Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 30 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали

Семаковська Тетяна 17:40, 3 Вересня 2024

Під час війни для багатьох українська мова стала сакральним символом незламності, важливою частиною життя для тих, хто ідентифікує себе, як громадянина України.

Бахмут IN.UA підготував 30 цікавих та маловідомих фактів про українську мову, про які ви могли не чути.

День рідної мови

Історія свята має досить сумне походження, яке досить близьке для кожного українця. Справа в тому, що 21 лютого 1952 року в Бангладеші жорстоко придушили мітинг студентів, які виступили проти заборони на використання їх рідної бенгальської мови.

Вже в 1999 році на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовного та культурного різноманіття було прийнято рішення започаткувати день Міжнародний день рідної мови.

Факт 1. Без “ґ” в алфавіті

Літера “Ґ” / ілюстрація Бахмут IN.UA

У 1933 році з українського алфавіту вилучили букву “ґ”. Це зробили з ідеологічних міркувань, бо тогочасна російська влада вважала, що використання літери “ґ” наближає українців до західного стилю мови й віддаляє їх від російської мови.

В ті часи відомі письменники Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути “ґ” в абетку. Утім, вдалося це зробити лише у 1990 році. Сьогодні ж кожен українець регулярно використовує “ґ” у щоденному вжитку.

Факт 2. 134 заборон

Українську мову неодноразово намагалися заборонити росіяни, через що її можна назвати однією з рекордсменок у світі. Вважається, що загалом таких спроб було 134. Найвідоміші з них — Валуєвський циркуляр та Емський указ. Спроби ввести жорстку заборону були й задовго до цих документів. Наприклад, в 1627 році церква наказала спалити та заборонити всі книги українською.

Факт 3. “Чорнобаївка” лідирує

“Паляниця”, “Збройні Сили”, “Стугна”, “Козак”, “Зміїний” і  “Чорнобаївка” — це одні із найуживаніших слів української мови за перші 100 днів повномасштабного вторгнення. Їх використовували українці кожного дня по декілька разів.

Факт 4. Першим був “мед”

мед у банках
Слово “мед” було одним із перших у писемній українській мові / Вікіпедія

Першими словами, які були написані українською мовою, стали “мед” і “страва”. Їх записав візантійський історик Пріск Панійський у 448 році, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України.

Однак, її формування почалося задовго до цього. Як вважає науковець Василь Кобилюха, українська мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери зі санскриту.

Факт 5. Найдовші слова

Часто можна почути жарти, що у німецькій мові дуже довгі слова, які складаються з великої кількості літер. Найдовше слово в українській мові також не маленьке, у ньому аж 30 букв. Це — “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Таку назву має спеціальний хімікат для боротьби зі шкідниками, як-от комарі. Але в народі слово має спрощену форму — “дуст”.

У свою чергу, в мові згадувалось ще довше слово “а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота”, в якому аж 38 літер.

Найдовшою абревіатурою в українській мові вважається ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується так: Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання.

Будинок, де жив Котляревський / Вікіпедія

Факт 6. Котляревський дав українській мові офіційний статус

Івана Котляревського вважають зачинателем української мови. Це відбулося після публікації твору “Енеїди”, його письменник писав на підґрунті полтавського діалекту. Писав він живою розмовною мовою не просто так, а тому що у 1729 році видали указ, який зобов’язував переписати з простої книжної української мови на російську.

Тож, щоб не писати російською, Котляревський використав хитрий прийом — створив твір живою розмовною українською мовою. У 2019 році “Енеїда” потрапила до списку 100 найкращих українських літературних творів за версією Українського ПЕН-клубу.

Факт 7. росія розмовляє українською

На планеті близько 45 мільйонів людей володіють українською мовою. Її використовують у Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США й навіть у росії.

Для діток є книги із набором паліндром / Книгарня Є

Факт 8. Паліндроми

Українська мова має унікальну особливість, яка притамана лише їй — це паліндроми. Ними називають “дзеркальні” фрази або слова. Унікальність у тому, що їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось кілька прикладів паліндромів:

  • я несу гусеня;
  • де помити мопед;
  • кит на морі романтик;
  • кіт утік.

З повсякденного вжитку можна виокремити такі слова:

  • зараз;
  • дід.

Факт 9. Лайба й кіндейка

Крамниця велосипедів або донецьких лайб на Хрещатику / Вікіпедія

Українська мова багата на діалектизми — це слова, цілі фрази або граматичні форми, які використовують лише у певній місцевості. Донеччина також має цікаві приклади діалектизмів:

  • порожняк (брехлива інформація);
  • лайба (велосипед);
  • кіндейка (маленька кімнатка або офіс);
  • тормозок (перекус);
  • бакай (вибій з водою на дорозі).

Факт 10. Київ та Полтава — столиці мови

Сучасна українська літературна мова ґрунтується на полтавсько-київському діалекті. Вся річ у тому, що автори, які першими писали живою українською мовою, походили з Полтавщини та Київщини.

