Можна почути навіть: “Сказала людина з цього міста таке: “Будь ласка, кажіть Бахмýт, бо кажуть Бáхмут, то воно у нас і бахкає…”

Ігор Корнацький // Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею

Звідки взялася назва Бахмута?

В енциклопедіях і словниках ХІХ століття не було правил стосовно наголосу, пояснює бахмутський історик. Водночас вже в довідкових виданнях ХХ століття є значні розбіжності. 

287325796 438569721039362 2983773725600842442 n 4b9cb

Українське козацтво в Бахмуті. 12 травня 1918 року. Фото: надане Ігорем Корнацьким

Відтак, нормативний “Словарь географических названий СССР” датований 1983 наводить лише один варіант назви річки: Бахмýт.  Аналогічний довідник “Словарь географических названий Украинской ССР” має позначку “Узгоджений з Президією Верховної Ради УРСР”. 

В цьому словнику назва річки Бахмýт передана однаково російською й українською мовами – теж із наголосом на “ý”. Цікавий факт, наводить пан Ігор, у “Топонімічному словнику України”, де є подвійний наголос: Бáхмýт. Розбіжності в наголосах є в “Словнику гідронімів України” де річка Бахмýтка, а місто Бáхмут.

Ігор Корнацький наводить також приклад з видання “Словарь русских народных говоров”, який містить цілу низку похідних від Бахмýта, і всі з наголосом на “ý”.

Внесок Івана Котляревського в Бахмýт

321913972 721183399314311 2185177452015085843 n bdeea

“Енеїда” І. П. Котляревського (видання 1862 року). Фото: надане Ігорем Корнацьким

Історик припускає, що, ймовірно, російською буде правильний наголос на “ý”, а  українською чомусь на “á”. Однак, прихильники наголосу на “á”, каже Ігор Корнацький,  посилаються на невідоме досі правило української мови.

Своєю чергою, вже перший твір нової української літератури — “Енеїда” Івана Котляревського містить згадку про сіль-бахмýтку. З цим же наголосом і з посиланням на Котляревського слово “бахмýтка” увійшло до “Словаря української мови” за авторством Бориса Грінченка.

Про те, як назва “Бахмутский уезд” (Бахмутський повіт) наголошувалась у дорадянські часи, можна дізнатися з видання середини ХІХ століття “Предварительные сведения о числе жителей в России по губерниям и уездам, в 1851 году”, розповідає історик. 

Повіт у своїй назві, утвореній від назви повітового центру, називався теж Бахмýтським. Такий самий наголос і досі мають інші топоніми, похідні від Бахмýта: Бахмýтське, Бахмýтівка, а також і прізвища Бахмýтов і Бахмýтський, пояснює історик. 

287725517 619260719147725 364553172674844211 n 600ba

Будинок Бахмутської повітової земської управи, над яким у листопаді 1917 року було піднято перший на Донеччині український прапор. Фото: надане Ігорем Корнацьким

311982327 551073213693557 6765108275635493657 n 356c7

Будівля колишньої земської управи, в якій до повномасштабного вторгнення розташовувався Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, значно постраждала під час пожежі після влучання російського снаряду у жовтні 2022 року. Фото Фейсбук Олексій Рева.

Нові відкриття

Досить нещодавно був виявлений один факт від краєзнавця з Нью-Йорка, Донецької області, відомого у мережі Facebook як Etnografo Donetz. Він виявив, що у журналі “Детский отдых” 1894 року є нарис географа Сергія Меча “Поездка в южную Россию”. Тут міститься опис Бахмута з такими словами: 

Таков Бахмут, как называли его граждане, делая ударение на у и произнося это слово так же, как мы произносим хомут

Сергія Меч // Географ XIX-століття

За словами Ігоря Корнацького, ці нотатки про місцеву вимову назви Бахмýт стосуються україномовного місцевого населення. Цей факт корелюється з даними перепису 1897 року, за яким понад 61% жителів Бахмута назвали своєю рідною мовою малоруську, тобто українську.

Вірші українських поетів минулого — ще один зі способів пересвідчитися, якою була традиційна вимова назви. Справжній наголос тут підказує сам розмір вірша, правильне чергування наголошених і ненаголошених складів. Ось приклад на вірші В. Сосюри.

