Майже в кожному українському місті його видатні мешканці можуть отримати звання почесного громадянина, яке містить в собі ряд пільг для такої особи. В Бахмутській міській територіальній громаді також є Положення про присвоєння звання почесного громадянина міста, але отримати його можуть тільки живі люди й тільки раз на рік. А от, якщо військовий чи військова загинули захищаючи Бахмут, то наразі вшанувати їх так не можуть, бо це не передбачено, й звернень таких до міськради не було.

Редакція дізналася про це з відповіді на наш запит, але ми детально дослідили цю тему та побачили потенційне рішення, яке знайшли у Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині.

Почесний громадянин міста Бахмут

Чинне Положення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Бахмута” датоване 2017 роком. Тоді ж Фінансовому управлінню Бахмутської міської ради доручили щорічно передбачати в бюджет міста кошти на виплату матеріальної допомоги таким громадянам.

У дійсному Положенні сказано, що звання почесного громадянина присвоюється громадянам України, які є уродженцями міста Бахмут та проживають або проживали у місті Бахмут.

Саме рішення про присвоєння почесний громадянин міста Бахмут ухвалює Бахмутська міська рада лише раз на рік, перед Днем міста.

Але є важливий нюанс: навіть якщо військовий був з Бахмута та загинув захищаючи це місто, він не отримає звання почесного, адже посмертно зазначене звання не присвоюється. Тільки за життя людини і один раз.

У відповіді на запит нам повідомили, що власне родини загиблих бахмутян з питання присвоєння звання “Почесного громадянина міста” не зверталися. Але це не свідчить, про те, що немає такої потреби. 

Примітка. До прикладу, в одному з запитів до міськради ми уточнювали, яку допомогу по забезпеченню житлом надали мешканцям. Нам також повідомили, що до міської ради ніхто не звертався за такою допомогою. Очевидно, що потреба в житлі для мешканців громади дуже актуальна, нам постійно пишуть в коментарях про це наші користувачі. 

Додамо, що матеріальна допомога для бахмутян, чиї рідні загинули на війні — передбачена. Однак, вшанування пам’яті немає. Не всі бахмутяни знатимуть про те, що чимало військових з їх міста віддали своє життя за нього. У Telegram-каналі Бахмут живе тут ми провели опитування серед бахмутян. Участь у ньому взяли 356 людей, 90% з яких вважають, що потрібно надавати звання почесного громадянина міста загиблим військовим.

Більшість питань про вшанування пам’яті загиблих падають на плечі самих рідих цих військових. Наприклад, бахмутянка Тетяна Бірман самостійно збирала підписи, аби її чоловіку Марату надали звання Героя України. Ми запитали пані Тетяну її думку про присвоювання звання почесного громадянина міста її загиблому чоловіку. 

Жінка пояснює, що їй хотілося б, аби така можливість була, адже її рідний віддав життя, захищаючи країну. До міськради з цим питанням вона не зверталася, бо не знає до кого. Тетяна не бачила інформацію про те, хто міг б їй допомогти з цим.

“Для мене важливо це, бо я сама з Бахмута, чоловік брав участь у звільнені міста (ред. у 2014). Він любив наше місто і Донбас взагалі. Куди звертатися з цим не знаю”, – пояснює бахмутянка.

Такі історії — це звична практика для родин, які втратили найближчих людей: батька, маму, дружина, чоловіка, сина та брата, коханого й кохану. Втім місцева влада може допомогти родичам загиблого вшанувати його пам’ять різними способами, один із них це надання звання почесного громадянина міста. Так роблять у Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині.  

Як у Вільногірську  розроблювали положення про присвоєння почесного мешканця міста загиблим військовим?

Тетяна Звягінцева — мешканка Вільногірська. Жінка втратила сина на війні у 2018 році. За кілька місяців після поховання вона вирішила ініціювати присвоєння звання почесного мешканця міста своєму сину. 

“Згідно з  тодішнім положенням звання почесного мешканця міста надавали лікарям, колишнім мерам тощо. А нам дали нагороду “Людина року” у Вільногірську. Тоді було мало  тих, що втратили на війні рідних, тому нас не чули”, — пригадує Тетяна.

Після цього вільногірка якийсь час не підіймала цю тему, аж поки не почалася повномасштабна війна.

