Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні 2026 року Бахмутської МВА ухвалила рішення про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер ця комунальна установа називається Центром надання соціальних послуг Бахмутської міської ради. Разом з перейменуванням затвердили нове положення про діяльність центру, а його фахівці отримали розширений функціонал для надання допомоги. Фонд заробітної плати на місяць за посадовими окладами працівників складатиме 324 218 гривень.

Скільки працівників буде в Центрі надання соціальних послуг і яку зарплату вони отримуватимуть, повідомляє Бахмут IN.UA.

Штатний розпис Центру надання соціальних послуг Бахмутської міськради

У травні 2026 року начальник Бахмутської МВА ухвалив розпорядження про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер він називається комунальною установою “Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”, скорочено — КУ “ЦНСП Бахмутської міської ради”. Структурні підрозділи центру проводитимуть соціальну роботу та надаватимуть соціальні послуги людям і сім’ям, які належать до вразливих груп та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

25 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про затвердження загальної чисельності, структури та штатного
розпису комунальної установи. Структура центру передбачає апарат та три відділення. Загалом у різних підрозділах працюватимуть 24,5 штатних одиниць.

В апараті центру передбачено 3,5 штатних одиниць:

• директор;
• провідний бухгалтер;
• провідний юрисконсульт;
• водій автотранспортних засобів (0,5 штатної одиниці).

У відділенні соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю передбачено 7 штатних одиниць:

• завідувач відділення;
• провідний психолог;
• фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб;
• фахівець із соціальної роботи (4 штатні одиниці).

У відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги передбачені 8 штатних одиниць:

• завідувач відділення;
• соціальний працівник;
• інструктор з масажу;
• швачка (3 штатні одиниці);
• перукар (2 штатні одиниці).

У відділенні соціальної допомоги вдома передбачені 6 штатних одиниць:

• завідувач відділення;
• фахівець із соціальної допомоги вдома;
• соціальний робітник (4 штатні одиниці).

Посадові оклади працівників Центру надання соціальних послуг Бахмутської міськради

Фонд заробітної плати на місяць за посадовими окладами складає 324 218 гривень.

Найвищий оклад передбачений для директора центру — 22 383 гривень. Найнижчий оклад затверджений для водія автотранспортних засобів, який працюватиме на 0,5 ставки — 4 728 гривень.

Шестеро працівників матимуть оклад у 15 788 гривень. Таку суму отримуватимуть:

• провідний бухгалтер;
• провідний юрисконсульт;
• провідний психолог;
• завідувач відділення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
• завідувач відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги;
• завідувач відділення соціальної допомоги вдома.

Для інших посад передбачені такі оклади:

• фахівець із соціальної роботи — 15 008 гривень;
• фахівець із соціальної допомоги — 15 008 гривень;
• соціальний працівник — 14 228 гривень;
• інструктор з масажу — 12 580 гривень;
• соціальний робітник — 12 580 гривень;
• швачка — 8 675 гривень;
• перукар — 8 675 гривень;
• фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб — 6 836 гривень.

Штатний розпис та посадові оклади для Центру надання соціальних послуг запрацюють з 1 липня.

Читайте також:

• Скільки комунальної техніки вдалося евакуювати з Бахмута та як її використовують
• На підтримку бахмутян додатково виділили 216 мільйонів гривень: що відомо
• Скільки грошей виділять на забезпечення роботи Бахмутської міськради та виконавчих органів у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “До України з любов’ю” відкрив прийом заявок на безкоштовне проживання для родин, які постраждали внаслідок бойових дій. Внутрішньо переміщені особи мають можливість отримати тимчасовий прихисток у новозбудованому житловому комплексі на території Київської області.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Набір на безкоштовне житло для ВПО на Київщині

Програма розрахована на родини, які змушені були залишити свої домівки та раніше проживали на тимчасово окупованих територіях або в районах ведення активних бойових дій. Під час відбору кандидатів організатори надаватимуть перевагу сім’ям, які виховують дітей.

Учасників програми розміщуватимуть у сучасних таунхаусах. Нове містечко для переселенців наразі будується у селі Дмитрівка Київської області за півтора кілометра від Варшавської траси. Заселення першої черги мешканців попередньо заплановане на жовтень 2026 року.

Які дані необхідні для заявки

Для участі у відборі претенденти мають заповнити електронну форму. В анкеті потрібно надати детальну інформацію про родину:

• адреса електронної пошти;
• прізвище, ім’я та по батькові;
• поточний вік;
• контактний номер телефону;
• ідентифікаційний податковий номер;
• інформація про наявність зруйнованого майна та його розташування;
• повна адреса реєстрації місця проживання;
• поточна адреса та умови проживання із зазначенням вартості оренди;
• наявність довідки ВПО, оформленої у період з 2022 по 2026 роки;
• склад сім’ї із зазначенням даних про всіх членів, їхнього віку та місця навчання чи роботи;
• загальний розмір доходу родини.

До заявки необхідно завантажити спільну фотографію всіх членів родини, які планують проживати в таунхаусі. Розмір файлу не повинен перевищувати 10 мегабайтів.

Окремим блоком в анкеті є розповідь про історію сім’ї під час війни. Організатори просять заявників описати найважчий момент від початку повномасштабного вторгнення та згадати про втрачені речі, які мають для них особливе значення.

Також необхідно розповісти про вплив війни на дітей, їхні спогади про минуле життя та зміни, з якими вони зіткнулися. Учасників просять описати одну подію, яка найкраще ілюструє пережитий досвід, та поділитися найціннішим спогадом з довоєнного часу. Надана інформація допоможе фонду та потенційним партнерам краще зрозуміти життєві обставини кожної родини.

Читайте також:

Уряд обмежив використання житлових ваучерів для ВПО: що змінюється

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!