Попри перемоги та дивовижно завзяту оборону таких місць, як Бахмут, не все є гаразд з українським військовим управлінням та способами ведення війни. Це водночас є і природнім, і неминучим, і цього варто було очікувати. Але уроки війни потрібно швидко аналізувати та вивчати.

Свої поради відповідальним за оборонну політику озвучив Ґлен Ґрант — військовий експерт — полковник британської армії у відставці, експерт з питань безпеки та оборони Українського інституту майбутнього. Головне з його слів наводять видання Тексти.

Географічні командні кордони

Гелен Ґрант. Фото: Еспресо. ТВ

Кожен підрозділ, починаючи навіть із найпростішого піхотного відділу, повинен мати чіткі географічні кордони відповідальності. Ніколи не повинно бути сумнівів щодо лівих і правих, задніх і передніх кордонів зон відповідальності будь-якого підрозділу чи бойової групи. Їх потрібно або позначити на мапі, або вказати усно, використовуючи чіткі видимі географічні межі, як-от дороги чи річки. Кожна окрема ділянка землі на передовій і поза нею має комусь бути підпорядкованою, і відповідальні за неї люди повинні чітко розуміти свої завдання на цій землі.

Відсутність географічної чіткості не лише небезпечна сама по собі. На кожному рівні брак знань про те, хто командує територією та які ресурси є в наявності, призводить до неоптимальної продуктивності всієї організації військ. Старші командири повинні серйозно поставитися до цього питання і фізично перевірити, щоб кордони на всіх рівнях були зрозумілі для всіх. 

Географічні межі не повинні бути проведені надто жорстко навколо підрозділу. Усі підрозділи потребують простору для маневру, щоб вони могли атакувати ворога з боків, коли їм це потрібно, і мати місце для зміни позицій. 

Друга проблема полягає в тому, що на полі бою не повинно бути (від слова “взагалі”) незалежних підрозділів, менших за розмір бригади. Якщо якісь підрозділи повинні перебувати в певному районі, то їх слід віднести до бригади та підпорядкувати командиру бригади, ким би вони не були. Така політика повинна застосовуватися до підрозділів усіх видів, родів військ та служб.

Концепція єдиної армії

Армія. Фото: Генштаб

На додачу до викладеного вище, ЗСУ не має політики «Концепції єдиної армії». Забагато організацій працюють окремо одна від одної, а інколи навіть в опозиції. 

Одна серйозна проблема сьогодні полягає в ТрО, яка просто розглядається як другосортна у багатьох аспектах, особливо підбір командирів і навчання підрозділів. Подібне ставлення призводить до передчасної відправки солдатів і добровольців на смерть, оскільки система не оцінила їх достатньо, щоб належним чином підготувати до реалій бою. 

Майбутня військова політика єдиної армії повинна передбачати, що будь-хто в уніформі має бути управлятися так само, як і всі інші, бути навченим і оснащеним так само, як і всі інші. 

Командування та контроль – правило п’ятірки.

Існує багато наукових доказів того, що для досягнення успіху жодна особа не повинна керувати більш ніж п’ятьма складними підпорядкованими організаціями. Однією з причин цього є потреба командирів підтримувати тісний індивідуальний контакт із тими, ким вони командують, не лише одним рівнем нижче, а й навіть двома. 

Друга причина — необхідність зменшення інформаційного перевантаження перед прийняттям рішення. Забагато підлеглих підрозділів означає забагато інформації. 

Третій і, мабуть, найважливіший момент полягає в тому, що командир повинен оцінити обстановку, перш ніж вирішувати, як вести бій, і які ресурси йому потрібно виділити своїм підлеглим. 

Командири та керівництво

Армія. Фото: Фейсбук

Здається, існує два рівні викликів щодо лідерства та командування, які потребують обговорення зміни їхніх політик.

1. На тактичному рівні батальйонів і нижче є як видатні, так і погані командири, але немає чіткого доктринального підходу, 
2. Ключем до управління боєм є здатність старшого командування делегувати, вислуховувати та брати до відома проблеми молодших командирів, які насправді ведуть бойові дії. 
3. Командири відповідають за підготовку своїх військ на всіх рівнях і за якість цієї підготовки. 
4. На всіх рівнях командування довіра є ключовим компонентом. Довіра є найбільшою цінністю для армії, коли ви хочете, щоб люди воювали і помирали за вас.

Про летальні помилки військового командування, ми вже детально розповідали в матеріалі.

