Стрілянина в крокусі: підбірка дезінформації від росіян про події у підмосков’ї

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 11:00, 1 Квітня 2024
Російський крокус / фото з відкритихх джерел

22 березня 2024 року у московській області рф відбулась стрілянина: невідомі увірвались у будівлю “крокус сіті холл” — концертну залу, де місцеві збирались на концерт гурту “пікнік”. На тлі цих подій російські посадовці та пропагандисти без будь-яких доказів одразу почали звинувачувати Україну. Пізніше відповідальність за теракт взяли на себе представники ІДІЛу — вони випустили відповідну заяву, справжність якої підтвердили американські урядовці. Однак росіян це не влаштувало і вони розпочали нову дезінформаційну кампанію проти нашої держави. Станом на зараз російський суд арештував чотирьох громадян Таджикистану. Михайло мурашко, міністр охорони здоров’я рф станом на 29 березня 2024 року повідомив про 144 загиблих внаслідок теракту.

В цьому матеріалі ми зібрали головні дезінформаційні тези росіян навколо України щодо теракту у підмосковному “крокусі”. 

Маніпуляція: “У теракті в підмосков’ї винні Україна, США та Велика Британія”

Через декілька хвилин після новин про постріли в концертній залі росЗМІ почали звинувачувати у причетності Україну. Так звані російські “фактчекери” підкріплювали цю тезу, спираючись виключно на повідомлення деяких українських Telegram-каналів, які репостили фото та відео на свої ресурси.

Сатиричні дописи українців росіяни використовували як нібито факт причетності українських спецслужб. Сполучені Штати та Велику Британію росія звинувачувала у тому, що попередньо посольства країн у рф закликали не перебувати в місцях масового скупчення через загрозу терактів. Пояснюючи це тим, що вони нібито знали про теракт, який мав статись. 

“За всіма ознаками, про його підготовку було заздалегідь відомо західним спецслужбам. Посольство США і МЗС Великої Британії на початку березня просили своїх громадян уникати “великих скупчень людей у москві, включно з концертами”. Українські Telegram-канали та ЗМІ почали публікувати дані про атаку на “крокус” за хвилину після появи перших згадок про те, що відбувається, у російських джерелах”, — російські “фактчекери” безпідставно звинувачують Україну та західні країни.

Росіяни публікували дописи з українських ресурсів / скриншот
Росіяни публікували дописи з українських ресурсів / скриншот

За якими саме ознаками росіяни змогли зрозуміти, що Україна та МЗС країн, які попереджали про можливі теракти, причетні до стрілянини — вони не пояснили. Лише зазначили, що начебто проінформованість західних країн про можливі теракти робить їх причетними до інциденту. 

Ще один “аргумент”, який росіяни використали проти нашої держави, це начебто майже миттєва заява американців, що Україна непричетна до теракту у підмосков’’ї. Цією дією, за словами росіян, США нібито видали причетність українців до виконання теракту, однак жодного вагомого доказу так і надали й по сей день. 

Зрозуміло, що на тлі війни та військової допомоги Україні західними партнерами окупанти намагаються посіяти сумніви та просунути ідею, що країни НАТО вже ведуть війну проти нібито мирних росіян. РосЗМІ використали стрілянину на свою користь: на тлі інциденту в перші години вони займались дискредитацією України, США, Великобританії та інших європейських країн, окремо звинувачуючи розвідки цих держав. 

Україна відкинула будь-які звинувачення у свій бік. Відповідна заява вийшла на сайті Міністерства закордонних справ України.

“Вважаємо такі звинувачення спланованою провокацією Кремля з метою подальшого нагнітання антиукраїнської істерії в російському суспільстві, створення умов для посилення мобілізації російських громадян для участі в злочинній агресії проти нашої держави та дискредитації України в очах міжнародного співтовариства”, — йдеться у заяві.

