Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні 2026 року Бахмутська МВА затвердила надання нового виду матеріальної допомоги ветеранам війни та членам сімей загиблих захисників і захисниць. Вони можуть отримати до 200 тисяч гривень на покриття першого внеску за іпотекою. Рішення про надання грошової допомоги ухвалює комісія, створена Бахмутською МВА. До її складу входять понад десятеро осіб.

Хто увійшов до складу комісії, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 247рр.

Допомога ветеранам на іпотеку, склад бахмутської комісії

Бахмутська міська військова адміністрація створила комісію з надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень ветеранам війни. Вона розглядатиме заяви від людей та ухвалюватиме рішення про виділення матеріальної допомоги на покриття першого внеску за іпотекою ветеранам війни та членам сімей загиблих захисників і захисниць.

Головою комісії призначено Сергія Родіна — заступника міського голови. Заступником голови комісії стала начальниця Управління соціального захисту населення Інна Сподіна, а секретаркою — Оксана Ритова, заступниця начальника відділу бухгалтерського обліку і звітності Управління соціального захисту населення.

Серед членів організаційного комітету:

• Олександр Бабенко — голова правління громадської організації “Ми з Україною”;
• Олександр Бондарєв — директор комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Захаренко — начальниця відділу правового та кадрового забезпечення Управління соціального захисту населення;
• Наталія Семенець — заступниця начальника відділу соціальної і ветеранської політики Управління соціального захисту населення;
• Костянтин Семиряд — головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міськради;
• Юлія Стрижченко — начальниця відділу обліку та звітності Фінансового управління;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку;
• Надія Трофимова — заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Читайте також:

• Як оформити допомогу, якщо дитина отримала поранення внаслідок війни
• ВПО у п’яти областях можуть отримати відшкодування оренди житла: умови програми
• Зимова допомога для прифронтових громад: родини з дітьми отримають 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України виділяє понад п’ять мільярдів гривень на фінансування житлових сертифікатів.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Уряд спрямовує нові кошти на компенсації за знищене житло

Уряд виділяє 5,14 мільярда гривень на компенсації українцям за знищене житло в межах державної програми “єВідновлення”. Фінансові ресурси для цього надає Банк розвитку Ради Європи. Це надходження є першим за останні місяці фінансуванням житлових сертифікатів. Виділена сума дасть можливість 3,6 тисячі родин реалізувати свої документи та придбати нові оселі замість втрачених.

Державна компенсація за знищене майно надається за кількома напрямками. Зокрема, громадяни можуть отримати допомогу у вигляді житлового сертифіката на придбання квартири або будинку, який також дозволяється використати як перший внесок за програмою “єОселя”, або ж у формі цільових коштів для самостійної відбудови будинку на власній земельній ділянці. Середня сума одного сертифіката становить 1,3 мільйона гривень, а термін його дії складає п’ять років.

Водночас загальна потреба у фінансуванні залишається значною. За офіційними даними, понад 88 тисяч родин вже отримали житлові сертифікати, з яких понад 33 тисячі успішно скористалися ними та придбали нове житло. При цьому близько 55 тисяч власників виданих сертифікатів продовжують очікувати на надходження фінансування.

Для покриття цих потреб уряд має посилити роботу та активніше залучати ресурси міжнародних партнерів. Відбудова України є насамперед відновленням життя людей, де кожна родина має отримати можливість повернути собі власну домівку.

Читайте також:

Як оформити допомогу, якщо дитина отримала поранення внаслідок війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!