День пам’яті та примирення: чому в Україні відзначають саме 8 травня, а не 9

Семаковська Тетяна 11:00, 8 Травня 2024
День пам’яті та примирення / фото ілюстративне

8 травня в Україні та цивілізованому світі відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Українці вшановуватимуть пам’ять жертв нацистського режиму вже другий рік поспіль. Однак в суспільстві все ще існує дискусія стосовно того, коли саме згадувати жертв 1939-1945 років XX століття — 8 чи 9 травня.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала питання та дізналася, коли саме з’явився День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Коли українці вшановують День перемоги над нацизмом

У 2023 році в Україні набули чинності укази президента та уряду про дні, коли в Україні відзначатимуть День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та День Європи, за якими перше свято відбуватиметься 8 травня, а друге — 9 травня.

 Генерал Йодль підписує Акт про капітуляцію Німеччини в Реймсі / фото з відкритих джерел

Такі рішення влади ґрунтуються на історичних фактах. Офіційно німецьке військове командування підписало капітуляцію у французькому місті Реймс ще 7 травня 1945 року о 02:41. Цей документ набув чинності 8 травня 1945 року о 23:01. Цього ж дня, тогочасні уряди Великої Британії, Франції та США офіційно оголосили про перемогу над Німеччиною. Саме так у світі обрали саме 8 травня, як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Як з’явилося радянське 9 травня

Після розпаду срср, в Україні до 2016 року святкувалося 9 травня, як “день перемоги”. Ця радянська традиція виникла 8 травня 1945 року, коли вийшов указ президії верховної ради срср про необхідність започаткувати свято для вшанування “победоносного завершения великой отечественной войны советского народа против немецко-фашистских захватчиков”.

Чому саме 9 травня? Річ у тому, що москва — тогочасна столиця срср, знаходиться в іншому часовому поясі, а ніж французький Реймс. Саме тому момент набуття чинності Акту про капітуляцію Німеччини в москві відбулося на дві години пізніше: не о 23:01, а вже 01:01 наступного дня — 9 травня 1945 року.

Радянська делегація / фото з відкритих джерел

Існує також й інша версія, яка ґрунтується на бажанні сталіна не визнавати Реймс офіційним місцем капітуляції Німеччини. Саме на його вимогу 8 травня 1945 року о 22:43 (за московським часом — 00:43 9 травня 1945 року) в місті Карлгорст, який був в радянській зоні окупації, відбулася церемонія вторинного підписання капітуляції. 

У сучасних реаліях росії вшанування жертв Другої світової війни поступово перетворювалося на справжній культ, метою якого є пропаганда війни та привласнення собі статусу “головного переможця” з обов’язковим ігноруванням або навіть запереченням існування інших, виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму. Україна ж пішла іншим шляхом та почала впроваджувати саме європейський підхід до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

День Європи — чому саме 9 травня

День Європи — це свято, коли країни Європи відзначають створення ЄС. Вперше цю подію відзначили 9 травня 1964 року. Вже 29 червня 1985 року загальноєвропейська традиція стала офіційним святом. 

Дата була обрана не з просто так: саме 9 травня 1950 року міністром закордонних справ Франції Робертом Шуманом була виголошена “Декларація Шумана”, в якій він запропонував об’єднати французьке та німецьке виробництва вугілля й сталі під керівництвом єдиного органу під назвою. Саме цю пропозицію заведено вважати економічною основою для подальшої появи Європейського Союзу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історичні перемоги українців: як шлюб врятував світ від війни

Семаковська Тетяна 11:00, 26 Травня 2024
Як шлюб українця врятував світ від війни / ілюстрація Маші Вишедської

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

 У 1043 році Володимир Ярославович, син Ярослава Мудрого, замислив похід на Візантію. Разом з князем у похід пішов воєвода Вишата, який теж був з княжого роду Рюриковичів. Володимир з Вишатою зібрали велику дружину, яка налічувала близько 6000 тисяч воїнів. Однак, Київським дружинникам не пощастило, здійнялась страшна буря і більша частина кораблів затонула.

Вишата повів залишки війська суходолом, але візантійці скористалися перевагою і раптово напали на дружину. Військо було розгромлено, а Вишата разом з залишками воїнів потрапив у полон. Битва була програна, але ситуацію врятував молодший брат Володимира Ярославовича.

Всеволод  одружився з дочкою Візантійського імператора Костянтина Мономаха. Цей шлюб підкріплював мирний договір, що відновив добросусідські відносини між Руссю-Україною і Візантією. Історія про те, що після помилок наступає час порозуміння і дружніх відносин.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Якими були Кліщіївка та Андріївка до війни

Микола Ситник 11:00, 25 Травня 2024
Кліщіївський водозабір
Селище під Бахмутом / скриншот

Кліщіївка та Андріївка — невеликі села Іванівського старостинського округу Бахмутської територіальної громади. Росіяни захопили Кліщіївку у січні 2023 року, Андріївку — взимку 2022 року. Трохи згодом Сили оборони України деокупували ці населені пункти, які вщент знищили російські війська. Наразі вони знаходяться прямо на лінії фронту.