Діпфейк: “Секретар РНБО Данілов підтвердив, що напад здійснила Україна”

Росіяни не обмежились безпідставними звинуваченнями на адресу України. Щоб нібито підтвердити причетність нашої держави у здійсненні теракту у “крокусі”, росЗМІ почали публікувати нібито коментар тодішнього секретаря РНБО Олексія Данілова в етері телемарафону. 

Данілов начебто дає коментар у етері телемарафону / скриншот

Весело сьогодні в москві? Я вважаю, що дуже весело. Хочеться вірити, що такі веселощі ми будемо їм влаштовувати частіше. Усе-таки “братський” народ, а родичів потрібно частіше радувати й частіше до них у гості ходити. Отже, будемо ходити,

фейковий коментар // Олексія Данілова.

Видання Детектор медіа (ДМ) зауважило, що росіяни використали кадри з телемарафону за 16 березня, зокрема частину етеру зі слота каналу “Ми – Україна”, де ведучі — Олег Білецький та Марина Скиба та замінили гостя — начальника Головного управління розвідки (ГУР) Кирила Буданова на діпфейк Олексія Данілова. Сам кадр був також обрізаний — відсутні титри та логотип каналу. Натомість на оригінальних кадрах графічні елементи присутні.

Зверху — діпфейк Данілова, знизу — реальний кадр з етеру від 16 березня / колаж Bahmut IN.UA

Фахівці з ДМ також зазначили, що в той час, коли росіяни публікували діпфейк Данілова, був слот каналу 1+1, де ведучими були Марічка Падалко та Максим Сухенко, а коментував події щодо “крокусу” представник ГУР Андрій Юсов. 

В момент подій в “крокусі”, коментар давав представник ГУР Юсов телеканалу 1+1 / фото Детектор медіа
Події в “крокусі” у прямому етері коментував представник ГУР Юсов телеканалу 1+1 / фото Детектор медіа

Те, що відео є підробним, вказує міміка та мовлення тодішнього секретаря РНБО: коли Данілов мовчить та робить паузи, його діпфейк продовжує “говорити” та навпаки. 

То ж, поки у підмосков’ї тривали рятувальні роботи, а російська влада закликала засудити теракт та співчувати їй, російські медіа намагались поширювати дезінформацію та створювала діпфейки представників влади. Звинуватити Україну в теракті, не маючи прямих доказів — один з компонентів шовіністичної політики кремля. 

Безпідставно: “Виконавці теракту направлялись в Україну, де їм підготували “вікно”

Майже за добу після подій в “крокусі” із заявою щодо інциденту вийшов владімір путін, самопроголошений президент рф. Він заявив, що терористи на білій автівці їхали у бік російсько-українського кордону, де їм було заздалегідь підготовлено “вікно”. За інформацією кремлівського Telegram-каналу Baza підозрюваних затримали у населеному пункті (н.п.) теплий у брянській області рф, неподалік кордону з білоруссю. 

“Терористи, які влаштували стрілянину в концертному залі в “крокус сіті холі”, рушили в бік України, де, згідно з попередніми даними, для них було підготовлено “вікно” для переходу держкордону”, — заявив диктатор путін. 

Вже зранку 23 березня дмитро крутой, посол білорусі в рф вийшов з заявою, що спецслужби сусідньої держави допомагали запобігти перетину російсько-білоруського кордону.

“Активна взаємодія з учорашнього дня здійснюється по лінії спеціальних служб. Керівник Комітету державної безпеки перебуває на прямому зв’язку зі своїм колегою. І фактично основним завданням минулої ночі було не дати піти терористам піти через наш спільний кордон. Таке завдання виконано. Були введені максимальні заходи безпеки”, — заявив посол білорусі в рф.

26 березня 2024 року олександр лукашенко, самопроголошений президент білорусі також виступив з заявою, що після інциденту російські та білоруські силовики працювали спільно, за заздалегідь розробленим планом. 

