“Світський біс” та чай з ромом: 10 маловідомих фактів про легендарного Тараса Шевченка

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 8 Березня 2024
Автопортрети Тараса Шевченко / ілюстрація УП Життя

Щороку, 9 березня, люди з усього світу святкують день народження Тараса Григоровича Шевченка — легендарного поета, прозаїка, мислителя, живописця, графіка, громадського діяча та справжнього пророка для всього українського народу. Його життя — це символ боротьби українського за свободу, за власне право на існування. Утім, за цим образом все ще стоїть талановита людина.

Про те, як жив Кобзар та які факти з його життя майже ніхто не знає, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Біографія Тараса Шевченка

Життя Тараса Шевченка було цікавим з самого початку. Він народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, що на Черкащині, в багатодітній родині кріпаків. Дитинство майбутній поет провів у селі Кирилівка, яким володів генерал-лейтенант Василь Енгельгардт. Грамоти Тарас навчився, коли вступив на службу до місцевого дяка — вчителя Павла Рубана. Після завершення навчання, молодого хлопчину забрали в прислугу до поміщика Енгельгардта. Там він спочатку був кухарчуком, а згодом козачком. Пан досить швидко помітив молодого Шевченка, а особливо його жагу до живопису. Він вирішив надати йому шанс на навчання, бажаючи після цього отримати Шевченка в ролі особистого художника.

Хата поета, Тарас Шевченко / ілюстрація з відкритих джерел

Таким чином, вже у 1831 році Шевченко зміг потрапити в Петербург, де навчався малювати та почав писати перші твори. Тарас швидко почав отримувати й корисні зв’язки. Так, він познайомився  з художниками Карлом Брюлловим та Василем Жуковським, які помітили неабиякий хист молодого хлопця. Саме вони згодом викупили Шевченка з кріпацтва. 

Вже маючи статус вільної людини, Шевченко продовжив навчатися в Петербурзькій академії мистецтв. Він в цей час багато малював та створив рукопис своєї майбутньої збірки “Кобзар”, яка увійде в історію.

У 1844 році майбутній письменник переїхав до Києва, де влаштувався на роботу в тимчасову комісію з питань розгляду старих актів. Саме в цей час Шевченко познайомився з Костомаровим, що вплинуло на формування його політичних поглядів. Як результат, Шевченко вступив до Кирило-Мефодіївського братства.

За вірші збірки “3 літа” Тарас Шевченко був заарештований. Вирок йому надали досить швидко — заслання. Під арештами та на засланнях митець загалом провів 10 років.

Кобзар в період заслання, Тарас Шевченко / ілюстрація з відкритих джерел

Після звільнення поетові було заборонено їхати до України. Лише 1859 року він зміг нарешті приїхати на Батьківщину, де його знову заарештували. Приблизно у той же час, світ побачила остання збірка Шевченка, яка отримала назву “І виріс я на чужині…”.

10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі. Його поховали на Смоленському кладовищі. Згодом, як і було вказано в його заповіті, прах поета перевезли до України та перепоховали на Чернечій горі, біля Канева, що на Черкащині.

Факт 1. Заповіт батька

Тарас Шевченко з малечку виділявся з-поміж своїх братів та сестер, через що не дуже був придатний для хатнього й сільського господарства. У його усному заповіті були такі слова: “Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо”. Саме тому Тарас був єдиним з сім’ї, кого віддали до дяківської школи, яка стала початком його шляху.

Факт 2. Поліглот Шевченко

Тарас Шевченко при житті вчив багато мов світу, серед яких була навіть французька. Однак, повністю опанувати зміг лише українську, російську та польську мови. Останню він вивчив у 16 років для того, щоб бути ближчим до польки Дзюні Гусиковської, яку він покохав у Вільно. 

Факт 3. Ціна викупу

Загальновідомий факт — художники Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили Шевченка за 2,5 тисячі рублів. Утім, мало хто знає наскільки це велика сума. Вона була еквівалента 45 кілограмів срібла або нинішнім 40 тисяч доларів. 

Портрет Василя Жуковського / ілюстрація з відкритих джерел

Заробити таку суму художники змогли за допомогою продажу портрета Василя Жуковського на аукціоні. За деякими даними, частина грошей для викупу була надана імператорською сім’єю. Ще 400 рублів виділила сама імператриця олександра федорівна і по 300 рублів — спадкоємець престолу олександр II й княгиня олена павлівна.

