Люди року від Бахмут IN.UA. 12 історій, які не залишили нас байдужими

Семаковська Тетяна 14:00, 31 Грудня 2024

Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

Максим Потапчук / Facebook

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Пласт — це виховання лідерів суспільства. У Пласту немає обмежень по віку, і якщо ти пластун — то це на все життя. У нас є пластові друзі і подруги, яким по 80 років, 75 років, є по 40, по 50,

Максим Потапчук // активіст та військовий

Марина Жукова

Марина Жукова в Бахмуті / фото надане героїнею

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Своєю ілюстрацією “ялинки Бахмута” я хотіла дати людям можливість “прожити” емоції про втрату будинку і постаратися йти далі, вірити в краще, знаходити сили, щоб будувати нові домівки, нові міста та села, або відновлювати. “Прожити” хвилинку таких болючих емоцій і відпустити, щоб далі жити!

Марина Жукова // художниця

Співачка Valentayna

Співачка Valentayna / фото надала героїня

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайло Реуцький / фото надане героїнею

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Дехто ґрунтовно підготувався, їхали з валізами. А потім їх (ред.валізи) просто викидали на перон, тому що людям не було де стояти чи сісти. Займали оці треті полиці у потягу. Коли ми вже були у Києві, приїхали на вокзал, то ми порахували скільки людей у купе було. У плацкартному купе налічили 26 чоловік…,

пригадує бахмутянка  // у розмові

Олег Зонтов

Олег Зонтов / фото з соцмереж

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Каріна Тренбач / фото Facebook

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак / фото надане героїнею

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Я любила своє місто, хоч і не брала тоді такої активної участі у його громадському житті, але те, що відбувалося було так очевидно. Я не розмовляла українською, але не підтримувала росію в Донецьку. Для мене було очевидно, що це Україна і не може бути по-іншому,

Оксана Судак // активістка

Олександр Шередекін

Олександр Шередекін / фото надане побратимом

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

“Таких, як Саша, було мало”, “Саша був такий світлий, до нього всі тягнулися”, “Ніколи не чув, щоб він хоча б раз сказав щось погане”, “Яскравий, але дуже швидкий спалах у нашому житті”, “Саші нам дуже не стає, без нього важко”,

це цитати рідних людей // про військового Олександра Шередекіна.

Анастасія Македонська

Анастасія Македонська / фото надане героїнею

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: кількість атак зрівнялася з Покровським відтинком

Валентина Твердохліб 09:47, 4 Серпня 2026
слов'янський напрямок
Ситуація в районі Слов’янська / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Зріст атак фіксують і на Слов’янському напрямку, який за кількістю штурмів зрівнявся з Покровським. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 90 наступальних дій противника, що на 12 більше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 3 серпня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 35 штурмів противника. Окупанти атакували в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Русин Яру та в бік Новопавлівки.

На Покровському напрямку минулої доби російська армія провела 22 атаки. Окупанти атакували в районах Котлиного, Удачного, Новомиколаївки, в бік Нового Шахового, Шевченка, Матяшевого, Василівки, Мирного і Новопідгороднього.

Не поступається за кількістю атак і Слов’янський напрямок. Тут противник nt; атакував 22 рази, намагаючись просунутися в районах Закітного, Кривої Луки, Різниківки та в бік Миколаївки й Рай-Олександрівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районі Зарічного та в бік Дробишевого, Ставків і Діброви. Загалом минулої доби тут відбулося дев’ять боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів дві наступальні дії в районі Федорівки Другої та в бік Юрківки.

Втрати рф за 3 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 3 серпня російська армія втратила:

  • близько 1 240 військових;
  • 5 танків;
  • 4 бойові броньовані машини;
  • 55 артилерійських систем;
  • 4 РСЗВ;
  • 5 засобів ППО;
  • 12 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 792 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
  • 379 одиниць автомобільної техніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як українські FPV-дрони змінюють логістику російської армії на окупованій Донеччині

Валентина Твердохліб 18:00, 3 Серпня 2026
донецьку, fpv-дрони
Бійці ЗСУ запускають дрони по окупантах / ілюстративне фото Генштаб ЗСУ

ЗСУ все частіше завдають ударів по складах, маршрутах постачання та інших військових об’єктах на окупованій Донеччині. Дальність українських FPV-дронів зростає, і це дозволяє змінити хід війни.

Як українські дрони впливають на логістику окупантів, розповідає Бахмут IN.UA.

Як впливають війну удари українських дронів на окупованій Донеччині

Українські військові дедалі активніше працюють по російській логістиці та військовій інфраструктурі на ТОТ. Розширення дальності FPV-дронів дозволяє атакувати цілі на десятки кілометрів у тилу противника, ускладнюючи постачання російських військ на фронті. Під удар потрапляють логістичні маршрути, військові склади та інші важливі об’єкти.

У результаті змінюється тактика російської армії. Чим далі українські дрони можуть діставати ворожі цілі, тим складніше окупантам організовувати стабільне забезпечення своїх підрозділів.

Як удари по російській логістиці впливають на наступальні можливості армії рф? Чому FPV-дрони дедалі частіше використовують для роботи по цілях на відстані до 50 кілометрів? І як розширення зони ураження впливає на ситуацію на фронті, зокрема на Донеччині та в районі Бахмута? Про це розповідаємо у новому відео.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

слов'янський напрямок

Росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: кількість атак зрівнялася з Покровським відтинком

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Зріст атак фіксують і на Слов’янському […]

донецьку

Як українські FPV-дрони змінюють логістику російської армії на окупованій Донеччині

ЗСУ все частіше завдають ударів по складах, маршрутах постачання та інших військових об’єктах на окупованій Донеччині. Дальність українських FPV-дронів зростає, і це дозволяє змінити хід […]

опалення

Які категорії людей не зможуть отримати або втратять статус ВПО з жовтня 2026 року

Президент України підписав Закон №4924-IX, який оновлює законодавство щодо ВПО. Він запроваджує низку змін, що стосуються підтвердження статусу ВПО та підстав для його скасування. Закон набере […]

Оплата комуналки для ВПО: як не платити за послуги в покинутому житлі

Внутрішньо переміщені особи мають законне право не сплачувати за окремі комунальні послуги у житлі, де вони фактично не проживають. Про це розповіла Ольга Алтуніна, представник […]

16:15, 03.08.2026 Скопіч Дмитро
торецьк закупівлі

Торецька МВА придбала медалі на понад 93 тисячі гривень: аналіз липневих закупівель

У липні 2026 року Торецька МВА спільно зі своїми структурними підрозділами провела 13 державних закупівель. Загалом у липні для потреб Торецької громади придбали товарів та […]