Проросійські Telegram-канали поширюють скан документа, де нібито державне підприємство “Документ” чоловікам призовного віку, які перебувають за кордоном, замість видачі закордонного паспорта надає тимчасовий проїзний для повернення в Україну. 

Також у документі вказано, що їхні особисті дані будуть внесені у реєстр військовозобов’язаних. Документ датований 2 січня 2024 року, зі штампом та підписом буцімто гендиректора державного підприємства (ДП) Володимира Швачка.

Чи існує такий запит від Міноборони насправді?

Цей документ є фейковим. Це можна зрозуміти за наступних ознак:

1. Текст вирівняний по лівому краю. У всіх документах держпідприємства, які нам вдалось знайти у публічному доступі, текст вирівняний по ширині. 
2. Орфографічні помилки, такі як “по мірі надходження”, замість “у міру надходження”, або “військовозАбов’язаних”. 
3. У третьому пункті документа немає жодних розділових знаків. 
4. В офіційних документах число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою, тобто правильно 02.01, а не як у документі — 2.01.

На офіційному сайті ДП “Документ” відсутні повідомлення, зокрема у розділі з новинами, про можливі процедури повернення військовозобов’язаних чоловіків на територію України. 

Зазначимо, що у документі начебто йдеться про те, що під дію підпадають чоловіки 1960-2006 року народження. Тобто ті, кому вже 60-64 роки або лише 17-18 років. Однак під час воєнного стану військовозобов’язаними є лише чоловіки від 18 до 60 років, а призову, станом на 8 січня, підлягають від 27 років. Тобто в документі, якби він був справжнім, мало б йтися про рік народження, починаючи від 1964-1965 року.

Реакція України

Центр протидії дезінформації (ЦПД) відреагував на поширення фейку та зазначив, що такого документа не існує. Фахівці наголосили, що гендиректора ДП “Документ” Володимира Швачка було тимчасово відсторонено від здійснення повноважень з 26 грудня 2023 року по 19 січня 2024 року, тобто посадовець не міг особисто підписувати документи.

Процес мобілізації в Україні — найбільш дискусійна тема у проросійських змі. На тлі скандалів, чуток, думок окремих експертів російська пропаганда робить фейки та поширює маніпуляції, щоб розхитати українське суспільство та заспокоїти власне. 

Нагадаємо, що восени минулого року росіяни поширювали фейкове розпорядження голови Сумської ОВА Володимира Артюха про мобілізацію студентів регіональних закладів освіти. На момент 9 січня 2024 року Генштаб відзвітував про майже 366 000 загиблих особового складу зс рф у війні проти України.

Читайте також:

• “Козаки проти пацюків”: у мережі з’явилась обкладинка загадкового індійського видання
• “Український гітлерюґенд”: чому підготовка підлітків на фронт є фейком роспропаганди
• “Любовне гніздечко Геббельса за 8 млн євро”: новий фейк роспропаганди про родину Зеленського

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, хай там як реалістично вони виглядають. Деякі з таких фейкових фото створили ажіотаж у мережі. Команда “Бахмут IN.UA” на прикладах розкаже про такі кейси.

Використання ШІ там, де це не треба

Кожен з нас має телефон, на який може встановити застосунки на основі ШІ, в яких змінюється обличчя, тло знімка тощо. Такі додатки ми використовуємо для розваги. Але для тих, хто заробляє на дезінформації, штучний інтелект — найкращий помічник. Адже за його допомогою можна створити реалістичний знімок на будь-яку тему, супроводити це потрібним контекстом — у вуаля! Гучний інфопривід готовий. Почнемо з доволі невинного прикладу. 

Відомі у світі інформаційні агентства Reuters і Associated Press на своїх онлайн-сторінках опублікували фотознімки принцеси Уельської Кейт з дітьми, зроблені вперше після операції Кейт на черевній порожнині. Але пізніше журналісти відкликали ці фото. Причина — виявлені на світлині ознаки цифрової маніпуляції. Інформагентства виявили на фотографії непослідовність у положенні руки принцеси Шарлотти – дочки Кейт та Вільяма.

Пізніше принцеса публічно попросила вибачення за фотознімок. У соцмережі Х (колишній Twitter) Кейт написала, що, як і багато фотографів-любителів, вона “іноді експериментує з редагуванням” світлин.

Якщо продовжувати тему офіційних акаунтів, то Верховна Рада України також вдалася до використання ШІ контенту у 2023 році. У соцмережі X адміністратори сторінки зробили допис про обстріл міста Дніпро, який здійснили росіяни 14 січня. Для цього вони використали зображення дитини, згенероване штучним інтелектом. Користувачі мережі розкритикували пост, що набрав майже 40 тисяч переглядів. 16 січня допис видалили зі сторінки.

Штучний інтелект — зброя у руках дезінформаторів

У 2023 році мережею рознісся знімок, на якому буцімто володимир путін припав на коліна перед лідером китаю сі цзіньпінем. На фейковому знімку путіна і сі задній черевик президента рф надто великий і широкий. Литка тієї ж ноги здається подовженою. Та й голова при уважному розгляді надто велика і непропорційна щодо тіла. Окрім того, існують інші ознаки нереалістичності цього “знімку”:

Використання ШІ для дезінформації

18 жовтня заступник міністра закордонних справ України Антон Демьохін повідомив Reuters про те, що росія використовує генеративний штучний інтелект для посилення кампаній з дезінформації проти України.