Факт 4. “Світський біс”

Коли Тараса викупили, йому було 24 роки. Молодий чоловік, який все життя провів у неволі, нарешті відчув ковток свободи. Це призвело до того, що Кобзар став так званим тусовником. Він регулярно відвідував різноманітні богемні зібрання, грав у карти. Іван Сошенко, який також доклав сили для викупу Шевченка, писав, що у молодого чоловіка вселився “світський біс”.

Факт 5. Товариство алкоголіків

Існує міф,  що при житті Шевченко міг бути алкоголіком. Він базується на тому, що видатний українець деякий час належав до товариства “Мочиморди”, до яких входили хлопці, які “мочили морди в алкоголі”. В ньому також брав участь Яков де Бальмен — друг Тараса Шевченка, якому він присвятив поему “Кавказ”.

Факт 6. Гастрономічні вподобання

Кобзар любив чай / фото ілюстративне

При житті Тарас Шевченко дуже любив смачну їжу та напої. Так, улюбленою стравою Тараса Шевченка, як згадують його друзі, був борщ із сухими карасями, свіжою капустою і приправами. Своєю чергою, улюбленими напоями були кава по-віденськи та чай з дорогим ромом. 

Факт 7. Різноманітний творчий доробок

За своє життя Шевченко написав 237 віршованих, 11 прозових та 2 драматичних твори.

Перше видання “Кобзаря”, 1840 / фото з відкритих джерел

Крім того, він створив понад 1000 картин, серед яких збереглися 835 художніх творів. Шевченко творив у різних стилях, серед яких були навіть портрети голої натури.

“Катерина”, Тарас Шевченко, 1842 рік / ілюстрація з відкритих джерел
Аральска экспедиція, Тарас Шевченко, 1848 рік / ілюстрація з відкритих джерел
Картина до екзамену “Натурщик”, Тарас Шевченко, 1841 рік / ілюстрація з відкритих джерел

Факт 8. Шевченко та Україна

15 років — лише стільки поет провів на території України за все своє життя, 14 з яких — це дитинство та життя з поміщиком Енгельгардтом. Вже у дорослому віці Кобзар приїжджав в Україну лише погостювати.

Факт 9. Шевченко та жінки

Княжна Варвара Рєпніна-Волконська / ілюстрація з відкритих джерел

Тарас Шевченко багато разів за своє життя закохувався. Серед симпатичних йому жінок були:

  • односелиця Оксана Коваленко; 
  • польська швачка Дзюня Гусиковська; 
  • натурниця Амалія Колберг;
  • княжна Варвара Рєпніна-Волконська; 
  • дружина полковника Ганна Закревська; 
  • дружина коменданта Новопетровського укріплення Агата Ускова;
  • 14-річна актриса Катерина Піунова; 
  • служниця Ликера Полусмак. 

До самої смерті Тарас Григорович мріяв знайти кохання і побудувати сім’ю, але ні з ким не склалися тривалі стосунки.

Зазначимо, що існують чутки, що у поета міг бути роман із дружиною Михайла Максимовича Марією. Вони з’явилися через те, що жінка народила сина через 9 місяців після початку їхнього тісного спілкування з Шевченком.

Факт 10. Шевченко-рекордсмен

Тарас Шевченко має декілька рекордів. На його честь встановили 1384 пам’ятників у понад 35 країнах світу, серед яких Бразилія, Китай, США тощо.

Памятник Тарасу Шевченко / фото “Локальна Історія”

Інший рекорд пов’язаний з “Кобзарем”. Український майстер Микола Сядристий створив найменше у світі видання головного збірника Шевченка, яке має розмір близько половини квадратного міліметра. Гортати сторінки такого збірника можна лише за допомогою кінчика загостреного волоска.

500 м² — це площа найбільшого портрета Тараса Шевченка. Він розташований в Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою: проїзд Садовий, 30.

Портрет Шевчена у Харкові / фото з відкритих джерел

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історичні перемоги: як українці зустрічали монголів на річці Калка

Семаковська Тетяна 11:00, 27 Квітня 2025
Битва на річці Калка / фото Бахмут IN.UA

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Медовий, Яблучний та Горіховий: коли в Україні святкуватимуть Спас

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 26 Квітня 2025
Яблука — це один із символів Спасу / фото ілюстративне, iStock

Спас — це традиційне християнське свято, яке обожнюють українці. Усі три варіації свята, як і інші церковні, змінили дати проведення, адже в Україні відбувся перехід на новий календар.

