Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада так званої “днр” заявила про початок виплат компенсацій за житло влітку 2025 року. Однак це питання так і залишилось на папері. На практиці подати заяви на компенсації проблематично, а про реальні виплати бахмутяни чули лише у пропагандистських медіа. Незадоволені люди і розміром обіцяних компенсацій, оскільки виплати передбачені за фіксовану норму квадратних метрів на людину, а не реальну площу втраченого житла.

Відгук про компенсації від жінки, яка називає себе бахмутянкою, оприлюднив ексдепутат госдуми рф В’ячеслав Лисаков.

Відгуки людей про компенсації від рф

Ексдепутат госдуми рф В’ячеслав Лисаков на своєму Telegram-каналі оприлюднив звернення мешканки Бахмута. Жінка називає себе Світланою Тамбовою і стверджує, що вона жила в одному зі зруйнованих будинків на вулиці Ювілейній. Її квартиру, нібито, зруйновано внаслідок прямого влучання снаряда, а згодом обвалився і весь під’їзд.

У своєму зверненні жінка відверто розповідає про свої проросійські погляди. Вона, нібито, була за походженням росіянка і мала чоловіка росіянина. У 2014 році під час окупації Бахмута вона голосувала на російському референдумі і підтримувала дії рф на Донеччині.

“2014 року я, голосуючи на референдумі, щиро вірила, що, приєднавшись до росії, вона своїх не покине”, — пише жінка.

Але після повномасштабного вторгення Світлана зіштовхнулась з несправедливістю від окупантів. Жінка розраховувала, що отримає компенсацію від рф за свою трикімнатну квартиру площею 62 м². Та насправді отримати виплати вона зможе за фіксовану норму квадратних метрів на людину, яку раніше визначили в “днр”. На одну людину передбачена компенсація за 33 м², на двох — 42 м². При цьому площа знищеної нерухомості не береться до уваги. За 1 м² рф виплачує 51 500 рублів (ред. близько 29 200 гривень).

“Якщо порахувати, що мені “належить”, то стане ясно: за 1,5 млн рублів я зможу купити барак без світла і води в глухому регіоні, де немає нормальної медицини, немає шкіл, немає ВНЗ, і, найголовніше, немає роботи. Моїх неповнолітніх дітей, які члени сім’ї та живуть зі мною, але не зареєстровані там, автоматично прибирають при розрахунку норми житла. А як так? Хіба це справедливо? Ні, це не несправедливо, а антилюдяно… За 1,5 млн навіть самобуд без води, світла та унітазу в днр не купити – такі споруди з підручних матеріалів продають по 2,5-3 млн рублів”, — обурюється жінка.

Також мешканка Бахмута критикує ватажка “днр” пушиліна. Вона каже, що він не працює для мешканців “республіки” і не вирішує житлове питання. У порівняння вона бере мешканців Курської області рф, які не лише отримали повні компенсації від рф, а й відшкодування за оренду. Цього мешканцям “днр” навіть і не обіцяють.

“Коли трапилось вторгнення в Курському регіоні, голова регіону Хінштейн злагоджено, максимально швидко обговорив житлове питання та вирішення проблеми. Жителі Курського регіону отримали рівноцінні втраченому житлу компенсаційні виплати та житлові сертифікати на підставі інформації про руйнування, отримані за допомогою аерофотозйомки! Компенсаційних виплат вистачило, щоб люди купили собі житло та продовжили жити. Крім того, що видали компенсації та житлові сертифікати, мешканцям Курського регіону компенсували оренду житла, чого й близько немає для мешканців днр. І отак виходить, що мешканцям днр нічого. Взагалі”, — пише жінка.

Зі своєю проблемою мешканка Бахмута звернулась до ексдепутата В’ячеслава Лисакова. У відповідь вона отримала лише публікацію свого звернення. Ексдепутат каже, що вирішити це питання не може.

Читайте також:

• “Узаконили викрадення дітей”: російська пропаганда залякує жителів Краматорська, Дружківки та Слов’янська
• Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Напередодні весняного свята багато хто шукає ідеї подарунка на 8 березня, які будуть не банальними, приємними та водночас корисними. Сьогодні подарунки мають бути не лише оригінальними, а й корисними, які залишать у вас емоцію. Один із найпопулярніших варіантів останніх років — подарункові бокси з екзотичними фруктами з доставкою додому або у відділення пошти.

Ідеї подарунку на 8 березня

Сучасні покупці дедалі частіше обирають нестандартні квіти чи солодощі, а корисні подарунки, які дарують нові враження. Саме тому подарункові бокси з фруктами стали популярною альтернативою традиційним презентам.

Чому це гарна ідея:

• це оригінальні подарунки, які дивують, а не будуть залежуватися в шафі;
• є можливість обрати екзотичні рідкісні фрукти;
• поєднання користі та естетики;
• зручно замовити подарунок з доставкою на конкретну дату.

Фруктовий бокс виглядає святково, такий подарунок підходить для мами, дружини, коханої, сестри або колеги та створює вау-ефект при отриманні. Крім того, екзотичні фрукти — це можливість спробувати нові смаки, відчути атмосферу тропіків і отримати справжні емоції. А от де замовити онлайн подарункові бокси — розповідаємо далі.

Подарункові бокси до 8 березня

Зверніть увагу на CrazyBox — бренд подарункових боксів з екзотичними та сезонними фруктами з усього світу. В асортименті десятки позицій на будь-який смак: від корейського винограду Shine Muscat до екзотичного дуріану. В CrazyBox можна обрати готовий фруктовий бокс або зібрати свій індивідуальний набір під смак отримувача. 

До кожного свята бренд випускає окремі лімітовані колекції з тематичним оформленням, тож усім охочим до оригінальної ідеї подарунка на 8 березня точно сюди. 

Бренд гарантує швидку відправку, доставку crazy кур’єром у Києві та доставку по Україні у відділення НП. Також тут можна обрати безкоштовну листівку “на всі випадки життя” і варіанти з вашим текстом.

Замовляйте на:

• сайті; 
• у соцмережах Інстаграм, Фейсбук, Тік-Ток;
• або за номерами:  +380 (98) 222 3750, +380 (50) 501 7119.

Як замовити подарунок з доставкою на 8 березня у Києві

Подарункові бокси можна оформити заздалегідь із вибором дати вручення, що особливо актуально у святковий період. Такий формат особливо зручний, якщо ви перебуваєте в іншому місті або хочете організувати несподіване привітання.

Примітка. Рекламний текст

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!