Як радянська інтелігенція Артемівська-Бахмута боролося і вмирала за українську мову

Семаковська Тетяна 15:29, 26 Липня 2022

292509556 1183020415819152 5767001748969149809 n 84635З нового допису про історію старовинного Бахмута ви дізнаєтесь, що на початку 20-х років ХХ століття місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Донбасу. Як творча інтелігенція намагалася створювати опір радянській колонізації і ще в 30-х роках ХХ століття передчувала спроби московії приєднати Донбас до росії. Детально в дописі завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького.

Наприкінці 1920 року, майже через рік після встановлення влади більшовиків на Донеччині, до повітового Бахмута був перенесений з Луганська центр Донецької  губернії, до якої входили території нинішніх Донецької та Луганської областей. Це був час останнього й найбільшого піднесення адміністративної ролі нашого невеличкого міста як центру всього індустріального Донбасу.

Велику увагу радянська влада приділяла культурній революції, що мала на меті формування нової радянської людини, вільної від пережитків минулого. Особливої ваги набирав при цьому Донбас, у якому вбачали кузню кадрів нової, робітничої інтелігенції. Головною зброєю комуністичної пропаганди було друковане слово. У Бахмуті розгорнуло свою роботу видавництво «Рабочий Донбасса», яке за три роки видало понад сто книжок та брошур. Виходила газета «Всероссийская кочегарка», яка невдовзі стала «Всесоюзною», потім просто «Кочегаркою».

292066148 5714530361890892 932324123659325365 n bca44

Будинок по вулиці Миру (колишній імені Артема), де в 1923 році розпочалося видання «Забою». Нині тут розташований офіс комунального підприємства Бахмутский комбінат комунальних підприємств.

У вересні 1923 року в Бахмуті вийшов друком перший номер літературного журналу «Забой» як літературний додаток до газети «Всероссийская кочегарка». Його співробітниками були молоді, але досить відомі російські літератори Михайло Слонімський, Євген Шварц, Микола Олейников, Олексій Селівановський. Останній невдовзі очолив створену восени 1924 року письменницьку організацію Донбасу під тією ж назвою – «Забой». Згодом Селівановський був переведений до Луганська редактором «Луганської правди». За його ініціативою редакція «Забою» також була перенесена з Артемівська (як тепер називався Бахмут) до Луганська.

Якщо в перших номерах журналу увагу читачів привертали насамперед твори відомих авторів з Москви й Ленінграду, то в наступних дедалі більше місця займає літературна творчість місцевої робітничої молоді. Вірші та оповідання Бориса Горбатова, Григорія Баглюка, Фелікса Ковалевського, Порфира Трейдуба, Михайла Тардова, хоч і були далекі від досконалості, але являли собою своєрідний літопис складної доби суспільної трансформації. У репортажах та фотонарисах «Забою» досить оперативно відображалися найголовніші події з життя шахтарського краю.

 


З кінця 1926 року видання журналу відновилося в Артемівську, і до нової редколегії ввійшли Борис Горбатов, Фелікс Ковалевський, Костянтин Треплєв. У 1928 році журнал став щомісячником. Багато уваги приділялося ознайомленню місцевого робітництва з досягненнями української літератури та мистецтва. Щиро й тепло вітав «Забой» приїзд на Донеччину Павла Тичини, Володимира Сосюри, Петра Панча, Івана Микитенка, Олександра Копиленка – гостей із Харкова,  тодішньої столиці радянської України.

Поступово на Донеччині набирала обертів радянська політика українізації, що мала опанувати стихійні процеси національного відродження, наповнити  національну культуру новим соціалістичним змістом. Українська мова поширювалася в школі, в пресі й діловодстві радянських установ. На початку 1929 року редколегію «Забою» очолив Григорій Баглюк. З того часу вихідні дані журналу друкуються українською мовою, а на його сторінках друкується дедалі більше україномовних творів. У 1931 році мова «Забою» вже переважно українська. Серед публікацій – роман Григорія Баглюка «Молодість», повісті Івана Ле «Інтеграл» та Василя Гайворонського «Розминовка», критичні статті, присвячені творчості Володимира Сосюри, Юрія Яновського.

290618170 8071664462851320 7641781881758134980 n 34d5e

Обкладинка «шевченківського» номеру «Забою» №4, лютий 1925 р.

