Нещодавно росіяни відзначили 8 березня — Міжнародний жіночий день. Цю дату не оминули загарбники на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Сьогодні, в реаліях війни, всю увагу привертають чоловіки, зокрема військові терористи, які вбивають цивільних українців. Серед жертв — чимало жінок. У медійному просторі росіян жінки або відсутні поза контекстом війни, або займають певні “ролі”, які побудовані на стереотипах, наклепах та упередженнях. Однак не тільки 8 березня слід обмежуватись: штучно створений образ жінок, як “трудівниць тилу” на ТОТ росіянами — частина інформаційної політики загарбників: дружина військового або вдова, посадовиця, педагогиня, військовослужбовиця мають більше значення та привілей, ніж звичайні жінки. Мешканцям ТОТ нав’язують відповідні стереотипи про жінок.
В цьому матеріалі розглянемо, як загарбники використовують суто жіночі свята задля політичної агітації, яку роль відіграють жінки на ТОТ, як їх представляють у медіапросторі та чи існує жіночий партизанський рух в окупації.
Загарбники використовують жіночі свята задля пропаганди
Ми проаналізували матеріали, в яких ватажки тимчасово окупованих регіонів України, тобто Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької області та АР Крим, привітали з 8 березня.
Окрім “теплих” слів, які традиційно колаборанти промовляють на будь-яке свято, важливо звернути увагу на акценти. Окрім “добра, любові та миру”, ватажки акцентують на соціальній ролі жінки. Зі слів “спікерів”, жінка — статусна особа, яка обов’язково досягає успіхів, або тяжко працює на “благо родіни” в тилу, і при цьому, залишається нібито ніжною та тендітною.
Матеріали на ресурсах пасечника, сальдо та аксьонова, ватажків Луганської та Херсонської області та Криму, дещо відрізняються: у сальдо було два дописи про видатних жінок, де він порівнює внесок у “розвиток” росії та згадує, наприклад, імператрицю катерину другу та інших жінок російської імперії та радянського союзу. У аксьонова виклали слайд-шоу, в якому жінки представлені у різних соціальних ролях: жінки-військові, жінки-силовики, чиновниці, медикині та інші “значні”, на думку гауляйтера, соціально важливі призначення жінки. Все це супроводжувалось пропагандою незаконних структур та формувань, які діють на території Криму.
Традиційно ватажок лнр пасечник доповнює будь-яке привітання згадками з радянського минулого, як він це робив і в привітанні з російським днем матері: підкреслює увесь героїзм жінок в його родині та згадує начебто важкі часи.
Всі звернення нагадували військові кліше радянських часів: поки чоловіки на фронті, жінки заміняють їх в тилу та тримають державу на своїх плечах. На цьому і наголосив у своєму зверненні денис пушилін, ватажок днр.
Чи згадали військові злочинці загиблих, або зґвалтованих жінок, або акцентували на особливостях жінок, їхньому бажанні бути вільними та займатись тим, що їм подобається, або згадували про потреби дівчат чи жінок похилого віку? Ні, акцент виключно на діяльності жінки. І це все через призму нинішньої війни. Загарбникам не цікаво розповідати про права жінок чи можливості для них, обговорювати, як війна впливає на демографію в регіонах та чому внесок жінок надважливий.
На ТОТ набагато менше жінок на керівних посадах, ніж чоловіків
На ТОТ України активно розвивають культ “успішної жінки”. На керівних посадах можна відстежити жінок. Деякі з них активно фігурують в пропагандистських медіа. Ще у 2016 році журналісти цікавились, хто саме з жінок саме обіймав посади в окупаційній владі. Когось можна побачити й зараз, як, наприклад ларису толстикіну, так звану в. о. голови уряду днр, або ольгу колударову, так звану міністерку освіти та науки днр. Обидві активно просувають антиукраїнську пропаганду.
“Жінок-посадовиць” майже одиниці. Вони не обіймають посад “голів” регіонів, місцевих так званих парламентів, не приймають важливих державних рішень, а виконують ролі виконавиць наказів та доручень ватажків. Якщо казати про відомих “чиновниць”, то це ті, хто на службі окупантів з перших років війни: місцева “омбудсманка” дар’я морозова, заступниця “голови” Херсонської області сальдо, дружина “народного губернатора днр” (2014), терориста павла губарєва катерина та сенаторка рф від днр наталія ніканорова. Оцінити їхню роботу як держслужбовиць ми не можемо, однак варто зазначити, що в якості пропагандисток вони виконують завдання достатньо ефективно — їх найчастіше згадують місцеві так звані ЗМІ. Вони є одними з культових осіб для розповсюдження антиукраїнської пропаганди на ТОТ.