320827790 1241494266404468 2531860421062573491 n 1db52

Володимир Сосюра. Туга за Бахмуткою (1955). Фото: надане Ігорем Корнацьким

320212203 5792067490879772 4408890545909561609 n 13a69

Володимир Сосюра. Туга за Бахмуткою (1955). Фото: надане Ігорем Корнацьким

Сосюра використовував наголос саме на “ý”, в словах Бахмýт, Бахмýтка, і вживав його послідовно з 1920-х до 1960-х років. 

Взявши до уваги суперечливість різноманітних друкованих версій, здається, варто довіряти місцевій усній традиції, яку добре знали й відчували наші попередники, й яка була письмово зафіксована в українській мові ще до будь-яких радянських перейменувань. Усталена вимова назви Бахмýт – це, безумовно, складова частина нематеріальної культурної спадщини нашого краю, яку варто цінувати й берегти,

Ігор Корнацький // Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею

0x0 11 009d6

Центральна площа Бахмута. Грудень 2022 року. Фото: Роман Потапенко.

0x0 14 3369a

Вулиця миру в Бахмуті. Грудень 2022 року. Фото: Роман Потапенко.

Читайте також: 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Семаковська Тетяна 18:02, 4 Січня 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Протягом 2013-2014 років Бахмут пережив багато змін і, на жаль, навіть окупацію. У 2013 бахмутяни приходили дивитися футбольні матчі на реконструйований стадіон “Металург”, а в 2014 місто захопили сепаратисти, тут повісили російський прапор й обстріляли будівлю прокуратури.

Редакція згадує головні події, які відбувалися у Бахмуті у 2013-2014 роках.

Ярмарок в Бахмуті

Ярмарок в Бахмуті, 2013 рік / Бахмутська міська рада

У вересні 2013 року в Бахмуті був традиційний ярмарок, проводили його на бульварі Металургів. Для бахмутян ця подія була святковою, люди приходили просто подивитися на товар чи прикупити щось додому. Продавалося тут практично все: від їжі до саджанців плодових дерев. У 2013 році участь в ярмарку взяли 237 підприємців. На свято їхали не тільки локальні бізнеси, але й учасники з інших областей:

  • Донецької;
  • Луганської;
  • Харківської;
  • Запорізької;
  • Сумської.

Відкриття “Бруснички”

Супермаркет Брусничка
Відкриття супермаркету у Бахмуті, 2013 рік / фото з відкритих джерел

У 2013 році в Бахмуті з’явилося кілька нових магазинів, серед них супермаркет “Брусничка”. Його відкриття припало на останні дні літа. Й хоча відкриття продуктової крамниці було гучним, завершила свою роботу “Брусничка” досить швидко.

У 2018 році магазини торгової мережі почали закриватися. А ще вони прославилися тим, що продавали алкоголь у заборонені години, розпорядження про які ввели у 2015 році.

Магазин Брусничка 2018 рік / Бахмут IN.UA

Початок розчищення русла Бахмутки

Розчистка річки, Бахмут / фото з відкритих джерел

На 2013 рік припав початок масштабного проєкту з розчищення та облагородження річки Бахмутки. Згодом тут з’явилася красива набережна, а сама річка отримала друге життя. Водойму планували розчищати й надалі, план передбачав розбудову до 2027 року.

Загалом облаштування та озеленення набережної коштувало бюджету 17 мільйонів ​​447 тисяч гривень, а скверу поблизу — 5 мільйонів 420 тисяч гривень. Обидва об‘єкти реконструювали коштом обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Висадка троянд

Алея троянд в Бахмуті / фото з відкритих джерел

У 2013 Бахмут зацвів тисячами троянд. На алеї висадили десятки кущів. Щоправда, потім ці квіти почали красти прямо з клумби невідомі вандали. Крім троянд, крали ще низькорослі ялинки, які теж посадили на площі.

Реконструкція Металурга

Металург стадіон
Стадіон “Металург”, 2013 рік / фото з відкритих джерел

Наприкінці 2012 року завершилася повна реконструкція стадіону “Металург”. За дев’ять місяців 2013 року стадіон відвідали 1920 осіб. Тут проводили тренування футбольні команди, а потім і самі матчі. Стадіон привносив частку у міський бюджет, хоча це не покривало тогочасного дефіциту. У 2018 році тут відбувався Чемпіонат України з легкої атлетики серед молоді.