2023 – час зробити сухопутні війська непереможними

Дві речі необхідні як основа сухопутних військ: більш щільна підтримка артилерії (і мінометів) і належним чином навчена та оснащена піхота. 

Нинішні бої та зміни тактики з боку Росії та особливо ПВК «Вагнер» викликають занепокоєння, оскільки вони безпосередньо грають на слабких місцях української піхоти. Вони використовують велику чисельність, щоб подолати оборону по всьому фронту. 

Бойовий склад українських піхотних підрозділів має бути загартований терміново до того, як відбудеться чергова хвиля орчої мобілізації. 

Вбити бюрократію

Військовий квиток. Фото: Армія. Інформ

Потрібне політичне рішення, щоб реформувати нинішню військову систему, яка працює за документами, правилами та нормами радянського зразка. Ці папери уповільнюють і навіть порушують природні процеси, котрі мають бути здоровим глуздом під час війни. 

Тренування та освіта

Затвердження правил тренування є найважливішим кроком, необхідним для армії цього року. Якість солдатів і порятунок більшої кількості життів можна розвинути лише шляхом адекватної та цілеспрямованої підготовки на всіх рівнях від солдата до генерала. Тренування має бути безперервним, має використовуватися кожна можливість для вдосконалення окремих людей і команд.

Нагадаємо, ми вже розповідали,  що військові можуть пройти безкоштовний курс керування дроном в бойових умовах, який стартує 2 березня. Інструктори фонду компетентної допомоги армії «Повернись живим» розробили безкоштовний навчальний онлайн-курс «Основи тактики застосування комплексів DJI Matrice 300 в бойових умовах».

Дрони

Дрон. Фото: Фейсбук

Безпілотники є ключовим інструментом у цій війні для України. Їх слід цінувати однаково на всіх рівнях бойових дій, так само, як цінують стрілецьку зброю для кожного солдата. 

Безпілотники зараз є життєво важливим інструментом, але вони мають обмеження. Їх потрібно ефективно використовувати не лише для знищення цілей, але, що більш важливо, для сприяння успішним операціям. Коли дронами керують централізовано, а не під командуванням бригад, існує серйозна ймовірність того, що цей дорогий ресурс буде використано для вбивства кожного поміченого ворога (“жирні цілі”), а не лише тих цілей, які впливають на прогрес плану бойових дій.

Залишається незаперечним фактом, що взяти й утримати позицію можуть лише солдати піхоти, а не безпілотники – вони лише інструмент командира в цьому процесі. 

Дрони є і у наших ворогів, саме тому в Бахмуті необхідна антидронова рушниця, на яку проводить збір боєць ТрО.  

PayPal. [email protected]

Реквізити Монобанки — 

https://send.monobank.ua/jar/94CsqM5BMc?fbclid=IwAR2_yQ7OtUETcbQkMPyZAtNDTRrLrGnhbM1j1CTQVKu-K1dUTDQDTAFnWjc

Висновок

ЗСУ. Фото: Генштаб

Країна і Збройні Сили не повинні бути рабами існуючої системи оборони. Ця оборонна система швидко розширилася, щоб зустріти Росію, і має проблеми. Багато політик, систем і інституцій непридатні для цієї поточної війни, якщо вона триватиме довго. Нинішні дивовижні бойові успіхи сил оборони значно більше покладаються на характер і мужність українського народу, ніж на гарне управління обороною та організацію оборони чи будь-які уроки та здібності, отримані шляхом прогресивного та постійного навчання та операцій.

Покладатися на мужність як переможну стратегію у війні в довгостроковій перспективі надто дорого для України. Проливається надто багато крові, і ще більше її пролиття може виявитися катастрофічним для нації. Краще проаналізувати найслабкіші сфери сектору оборони та вдосконалити політики, закони, системи та інституції. Також настав час змінити частину старшого покоління, яке залишається незмінним у своїх методах роботи, на молодших, спритніших і випробуваних у боях командирів. Це не означає, що старші командири не зіграли свою роль. Але тепер потрібен новий спосіб боротьби, в якому життя є цінністю та який визначає, як максимально використати обмежені національні ресурси за допомогою вдосконалених стратегій і тактик.

Фото: Генштаб

Читайте також: Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Проросійський телеграм-канал поширює фейк про те, що українські військові нібито здійснюють обстріли критичної інфраструктури своєї країни. Чому ця заява є брехливою — читайте в матеріалі “Бахмут.IN.UA”.

Хто запустив цей фейк?

Опубліковано допис у Телеграм-каналі “Запорожская АЭС – Росатом”, де зазначено, що українські військові обстрілюють українську енергосистему.

