Як радянська інтелігенція Артемівська-Бахмута боролося і вмирала за українську мову

Семаковська Тетяна 15:29, 26 Липня 2022

292509556 1183020415819152 5767001748969149809 n 84635З нового допису про історію старовинного Бахмута ви дізнаєтесь, що на початку 20-х років ХХ століття місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Донбасу. Як творча інтелігенція намагалася створювати опір радянській колонізації і ще в 30-х роках ХХ століття передчувала спроби московії приєднати Донбас до росії. Детально в дописі завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького.

Наприкінці 1920 року, майже через рік після встановлення влади більшовиків на Донеччині, до повітового Бахмута був перенесений з Луганська центр Донецької  губернії, до якої входили території нинішніх Донецької та Луганської областей. Це був час останнього й найбільшого піднесення адміністративної ролі нашого невеличкого міста як центру всього індустріального Донбасу.

Велику увагу радянська влада приділяла культурній революції, що мала на меті формування нової радянської людини, вільної від пережитків минулого. Особливої ваги набирав при цьому Донбас, у якому вбачали кузню кадрів нової, робітничої інтелігенції. Головною зброєю комуністичної пропаганди було друковане слово. У Бахмуті розгорнуло свою роботу видавництво «Рабочий Донбасса», яке за три роки видало понад сто книжок та брошур. Виходила газета «Всероссийская кочегарка», яка невдовзі стала «Всесоюзною», потім просто «Кочегаркою».

292066148 5714530361890892 932324123659325365 n bca44

Будинок по вулиці Миру (колишній імені Артема), де в 1923 році розпочалося видання «Забою». Нині тут розташований офіс комунального підприємства Бахмутский комбінат комунальних підприємств.

У вересні 1923 року в Бахмуті вийшов друком перший номер літературного журналу «Забой» як літературний додаток до газети «Всероссийская кочегарка». Його співробітниками були молоді, але досить відомі російські літератори Михайло Слонімський, Євген Шварц, Микола Олейников, Олексій Селівановський. Останній невдовзі очолив створену восени 1924 року письменницьку організацію Донбасу під тією ж назвою – «Забой». Згодом Селівановський був переведений до Луганська редактором «Луганської правди». За його ініціативою редакція «Забою» також була перенесена з Артемівська (як тепер називався Бахмут) до Луганська.

Якщо в перших номерах журналу увагу читачів привертали насамперед твори відомих авторів з Москви й Ленінграду, то в наступних дедалі більше місця займає літературна творчість місцевої робітничої молоді. Вірші та оповідання Бориса Горбатова, Григорія Баглюка, Фелікса Ковалевського, Порфира Трейдуба, Михайла Тардова, хоч і були далекі від досконалості, але являли собою своєрідний літопис складної доби суспільної трансформації. У репортажах та фотонарисах «Забою» досить оперативно відображалися найголовніші події з життя шахтарського краю.

 


З кінця 1926 року видання журналу відновилося в Артемівську, і до нової редколегії ввійшли Борис Горбатов, Фелікс Ковалевський, Костянтин Треплєв. У 1928 році журнал став щомісячником. Багато уваги приділялося ознайомленню місцевого робітництва з досягненнями української літератури та мистецтва. Щиро й тепло вітав «Забой» приїзд на Донеччину Павла Тичини, Володимира Сосюри, Петра Панча, Івана Микитенка, Олександра Копиленка – гостей із Харкова,  тодішньої столиці радянської України.

Поступово на Донеччині набирала обертів радянська політика українізації, що мала опанувати стихійні процеси національного відродження, наповнити  національну культуру новим соціалістичним змістом. Українська мова поширювалася в школі, в пресі й діловодстві радянських установ. На початку 1929 року редколегію «Забою» очолив Григорій Баглюк. З того часу вихідні дані журналу друкуються українською мовою, а на його сторінках друкується дедалі більше україномовних творів. У 1931 році мова «Забою» вже переважно українська. Серед публікацій – роман Григорія Баглюка «Молодість», повісті Івана Ле «Інтеграл» та Василя Гайворонського «Розминовка», критичні статті, присвячені творчості Володимира Сосюри, Юрія Яновського.

290618170 8071664462851320 7641781881758134980 n 34d5e

Обкладинка «шевченківського» номеру «Забою» №4, лютий 1925 р.

А вже на початку 1930-х років радянський тоталітарний режим почав згортати політику українізації, яка зовсім недавно почала проникати в  робітничі маси індустріального Донбасу. Разом із примусовою колективізацією і початком терору голодом проти українського селянства, посилюються репресії проти національної інтелігенції. Це позначилося й на долі «Забою». З жовтня 1932 року він виходить під назвою «Літературний Донбас» і знову стає двомовним. Так тривало до листопаду 1933 року.