Наближався 2014 рік, який для Бахмута став знаковим. Місто пережило вплив Антимайдану, сепаратистів та окупацію. Згадуємо, як це було.

Шинкаренко й Антимайдан

Шинкаренко Бахмут
Олександр Шинкаренко, представник Партії Регіонів з Бахмута / скриншот

Примітка. Антимайда́н — провладний рух та серія мітингів в Україні на підтримку Партії регіонів та КПУ, які відбувалися протягом 2013-2014 років під час подій Євромайдану, акцій “Русской весны” та війни на Донбасі.

Олександр Шинкаренко — депутат місцевої ради Бахмуту, голова міської Партії Регіонів. Під його кураторством тогочасні “артёмовцы” їздили в столицю на Антимайдан. Артемівська делегація була однією з найчисельніших на Антимайдані у Києві.

Шинкаренко заявляв, що добровольці беруть участь в акціях без фінансової нагороди, але вони отримують гроші за відрядження на проїзд та харчування. Також він зізнався, що групи збирають з-поміж людей, які можуть без шкоди для основної діяльності підтримати партію, у тому числі безробітних.

Перший проросійський мітинг в Бахмуті

Проросійський мітинг в Бахмуті
Проросійський мітинг в Бахмуті, 2014 / фото 06274

1 березня 2014 року в Бахмуті відбувся перший масовий проросійський мітинг. Звучали заклики до об’єднання з росією та проведення референдуму. Над будівлею міської ради повісили російський прапор. Такі “акції” тривали до середини квітня.

Людей, які б це підтримували, ставало все менше. 12 квітня в Артемівську сепаратистами була проголошена влада так званої днр. Наступного дня Україна розпочала антитерористичну операцію, яку більше знали, як АТО. Вона тривала вісім років, а потім росія почала повномасштабне вторгнення.

Російський танк в Бахмуті, 2014 рік
Російський трофейний танк в Бахмуті, 2014 рік

24 червня сепаратисти спробували штурмувати військову частину в місті, але безрезультатно. 25 травня окупанти зірвали вибори президента України, які мали відбуватись в місті. Згодом було ще кілька великих штурмів військової частини. 4 липня бійці батальйону МВС “Артемівськ” потрапили у вуличний бій біля будівлі прокуратури, де розміщувався штаб ДНР.

6 липня Бахмут був звільнений від росіян. Місто повернулося до життя, а його оборонці не дали росіянам заволодіти зброєю, яка на той час розташовувалась в Центрі забезпечення бронетанкового озброєння в Артемівську і на базі зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка.

Війна потроху підступала все ближче, а бойові дії на Сході продовжували класифікувати, як АТО. Попри те, місто почало відроджуватися, все частіше тут можна було побачити українських військових, які обороняли наші кордони від росіян.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут. Минуле й сьогодення: як бахмутян вчать любити та розрізняти урбаністику 

Семаковська Тетяна 14:48, 11 Вересня 2023

Зараз Бахмут відомий багатьом у світі. На жаль, передумови такої відомості трагічні не тільки для містян, а й для всієї України. Багато людей бачили страшні руйнування, які завдали Бахмуту росіяни протягом повномасштабної війни. Напротивагу цьому місцеві мешканці намагаються також показати, яким місто було до вторгнення росії та як воно жило колись, до цієї великої трагедії. Одним із ресурсів, де можна порівняти минуле та сьогодення та дізнатися більше про колись квітуче та щасливе місто є сторінка «Бахмут. Минуле й сьогодення». Ми вирішили розпитати у засновників про цей проєкт та розповісти детальніше про їх мотивацію. 

Історія та минуле Бахмута наразі є одним з акцентів роботи бахмутян та людей, яким важливо розповісти більшій аудиторії про місто. Якщо ввести у пошуковій системі слово «Бахмут», то можна побачити переважно фотографії руйнувань. В таких умовах згадувати та демонструвати те, яким місто було до приходу росіян дуже важливо. Минуле тісно переплітається із сьогоденням і ці паралелі можуть збурити ностальгічні спогади та продемонструвати, яким прекрасним містом був колись Бахмут. Одним із джерел розповсюдження є відносно нова сторінка у Facebook «Бахмут. Минуле й сьогодення». Наша редакція поспілкувалася із її засновниками, щоб дізнатися, як прийшла ідея створення такого проєкту, як проходять пошуки інформації та про подальші плани розвитку. 

