Майже в кожному українському місті його видатні мешканці можуть отримати звання почесного громадянина, яке містить в собі ряд пільг для такої особи. В Бахмутській міській територіальній громаді також є Положення про присвоєння звання почесного громадянина міста, але отримати його можуть тільки живі люди й тільки раз на рік. А от, якщо військовий чи військова загинули захищаючи Бахмут, то наразі вшанувати їх так не можуть, бо це не передбачено, й звернень таких до міськради не було.

Редакція дізналася про це з відповіді на наш запит, але ми детально дослідили цю тему та побачили потенційне рішення, яке знайшли у Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині.

Почесний громадянин міста Бахмут

Чинне Положення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Бахмута” датоване 2017 роком. Тоді ж Фінансовому управлінню Бахмутської міської ради доручили щорічно передбачати в бюджет міста кошти на виплату матеріальної допомоги таким громадянам.

У дійсному Положенні сказано, що звання почесного громадянина присвоюється громадянам України, які є уродженцями міста Бахмут та проживають або проживали у місті Бахмут.

Саме рішення про присвоєння почесний громадянин міста Бахмут ухвалює Бахмутська міська рада лише раз на рік, перед Днем міста.

Але є важливий нюанс: навіть якщо військовий був з Бахмута та загинув захищаючи це місто, він не отримає звання почесного, адже посмертно зазначене звання не присвоюється. Тільки за життя людини і один раз.

У відповіді на запит нам повідомили, що власне родини загиблих бахмутян з питання присвоєння звання “Почесного громадянина міста” не зверталися. Але це не свідчить, про те, що немає такої потреби. 

Примітка. До прикладу, в одному з запитів до міськради ми уточнювали, яку допомогу по забезпеченню житлом надали мешканцям. Нам також повідомили, що до міської ради ніхто не звертався за такою допомогою. Очевидно, що потреба в житлі для мешканців громади дуже актуальна, нам постійно пишуть в коментарях про це наші користувачі. 

Додамо, що матеріальна допомога для бахмутян, чиї рідні загинули на війні — передбачена. Однак, вшанування пам’яті немає. Не всі бахмутяни знатимуть про те, що чимало військових з їх міста віддали своє життя за нього. У Telegram-каналі Бахмут живе тут ми провели опитування серед бахмутян. Участь у ньому взяли 356 людей, 90% з яких вважають, що потрібно надавати звання почесного громадянина міста загиблим військовим.

Більшість питань про вшанування пам’яті загиблих падають на плечі самих рідих цих військових. Наприклад, бахмутянка Тетяна Бірман самостійно збирала підписи, аби її чоловіку Марату надали звання Героя України. Ми запитали пані Тетяну її думку про присвоювання звання почесного громадянина міста її загиблому чоловіку. 

Жінка пояснює, що їй хотілося б, аби така можливість була, адже її рідний віддав життя, захищаючи країну. До міськради з цим питанням вона не зверталася, бо не знає до кого. Тетяна не бачила інформацію про те, хто міг б їй допомогти з цим.

“Для мене важливо це, бо я сама з Бахмута, чоловік брав участь у звільнені міста (ред. у 2014). Він любив наше місто і Донбас взагалі. Куди звертатися з цим не знаю”, – пояснює бахмутянка.

Такі історії — це звична практика для родин, які втратили найближчих людей: батька, маму, дружина, чоловіка, сина та брата, коханого й кохану. Втім місцева влада може допомогти родичам загиблого вшанувати його пам’ять різними способами, один із них це надання звання почесного громадянина міста. Так роблять у Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині.  

Як у Вільногірську  розроблювали положення про присвоєння почесного мешканця міста загиблим військовим?

Тетяна Звягінцева — мешканка Вільногірська. Жінка втратила сина на війні у 2018 році. За кілька місяців після поховання вона вирішила ініціювати присвоєння звання почесного мешканця міста своєму сину. 

“Згідно з  тодішнім положенням звання почесного мешканця міста надавали лікарям, колишнім мерам тощо. А нам дали нагороду “Людина року” у Вільногірську. Тоді було мало  тих, що втратили на війні рідних, тому нас не чули”, — пригадує Тетяна.

Після цього вільногірка якийсь час не підіймала цю тему, аж поки не почалася повномасштабна війна.

