Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

15 травня відбувся перший етап обміну полоненими між Україною та росією у форматі 205 на 205. У межах домовленостей 205 українських військовослужбовців повернулися додому після російського полону. Серед звільнених — бійці різних підрозділів Збройних сил, Нацгвардії та інших силових структур.

Про це повідомив Володимир Зеленський, Президент України.

Обмін 15 травня: хто з українських військових повернувся з полону

15 травня відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та росією. Сторони передали одна одній по 205 полонених, у результаті чого додому повернулися 205 українських захисників, серед яких представники:

• сухопутних військ;
• десантно-штурмових військ;
• військово-морських сил;
• сил територіальної оборони;
• повітряних сил;
• сил безпілотних систем;
• національної гвардії;
• державної прикордонної служби;
• державної спеціальної служби транспорту.

Серед звільнених рядові, сержанти та офіцери. Більшість із них , як зазначає Володимир Зеленський, перебували в російському полоні ще з 2022 року. Вони захищали Україну в Маріуполі і “Азовсталь”, на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках та ЧАЕС.

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу. Багато з них тривалий час перебували у полоні.

Читайте також:

• Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення
• Обмін полоненими 23 липня: в Україну повертаються тяжкопоранені захисники
• Новий обмін 4 липня 2025 року: хто повернувся до України після російського полону
• Повернення додому: 15 фотографій українців після обміну 4 липня 2025 року
• Обмін полоненими 26 червня 2025 року: хто повернувся до України
• Новий обмін полоненими: кого вдалося повернути до України 20 червня
• Обмін 19 червня: звільнено українців з важкими пораненнями після 3 років у полоні
• З полону повернулися офіцери, молоді воїни та оборонці Маріуполя — обмін 14 червня
• Обмін полоненими 12 червня: Україна повернула важкопоранених військових
• Обмін 10 червня. Україна повернула важкопоранених захисників з російського полону
• Перші фото вдома: 35 світлин звільнених з полону українців
• Обмін полоненими 9 червня – 30 фото звільнених Героїв
• Обмін 1000 на 1000: імена всіх українців, які повернулися з полону. Повний список
• Обмін 307 на 307: Україна повернула додому ще три сотні людей. Хто серед звільнених
• 307 українських героїв повернулися додому: перші фото після полону
• Обмін полоненими 6 травня: хто повернувся додому з російського полону – офіційний список
• Повернення додому: перші фото звільнених з полону українських військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд встановив розміри матеріальної допомоги до Дня Незалежності України. Вона передбачена для ветеранів війни, людей з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.

Розміри допомоги для кожної категорії отримувачів наведені в Постанові Кабміну № 602.

Розміри грошової виплати до Дня Незалежності

Уряд ухвалив рішення про виплату разової грошової виплати до Дня Незалежності України. Отримати її можна буде до 24 серпня 2026 року.

Розміри допомоги будуть різні для різних категорій отримувачів. Зокрема, виплати для людей з інвалідністю внаслідок війни, колишнім малолітнім, яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років, в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, людям з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, варіюватимуться від групи інвалідності:

• I група — 3 100 гривень;
• II група — 2 900 гривень;
• III група — 2 700 гривень.

Серед отримувачів виплат також будуть:

• учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в місцях примусового тримання їх батьків. Розмір виплати — 1 000 гривень;
• люди, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Розмір виплати — 3 100 гривень;
• члени сімей загиблих, померлих ветеранів війни, члени сімей загиблих, померлих захисників і захисниць України, дружини та чоловіки померлих людей з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружини та чоловіки померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя людьми з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. Розмір виплати — 650 гривень;
• учасники війни та колишні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, люди, яких насильно вивезли на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога. Розмір виплати — 450 гривень.

Читайте також:

• 1 500 гривень допомоги можуть отримати ВПО з Донеччини, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
• У США виділили 77 млн для “Карітас України”: яку допомогу зможуть отримати ВПО
• Держава виділила 1,5 мільярда гривень на житло для переселенців: як регіони розподіляють фінанси

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!