Факт 11. Найуживаніша та найменш уживана букви в мові

Найуживанішою буквою в мові вважається “п”. Саме з неї починається найбільша кількість слів.

Своєю чергою, найменш вживаною буквою з українського алфавіту в словах є “ф”. Її наявність вказує на те, що слово є запозиченим, адже раніше, її вимовляли як сполучення букв “хв”. Наприклад, хвіртка, Хведір тощо.

Відмінок, який є лише в український мові / фото ілюстративне

Факт 12. Унікальність серед усіх слов’янських мов

Українська мова має одну особливість, яка виділяє її серед усіх слов’янських мов — це кличний відмінок. Саме солов’їна стала єдиною, що зберегла його. Тому в нас є цілих сім відмінків.

Тарас Шевченко / фото з відкритих джерел

Факт 13. “Заповіт” та переклади

Українська література досить популярна в світі, особливо це стосується творчості Тараса Шевченка. Його “Заповіт” має найбільше перекладів серед усіх творів українською мовою. Вірш переклали на 140 мов світу.

Факт 14. Найбільш вживані слова

Українські науковці, проаналізувавши мову, виявили те, які слова найчастіше використовують громадяни в побуті. Це іменник “рука”, прикметник “великий” дієслово “бути” та займенник “він”.

Факт 15. Як називали українську мову в минулому

Українська мова в різні історичні періоди називалася людьми по-різному. Серед назв, які широко використовувалися, виділяють:

  • проста;
  • русинська;
  • козацька.

Історично ж вважається, що найуживанішою назвою української мови до середини XIX століття була “руська”.

Факт 16. У 18 столітті українська мова фунціонувала лише на західноукраїнських землях

На початку XVIII століття російський цар петро І у Східній Україні заборонив друкувати українською мовою релігійну літературу. Її почали витісняти російською. Тоді повноцінно українська мова функціонувала фактично лише на західноукраїнських землях, які перебували в складі Австро-Угорщини.

Факт 17. Офіційний правопис в Україні не є єдиноприйнятним

В Україні є офіційний правопис української мови, але він не є єдиноприйнятим. Наприклад, деякі книговидавництва схиляються до використаня „скрипниківки“, або по-іншому використовують іншомовні слова.

Факт 18. Тлумачний словник налічує 130 тисяч тлумачень

Словник української мови / Вікіпедія

Український тлумачний онлайн-словник понад 130 000 тлумачень із словника української мови та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами.

Факт 19. Українська абетка налічує 33 літери

Українська абетка складається з 33-ох літер, неформально туди включають ще апостроф, але офіційно цей знак туди не входить.

Факт 20. Без “ї” немає України

Буква “ї” тринадцята в українській абетці. У “ї” є унікальне поєднання звуків (й+і), таке звучання було властиве розмовній мові на території Русі. Правильно вживати її слід чітко промовляючи без наближення до “і”. Літери “ї” немає в жодній іншій мові, а для нашої країни вона особлива, адже без неї не буде слів “Україна” та “українська” пише Ольга Дубчак у книжці “Чути українською”.

Факт 21. З початку повномасштабного вторгнення 57% українців стали більше спілкуватися українською

За даними соцопитування на замовлення Суспільного, 57 % українців стали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни.

Факт 22. Українська книга завойовує нові полиці книжкових

За даними Української асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів, більшість книжок, що їх реалізують в Україні, виходили друком у російській мові. Після початку вторгнення україномовної літератури стало значно більше, й попит на неї росте, тоді як на контент російською падає.

Факт 23. В Україні існує понад десяток діалектних словників

В Україні налічують понад десяток словників з різними діалектами, наприклад: полтавська говірка, лемківська говірка, гуцульська, бойківська тощо.

Факт 24. Словник від Жадана та Забужко

Сергій Жадан / Вікіпедія

В Україні існує словник сучасного українського сленгу, який містить понад 5 тисяч слів і словосполучень, узятих з живої мовної стихії. Зокрема, у словнику є сленг з творів відомих українських письменників Любка Дереша, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Оксанм Забужко та інших.

Факт 25. Щорічний радіодиктант

Щороку 27 жовтня в Україні святкують День української писемності та мови. До цього дня влаштовують щорічний флешмоб — Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — тисячі українців доєднуються до написання.

Факт 26. Русифікація медіа Донеччини

У 2005 році в Донецькій області було зареєстровано 990 періодичних видань, з яких тільки 18 видавалися виключно українською мовою. Ситуація змінилась після Революції Гідності, нові україномовні видання відкривалися на території всього регіону.

Факт 27. В 19 столітті тривала “Азбучна війна”

Азбучна війна, це боротьба української громадськості Галичини в 19 столітті проти спроб латинізувати український алфавіт. Перше протистояння було у 1834 році, коли український вчений Лозинський, запропонував увести замість не відповідної фонетичній системі української мови “мертвої” кирилиці польський алфавіт.

Але Лозинський не врахував, що в умовах штучної роз’єднаності українського народу латинізація алфавіту була, по суті, спрямована на відрив західної частини України від східної. Лозинського розкритикували, люди протестували проти рішення.