Тетяна зібрала разом родини, які втратили рідних, та знову почала просувати цю ідею. Згодом жінка неофіційно стала головою спільноти родин загиблих міста Вільногірська. Вона звернулася до міської ради з пропозицією розробити нове Положення для рідних загиблих військовослужбовців, адже у Вільногірській МТГ також не було можливості надавати звання посмертно. Першим підтримав ідею місцевий депутат Антон Боклаг, а розробляв саме положення депутат Олександр Бобошко. 

“Я запропонував надавати це звання загиблим на війні захисникам з Вільногірська, і зараз це звання присвоюється їм автоматично”, — каже Антон Боклаг.

Автоматичне присвоєння стало можливим завдяки співпраці з місцевим ТЦК (територіальним центром комплектування), який першим дізнається про загибель військового та передає ці дані до міської ради. Положення розробляли протягом 5 місяців та ухвалили під час воєнного стану. Воно вже успішно діє, а родини загиблих отримують фінансову допомогу у розмірі 10 тисяч гривень, пояснює Тетяна.Рідні мають можливість вносити у положення пропозиції та покращувати його. 

Жінка додає, що не завжди люди, які не мають у родині військових або не мають співчуття, розуміють, навіщо давати такі звання. Вона сама стикалася з подібними коментарями. Щодо тих, які не розуміють, навіщо надавати звання почесного громадянина міста загиблим військовим, висловився Антон Боклаг.

“Найголовніша цінність – це життя, а люди його віддали, захищаючи нас, і ставити питання, чому їм присвоюється звання – це нелогічно, мабуть, взагалі”, — розмірковує Антон Боклаг.

Від ідеї про можливість надання почесного звання загиблим військовим до її реалізації минуло 5 місяців, пояснює Олександр Бобошко. Розробляючи Положення для Вільногірської громади він брав за основу старе Положення, затверджене ще з 2000 року, а також орієнтувався на інші громади в Україні, які вшановують військових почесними званнями посмертно.

“Дуже багато в цьому Положенні було саме правок стосовно етики та моральності. Їх пропонували  родичі загиблих. Тетяна Звягінцева постійно на зв’язку зі мною була, пропонувала свої варіанти, я їх туди включав, обговорював з керівниками департаментів”, — пояснює Олександр Бобошко.

Ознайомитися з самим положенням Вільногірської громади, яке дозволяє посмертно нагороджувати військових можна тут.

Також на сайті міської ради розробили окремий розділ, де зібрана інформація про загиблих героїв громади. Звання почесного громадянина вже отримали понад 5 десятків осіб.

Ми звернулися до юристки (за бажанням фахівчині ми не розкриваємо її ім’я) аби дізнатися, чи можливо під час воєнного стану розробити чи доповнити дійсне Положення для Бахмутської громади. 

Змінити положення чи розробити нове?

Фахівчиня на запит редакції дослідила Положення в Україні, які дозволяють надавати звання почесного громадянина загиблим військовим. Юристка пояснює, що різниця у них, в більшості випадків, полягає лише у переліку документів, які подають на кандидатуру та пільгах, яке це звання дає. Положення Бахмутської громади взагалі такої можливості не передбачає. 

На думку юристки,  для Бахмутської громади оптимальним рішенням буде Положення у новій редакції. відповідно до статті 10 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» це можливо зробити розпорядженням керівника військової адміністрації. Тому, що керівник ВА наділяється такими повноваженнями відповідно до постанови Верховної Ради. Мається на увазі повноваженнями міської ради, виконавчих органів та міського голови. Тому рішення може прийматися одноосібно керівником адміністрації, каже експертка.

Ми також попросили розглянути , чи може ВА відмовити у наданні подібного звання через розголошення кількості загиблих  в громаді. 

“Така заборона діє в межах загальної кількості по Україні, і вона для журналістів. Знову ж, більшість громад на сайтах оприлюднює списки військових, яким ці звання присвоєні. Тому в цьому я проблеми не бачу. В положенні можна прописати, що рішення щодо кожної особи приймається окремо, і тоді як такого списку не буде (хіба що на запит на публічну інформацію). Однак кількість військових, які мають звання почесних громадян — не є тотожним кількості загиблих в цілому. Крім того, можна приховувати звання цих осіб і місце де вони служили”, — пояснює юристка.

