Як радянська інтелігенція Артемівська-Бахмута боролося і вмирала за українську мову

Семаковська Тетяна 15:29, 26 Липня 2022

292509556 1183020415819152 5767001748969149809 n 84635З нового допису про історію старовинного Бахмута ви дізнаєтесь, що на початку 20-х років ХХ століття місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Донбасу. Як творча інтелігенція намагалася створювати опір радянській колонізації і ще в 30-х роках ХХ століття передчувала спроби московії приєднати Донбас до росії. Детально в дописі завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького.

Наприкінці 1920 року, майже через рік після встановлення влади більшовиків на Донеччині, до повітового Бахмута був перенесений з Луганська центр Донецької  губернії, до якої входили території нинішніх Донецької та Луганської областей. Це був час останнього й найбільшого піднесення адміністративної ролі нашого невеличкого міста як центру всього індустріального Донбасу.

Велику увагу радянська влада приділяла культурній революції, що мала на меті формування нової радянської людини, вільної від пережитків минулого. Особливої ваги набирав при цьому Донбас, у якому вбачали кузню кадрів нової, робітничої інтелігенції. Головною зброєю комуністичної пропаганди було друковане слово. У Бахмуті розгорнуло свою роботу видавництво «Рабочий Донбасса», яке за три роки видало понад сто книжок та брошур. Виходила газета «Всероссийская кочегарка», яка невдовзі стала «Всесоюзною», потім просто «Кочегаркою».

292066148 5714530361890892 932324123659325365 n bca44

Будинок по вулиці Миру (колишній імені Артема), де в 1923 році розпочалося видання «Забою». Нині тут розташований офіс комунального підприємства Бахмутский комбінат комунальних підприємств.

У вересні 1923 року в Бахмуті вийшов друком перший номер літературного журналу «Забой» як літературний додаток до газети «Всероссийская кочегарка». Його співробітниками були молоді, але досить відомі російські літератори Михайло Слонімський, Євген Шварц, Микола Олейников, Олексій Селівановський. Останній невдовзі очолив створену восени 1924 року письменницьку організацію Донбасу під тією ж назвою – «Забой». Згодом Селівановський був переведений до Луганська редактором «Луганської правди». За його ініціативою редакція «Забою» також була перенесена з Артемівська (як тепер називався Бахмут) до Луганська.

Якщо в перших номерах журналу увагу читачів привертали насамперед твори відомих авторів з Москви й Ленінграду, то в наступних дедалі більше місця займає літературна творчість місцевої робітничої молоді. Вірші та оповідання Бориса Горбатова, Григорія Баглюка, Фелікса Ковалевського, Порфира Трейдуба, Михайла Тардова, хоч і були далекі від досконалості, але являли собою своєрідний літопис складної доби суспільної трансформації. У репортажах та фотонарисах «Забою» досить оперативно відображалися найголовніші події з життя шахтарського краю.

 


З кінця 1926 року видання журналу відновилося в Артемівську, і до нової редколегії ввійшли Борис Горбатов, Фелікс Ковалевський, Костянтин Треплєв. У 1928 році журнал став щомісячником. Багато уваги приділялося ознайомленню місцевого робітництва з досягненнями української літератури та мистецтва. Щиро й тепло вітав «Забой» приїзд на Донеччину Павла Тичини, Володимира Сосюри, Петра Панча, Івана Микитенка, Олександра Копиленка – гостей із Харкова,  тодішньої столиці радянської України.

Поступово на Донеччині набирала обертів радянська політика українізації, що мала опанувати стихійні процеси національного відродження, наповнити  національну культуру новим соціалістичним змістом. Українська мова поширювалася в школі, в пресі й діловодстві радянських установ. На початку 1929 року редколегію «Забою» очолив Григорій Баглюк. З того часу вихідні дані журналу друкуються українською мовою, а на його сторінках друкується дедалі більше україномовних творів. У 1931 році мова «Забою» вже переважно українська. Серед публікацій – роман Григорія Баглюка «Молодість», повісті Івана Ле «Інтеграл» та Василя Гайворонського «Розминовка», критичні статті, присвячені творчості Володимира Сосюри, Юрія Яновського.

290618170 8071664462851320 7641781881758134980 n 34d5e

Обкладинка «шевченківського» номеру «Забою» №4, лютий 1925 р.