А вже на початку 1930-х років радянський тоталітарний режим почав згортати політику українізації, яка зовсім недавно почала проникати в  робітничі маси індустріального Донбасу. Разом із примусовою колективізацією і початком терору голодом проти українського селянства, посилюються репресії проти національної інтелігенції. Це позначилося й на долі «Забою». З жовтня 1932 року він виходить під назвою «Літературний Донбас» і знову стає двомовним. Так тривало до листопаду 1933 року.

Ось що пише в своїх спогадах Василь Гайворонський, на той час заступник редактора журналу: «На кінець 1933 року у нас у Донбасі мав відбутися з’їзд письменників. Але ні мені, ні Баглюкові, ні комусь іншому з українських письменників бути на ньому не довелося. Кружляли чутки, що Москва проектує формальне приєднання Донбасу до Росії, а тому можна сподіватися репресій проти всього, що українське. …Одного дня ГПУ закрило полотнищами машини, на яких друкувався «Літературний Донбас», присвячений з’їздові, поставило біля машин озброєну охорону, а вже вночі почалися арешти. Арештовано кілька душ, в тому числі Баглюка і мене. А решту узяли під догляд. Звичайно, хто мав можливість, то повтікали. І в такий спосіб, позбувшися українців, купка росіян-письменників (П. Безпощадний, П. Сєвєров) захопила журнал у свої руки, зрусифікувала його, назвавши по-російському –  «Литературный Донбасс».

292741438 7644607252275916 6430812758102940362 n 1fd3b

Василь Гайворонський (1906 – 1972).

Під час «Великого терору» 1937 – 1938 років Микола Олейников і Олексій Селівановський розстріляні як «вороги народу». Григорій Баглюк також був репресований за звинуваченням в антирадянській діяльності і відправлений в Татарію, потім повторно засуджений до ув’язнення на п’ять років. У 1936 – 1937 роках брав участь у голодуванні проти жорстоких умов перебування в сталінських таборах. Близько тисячі голодуючих вимагали відокремлення політичних в’язнів від кримінальників, роботи за фахом і восьмигодинного робочого дня, нормального харчування й права підписки журналів і газет. До голодуючих застосовувалася процедура примусового годування. А 27 грудня 1937 року трійкою НКВС по Архангельській області Баглюк був засуджений до розстрілу за контрреволюційну агітацію. Розстріляний 1 березня 1938 року.

292394398 784872152690058 7237934080615230203 n 01fdb

Григорій Баглюк (1934 – 1938).

Василь Гайворонський у 1933 році теж був висланий з України, але втік із заслання й переховувався на Кавказі. Під час Другої світової війни дістався за кордон, і в наступні десятиліття брав участь у літературному житті української еміграції в США. Закінчив життя у Філадельфії 1972 року. У 2016 році в Бахмуті з’явилася вулиця, названа на честь Василя Гайворонського. Це пам’ять про одного з діячів нетривалого українського літературного відродження на Донеччині 1920-30-х років та його трагічну долю в умовах сталінського тоталітарного режиму.

292509556 1183020415819152 5767001748969149809 n 84635

Група письменників-«забоївців» на одній із вугільних шахт Донбасу.

Читайте також:  

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Що подивитися ввечері: 5 сучасних українських фільмів, від яких не відірватися

Семаковська Тетяна 12:00, 8 Лютого 2026
Кадр з “Ти космос” / фото Facebook

Українське кіно останніх років усе частіше пропонує легкі, дотепні та близькі до реального життя історії, які ідеально підходять для вечірнього перегляду. Якщо ви шукаєте, що подивитися ввечері, зверніть увагу на ці п’ять українських фільмів — сучасних, зрозумілих і натхненних.

5 українських фільмів, які варто подивитися ввечері

Ти космос (2024)

Жанр: романтична науково-фантастична драма

Сюжет: космічний далекобійник Андрій після вибуху Землі вважає себе останньою людиною, він вільно дрейфує у космосі. Але він отримує сигнал від француженки Катрін. Чоловік, недовго думаючи, летить до неї своїм кораблем, стикаючись у польоті з різними труднощами та переосмисленням цілей свого життя.

Батьківські збори (2025)

Жанр: комедія

Сюжет: події фільму розгортаються під час звичайних шкільних батьківських зборів, які швидко перетворюються на справжній хаос. Різні характери, погляди на виховання дітей і особисті амбіції батьків зіштовхуються в одному приміщенні. Фільм іронічно показує дорослих, які часто поводяться не менш емоційно, ніж їхні діти.

