З нового допису про історію старовинного Бахмута ви дізнаєтесь, що на початку 20-х років ХХ століття місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Донбасу. Як творча інтелігенція намагалася створювати опір радянській колонізації і ще в 30-х роках ХХ століття передчувала спроби московії приєднати Донбас до росії. Детально в дописі завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького.

Наприкінці 1920 року, майже через рік після встановлення влади більшовиків на Донеччині, до повітового Бахмута був перенесений з Луганська центр Донецької  губернії, до якої входили території нинішніх Донецької та Луганської областей. Це був час останнього й найбільшого піднесення адміністративної ролі нашого невеличкого міста як центру всього індустріального Донбасу.

Велику увагу радянська влада приділяла культурній революції, що мала на меті формування нової радянської людини, вільної від пережитків минулого. Особливої ваги набирав при цьому Донбас, у якому вбачали кузню кадрів нової, робітничої інтелігенції. Головною зброєю комуністичної пропаганди було друковане слово. У Бахмуті розгорнуло свою роботу видавництво «Рабочий Донбасса», яке за три роки видало понад сто книжок та брошур. Виходила газета «Всероссийская кочегарка», яка невдовзі стала «Всесоюзною», потім просто «Кочегаркою».

Будинок по вулиці Миру (колишній імені Артема), де в 1923 році розпочалося видання «Забою». Нині тут розташований офіс комунального підприємства Бахмутский комбінат комунальних підприємств.

У вересні 1923 року в Бахмуті вийшов друком перший номер літературного журналу «Забой» як літературний додаток до газети «Всероссийская кочегарка». Його співробітниками були молоді, але досить відомі російські літератори Михайло Слонімський, Євген Шварц, Микола Олейников, Олексій Селівановський. Останній невдовзі очолив створену восени 1924 року письменницьку організацію Донбасу під тією ж назвою – «Забой». Згодом Селівановський був переведений до Луганська редактором «Луганської правди». За його ініціативою редакція «Забою» також була перенесена з Артемівська (як тепер називався Бахмут) до Луганська.

Якщо в перших номерах журналу увагу читачів привертали насамперед твори відомих авторів з Москви й Ленінграду, то в наступних дедалі більше місця займає літературна творчість місцевої робітничої молоді. Вірші та оповідання Бориса Горбатова, Григорія Баглюка, Фелікса Ковалевського, Порфира Трейдуба, Михайла Тардова, хоч і були далекі від досконалості, але являли собою своєрідний літопис складної доби суспільної трансформації. У репортажах та фотонарисах «Забою» досить оперативно відображалися найголовніші події з життя шахтарського краю.

З кінця 1926 року видання журналу відновилося в Артемівську, і до нової редколегії ввійшли Борис Горбатов, Фелікс Ковалевський, Костянтин Треплєв. У 1928 році журнал став щомісячником. Багато уваги приділялося ознайомленню місцевого робітництва з досягненнями української літератури та мистецтва. Щиро й тепло вітав «Забой» приїзд на Донеччину Павла Тичини, Володимира Сосюри, Петра Панча, Івана Микитенка, Олександра Копиленка – гостей із Харкова,  тодішньої столиці радянської України.

Поступово на Донеччині набирала обертів радянська політика українізації, що мала опанувати стихійні процеси національного відродження, наповнити  національну культуру новим соціалістичним змістом. Українська мова поширювалася в школі, в пресі й діловодстві радянських установ. На початку 1929 року редколегію «Забою» очолив Григорій Баглюк. З того часу вихідні дані журналу друкуються українською мовою, а на його сторінках друкується дедалі більше україномовних творів. У 1931 році мова «Забою» вже переважно українська. Серед публікацій – роман Григорія Баглюка «Молодість», повісті Івана Ле «Інтеграл» та Василя Гайворонського «Розминовка», критичні статті, присвячені творчості Володимира Сосюри, Юрія Яновського.

Обкладинка «шевченківського» номеру «Забою» №4, лютий 1925 р.

