Люди року від Бахмут IN.UA. 12 історій, які не залишили нас байдужими

Семаковська Тетяна 14:00, 31 Грудня 2024

Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

Максим Потапчук / Facebook

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Пласт — це виховання лідерів суспільства. У Пласту немає обмежень по віку, і якщо ти пластун — то це на все життя. У нас є пластові друзі і подруги, яким по 80 років, 75 років, є по 40, по 50,

Максим Потапчук // активіст та військовий

Марина Жукова

Марина Жукова в Бахмуті / фото надане героїнею

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Своєю ілюстрацією “ялинки Бахмута” я хотіла дати людям можливість “прожити” емоції про втрату будинку і постаратися йти далі, вірити в краще, знаходити сили, щоб будувати нові домівки, нові міста та села, або відновлювати. “Прожити” хвилинку таких болючих емоцій і відпустити, щоб далі жити!

Марина Жукова // художниця

Співачка Valentayna

Співачка Valentayna / фото надала героїня

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайло Реуцький / фото надане героїнею

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Дехто ґрунтовно підготувався, їхали з валізами. А потім їх (ред.валізи) просто викидали на перон, тому що людям не було де стояти чи сісти. Займали оці треті полиці у потягу. Коли ми вже були у Києві, приїхали на вокзал, то ми порахували скільки людей у купе було. У плацкартному купе налічили 26 чоловік…,

пригадує бахмутянка  // у розмові

Олег Зонтов

Олег Зонтов / фото з соцмереж

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Каріна Тренбач / фото Facebook

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак / фото надане героїнею

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Я любила своє місто, хоч і не брала тоді такої активної участі у його громадському житті, але те, що відбувалося було так очевидно. Я не розмовляла українською, але не підтримувала росію в Донецьку. Для мене було очевидно, що це Україна і не може бути по-іншому,

Оксана Судак // активістка

Олександр Шередекін

Олександр Шередекін / фото надане побратимом

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

“Таких, як Саша, було мало”, “Саша був такий світлий, до нього всі тягнулися”, “Ніколи не чув, щоб він хоча б раз сказав щось погане”, “Яскравий, але дуже швидкий спалах у нашому житті”, “Саші нам дуже не стає, без нього важко”,

це цитати рідних людей // про військового Олександра Шередекіна.

Анастасія Македонська

Анастасія Македонська / фото надане героїнею

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни активізували малі піхотні групи біля Часів Яру та посилили удари по логістиці

Валентина Твердохліб 16:00, 20 Листопада 2026
часів яру
Ситуація в районі Часів Яру / скриншот мапи DeepState

Російські війська намагаються просуватися поблизу Часів Яру, використовуючи малі піхотні групи та погіршення погодних умов. Одночасно окупанти посилили удари дронами по логістичних маршрутах українських військових.

Про це в ефірі “Суспільне Студія” повідомив начальник відділення комунікацій 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Іван Петричак.

Як росіяни намагаються просуватися біля Часів Яру

Найінтенсивніші бойові дії у смузі відповідальності 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила тривають у районі Часів Яру. Росіяни намагаються використовувати негоду для переміщення малими піхотними групами. Коли дощ і хмарність ускладнюють роботу повітряної розвідки, окупанти намагаються непомітно заходити на нові позиції або в тил українських військових.

Як пояснив Іван Петричак, російське командування продовжує компенсувати втрати та труднощі на полі бою кількістю залученої піхоти. Військових відправляють на завдання з обмеженим запасом боєприпасів і продовольства, а необхідне забезпечення доставляють безпілотниками.

Після проникнення на визначені ділянки частина російських військових облаштовується в підвалах та інших укриттях. Звідти вони можуть спостерігати за пересуванням українських підрозділів і передавати зібрану інформацію своєму командуванню.

Водночас українська логістика продовжує працювати, хоча забезпечувати підрозділи в умовах постійної загрози атак складно.

“Станом на зараз логістика складна, але вона потрібна, вона виконується, але на складних умовах”, — зазначив Іван Петричак.

Окрім спроб просування піхоти, російська армія нарощує використання різних засобів ураження. Йдеться про керовані авіабомби, артилерію, FPV-дрони та ударні безпілотники літакового типу. Їх застосування створює додаткові перешкоди для переміщення та постачання українських військових.

