Майже в кожному українському місті його видатні мешканці можуть отримати звання почесного громадянина, яке містить в собі ряд пільг для такої особи. В Бахмутській міській територіальній громаді також є Положення про присвоєння звання почесного громадянина міста, але отримати його можуть тільки живі люди й тільки раз на рік. А от, якщо військовий чи військова загинули захищаючи Бахмут, то наразі вшанувати їх так не можуть, бо це не передбачено, й звернень таких до міськради не було.

Редакція дізналася про це з відповіді на наш запит, але ми детально дослідили цю тему та побачили потенційне рішення, яке знайшли у Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині.

Почесний громадянин міста Бахмут

Чинне Положення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Бахмута” датоване 2017 роком. Тоді ж Фінансовому управлінню Бахмутської міської ради доручили щорічно передбачати в бюджет міста кошти на виплату матеріальної допомоги таким громадянам.

У дійсному Положенні сказано, що звання почесного громадянина присвоюється громадянам України, які є уродженцями міста Бахмут та проживають або проживали у місті Бахмут.

Саме рішення про присвоєння почесний громадянин міста Бахмут ухвалює Бахмутська міська рада лише раз на рік, перед Днем міста.

Але є важливий нюанс: навіть якщо військовий був з Бахмута та загинув захищаючи це місто, він не отримає звання почесного, адже посмертно зазначене звання не присвоюється. Тільки за життя людини і один раз.

У відповіді на запит нам повідомили, що власне родини загиблих бахмутян з питання присвоєння звання “Почесного громадянина міста” не зверталися. Але це не свідчить, про те, що немає такої потреби. 

Примітка. До прикладу, в одному з запитів до міськради ми уточнювали, яку допомогу по забезпеченню житлом надали мешканцям. Нам також повідомили, що до міської ради ніхто не звертався за такою допомогою. Очевидно, що потреба в житлі для мешканців громади дуже актуальна, нам постійно пишуть в коментарях про це наші користувачі. 

Додамо, що матеріальна допомога для бахмутян, чиї рідні загинули на війні — передбачена. Однак, вшанування пам’яті немає. Не всі бахмутяни знатимуть про те, що чимало військових з їх міста віддали своє життя за нього. У Telegram-каналі Бахмут живе тут ми провели опитування серед бахмутян. Участь у ньому взяли 356 людей, 90% з яких вважають, що потрібно надавати звання почесного громадянина міста загиблим військовим.

Більшість питань про вшанування пам’яті загиблих падають на плечі самих рідих цих військових. Наприклад, бахмутянка Тетяна Бірман самостійно збирала підписи, аби її чоловіку Марату надали звання Героя України. Ми запитали пані Тетяну її думку про присвоювання звання почесного громадянина міста її загиблому чоловіку. 

Жінка пояснює, що їй хотілося б, аби така можливість була, адже її рідний віддав життя, захищаючи країну. До міськради з цим питанням вона не зверталася, бо не знає до кого. Тетяна не бачила інформацію про те, хто міг б їй допомогти з цим.

“Для мене важливо це, бо я сама з Бахмута, чоловік брав участь у звільнені міста (ред. у 2014). Він любив наше місто і Донбас взагалі. Куди звертатися з цим не знаю”, – пояснює бахмутянка.

Такі історії — це звична практика для родин, які втратили найближчих людей: батька, маму, дружина, чоловіка, сина та брата, коханого й кохану. Втім місцева влада може допомогти родичам загиблого вшанувати його пам’ять різними способами, один із них це надання звання почесного громадянина міста. Так роблять у Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині.  

Як у Вільногірську  розроблювали положення про присвоєння почесного мешканця міста загиблим військовим?

Тетяна Звягінцева — мешканка Вільногірська. Жінка втратила сина на війні у 2018 році. За кілька місяців після поховання вона вирішила ініціювати присвоєння звання почесного мешканця міста своєму сину. 