Окупанти популяризують військову службу серед жінок
Оскільки сьогодні будь-яка згадка про жінок на ТОТ — через призму війни, то для пропагандистів цікаві насамперед жінки, які допомагають загарбникам на окупованій території або перебувають безпосередньо у лавах зс рф. Кремлівське видання “аргументи та факти” на своєму ресурсі зробили окремий розділ під назвою “жінки на війні”, де зібрані історії медикинь, дружин терористів, військовослужбовиць.
“Грудьми на танки тільки у фільмах ходять. Я йду з автоматом. На поясі вісім магазинів, дев’ятий — в автоматі, пара гранат. Усе це становить, напевно, половину моєї ваги. Я важу близько 45 кілограмів… Спочатку взяли як медика. Я допомагала лікарям, а потім уже вмовила командирів, щоб спробували мене як штурмовика. Мій перший вихід був на Мар’їнку, яку досі штурмують (інтерв’ю опубліковано у червні 2023 року). Після цього я залишилася в піхоті. Потім у нас був спільний штурм із “сомалійцями” на Новоселівці-2 минулого року, там я з хлопцями познайомилася. Тоді я подумала, що якщо буду переводитися, то тільки до них. Так і вийшло”, — розповіла христина “відьма”, окупантка з батальйону “сомалі”.
У всіх матеріалах є спільна ознака — про кого б не писали, будь-яка жінка є героїнею та перебування на фронті є страшним, але нібито важливим етапом у житті жінки. Серед героїнь пропагандистських матеріалів є зрадниці України, такі як військова терористка та пропагандистка з Донецька ганна ільясова, донька ліквідованої колаборантки ольги качури олена карабет, макіївчанка ганна лисовенко, яка зустріла окупацію в 14 років та вже дорослою вступила до лав зс рф. Всіх російських жінок пропаганда виставляє, як романтичних, тендітних, але водночас героїчних людей.
Натомість жінок в українському війську росЗМІ навпаки визначають, як жорстоких та холоднокровних, але водночас дуже вмотивованих. Навіть, якщо йдеться про жінок, які лише стають на військовий облік. За словами пропагандистів, жінка, яка взяла зброю до рук є ворогом, тому має бути у будь-якому випадку знищена. Тут “експерти” провели паралелі з парамедикинею, волонтеркою Юлією Паєвською, яку означили, як “люту бандерівку”, тобто жорстоку та налаштовану на боротьбу.
“Ми бачили таких серед тих, хто здався в полон на заводі “Азовсталь”. Люті бандерівки. Згадайте ту ж Юлію Паєвську з позивним Тайра. Цього “парамедика” без медичної освіти й з розвідувальною інформацією в телефоні”, — пишуть пропагандисти про Тайру.
На ТОТ створюють різні “жіночі інституції”
Щоб підтримувати наратив про начебто прогресивних жінок на ТОТ створюються різні так звані жіночі рухи. З повідомлень росЗМІ стає відомо, що існують такі організації, як “союз женщін Донбасу”, “жіночій рух єр”, “союз женщін росії в л/днр”. Жінок залучають до колабораціоністської діяльності, направленої проти України: державна служба, розвиток лідерських навичок, допомога російським терористам. В них ”політикині” з л/днр нав’язують жінкам наративи, що сьогодні вони нібито виконують нежіночі справи, героїчно допомагають тилу та готові відкривати “нові горизонти”. Партія “єр” так і назвала тренінговий курс — “школа успішної жінки”.
“Дуже багато хто неодноразово говорив про те, що саме такі жіночі об’єднання допомагають їм реалізувати свій потенціал. Впевнена, цей курс стане для вас новою точкою старту, точкою відліку для того, щоб відбудуться, перш за все, для себе. Немає чітких критеріїв успіху, кожна жінка розуміє його по-своєму: для когось це будувати сім’ю, для когось це популярність, кар’єрні висоти. Тож бажаю вам, щоб кожна з вас реалізувала себе в тому напрямку, який вважає пріоритетним”, — наголосила дар’я лантратова, сенаторка від “лнр” та спікерка проєкту.
Про практичні результати цього курсу сказати складно: у пресрелізі не вказані імена, успішні кейси жінок, не наголошують на можливості реалізації свого “потенціалу” у держорганах, бізнесі, або партії безпосередньо. Натомість жінки отримали сертифікати та послухали російську пропаганду, на чому і наголосили у пресслужбі.
“На заключних профільних сесіях дівчатам розповіли про засади державної політики щодо збереження і зміцнення традиційних російських духовно-моральних цінностей, про те, хто такий політичний лідер і чим жіноче лідерство відрізняється від чоловічого”, — пишуть у пресрелізі.
Чим саме на думку колаборантів відрізняється так зване жіноче лідерство від чоловічого, в партії “єр” не наголосили. Не зрозуміло і те, яким чином має поєднуватись кар’єра та участь в бойових діях з російськими морально-духовними цінностями.
