Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація відкрила процес збору зауважень до проєкту нової програми збереження культури та локальної ідентичності громади. Обговорення документа триватиме протягом місяця, а надати власні ідеї мають можливість усі мешканці громади, які тимчасово виїхали до інших регіонів України або перебувають за її межами.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Програма збереження культури Бахмута на 2027-2029 роки

Громадське обговорення проєкту комплексної програми проходить у період з 18 серпня по 17 вересня 2026 року. Організатором процедури є Бахмутська міська військова адміністрація. Долучитися до формування фінансового документа можуть фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання Бахмутської територіальної громади без статусу юридичної особи.

Щоб долучитися до обговорення, учасникам потрібно надіслати свої пропозиції на електронну пошту управління культури — [email protected]. Під час складання листа необхідно дотримуватися встановлених правил:

• вказувати повні дані для фізичних осіб — автор має обов’язково написати своє прізвище, ім’я, по батькові, контактний номер телефону та адресу;
• зазначати інформацію для юридичних осіб — необхідно прописати найменування установи, її місцезнаходження, а також дані та телефон керівника;
• уникати анонімних звернень — пропозиції без вказання особистих даних не реєструються та не розглядаються організаторами.

Організатор обговорення не перевірятиме достовірність інформації про осіб, яку вони вкажуть у своїх документах.

Збором листів та узагальненням інформації займатиметься головний спеціаліст управління культури Бахмутської міської ради. Протягом 14 днів після завершення терміну подання буде підготовлено звіт про результати громадського обговорення. До 1 жовтня 2026 року узагальнений аналіз зауважень та фінальний звіт розмістять на офіційному вебсайті Бахмутської міської ради.

Читайте також:

Чи зможуть бахмутяни долучитися до обговорення бюджету громади на 2027 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує наступальні дії на сході України, зосередивши найбільшу кількість штурмів на Костянтинівському напрямку.

Про це свідчать оновлені дані Генерального штабу Збройних Сил України.

Ситуація за напрямками

Інтенсивність атак російської армії на більшості ділянок зазнала змін порівняно з попередньою добою. Противник суттєво посилив тиск на Костянтинівському напрямку.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано найбільшу кількість бойових зіткнень — 31 атаку (на чотири більше, ніж напередодні). Противник вів штурмові дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Іванопілля, Іллінівки, Софіївки, Русиного Яру та у бік Вільного, Степанівки, Новопавлівки, Кучерового Яру.

На Покровському напрямку інтенсивність знизилася. Російська армія здійснила 27 атак (проти 34 минулої доби). Росіяни намагалися просунутися у районах населених пунктів Удачне, Новоолександрівка, Молодецьке, Котлине та в бік Білицького, Нового Донбасу, Шевченка, Сергіївки, Василівки, Мирного, Ганнівки.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів майже не змінилася: противник здійснив 16 наступальних дій (проти 17 напередодні) у районах Різниківки, Кривої Луки, Закітного та в бік Рай-Олександрівки й Миколаївки.

На Лиманському напрямку кількість атак зросла з двох до шести. Спроби противника вклинитися в оборону відбито. Росіяни атакували у бік Лимана, Дробишевого та в районі Рідкодубу й Новоселівки.

На Краматорському напрямку інтенсивність суттєво впала: російська армія проводила одну наступальну дію в бік Іжевки (на чотири менше порівняно з минулою добою).

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 471 160 осіб. За останню добу ліквідовано 1 190 російських військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

• 1 738 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 427 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 50 артилерійських систем;
• 19 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 2 танки;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

ССО звільнили Андріївку-Клевцове на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!