А вже на початку 1930-х років радянський тоталітарний режим почав згортати політику українізації, яка зовсім недавно почала проникати в  робітничі маси індустріального Донбасу. Разом із примусовою колективізацією і початком терору голодом проти українського селянства, посилюються репресії проти національної інтелігенції. Це позначилося й на долі «Забою». З жовтня 1932 року він виходить під назвою «Літературний Донбас» і знову стає двомовним. Так тривало до листопаду 1933 року.

Ось що пише в своїх спогадах Василь Гайворонський, на той час заступник редактора журналу: «На кінець 1933 року у нас у Донбасі мав відбутися з’їзд письменників. Але ні мені, ні Баглюкові, ні комусь іншому з українських письменників бути на ньому не довелося. Кружляли чутки, що Москва проектує формальне приєднання Донбасу до Росії, а тому можна сподіватися репресій проти всього, що українське. …Одного дня ГПУ закрило полотнищами машини, на яких друкувався «Літературний Донбас», присвячений з’їздові, поставило біля машин озброєну охорону, а вже вночі почалися арешти. Арештовано кілька душ, в тому числі Баглюка і мене. А решту узяли під догляд. Звичайно, хто мав можливість, то повтікали. І в такий спосіб, позбувшися українців, купка росіян-письменників (П. Безпощадний, П. Сєвєров) захопила журнал у свої руки, зрусифікувала його, назвавши по-російському –  «Литературный Донбасс».

292741438 7644607252275916 6430812758102940362 n 1fd3b

Василь Гайворонський (1906 – 1972).

Під час «Великого терору» 1937 – 1938 років Микола Олейников і Олексій Селівановський розстріляні як «вороги народу». Григорій Баглюк також був репресований за звинуваченням в антирадянській діяльності і відправлений в Татарію, потім повторно засуджений до ув’язнення на п’ять років. У 1936 – 1937 роках брав участь у голодуванні проти жорстоких умов перебування в сталінських таборах. Близько тисячі голодуючих вимагали відокремлення політичних в’язнів від кримінальників, роботи за фахом і восьмигодинного робочого дня, нормального харчування й права підписки журналів і газет. До голодуючих застосовувалася процедура примусового годування. А 27 грудня 1937 року трійкою НКВС по Архангельській області Баглюк був засуджений до розстрілу за контрреволюційну агітацію. Розстріляний 1 березня 1938 року.

292394398 784872152690058 7237934080615230203 n 01fdb

Григорій Баглюк (1934 – 1938).

Василь Гайворонський у 1933 році теж був висланий з України, але втік із заслання й переховувався на Кавказі. Під час Другої світової війни дістався за кордон, і в наступні десятиліття брав участь у літературному житті української еміграції в США. Закінчив життя у Філадельфії 1972 року. У 2016 році в Бахмуті з’явилася вулиця, названа на честь Василя Гайворонського. Це пам’ять про одного з діячів нетривалого українського літературного відродження на Донеччині 1920-30-х років та його трагічну долю в умовах сталінського тоталітарного режиму.

292509556 1183020415819152 5767001748969149809 n 84635

Група письменників-«забоївців» на одній із вугільних шахт Донбасу.

Читайте також:  

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Галерея Гапчинської, велична Лавра та ботсад: що подивитись в Києві

Семаковська Тетяна 15:00, 29 Березня 2024
Майдан Незалежності у Києві / фото ілюстративне

Київ — старовинне місто з тисячорічною історією. Воно заворожує своєю архітектурою та унікальними історичними пам’ятниками. Місто має багато популярних локацій, які місцеві мешканці обов’язково відвідують — це Поділ, Андріївський узвіз, Хрещатик, Києво-Печерська лавра та інші.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з професійними гідами столиці Тетяною Єфременко та Софією Грабовецькою про те, де можна провести незабутню прогулянку по Києву.

Що подивитися в Києві

Київ зберігає в собі історію та культуру нашої держави, якій вже понад тисячу років. Крім того, воно стало прихистком для 400 тисяч вимушених переселенців зі сходу та півдня України.

У час, коли кожного дня ми отримуємо великий обсяг негативної інформації, а подорожі за кордон стали складнішими, важливо знаходити трохи часу для емоційної розрядки. Прогулянка по цікавих місцях Києва може в цьому допомогти. Тож, що подивитись в Києві за вихідні? Ми розпитали гіда про незвичні місця.