А вже на початку 1930-х років радянський тоталітарний режим почав згортати політику українізації, яка зовсім недавно почала проникати в  робітничі маси індустріального Донбасу. Разом із примусовою колективізацією і початком терору голодом проти українського селянства, посилюються репресії проти національної інтелігенції. Це позначилося й на долі «Забою». З жовтня 1932 року він виходить під назвою «Літературний Донбас» і знову стає двомовним. Так тривало до листопаду 1933 року.

Ось що пише в своїх спогадах Василь Гайворонський, на той час заступник редактора журналу: «На кінець 1933 року у нас у Донбасі мав відбутися з’їзд письменників. Але ні мені, ні Баглюкові, ні комусь іншому з українських письменників бути на ньому не довелося. Кружляли чутки, що Москва проектує формальне приєднання Донбасу до Росії, а тому можна сподіватися репресій проти всього, що українське. …Одного дня ГПУ закрило полотнищами машини, на яких друкувався «Літературний Донбас», присвячений з’їздові, поставило біля машин озброєну охорону, а вже вночі почалися арешти. Арештовано кілька душ, в тому числі Баглюка і мене. А решту узяли під догляд. Звичайно, хто мав можливість, то повтікали. І в такий спосіб, позбувшися українців, купка росіян-письменників (П. Безпощадний, П. Сєвєров) захопила журнал у свої руки, зрусифікувала його, назвавши по-російському –  «Литературный Донбасс».

Василь Гайворонський (1906 – 1972).

Під час «Великого терору» 1937 – 1938 років Микола Олейников і Олексій Селівановський розстріляні як «вороги народу». Григорій Баглюк також був репресований за звинуваченням в антирадянській діяльності і відправлений в Татарію, потім повторно засуджений до ув’язнення на п’ять років. У 1936 – 1937 роках брав участь у голодуванні проти жорстоких умов перебування в сталінських таборах. Близько тисячі голодуючих вимагали відокремлення політичних в’язнів від кримінальників, роботи за фахом і восьмигодинного робочого дня, нормального харчування й права підписки журналів і газет. До голодуючих застосовувалася процедура примусового годування. А 27 грудня 1937 року трійкою НКВС по Архангельській області Баглюк був засуджений до розстрілу за контрреволюційну агітацію. Розстріляний 1 березня 1938 року.

Григорій Баглюк (1934 – 1938).

Василь Гайворонський у 1933 році теж був висланий з України, але втік із заслання й переховувався на Кавказі. Під час Другої світової війни дістався за кордон, і в наступні десятиліття брав участь у літературному житті української еміграції в США. Закінчив життя у Філадельфії 1972 року. У 2016 році в Бахмуті з’явилася вулиця, названа на честь Василя Гайворонського. Це пам’ять про одного з діячів нетривалого українського літературного відродження на Донеччині 1920-30-х років та його трагічну долю в умовах сталінського тоталітарного режиму.

Група письменників-«забоївців» на одній із вугільних шахт Донбасу.

Читайте також:  

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Внутрішньо переміщені особи мають можливість скористатися програмою пільгового іпотечного кредитування, яка фінансується за рахунок грантів та позик від міжнародних фінансових установ і держав.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про всі деталі процедури, спираючись на затверджений урядом порядок, та пояснює, як правильно оформити заявку онлайн.

Як отримати пільгову іпотеку від Держмолодьжитло

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 451, переселенці можуть подати заяву про намір отримати пільговий кредит виключно в електронній формі. Для цього використовується Єдиний державний вебпортал електронних послуг — портал “Дія”.

Щоб розпочати процедуру, заявнику необхідно пройти автентифікацію. Система приймає кваліфікований електронний підпис, BankID або інші засоби електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оформлення є абсолютно безкоштовним, а саме подання заяви займає близько 20 хвилин.

Після авторизації програмні засоби порталу “Дія” у режимі реального часу здійснюють перевірку інформації про заявника та членів його родини. Система автоматично аналізує дані з державних реєстрів та баз: перевіряється дійсність статусу ВПО, наявність у власності іншого майна та рівень отриманих доходів.

Обробка всієї персональної інформації здійснюється із суворим дотриманням законодавства про захист персональних даних та захист інформації в комунікаційних системах. Після завершення перевірки на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина надходить відповідне сповіщення.