Читайте також: Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Повномасштабна війна змінила плани автора

Автори та надхненники створення сторінки побажали залишитися анонімними, але розповіли нам історію створення проєкту та перепони, які спіткали цю ідею з початком повномасштабної війни. Сама ідея сторінки «Бахмут. Минуле й сьогодення» виникла ще кілька років тому, але її вдалося реалізувати наприкінці 2022 року. Великий наступ росіян на Україну та руйнація міста трансформували початковий задум до нових реалій. 

Задум спочатку полягав у наступному. Порівняння фотографії минулих років із фотографією, що зроблена у теперішній час з того ж ракурсу. Назва спільноти «Бахмут. Минуле й сьогодення»  передбачає саме таку спрямованість. На березень-квітень 2022 року було заплановано визначення необхідних локацій та, власне, сам процес фотографування. Але повномасштабне вторгнення РФ в Україну внесло суттєві корективи у ці плани. Тепер приходиться порівнювати фотографії міста до 2022 року та після жахливих руйнувань. Це дуже сумно та боляче. Але, на мою думку, слід фіксувати та публікувати фотодокази наслідків війни.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Повномасштабна війна внесла суттєві корективи у плани авторів сторінки

Джерело: знімок екрана зі сторінки на Facebook

«Нам цікаво все»: автори сторінки про пошук контенту

За час існування сторінка зібрала понал 900 читачів, а деякі дописи можуть набирати до 100 та більше реакцій. Тут можна знайти велику кількість фотографій чи відео про Бахмут з різних часів, починаючи з минулого сторіччя, закінчуючи сьогоденням. Автори намагаються зібрати максимальну кількість матеріалів про Бахмутський район та поділитися нею. Таким чином, люди, які хочуть дізнатися про різні аспекти життя міста зможуть це зробити в одному конкретному місці, а пошук таких матеріалів може суттєво спроститися.

Головним призначенням групи є збереження максимальної кількості матеріалів про бахмутський регіон у одному місці. Можливо, створення фото-відеоархіву про Бахмут різних часів. До речі, на деяких тематичних ресурсах, коли користувачі діляться своїми знахідками,  модератори зазначають, що ми це бачили, ми про це знаємо, нам це не цікаво.  Засновники сторінки «Бахмут. Минуле й сьогодення» мають протилежну думку – нам цікаво все. Кожна крихта, кожна дрібничка. З маленького складається велике. Щодо бачення майбутнього групи «Бахмут. Минуле й сьогодення». Задача максимум – створення єдиного інформаційного ресурсу про історію міста Бахмут. Зрозуміло, що для реалізації цих задумів необхідна підтримка, а прагнення є.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Головним призначенням групи є збереження максимальної кількості матеріалів про бахмутський регіон у одному місці

Джерело: сторінка Бахмут. Минуле й сьогодення на Facebook

Оскільки ідея створення сторінки виникла задовго до її реалізації, то багато матеріалів, які можна на ній побачити, це результат праці авторів та засновників протягом довгого часу. Це містить в собі й особисті архіви, і ті матеріали, які в різні часи можна було знайти в інтернеті. 

Деякі матеріали було зібрано протягом кількох попередніх років з різних сайтів для особистого користування  без збереження джерел. Згодом виникла думка про створення фейсбук-сторінки. Відшукати всі посилання та джерела зараз досить складно, тому певний контент публікується  без зазначення авторів. Хочеться вибачитися за цей недолік і подякувати всім небайдужім користувачам всесвітнього павутиння за те, що ділитися своїми матеріалами. Щось публікується з особистого архіву. Дещо цікаве можна відшукати на інтернет-аукціонах. Здебільшого контент формується спонтанно. Проте, деякі публікації готуються завчасно до певних дат.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Кожен може долучитися до формування контенту на сторінці та надіслати свої архівні фото та відео авторам

Джерело: сторінка Бахмут. Минуле й сьогодення на Facebook

Крім того, долучитися до розвитку сторінки можуть і самі читачі. Адже автори радо приймуть фото, відео та інші матеріали за тематикою групи від підписників. Поки що таких випадків не дуже багато, але адміністрація сторінки сподівається на підвищення активності читачів у майбутньому. Інколи люди можуть мати у своїх архівів дуже цінні для історії матеріали, але навіть не здогадуватися про це. Тому, якщо у вас збереглися фото, відео чи інші матеріали, що пов’язані з минулим міста, то ви можете надіслати їх і, там самим, долучитися до створення контенту на сторінці.