“Згідно з  тодішнім положенням звання почесного мешканця міста надавали лікарям, колишнім мерам тощо. А нам дали нагороду “Людина року” у Вільногірську. Тоді було мало  тих, що втратили на війні рідних, тому нас не чули”, — пригадує Тетяна.

Після цього вільногірка якийсь час не підіймала цю тему, аж поки не почалася повномасштабна війна.

Тетяна зібрала разом родини, які втратили рідних, та знову почала просувати цю ідею. Згодом жінка неофіційно стала головою спільноти родин загиблих міста Вільногірська. Вона звернулася до міської ради з пропозицією розробити нове Положення для рідних загиблих військовослужбовців, адже у Вільногірській МТГ також не було можливості надавати звання посмертно. Першим підтримав ідею місцевий депутат Антон Боклаг, а розробляв саме положення депутат Олександр Бобошко. 

“Я запропонував надавати це звання загиблим на війні захисникам з Вільногірська, і зараз це звання присвоюється їм автоматично”, — каже Антон Боклаг.

Автоматичне присвоєння стало можливим завдяки співпраці з місцевим ТЦК (територіальним центром комплектування), який першим дізнається про загибель військового та передає ці дані до міської ради. Положення розробляли протягом 5 місяців та ухвалили під час воєнного стану. Воно вже успішно діє, а родини загиблих отримують фінансову допомогу у розмірі 10 тисяч гривень, пояснює Тетяна.Рідні мають можливість вносити у положення пропозиції та покращувати його. 

Жінка додає, що не завжди люди, які не мають у родині військових або не мають співчуття, розуміють, навіщо давати такі звання. Вона сама стикалася з подібними коментарями. Щодо тих, які не розуміють, навіщо надавати звання почесного громадянина міста загиблим військовим, висловився Антон Боклаг.

“Найголовніша цінність – це життя, а люди його віддали, захищаючи нас, і ставити питання, чому їм присвоюється звання – це нелогічно, мабуть, взагалі”, — розмірковує Антон Боклаг.

Від ідеї про можливість надання почесного звання загиблим військовим до її реалізації минуло 5 місяців, пояснює Олександр Бобошко. Розробляючи Положення для Вільногірської громади він брав за основу старе Положення, затверджене ще з 2000 року, а також орієнтувався на інші громади в Україні, які вшановують військових почесними званнями посмертно.

“Дуже багато в цьому Положенні було саме правок стосовно етики та моральності. Їх пропонували  родичі загиблих. Тетяна Звягінцева постійно на зв’язку зі мною була, пропонувала свої варіанти, я їх туди включав, обговорював з керівниками департаментів”, — пояснює Олександр Бобошко.

Ознайомитися з самим положенням Вільногірської громади, яке дозволяє посмертно нагороджувати військових можна тут.

Також на сайті міської ради розробили окремий розділ, де зібрана інформація про загиблих героїв громади. Звання почесного громадянина вже отримали понад 5 десятків осіб.

Ми звернулися до юристки (за бажанням фахівчині ми не розкриваємо її ім’я) аби дізнатися, чи можливо під час воєнного стану розробити чи доповнити дійсне Положення для Бахмутської громади. 

Змінити положення чи розробити нове?

Фахівчиня на запит редакції дослідила Положення в Україні, які дозволяють надавати звання почесного громадянина загиблим військовим. Юристка пояснює, що різниця у них, в більшості випадків, полягає лише у переліку документів, які подають на кандидатуру та пільгах, яке це звання дає. Положення Бахмутської громади взагалі такої можливості не передбачає. 

На думку юристки,  для Бахмутської громади оптимальним рішенням буде Положення у новій редакції. відповідно до статті 10 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» це можливо зробити розпорядженням керівника військової адміністрації. Тому, що керівник ВА наділяється такими повноваженнями відповідно до постанови Верховної Ради. Мається на увазі повноваженнями міської ради, виконавчих органів та міського голови. Тому рішення може прийматися одноосібно керівником адміністрації, каже експертка.

Ми також попросили розглянути , чи може ВА відмовити у наданні подібного звання через розголошення кількості загиблих  в громаді. 