Бахмутянка та членкиня команди Бахмут IN.UA Альона Щекодіна, яка зараз проживає у Вільногірську, додає, що в цій громаді отримати звання почесного громадянина можуть й ті військові, які не народилась у Вільногірській громаді, але проживали там і  пішли захищати Україну.

“Я хочу, щоб наших загиблих бахмутян теж вшановували. Щоб  зберегти пам’ять про них та їх подвиг для громади. Це найменше, що ми можемо наразі зробити для наших героїв”, — пояснює Альона Щекодіна.

Бахмутянин Володимир Березін — відомий активіст та волонтер, зараз він перебуває в евакуації на Тернопільщині. З 2014 року Березін порушував питання про присвоєння почесного громадянина загиблим захисникам та захисницям у громаді.

“Тут в Бережанах всі загиблі дівчата та хлопці мають звання почесних. Це така пошана. А яку пошану ми віддаємо? Мені завжди кажуть, що у нас в Положенні немає можливості давати звання почесного. Ну то зробіть розпорядження (ред. мається на увазі Положення, яке дозволятиме надавати звання ПГ посмертно)!” — обурюється активіст.

Примітка. 19 червня 2023 року редакція опублікувала матеріал про комуністів та прихильників «русского міра», яких можна було знайти у списку почесних громадян Бахмуту. Серед цих осіб було чимало тих, хто підтримували агресивну російську політику у різні часи. Ми звернулися до міськради із запитом про позбавлення трьох громадян такого статусу, йдеться про Сергєєва Артема Федоровича; Чапліна Івана Григоровича та Чубанова Василя Сергійовича. Цих осіб позбавили статусу почесних.

Березін додає, що починати надавати звання почесного слід з героїв, які вже віддали своє життя на незалежність України. Це Артем Мірошниченко, Дмитро Чернявський та інші.

Питання етичності присвоювання звання почесного громадянина загиблим військовим

Не тільки юридичні аспекти слід врахувати при присвоєнні звання почесного громадянина, але й питання етичності. Юристка пояснює, що не поодинокими є випадки, коли родичі визнають померлим військового, хоча достовірно ідентифікувати, що це саме він неможливо. Тобто не було ДНК тесту, наприклад, або якщо людину визнано за рішенням суду померлою (що ґрунтується на показах свідків). 

Отже, теоретично може виникнути ситуація, коли з часом особа, якій надали звання почесного громадянина посмертно, може виявитися живою. Тому ці випадки також доречно передбачити в новій редакції Положення. Крім того, каже фахівчиня каже, що слід врахувати й бойові заслуги чи звання військового при наданні йому статусу почесного громадянина, аби уникнути тих випадків, коли статус почесного можуть присвоїти особі, яка мала суперечливі факти у військовій біографії. 

Втім з цим можуть працювати окремі працівники міськради, які будуть досліджувати етичність надання такого статусу людині. У будь-якому випадку цю можливість слід розглянути для Бахмутської громади. Як ми бачимо від опитаних рідних загиблих — запит є, але люди не знають куди з цим звертатися. 

Своєю чергою, редакція Бахмут IN.UA створила відкрите звернення до Бахмутської міської ради, Бахмутської міської цивільної адміністрації, у якому закликає переглянути чинне  Положення громади та надати можливість надати звання почесного громадянина загиблим захисникам та захисницям з Бахмута та громади.

Читайте також:

• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України
• “Адвокати ігнорують”: як просувається справа щодо вбивства Артема Мирошниченка
• Перейменування вулиць в Бахмуті: що думають ОМС та активісти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств та держаних відомств. Загалом призначено 21 посадовця.

Хто буде відповідальний за окуповані території, розповідає Бахмут IN.UA.

Уряд призначив відповідальних за окуповані території

Для забезпечення системної роботи у дев’яти областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, Уряд ініціював роботу Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Його очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Окремо було ухвалено механізм призначення посадовців, відповідальних за політику щодо прифронтових і окупованих територій. Їх обрали в кожному міністерстві та державних відомствах.

Хто став відповідальним за окуповані території від міністерств

За даними Центру прав людини ZMINA, загалом визначено 21 посадовця, відповідальних за політику щодо тимчасово окупованих і прифронтових територій. Це не нові посади, на визначених представників міністерств і відомств поклали додаткові повноваження.