Тетяна зібрала разом родини, які втратили рідних, та знову почала просувати цю ідею. Згодом жінка неофіційно стала головою спільноти родин загиблих міста Вільногірська. Вона звернулася до міської ради з пропозицією розробити нове Положення для рідних загиблих військовослужбовців, адже у Вільногірській МТГ також не було можливості надавати звання посмертно. Першим підтримав ідею місцевий депутат Антон Боклаг, а розробляв саме положення депутат Олександр Бобошко. 

“Я запропонував надавати це звання загиблим на війні захисникам з Вільногірська, і зараз це звання присвоюється їм автоматично”, — каже Антон Боклаг.

Автоматичне присвоєння стало можливим завдяки співпраці з місцевим ТЦК (територіальним центром комплектування), який першим дізнається про загибель військового та передає ці дані до міської ради. Положення розробляли протягом 5 місяців та ухвалили під час воєнного стану. Воно вже успішно діє, а родини загиблих отримують фінансову допомогу у розмірі 10 тисяч гривень, пояснює Тетяна.Рідні мають можливість вносити у положення пропозиції та покращувати його. 

Жінка додає, що не завжди люди, які не мають у родині військових або не мають співчуття, розуміють, навіщо давати такі звання. Вона сама стикалася з подібними коментарями. Щодо тих, які не розуміють, навіщо надавати звання почесного громадянина міста загиблим військовим, висловився Антон Боклаг.

“Найголовніша цінність – це життя, а люди його віддали, захищаючи нас, і ставити питання, чому їм присвоюється звання – це нелогічно, мабуть, взагалі”, — розмірковує Антон Боклаг.

Від ідеї про можливість надання почесного звання загиблим військовим до її реалізації минуло 5 місяців, пояснює Олександр Бобошко. Розробляючи Положення для Вільногірської громади він брав за основу старе Положення, затверджене ще з 2000 року, а також орієнтувався на інші громади в Україні, які вшановують військових почесними званнями посмертно.

“Дуже багато в цьому Положенні було саме правок стосовно етики та моральності. Їх пропонували  родичі загиблих. Тетяна Звягінцева постійно на зв’язку зі мною була, пропонувала свої варіанти, я їх туди включав, обговорював з керівниками департаментів”, — пояснює Олександр Бобошко.

Ознайомитися з самим положенням Вільногірської громади, яке дозволяє посмертно нагороджувати військових можна тут.

Також на сайті міської ради розробили окремий розділ, де зібрана інформація про загиблих героїв громади. Звання почесного громадянина вже отримали понад 5 десятків осіб.

Ми звернулися до юристки (за бажанням фахівчині ми не розкриваємо її ім’я) аби дізнатися, чи можливо під час воєнного стану розробити чи доповнити дійсне Положення для Бахмутської громади. 

Змінити положення чи розробити нове?

Фахівчиня на запит редакції дослідила Положення в Україні, які дозволяють надавати звання почесного громадянина загиблим військовим. Юристка пояснює, що різниця у них, в більшості випадків, полягає лише у переліку документів, які подають на кандидатуру та пільгах, яке це звання дає. Положення Бахмутської громади взагалі такої можливості не передбачає. 

На думку юристки,  для Бахмутської громади оптимальним рішенням буде Положення у новій редакції. відповідно до статті 10 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» це можливо зробити розпорядженням керівника військової адміністрації. Тому, що керівник ВА наділяється такими повноваженнями відповідно до постанови Верховної Ради. Мається на увазі повноваженнями міської ради, виконавчих органів та міського голови. Тому рішення може прийматися одноосібно керівником адміністрації, каже експертка.

Ми також попросили розглянути , чи може ВА відмовити у наданні подібного звання через розголошення кількості загиблих  в громаді. 

“Така заборона діє в межах загальної кількості по Україні, і вона для журналістів. Знову ж, більшість громад на сайтах оприлюднює списки військових, яким ці звання присвоєні. Тому в цьому я проблеми не бачу. В положенні можна прописати, що рішення щодо кожної особи приймається окремо, і тоді як такого списку не буде (хіба що на запит на публічну інформацію). Однак кількість військових, які мають звання почесних громадян — не є тотожним кількості загиблих в цілому. Крім того, можна приховувати звання цих осіб і місце де вони служили”, — пояснює юристка.

Бахмутянка та членкиня команди Бахмут IN.UA Альона Щекодіна, яка зараз проживає у Вільногірську, додає, що в цій громаді отримати звання почесного громадянина можуть й ті військові, які не народилась у Вільногірській громаді, але проживали там і  пішли захищати Україну.