“Така заборона діє в межах загальної кількості по Україні, і вона для журналістів. Знову ж, більшість громад на сайтах оприлюднює списки військових, яким ці звання присвоєні. Тому в цьому я проблеми не бачу. В положенні можна прописати, що рішення щодо кожної особи приймається окремо, і тоді як такого списку не буде (хіба що на запит на публічну інформацію). Однак кількість військових, які мають звання почесних громадян — не є тотожним кількості загиблих в цілому. Крім того, можна приховувати звання цих осіб і місце де вони служили”, — пояснює юристка.

Бахмутянка та членкиня команди Бахмут IN.UA Альона Щекодіна, яка зараз проживає у Вільногірську, додає, що в цій громаді отримати звання почесного громадянина можуть й ті військові, які не народилась у Вільногірській громаді, але проживали там і  пішли захищати Україну.

“Я хочу, щоб наших загиблих бахмутян теж вшановували. Щоб  зберегти пам’ять про них та їх подвиг для громади. Це найменше, що ми можемо наразі зробити для наших героїв”, — пояснює Альона Щекодіна.

Бахмутянин Володимир Березін — відомий активіст та волонтер, зараз він перебуває в евакуації на Тернопільщині. З 2014 року Березін порушував питання про присвоєння почесного громадянина загиблим захисникам та захисницям у громаді.

“Тут в Бережанах всі загиблі дівчата та хлопці мають звання почесних. Це така пошана. А яку пошану ми віддаємо? Мені завжди кажуть, що у нас в Положенні немає можливості давати звання почесного. Ну то зробіть розпорядження (ред. мається на увазі Положення, яке дозволятиме надавати звання ПГ посмертно)!” — обурюється активіст.

Примітка. 19 червня 2023 року редакція опублікувала матеріал про комуністів та прихильників «русского міра», яких можна було знайти у списку почесних громадян Бахмуту. Серед цих осіб було чимало тих, хто підтримували агресивну російську політику у різні часи. Ми звернулися до міськради із запитом про позбавлення трьох громадян такого статусу, йдеться про Сергєєва Артема Федоровича; Чапліна Івана Григоровича та Чубанова Василя Сергійовича. Цих осіб позбавили статусу почесних.

Березін додає, що починати надавати звання почесного слід з героїв, які вже віддали своє життя на незалежність України. Це Артем Мірошниченко, Дмитро Чернявський та інші.

Питання етичності присвоювання звання почесного громадянина загиблим військовим

Не тільки юридичні аспекти слід врахувати при присвоєнні звання почесного громадянина, але й питання етичності. Юристка пояснює, що не поодинокими є випадки, коли родичі визнають померлим військового, хоча достовірно ідентифікувати, що це саме він неможливо. Тобто не було ДНК тесту, наприклад, або якщо людину визнано за рішенням суду померлою (що ґрунтується на показах свідків). 

Отже, теоретично може виникнути ситуація, коли з часом особа, якій надали звання почесного громадянина посмертно, може виявитися живою. Тому ці випадки також доречно передбачити в новій редакції Положення. Крім того, каже фахівчиня каже, що слід врахувати й бойові заслуги чи звання військового при наданні йому статусу почесного громадянина, аби уникнути тих випадків, коли статус почесного можуть присвоїти особі, яка мала суперечливі факти у військовій біографії. 

Втім з цим можуть працювати окремі працівники міськради, які будуть досліджувати етичність надання такого статусу людині. У будь-якому випадку цю можливість слід розглянути для Бахмутської громади. Як ми бачимо від опитаних рідних загиблих — запит є, але люди не знають куди з цим звертатися. 

Своєю чергою, редакція Бахмут IN.UA створила відкрите звернення до Бахмутської міської ради, Бахмутської міської цивільної адміністрації, у якому закликає переглянути чинне  Положення громади та надати можливість надати звання почесного громадянина загиблим захисникам та захисницям з Бахмута та громади.