Детальніше про самі Спаси та нові дати їхнього проведення — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли святкувати Спас у 2025 році

Серпневі Спаси — це три важливі християнські свята, які щороку відзначають у серпні. Це Медовий, Яблучний та Горіховий. Вони поєднують у собі глибокі духовні традиції, народні обряди та символіку врожаю. У ці дні віряни йдуть до храмів, щоб освятити дари природи, подякувати за зібране та попросити здоров’я для рідних. Цикл Спасів недаремно називають особливим періодом — адже кожен із них має свою унікальну історію та значення.

Коли святкувати Медовий Спас 2025

Медовий Спас / фото ілюстративне, iStock

Маковій, або Медовий Спас, — одне з найбільших церковних свят в Україні, яке цьогоріч відзначатимуть по-новому. Раніше перший зі Спасів святкували 14 серпня, але через перехід на новоюліанський календар відбулося зміщення майже всіх свят. Відтак у 2025 році Медовий Спас відзначатимуть 1 серпня.

Свято отримало свою назву не випадково. У давнину в цей день починали збирати мак і мед. У християнській традиції назва пов’язана також із сімома мучениками Макавеями, їхньою матір’ю Соломонією та вчителем Єлеазаром, які прийняли смерть за свою віру.

Нерідко перший зі Спасів називають Спасом на воді або Мокрим Спасом. Це пов’язано з легендою: під час страшної епідемії жителі Константинополя винесли з храму Святої Софії частинку хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. Вони освятили водойми та колодязі, після чого сталося диво — хвороба відступила.

Коли святкувати Яблучний Спас 2025

Яблучний Спас / фото ілюстративне, iStock

Дата проведення Яблучного Спасу також змінилася. Якщо раніше його святкували 19 серпня, то у 2025 році він відбудеться 6 серпня.

Інша назва свята — Преображення Господнє. Згідно з Євангелієм, воно сталося перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. За 40 днів до розп’яття Христос піднявся на гору разом із трьома своїми учнями — Петром, Іоаном та Яковом. Там він почав молитися, а втомлені учні заснули. Прокинувшись, вони побачили, що Ісус преобразився: його лице сяяло неземним світлом, а одяг став сніжно-білим. Поруч з’явилися пророки Мойсей та Ілля, які розмовляли з ним, а потім їх накрила велика біла хмара. Звідти пролунав голос Бога: «Це Син Мій улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся».

Спустившись із гори, Христос звелів своїм супутникам збирати яблука, щоб його Батько міг їх освятити. Саме з цим пов’язане вшанування яблук у день другого Спасу.

Коли святкувати Горіховий Спас 2025

Горіховий Спас / фото ілюстративне, iStock

Завершує цикл свят Горіховий Спас. Він присвячений перенесенню Нерукотворного образу Господнього до Константинополя. Раніше його відзначали 29 серпня, але у 2025 році свято припадає на 16 серпня.

Горіховий Спас знаменує завершення аграрного циклу, зокрема збору врожаю. Це свято має як релігійне, так і народне коріння, що відображає тісний зв’язок між природою та духовною стороною людського буття.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

310060023 505091208292644 1997211377949616883 n 4efcc

Історичні перемоги: як українці зустрічали монголів на річці Калка

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і […]

Медовий, Яблучний та Горіховий: коли в Україні святкуватимуть Спас

Спас — це традиційне християнське свято, яке обожнюють українці. Усі три варіації свята, як і інші церковні, змінили дати проведення, адже в Україні відбувся перехід […]

12:00, 26.04.2025 Скопіч Дмитро

Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда

23 липня 2023 року, окупаційні російські війська знищили Палац Культури у Часів Ярі. Останнім часом ця будівля використовувалася як міський гуманітарний штаб та місце надання […]

291631635 441596051145066 4521838647393733269 n 96506

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Історія Бахмутського краю в роки революції 1917-1921 років має чимало забутих і замовчуваних сторінок. У радянські часи все розмаїття політичного життя в регіоні після повалення […]

Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів

Часів Яр — місто з багатою промисловою історією, яке розташоване на Донеччині. Поруч із його виробництвами розташовувалися мальовничі кар’єри, які стали улюбленим місцем відпочинку для […]

11:00, 13.04.2025 Скопіч Дмитро