Люди року від Бахмут IN.UA. 12 історій, які не залишили нас байдужими

Семаковська Тетяна 14:00, 31 Грудня 2024

Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

Максим Потапчук / Facebook

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Пласт — це виховання лідерів суспільства. У Пласту немає обмежень по віку, і якщо ти пластун — то це на все життя. У нас є пластові друзі і подруги, яким по 80 років, 75 років, є по 40, по 50,

Максим Потапчук // активіст та військовий

Марина Жукова

Марина Жукова в Бахмуті / фото надане героїнею

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Своєю ілюстрацією “ялинки Бахмута” я хотіла дати людям можливість “прожити” емоції про втрату будинку і постаратися йти далі, вірити в краще, знаходити сили, щоб будувати нові домівки, нові міста та села, або відновлювати. “Прожити” хвилинку таких болючих емоцій і відпустити, щоб далі жити!

Марина Жукова // художниця

Співачка Valentayna

Співачка Valentayna / фото надала героїня

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайло Реуцький / фото надане героїнею

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Дехто ґрунтовно підготувався, їхали з валізами. А потім їх (ред.валізи) просто викидали на перон, тому що людям не було де стояти чи сісти. Займали оці треті полиці у потягу. Коли ми вже були у Києві, приїхали на вокзал, то ми порахували скільки людей у купе було. У плацкартному купе налічили 26 чоловік…,

пригадує бахмутянка  // у розмові

Олег Зонтов

Олег Зонтов / фото з соцмереж

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Каріна Тренбач / фото Facebook

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак / фото надане героїнею

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Я любила своє місто, хоч і не брала тоді такої активної участі у його громадському житті, але те, що відбувалося було так очевидно. Я не розмовляла українською, але не підтримувала росію в Донецьку. Для мене було очевидно, що це Україна і не може бути по-іншому,

Оксана Судак // активістка

Олександр Шередекін

Олександр Шередекін / фото надане побратимом

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

“Таких, як Саша, було мало”, “Саша був такий світлий, до нього всі тягнулися”, “Ніколи не чув, щоб він хоча б раз сказав щось погане”, “Яскравий, але дуже швидкий спалах у нашому житті”, “Саші нам дуже не стає, без нього важко”,

це цитати рідних людей // про військового Олександра Шередекіна.

Анастасія Македонська

Анастасія Македонська / фото надане героїнею

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні створять Космічні сили у складі ЗСУ: Рада підтримала законопроєкт

Семаковська Тетяна 16:00, 9 Листопада 2026
Верховна Рада / фото ВРУ

Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт №13255, який розширює структуру Збройних Сил України та додає до неї новий окремий вид військ — Космічні сили. За відповідне рішення проголосували 252 народні депутати.

Детальніше про створення нового підрозділу та його завдання розповідає Бахмут IN.UA.

Передумови створення нового виду військ

Як зазначають автори документа в пояснювальній записці, необхідність формування такого підрозділу гостро постала після того, як російська армія атакувала Україну ракетою “Орєшнік”, траєкторія якої пролягала через міжнародний космічний простір. Мета ініціативи — забезпечити Україні організаційні, правові та військово-технічні спроможності для протидії загрозам з космосу.

Варто зазначити, що подібні космічні війська вже тривалий час успішно функціонують у складі збройних сил США, Великої Британії, Франції та низки інших держав.

Завдання Космічних сил

Ухвалений документ вносить зміни до Закону “Про Збройні Сили України” та створює необхідне законодавче підґрунтя для функціонування нових сил. Завдяки вітчизняному науково-технічному потенціалу поява Космічних сил дозволить Україні:

  • розгорнути національну систему раннього попередження про ракетні удари та завчасно виявляти запуски ворожих ракет;
  • перехоплювати та ефективно протидіяти ворожим атакам із космічного простору;
  • запускати власні оборонні супутники та ракети-носії;
  • створити національну систему захищеного супутникового зв’язку для потреб армії;
  • суттєво розширити можливості розвідки завдяки створенню сузір’я розвідувальних апаратів.

Паралельно із законодавчими змінами Міністерство оборони вже веде практичну підготовку в цьому напрямку. Наразі у відомстві працює управління космічної політики, фахівці якого готують відповідну нормативну базу, навчають спеціалістів та планують майбутні запуски супутників для потреб українських оборонців.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки бахмутян знялися з місця реєстрації в громаді

Валентина Твердохліб 15:00, 9 Листопада 2026
Бахмут до війни, жителів
Мешканці Бахмута у мирному місті / фото Іван Сидоров

З початку повномасштабного вторгнення тисячі жителів Бахмутської громади були змушені залишити рідне місто. Частина з них змінила не лише фактичне місце проживання, а й офіційну реєстрацію.

Скільки людей знялися із зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді за період повномасштабної війни, розповідає Бахмут IN.UA.

Як змінилася чисельність населення Бахмутської громади під час війни

Редакція Бахмут IN.UA подала інформаційний запит до Бахмутської МВА з метою дізнатися актуальну кількість населення, зареєстрованого у громаді. Також ми просили надати інформацію щодо кількості людей, які знялися із зареєстрованого місця проживання.

За даними Реєстру територіальної громади, станом на 4 листопада 2026 року в Бахмутській громаді зареєстровано 68 904 людей. Протягом 2023-2026 років з реєстру зняли 3 504 людини. З них:

  • у 2023 році — 660 людей;
  • у 2024 році — 823 людей;
  • у 2025 році — 1 217 людей;
  • у 2026 році (станом на 4 листопада) — 804 людей.

З 24 лютого по 31 грудня 2022 року зняття не проводили через тимчасове призупинення функціонування реєстру.

При цьому МВА не веде статистику щодо зняття людей із зареєстрованого місця проживання за підставами, наприклад у зв’язку зі смертю чи з інших причин.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні створять Космічні сили у складі ЗСУ: Рада підтримала законопроєкт

Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт №13255, який розширює структуру Збройних Сил України та додає до неї новий окремий вид військ — Космічні сили. […]

Бахмут до війни
Важливо

Скільки бахмутян знялися з місця реєстрації в громаді

З початку повномасштабного вторгнення тисячі жителів Бахмутської громади були змушені залишити рідне місто. Частина з них змінила не лише фактичне місце проживання, а й офіційну […]

ВПО та українці з низьким доходом можуть отримати 32 тис грн: умови

В Україні відкрито прийом заявок на багатоцільову сільськогосподарську підтримку. Програма допомагає вразливим домогосподарствам, які постраждали від війни, забезпечити себе харчами через власне виробництво. Детальніше про […]

У Полтаві переселенцям із Бахмута видаватимуть продуктові набори 10 листопада: адреса та умови

У вівторок, 10 листопада, у Полтаві відбудеться видача продуктових наборів для переселенців із Бахмутської громади. Отримати допомогу запрошують бахмутян, які проживають у Полтаві та Полтавському […]

Виплата 10 000 гривень для багатодітних родин: як мешканцям Дружківської громади отримати допомогу

Для підтримки сімей із дітьми передбачена одноразова матеріальна допомога в розмірі 10 000 гривень. Кошти виплачуватимуть за рахунок місцевого бюджету у 2026 році. Детальніше про […]