У закріпленій публікації є звернення до бахмутян і не тільки з пропозицією ділитися фотографіями, відео, спогадами тощо, які так чи інакше пов’язані з нашим містом. Але активність майже дорівнює нулю.  Хоча у мене є впевненість, що майже кожна родина має фото-, а хтось і відеоархів, де можна знайти щось цікаве.  Тому, користуючись нагодою, звертаюся до містян – давайте разом збережемо історію нашого славного міста заради майбутнього.  Хочу навести такий приклад. У однієї людини зберігалося кілька фото минулих років, на яких на задньому плані можна було спостерігати фрагмент будівлі, якої вже немає. Для власника цих світлин вони не мають жодної цінності з точки зору урбаністики, а для дослідників історії рідного краю – безцінна знахідка.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Читайте також: Бахмутський Цветмет в евакуації: що стало з підприємством?

Головний ухил у групі – урбаністичний

Автори порівнюють фото Бахмута до та після повномасштабного наступу, тим самим фіксують наслідки війни

Джерело: сторінка Бахмут. Минуле й сьогодення на Facebook

Найбільший акцент на сторінці приділяється саме питанням урбаністики та архітектури. У Бахмуті було розташовано велика кількість історичних будівель, які зараз знищенні або суттєво пошкоджені росіянами. Раніше ми розповідали, що відбудова історичної спадщини може, зокрема, відбуватися із відтворенням початкового вигляду будівель через збережені фото та відео матеріали. Тому, ідея сторінки «Бахмут. Минуле й сьогодення» може мати позитивний вплив і на подальший процес відбудови міста. 

Головний ухил у групі – урбаністичний. І, саме, архітектура і є тим зв’язком між минулим і майбутнім. Шкодую, що цей проєкт не було реалізовано раніше, коли ми всі жили вдома. Тепер у багатьох мешканців фотоальбоми залишилися в Бахмуті й, напевно, знищені або втрачені назавжди. Звісно, у кожної людини свої вподобання. Я особисто відчуваю позитивні емоції, коли вперше бачу стару світлину з видами міста. А процес пошуку таких фотографій нагадує полювання. Можливо всім бахмутянам слід згуртуватися навколо створення фотоархіву нашого старовинного, унікального,  дивовижного міста.

Адміністратор сторінки // Бахмут. Минуле й сьогодення

Читайте також: Діалоги з владою: соціологиня Марія Грищенко про варіанти залучення громади до відбудови Бахмута

Фото: Бахмут.IN.UA

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

День музеїв: які заклади існували в Бахмуті та що з ними сталося під час війни

Сьогодні, 18 травня, в Україні та світі святкують День музеїв, це свято є нагадуванням про необхідність знати власну історію, поважати її та робити висновки на […]

Скіфи, обереги та “буденки”: 10 маловідомих фактів про українські вишиванки

У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки — традиційне, але не офіційне, свято українського народу. Цьогоріч він припадає на 16 травня. Редакція Бахмут […]

11:00, 16.05.2024 Скопіч Дмитро

Сім жінок, котрі створили інноваційні винаходи, які привласнили собі чоловіки

Багато сучасних історичних книг часто розповідають про “великих” людей в науці, які ж насправді просто викрали чужу ідею. На жаль, так часто відбувалося з винахідницями, […]

15:45, 14.05.2024 Скопіч Дмитро

Часів Яр до війни: фото мирного міста на Донеччині

Перш ніж стати епіцентром запеклих боїв російсько-української війни, Часів Яр був тихим і затишним містом  на Донбасі з багатовіковою історією та самобутньою культурною спадщиною. 

Горлівка до війни

Горлівка до війни: погляд зсередини на життя індустріального серця Донбасу

Горлівка, колись жваве та культурне місто, що знаходиться під російською окупацією з весни 2014 року. Його жителі згадують минуле з ностальгією, розповідаючи про унікальність місцевого […]