Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні розпочався етап оприлюднення рейтингових списків для вступників до фахових коледжів.

Детальніше про те, як відстежувати свій статус та підтвердити вибір місця навчання, щоб не втратити шанс на здобуття освіти, в матеріалі Бахмут IN.UA.

Вступ до фахових коледжів 2026

Статус вступника та рекомендації щодо зарахування можна дізнатися кількома способами:

• відстежувати інформацію в особистому електронному кабінеті вступника (сервіс працюватиме до 15 жовтня 2026 року);
• перевірити дані в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО);
• очікувати на повідомлення, яке надсилається безпосередньо рекомендованим до зарахування абітурієнтам;
• ознайомитися з офіційними списками у приймальній комісії обраного закладу освіти.

Терміни оприлюднення рейтингових списків

Дати публікації списків із рекомендованими до зарахування вступниками залежать від попереднього рівня освіти:

• вступники на основі 9 класів (базова середня освіта) можуть дізнатися результати в період із 29 до 31 липня;
• вступники на основі 11 класів (повна загальна середня освіта) або інших здобутих рівнів побачать списки з 8 до 17 серпня.

Як підтвердити вибір місця навчання

Отримавши рекомендацію на бюджетне або регіональне місце, вступник зобов’язаний офіційно підтвердити свій вибір. Це можна зробити одним із трьох шляхів:

• в особистому електронному кабінеті.
• особисто під час візиту до закладу освіти;
• за допомогою електронного зв’язку із накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Дедлайни для підтвердження:

• для вступників після 9 класу — до 12:00 вівторка, 4 серпня;
• для вступників після 11 класу та осіб із дипломом кваліфікованого робітника — до 18:00 п’ятниці, 14 серпня.

Якщо не підтвердити свій намір навчатися до вказаних дат, абітурієнт втрачає право на зарахування за відповідною конкурсною пропозицією.

Графік зарахування та переведення на вакантні місця

Для вступників на основі 9 класів:

• зарахування на бюджет (державне/регіональне замовлення) — до 18:00 7 серпня;
• зарахування на контракт (за кошти фізичних/юридичних осіб) — не пізніше 11 серпня;
• оновлення списків (у разі звільнення місць) — до 20:00 4 серпня;
• підтвердження місця після оновлення списків — до 18:00 6 серпня;
• переведення контрактників на вільні бюджетні місця — не пізніше 17 серпня;
• додатковий набір — не пізніше 15 жовтня.

Для вступників на основі 11 класів та інших рівнів:

• зарахування на бюджет — до 18:00 19 серпня;
• зарахування на контракт — до 12:00 30 серпня;
• оновлення списків — до 12:00 17 серпня;
• підтвердження місця після оновлення списків — до 18:00 18 серпня;
• переведення контрактників на вільні бюджетні місця — не пізніше 30 серпня;
• додатковий набір — не пізніше 15 жовтня.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни звітують про плани комплексного відновлення Бахмута. Їх обговорюють у межах розробки генерального плану міста. За словами окупантів, у Бахмуті планують відновлювати промисловість, будувати заводи, а також облаштовувати туристичні маршрути.

Про плани рф пише Бахмут IN.UA.

Росіяни озвучили плани на відбудову Бахмута

Наприкінці лютого 2026 року так званий уряд “днр” зробив заяву про розробку генплану відбудови окупованого Бахмута. Ці роботи планують завершити у 2026 році. Розробкою генплану займаються російські фахівці — представники Єдиного інституту просторового планування рф (ЄІПП).

28 липня представники ЄІПП обговорили генеральний план Бахмута з так званою “владою днр”. Під час робочої наради розглянули перспективи розвитку міста.

Основним напрямком відбудови Бахмута росіяни вважають промисловість. Ще у березні 2026 року фахівці ЄІПП наголошували, що Бахмут розглядають як промислове місто. У планах окупантів:

• відновлення виноробного комплексу з підземними штольнями;
• будівництво хлібозаводу, м’ясокомбінату та молочного комбінату;
• відновлення Артемівського лікеро-горілчаного заводу;
• створення інкубатора та підприємства здорового харчування;
• відновлення машинобудівного комплексу, заводу технологічного обладнання для соляної та харчової промисловості;
• розвиток промисловості будівельних матеріалів на базі місцевої сировини: гіпсового заводу і заводу будівельної кераміки з каолінових глин.

Окупанти планують, що нові виробничі зони складатимуть близько 160 гектарів. Їх пропонують розташувати в північній, південній та східній частинах міста.

Центральну частину Бахмута хочуть розвивати як житловий та громадський центр.

Окрім цього, окупанти заявили про оновлення інженерної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів соціальної інфраструктури. Нібито, будуть відновлені 25 дитячих садків та шкіл.

Окупанти пропонують будувати дорогу в обхід Бахмута

Росіяни оголосили про плани будівництва дороги “Південний обхід міста Артемівська”. Її довжина має складати близько 18 кілометрів.

Дороги, нібито, будуватимуть і в самому Бахмуті. Окупанти оголосили про облаштування вулиць загальноміського значення довжиною понад 24 кілометри, вулиць районного значення довжиною близько 37 кілометрів та вулиць місцевого значення.

Росіяни хочуть розвивати туризм у Бахмуті

Окупанти також оголосили, що приділятимуть увагу розвитку “військово-патріотичного та спортивного видів туризму”. Для цього в Бахмуті, нібито, створять спортивний кластер з комплексом для екстремальних видів спорту та дельтапланерний клуб.

Також у Бахмуті, нібито, створять мережу туристичних маршрутів. Що саме вони передбачатимуть, не уточнюється.

Зазначимо, що окупаційна влада неодноразово давала обіцянки про відбудову Бахмута, але не виконувала їх. У своє виправдання ватажок “днр” пушилін звинувачував ЗСУ в тому, що росіяни не можуть відбудувати Бахмут.

Читайте також:

• Окупанти показали зруйнований Свято-Миколаївський храм у Бахмуті: що залишилося від святині
• Фотографії мешканців та барикади із шаф: росіяни показали кадри зі зруйнованих квартир у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!