Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 листопада 2026 року в Бахмутській міській територіальній громаді розпочалося громадське обговорення проєкту Статуту. Документ визначає права жителів, порядок їхньої участі в ухваленні місцевих рішень, громадського контролю та взаємодії з органами місцевого самоврядування. Бахмутяни можуть ознайомитися з проєктом і подати свої пропозиції до 21 листопада включно.

Що про це відомо, а також, як мешканцям долучитися, розповідає Бахмут IN.UA

Що передбачає новий Статут Бахмутської громади

Статут — це основний локальний нормативно-правовий документ громади, який визначає принципи роботи місцевого самоврядування та взаємодії влади з жителями. Проєкт підготувала робоча група за участі представників місцевого самоврядування та громадськості.

Редакція “Бахмут IN.UA” ознайомилася з документом і виокремила положення, які безпосередньо стосуються жителів громади.

1. Права бахмутян, які виїхали через війну

У проєкті Статуту зазначено, що жителем Бахмутської громади вважається громадянин України, який має зареєстроване або задеклароване місце проживання в громаді або чиє фактичне місце проживання чи перебування підтверджується довідкою ВПО.

Таким чином, документ враховує становище переселенців, які через війну були змушені залишити свої домівки.

2. Можливість впливати на рішення місцевої влади

Проєкт передбачає різні форми участі жителів у вирішенні питань громади. Серед них:

• подання індивідуальних і колективних звернень;
• електронні петиції;
• громадські слухання;
• місцеві ініціативи;
• публічні консультації;
• участь у консультативно-дорадчих органах.

Порядок використання цих інструментів детально описаний у Статуті та додатках до нього.

3. Участь жителів у формуванні місцевого бюджету

У проєкті закріплено право жителів брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом подання пропозицій. Це один із механізмів, за допомогою якого бахмутяни можуть порушувати питання фінансування потреб громади.

4. Контроль за діяльністю місцевої влади

Документ передбачає можливість громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Зокрема, жителі можуть подавати інформаційні запити, індивідуальні та колективні звернення, а також долучатися до роботи консультативно-дорадчих органів.

5. Звітування посадовців перед громадою

Окремий розділ Статуту присвячений інформуванню жителів і звітуванню міського голови, депутатів, виконавчих органів, старост та комунальних підприємств.

Також документ містить положення щодо відкритості роботи органів місцевого самоврядування та оприлюднення інформації на офіційному сайті міської ради.

Водночас варто враховувати, що під час воєнного стану окремі механізми участі жителів можуть бути обмежені відповідно до законодавства. Повний проєкт Статуту Бахмутської міської територіальної громади доступний за посиланням.

Як бахмутянам взяти участь у громадському обговоренні

Через безпекову ситуацію обговорення Статуту проводять дистанційно — у форматі електронних консультацій.

Подати свої зауваження та пропозиції наразі можна двома способами:

• надіслати листа на електронну адресу [email protected];
• скористатися Єдиною платформою місцевої електронної демократії «Е-DEM»: https://consult.e-dem.ua/consultations/1853.

У пропозиції необхідно зазначити:

• прізвище, ім’я та по батькові;
• контактні дані;
• зміст пропозиції або зауваження до проєкту Статуту.

Громадське обговорення триватиме з 2 до 21 листопада 2026 року включно.

Анонімні пропозиції, а також звернення, які надійдуть після завершення встановленого терміну, не розглядатимуться. Детальні умови участі в обговоренні оприлюднені на офіційному сайті Бахмутської міської ради.

Наразі документ перебуває на етапі громадського обговорення, тому жителі ще можуть запропонувати зміни до його положень.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У тимчасово окупованому Харцизьку готують до відкриття філіал корпоративного університету уряду Нижньогородської області. Ця установа готуватиме державних службовців для роботи в російських органах влади і державних структурах. Будівництвом займаються фахівці з Нижньогородської області. Відкриють заклад у будівлі колишньої зимової танцювальної зали.