“Вони не могли піти в білорусь. Їхні куратори (у нас є підозри на деяких, це я путіну зателефоную, скажу свої підозри) — вони розуміли, що в білорусь заходити не можна. Тому що в перші хвилини, як у росії частина області перейшла на посилений режим безпеки, так і в нас. Як тільки главам держав надійшла інформація від спецслужб про те, що автомобіль із терористами рухається в напрямку брянська, було досягнуто домовленості, що білорусь блокує свою ділянку напрямку ймовірного руху злочинців, а російська сторона — свою”, — цитує слова диктатора білорусі видання Белта.

Версія подій за словами путіна та влади лукашенка не збігається. У своїй заяві путін чітко акцентував на тому, що терористи мали контакт з українською стороною та спрямовували саме до російсько-українського кордону, натомість слова посла білорусі у рф та диктатора кажуть про те, що терористи мали шлях у білорусь, але нібито через неспроможність потрапити на територію держави, вони розвернулись та поїхали у бік України. У будь-якому випадку, немає жодних доказів правдивості тієї чи іншої версії. Обидві країни беруть участь у війні проти України.

Ми порівняли відстань до білоруського та українського кордону. Від н.п. теплий брянської області рф до найближчого до кордону з білоруссю н.п. біляни 31 кілометр, натомість до н.п. ломаківка, що поблизу кордону з Україною вже 116 кілометрів. Сказати точно, куди слідували виконавці стрілянини — достеменно невідомо. 

Зазначимо, що представники ІДІЛ взяли відповідальність за теракт на себе. Через свій рупор Amaq представники осередку “Вілаят Хорасан” опублікували фото чотирьох чоловіків, які нібито здійснювали стрілянину. Російські силовики заявили про затримання 11 людей, серед яких, за їх словами, були 4 нападники. Всі — громадяни Таджикистану:

  • Далерджон Мірзоєв;
  • Саїдакрамі Муродалі Рачабалізод;
  • Шамсидін Фарідуні;
  • Мухаммадсобір Файзов.

Російський ліберальний Telegram-канал BRIEF ідентифікував чоловіків з фото з ресурсу ІДІЛу — саме четверо затриманих на фото. 

Маніпуляція: “Росіяни — жертви українського тероризму”

Після того, як сталась стрілянина, російські прокремлівські ЗМІ почали публікувати списки тих країн, які висловили співчуття росії. Вони нарахували близько 60 країн, зазначили, що співчуття висловили Генсек ООН, Радбез ООН та Генсек ШОС. Рашисти зауважили, що співчуття висловили голови держав та міжнародних організацій. Однак це не зовсім так.

Якщо аналізувати перепости на російських ресурсах, то здебільшого співчуття висловлювали окремі політики європейських держав, МЗС, інші державні установи. Якщо казати про глав держав, то це були президенти білорусі, Куби, Венесуели, Ірану, Туреччини, президенти країн СНД, лідер ХАМАСу. Лідери європейських держав лише давали коментарі щодо можливої причетності своїх держав до теракту та критикували будь-які звинувачення росіян у бік України.

Росії нібито співчувають інші країни 1
Росіяни поширили інфографіку “співчувань” / скриншот

Росіянам стало зручно бути у стані жертви. Протягом наступних днів у своєму Telegram-каналі марія захарова, речниця мзс рф окрім безпідставних звинувачень у бік України, активно перепостила дописи з ресурсів російських посольств у різних країнах. Демонструвались фотографії та відео, як до посольств приносили квіти, збори скорботних людей, приспущений триколор над будівлями посольств та інші матеріали.

Це також одна з маніпуляцій — продемонструвати підтримку з боку світової спільноти, яка перебуває у скорботі. Насправді були лише поодинокі випадки, коли громадяни приносили квіти, однак, якщо порівнювати громадські акції після смерті навального, то можна помітити суттєву різницю: квітів набагато менше, великих скупчень біля посольств не було, у світових ЗМІ тема теракту в “крокусі” не виносилась у перші шпальти газет та обкладинки журналів.