Screenshot 782 890aa
Софія Грабовецька / фото з архіву героїні

Софія Грабовецька з дитинства  цікавилися історією. В 5 класі навіть мріяла стати археологинею та проводити розкопки в Єгипті.

Я виросла біля Золотих Воріт та завжди цікавилася краєзнавством. Ще в школі я думала про те, що мені подобається подорожувати й, можливо, я хочу пов’язати своє життя з туризмом. Закінчивши історичний факультет університету та написавши дипломну роту про історію міста Києва, я прийшла до того, що зараз роблю (професія гіда по Києву),

Софія Грабовецька // гід по Києву

Влітку 2016-го вона створила проєкт прогулянок Києвом “Walk&Talk” і відтоді показала своє рідне місто шукачам пригод із 45 країн світу. Саме з цього часу питання, де погуляти в Києві, для Софії стало не актуальним, бо дівчина знає всі найкращі локації.

Screenshot 783 176ca
Тетяна Єфременко / фото з архіву героїні

Тетяна Єфременко 12 років пропрацювала в банківській сфері. Проте, весь час продовжувала цікавитися історією України та свого рідного міста Києва. Після усвідомлення, що вона займається не своєю справою, Тетяна вирішила ризикнути та почати кар’єру екскурсовода.

Для мене Київ — ніби пазл, який складається в цільну картинку з різних, іноді навіть суперечливих шматочків, якими є його райони. Тому майже в кожному з районів міста я маю кілька улюблених місць, де мені добре та комфортно,

Тетяна Єфременко // гід по Києву

Цікаві місця в Києві

Screenshot 784 4c0d5
Лавра / фото з відкритих джерел

Не важливо, приїхали ви до Києва на кілька днів чи вже довго тут мешкаєте. Це місто може вас здивувати своєю красою. Якщо задуматися про те, куди можна піти у Києві, в голові одразу виникають кілька популярних місці, які радять відвідати кожному.

Києво-Печерська Лавра

Одним з них є Києво-Печерська Лавра, визначна пам’ятка історії та архітектури, заснована в далекому 1051 році.

За словами Тетяни Єфременко, цей культурно-релігійний комплекс має тисячолітню історію та включений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому не дивно, що його хочуть відвідати більшість гостей Києва. Утім, небагато з них знає, що Лавра — цілий комплекс музеїв з неймовірними експозиціями. Серед найцікавіших — Музей коштовностей України, де експонується унікальна прикраса скіфських царів — золота пектораль.

Поділ та Андріївський узвіз

Screenshot 785 26c09
Андріївська церква / фото ілюстративне

Ще одна популярна локація для прогулянок — Андріївський узвіз, друга за популярністю вулиця в Києві після Хрещатику. На ній розташований ще один пам’ятник архітектури світового значення — Андріївська Церква.

За рекомендацією Тетяни, щоб відчути настрої Києва варто йти саме туди. При тому варто відвідати його не один раз. Наприклад, щоб відчути романтичну частину Києва, можна прийти до Андріївської церкви рано вранці, коли місто лише прокидається. Це дозволить побачити напрочуд мальовничі місця української столиці.

Алея художників

Screenshot 786 d517b
Алея / фото з відкритих джерел

Після цього одразу поряд можна знайти ще одну прекрасну локацію для прогулянки Києвом — Алея художників.

Мої улюблені місця в Києві змінюються, адже це залежить від настрою. Але одне з таких місць, куди б я точно радила ходити це Алея художників на Володимирській Гірці. Це напевне найбільше місце сили. Але приходити туди я раджу на світанку, коли сходить сонце та співають пташки,

Софія Грабовецька // гід по Києву

Георгіївський провулок

800px Kyiv Georgiivskiy ln. 7 2 d122d
Георгіївський провулок у столиці / фото з відкритих джерел

Якщо ви вже відвідали основні пам’ятки Києва або хочете провести свої вихідні якомога далі від великих груп людей, то для вас підійдуть рекомендації про менш відомі, але не менш прекрасні місця для прогулянок. Не туристичні маршрути допоможуть вам краще пізнати Київ, відчути його енергетику та насолодитися його красою без зайвої метушні, а його локальні місця.