Особливу увагу, за словами представника 24-ї бригади, привертають безпілотники “Молнія”. Це відносно прості за конструкцією апарати з пінопластовими крилами, які можуть переносити вибухові пристрої. Окремі модифікації таких дронів можуть нести протитанкові міни вагою до 10 кілограмів. У новіших версіях бойове навантаження може сягати 20 кілограмів вибухівки. Якщо раніше російські військові спрямовували ці безпілотники безпосередньо на позиції українських захисників, іноді запускаючи десятки апаратів за короткий проміжок часу, то тепер їх дедалі частіше використовують для атак по тилових районах та маршрутах забезпечення.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як авторизуватися в Армія+ та отримати доступ до застосунку: покрокова інструкція від Міноборони

Семаковська Тетяна 15:00, 20 Листопада 2026
Армія+ / фото ілюстративне

Військовослужбовці, які стикаються з помилками під час входу в застосунок “Армія+”, можуть розв’язати проблему за допомогою оновленої інструкції від Міністерства оборони. За даними відомства, запропонований алгоритм допомагає успішно авторизуватися у 80% випадків.

Водночас у Міноборони попереджають: оновлення даних може не спрацювати, якщо військовий проходить службу менш як два місяці.

Детальну покрокову інструкцію, як виправити облікові дані та отримати доступ до застосунку, публікує Бахмут IN.UA.

Спосіб 1. Запит на виправлення даних у Резерв+

На головному екрані застосунку “Резерв+” натисніть “Меню” — “Виправити дані онлайн” — “Я вже військовий”. Після цього заповніть заявку та подайте її на розгляд. Опрацювання запиту триває 24 години.

Коли мине доба, знову зайдіть у “Резерв+”: на вашому електронному військово-обліковому документі має з’явитися сіра стрічка “Знято”, а в підставі зняття має бути зазначено “військовослужбовець”. Після оновлення цього статусу можна повторно проходити авторизацію в “Армія+”.

Важливо обрати саме той ТЦК та СП, через який ви мобілізувалися. Якщо ви долучилися до військової частини напряму, а не через ТЦК, необхідно вказати територіальний центр комплектування за місцем вашої реєстрації.

Спосіб 2. Повторне встановлення Армія+ та запит на уточнення даних

Цим варіантом варто скористатися, якщо попередній спосіб із “Резерв+” не дав результату або якщо під час спроби виправити дані онлайн на екрані з’являється повідомлення “Немає доступних категорій”.

Видаліть застосунок “Армія+” зі смартфона та встановіть його заново. Під час авторизації оберіть пункт “Я точно чинний військовий” і заповніть заявку, яку опрацюють протягом 48 годин. Після цього перевірте доступ у застосунку: якщо статус не змінився, заявку потрібно відкликати та подати ще раз.

Спосіб 3. Звернення до стройової військової частини

Якщо попередні два способи через “Резерв+” та “Армія+” не спрацювали, необхідно звернутися до стройової частини вашого підрозділу. Попросіть фахівців підготувати список військовослужбовців для оновлення даних — стройова має надіслати його через систему електронного документообігу (СЕДО) до вашого ТЦК та СП. Відповідну форму звернення можна знайти на офіційних ресурсах Міністерства оборони.

У Міноборони також зазначають, що в майбутньому відомство планує повністю перевести взаємодію громадян із ТЦК у цифровий формат, зокрема процеси постановки на облік і демобілізації, щоб зробити процедури максимально прозорими та зрозумілими.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

часів яру
Важливо

Росіяни активізували малі піхотні групи біля Часів Яру та посилили удари по логістиці

Російські війська намагаються просуватися поблизу Часів Яру, використовуючи малі піхотні групи та погіршення погодних умов. Одночасно окупанти посилили удари дронами по логістичних маршрутах українських військових. […]

Як авторизуватися в Армія+ та отримати доступ до застосунку: покрокова інструкція від Міноборони

Військовослужбовці, які стикаються з помилками під час входу в застосунок “Армія+”, можуть розв’язати проблему за допомогою оновленої інструкції від Міністерства оборони. За даними відомства, запропонований […]

субсидії

Чому переселенці не можуть скористатися програмою субсидій на оренду житла

З січня 2025 року в Україні діє програма субсидій на оренду житла для ВПО. Кошти на реалізацію програми в бюджеті є, але фактично вона не […]

житомирі

У Житомирі організують зустріч для бахмутян з керівництвом Бахмутської МВА

У Житомирі планується виїзна зустріч керівництва Бахмутської МВА з мешканцями громади. Щоб долучитися до неї, потрібно пройти попередню реєстрацію. Також МВА збирає дані про фактичну […]

Почесні відзнаки для оборонців Маріуполя: хто з військових може отримати та як подати заяву

Маріупольська міська військова адміністрація розпочала прийом заяв на присвоєння чотирьох почесних відзнак громади. Претендувати на нагороди можуть усі військові та цивільні, які боронили місто й […]