Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Для багатьох українців, які залишили тимчасово окуповані території (ТОТ), питання відновлення втраченого майна залишається невирішеним. Зруйновані російськими обстрілами будинки та квартири опинилися в зонах, куди українські комісії не мають фізичного доступу. Державна програма “єВідновлення” передбачає компенсації за пошкоджене й знищене майно, проте для власників нерухомості на ТОТ діють суттєві обмеження.

Особливо гостро це питання постає для мешканців Бахмута. Попри фактичне знищення більшої частини міської забудови, люди досі чекають на дієвий правовий механізм підтвердження руйнувань. Більше пояснюємо у відео.

Чому мешканці Бахмута не можуть отримати компенсацію

Згідно з чинним законодавством, для отримання компенсації власник має підтвердити факт знищення житла за допомогою актів комісійного або дистанційного обстеження та звітів про технічний стан майна. Головна перешкода полягає в тому, що порядок дистанційного обстеження, затверджений Кабінетом Міністрів України, юридично не поширюється на об’єкти, розташовані на тимчасово окупованих територіях.

До складу Бахмутської громади входять 19 населених пунктів. За інформацією міської ради, компенсаційні процедури наразі доступні мешканцям лише двох із них — Кліщіївки та Андріївки, оскільки вони офіційно віднесені до зони активних бойових дій, що дозволяє використовувати супутникові знімки. Натомість Бахмут і ще 16 населених пунктів громади мають статус тимчасово окупованих, до яких аналогічну процедуру застосувати неможливо. Отже, самого факту загальновідомих масштабних руйнувань міста юридично недостатньо для виплати компенсацій — потрібен доказ щодо кожного конкретного об’єкта.

Результати в Бахмутській громаді

Попри законодавчі бар’єри, комісія Бахмутської міської ради продовжує опрацьовувати заяви в межах доступних процедур, проте всі позитивні рішення стосуються виключно Кліщіївки та Андріївки.

Станом на вересень 2026 року за заявами мешканців громади ухвалено 107 позитивних рішень, сформовано 113 житлових сертифікатів та призначено одну грошову компенсацію на відбудову приватного будинку на загальну суму понад 176 мільйонів гривень. Однак ці показники стосуються лише доступних за процедурою територій і не розв’язують проблему більшості бахмутян, чиє житло розташоване безпосередньо в місті.

Законодавчі ініціативи: які зміни пропонують

Розв’язати проблему намагалися через декілька парламентських ініціатив. Зокрема, ухвалений у грудні 2024 року законопроєкт №11161 передбачав спрощення процедури та можливість прирівнювати житло на ТОТ до знищеного без фізичного огляду, однак станом на кінець жовтня 2026 року документ залишається без підпису Президента.

Інша ініціатива — законопроєкт №13136 від березня 2025 року — пропонувала дозволити подання заяв незалежно від розташування житла, але розгляд документа зупинився. Також наприкінці 2025 року було подано законопроєкт №14352 щодо передачі майна у власність держави взамін на компенсацію. Наразі жоден із цих документів не запрацював, а питання фінансування майбутніх виплат залишається відкритим.

Пропозиції Бахмутської МВА

У липні 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація направила офіційні звернення до Офісу Президента, Верховної Ради, Кабміну та Уповноваженого з прав людини. Керівництво МВА запропонувало надати Бахмуту спеціальний правовий статус для спрощеного підтвердження руйнувань та запровадити презумпцію знищення житла для повністю зруйнованих населених пунктів.

Крім того, пропонується дозволити використовувати як докази супутникові знімки, фотографії й відео без огляду на місці, розширити перелік пільгових категорій для першочергової допомоги та створити окрему житлову програму для повністю знищених громад. Наразі ці пропозиції перебувають на розгляді Уряду.

Активність громади

До розв’язання проблеми долучаються й самі мешканці. Наприкінці липня 2026 року ініціативна група бахмутян передала міській владі звернення з вимогами активніше лобіювати права переселенців на державному рівні. Учасниця ініціативної групи Інеса Мішеніна зазначила, що під час зустрічі з керівництвом МВА обговорили алгоритми подання звернень та використання аерокосмічних знімків. Проте подальший процес ускладнився через триваючу реорганізацію відповідальних урядових структур.

Станом на осінь 2026 року питання виплат за майно, що залишилося в окупації, залишається відкритим. Для мешканців Бахмута критично важливим є створення прозорого та дієвого механізму, який дозволить перейти від офіційних звернень до реального отримання компенсацій за втрачені домівки.

Читайте також:

Реєстрація місця проживання в гуртожитку онлайн: як прописатися через Дію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках. Водночас на Краматорському та Лиманському напрямках інтенсивність атак противника пішла на спад. Ситуація на Слов’янському напрямку залишається стабільною без змін кількості штурмів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії продовжує зростати. Українські військові зупинили 42 атаки, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни атакували в районах Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки, а також здійснювали штурми в напрямках Торецького, Кучерового Яру, Софіївки, Вільного, Золотого Колодязя, Нового Шахового, Степів, Нового Донбасу, Чернігівки, Святогорівки, Добропілля, Новогришиного та Удачного.

На Костянтинівському напрямку також відбулося зростання інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 18 атак, що на 3 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районах Костянтинівки, Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Розкішного, Довгої Балки, Новогригорівки, Миколайпілля, Новопавлівки та Петрівки.

Невеликий спад наступальної активності спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 5 спроб противника просунутися, що на 1 атаку менше, ніж минулої доби. Штурмові дії фіксувалися в районах Надії, Колодязів, Лимана та Діброви.

На Слов’янському напрямку тиск противника залишився на рівні попередньої доби. Російські війська здійснили 2 атаки в районах Закітного та Кривої Луки.

Водночас на Краматорському напрямку минулої доби російська армія штурмових дій не проводила (що на 3 атаки менше порівняно з попереднім днем).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 560 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 5 бойових броньованих машин;
• 25 артилерійських систем;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 1 літак (підтверджено за попередній період);
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 614 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 272 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили атаки на Покровському напрямку — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!