Читайте також:

• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України
• “Адвокати ігнорують”: як просувається справа щодо вбивства Артема Мирошниченка
• Перейменування вулиць в Бахмуті: що думають ОМС та активісти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати заяву до центру зайнятості, які документи для цього знадобляться та скільки часу займає розгляд заявки.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як подати заяву на ваучер: онлайн та офлайн

Для отримання ваучера необхідно подати заяву до центру зайнятості. Зробити це можна двома способами:

• офлайн — звернутися безпосередньо до центру зайнятості та заповнити заяву встановленої форми;
• онлайн — подати заявку через сайт Державної служби зайнятості, після заповнення електронної форми заява автоматично відправляється до відповідного центру, у разі онлайн-подачі до заяви обов’язково потрібно додати електронні копії необхідних документів, завірені електронним підписом (КЕП).

Базовий пакет документів

При поданні заяви офлайн безпосередньо у центрі зайнятості необхідно пред’явити:

• паспорт громадянина України;
• документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (чи дублікати). Також підійде єДокумент про освіту, документ про присвоєння, підтвердження або визнання професійної кваліфікації;
• документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (картку платника податків), якщо у паспорті відсутня інформація про РНОКПП.

Додаткові документи для пільгових категорій

Залежно від того, до якої категорії належить заявник, базовий пакет доповнюється специфічними паперами. Зокрема, звільнені військовослужбовці мають надати копію витягу з наказу про звільнення з військової служби. Ветеранам знадобиться посвідчення учасника бойових дій, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або копія довідки про участь в АТО.

Для внутрішньо переміщених осіб процедура дещо простіша: їм достатньо вказати реквізити довідки ВПО, а саме її номер, дату видачі та найменування органу, що її видав. Громадяни, які були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, мають надати відповідні відомості з Єдиного реєстру.

Особи з інвалідністю чи ті, хто отримав травму, додатково подають копії довідки до акта огляду МСЕК з індивідуальною програмою реабілітації, висновки ЛКК або військово-лікарської комісії.

Окрема вимога діє для людей віком від 45 років, які ще не досягли пенсійного віку та мають щонайменше 15 років страхового стажу. Для підтвердження права на ваучер їм необхідно пред’явити трудову книжку (чи її дублікат) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб.

Варто зазначити, що у разі подачі документів офлайн, фахівці центру зайнятості самостійно роблять копії тих паперів, інформація з яких відсутня в державних реєстрах. Ці копії обов’язково засвідчуються особистим підписом заявника.

Терміни розгляду та наступні кроки

Після отримання повного пакета документів центр зайнятості має вісім робочих днів для прийняття рішення про видачу ваучера або відмову. Це рішення обов’язково оформлюється відповідним наказом. Про результати розгляду заявника повідомляють протягом трьох робочих днів у спосіб, який він обрав під час подачі заяви — телефоном, електронною поштою чи під час особистого візиту до центру.

З моменту отримання ваучера у людини є рівно 120 днів, щоб обрати навчальний заклад та укласти з ним договір про навчання. Граничний розмір ваучера у 2026 році становить 33 280 гривень. Якщо вартість обраної освітньої програми перевищує цю суму, різницю доведеться доплатити самому здобувачу освіти або його роботодавцю.

Читайте також:

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці, можливість отримати окремі види допомоги родичам загиблих, які зареєстровані в інших громадах Донеччини, а також зміни в умовах компенсації проїзду дітей на оздоровлення. Розповідаємо, що саме змінилося та кого це стосується.

Примітка. Зміни затверджені в розпорядженні начальника Бахмутської міської військової адміністрації №289рр від 6 жовтня 2026 року. Документ виклали в новій редакції Положення про надання матеріальної допомоги окремим категоріям громадян Бахмутської громади. Попереднє розпорядження №216рр від 30 липня 2026 року втратило чинність. Редакція проаналізувала, що ще змінилося у Розпорядженні.

