Один з бійців Бахмутської територіальної оборони збирає на литовську антидронову рушницю EDM4S Sky Wiper. З міркувань безпеки ім’я бійця заборонено розголошувати. Бахмутян та всіх небайдужих закликають долучитися до збору.

Як допомогти?

PayPal. [email protected]

Реквізити Монобанки — 

https://send.monobank.ua/jar/94CsqM5BMc?fbclid=IwAR2_yQ7OtUETcbQkMPyZAtNDTRrLrGnhbM1j1CTQVKu-K1dUTDQDTAFnWjc

Важливо: гроші на антидронну рушницю наразі скинули майже всі родичі, це більша частина зібраних коштів. Раніше боєць за власні кошти купив тепловізор, машину та інше спорядження, всім цим користується бригада. Однак, будь-які фінансові ресурси рано чи пізно вичерпуються і бійцям потрібна допомога від тилу. Тож закликаємо долучитися до збору.

Литовська зброя

Антидронова рушниця EDM4S Sky Wiper — цю зброю до нашого війська почали постачати ще у 2021 році, але в невеликій кількості, повідомляє АрміяInform. 

Комплект обладнання EDM4S налічує корпус рушниці, спрямовані антени, РЧ модулі, акумулятор, голографічний або оптичний приціл. Час роботи акумулятора становить до однієї години. При цьому доступні додаткові запасні акумулятори. Крім того, обладнання може працювати й від адаптера змінного струму. Маса всього комплексу становить 6 кг.

Антидронний комплекс EDM4S досить простий для опанування, для цього бійцю достатньо мати заряджену батарею, візуально визначити ціль − ворожий дрон і за допомогою оптичного прицілу якомога точніше прицілитись та натиснути на спусковий гачок. Направлені антени відправлять імпульсний «постріл» та знешкодять його.

«Використовувати дрони ми почали першими, а ворог був першим у використанні антидронових рушниць. Зараз вони теж мають їх вдосталь. Жоден артобстріл, наш чи російський, не відбувається без попередньої розвідки дроном. Тому, така чи схожа рушниця має бути в кожному підрозділі, бо це підвищує шанси на виживання бійців», — каже військовий, який боронить Бахмутський напрямок.

Рушниця EDM4S Sky Wiper коштує 15 000 доларів, це 600 тисяч гривень, сума велика, та вже зараз назбирали 230 тисяч гривень. Така рушниця вже має багато позитивних відгуків у використанні бійців, вона може працювати на відстані 3 км, знаходить ворожий дрон, глушить його, позбавляє зв’язок з супутником, тому дрон «зависає» і після закінчення заряду просто падає. І це вже просто залізо.

Боєць зараз вивчає ринок і, можливо надасть все ж таки перевагу українським антидроновим системам, наприклад Kvertus ANTIDRON KVS G-6 +, у війську її називають “глушилка дронів”. Додамо, що така техніка також коштує орієнтовно близько 500 тисяч гривень.

«Я спілкувався з продавцем і він каже, що пристрій добре працює, але відгуків саме від військових поки не знайшов. Та, і все ж таки купити український антидрон набагато простіше. У використанні антидронові рушниці і вітчизняні й зарубіжні, на щастя, прості. Вивчив інструкцію, взяв у руки рушницю і стріляй, тому проходити якесь спеціальне навчання не потрібне», — каже військовий.

Фото: АрміяInform

Читайте також: З тіла витягли 40 осколків: як захисник Бахмута отримав поранення і чому хоче повернутися на фронт?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!