“Цього року ми бачимо, що щільність кібератак з боку росії зберігається, але більше акценту на дезінформації”, – сказав заступник міністра МЗС в кулуарах Сінгапурського міжнародного кібертижня.

Демохін зауважив, що, відтоді як з’явився генеративний ШІ, це дозволяє рф множити та поширювати дезінформаційні наративи на новому, складнішому рівні. За його словами, ці нові кампанії з дезінформації важко виявити. Антон Демьохін сказав Reuters, що сама Україна використовує генеративний штучний інтелект для відстеження кампаній з дезінформації.

Окрім того, росія, китай та іран використовують інструменти штучного інтелекту, аби вплинути на вибори президента США. Про це повідомили представники Офісу директора національної розвідки та ФБР під час брифінгу для журналістів. Зазначається, що дії росії найагресивніші та наймайстерніші з усіх трьох країн — вони націлені на віцепрезидентку, кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс. 

Зокрема, росія фальсифікувала фрагменти промов Гарріс, щоб замінити деякі її слова. Також вона використала штучний інтелект для створення неправдивого тексту, фотографій, відео та аудіо.

Раніше “Бахмут IN.UA” розповідав про те, як розпізнати зображення, створене ШІ. Якщо коротко підсумувати цей матеріал, то головна порада — це зберігати “холодну голову”, бути уважними та критично оцінювати все, що зустрічаєте в інтернеті. Це допоможе не вестися на фейки, як-от про путіна, що кланяється сі.

Читайте також:

• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”
• Штучний інтелект створює графічний контент для соцмереж: як розпізнати зображення, створене ШІ
• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціальні мережі заполонили картинки, які “малює” AI — Artificial Intelligence, що перекладається як штучний інтелект. У деяких випадках ці зображення створюються спеціально для того, аби розповсюдити неправду або дезінформацію, але це — тема для окремого тексту, який команда “Бахмут IN.UA” опублікує пізніше. У цьому матеріалі ми розкажемо вам як розпізнати ілюстрації, що створив ШІ.

Як штучний інтелект створює зображення?

Штучний інтелект створює картини за допомогою спеціальних алгоритмів — нейромережа може виконати зображення за вашим бажанням. Наприклад, можна попросити ШІ згенерувати картину у стилі певного художника або змінити стиль фотографії. Нейромережі, задіяні у ШІ, імітують людське мислення і вчаться на великій кількості даних.

До прикладу, ми звернулися до звичайного ChatGPT із запитом намалювати місто Бахмут. Штучний інтелект вирішив зобразити місто вже після початку бойових дій та продемонструвати незламність міста:

Найпопулярнішими нейромережами для створення графічного контенту у соцмережі є Midjourney, DALL-E чи DeepAI, які за секунди можуть згенерувати фотореалістичну картинку або створити оригінальне зображення. Кожен з цих сервісів має свої особливості та використовується для різних завдань: від художніх проєктів до створення реалістичних сцен і фантастичних візуалізацій.

Картинки, створені ШІ: як розпізнати

ШІ-технології стають все більш досконалими, тому неозброєним оком не завжди можливо впізнати штучний контент, який видають за знімок. Придивіться: що із цим “фото” буцімто щасливих молодят не так?

Саме тому треба бути обачними та уважно приглядатися до зображень. Дамо кілька порад:

1. спробуйте знайти візуальні аномалії. Наприклад, ШІ може мати труднощі з відтворенням дрібних деталей, таких як форма рук, пальців або тіні. Деформації або неприродні переходи можуть бути ознакою, що зображення створене алгоритмом;
2. перевірка метаданих зображення: метадані — це інформація, що міститься у файлі зображення (як-от дані про камеру, місце зйомки та програмне забезпечення, за допомогою якого було створено зображення). Програми, що генерують зображення на базі ШІ, часто залишають сліди в метаданих;
3. часом зображення, створене ШІ, може виглядати занадто ідеально або, навпаки, неприродно. Наприклад, на портретах людей можуть бути непропорційні риси обличчя або дивні відображення в окулярах. Може бути присутньою асиметрія обличчя (зміщені зуби, різні розміри очей), більша або менша кількість пальців на руках, дивні написи на задньому фоні тощо;
4. застосуйте інструменти для розпізнавання ШІ-зображень. Існують спеціальні інструменти та сервіси, що допомагають визначити, чи було зображення згенеровано ШІ:

• AI Image Analyzers: цей сервіс дозволяє завантажити зображення та здійснити аналіз, щоб визначити, чи є воно згенерованим штучно;
• Forensically: це онлайн-інструмент для аналізу зображень, що може виявити маніпуляції та використання штучного інтелекту;

5. зворотний пошук: наша команда вже неодноразово розповідала про цей метод. Google Images або TinEye — вони допоможуть перевірити, чи існує взагалі оригінал зображення або ж воно модифіковане чи “покращене” штучним інтелектом. Якщо оригінал значно відрізняється від перевіреного зображення, це може бути ознакою того, що воно було створене або модифіковане ШІ;
6. шукайте водяний знак. Ще одна важлива підказка для ідентифікації зображення, згенерованого ШІ, є водяний знак. Частіше за все, він є на зображеннях, що зроблені у безкоштовних версіях сервісу;
7. будьте уважними та критично оцінюйте те, що зустрічаєте у мережі. Це взагалі найперші правила, які треба вивчити для того, аби не вестися на дезінформаційну інформацію в Інтернеті.

Читайте також:

• Боти на роботі. Як фейкові акаунти у соцмережах підіграють росії
• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!