Про це розповідає Бахмут IN.UA.

В окупованому Харцизьку будують філіал російського університету

У Харцизьку окупанти проводять так звану реконструкцію місцевого парку імені Чехова. Роботи стартували у 2025 році. Примітно, що реконструкцією парку займаються не місцеві фахівці, а будівельники з Нижньогородської області. Цей російський регіон є так званим “шефом” Харцизька.

Примітка. Система “регіонів-шефів” є одним із ключових інструментів для інтеграції окупованих територій до росії. Регіони росії стають основними “партнерами” для так званої відбудови та “покращення” життя на ТОТ. 9 червня 2022 року губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін підписав угоду про співпрацю з окупаційною головою Харцизька Вікторією Жуковою. Метою співпраці було відновлення та розвиток комунальної, інженерної та транспортної інфраструктури. Для проведення робіт російський регіон відправив до Харцизька необхідну техніку. Станом на сьогодні фахівці з Нижньогородської області працюють у комунальній сфері та реалізують різні проєкти реконструкцій.

Одним із проєктів Нижнього Новгорода в Харцизьку є реконструкція парку імені Чехова. Хід робіт висвітлюють пропагандисти. У жовтні росіяни випустили сюжет, де розповіли, що в парку змінили тротуарну плиту, встановили нові лавки і реконструюють вхідну групу.

Як один із здобутків показують відновлення будівлі зимової танцювальної зали, яка була роками закинута. Та цю будівлю використали не для відновлення занять із танців. У ній працюватиме філіал корпоративного університету уряду Нижньогородської області (КУПНО).

Зазначимо, що популяризація цього університету в Харцизьку розпочалася задовго до реконструкції парку. У липні 2022 року для молодих держслужбовців Харцизька провели збори, де розповідали про можливості навчання в нижньогородському КУПНО. Росіяни розповідали, що цей університет готує “держслужбовців нової якості” та пропонували пройти кілька освітніх програм для підвищення професійних компетенцій.

А вже у листопаді-грудні 2022 року курси підвищення кваліфікації в корпоративному університеті пройшли методистки харцизького Центру дитячої та юнацької творчості. У такий спосіб росіяни намагаються формувати кадрове середовище за власними управлінськими стандартами.

У 2023 році окупанти почали поширювати інформацію про корпоративний університет уряду Нижньогородської області серед молоді Харцизька. Для цього Росмолодь та КУПНО запустили профорієнтаційний проєкт “ГосСтарт.Диалог”. Він спрямований на знайомство молоді з державною та муніципальною службою через відкриті зустрічі з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Мета програми — підвищення привабливості державної та муніципальної служби серед молоді.

Роботи з безпосереднього будівництва філіалу корпоративного університет уряду Нижньогородської області стартували у травні 2025 року. Примітно, що початкові строки завершення робіт були перенесені майже на рік. Спочатку планувалося завершити реконструкцію будівлі до кінця грудня 2025 року. Але у січні 2026 року окупаційна адміністрація Харцизька оприлюднила відео, де видно, що всередині будівлі ще нічого не зроблено. Тепер окупанти обіцяють завершити роботи до кінця листопада 2026 року.

У будівлі, яку роками використовували як зимову танцювальну залу, окупанти облаштовують філіал університету, що готуватиме кадри для державних і муніципальних структур рф. Просування цього університету розпочалося ще у 2022 році через освітні програми для місцевих чиновників, а згодом через профорієнтаційні заходи для молоді. Тепер цю діяльність планують закріпити відкриттям повноцінного навчального осередку.

Читайте також:

• Як директорка гімназії в Донецьку поширює російську пропаганду: досьє на Альбіну Афенченко
• Палац культури Шевченка в окупованому Донецьку: хто керує закладом і чим він займається
• Хто керує захопленим Донецьким інститутом залізничного транспорту: досьє на Михайла Чепцова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!