Для кращого пізнання міста я б радила завітати на менш туристичні райони та вулиці міста. Прогулюючись в центрі Києва чи в історичному районі біля Золотих воріт і Софійського собору просто звертайте з головних вулиць у дворики. Там можна побачити модель першого у світі гвинтокрила у дворику, де його проєктував Ігор Сікорський (вулиця Ярославів Вал, 15), неочікувано натрапити до найвужчої вулиці Києва — Георгіївський провулок. Знайти перлину барокової архітектури — Браму Заборовського (провулок Георгіївський, 2), а звідти пройти вулицями Стрілецькою, Стрітенською та Гончара, розглядаючи вуличне мистецтво. Завершити таку прогулянку-дослідження раджу на Пейзажній алеї,

Тетяна Єфременко // гід по Києву

Якщо ж хочеться відвідати зовсім небанальні та затишні місця Києва, то гіди також радять прогулятися двориками Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури або відвідати локацію біля Воздвиженського узвозу, де можна знайти місце, з якого відкривається вид на бані Андріївської церкви.

Лавра та Ботанічний сад Гришка

Найбільш популярні локації Києва притягують до себе величезну кількість людей, особливо у вихідні. Для того, щоб уникнути черг та натовпів, Софія Грабовецька радить рано вставати та приходити раніше за всіх. Київ найчастіше порожній вранці. Якщо ж ви маєте час для прогулянок в будні дні, то краще обирати робочий час.

Screenshot 787 908b8
Ботсад Гришка / фото УНІАН

Жінка рекомендує перевіряти сайти пам’яток та шукати акції, які вони пропонують. Наприклад в Лаврі є певні дні, коли вхід є безплатний для туристів. Також треба перевіряти сайт КМДА або тематичні Telegram канали, які періодично організовують безплатні екскурсії. В Ботанічний сад Гришка можна зайти безплатно, якщо ви прийдете туди рано вранці.

Треба пробувати шукати свої секрети та шляхи пізнати Київ. Мені здається, що місто ставиться до людини так, як людина ставиться до міста. Всі найкращі секрети трапляються вам, коли ви виходите поза рамки звичного для вас. Ще один секрет: давати локаціям другий шанс. Якщо ви прийшли кудись, а там все не так, як ви очікували. Прийдіть туди ще раз через якийсь час,

Софія Грабовецька // гід по Києву

Куди сходити в Києві з дітьми

В столиці налічується не мала кількість місць для відпочинку, але лише декілька з них можна порекомендувати для прогулянок з маленькими дітьми. Всі місця, які можуть порекомендувати гіди ідеально підійдуть для непоганого відпочинку.

Парк ВДНГ

Урбан-парк на ВДНГ / фото ВДНГ

Парк ВДНГ — місце, де знайдуть розваги дорослі та діти. Тут є скейт-парк, сад з яблуками, затишні альтанки, оранжерея тощо. На території комплексу також часто використовують для проведення міжнародних й національних фестивалів.

Галерея Гапчинської

Картина Гапчинської / фото ілюстративне

Місце для діток, яке їм точно сподобається, тут представлені роботи художниці у наївному стилі мистецтва, казкові персонажі пані Гапчинської викликають у малечі захват.

Київський зоопарк

Київський зоопарк / фото ілюстративне

Зоопарк у столиці вважається одним з найкращих в Україні. Тут діти можуть побачити ссавців з різних країн світу та доторкнутися ближче до природи країн Африки, Австралії, Азії тощо

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українським дітям пропонують безоплатно відпочити на Закарпатті: реєстрація

Микола Ситник 14:25, 29 Березня 2024
Відпочинок на Закарпатті
Дитячий кемп “Маячки”/ фото Facebook

Благодійна організація “СОС Дитячі Містечка Україна” розпочала реєстрацію у Дитячий кемп психологічної підтримки “Маячки” на весняний та літній сезони 2024 року. Протягом травня-серпня безоплатно відпочити та відновитися на Закарпатті зможуть діти віком від 7 до 17 років.

Про це повідомляє “СОС Дитячі Містечка Україна”.

Дитячий кемп “Маячки”: графік та реєстрація

Кемп “Маячки” “СОС Дитячі Містечка” — це 14-денний ресурсний проєкт, який спрямований на психологічну підтримку, відпочинок та відновлення дітей, які постраждали внаслідок російської військової агресії в Україні.

Розклад змін на весняний та літній сезони 2024 року:

  • 9 травня — 22 травня;
  • 26 травня — 8 червня;
  • 16 червня — 29 червня;
  • 3 липня  — 16 липня;
  • 24 липня — 6 серпня;
  • 10 серпня — 23 серпня.