“Я хочу, щоб наших загиблих бахмутян теж вшановували. Щоб  зберегти пам’ять про них та їх подвиг для громади. Це найменше, що ми можемо наразі зробити для наших героїв”, — пояснює Альона Щекодіна.

Бахмутянин Володимир Березін — відомий активіст та волонтер, зараз він перебуває в евакуації на Тернопільщині. З 2014 року Березін порушував питання про присвоєння почесного громадянина загиблим захисникам та захисницям у громаді.

“Тут в Бережанах всі загиблі дівчата та хлопці мають звання почесних. Це така пошана. А яку пошану ми віддаємо? Мені завжди кажуть, що у нас в Положенні немає можливості давати звання почесного. Ну то зробіть розпорядження (ред. мається на увазі Положення, яке дозволятиме надавати звання ПГ посмертно)!” — обурюється активіст.

Примітка. 19 червня 2023 року редакція опублікувала матеріал про комуністів та прихильників «русского міра», яких можна було знайти у списку почесних громадян Бахмуту. Серед цих осіб було чимало тих, хто підтримували агресивну російську політику у різні часи. Ми звернулися до міськради із запитом про позбавлення трьох громадян такого статусу, йдеться про Сергєєва Артема Федоровича; Чапліна Івана Григоровича та Чубанова Василя Сергійовича. Цих осіб позбавили статусу почесних.

Березін додає, що починати надавати звання почесного слід з героїв, які вже віддали своє життя на незалежність України. Це Артем Мірошниченко, Дмитро Чернявський та інші.

Питання етичності присвоювання звання почесного громадянина загиблим військовим

Не тільки юридичні аспекти слід врахувати при присвоєнні звання почесного громадянина, але й питання етичності. Юристка пояснює, що не поодинокими є випадки, коли родичі визнають померлим військового, хоча достовірно ідентифікувати, що це саме він неможливо. Тобто не було ДНК тесту, наприклад, або якщо людину визнано за рішенням суду померлою (що ґрунтується на показах свідків). 

Отже, теоретично може виникнути ситуація, коли з часом особа, якій надали звання почесного громадянина посмертно, може виявитися живою. Тому ці випадки також доречно передбачити в новій редакції Положення. Крім того, каже фахівчиня каже, що слід врахувати й бойові заслуги чи звання військового при наданні йому статусу почесного громадянина, аби уникнути тих випадків, коли статус почесного можуть присвоїти особі, яка мала суперечливі факти у військовій біографії. 

Втім з цим можуть працювати окремі працівники міськради, які будуть досліджувати етичність надання такого статусу людині. У будь-якому випадку цю можливість слід розглянути для Бахмутської громади. Як ми бачимо від опитаних рідних загиблих — запит є, але люди не знають куди з цим звертатися. 

Своєю чергою, редакція Бахмут IN.UA створила відкрите звернення до Бахмутської міської ради, Бахмутської міської цивільної адміністрації, у якому закликає переглянути чинне  Положення громади та надати можливість надати звання почесного громадянина загиблим захисникам та захисницям з Бахмута та громади.

Читайте також:

• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України
• “Адвокати ігнорують”: як просувається справа щодо вбивства Артема Мирошниченка
• Перейменування вулиць в Бахмуті: що думають ОМС та активісти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запровадили можливість отримувати допомогу для догляду за дитиною до одного року та виплати за програмою “єЯсла” на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який функціонує у межах “Дія.Картки”. Відтепер громадяни можуть оформити всі цільові дитячі виплати, включно з програмами “Пакунок малюка” та “Пакунок школяра”, на один єдиний рахунок.

Про це повідомили Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат

В Україні запровадили можливість отримувати допомогу для догляду за дитиною на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який функціонує у межах “Дія.Картки”

Відкрити спеціальний рахунок можна у застосунках банків, які є партнерами проєкту. До переліку установ належать:

• “ПриватБанк”;
• “Monobank”;
• “А-Банк”;
• “Sense Bank”;
• “Банк Кредит Дніпро”.

Відкриття картки здійснюється у банківському застосунку самостійно до моменту звернення за призначенням допомоги або безпосередньо під час оформлення виплати.

Для вибору “Дія.Картки” як способу отримання виплат необхідно особисто звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України, Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до уповноваженої особи територіальної громади. Під час візиту заявник повідомляє спеціаліста про намір отримувати кошти на вказану картку.

