Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 18 по 20 вересня на окупованій Донеччині планують провести псевдовибори. Російські партії представили свої оновлені передвиборчі програми. Документи визначають пріоритети кожної політичної сили в економіці, соціальній сфері та зовнішній політиці. Редакція проаналізувала ініціативи чотирьох партій — “єдиної росії”, лдпр, кпрф та “нових людей”, — за які пропонуватимуть голосувати мешканцям на тимчасово окупованих територіях.

Детальніше про те, які програми мають найпопулярніші партії в рф — в матеріалі Бахмут IN.UA.

“Єдина росія”

Партія “єдина росія” йде на вибори з оновленою програмною стратегією, орієнтованою на поєднання технологічного оновлення економіки з розширенням соціальних зобов’язань держави. У центрі уваги політичної сили перебуває економіка та інновації, де пропонується “прискорити цифрову трансформацію та роботизацію виробництв виключно на базі вітчизняного обладнання та програмного забезпечення”. 

Вже традиційно партія “єдина росія” обіцяє “збільшення пенсій”, “розширення використання материнського капіталу” (зокрема на ремонт житла та оплату послуг дитсадків) і “запровадження щорічних виплат для працюючих батьків із двома й більше дітьми”. Охорона здоров’я охоплює розширення мережі національних дослідницьких центрів та переоснащення перинатальних центрів.

Також путінська партія обіцяє розробку комплексних майстер-планів для розвитку міст і агломерацій, капітальний ремонт шкіл і дитсадків, а також нібито створення сучасних університетських кампусів, тоді як в екологічній сфері пріоритетом визначено запровадження системи роздільного збору сміття та створення потужностей для переробки твердих побутових відходів.

Лдпр

Програма лдпр під назвою “100 днів перетворення росії” побудована на обіцянках швидких та радикальних реформ одразу після формування нового складу парламенту. Ця партія обіцяє зниження податкового навантаження для громадян та посиленні фінансової підтримки регіонів. Податкова революція передбачає встановлення нульового податку на доходи фізичних осіб для зарплат до 50 тисяч рублів, а для вчителів, лікарів і працівників промисловості — до 100 тисяч рублів, тоді як для надвисоких доходів пропонується запровадити податок на розкіш та підвищити ставки до 45%.

Пенсії та зарплати бюджетників партія обіцяє індексувати щонайменше на 20% щорічно. Житлові ініціативи охоплюють створення “Народної іпотеки” зі ставкою 3%, безкоштовну видачу земельних ділянок під забудову з готовою інфраструктурою та запровадження “материнської зарплати” для багатодітних матерів. Міграційна політика пропонує законодавчо закріпити пріоритет місцевих громадян при працевлаштуванні, збільшити вартість трудового патенту вдвічі, скасувати соціальні субсидії для мігрантів та видворяти безробітних іноземців разом із їхніми родинами. Окрім цього, пропонується залишати більшу частину податкових надходжень у місцевих та регіональних бюджетах, створюючи стимули для самостійного нарощування доходів територіями.

Кпрф

Кпрф представила “Програму перемоги”, яка базується на ідеях планової економіки, масштабної націоналізації та жорсткого державного контролю. Економічний блок вимагає повернути у державну власність стратегічні галузі економіки, системоутворюючі банки та підприємства з видобутку корисних копалин, а також запровадити державне регулювання цін на соціально значущі товари і скасувати податок на додану вартість. 

Соціальний захист населення передбачає підвищення мінімальної заробітної плати до 45 тисяч рублів, повернення пенсійного віку до рівня 60 років для чоловіків і 55 для жінок, а також обмеження максимальних витрат родин на комунальні послуги позначкою у 10% від загального доходу, причому у разі народження третьої дитини пропонується повністю списувати іпотечні борги. Реформа системи влади охоплює суттєве скорочення апарату чиновників, запровадження виборності голів місцевого самоврядування і суддів, а також створення механізмів відкликання депутатів та губернаторів у разі їхньої бездіяльності.

