
В умовах повномасштабної війни в Україні спостерігається значне зростання кількості шахрайських дій під час здійснення фінансових операцій в інтернеті. Зловмисники постійно вигадують нові схеми для виманювання коштів та банківських даних громадян.
Детальніше про головні кіберзагрози розповідає Бахмут IN.UA.
Фішингові QR-коди у громадських місцях
За даними Кіберполіції, в Україні активізувалася схема з підміною QR-кодів у загальнодоступних місцях. Шахраї наклеюють власні QR-коди поверх офіційних інформаційних табличок або розміщують фальшиві оголошення на парковках, у громадському транспорті, на афішах чи в місцях збору благодійних внесків.
Скануючи такий код, користувач потрапляє на фішинговий сайт, що копіює офіційний сервіс, де його змушують ввести банківські дані.
Як захиститися:
- скануйте QR-коди лише з надійних джерел та перевіряйте наклейку на наявність слідів підміни (додатковий шар, нерівні краї, інший шрифт);
- використовуйте функцію попереднього перегляду посилання у смартфоні та обов’язково перевіряйте URL-адресу після переходу (наявність
https://та точне написання домену); - за потреби сплатити послугу онлайн використовуйте віртуальну або тимчасову картку із мінімальним балансом.
Безпечний онлайн-шопінг та захист від фішингу
Купівля товарів у мережі — одна з найпоширеніших сфер для махінацій. Шахраї розміщують оголошення про продаж товарів за привабливими цінами і вимагають часткову або повну передплату, після чого видаляють оголошення та зникають.
Крім того, аферисти створюють фішингові сайти, які зовні копіюють популярні маркетплейси (наприклад, замість rozetka.ua створюють roz3tka.ua або сторонній домен), аби виманити реквізити карток.
Головні правила безпечних покупок:
- не сплачуйте наперед. У разі найменших сумнівів надавайте перевагу післяплаті при отриманні товару в відділенні пошти;
- перевіряйте адреси та домени та звертайте увагу на кожну літеру в стрічці браузера та заходьте на сайти через перевірені джерела чи офіційні додатки;
- використовуйте віртуальну картку;
- залишайтеся всередині платформи під час покупок на майданчиках оголошень, спілкуйтеся з продавцем виключно у вбудованому чаті сайту й не переходьте в сторонні месенджери;
- не розголошуйте дані, зокрема термін дії картки, CVV-код та PIN-код.
Прохання про допомогу в месенджерах та фейкові дзвінки “з банку”
Ще дві популярні схеми пов’язані з використанням соціальної інженерії та зломів акаунтів.
Перша — це прохання позичити гроші в месенджері: Якщо вам надходить повідомлення від друга, родича чи колеги в месенджері (Telegram, Viber, Facebook) з проханням терміново перерахувати кошти на картку, ймовірно, його акаунт зламали. Перш ніж надсилати гроші, обов’язково зв’яжіться з цією людиною іншим каналом (зателефонуйте на мобільний) та уточніть інформацію.
Друга — дзінки від псевдопрацівники банків: Зловмисники телефонують під виглядом співробітників служби безпеки банку чи операторів зв’язку і повідомляють про “підозрілі транзакції” або спроби зняття коштів.
Пам’ятайте:
- Справжній працівник банку ніколи не запитує реквізити картки, CVV-код, паролі з СМС та підтвердження 3D-Secure. У разі підозрілих дій банк самостійно заблокує картку і запросить вас до відділення.
- Банківські працівники ніколи не вимагатимуть встановлювати додатки для віддаленого керування пристроєм (TeamViewer, AnyDesk тощо) чи здійснювати маніпуляції в банкоматах.
- Не вказуйте фінансовий номер у публічних оголошеннях, переведіть його на контрактну основу з мобільним оператором або встановіть пароль на перевипуск SIM-карти.
Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв
Якщо ви випадково ввели свої дані на фішинговому сайті або перерахували кошти аферистам:
- негайно зателефонуйте до свого банку та заблокуйте платіжні картки й доступ до інтернет-банкінгу.
- подайте електронне звернення до Департаменту кіберполіції на офіційному сайті ticket.cyberpolice.gov.ua або зверніться до найближчого відділення поліції.
Читайте також:
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

