Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Покровському районі Донеччини бійці 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ (ДШВ) знищили близько 35 артилерійських установок російської армії. Серед ураженої техніки – гаубиці, польові гармати, САУ та РСЗВ “Ураган”.

Про це повідомляє 7 корпус ДШВ.

Бійці ДШВ знищують російську артилерію в районі Покровська

За останні 10 днів бійці 7 корпусу швидкого реагування ДШВ знищили близько 35 артилерійських установок російської армії. Це сталося в Покровському районі, в радусі до 20 кілометрів від Покровська. Ураження були в районах Новотроїцького, Звірового, Леонтовичів, Новопавлівки, Гнатівки, Рога, Мирнограда, Балагана і Новоекономічного.

Серед ураженої техніки – гаубиці, польові гармати, САУ та РСЗВ “Ураган”. Окупанти намагаються маскувати артилерію в населених пунктах та лісосмугах.

Збитки і втрати противника не уточнюються.

Раніше ми повідомляли, що росіяни розміщують військових у багатоповерхівках Покровська. Противник маскує свої військові локації в цивільній забудові, щоб уникнути виявлення та ураження.

Читайте також:

• Російська армія екстрено переносить склади за Маріуполь через удари ЗСУ на півдні — “Атеш”
• Українські військові знищили російський танк та НРК: відео
• На Донеччині ЗСУ збили один із найдорожчих безпілотників армії рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Право на захист” у партнерстві з УВКБ ООН надає грошову допомогу ВПО на оренду житла. Проєкт реалізують у п’яти областях. Отримати допомогу можуть ВПО, які мешкають в Україні, та родини, які повернулись з-за кордону.

Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.

Де ВПО можуть отримати гроші на оренду житла

Благодійний фонд “Право на захист” у партнерстві з УВКБ ООН реалізує проєкт грошової допомоги на оренду житла ВПО. Його мета — підтримка родин ВПО й родин, які повернулися до України з-за кордону і не мають сталого місця проживання.

Проєкт реалізують у п’яти областях:

• Київська область і місто Київ;
• Дніпропетровська область;
• Запорізька область;
• Кіровоградська область;
• Полтавська область. 

Грошова допомога передбачає відшкодування вартості оренди житла протягом шести місяців.

Хто може податися на грошову допомогу на оренду житла

У межах проєкту допомогу можуть отримати родини, які складаються з:

• ВПО, які перемістилися більш ніж 6 місяців тому;
• ВПО, які перемістилися менш ніж 6 місяців тому з тимчасово окупованих територій, громад, наближених до лінії фронту або на яких ведуться чи велися активні бойові дії;
• людей, які менш ніж рік тому повернулися до постійного місця проживання після переміщення за кордон після 24 лютого 2022 року і мають фінансові труднощі або потребують термінової підтримки для стабілізації умов життя. Зокрема, якщо вони не мають власного житла або воно розташоване на ТОТ, у зоні активних бойових дій, пошкоджене або зруйноване.

Люди, які можуть бути включені до проєкту підтримки, повинні проживати в:

• місцях тимчасового проживання;
• приватному житлі й мати ризик виселення через неспроможність оплачувати житло, неочікуване зростання орендної плати, бажання власника використати житло для інших цілей;
• приватному житлі з незадовільними умовами: перенаселеність житла, нестачу або обмежений доступ до базових послуг (водопостачання, електроенергія, опалення, каналізація), аварійний або непридатний для проживання стан приміщення, неналежний рівень безпеки й приватності.

Участь у програмі можуть взяти лише родини, які не отримували благодійної грошової допомоги на оренду житла з 2022 року. Також учасники програми повинні бути готові самостійно оплачувати оренду після завершення періоду підтримки. Для цього вони повинні мати чіткий план дій, який включатиме працевлаштування, додатковий дохід, започаткування чи розвиток власної справи, здобуття нових або підвищення наявних професійних навичок.

ВПО можуть отримати гроші на оренду житла: як податися

Заповнити анкету на участь у програмі можна за покликанням. Заповнення форми не гарантує автоматичного отримання допомоги.

У разі відповідності критеріям програми вас запросять на співбесіду, під час якої ви маєте підтвердити відповіді в анкеті та надати оригінали документів для фотокопіювання.

Додаткову інформацію можна уточнити за телефоном: 0800 750 104. Звернення також приймають на електронну пошту: [email protected].

Читайте також:

• Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири
• Виплати для ВПО: кому необхідно подати заяву до 1 червня для отримання коштів за попередні місяці
• Пільги на навчання для дітей ветеранів: уряд спростив процедуру оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!