Процес має такі особливості:

• якщо картка з рахунком “Турбота про дитину” вже відкрита, спеціаліст ідентифікує її в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, після чого рахунок автоматично додається до заяви;
• якщо картки немає, заявник обирає банк, а спеціаліст генерує відповідний QR-код;
• заявник сканує код, відкриває рахунок у банківському застосунку та повідомляє про це спеціаліста для оновлення даних у системі.

Альтернативні способи

Під час особистого звернення заявники мають право обрати інші варіанти отримання допомоги. Передбачена можливість переказу коштів на спеціальний рахунок в “Ощадбанку”, який відкриває Пенсійний фонд України. Також особи, які вже отримують виплату “єЯсла” або допомогу для догляду за дитиною до одного року, можуть оформити іншу виплату на вже існуючий спеціальний рахунок.

Громадяни, які вже отримують допомогу або подали відповідну заяву, можуть змінити поточний рахунок на “Дія.Картку”. Для цього необхідно звернутися до сервісного центру ПФУ, ЦНАП або уповноваженої особи громади та подати заяву на зміну рахунку для виплати. Повторне подання документів на призначення допомоги не вимагається.

Умови використання цільових коштів

Фінансова допомога для догляду за дитиною до одного року, виплати “єЯсла”, “Пакунок малюка” та “Пакунок школяра” мають цільове призначення. Використання цих коштів дозволяється виключно на придбання визначених товарів та послуг для дітей. Розрахунок здійснюється у торговельних точках, які працюють за відповідними МСС-кодами.

Читайте також:

Як відкрити ФОП через “Дію”: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд України запровадив експериментальний проєкт, який дозволяє оформити посвідчення особи на повернення в Україну за спрощеною процедурою. Цей документ, відомий як “білий паспорт”, вирішує проблему підтвердження особи для громадян, чиї дані відсутні у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Деталі механізму оприлюднила представник Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії, Ольга Алтуніна.

“Білий паспорт” для повернення в Україну: як він працює

Скористатися спрощеним механізмом можуть певні категорії громадян. Відповідна процедура доступна за дотримання таких умов:

• людина народилася після 24 серпня 1991 року на тимчасово окупованій території України;
• особа не має можливості підтвердити свою особу у звичайному порядку через відсутність інформації в державних реєстрах.

Оформлення посвідчення на повернення в Україну не вимагає попереднього запису до дипломатичної установи. Процедура має такі характеристики:

• документ оформлюється повністю безоплатно;
• термін дії посвідчення становить три місяці;
• документ дозволяє легально перетнути кордон для подальшого оформлення паспорта та інших українських документів вже на території України;
• посвідчення не є замінником паспорта громадянина України;
• орієнтовний строк виготовлення документа становить до двох місяців.

Процедура встановлення особи

Для ідентифікації громадян, інформацію про яких неможливо знайти за державними реєстрами, запроваджено спеціальну процедуру встановлення особи. Вона передбачає такі кроки:

• до процесу ідентифікації залучаються найближчі родичі у статусі свідків;
• за відсутності можливості особисто прибути до дипломатичної установи, закон дозволяє родичам брати участь у процедурі дистанційно в режимі відеоконференції;
• для дітей віком до 16 років діє спрощена схема: якщо один із батьків має українські документи, встановлення особи із залученням свідків не проводиться.

Місце та терміни дії проєкту

Експериментальний проєкт стартував 13 липня 2026 року і триватиме один рік. Для перевірки відповідності ситуації новому порядку та підготовки документів необхідно звертатися до українських дипломатичних установ, які беруть участь у проєкті. Оформити посвідчення можна у таких закладах:

• посольства України у Білорусі, Грузії, Вірменії, Казахстані та Туреччині;
• генеральні консульства України у Стамбулі та Анталії.

Куди звертатися у разі порушення прав

У випадку виникнення труднощів під час оформлення документів або порушення права на повернення в Україну, громадяни мають право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зв’язок здійснюється кількома способами:

• через електронну пошту [email protected];
• за безкоштовним номером 1678 для дзвінків з мобільного в межах України;
• за номером +380 (44) 299 7408 для дзвінків з-за кордону;
• за номером +380 (93) 406 8017 через месенджери для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Читайте також:

Росіяни запустили онлайн-подачу заяв на компенсацію за майно: з якими проблемами стикаються українці на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!