Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У тимчасово окупованому Маріуполі російська адміністрація заявила про розподіл понад 200 “муніципальних квартир” та запуск “реєстрації ордерного житла”. Йдеться про нерухомість місцевих жителів, які були змушені покинути місто через війну. Квартири маріупольців визнають “муніципальними”.

Про це повідомила Маріупольська міська рада.

Окупанти розподіляють “муніципальні квартири” у Маріуполі

Так званий очільник міста заявив, що серед маріупольців старшого віку вже розподілили понад 200 квартир. Під “муніципальним житлом” окупаційна влада фактично має на увазі квартири українців, які залишили місто через бойові дії та окупацію.

Розподіл відбувається без подання заяв від людей. Це викликає обурення серед місцевих жителів, які вбачають у таких діях ризики корупції та непрозорого розподілу житла. Окупаційна адміністрація також оголосила про “реєстрацію ордерних квартир”. Мешканцям пропонують переоформити договори соціального найму та надати документи для “узаконення” проживання.

Йдеться про неприватизовані квартири, які формально вважаються муніципальними, та місцеві жителі зазначають, що така “реєстрація” може бути частиною схеми перерозподілу житла:

• якщо власник виїхав і не переоформив документи — квартиру можуть визнати “вільною”;
• нерухомість можуть перевести у “муніципальну власність”;
• житло можуть передати іншим особам без згоди законного власника.

Раніше також повідомлялося, що людей можуть заселяти без оформлення права власності, що дозволяє окупаційній владі зберігати контроль над нерухомістю.

До теми:

“За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Французька гуманітарна організація ACTED розпочала нову програму фінансової підтримки для вразливих категорій населення. Цього разу допомога спрямована на мешканців сільських населених пунктів Корюківської громади Чернігівської області.

Про це повідомили представники організації.

Грошова допомога від ACTED у Чернігівській області

Програма розрахована виключно на громадян, які належать до певних категорій вразливості та на момент її реалізації фактично проживають у визначених селах Корюківської громади. До переліку населених пунктів увійшли:

• Андронівки;
• Балясні;
• Бешівка;
• Білоцвільна Слобода;
• Богданівка;
• Бреє;
• Буда;
• Будаще;
• Бурківка;
• Верхолісся;
• Високе;
• Воловики;
• Голубівщина;
• Гуринівка;
• Гутище;
• Довга Гребля;
• Домашлин;
• Журавлева Буда;
• Забараївка;
• Западля;
• Кирилівка;
• Костянтинівка;
• Костюки;
• Кугуки;
• Лебідька;
• Лісове;
• Лубенець;
• Луковець;
• Лупасове;
• Майбутнє;
• Маховики;
• Наумівка;
• Нова Буда;
• Нова Гуринівка;
• Новоселівка;
• Озередь;
• Олександрівка;
• Олійників;
• Охрімецький;
• Парастосівське;
• Переділ;
• Перелюб;
• Петрова Слобода;
• Піски;
• Прібинь;
• Рейментярівка;
• Рибінськ;
• Роменівська Буда;
• Рудня;
• Савинці;
• Самотуги;
• Самсонівка;
• Салтугівка;
• Соснівка;
• Спичувате;
• Столипка;
• Сярдине;
• Тельне;
• Трудовик;
• Турівка;
• Тютюнниця;
• Ходівка;
• Хотіївка;
• Шишка;
• Шишківка.

Для участі у програмі домогосподарство обов’язково має підпадати під одну або кілька з наступних категорій:

• родини з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• сім’ї, які виховують дітей до 2 років;
• домогосподарства з вагітними жінками;
• родини, де є люди з інвалідністю 1 або 2 групи;
• сім’ї з особами, які мають тяжкі хронічні захворювання;
• домогосподарства з маломобільними людьми, які потребують постійного стороннього догляду;
• родини, що складаються з людей похилого віку (60+);
• сім’ї, які очолюють жінки або батьки-одинаки;
• домогосподарства, які безпосередньо постраждали від збройного конфлікту (мають частково або повністю зруйноване житло, поранення чи втратили членів родини).

Зазначається, що належність до однієї чи кількох категорій є обов’язковою умовою для реєстрації, проте це не гарантує автоматичного отримання коштів. Старостинські округи вже передали до організації ACTED наявні списки осіб зазначених категорій. Уточнити цю інформацію можна у своєму старостаті або зателефонувавши безпосередньо до благодійників.

Розмір виплат та способи отримання

Розмір фінансової допомоги становить 1 800 гривень на місяць на кожного члена домогосподарства. Виплата здійснюється одноразовим переказом одразу за всі 6 місяців.

Отримати кошти можна кількома способами на вибір:

• через відділення “Ощадбанку”;
• через “ПриватБанк”;
• через відділення “Укрпошти”;
• прямим переказом на картку для виплат будь-якого банку.

Необхідні документи

Під час реєстрації заявникам необхідно надати оригінали документів усіх членів домогосподарства. До цього переліку входять:

• паспорти громадян України;
• ідентифікаційні коди;
• свідоцтва про народження дітей;
• документи, які підтверджують факт проживання на території вказаної громади;
• банківські реквізити у форматі IBAN (якщо ви обрали спосіб зарахування грошей на картку).

Як подати заявку та куди звертатися

Процес прийому заявок триватиме в період з 1 квітня по 17 квітня 2026 року. Звернення приймаються у будні дні (з понеділка по п’ятницю) з 9:00 до 16:00.

Для реєстрації в програмі звертайтеся до кол-центру ACTED за номерами:

• +380 (67) 131 1002;
• +380 (63) 453 5710;
• +380 (95) 285 2984.

Крім того, працює лінія зворотного зв’язку, де приймають відгуки, коментарі та пропозиції щодо роботи організації (з 9:00 до 16:00 у робочі дні):

• 0 800 334 589;
• +380 (63) 219 9349;
• +380 (50) 459 5002;
• +380 (67) 134 6714.

Електронна пошта для звернень: [email protected]

Читайте також:

Винагорода за результат: кому з бахмутян дістались грошові нагороди за Чемпіонати України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!