Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів врегулював порядок роботи залізничного транспорту на час дії воєнного стану. Відтепер алгоритм дій на вокзалах, станціях та під час руху поїздів залежатиме від встановленого рівня повітряної загрози — жовтого або червоного.

Про це повідомили в “Укрзалізниці”.

Робота залізниці під час жовтого рівня загрози

За умов жовтого рівня небезпеки поїзди продовжують курсувати у звичному режимі. Дозволяється їхнє приймання та відправлення, а також проведення інших технологічних процесів. Посадка і висадка пасажирів на вокзалах, станціях та платформах не припиняється. Перебування на території вокзалів залишається на власний розсуд пасажирів, проте їх зобов’язані інформувати про рівень загрози та точне розташування найближчих укриттів.

Робота залізниці під час червоного рівня загрози

Встановлення червоного рівня загрози передбачає негайне припинення посадки та висадки пасажирів. Усіх пасажирів, працівників залізниці та інших відвідувачів переміщують до найближчих укриттів. При цьому рух поїздів, які вже перебувають у дорозі, не зупиняється автоматично. Рішення щодо продовження руху кожного окремого поїзда ухвалюється індивідуально, з огляду на оперативну ситуацію.

Моніторинг ситуації та заходи безпеки

Безпекову ситуацію цілодобово контролюють спеціальні моніторингові групи “Укрзалізниці”. У разі виявлення повітряних цілей, які становлять небезпеку, вони оперативно передають інформацію залізничникам для переміщення людей у безпечні місця.

Для уникнення скупчень компанія розосереджуватиме рухомий склад та пасажиропотоки. За необхідності рух конкретних рейсів може бути обмежений або тимчасово припинений.

Для інформування пасажирів використовуватимуть такі канали:

• гучномовці та інформаційні табло на станціях;
• офіційний сайт компанії;
• мобільний застосунок “Укрзалізниці”.

Крім того, компанія оприлюднить маршрути до укриттів та чіткі рекомендації щодо дій під час різних рівнів небезпеки. Також окремо передбачено захист для залізничників: працівників, які безпосередньо працюють із поїздами, забезпечать додатковими засобами індивідуального захисту, а саме захисними жилетами та шоломами.

Зазначимо, що затверджені правила діятимуть протягом усього періоду воєнного стану в Україні.

Читайте також:

“Укрзалізниця” тимчасово змінює маршрути поїздів: перелік затримок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало роз’яснення щодо виплати одноразової грошової допомоги “Зимова підтримка”. Сума виплати становить 19 400 гривень на одне домогосподарство. Наявність у членів сім’ї декількох підстав для отримання допомоги не збільшує її розмір.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога “Зимова підтримка”

Допомога передбачена для домогосподарств, у яких фактично проживає хоча б одна особа з визначених вразливих категорій:

• особи з інвалідністю та одинокі непрацездатні особи пенсійного віку;
• отримувачі житлових субсидій;
• внутрішньо переміщені особи, які отримують допомогу на проживання;
• багатодітні сім’ї та одинокі матері;
• сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю;
• отримувачі допомоги при народженні дитини;
• прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та патронатні вихователі.

Якщо людина має відповідний статус, але на дату звернення не отримує соціальних виплат, право на допомогу підтверджується документами. Працевлаштування не позбавляє особу з інвалідністю права на виплату. Одинокі пенсіонери, які не отримують надбавку на догляд, підтверджують свій статус актом обстеження матеріально-побутових умов.

Правила подання заяви та документи

формлення “Зимової підтримки” вимагає виключно особистої присутності заявника. Відправити документи поштою або через вебпортал Пенсійного фонду неможливо. Заяви приймають територіальні органи Пенсійного фонду, Центри надання адміністративних послуг та сільські, селищні або міські ради.

До заяви необхідно додати:

• документи, що посвідчують особу всіх членів домогосподарства;
• реєстраційні номери облікових карток платників податків;
• документ про місце реєстрації або фактичного проживання;
• довідки ВПО для переселенців;
• посвідчення про право на соціальні виплати.

Для осіб, чия інвалідність встановлена до 1 січня 2025 року, вимагається довідка МСЕК. Відомості про інвалідність, встановлену після цієї дати, перевіряються через електронні реєстри автоматично. У разі проживання без реєстрації складається акт обстеження факту проживання.

Територіальні умови

Право на допомогу визначається за фактичним місцем проживання на дату подання заяви. Громада має бути включена до відповідного переліку постанови № 1084. Реєстрація на тимчасово окупованих територіях не є перешкодою для отримання коштів за місцем фактичного проживання. Їхати до області реєстрації для оформлення заяви не потрібно. Якщо заявник евакуюється після подання документів, право на допомогу за опалювальний сезон 2026/2027 року зберігається.

Жителі Олександрівської та Черкаської громад Донецької області отримують виплати за кошти міжнародних та національних організацій. Вони подають заяви безпосередньо до військових адміністрацій.

Використання коштів та виплати

Заявник самостійно обирає спосіб отримання грошей: готівкою через відділення чи адресну доставку компанії “Укрпошта”, або безготівковим переказом на банківський рахунок. Кошти дозволено витрачати на оплату електроенергії, газу, комунальних послуг, придбання дров або теплого одягу. Надавати чеки чи квитанції до Пенсійного фонду після використання грошей не потрібно.

Отримання 19 400 гривень не враховується до середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Ця виплата не призводить до втрати права на житлову субсидію чи інші види соціальної допомоги.

Для перевірки статусу громади та отримання додаткових консультацій щодо “Зимової

Читайте також:

Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!