Відбір до кожної зміни відбувається за 10-15 днів до початку заїзду. Учасниками кемпу можуть стати діти віком від 7 до 17 років з наступних категорій:

  • діти з деокупованих територій;
  • діти з територій, які щільно обстрілюються, на яких погіршилась безпекова ситуація;
  • діти, які проживають на території, де ведуться активні бойові дії;
  • діти з родин внутрішньо переміщених осіб;
  • діти військовослужбовців;
  • діти з прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу, зокрема, що були змушені евакуюватися за межі України;
  • діти опікунів і усиновителів;
  • діти, які були повернуті з депортації;
  • діти з інвалідністю, особливостями розвитку (дитина має бути автономна та не потребувати додаткового супроводу тьютерів, медичної підтримки). 

Пріоритет при відборі надаватиметься дітям, які нещодавно виїхали з окупованих територій, проживають на територіях, де погіршилась безпекова ситуація та які перебувають під постійними обстрілами, а також не брали участь у даній програмі впродовж 2022-23 років.

Реєстрація на дитячий кемп психологічної підтримки “Маячки” доступна за цим посиланням.

Умови відпочинку

Кемп розташований на безпечній та затишній території — в селі Горбок Іршавського району Закарпатської області. Тут дітям пропонують:

  • 5-разове харчування;
  • проживання у комфортних 3-4-5 місних номерах, оснащених необхідними меблями та санвузлом;
  • змістовна програма, яка включає цілодобову психологічну підтримку, активне та цікаве дозвілля, екскурсійні поїздки, корисні майстер-класи, навчання поводженню у надзвичайних ситуаціях.

Протягом зміни цілодобово з дітьми перебуватимуть та працюватимуть психологи, куратори, інструктори зі спорту та креативних напрямів. Участь у проєкті абсолютно безкоштовна.

Перелік документів необхідних для участі:

  • медична довідка (форма 079-повна) з даними про перенесені інфекційні захворювання, з даними про профілактичні щеплення, з відміткою про відсутність педикульозу; 
  • при наявності хронічних захворювань вказати дату останнього загострення із зазначенням групи здоров’я;
  • копія свідоцтва про народження дитини та копія паспорту одного з батьків, опікуна або законного представника, довідка ВПО за наявності;
  • заява, заповнена батьками;
  • вступна угода, підписана батьками.

Зразки всіх небхідних документів будуть надіслані в електронному листі доданими файлами в разі підтвердження участі вашої дитини/тей. Відбір учасників проводиться поступово, на кожну зміну окремо. Організатори не оплачують дорогу дітей до точки збору в Мукачево (окрім виключних випадків). Час та місце збору, звідки відбувається організований довіз дітей до кемпу, учасникам повідомляють особисто.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Головна 1 1 2 ef31f

Галерея Гапчинської, велична Лавра та ботсад: що подивитись в Києві

Київ — старовинне місто з тисячорічною історією. Воно заворожує своєю архітектурою та унікальними історичними пам’ятниками. Місто має багато популярних локацій, які місцеві мешканці обов’язково відвідують […]

Відпочинок на Закарпатті

Українським дітям пропонують безоплатно відпочити на Закарпатті: реєстрація

Благодійна організація “СОС Дитячі Містечка Україна” розпочала реєстрацію у Дитячий кемп психологічної підтримки “Маячки” на весняний та літній сезони 2024 року. Протягом травня-серпня безоплатно відпочити […]

14:25, 29.03.2024 Микола Ситник
Гуманітарна допомога для чоловіків та жінок

Гендерні обмеження доступу до гуманітарної допомоги: чи справді чоловіки мають менший пріоритет

Практично щодня наша редакція повідомляє про видачу гуманітарної допомоги у різних містах України: Київ, Харків, Львів, Суми та багато інших. Однак часто ми бачимо, що […]

Ощадбанк тимчасово призупинив роботу відділення у Торецьку

У Торецьку тимчасово призупинили роботу відділення “Ощадбанку”. Обласне управління банку пов’язує таке рішення з посиленням небезпеки в місті через ворожі обстріли. Про це повідомила начальниця […]

12:30, 29.03.2024 Скопіч Дмитро
БАХМУТ 20 5e850

Соледар — місто каштанів й абрикосів: волонтерка Тетяна Кваша розповіла про життя спочатку

Тетяна Кваша родом із міста Соледар. Не зважаючи на свій юний вік, вона вже встигла відкрити власний бізнес, який знищили росіяни, та стати активною громадською […]