Берлін. Ліворуч — акція пам’яті навальному, праворуч — квіти під посольством рф у Німеччині / колаж Bahmut IN.UA
Берлін. Ліворуч — акція пам’яті навальному, праворуч — квіти під посольством рф у Німеччині / колаж Bahmut IN.UA

Більш-менш масштабні акції провели тільки в білорусі, решта — в росії та на ТОТ. До того, росіянам в стані “жертви” стало зручно ще й звинувачувати тих, хто “недостатньо” висловив співчуття. Наприклад, росЗМІ звинуватили Дональда Туска, прем’єр-міністра Польщі, що на своїй сторінці в соціальній мережі Х лише повідомив про теракт, а ні висловив співчуття, а захарова звинуватила Латвію, офіс Генсека ООН

“Не найкращим чином поводиться й офіційна влада Латвії, яка так і не спромоглася висловити співчуття сім’ям загиблих і засудити цей звірячий теракт”, — зазначили в посольстві рф в Латвії.

Нагадаємо, що в ніч з 21 по 22 березня 2024 року росіяни здійснили масовану ракетну атаку на Україну. Окрім влучань в цивільну та критичну інфраструктуру, росіяни поцілили в ДніпроГЕС. Це була друга спроба здійснити екоцид після підриву дамби Каховської ГЕС напочатку червня 2023 року.

Однак після стрілянини, яка сталась через декілька годин, про черговий злочин росіян майже не згадували. Росіяни активно просували тему з терактом в інфопросторі, щоб привернути увагу міжнародної спільноти та просувати ідею “росія — жертва терористів”. 

Маніпуляція: “Голова СБУ Малюк визнав, що Україна “замовила” теракт”

В кремлівському виданні комсомольська правда вийшов матеріал олександра коца, воєнкора та антиукраїнського пропагандиста. Він нібито проаналізував інтерв’ю очільника СБУ Василя Малюка та зробив висновок, що саме Україна організувала стрілянину у “крокусі”, а ІДІЛ — виконавці. 

Малюк
Воєнкор коц написав маніпулятивний матеріал / скриншот

У якості аргументу він наводить тези, які озвучив Малюк про вбитих та покалічених колаборантів та пропагандистів на території рф та ТОТ. Ці ствердження він позначив, як “деталі, які міг знати тільки виконавець (ред. теракту в крокусі). Як, наприклад, вбивство іллі киви чи владлєна татарського, або підрив міністра внутрішніх справ “лнр” ігоря корнета та генпрокурора “лнр” сергія горенко та стрілянина у підмосков’ї у березні 2024 року якось пов’язані, коц не роз’яснює. Сам Василь Малюк ніяк не коментував події щодо крокуса. 

Подібні тези, що Україна здійснює постійні терористичні акти проти росії, писали так звані “фактчекери” у перші години після теракту. Тільки там також приписували вбивство дар’ї дугіної, підриви кримського мосту, рейди російських добровольчих батальонів на територію брянської області, збиття ІЛ-76 під білгородом у січні 2024 року,  та звісно, “бомбардування” Донбасу з 2014 року. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Лідія Гук Гук Лідія 12:00, 10 Листопада 2024
Ілюстрація Бахмут.IN.UA

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Фейковий допис про постачання біологічних матеріалів / скриншот

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 
Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]

12:00, 10.11.2024 Гук Лідія

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]

Штучний інтелект створює графічний контент для соцмереж: як розпізнати зображення, створене ШІ

Соціальні мережі заполонили картинки, які “малює” AI — Artificial Intelligence, що перекладається як штучний інтелект. У деяких випадках ці зображення створюються спеціально для того, аби […]

Що не так із Telegram та чи має він альтернативи

Останніми місяцями популярною є тема “забороняти Telegram чи не треба”. У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розкаже про основні “за” та “проти” заборони найпопулярнішого месенджера, […]