В Бахмуті вулиця Воїнів-інтернаціоналістів — отримала назву вулиця Дніпрової Чайки.
Дніпрова Чайка – це літературний псевдонім видатної української письменниці Людмили Олексіївни Березіної.

Дніпрова Чайка: перейменування вулиць у Бахмуті

Майбутня письменниця народилася 1 листопада 1861 року на сучасній Миколаївщині в родині священника. В 1879 році закінчила Одеську гімназію та працювала вчителькою в сільських школах Херсонської губернії.

У 1885 році Дніпрова Чайка приїжджає до Херсона, куди був відправлений у заслання її чоловік. Вона і тут пише вірші, оповідання, лібрето дитячих опер. В одеському альманасі “Нива” вперше надрукували два вірші Дніпрової Чайки (“Вісточка” й “Пісня”) та оповідання “Знахарка”, яке є фактично фольклором.

Дніпрова Чайка працювала у багатьох жанрах, добре відомі її вірші, п’єси, казки, оповідання, нариси. Основні теми творчості — тяжка селянська доля, життя інтелігенції, революційні події 1905 року.

Казка “Коза-Дереза”: хто авторка

Відома Дніпрова Чайка і як дитяча письменниця. Для дітей писала казки, вірші, лібрето дитячих опер:

• “Коза-дереза”;
• “Краплі-мандрівниці”;
• “Пан Коцький”;
• “Весна-красна”.

Довгі роки творчі зв’язки єднали Дніпрову Чайку з основоположником української музичної культури Миколою Лисенком. Саме на лібретто Дніпрової Чайки композитор створює свої три дитячі опери, які були написані з 1888 по 1892 роки. Дніпрова Чайка та її чоловік брали участь у громадському та літературному житті Херсона, створивши активне культурне середовище, куди ввійшли багато культурних діячів.

Завдяки херсонській “Громаді” Дніпрова Чайка особисто познайомилася з корифеями української сцени Марією Заньковецькою, Іваном Карпенком-Карим, Миколою Садовським, Павлом Саксаганським.

У 1903-1904 роках письменниця співпрацює з організацією допомоги політичним в’язням Херсонської тюрми. Її дім стає місцем зустрічі місцевих політичних діячів та митців. Людмила потрапляє до списку неблагонадійних, її заарештовують, а потім за нею встановлюється гласний нагляд поліції. Гоніння з боку влади підривають здоров’я письменниці. Твори Дніпрової Чайки виховують у юних і дорослих читачів ідею перемоги добра над злом.

Читайте також:

• Авдіївська та Керамічна: підписано Розпорядження про перейменування 106 вулиць (Оновлено)
• У Бахмуті з’явилися вулиця Дульнева: розповідаємо на честь кого назвали
• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У другій половині 19-го століття в Бахмуті розпочався промисловий видобуток гіпсового каменю. Його використовували не лише в будівельних цілях, а й для виготовлення мистецьких виробів. Зокрема, поширеною практикою було оздоблення будинків гіпсовою ліпниною.

Про історію гіпсового промислу Бахмута розповів краєзнавець Григорій Соколовський.

Видобуток гіпсу в Бахмуті

Видобуток гіпсового каменю в Бахмуті почав розвиватися після 1782 року, коли закрили Бахмутські казенні солеварні. У першій половині 19-го століття він набув свого найбільшого розвитку.

Першими видобувати гіпсовий камінь почали місцеві жителі. Після завершення весняних польових робіт вони об’єднувались у групи по 15-20 людей і за допомогою пороху “рвали” гіпсовий камінь. У такий спосіб за травень-червень люди заготовлювали декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Потім його продавали чумакам, які для цього приганяли в Бахмут декілька тисяч волів.

У другий половині 19-го століття кустарний видобуток гіпсового каменю перетворився на промисловий. У місті почали з’являтися алебастрові заводи, де гіпсовий камінь перероблювали на вже готовий алебастр. Через це народний промисел “ломки алебастру” зійшов нанівець.

Ліпнина на історичних будинках Бахмута

Алебастр широко використовували як сировину для виготовлення предметів мистецтва й елементів декору. Зокрема, гіпсовою ліпниною прикрашали фасади будинків, кімнати, каміни тощо. Виготовленням таких елементів декору в Бахмуті займалися народні художники-кустарі. Як правило, вони працювали на замовлення та мали невеличкі приватні майстерні на власних подвір’ях.