Від Міністерства охорони здоров’я призначили Євгенія Гончара — заступника міністра охорони здоров’я України. У міністерстві працює з 2019 року і донині. За цей час обіймав посади:

• державного експерта Експертної групи з питань розвитку медичних послуг Директорату медичних послуг;
• державного експерта Експертної групи з питань спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Директорату медичного забезпечення; 
• державного експерта Експертної групи формування політики закупівель медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів Директорату медичних послуг;
• керівника Експертної групи з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Директорату медичних послуг;
• начальника відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг;
• директора Департаменту медичних послуг.

Від Міністерства цифрової трансформації призначили Станіслава Прибитька — заступника міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури. Він працює в Мінцифрі з 2020 року: спочатку як керівник відділу, згодом очолив департамент.

Станіслав Прибитько відповідає за розвиток телеком-інфраструктури, доступу до інтернету і радіочастотного спектра. Його мета — якісний інтернет у кожному населеному пункті та на деокупованих територіях, а також запуск 5G.

Від Державної служби з надзвичайних ситуацій призначили Віталія Миронюка — першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З вересня 1990 року розпочав службу в органах і підрозділах цивільного захисту на посаді курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС. З липня 1993 року проходив службу в підрозділах цивільного захисту Кіровоградської області, де обіймав посади від інспектора до начальника Головного управління. Має спеціальне звання генерал-майора служби цивільного захисту.

Від Міністерства у справах ветеранів призначили Руслана Приходька — заступника міністра у справах ветеранів. У 2011-2014 роках був на службі в органах внутрішніх справ України, УМВС у Чернігівській області.

У 2021 році розпочав роботу в Міністерстві у справах ветеранів у якості керівника експертної групи з питань членів сімей загиблих, членів сімей Небесної Сотні та постраждалих учасників Революції Гідності. Протягом 2021-2024 років очолював:

• директорат вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана;
• директорат громадянської ідентичності та ветеранського розвитку;
• директорат соціального захисту;
• Департамент соціальної роботи.

Від Міністерства молоді та спорту призначили Сергія Тимофєєва — заступника міністра молоді та спорту.

У 1990-х роках він мав спортивно-викладацьку кар’єру. Був спортсменом-інструктором збірної команди України з ковзанярського спорту, тренером-викладачем з шорт-треку, інструктором тренажерної зали ЦУТБ “Льодовий стадіон та ТОВ “Акваріум”. У 2007-2017 роках був директором ТОВ “Спортивні технології”.

У 2017-2024 роках працював у Київській ОДА. У 2017-2020 роках очолював Управління фізичної культури і спорту, а у 2020-2024 роках очолював Управління молоді та спорту.

З 2024 року працює в Міністерстві молоді та спорту.

Від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності призначили Тетяну Кірієнко — заступницю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. З 1997 по 2005 роки проходила службу в органах внутрішніх справ. Протягом 2005-2014 років обіймала керівні посади в Державних податкових інспекціях Києва.

З березня 2018 року працювала на посаді начальника відділу контрольно-аналітичного забезпечення заступника голови Київської МДА. 

У грудні 2020 року стала членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У грудні 2021 року призначена на посаду виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України.

Від Міністерства внутрішніх справ призначили Олексія Сергєєва — заступника міністра МВС. В органах МВС працює з 2000 року.

З грудня 2012 року по листопад 2015 року був першим заступником начальника Головного штабу МВС України. З листопада 2015 року по липень 2016 року – перший заступник начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. З липня 2016 року по лютий 2023 року – начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.

Від Міністерства юстиції призначили Андрія Гайченка — заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби. Трудову діяльність розпочав у 2005 році на посаді головного юрисконсульта, а згодом начальника сектору судової роботи відділу врегулювання спорів, заступника керівника відділу врегулювання спорів, начальника сектору судової роботи юридичного управління Головного офісу АКБ “Укрсоцбанк”.

З 2019 року працює в Міністерстві юстиції.

Від Міністерства розвитку громад та територій призначили Олексія Рябикіна — заступника міністра розвитку громад та територій. У червні 2022 — січні 2023 року був радником патронатної служби апарату Київської ОДА. З березня 2023 року до вересня 2024 року був радником заступника керівника Офісу Президента.