Ось що пише в своїх спогадах Василь Гайворонський, на той час заступник редактора журналу: «На кінець 1933 року у нас у Донбасі мав відбутися з’їзд письменників. Але ні мені, ні Баглюкові, ні комусь іншому з українських письменників бути на ньому не довелося. Кружляли чутки, що Москва проектує формальне приєднання Донбасу до Росії, а тому можна сподіватися репресій проти всього, що українське. …Одного дня ГПУ закрило полотнищами машини, на яких друкувався «Літературний Донбас», присвячений з’їздові, поставило біля машин озброєну охорону, а вже вночі почалися арешти. Арештовано кілька душ, в тому числі Баглюка і мене. А решту узяли під догляд. Звичайно, хто мав можливість, то повтікали. І в такий спосіб, позбувшися українців, купка росіян-письменників (П. Безпощадний, П. Сєвєров) захопила журнал у свої руки, зрусифікувала його, назвавши по-російському –  «Литературный Донбасс».

292741438 7644607252275916 6430812758102940362 n 1fd3b

Василь Гайворонський (1906 – 1972).

Під час «Великого терору» 1937 – 1938 років Микола Олейников і Олексій Селівановський розстріляні як «вороги народу». Григорій Баглюк також був репресований за звинуваченням в антирадянській діяльності і відправлений в Татарію, потім повторно засуджений до ув’язнення на п’ять років. У 1936 – 1937 роках брав участь у голодуванні проти жорстоких умов перебування в сталінських таборах. Близько тисячі голодуючих вимагали відокремлення політичних в’язнів від кримінальників, роботи за фахом і восьмигодинного робочого дня, нормального харчування й права підписки журналів і газет. До голодуючих застосовувалася процедура примусового годування. А 27 грудня 1937 року трійкою НКВС по Архангельській області Баглюк був засуджений до розстрілу за контрреволюційну агітацію. Розстріляний 1 березня 1938 року.

292394398 784872152690058 7237934080615230203 n 01fdb

Григорій Баглюк (1934 – 1938).

Василь Гайворонський у 1933 році теж був висланий з України, але втік із заслання й переховувався на Кавказі. Під час Другої світової війни дістався за кордон, і в наступні десятиліття брав участь у літературному житті української еміграції в США. Закінчив життя у Філадельфії 1972 року. У 2016 році в Бахмуті з’явилася вулиця, названа на честь Василя Гайворонського. Це пам’ять про одного з діячів нетривалого українського літературного відродження на Донеччині 1920-30-х років та його трагічну долю в умовах сталінського тоталітарного режиму.

292509556 1183020415819152 5767001748969149809 n 84635

Група письменників-«забоївців» на одній із вугільних шахт Донбасу.

Читайте також:  

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Компенсація за невикористану відпустку військовим: за які дні платять та як розраховують суму

Семаковська Тетяна 18:00, 19 Листопада 2026
Компенсація за невикористану відпустку / фото Міноборони

Під час звільнення зі служби військовослужбовці мають право на грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток — як за рік звільнення, так і за попередні роки служби. Водночас отримати ці кошти без звільнення, продовжуючи службу, неможливо: закон передбачає виплату виключно при звільненні або в разі загибелі чи смерті захисника.

Правила нарахування виплат, формулу розрахунку та перелік документів, які варто перевірити заздалегідь, пояснили в Міністерстві оборони України. Головне з роз’яснення публікує Бахмут IN.UA.

За які відпустки виплачують компенсацію

У Збройних Силах України грошова компенсація передбачена за невикористані дні чотирьох видів відпусток:

  • щорічної основної відпустки — її тривалість залежить від вислуги років у календарному обчисленні: до 10 років вислуги — 30 календарних днів, від 10 до 15 років — 35 днів, від 15 до 20 років — 40 днів, понад 20 років — 45 днів;
  • щорічної додаткової відпустки за особливі умови служби — становить до 15 календарних днів залежно від часу проходження служби у відповідних умовах;
  • додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (відповідно до ст. 19 Закону України “Про відпустки”);
  • додаткової відпустки для учасників бойових дій (УБД) та осіб з інвалідністю внаслідок війни — становить 14 календарних днів на рік (згідно зі ст. 16-2 Закону України “Про відпустки”). Якщо під час воєнного стану військовий не використав ці дні, їх компенсують під час звільнення.

Як визначають кількість днів та суму виплати

За загальним правилом кількість днів щорічної основної відпустки за рік звільнення обчислюють пропорційно до відпрацьованого часу: за кожен повний місяць служби нараховують 1/12 річної тривалості відпустки, після чого віднімають уже використані в поточному році дні. Отримане число округлюють у бік збільшення до повного дня.