Сам канал, на перший погляд, схожий на офіційний акаунт “Росатому”, який присвятили новинам тимчасово окупованої ЗАЕС, проте адміністратори скоріш за все є колаборантами або акаунт потрапив до рук росіян. Адже у 2020 році в цьому акаунті було опубліковано фото з написом «Запорожье — это Украина». Тож з початку повномасштабного вторгнення адміністрація Телеграм-каналу змінила свою позицію та почала публікувати антиукраїнські дописи.

Хоч ЗАЕС фактично підпорядкована “Росатому”, подібних заяв щодо обстрілів енергосистеми українськими військовими немає ані на офіційному каналі “Росатому“, ані  в новинному каналі “Росатому“.

Чим підкріплені звинувачення?

Зазначається, що інформація нібито надійшла з чат-бота каналу очевидно від інших проросійських осіб, що слідкують за публікаціями «Запорожская АЭС – Росатом».  Проте жодного підтвердження написаному не надали: немає ані самого повідомлення у пересланому форматі, ані його скриншоту. Отже, відсутнє першоджерело інформації про обстріли, що вже викликає сумніви в її достовірності.

До того ж у характерній для російських ЗМІ манері вкотре просувають ідею того, що нібито територія України є «окупованою самими українцями» і насправді «належить рф». Однак, звісно, це лише примітивний спосіб наголосити на тому, що Україну треба «звільняти» від української влади.

Як росіяни пояснюють обстріли українськими військовими своєї ж енергосистеми?

Першою «причиною» або «метою» пропагандисти вважають те, що українські військові таким чином прагнуть вигнати цивільний персонал з електростанцій, захопити їх та розмістити там військову техніку. Окрім того, стверджується, що електростанції планується «пилити на металолом». Деталі щодо виду техніки, якою нібито українці обстріляли енергетичні об’єкти, також відсутні.

Другою версією «причини» телеграм-канал висуває те, що Україна нібито планує рано чи пізно здавати Лівобережну частину країни рф, тож після себе має на меті знищити електростанції заздалегідь.

Окрім цього, російські посіпаки звинувачують Україну в застосуванні тактики “спаленої землі”. Таким чином, рф перекладає відповідальність з себе на українську сторону. Хоча саме росія вже протягом двох років повномасштабного вторгнення застосовує цю тактику, знищуючи одне окуповане українське місто за іншим. Особливо активно росіяни використовують цей метод на Донбасі, а саме на Бахмутському напрямку, як повідомляє Суспільне. Дана теза представлена з метою нагадати, що рф не полишає спроби окупувати всю територію України, з метою просувати ідею готовності України до капітуляції.

Висновок

Отже, допис каналу “Запорожская АЭС – Росатом” є фейковим, адже не містить жодних доказів того, що в ньому написано: ані скриншотів, ані першоджерел отриманих ним даних щодо обстрілів української енергосистеми, ані посилань на певні офіційні заяви тим паче. Усе в публікації побудовано на пропаганді окупації України та звинуваченнях української армії.

Читайте також:

• “Квартира у Києві та вологі мрії окупантів”: росЗМІ поширили агітаційне відео
• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Бахмутському напрямку тривають бої, росіяни просуваються вперед до навколишніх сіл. Ймовірно, що ворог мав успіх у Богданівці.

Про це повідомляє журналіст Богдан Мірошников.

Ситуація на Бахмутському напрямку

Росіяни за минулу добу продовжили наступ, розширивши зону контролю, без закріплення. Інша ситуація поблизу села Кліщіївка, тут окупанти закріпилися майже впритул до села.

Захисник Бахмутського напрямку з позивним “Бахмутський демон” зазначає, що великий тиск росіяни чинять на Хромове. Щодо Кліщіївки, то тут Сили Оборони контролюють висоти, за минулу добу відбили 5 атак.

Росіяни використовують КАБи, артилерію, гради, дрони тощо. За останніми повідомленнями, Інституту вивчення війни російські війська збільшили кількість особового складу на Бахмутському напрямку до близько 80 000 осіб.

Нагадаємо, що станом на січень 2024 рік в Україні налічують 462 тисячі окупантів. Крім того, на тимчасово поневолених українських землях розміщені 35 тисяч “росгвардійців”, які забезпечують окупаційний режим.

Читайте також:

• Пекельні бої не вщухають: що відбувається під Бахмутом
• Росіяни хочуть вийти на рубіж каналу Сіверський Донець — Донбас
• Військовий розповів, як погода впливає на бої під Бахмутом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!