Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щоб отримати статус учасника бойових дій (УБД) у 2025-2026, військовий або військова має підтвердити свою участь у захисті держави. Для цього командир частини подає до відповідної комісії довідку та інші документи, що засвідчують виконання бойових або службових завдань.

Детальніше про те, які документи потрібні для підтвердження участі у бойових діях — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які документи потрібні, щоб підтвердити УБД

Для надання статусу учасника бойових дій (УБД) військовослужбовцю, який брав безпосередню участь у бойових діях, командир військової частини або органу військового управління протягом 30 календарних днів зобов’язаний подати на розгляд комісії довідку про участь військового у виконанні бойових чи службових завдань.

Отримати посвідчення УБД в Україні наразі можуть наступні категорії громадян:

• військові Збройних Сил України;
• військові Територіальної оборони України;
• військові Нацгвардії України;
• представники СБУ;
• представники Служби зовнішньої розвідки;
• представники Держприкордонслужби;
• представники Державної спеціальної служби транспорту;
• військовослужбовці з військових прокуратур;
• поліцейські;
• особи рядового, начальницького складу ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби;
• особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 відповідно до Закону України Про забезпечення участі цивільних осіб в захисті України у складі добровольчих формувань у взаємодії із ЗСУ, ДПСУ, Нацполіцією, НГУ, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України формуваннями брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України;
• співробітники Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в супротиві ворогу.

Зазначимо, що статус УБД можуть отримати як чинні службовці, так і звільнені зі служби.

Довідка оформлюється на підставі щонайменше одного з таких документів:

• бойове донесення;
• журнал бойових дій (оперативних завдань);
• вахтовий журнал;
• польотний лист;
• книга служби;
• наказ про залучення до бойових або службових заходів;
• відомості про виконання розвідувальних завдань;
• довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

У документі обов’язково має бути вказано розділ “Перебування в районах ведення бойових дій”, де зазначаються конкретні області, райони та населені пункти, у яких військовослужбовець виконував завдання.

Ці дані потрібні для перевірки відповідності територій районам воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних сил України.

Як оформити статус УБД офлайн

Для того, щоб військовослужбовець, демобілізований або їх представники, могли оформити статус УБД потрібно звернутися зі спеціальною заявкою до Комісії того органу військового управління, якому підпорядкована військова частина, де військовослужбовець проходить або проходив військову службу.

При цьому потрібно надати наступні документи:

• заява у паперовій формі;
• згода на збір та обробку персональних даних;
• дві кольорові фотокартки розміром 3×4 сантиметри на матовому папері, зображення обличчя має заповнювати 65−70% фотокартки (для осіб, звільнених з військової служби, які отримуватимуть посвідчення УБД у ТЦК, не додаються);
• документи, які містять докази та підтверджуючі факти виконання військовим або особою, звільненою з військової служби, особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань для захисту України.

У випадку, якщо заявник не знає, якому органу військового управління підпорядкований його підрозділ, то заявку необхідно надіслати на адресу виду (роду) військ, якому він підпорядкований, або напряму до МОУ.

Як оформити УБД в Дії

Оформлення УБД в Дії значно спростило процес формування лише заяви на отримання відповідного статусу, яку потім особа має передати своєму командиру, під керівництво якого вона воювала, або напряму до Комісії. 

Якщо мова йде звільненого з військової служби або їх представника, то потрібно сформувати заявку, підписати її за допомогою Дія. Підпис, а потім відправити на адресу електронної пошти [email protected]. При цьому потрібно додати ще:

• згоду на збір та обробку персональних даних в 1 примірнику;
• дві кольорові фотокартки розміром 3×4 сантиметри в електронному вигляді у форматі JPG чи JPEG. Зображення обличчя має заповнювати 65−70% фотокартки;
• документи, які містять докази та підтверджують факт особою бойових (службових) завдань.

Строк надання послуги становить 30 днів.

Читайте також:

Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Костянтинівці на Донеччині російський дрон атакував автомобіль міської військової адміністрації. Двоє співробітників отримали поранення, пошкоджено броньовану автівку.

Про це повідомив начальник Костянтинівської МВА Сергій Горбунов.

Російський дрон атакував авто міської адміністрації у Костянтинівці

13 листопада російські війська атакували FPV-дроном автомобіль міської військової адміністрації у Костянтинівці, Донецька область.

За словами Сергія Горбунова, голови Костянтинівської МВА, внаслідок удару поранено двох співробітників адміністрації, пошкоджено броньований автомобіль, на якому вони пересувалися.

В момент удару, як додає Сергій Горбунов, співробітники адміністрації займалися фіксацією пошкоджених будинків, а також доставленням палива для генераторів у місцеві “Пункти незламності”.

Читайте також:

Костянтинівка — другий Покровськ: як проходить евакуація цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!