Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед на Покровському і Костянтинівському напрямках. Також існують ризики просування рф у районі села Дронівка Сіверської громади. В разі успіху ворогу може відкритися шлях на Лиман і Слов’янськ.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 7 січня

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 6 січня, російська армія мала просування на двох напрямках фронту — Покровському і Костянтинівському. Зокрема, на Покровському відтинку ворог пройшов вперед поблизу села Нове Шахове та в селі Федорівка.

Загалом, за твердженням Генштабу, минулої доби на Покровському напрямку українські захисники зупинили 44 штурмів. Росіяни атакували в районах Никанорівки, Красного Лимана, Родинського, Мирнограда, Котлиного, Удачного, Молодецького, Дачного, Філії та в бік Кучерів Яру, Нового Шахового, Гришиного і Сухецького.

На Костянтинівському напрямку окупанти просунулись поблизу села Русин Яр.

Загалом минулої доби на Костянтинівському напрямку зупинили 18 ворожих атак в районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Клебан-Бика та в бік Степанівки, Іванопілля, Миколайпілля і Софіївки.

Загострення в районі Дронівки Бахмутського району

81 окрема аеромобільна бригада повідомляє про напружену ситуацію в районі села Дронівка Сіверської громади. З початку року росіяни активізували накопичення ресурсів у Серебрянському лісі. Таким чином вони намагаються підвищити забезпечення своїх передових позицій, які планують малими групами обійти Дронівку.

У разі захоплення Дронівки та прилеглих населених пунктів існує ризик просування окупантів у бік Лимана та Слов’янська.

“Кінцевою метою противника є встановлення повного контролю над населеним пунктом Дронівка та просування у бік Платонівки та Закітного. У разі окупації даних населених пунктів та з урахуванням складного рельєфу місцевості, ворог зможе безперешкодно налаштовувати логістичне забезпечення вздовж річки Сіверський Донець. Таким чином, це загрожує просуванню у бік Лиману та Слов’янська”, — зазначають бійці.

Щоб залишити передові позиції ворога без забезпечення, оператори дронів знищують накопичення транспорту та живої сили в Серебрянському лісі.

Читайте також:

• Росіяни тиснуть на півночі від Покровська: загострюється ситуація в районі села Гришине
• Евакуація на Донеччині тривала щодня: волонтер про роботу на фронті у святковий період
• Росіяни просунулись у Мирнограді і Часів Ярі: оновлена мапа DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2025 року Торецька міська військова адміністрація та її структурні підрозділи здійснили низку закупівель через систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів становить понад 370 тисяч гривень.

Детальніше про витрати Торецької МВА у грудні 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Торецька МВА: що закупили у грудні 2025 року

Однією з найбільших закупівель місяця стала купівля дизельного пального — 950 літрів на суму 58 890,50 гривні.

Окрему увагу приділили питанням безпеки. У грудні Торецька МВА закупила ручну систему протидії БпЛА — сіткомет із комплектуючими на суму 98 000 гривень.

Також серед витрат — це оплата послуг з розміщення інформації на сторінках газети “Вперед” (9 264 гривні) та страхування цивільно-правової відповідальності власників трьох наземних транспортних засобів (9 607 гривні).

Що закуповували управління та установи Торецької МВА

Окремі витрати здійснювали структурні підрозділи МВА. Відомо, що Служба у справах дітей Торецької МВА придбала подарункові набори цукерок у картонних коробках на загальну суму 32 004,45 гривні.

Управління соціального захисту населення закупило:

• маршрутизатор за 6 900 гривень;
• літієвий акумулятор — 82 812 гривень.

Територіальний центр соціального обслуговування також витратив кошти на канцелярські товари — 27 564 гривні, а також товари для господарського забезпечення та прибирання приміщень — 3 597 гривень.

Активність у грудні проявило й Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА, яке здійснило кілька закупівель, зокрема:

• утеплений спеціальний робочий одяг — 13 140 гривень;
• захисне зимове взуття зі світловідбивачами — 4 848,00 та 4 040,01 гривень загалом;
• мастильні матеріали — 1 203,75 та 1 444,50 гривень;
• ручні моторизовані інструменти (мотобур та бензопили) — 9 750,79 та 8 125,66 гривні;
• будівельні знаряддя (ломи, лопати, сокири) — 3 305,70 та 2 754,74 гривні;
• захисні рукавички — 390,31 та 325,26 гривні.

Крім того, в кінці грудня 2025 те ж управління розпочало тендерний аукціон на закупівлю нафти та дистилятів на 600 000 гривень. Проте, станом на 6 січня, поки йде очікування пропозицій.

Загальна сума бюджетних витрат на закупівлі у грудні становить 387 574, 67 гривень.

Читайте також:

Понад 1 млн на закупівлі: що купляв Бахмут у грудні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!