Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році в Україні планують запустити загальнодержавний реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб. Система міститиме актуальну інформацію про наявний житловий фонд та буде інтегрована з базою даних ВПО. Очікується, що це допоможе державі та громадам визначати, де переселенці найбільше потребують житла та які об’єкти можна використовувати для їхнього розміщення.

Про це повідомили в Мінрегіон.

Як працюватиме реєстр житла для ВПО

Майбутній реєстр має стати загальнодержавною інформаційно-аналітичною системою. У ньому зберігатимуть інформацію про житлові об’єкти та їх використання. Систему планують наповнити актуальними даними про житловий фонд та інтегрувати з базою даних внутрішньо переміщених осіб. Це має дати можливість зіставляти потреби ВПО з житлом, яке фактично є в громадах.

За словами Віталія Безгіна, наявність релевантних даних необхідна для ефективного використання обмежених ресурсів.

“Питання житла для внутрішньо переміщених людей напряму повʼязане з питанням реєстру інвентаризації житлових фондів під потреби ВПО. Ми хочемо цей етап завершити, адже без релевантних даних ми розпорошуємо дефіцитні ресурси. Тож у 2027 році плануємо запустити реєстр житла для ВПО, вже наповненого даними і інтегрованого з базою даних ВПО”, — зазначив Віталій Безгін.

Чи вирішуватиме держава, кому надавати житло

Створення загальнодержавного реєстру не передбачає централізації управління житлом. Громади й надалі управлятимуть своїм житловим фондом та ухвалюватимуть рішення щодо надання житла. Реєстр натомість має стати цифровим інструментом, який дозволить громадам і державі бачити актуальну ситуацію з житловими ресурсами та потребами переселенців.

Наявність верифікованих даних має допомогти точніше визначати потребу в соціальному житлі та оцінювати наявні житлові об’єкти. Зокрема, на основі цих даних можна буде планувати відновлення, переобладнання або будівництво житла. Інформація також має допомогти державі та громадам у переговорах із міжнародними партнерами щодо залучення фінансування для житлових проєктів.

Запустити загальнодержавний реєстр житла для ВПО планують у 2027 році. Передбачається, що на момент запуску система вже буде наповнена даними та інтегрована з базою даних внутрішньо переміщених осіб.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році ЮНІСЕФ реалізує в Україні чотири види грошової допомоги для сімей із дітьми, які постраждали від війни. Залежно від обставин можна отримати 4 100 гривень на людину, 12 300 гривень на кожного члена домогосподарства, одноразову допомогу 16 700 гривень або зимову виплату 19 400 гривень на домогосподарство.

Хто може претендувати на виплати від ЮНІСЕФ та куди потрібно звертатися — розповідає Бахмут IN.UA.

Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто та скільки може отримати

ЮНІСЕФ продовжує надавати гуманітарну грошову допомогу вразливим сім’ям із дітьми, які постраждали внаслідок війни в Україні. У 2026 році організація реалізує чотири види такої підтримки. Це багатоцільова допомога після атак та обов’язкової евакуації, екстрена допомога у сфері захисту дітей, виплати у разі порушення роботи базових послуг та зимова допомога.

Важливо, що єдиного способу реєстрації на всі чотири програми немає. Залежно від виду підтримки сім’ї можуть визначати ЮНІСЕФ та його партнери, соціальні працівники або державні та місцеві органи соціального захисту.

12 300 гривень після атак або обов’язкової евакуації

Перший вид підтримки — багатоцільова грошова допомога сім’ям, які постраждали через надзвичайні ситуації, пов’язані з війною. Зокрема, йдеться про наслідки ракетних атак та обов’язкову евакуацію із прифронтових територій.

Сім’ї можуть визначати у співпраці з місцевими органами влади. Після цього ЮНІСЕФ та партнерські організації перевіряють, чи відповідає конкретна родина встановленим критеріям.

Якщо родина відповідає умовам програми, допомога становить 12 300 гривень на кожного члена домогосподарства, який відповідає критеріям. Ця сума має допомогти покрити основні потреби приблизно протягом трьох місяців. Водночас сам факт евакуації або того, що родина постраждала від атаки, не гарантує отримання грошей. ЮНІСЕФ наголошує, що фінансування програми обмежене, допомогу можуть паралельно надавати інші гуманітарні організації, а сім’я повинна відповідати встановленим критеріям.

16 700 гривень сім’ям із дітьми, які безпосередньо постраждали від атак

Окремий вид підтримки передбачений для сімей із дітьми, які безпосередньо постраждали внаслідок атак із застосуванням вибухової зброї. Допомогу можуть надати, якщо внаслідок такої атаки щонайменше один член домогосподарства був поранений або загинув.