Від Міністерства оборони призначили Миколу Шевцова — заступника міністра оборони. Обіймав штабні та командні посади у бронетанкових військах, займаючись технічним забезпеченням та логістикою. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Від Міністерства культури призначили Анастасію Бондар — заступницю міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До роботи в міністерстві працювала в Одеській ОДА, де обіймала посаду заступника голови з питань цифрового розвитку.

Протягом більш ніж 15 років працювала в українських та іноземних телеком корпораціях та інвестиційних компаніях. Займалася зовнішньоекономічною діяльністю, підтримкою розвитку бізнесу, маркетингом та операційним управлінням. Авторка низки наукових публікацій на тему цифрової трансформації у державному управлінні.

Від Міністерства закордонних справ призначили Сергія Кислицю — першого заступника міністра закордонних справ України.

З березня 2014 року до лютого 2020 року був заступником міністра закордонних справ України. А з лютого 2020 року до лютого 2025 року — постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй.

Від Міністерства фінансів призначили Дмитра Самоненка — заступника міністра фінансів.

У 2005-2007 роках працював на посадах провідного спеціаліста та головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. Впродовж 2007-2014 року обіймав посади головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерстві праці та соціальної політики України, а також був заступником начальника управління в секретаріаті Кабінету Міністрів України.

З серпня 2020 року по липень 2025 року працював на посаді державного секретаря Міністерства фінансів.

Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства призначили Тараса Висоцького — заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. До роботи в міністерстві обіймав посади в Черкаській ОДА. З березня 2019 року був першим заступником голови, а у червні-липні 2019 року — виконувачем обов’язків голови Черкаської ОДА.

Від Міністерства енергетики призначили Артема Некрасова — виконувача обов’язків міністра енергетики. Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ міста Суми, згодом працював помічником адвоката. Подальша діяльність пов’язана з енергетикою: працював юрисконсультом юридичного відділу ВАТ “Сумиобленерго”, начальником юридичного відділу ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, радником генерального директора ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

З 2017 року був на керівних посадах АК “Харківобленерго”. Протягом 2020-2021 років — радник директора ДП “Калуська Теплоелектроцентраль-Нова”, згодом — радник президента ДП НАЕК “Енергоатом”.

Від Міністерства освіти і науки призначили Андрія Вітренка — заступник міністра освіти і науки, чинний депутат Київської міськради. У міністерстві працює з 2020 року, був заступником колишнього міністра Сергія Шкарлета.

Хто став відповідальним за окуповані території від державних відомств

Від Державної інспекції ядерного регулювання призначили Ігоря Бендо — заступника голови, заступника головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України. Працює у Держатомрегулюванні з 2007 року, зокрема в Південно-східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки. З 2017 року до призначення заступником Голови Держатомрегулювання обіймав посаду начальника Південно-східної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на правах самостійного управління, заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації призначили Ростилава Замлинського — першого заступника голови Держспецзв’язку. У 2020-2021 роках обіймав посаду першого заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У 2022-2023 роках був заступником міністра оборони України. На цій посаді він фігурував у скандалі щодо закупівлі їжі для ЗСУ за завищеними цінами.

Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) призначили Руслана Слободяна — члена комісії НКРЕКП. З 1997 по 2021 роки працював на різних посадах у “Хмельницькобленерго”. У 2017-2021 роках був технічним директором компанії.

З 2021 по 2024 роки працював головою Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Від Пенсійного фонду призначили Ірину Ковпашко — заступницю Голови правління Пенсійного фонду. Протягом 2010-2017 роках була заступницею директора департаменту, директоркою департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України.

Від Фонду державного майна призначили Андрія Шрамка — заступника голови Фонду. Понад 20 років обіймав керівні посади у Фонді державного майна України. До призначення заступником голови був директором Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду.

З 2020 року залучений до роботи з питань розпорядження державним майном у складі Департаменту оренди та управління державним майном Фонду.

Читайте також:

• Україна не відмовиться від Донбасу, але готова шукати компромісні рішення: заява Володимира Зеленського
• ВПО з 2026 року зможуть селитися в арештоване та державне майно: Свириденко
• Чим буде займатися Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!