Рішення щодо включення до реєстрового переліку кандидатів ухвалює Держмолодьжитло. Термін надання послуги становить один робочий день. Результат розгляду автоматично надсилається в кабінет громадянина на порталі “Дія” та на вказану електронну пошту. Якщо у включенні до реєстру було відмовлено, людина має право подати заяву знову.

Важливо враховувати, що строк дії реєстрації кандидата в реєстровому переліку становить рівно два роки з дати включення. Після закінчення цього часу кандидат автоматично виключається зі списку. При цьому індивідуальні номери інших кандидатів у черзі зберігаються. Особи, яких виключили через закінчення терміну дії реєстрації або за їхньою власною заявою, можуть зареєструватися у переліку повторно.

Читайте також:

Від оренди до власної оселі: як переселенка з Харкова отримала житло в іпотеку від Держмолодьжитло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року низка міжнародних організацій продовжує підтримувати українців, які постраждали від війни. Допомога спрямована на внутрішньо переміщених осіб (ВПО), жителів прифронтових територій, людей з інвалідністю та багатодітні родини.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала актуальну інформацію про те, які фонди надають фінансову підтримку цього місяця, як перевірити статус заявок та на які гранти можуть податися переселенці.

Грошова допомога в Україні

З квітня в Україні стартує нова хвиля грошової допомоги для громадян, які постраждали внаслідок війни. Претендувати на виплати можуть внутрішньо переміщені особи, пенсіонери, люди з інвалідністю, багатодітні родини, а також ті, хто втратив домівку чи проживає на прифронтових і нещодавно деокупованих територіях. При цьому міжнародні фонди надають беззаперечний пріоритет найуразливішим категоріям: матерям-одиначкам, малозабезпеченим сім’ям, самотнім людям похилого віку та родинам, які виховують дітей з інвалідністю.

Зазвичай тривалість фінансової підтримки становить три місяці, хоча окремі програми можуть подовжувати цей термін до пів року. Гроші зараховують безпосередньо на банківські рахунки отримувачів або ж видають готівкою через відділення “Укрпошти”. Щоб зареєструватися на отримання коштів, необхідно користуватися виключно офіційними сайтами або верифікованими сторінками організацій у соціальних мережах.

Зазначається, що одна офіційна установа ніколи не вимагає надавати секретні дані банківських карток, пін-коди чи паролі. Передача такої конфіденційної інформації стороннім особам гарантовано призведе до шахрайської пастки.

Також варто враховувати, що більшість благодійних ініціатив реалізується у тісній координації з органами місцевої влади, які безпосередньо допомагають формувати списки людей, що дійсно потребують фінансової підтримки.

Грошова допомога від NRC

Наразі NRC призупинила прийом нових заявок, проте продовжує надавати підтримку тим громадянам, які встигли зареєструватися у лютому 2026 року. Перевірити поточний статус свого звернення можна виключно на офіційному сайті організації, ввівши ідентифікаційний код та номер телефону. Представники фонду зазначають, що більше не надсилають жодних кодів перевірки через SMS або у месенджері WhatsApp.

Грошова допомога від “Право на захист”

Благодійна організація “Право на захист” реалізовує програму надання грошової допомоги для ВПО та місцевих жителів які мають низький дохід. Домогосподарства повинні мати щомісячний дохід менш ніж 8 422 гривень на людину, щоб відповідати критеріям відбору.

Також при відборі враховують критерії вразливості й обставини:

• статус зайнятості;
• наявність інвалідності або серйозного медичного стану;
• розмір і склад домогосподарства (наприклад, домогосподарства з батьками-одинаками);
• вік членів домогосподарства;
• статус переміщення;
• стратегії подолання труднощів, пов’язані із засобами до існування.

Наразі реєстрація на отримання 10 800 гривень здійснюється у Покровській громаді Дніпропетровської області. Подати заявку на участь у програмі підтримки можна за посиланням.

Грошова допомога від УВКБ ООН

ООН продовжує надавати грошову та гуманітарну допомогу, спрямовуючи її на найбільш уразливі категорії громадян. Програми підтримки діють у семи областях: Харківській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській та Сумській. Основні отримувачі — пенсіонери, люди з інвалідністю та багатодітні сім’ї. 