Родини, які відповідають критеріям, отримують одноразову виплату в розмірі 16 700 гривень. Ця фінансова підтримка є частиною ширшої допомоги у сфері захисту дітей. Тому разом із нею родина може отримувати, зокрема, психологічну та психосоціальну підтримку.

Самостійно подавати заявку через загальну онлайн-форму не потрібно. Потенційних отримувачів зазвичай визначають фахівці із захисту дітей або соціальні працівники, які супроводжують відповідний випадок. Якщо сім’я потенційно відповідає умовам, із нею має зв’язатися фахівець для оцінки потреб та права на допомогу.

4 100 гривень через перебої зі світлом, теплом або водою

Ще один напрям допомоги стосується ситуацій, коли російські атаки на критичну інфраструктуру спричиняють тривалі перебої з базовими послугами.

Йдеться, зокрема, про відсутність:

• електропостачання;
• опалення;
• водопостачання.

У межах поточної програми виплата становить 4 100 гривень на кожну особу, яка відповідає встановленим критеріям. Допомога орієнтована насамперед на вразливі сім’ї, які особливо потерпають від тривалих перебоїв із базовими послугами.

Залежно від населеного пункту та умов конкретної програми підтримка зазвичай надається через місцеві органи соціального захисту. Відкритої онлайн-реєстрації на цю виплату ЮНІСЕФ не проводить. Населені пункти, в яких запускають відповідну підтримку, визначають залежно від масштабів кризової ситуації. Інформацію про це мають повідомляти місцеві органи влади.

19 400 гривень на зиму: хто може отримати

Найбільша з чотирьох сум передбачена в межах зимової грошової допомоги. У сезоні 2026–2027 років родини, які відповідають встановленим критеріям, можуть отримати 19 400 гривень на одне домогосподарство.

Гроші мають допомогти покрити додаткові зимові витрати, зокрема на опалення, паливо, комунальні послуги та теплий одяг. Ця програма має окремий механізм. Її фінансує ЮНІСЕФ, однак реєстрацію, визначення отримувачів та виплати забезпечує держава через Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України та Пенсійний фонд України.

Для отримання допомоги родина повинна одночасно відповідати двом основним умовам. Перша — проживати у громаді, розташованій у межах 0–20 кілометрів від лінії фронту, в одній із восьми областей:

• Донецькій;
• Дніпропетровській;
• Запорізькій;
• Сумській;
• Харківській;
• Херсонській;
• Миколаївській;
• Чернігівській.

Друга умова — родина повинна належати щонайменше до однієї з 11 визначених категорій вразливості. Серед них ЮНІСЕФ називає, зокрема, сім’ї, які отримують допомогу у зв’язку з інвалідністю дітей або інших членів родини, багатодітні та неповні сім’ї, сім’ї з дітьми в альтернативних формах догляду, ВПО, які отримують державну підтримку, а також домогосподарства, яким призначені житлові субсидії чи пільги на оплату комунальних послуг.

Як подати заявку на 19 400 гривень

На відміну від деяких інших програм ЮНІСЕФ, для отримання зимової допомоги недостатньо лише відповідати критеріям — потрібно подати заявку.

Звернутися можна через:

• відділення Пенсійного фонду України;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відповідний орган місцевої влади.

При цьому безпосередньо ЮНІСЕФ заявки на зимову виплату не приймає та не визначає, кому призначати кошти.

Тому питання щодо документів, реєстрації, відповідності критеріям або статусу вже призначеної виплати потрібно адресувати Пенсійному фонду чи місцевим органам влади.

Також ЮНІСЕФ рекомендує стежити за офіційними повідомленнями державних та місцевих органів щодо строків реєстрації й процедури подання заяв.

Чи надаватиме ЮНІСЕФ дрова та інше тверде паливо у 2026 році

У 2026 році підхід до зимової допомоги змінився. ЮНІСЕФ повідомляє, що більше не надає зимову допомогу в натуральній формі, зокрема тверде паливо. Натомість підтримка надається грошима, щоб родини могли самостійно спрямувати кошти на необхідні зимові потреби. Зимова програма ЮНІСЕФ на сезон 2026–2027 років загалом значно ширша за грошові виплати. Організація планує охопити різними видами зимової підтримки близько 3 мільйонів людей, серед яких 540 тисяч дітей.

Окрім грошової допомоги, програма передбачає ремонт систем централізованого опалення, підтримку шкіл та посилення енергетичної стійкості медичних закладів.

До теми:

Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: чи можна зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!