Процес виготовлення ліпнини займав декілька етапів. Спочатку малювали ескіз з урахуванням всіх бажань замовника. Потім з дерева або глини виготовляли форма, в яку майстер виливав розведений сухий алебастр. Через 15-20 хвилин алебастр повністю висихав і вже готовий виріб виймали з форми, обробляли, покривали фарбою або розмальовували. У такий спосіб виготовляли карнизи, пілястри, “розетки” тощо.

До 1917 року прикрашати будинки ліпниною могли собі дозволити лише заможні жителі Бахмута. Тому цей промисел не мав широкого розповсюдження і ним займалися невелика кількість майстрів. На сьогодні не виявлено жодних письмових джерел, в яких би згадувались приватні майстерні з виготовлення ліпнини. Єдине, що свідчить про роботу “алебастрових художників-ливарів” — прикрашені алебастровою ліпниною кімнати та фасади приватних будинків побудови кінця 19 — початку 20 століття.

Традиція лиття з алебастру предметів для оздоблення будинків продовжувалася і в радянський період. Особливо цей промисел набув популярності після Другої світової війни, коли тривало відновлення житлового фонду міста. Місцеві майстри виливали з гіпсу предмети декору й продавали невеликими партіями мешканцям міста та навколишніх сіл.

Читайте також:

• Історія в кожному камінчику: цікаві факти про дореволюційні будівлі Бахмута
• День музеїв: які заклади існували в Бахмуті та що з ними сталося під час війни
• Донецьке золото: як видобували сіль в Торі та Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Режисер-постановник відомого американського гурту Imagine Dragons Тай Арнольд зустрів 2023 рік у товаристві українських військових, які боронили Бахмут.

Редакція Бахмут IN.UA згадує, як саме відомий американський музичний діяч відвідував Бахмут та зустрічав у місті 2023 рік.

Як Тай Арнольд з Imagine Dragons зустрів Новий рік у Бахмуті

Тай Арнольд пробув в Україні два місяці. За цей час він побував у різних куточках країни, зокрема, які знаходилися близько до фронту. Це і Бахмут, і Херсон. Американський культурний діяч, який був зазначеним серед амбасадорів United24, також багато знімав відео на Миколаївщині, на Херсонщині.

За словами екскоординаторки платформи United24 Ярослави Гресь, учасник продакшн-команди гурту Imagine Dragons зустрічав в Бахмуті, куди поїхав, нікому не сказавши. Режисер постійно був із камерою і все знімав, зокрема контент для гурту.

“Він зустрічав Новий рік у товаристві українських військових. Прямо в момент, коли наступав Новий рік, почався дуже сильний обстріл. Що абсолютно не завадило українським військовим відкоркувати шампанське, чокнутися цим шампанським та побажати один одному Перемоги України”, — розповіла Ярослава Гресь.

Вона додала, що Тай був не таким сміливим, як військові. Через це він просидів весь майже усе застілля під столом і тільки бачив, як дзеленчать ці бокали. Коли він повернувся в Київ, то сказав, що заснує благодійну фундацію, яка допомагатиме українським військовим. Тому що він у повному захваті від цих фантастичних людей і назве фундацію “Під столом”.

Тай Арнольд зняв багато важливого контенту, який показує, що зробили росіяни в Україні. Ці ж кадри він показав світові. До слова, частину кадрів, знятих в Україні, Тай використав для створення кліпу до пісні Crushed американського гурту Imagine Dragons.

Цей ролик розповідає реальну історію 14-річного хлопчика на ім’я Саша, який проживав на Миколаївщині. Село Новогригорівка, в якому він живе, було в окупації протягом пʼяти місяців. За цей час росіяни повністю зруйнували будинок і школу хлопця, залишивши після себе тільки руїни. Музиканти закликають усіх охочих долучитися до відбудови деокупованих населених пунктів України.

Читайте також

• Ностальгічний Покровськ: добірка місць, які полюбляли покровчани
• Як рф намагається виправдати себе у очах іноземців на прикладі фільму “росіяни на війні”
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!