Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні 2026 року Соледарська міська рада та її структурні підрозділи зменшили обсяг фінансування через закупівлі майже у шість разів — з понад 79 тисяч гривень у травні до 13,6 тисячі гривень.

Детальніше про витрачені кошти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Витрати управління освіти Соледара у червні 2026 року

У червні 2026 року загальна сума витрат через систему електронних торгів Prozorro у Соледарі склала 13 663,20 гривні. Сама Соледарська міська рада не проводила жодної закупівлі протягом першого місяця літа. Усі фінансові операції здійснив виключно один структурний підрозділ, а саме управління освіти.

Воно провело три закупівлі. Бюджетні кошти спрямували на організацію дозвілля, творчості та оплату послуг фахівців. Перелік завершених процедур виглядає наступним чином:

• професійні дизайнерські послуги з облаштування фотозони вартістю 9 800 гривень;
• набори для вишивання нитками “Барвиста вишиванка” для створення рушників розмірами 48х170 та 28х120 із п’яльцями діаметром 19,5 за 2 612 гривень;
• набори алмазної мозаїки з акриловим лаком на загальну суму 1 251,20 гривні;

Порівняння червневих показників із закупівлями у травні

У травні 2026 року фінансова активність була значно вищою. Закупівлі тоді проводили безпосередньо Соледарська міська рада та управління соціального захисту населення. Основна частина витрат у попередньому місяці стосувалася підтримки робочого стану транспорту.

Сумарно на послуги з технічного обслуговування, поточний ремонт автомобільного транспорту, а також придбання запасних частин і матеріалів для вантажівок, фургонів та легковиків соледарські структури витратили 79 207,48 гривні.

Порівняння даних показує, що у червні обсяг фінансування через публічні закупівлі зменшився майже у шість разів — з понад 79 тисяч гривень у травні до 13,6 тисячі гривень у червні. Також повністю змінився профіль витрат: від ремонту автомобілів фінансування перейшло до закупівлі матеріалів для творчості та дизайнерських послуг.

Читайте також:

1 млн грн на закупівлі: що придбала Бахмутська лікарня у травні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У ніч проти 6 липня російська армія масовано атакувала Київ. Дізнайтеся адреси, графіки роботи та телефони оперативних штабів допомоги постраждалим у районах міста.

Детальніше про те, де розмістили оперативні штаби з надання допомоги в Києві повідомили в Київській міській військовій адміністрації.

Масована атака на Київ у ніч проти 6 липня: адреси штабів допомоги

У ніч проти 6 липня російська армія здійснила масовану атаку на Київ. Для надання допомоги місцевим мешканцям, які постраждали внаслідок обстрілу, у районах столиці розгорнули оперативні штаби. Дані про роботу пунктів підтримки оприлюднив Тимур Ткаченко, начальник Київської міської військової адміністрації.

Зазначимо, що станом на 12:20 в Києві зафіксували 12 підтверджених жертв російської атаки. Також, після звіряння відомостей від медиків, маємо 49 поранених у столиці.

Робота штабів у Дарницькому районі

У Дарницькому районі оперативні штаби приймають громадян за двома адресами. Отримати допомогу можна на вулиці Урлівській, 23б, а також на вулиці Зарічній, 1в.

• графік роботи пунктів: до 16:00;
• телефон для довідок: +380 (98) 478 1190.

Допомога у Подільському районі

Мешканці Подільського району мають можливість звернутися до двох пунктів підтримки. Перший розташований на вулиці Світлицького, 35б. Другий штаб розгорнули у приміщенні школи №6 на вулиці Гонгадзе, 20і.

• графік роботи пунктів: до 19:00;
• телефони для довідок: +380 (44) 425 2525; +380 (44) 425 6182.

Оболонський район та електронні сервіси

В Оболонському районі функціонує один оперативний штаб для постраждалих. Він розташований на вулиці Кирилівській, 152.

• графік роботи пункту: до 19:00;
• телефони для довідок: +380 (66) 356 3520; +380 (50) 268 0324.

Контакти всіх оперативних штабів, а також повна інформація про можливу підтримку для постраждалих мешканців столиці доступні у спеціальному чат-боті “єОпора“.

Читайте також:

Житлові ваучери та іпотека: Україна отримає 140 мільйонів євро для підтримки переселенців і ветеранів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!