Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи, зареєстровані у визначених громадах Сумської області, можуть отримати юридичні консультації та допомогу з підготовкою документів. За потреби благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” також може оплатити окремі адміністративні, нотаріальні, технічні та судові витрати.

Як отримати допомогу на Сумщині, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Яку допомогу можуть отримати ВПО

Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” відкрив реєстрацію на програму юридичної підтримки та цільової благодійної допомоги у Сумській області.

У межах програми ВПО та місцеві жителі визначених громад можуть отримати:

• індивідуальні юридичні консультації;
• допомогу з підготовкою заяв, запитів, звернень, скарг та інших юридичних документів;
• за потреби — підготовку окремих процесуальних документів без подальшого представництва у суді.

Окремо програма передбачає оплату витрат на певні послуги, необхідні для реалізації або захисту прав людини.

Зокрема, фонд може оплатити:

• оформлення або обмін паспорта громадянина України (ID-картки);
• оформлення або обмін закордонного паспорта;
• оформлення свідоцтва про право на спадщину;
• виготовлення технічної документації на житло;
• судовий збір у справах про встановлення юридичних фактів та інших справах, пов’язаних із реалізацією або захистом прав.

Допомогу не виплачують готівкою або безпосередньо на особистий рахунок отримувача. Якщо заявку схвалять, фонд самостійно оплачує відповідні послуги за рахунками, квитанціями або реквізитами їхніх надавачів. Рішення про оплату послуг ухвалюють після перевірки відповідності заявника критеріям програми та з урахуванням наявного фінансування.

Хто може отримати допомогу

Подати заявку можуть ВПО, які зареєстровані у визначених громадах Сумської області, а також місцеві жителі громад, які належать до територій активних або можливих бойових дій. Перевагу надаватимуть представникам вразливих категорій населення, зокрема:

• людям з інвалідністю;
• людям віком від 60 років;
• одиноким батькам, які самостійно виховують дітей;
• багатодітним сім’ям;
• вагітним жінкам та матерям, які годують грудьми;
• людям, чиє житло пошкоджене або зруйноване;
• людям, які отримали поранення внаслідок бойових дій;
• евакуйованим протягом останніх шести місяців;
• сім’ям, де середньомісячний дохід на одну людину не перевищує розміру мінімальної заробітної плати.

У яких громадах діє програма

Програма реалізується у громадах Роменського, Охтирського, Конотопського та Шосткинського районів.

Зокрема, допомогу можна отримати у Роменській, Недригайлівській, Липоводолинській, Комишанській, Коровинській, Охтирській, Грунській, Тростянецькій, Чернеччинській, Чупахівській, Боромлянській, Конотопській, Бочечківській, Дубов’язівській та Глухівській громадах.

Через безпекову ситуацію юридичну допомогу онлайн надаватимуть жителям Сумської, Буринської, Середино-Будської, Зноб-Новгородської, Есманьської, Дружбівської та Свеської громад.

Для участі у програмі необхідно заповнити анкету до 30 жовтня 2026 року. Зверніть увагу: конкретне рішення про оплату послуг ухвалюється індивідуально після перевірки відповідності критеріям програми. Наявність допомоги також залежить від доступного фінансування.

До теми:

Як бахмутянка Катерина Арісой допомагає евакуйованим із Сумщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Минулої доби, 21 липня, російські війська здійснили 100 атак на п’яти напрямках у Донецькій області. Найбільше штурмів зафіксували на Слов’янському, Костянтинівському та Покровському напрямках.

Про ситуацію на фронті, читайте на Бахмут IN.UA.

Ситуація на фронті Донеччини 22 липня

За даними Генерального штабу ЗСУ, на Лиманському напрямку російські війська 15 разів намагалися вклинитися в оборону українських захисників. Атаки відбувалися в районах Зарічного, Новоселівки та у напрямку Шийківки, Лимана, Ставків й Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові відбили 27 штурмових дій противника. Росіяни атакували поблизу Закітного, Кривої Луки та Різниківки, а також намагалися просунутися у напрямку Пискунівки, Миколаївки, Малинівки, Оріховатки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російські війська здійснили шість атак у районах Часового Яру, Міньківки, Маркового та у напрямку Іжевки. Ще 26 атак противника українські військові відбили на Костянтинівському напрямку. Росіяни штурмували поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки, а також намагалися просунутися у напрямку Довгої Балки, Вільного, Новопавлівки, Торецького й Кучерового Яру.

На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 26 штурмових дій російських військ. Бої тривали в районах Удачного, Родинського та Гришиного, а також у напрямку Василівки, Новопавлівки, Білицького, Світлого, Нового Донбасу, Шевченка, Мирного та Сергіївки. Загалом на цих п’яти напрямках Донеччини за минулу добу зафіксували 100 бойових зіткнень.

Втрати російської армії за добу

За даними Генштабу, загальні втрати російських військ за минулу добу склали:

• 1330 військовослужбовців;
• 2 танки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 57 артилерійських систем;
• три реактивні системи залпового вогню;
• 11 наземних роботизованих комплексів;
• 1610 безпілотників;
• 355 одиниць автомобільної;
• 9 одиниць спеціальної техніки.

До теми:

Переселити на Сибір: пропагандист з рф пропонує вивезти мешканців окупованих територій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!