З 1 квітня 2026 року фінансова підтримка зросла та стала диференційованою. Тепер вона становить:

• 12 300 гривень (виплата за три місяці) — для людей, які евакуюються або були змушені покинути свої домівки поблизу лінії фронту;
• 12 300 гривень (виплата за три місяці) — для громадян, які безпосередньо постраждали від ворожих обстрілів;
• 1 800 гривень на людину щомісяця — для жителів, які продовжують проживати поблизу лінії фронту. Це абсолютно новий тип допомоги, який раніше не надавався;
• від 2 000 до 3 000 гривень на людину щомісяця — для вразливих переселенців (ВПО), які перебувають у цьому статусі понад пів року та мають законне право на державну допомогу, але з певних причин не мають до неї доступу. Це також нова програма підтримки.

Крім того, УВКБ ООН продовжить фінансово підтримувати вразливі родини, які повернулися до своїх постійних місць проживання після вимушеного переміщення по Україні або з-за кордону.

Після 1 квітня 2026 року претендувати на фінансову допомогу зможуть такі категорії населення:

• родини, чиє житло було пошкоджене бомбардуваннями або стало непридатним для життя через бойові дії;
• сім’ї, які втратили близького родича внаслідок ракетного удару чи атаки безпілотників;
• домогосподарства, де хтось із членів родини потребує лікування або був госпіталізований через атаки ракет чи БпЛА;
• евакуйовані жителі з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій;
• вразливі ВПО, які перемістилися протягом останніх шести місяців;
• вразливі громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, але повернулися в Україну протягом останніх 12 місяців і безперервно перебувають тут щонайменше три місяці;
• вразливі ВПО, які протягом останнього року повернулися до свого постійного місця проживання і знаходяться там не менше трьох місяців.

Зазначимо, що, за словами Ірини Панченко, координаторки проєкту “Проліски” з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях. допомогу від УВКБ ООН надають евакуйованим з Донецької області в Лозовій.

Грошова допомога українцям від ЮНІСЕФ у 2026

За підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Міністерство соціальної політики надасть одноразову грошову допомогу дітям з інвалідністю підгрупи А, а саме 6 500 гривень. Кошти можуть отримати жителі девяти областей:

• Чернігівській, 
• Дніпропетровській, 
• Донецькій, 
• Харківській, 
• Херсонській, 
• Миколаївській, 
• Одеській, 
• Сумській,
• Запорізькій. 

Зазначається, що грошову допомогу можна використати на будь-які потреби сім’ї, без обмежень на купівлю конкретних товарів або послуг.

Як вказують в Міністерстві соціальної політики, в межах програми допомогу буде надано близько 9 тисячам дітей.

Грошова допомога від ACTED

Французька гуманітарна організація ACTED продовжує реалізовувати власні програми підтримки вразливих категорій населення. Наразі допомога надається жителям сільських населених пунктів Корюківської громади Чернігівської області.

Розмір фінансової допомоги становить 1 800 гривень на місяць на кожного члена домогосподарства. Виплата здійснюється одноразовим переказом одразу за всі 6 місяців.

Для участі у програмі домогосподарство обов’язково має підпадати під одну або кілька з наступних категорій:

• родини з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• сім’ї, які виховують дітей до 2 років;
• домогосподарства з вагітними жінками;
• родини, де є люди з інвалідністю 1 або 2 групи;
• сім’ї з особами, які мають тяжкі хронічні захворювання;
• домогосподарства з маломобільними людьми, які потребують постійного стороннього догляду;
• родини, що складаються з людей похилого віку (60+);
• сім’ї, які очолюють жінки або батьки-одинаки;
• домогосподарства, які безпосередньо постраждали від збройного конфлікту (мають частково або повністю зруйноване житло, поранення чи втратили членів родини).

Процес прийому заявок триватиме в період з 1 квітня по 17 квітня 2026 року. Для реєстрації в програмі звертайтеся до кол-центру ACTED за номерами:

• +380 (67) 131 1002;
• +380 (63) 453 5710;
• +380 (95) 285 2984.

Читайте також:

ВПО зможуть оформити виплати через портал ПФУ вже у квітні: що потрібно знати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!