Викликали в КДБ й погрожували розправою: чому Алла Горська лякала росіян

Семаковська Тетяна 11:30, 25 Березня 2024
Алла Горська Донеччина
Алла Горська / ілюстрація художниці Маші Вишедської

Художниця Алла Горська тісно пов’язана з Донеччиною. Її монументальні роботи були в Маріуполі. Вона — дисидентка, яка наперекір погрозам КДБ, створювала мальовничі проукраїнські мозаїки. За своє життя Алла пережила блокаду й перейшла на українську мову, народившись у зросійщеній родині. Вона ніколи не боялася висловити чітку позицію у суспільстві СРСР. За це жінка поплатилася життям.

Більше редакції Бахмут IN.UA про Аллу Горську розповів бахмутський історик Микита Безмен.

Життя Алли Горської

Алла Горська
Дисидентка та художниця Алла Горська / фото з відкритих джерел

Алла Горська народилася 18 вересня 1929 року в Криму. Її батьку Олександру судилося стати фундатором радянського кіновиробництва. Наприклад, в 1931 році батько Алли працював директором Ялтинської кіностудії.

Потім родина починає переїзди по містах СРСР. В 1932 році батько Алли працює в москві, а вже через рік, у 1933 році, сім’я переїздить до ленінграду. Напередодні радянсько-німецької війни батько Алли поїхав до Монголії знімати фільм “Його звуть Сухе-Батор”. Війна застала Аллу в Ленінграді та змусила пережити блокаду. В 1943 році сім’я була евакуйована до Алмати, а потім в цьому же роціпереїхала до Києва.

З 1946 року Алла Горська навчалася у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка. Викладачем з фаху був Володимир Бондаренко. У подальшому виборі вагань не було: Горська вступила на живописний факультет Київського художнього інституту.

Алла Горська із Віктором Зарецьким
Алла Горська разом із чоловіком Віктором / архівне фото

Влітку 1952 року Алла одружується з однокурсником Віктором Зарецьким. Через два роки, закінчивши інститут, вона працювала за фахом у галузі станкового й монументального живопису. Твори Горської експонувалися на виставках. В 1959 році за роботи шахтарського циклу прийнята до Спілки художників. Деякий час Алла Горська навіть викладала малюнок в Республіканській художній школі.

У 60-х роках Алла Горська, заручившись підтримкою інших дисидентів, створила клуб молоді “Сучасник” і почала потроху переходити на українську в побуті. Алла була вихована у повністю російськомовній сім’ї та ніколи не вивчала українську мову в школі. Жінка почала опановувати українську вже у свідомому віці.

Алла брала участь в організації заходів з просвіти, підготовці щорічних Шевченківських свят. Вона також плідно займалася мистецькою діяльністю, створивши серію монументально-художніх робіт.

Завдяки її активності з’явилася традиція покладання квітів до пам’ятника Кобзаря у парку Тараса Шевченка в Києві. Це партія сприйняла як “зухвалу інспірацію буржуазних націоналістів”. У 1965 році було заарештовано багатьох друзів і знайомих Горської. Цей рік став для неї початком діяльної участі в русі опору, через що її художня творчість була приречена на “радянські провали”.

Горську постійно викликали в КДБ, погрожували страшною розправою

 Ескіз мозаїки Алли Горської “Прапор перемоги” для музею в Краснодоні Луганської області – спільний проект Алли Горської, Віктора Зарецького та Володимира Смирнова
Ця мозаїка спільна робота Алли Горської, Віктора Зарецького та Володимира Смирнова “Прапор перемоги” для музею в Краснодоні, Луганської області / фото з відкритих джерел

Горська матеріально й морально підтримувала родини політв’язнів, листувалася з ними. Вона часто Їздила на судові процеси своїх однодумців, збирала кошти на допомогу сім’ям засуджених та організовувала зустрічі з тими, хто повертався з таборів. Правозахисники, які поверталися з ув’язнення, зверталися до Горської за допомогою й отримували її.

В 1965-1968 роках Алла Горська брала участь в акціях протесту проти розправ над українськими правозахисниками Богданом і Михайлом Горинями, Опанасом Заливахою, Святославом Караванським, Валентином Морозом, Вячеславом Чорноволом та іншими, через що зазнала переслідувань з боку радянських органів безпеки. Певним захистом було те, що Горська з групою митців виконувала монументальні художні роботи у Донецьку, які вважались важливими та мали ідеологічний ухил.

Вбивство Алли Горської

Алла Горська з родиною
Дисидентка Алла Горська у колі рідних/ фото архівне

У квітні 1968 року Горська та ще 139 діячів науки й культури підписали лист-протест до тодішніх керівників СРСР у зв’язку з незаконними арештами та закритими судами над дисидентами. Тоді почалися адміністративні репресії проти “підписантів”, кагебістський тиск. Аллу Горську ж виключили зі Спілки художників.

Києвом і Україною пішли чутки про існування підпільної терористичної бандерівської організації, керованої західними спецслужбами. Однією із керівників цієї організації називали Горську. Через це за Горською стежили та переслідували, іноді навіть демонстративно. Жінка за декілька днів до вбивства склала протест до Верховного суду УРСР про незаконність і жорстокість вироку.

28 листопада 1970 року Аллу Горську вбили в домі родини у Василькові, що в Київській області. Похорони художниці відбулися 7 грудня 1970 року на Берковецькому цвинтарі в Києві. Ця подія перетворилася на мітинг протесту проти панівного комуністичного режиму в Україні.