Повну річну тривалість основної відпустки без пропорційного зменшення враховують лише у разі звільнення за віком, станом здоров’я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Невикористані дні за попередні роки служби додають окремо — обмеження у 90 календарних днів, яке діє для об’єднаної основної відпустки, на компенсацію не поширюється.

Розмір виплати розраховують виходячи з місячного грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою. До суми включають посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород). Місячну суму ділять на 30 і множать на кількість днів відпустки, які підлягають компенсації.

Що потрібно перевірити під час оформлення звільнення

Щоб уникнути помилок у нарахуваннях, військовослужбовцю варто заздалегідь виконати кілька кроків:

  • звірити кількість днів;
  • перевірити документи на додаткові відпустки;
  • проконтролювати фінальний розрахунок.

Хто і як отримує виплату в разі загибелі військового

Якщо військовослужбовець загинув або помер, компенсацію за невикористані дні відпусток виплачують людям, зазначеним у його особистому розпорядженні на випадок полону (відповідно до визначених часток). Якщо такого розпорядження немає, кошти отримують члени сім’ї згідно з черговістю, встановленою законом та Порядком № 37, а за їхньої відсутності сума входить до складу спадщини.

Щоб отримати виплату, заявник має подати заяву в довільній формі (у паперовому або електронному вигляді) на ім’я командира військової частини, де служив захисник. Зробити це можна з дати складання актового запису про смерть.

До заяви додаються:

  • копія документа, що посвідчує особу заявника;
  • копія документа з податковим номером (РНОКПП);
  • копія свідоцтва про смерть військовослужбовця;
  • витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки або повноваження законного представника;
  • реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Командир військової частини має ухвалити рішення про виплату або відмову протягом 15 днів із моменту подання заяви та письмово повідомити про це заявника. У разі відмови через нестачу документів їх можна донести й звернутися повторно, а неправомірну відмову — оскаржити в суді.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти намагалися скористатися негодою для наступу на Покровському напрямку

Валентина Твердохліб 16:35, 19 Листопада 2026
штурм
Покровський напрямок / скриншот мапи DeepState

У ніч на 19 листопада російські військові спробували штурмувати позиції Сил оборони на Покровському напрямку під час зливи, розраховуючи, що негода ускладнить роботу української аеророзвідки. Однак безпілотники продовжували відстежувати пересування піхоти рф, і українські захисники зупинили атаку ще до наближення окупантів.

Про це в ефірі “Суспільне Студія” розповіла Катерина Мирончук, начальниця відділення комунікацій 152 окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри.

Російська піхота йде на штурми під час зливи

У ніч на 19 листопада на Покровському напрямку погіршилися погодні умови. Цим вирішили скористатися російські військові, які намагалися штурмувати українські позиції під час зливи. Піхота противника, ймовірно, розраховувала на погіршення можливостей української аеророзвідки через негоду.

“Росіяни повірили знову в себе. Цієї ночі в смузі відповідальності бригади був рясний дощ. Відповідно, росіяни розраховували на те, що аеророзвідка трішки погіршилася, і почали запускати свої “каруселі” із російських піхотинців”, — розповіла Катерина Мирончук.

Попри несприятливі погодні умови, українська аеророзвідка не припинила роботу. Військові спостерігали за пересуванням російських піхотинців протягом всієї ночі. В українських військових також склалося враження, що російське командування відправило на штурм виснажених бійців. Про це, зокрема, свідчила їхня поведінка під час пересування мокрою місцевістю.

У результаті російським військовим не вдалося дістатися українських позицій. Сили оборони відбили спробу наступу ще до того, як окупанти наблизилися до них.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Компенсація за невикористану відпустку військовим: за які дні платять та як розраховують суму

Під час звільнення зі служби військовослужбовці мають право на грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток — як за рік звільнення, так і за попередні […]

штурм

Окупанти намагалися скористатися негодою для наступу на Покровському напрямку

У ніч на 19 листопада російські військові спробували штурмувати позиції Сил оборони на Покровському напрямку під час зливи, розраховуючи, що негода ускладнить роботу української аеророзвідки. […]

Будівництво в Гощі

У Гощі стартували підготовчі роботи до будівництва житла для бахмутян. Редакція поспілкувалася з виконавцем

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). […]

Росіяни розглядають трасу через Маріуполь як альтернативу Кримському мосту: деталі

Після пошкодження Кримського мосту російська влада почала активніше обговорювати альтернативні маршрути сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Одним із ключових варіантів для загарбників стала траса Р-280 […]

Житло для ВПО у селах: уряд виділив додаткові кошти на придбання ще 21 будинку

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення обсягу субвенції місцевим бюджетам на придбання житла для внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб у сільській місцевості. Додаткове фінансування […]

12:30, 19.11.2026 Скопіч Дмитро