Збори ОСББ (2024)

Жанр: комедія

Сюжет: ця стрічка зосереджується навколо мешканців багатоквартирного будинку, які збираються на чергові збори ОСББ. Побутові конфлікти, особисті образи та дрібні суперечки поступово виходять на перший план. Фільм висміює знайомі кожному ситуації, показуючи, як звичайні сусіди можуть перетворити формальну зустріч на емоційне протистояння.

Песики (2025)

Жанр: романтична комедія

Сюжет: у центрі сюжету кар’єристка Яна, яка випадково накладає на себе закляття: всі чоловіки, з якими вона має стосунки, перетворюються на собак. Як Яні далі жити, працювати та шукати кохання з цим дивним прокляттям і зграєю нестерпних милих песиків?

Відпустка наосліп (2025)

Жанр: романтична комедія

Сюжет: головна героїня вирушає у відпустку, не знаючи, що саме на неї чекає. Замість розкішного готелю, вона опиняється у сільській хатині, а потім туди завітає власник оселі. Несподівані обставини, нові знайомства та незаплановані події змінюють її плани. Фільм — це легка історія про вихід із зони комфорту, випадковості та шанс почати щось нове.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виплати ВПО у 2026 році: нові критерії, доходи та підстави для припинення допомоги

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Лютого 2026
юнісеф
Грошова допомога / фото Unsplash

З 1 січня 2026 року в Україні діють оновлені критерії призначення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Змінилися граничні показники доходу, підхід до оцінки зайнятості та умови припинення допомоги. Розповідаємо, хто може розраховувати на виплати 2–3 тисячі гривень і що робити у разі їх скасування.

Які умови призначення виплат ВПО діють з 1 січня 2026 року

З початку 2026 року виплати для ВПО у розмірі 2–3 тисяч гривень призначаються за оновленими правилами. Один із ключових критеріїв — середньомісячний дохід на одного члена сім’ї, який не має перевищувати 10 380 гривень. Для порівняння, раніше цей показник становив 9 444 гривень.

Зверніть увагу, що під час розрахунку враховується дохід за останні 3 місяці, який людина отримує “на руки”, тобто без урахування ПДФО та військового збору.

Для працездатних осіб віком від 18 років обов’язковою умовою залишається сприяння власній зайнятості. Це означає, що особа повинна:

  • бути працевлаштованою;
  • або зареєструвати ФОП;
  • або отримати статус безробітного;
  • або скористатися ваучером на навчання.

Хто має винятки

Вимога щодо працевлаштування не застосовується, якщо особа:

  • є студентом денної форми навчання;
  • здійснює догляд за дитиною до 6 років;
  • доглядає за дитиною або особою з тяжкими захворюваннями;
  • виховує малолітню дитину, яка навчається онлайн.

Якщо протягом трьох місяців після призначення допомоги працездатна особа не виконає жодної з умов щодо зайнятості, виплати ВПО припиняються.

У разі, якщо допомогу скасували без зрозумілих причин, ВПО має право звернутися до органу соціального захисту з вимогою надати обґрунтоване письмове пояснення. Саме таке рішення, за наявності підстав, можна оскаржити у судовому порядку.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що подивитися ввечері: 5 сучасних українських фільмів, від яких не відірватися

Українське кіно останніх років усе частіше пропонує легкі, дотепні та близькі до реального життя історії, які ідеально підходять для вечірнього перегляду. Якщо ви шукаєте, що […]

юнісеф

Виплати ВПО у 2026 році: нові критерії, доходи та підстави для припинення допомоги

З 1 січня 2026 року в Україні діють оновлені критерії призначення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Змінилися граничні показники доходу, підхід до оцінки зайнятості […]

ВПО з Покровська у Кропивницькому можуть отримати допомогу від МОМ: відкрита реєстрація

Гуманітарний хаб “Єднання”, що функціонує у Кропивницькому, оголосив про початок збору заявок на отримання гуманітарної підтримки. Допомога надається у партнерстві з Міжнародною організацією з міграції […]

Бахмутянка здобула перемогу на турнірі у стрибках у висоту

Українська легкоатлетка Юлія Левченко з Бахмута продовжує успішні виступи у зимовому сезоні 2026 року. Цього разу вона здобула впевнену перемогу на міжнародних змаганнях у німецькому […]

10:05, 07.02.2026 Скопіч Дмитро
іловайськ

З Іловайська планують запустити поїзди до росії — заява пушиліна

Окупаційна влада Донеччини заговорила про розвиток залізничного сполучення. Донецьк хочуть зв’язати поїздами з росією та окупованими територіями інших регіонів України. Про це заявив ватажок “днр” […]