Про досягнення псевдосоюзів жінок Донбасу за останній рік розлого пишуть самі пропагандисти. Серед основних пунктів — декларування “успіхів” жінок в інтеграції окупованих територій до рф та увічнення зрадників України, які загинули у складі зс рф, розвиток жіночого лідерства та культурна експансія. Наостанок — згадують про проєкти на розвиток та підтримку жіночого здоров’я. Який саме це проект, нам дізнатись не вдалось. У будь-якому випадку, допомогу окупантам ставлять в пріоритет. Серед активісток багато військовослужбовиць.
Попри активну появу різних жіночих організацій, вони створюються виключно заради популяризації російських політичних сил: про збільшення кількості жінок на держслужбі або жінок-політикинь на ТОТ не йдеться. Подібні псевдосоюзи жінок та тренінгові курси направлені виключно на поширення російської пропаганди. В місцевих ЗМІ немає жодних історій про довгий та успішний шлях жінки у політику. Все заради того, щоб в місцевих ЗМІ продемонструвати рівноправ’я та демократію. Однак під час війни місцевим колаборантам жінки потрібні в образі “трудівниць тилу”, які виконують складну працю нібито заради захисту вітчизни. В цих організаціях не йдеться про розв’язання проблем сучасних жінок, самореалізацією — місцевим ватажкам це не вигідно. Жодна з топ-пропагандисток так званої л/днр не підкреслює жінок як самостійну соціальну групу, однак нав’язують “успішність та впливовість”.
Святкування 8 березня — привід для політичної агітації
Як і в російський день матері, який святкують в останню неділю листопада, місцеві колаборанти активізувались задля політичної агітації. На території окупованої Донеччини різні так звані політичні партії активно просували проросійські наративи та популяризували “вибори в рф”.
Наприклад, так робили представники партії “єр”, де під виглядом урочистостей для жінок, займались відкритою агітацією населення. Окрім агітації, росіяни не полишили спроб легалізувати війну та окупацію. Так, на ресурсах ватажка “днр” дениса пушиліна з’явилось відео, як військові злочинці поїхали привітати жінок у зруйновану Авдіївку. І звісно, зі слів колаборантів, жінки – “трудівниці тилу”, які здійснюють начебто героїчні подвиги.
Подібні акції проводили й інші партії, такі як “ліберально-демократична партія росії” (лдпр) та партія “нові люди”, де кандидати від цих політичних утворень балотувались у президенти рф.
Щоб підкреслити всю нібито героїчність жінок з ТОТ, партія “справєдлівая росія” (ср) організувала окремий форум напередодні 8 березня — “жінки росії — za побєду”, де зібрали жінок з різних регіонів росії, у тому числі з окупованих територій. Головний посил — підтримка російських окупаційних сил.
Спротив жінок в окупації
Наразі існують партизанські рухи жінок на ТОТ — Зла мавка та в русі “Жовта Стрічка” є активістки. Жінки в окупації активно виступають проти присутності рф в регіонах: приховані акції, флешмоби, стріт-арти, історії жінок в окупації — все заради нагадування окупантам, що ці території є Україною та на них залишаються вірні патріотки, які готові чинити спротив російським загарбникам в тилу. Через історії жінок, які публікуються на ресурсах рухів, ми можемо розуміти, як до жінок ставляться загарбники, колаборанти та будь-яка інша людина, яка симпатизує рф, які заходи вживаються та чому присутність російського окупаційного корпусу для українських жінок є трагедією. Важливо пам’ятати, що в окупації знаходиться багато українців і українок, які залишаються вірними своїй державі!
Новини з окупованих територій невтішні. На жаль, сьогоднішній образ жінки на ТОТ формують на основі стереотипів та ярликів. Жінки виїжджають з ТОТ через бойові дії, низький рівень життя, погані соціальні умови, а з тих, хто залишився в регіонах, пропагандисти зробили “трудівниць тилу” — поки чоловіки гинуть на війні, вони нібито готові робити важку роботу у тилу та отримувати псевдонагороди від місцевих гауляйтерів. Попри цей факт, українок за ці ж самі дії росЗМІ засуджують та дискредитують тим самим ЗСУ. В проросійському медійному просторі ТОТ немає жодної згадки про потреби звичайних жінок, якщо не в контексті піару місцевих чиновників, примусового “волевиявлення” під час так званих виборів у рф. Всі так звані жіночі організації, які створюють на ТОТ направлені виключно на підтримку наративу про успішних та працьовитих жінок, або задля допомоги окупаційним військам.
Читайте також:
- Пасинок Сирського привітав росіян з окупацією Авдіївки: маніпуляція росЗМІ
- Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
- “Нейтральна агітація”: що приховує святкування “дня матері” на ТОТ
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