Факт 28. Перший підручник української мови

Перший підручник сучасної української мови / Вікіпедія

“Грама́тка” авторства Пантелеймона Куліша була надрукована у 1857 році. Ця книга є одним з перших підручників сучасної української мови. Її надрукували у москві.

Факт 29. Найдовше слово

В українській мові є слово, яке складається з 30 літер! Це “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Це хімікат для боротьби зі шкідниками.

Факт 30. 150 діалектизмів у творі

У творі “Слово о полку Ігоревім” налічують до 150 діалектизмів таких, як болоня, велми, гораздь, жалощи, зегзиця, зоря, клекьть, ковьілиє, лада, смага, тутнути, чрьленьїи, щекоть тощо.

Факт 31.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історичні перемоги українців: як Святослав переміг візантійців з вдвічі меншим військом?

Семаковська Тетяна 12:00, 16 Березня 2025
Cвятослав / ілюстрація Бахмут IN.UA

У 971 році відбулася Доростольська битва — один із ключових епізодів правління князя Святослава Ігоревича. Після походу на Балкани та завоювання значної частини території Болгарії, Святослав зіткнувся з Візантійською імперією, яка на чолі з імператором Іоанном Цимісхієм виступила проти русів. Ця битва увійшла в історію, адже Святослав переміг візантійців з вдвічі меншим військом.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Доростольська битва

Довготривала Доростольська битва почалася у 971 році між дружиною Святослава та армією Візантійської імперії. Князь-завойовник Святослав налагодив дружні зв’язки з Болгарським царством і вирішив скористатися їх територією, як плацдармом для наступу.

У ході декількох битв, що принесли тактичну поразку війську Святослава, з’явилася необхідність відступити до міста Доростол і зайняти там оборону. Доростол був міцною фортецею на правобережжі Дунаю, що візантійці боялися брати прямим штурмом, але вони не думали відступати і взяли місто у щільну облогу.

20 липня 971 року Святослав звернувся до своєї дружини і сказав про те, що краще померти, ніж втекти з великим соромом. Візантійський імператор Іоанн І Цимісхій стягнув до Доростолу 60 тисяч воїнів, щоб перемогти послаблену 30 тисячну дружину Русі-України. Руське військо билося на смерть, як і закликав великий князь. Візантійці дуже злякалися втрат, які вони почали нести.

За візантійськими джерелами, імперська армія втратила 38 тисяч воїнів загиблими, а кількісні показники втрат княжої дружини невідомі. Візантійці погодились на мир. Імператор Іоанн І, дуже вражений силою і мужністю князя та його воїнів, не просто вільно випустив залишки київських воїнів, а дав їм харчів на дорогу додому.

Вдячний Святослав віддав полонених візантійців і дав обіцянку не нападати на землі східної Римської імперії. Два правителі розійшлися з миром після довгої і кровопролитної війни.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також: 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історичні перемоги українців: як Ярослав Мудрий провчив половців

Семаковська Тетяна 10:00, 16 Березня 2025
Ярослав Мудрий / ілюстрація Бахмут IN.UA

Ярослав Мудрий – один із найвидатніших правителів Київської Русі, який зміцнив державу, розширив її кордони та заклав основи законодавства, створивши “Руську Правду”. Саме за його правління Київ перетворився на центр європейської культури та дипломатії.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше – переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Історичні перемоги Ярослава Мудрого

Київську Русь-Україну довгі роки тероризували племена половців, які були кочівниками лісостепових масивів на сході країни. Через постійні напади Володимир Великий був змушений почати будувати міста вздовж східного кордону, літопис згадує: “і нача ставити (Володимир) городи по Десні, і по Востри, по Трубешеви, і по Сулі та по Стугні…”.

Справу захисту кордонів держави продовжив Ярослав Мудрий. У 1036 році половці відчули силу і спробували оточити столицю. Ярослав з дружиною вийшов з Новгорода і зустрів печенігів майже у самому Києві.

Літопис не зберіг кількості воїнів з обох сторін, але яскраво описує битву:

“Бій тривав цілий день — аж під вечір переміг Ярослав. Печеніги втікали на всі боки, не знаючи, куди втікати; одні потонули в Сітомлі, інші в інших ріках так погинули, а решта їх повтікала і так до сьогодні”.

Більша частина печенігів після поразки пішла за річку Дунай, де почала набіги на Візантію, а решта, здивована силою давньоукраїнського війська, заступила на службу до княжої дружини.

Загроза печенізького нашестя була докорінно знищена, а на місці доленосної битви був збудований Софійський собор, як символ славної перемоги.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як росіяни окупували українську церкву

Віра і зараз має великий вплив на політику і суспільну свідомість, а раніше вона повністю поглинала людське життя. Залежність української церкві від московії формувалася доволі […]

297486867 458330609635371 6632402909176424591 n 1a642

Історичні перемоги українців: як Святослав Хоробрий розгромив Хозарський каганат

  Спецпроєкт Бахмут IN.UA «Перемагали раніше – переможемо зараз!». Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.