Люди року від Бахмут IN.UA. 12 історій, які не залишили нас байдужими

Семаковська Тетяна 14:00, 31 Грудня 2024

Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

Максим Потапчук / Facebook

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Пласт — це виховання лідерів суспільства. У Пласту немає обмежень по віку, і якщо ти пластун — то це на все життя. У нас є пластові друзі і подруги, яким по 80 років, 75 років, є по 40, по 50,

Максим Потапчук // активіст та військовий

Марина Жукова

Марина Жукова в Бахмуті / фото надане героїнею

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Своєю ілюстрацією “ялинки Бахмута” я хотіла дати людям можливість “прожити” емоції про втрату будинку і постаратися йти далі, вірити в краще, знаходити сили, щоб будувати нові домівки, нові міста та села, або відновлювати. “Прожити” хвилинку таких болючих емоцій і відпустити, щоб далі жити!

Марина Жукова // художниця

Співачка Valentayna

Співачка Valentayna / фото надала героїня

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайло Реуцький / фото надане героїнею

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Дехто ґрунтовно підготувався, їхали з валізами. А потім їх (ред.валізи) просто викидали на перон, тому що людям не було де стояти чи сісти. Займали оці треті полиці у потягу. Коли ми вже були у Києві, приїхали на вокзал, то ми порахували скільки людей у купе було. У плацкартному купе налічили 26 чоловік…,

пригадує бахмутянка  // у розмові

Олег Зонтов

Олег Зонтов / фото з соцмереж

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Каріна Тренбач / фото Facebook

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак / фото надане героїнею

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Я любила своє місто, хоч і не брала тоді такої активної участі у його громадському житті, але те, що відбувалося було так очевидно. Я не розмовляла українською, але не підтримувала росію в Донецьку. Для мене було очевидно, що це Україна і не може бути по-іншому,

Оксана Судак // активістка

Олександр Шередекін

Олександр Шередекін / фото надане побратимом

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

“Таких, як Саша, було мало”, “Саша був такий світлий, до нього всі тягнулися”, “Ніколи не чув, щоб він хоча б раз сказав щось погане”, “Яскравий, але дуже швидкий спалах у нашому житті”, “Саші нам дуже не стає, без нього важко”,

це цитати рідних людей // про військового Олександра Шередекіна.

Анастасія Македонська

Анастасія Македонська / фото надане героїнею

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати своїх працівників

Валентина Твердохліб 12:00, 28 Липня 2026
зарплати

У Часовоярській МВА відмовилися надавати інформацію стосовно зарплат працівників МВА та міської ради. У відповідь на інформаційний запит редакції Бахмут IN.UA нам відповіли, що надати таку інформацію не є можливим.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Часовоярська МВА не дає інформацію про зарплати своїх працівників

Редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року.

Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше.

Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати. Відмову в наданні інформації ми отримали вчора, 27 липня, з підписом начальника Часовоярської МВА Сергія Чауса.

Свою відмову МВА аргументує захистом персональних даних працівників небезпечної зони. Дані про зарплати обмежили в цілях безпеки.

“Закон України “Про захист персональних даних” вказує на те, що інформація про точне місце роботи, посаду та перебування особи в небезпечній зоні є конфіденційною. Її поширення без згоди працівника під час війни обмежено в інтересах безпеки. Аналогічні положення кореспондуються і з Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 73, де чітко вказано на обмеження висвітлення та розголошення відомостей про будь-який персонал (зокрема і цивільний), що працює в районах ведення бойових дій, якщо це може розкрити розташування об’єктів або чисельність людей”, — йдеться у відповіді на запит редакції.

У відповіді також акцентують, що Часовоярська громада входить до зони проведення активних бойових дій. Працівники міськради, військової адміністрації та комунальних підприємств працюють з урахуваннями завдань керівника МВА.

“Посадові особи міськради, військової адміністрації та працівники комунальних підприємств працюють та виконують свої посадові обов’язки з урахуванням завдань, які ставляться керівником міської військової адміністрації в умовах військового стану та націлені для захисту інтересів оборони і безпеки України”, — пояснюють в МВА.

Інформація про зарплати, за даними Часовоярської МВА, не розголошується для безпеки працівників.

Нагадаємо, що у березні 2026 року дані щодо зарплат посадовців Часів Яру були доступні для публікації. Тоді нам надали інформацію про зарплати працівників МВА за 2025 рік, їхній аналіз є в матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти показали зруйнований Свято-Миколаївський храм у Бахмуті: що залишилося від святині

Валентина Твердохліб 11:00, 28 Липня 2026
свято-миколаївський храм
Свято-Миколаївський храм у Бахмуті, 2026 рік / фото росджерела

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані руйнування Свято-Миколаївського храму. Кадри зроблені влітку 2026 року.

Редакція публікує вибрані знімки.

Бахмут, Свято-Миколаївський храм, 2026 рік

Російські окупанти показали, який вигляд має Свято-Миколаївський храм, що розташований на Забахмутці. На одному зі своїх каналів росіяни публікують кадри, зняті на території святині.

На знімках видно, що від храму залишилась пошкоджена дзвіниця. Самої будівлі храму окупанти не показують. Навкруги самі лише руїни.

Пошкоджена дзвіниця / фото росджерела
Територія храму / фото росджерела
Вид з території храму / фото росджерела

Нагадаємо, що Свято-Миколаївський храм у Бахмуті мав давню історію і велике значення для бахмутян. Історія храму офіційно починається з 1797 року, коли була зведена дерев’яна споруда. Однак, є перекази про ще давніший храм на цьому місці, який згодом перенесли до села Покровське. Це свідчить про тривалу духовну традицію цієї місцевості.

Наприкінці XVIII століття мешканці Забахмутки виявили ініціативу щодо будівництва нової церкви. Результатом їхніх зусиль стала Свято-Миколаївська церква, яку знищили росіяни.

Свято-Миколаївський храм до війни / фото Вікіпедія

У вересні 2022 року окупанти вперше обстріляли Свято-Миколаївський храм з мінометів. Вже тоді внаслідок обстрілів був пошкоджений купол дзвіниці, а в дерев’яному храмі вилетіли вікна. Пошкоджень тоді зазнав і фасад.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

зарплати
Важливо

Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати своїх працівників

У Часовоярській МВА відмовилися надавати інформацію стосовно зарплат працівників МВА та міської ради. У відповідь на інформаційний запит редакції Бахмут IN.UA нам відповіли, що надати […]

Свято-Миколаївський храм

Окупанти показали зруйнований Свято-Миколаївський храм у Бахмуті: що залишилося від святині

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані руйнування Свято-Миколаївського храму. Кадри зроблені влітку 2026 року. Редакція публікує вибрані знімки. Бахмут, […]

комунальні послуги

На Полтавщині стартувала реєстрація на допомогу до опалювального сезону для ВПО

У Миргородській громаді Полтавщини ВПО можуть оформити грошову допомогу на проходження майбутнього опалювального сезону. Кошти можна витратити на оплату комунальних послуг або тверде паливо. Допомога […]

Росіяни збільшили кількість атак у бік Костянтинівки — Генштаб

Російська армія збільшила загальну кількість штурмових дій на лінії фронту, наростивши наступальний потенціал на кількох ділянках. Найвищу активність противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, а […]

впо

Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію

Щоб сприяти інтеграції на новому місці та водночас збереженню зв’язків ВПО з рідною громадою, держава, ОМС, міжнародні фонди та громадський сектор мають посилити соціальну й […]