Староста Іванівського старостинського округу Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади Олена Данько у коментарі “Бахмут. IN. UA” розповіла, якими були Кліщіївка та Андріївка до повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Населення Кліщіївкn та Андріївкb

За словами старости, до війни у двох селах проживали 520 осіб.

Кліщіївка та Андріївка знаходяться на відстані трьох кілометрів. У Кліщіївці мешкали на початок війни 443 особи. Там проживали пенсіонери, люди похилого віку, молодь і діти. Дітей ми возили до Іванівської школи шкільним автобусом.

У селі Андріївка на початок війни мешкали 77 осіб. Переважно це були люди похилого віку. Село було маленьке, люди займалися своїми городами. Дітей там було мало, вони їздили навчатися до Іванівської школи та в селище Курдюмівка, до якого добиралися електропотягом.

Олена Данько // староста Іванівського старостинського округу

Староста Іванівського старостинського округу Олена Данько
Староста Іванівського старостинського округу Олена Данько / скриншот із сюжету Бахмут 1571. Бахмутські новини

Як жили люди

Кліщіївка знаходиться приблизно за сім кілометрів від Бахмута. Тут проходив залізничний шлях, який з’єднував Бахмут, Кліщіївку та Андріївку.

Люди добиралися залізницею: ходили електропотяги, автобус між селами не ходив. Більшість мешканців працювали в Бахмуті та на сільськогосподарських роботах. Підприємств у Кліщіївці чи Андріївці не було. Місцеві фермери вирощували зернові культури, соняшник та кукурудзу. Одне підприємство займалося вирощуванням грибів. У Кліщіївці діяв водозабір. Цей Кліщіївський водозабір забезпечував водою Бахмут і селище Опитне.

Олена Данько // староста Іванівського старостинського округу

Дитячий майданчик у Кліщіївці
Дитячий майданчик у Кліщіївці біля водойми / фото з архіву Олени Данько
Кліщіївський водозабір
Кліщіївський водозабір / скриншот із відео КП «Бахмут-вода»

Пані Олена додала, на два села у Кліщіївці діяв соціальний центр. Там знаходилось робоче місце поштаря, який обслуговував і Кліщіївку, і Андріївку.

Був фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), куди приїжджав сімейний лікар села Іванівське, і проводив прийом місцевих мешканців; була сільська бібліотека та сільський клуб. Працювали магазини, працював квартальний комітет, який входив до складу Бахмутського територіальної громади.

Село дуже жваве було. Мешканці активно брали участь у заходах Іванівського старостинського округу. Вони проводили багато культурно-масових заходів, і день села там відзначали жваво і активно. Люди жили звичайним життям і раділи йому.

Олена Данько // староста Іванівського старостинського округу

Мешканці біля клубу
Мешканці Кліщіївки біля сільського клубу / фото з архіву Олени Данько

Храм, що “вистояв”

Зазначимо, що в Кліщіївці знаходиться унікальний храм — Церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована в 1841 році. Саме на тлі її руїн ЗСУ оголосили про звільнення села від росіян.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці / фото з відкритих джерел
Українські захисники, які деокупували Кліщіївку (80-та окрема десантно-штурмова бригада, 5-та окрема штурмова бригада, 95-та ОДШБр, Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»)
Українські захисники, які деокупували Кліщіївку (80-та окрема десантно-штурмова бригада, 5-та окрема штурмова бригада, 95-та ОДШБр, Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”) / скриншот із відео 80-ї ОДШБр ЗСУ

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

301550002 474308481370917 1167424248295915500 n 1b4f7

Історичні перемоги українців: як шлюб врятував світ від війни

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.  У 1043 році Володимир Ярославович, син Ярослава […]

Кліщіївський водозабір

Якими були Кліщіївка та Андріївка до війни

Кліщіївка та Андріївка — невеликі села Іванівського старостинського округу Бахмутської територіальної громади. Росіяни захопили Кліщіївку у січні 2023 року, Андріївку — взимку 2022 року. Трохи […]

11:00, 25.05.2024 Микола Ситник

Як росія намагалася присвоїти собі бахмутську кінорежисерку

Кінорежисерка Лариса Шепітько родом з Бахмута, вона  не дивлячись на штучне зросійщення і радянську пропаганду Лариса Шепітько творила фільми просякнуті українським духом, але попри те […]

День музеїв: які заклади існували в Бахмуті та що з ними сталося під час війни

Сьогодні, 18 травня, в Україні та світі святкують День музеїв, це свято є нагадуванням про необхідність знати власну історію, поважати її та робити висновки на […]

Скіфи, обереги та “буденки”: 10 маловідомих фактів про українські вишиванки

У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки — традиційне, але не офіційне, свято українського народу. Цьогоріч він припадає на 16 травня. Редакція Бахмут […]

11:00, 16.05.2024 Скопіч Дмитро