Алла Горська до останнього дня свого життя відстоювала право українців на власну культуру, при цьому не будучи змалечку причетною до України. Алла Горська сама взяла на себе тяжку долю українського народу. Імовірно вбивство скоїли співробітники КДБ, але всі докази страшної розправи знищені ще в 1990-х роках.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історичні перемоги: як українські князі провчили половців

Семаковська Тетяна 10:00, 13 Липня 2024

308364161 499573398844425 7770158309966284803 n bb1f3Тривалий час половці були напастю для українських земель, їх набіги спустошували території, тож українські князі вирішили провчити ворогів.

Набіги половців

Половці дуже надокучали руським землям своїми набігами, тому коаліція руських князів вирушила в місто Шарукань, столицю половецьких кочовищ. Князям вдалося захопити Шарукань і декілька стратегічно важливих міст. Половецький хан Шарукан хоча і віддав свої міста, але зберіг армію і її сили. Руські війська після багатоденного переходу і сутичок з невеликими половецькими групками втомилися.

Половці зосередилися в гирлі Сальниці — сюди до них стікалися підкріплення з навколишніх територій. Незабаром до ворожого стану підійшли війська руських князів. Вранці 27 березня 1111 року два війська стали до битви. Чисельну перевагу мали половці.

Половецький головнокомандувач вирішив оточити ворога з усіх боків і влучними пострілами з луків розладнати його ряди. Однак, всупереч звичаям, князі за порадою Володимира самі різко перейшли в наступ. Шарукан змушений був прийняти бій лоб в лоб, його воїни втратили ініціативу.

Степовики запекло атакували піші полки русичів в середині, але полки встояли. В цей час фланги, де стояли князівські дружини, вже розгорталися для завдавання удару. Вирішальну роль зіграли переяславці Володимира Мономаха.

Руська кіннота кілька разів розрізала половецький лад і внесла безлад в ряди противника. Половецькі підкріплення, які підійшли до того часу до Шарукані, за свідченням літописців, “злякались” побаченого і повернули в степ.

Втрати Шарухана склали близько десяти тисяч воїнів. Перемога при Сальниці завершила похід 1111 року. Володимир і Святополк з перемогою повернулися в Русь, навантажені здобиччю, а також звільненими руськими полоненими, яких кочівники викрали в рабство в ході своїх грабіжницьких набігів.

Читайте також: 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як українці волонтерили в Першу світову війну

Безмен Микита 10:00, 6 Липня 2024

307273677 492295422905556 748411679839827407 n cce73

Як раніше волонтерили українці під час війни? Приклад волонтерства нам надали Українські Поступовці, які допомагали пораненим військовим. Завдяки їх праці на території країни відкривали госпіталі та шпиталі для воїнів.

Українські Поступовці

Українці завжди були нацією, яка має схильність до гуманності та взаємної підтримки. Ще під час Першої світової війни волонтерити почали політичні сили. Товариство Українських Поступовців, яке очолили Д.Дорошенко, А.Вязлов, А.Ніковський, займало активну позицію допомоги пораненим та вмерлим фронтовикам-українцям. Лідери ТУП увійшли до Союзу земств і міст Південно-Західного фронту.

Завдяки адміністративним важелям їм вдавалося відкривати й утримувати своїм коштом спеціальні госпіталі для поранених воїнів і на території України, і на території всієї російської імперії.

Частина УСДРП займалася активною антивоєнною пропагандою, що своєю чергою є волонтерським поступом до миру і згуртування українців, які були по різні сторони барикад воюючих імперій. У газетах та самвидаві лунали гасла “Геть війну!”, “Хай живе автономія України!”.

ТУП теж згодом прийняла позицію нейтралітету, відвернулася від підтримки росії. Головна українська рада зібрала ціле військове формування для фронту – Легіон Українських Січових Стрільців! Сильну волонтерську активність розвернули діячі: Андрій Жук, Дмитро Донцов, Володимир Дорошенко, Микола Залізняк, Мар’ян Меленевський і Олександр Йолтуховський, які утворили Союз визволення України (СВУ).

СВУшники працювали у великій кількості таборів для військовополонених Австро-Угорщини й Німеччини. Всіма силами робили краще полоненим українцям. Домоглися створення окремих таборів для українців, тупи посилали вчителів, створювали бібліотеки, освітні курси. У багатьох таборах випускали газети і журнали.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Василь Стус – відомий в Україні та далеко за її межами літературний діяч. Втім, Стус не тільки поет, а ще й письменник, перекладач, прозаїк, літературознавець, […]

Як росія намагалася присвоїти собі бахмутську кінорежисерку

Кінорежисерка Лариса Шепітько родом з Бахмута, вона  не дивлячись на штучне зросійщення і радянську пропаганду Лариса Шепітько творила фільми просякнуті українським духом, але попри те […]

Церква до війни a6993

У Бахмуті росіяни знищили один із найстаріших храмів Донеччини

Напередодні в бахмутських пабліках з’явилися кадри знищеної Свято-Миколаївської церкви. Ця дерев’яна двопрестольна церква в Бахмуті — один із найдавніших храмів на Донбасі. На початку липня через російські […]

12:10, 09.08.2023 Микола Ситник

Як росіяни окупували українську церкву

Віра і зараз має великий вплив на політику і суспільну свідомість, а раніше вона повністю поглинала людське життя. Залежність української церкві від московії формувалася доволі […]