Матеріальна допомога родинам загиблих Захисників: що змінилося

Одна з основних змін — у Положенні з’явився новий вид допомоги для членів сімей загиблих. Йдеться про членів сімей загиблих або померлих ветеранів війни, а також загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Допомогу виплачуватимуть один раз на рік незалежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Її розмір становить 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї. Отримати гроші може кожен член сім’ї окремо. Також виплату може отримати один уповноважений представник сім’ї, якщо інші повнолітні члени нададуть на це письмову згоду.

Якщо такої згоди немає, допомогу виплачуватимуть тим членам сім’ї загиблого, які самостійно звернулися за нею. Якщо отримувачем є малолітня чи неповнолітня дитина, недієздатна людина або особа з обмеженою дієздатністю, кошти перерахують на рахунок її законного представника.

Допомогу зможуть отримати і члени сімей з інших громад Донеччини

Ще одна важлива зміна стосується членів сімей загиблих Захисників і Захисниць, які самі не є мешканцями Бахмутської громади. У новій редакції Положення передбачили, що право на окремі види матеріальної допомоги мають також мешканці інших територіальних громад Донецької області, якщо вони є членами сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці з числа мешканців Бахмутської громади. Це стосується допомог, передбачених пунктами 4.3.7–4.3.10 Положення.

У такому разі потрібно додатково підтвердити, що загиблий або померлий Захисник чи Захисниця станом на 24 лютого 2022 року були зареєстровані на території Бахмутської громади. Також заявнику потрібно надати інформацію про те, що він не отримував відповідну допомогу з місцевого бюджету громади за місцем своєї фактичної реєстрації.

Хто вважається мешканцем Бахмутської громади для отримання допомоги

Зміни торкнулися і самого визначення мешканця Бахмутської громади. У новій редакції Положення мешканцем громади визначена особа, яка станом на 24 лютого 2022 року мала зареєстроване місце проживання на території Бахмутської міської територіальної громади. Водночас Положення залишає можливість отримання окремих видів допомоги для людей, які станом на 24 лютого 2022 року не мали зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді, але фактично там проживали.

Для цього людина повинна, зокрема, підтвердити, що станом на 24 лютого 2022 року мала у громаді майно. Також необхідно підтвердити фактичне проживання. Серед можливих документів у новій редакції названі довідка з місця роботи, дитячого садка, школи або іншого закладу освіти про навчання людини чи її дітей, копія трудової книжки тощо.

Оплата проїзду дітей на оздоровлення: змінили умови

Зміни є і в допомозі батькам або особам, які їх замінюють, на оплату проїзду дітей до закладів оздоровлення та відпочинку і назад. Така допомога становить 2 500 гривень на одну дитину один раз на рік.

У новій редакції зазначено, що вона передбачена для дітей, яких направляли на оздоровлення та відпочинок за кошти державного, обласного або місцевого бюджету протягом шести місяців до дати звернення. Раніше цей період становив 12 місяців.

Також з’явилася окрема підстава для відмови у виплаті. Допомогу можуть не надати, якщо заклад оздоровлення вже організував і оплатив групове перевезення дітей залізничним або автомобільним транспортом за визначеним маршрутом і дитина могла скористатися ним без додаткових витрат.

Які ще зміни внесли до порядку матеріальної допомоги

У новій редакції змінили й окремі вимоги до документів. Наприклад, для законного представника дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, довідку про взяття на облік ВПО тепер вказано з уточненням “за наявності”. Сама допомога для таких дітей, як і раніше, становить 5 тисяч гривень на дитину один раз на рік.

Для допомоги на поховання, навпаки, до переліку документів включена копія довідки про взяття заявника на облік як ВПО. Розмір цієї допомоги становить 10 тисяч гривень, а звернутися за нею необхідно протягом шести місяців з дати смерті. Нова редакція Положення діє відповідно до розпорядження Бахмутської МВА №289рр від 6 жовтня 2026 року.

До теми:

Бахмутяни можуть отримати гуманітарну допомогу з доставкою поштою: куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!