“нові люди”

Партія “нові люди” у своєму маніфесті “12 кроків до країни, в якій хочеться жити” орієнтується насамперед на підприємців, молодь та ІТ-сектор. Її мета, це залучити нових прихильників і перетворити їхню підтримку на голоси на виборах.

Серед основних пропозицій партії — спрощення ведення бізнесу та зменшення кількості державних обмежень. Зокрема, пропонують спростити відкриття бізнесу, заборонити блокувати рахунки громадян і компаній без рішення суду та запровадити трирічні податкові канікули для технологічних стартапів із виручкою до 30 млн рублів.
У сфері цифрових технологій партія виступає за те, щоб обмежувати доступ до сайтів лише за рішенням суду, відмовитися від масових блокувань в інтернеті та створити державний фонд для підтримки проєктів у сфері штучного інтелекту, робототехніки й біотехнологій.

Для молоді пропонують будувати державне орендне житло зі ставками на 40–50% нижчими за ринкові. Також у школах із п’ятого класу хочуть зробити обов’язковим вивчення програмування, основ права та медіаграмотності.

Погляд партій на війну та тимчасово окуповані території

У передвиборчих програмах кожна з партій визначила своє ставлення до війии та майбутнього тимчасово окупованих територій.

“Єдина Росія” зосереджується на мілітаризації соціальної сфери, інтегрувавши до своєї програми заходи з підтримки учасників бойових дій, гарантуючи їм комплексну медичну реабілітацію, освітні пільги та можливості для професійної перепідготовки і самореалізації. 

ЛДПР вимагає максимальної концентрації ресурсів для досягнення цілей військової операції, нарощування потужностей оборонно-промислового комплексу та закріплення єдиного федерального статусу для учасників боїв з наданням пільг і виплат через систему “єдиного вікна”. 

КПРФ поєднує соціалістичну риторику з жорсткими патріотичними заявами, розглядаючи національну політику через призму утримання територіальної стабільності та повної інтеграції захоплених населених пунктів під виглядом підтримки історичних регіонів, де безпека країни потребує повного державного контролю над стратегічними підприємствами та армією.

“Нові люди” використовують більш стриману риторику під гаслом “Росія для життя”, не роблячи воєнну тематику стрижнем своєї програми, натомість активно нагадуючи виборцям про своє голосування в парламенті проти підвищення призовного віку до 30 років і виступаючи проти надмірних заборон та обмежень з боку держави.

Читайте також:

Яке майбутнє у МВА з окупованих територій: редакція поспілкувалася з експертами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Святогірській лаврі стався напад на служителів. Його скоїла група людей, їхні особи поки невідомі. Внаслідок нападу загинув чернець, ще двоє людей отримали поранення.

Подробиці нападу розповіли у пресслужбі Святогірської лаври.

Напад у Святогірській лаврі: подробиці

23 серпня, близько 11:00, в районі Свято-Миколаївського храму на території Святогірської Лаври стався напад на мешканців обителі. Його вчинила група людей, їхні особи поки не встановили.

Нападники вбили ченця Варсонофія Турянського. Ножові поранення отримали інок Григорій та біженець Андрій Кирієнко, який проживав в обителі. Після нападу інок Григорій спустився до братських корпусів і повідомив про те, що сталося. На місце викликали поліцію.

Поранених перевезли до Слов’янська. Там їм надали необхідну допомогу. У інока Григорія виявили близько чотирьох ножових поранень, серед яких проникне поранення легені. Андрій Кирієнко перебуває у важчому стані, у нього теж поранена легеня. Обидва чоловіки втратили багато крові.

Наразі поранених перевезли для подальшого лікування в Харків. Там вони перебувають під наглядом лікарів.

За фактом нападу правоохоронці відкрили кримінальну справу. Тривають слідчі дії.

Читайте також:

• Донецька прокуратура повідомила про підозру росіянину, який стратив українського полоненого
• В Африці загинув пілот пвк “Вагнер”, який, ймовірно, брав участь в боях за Бахмут
• У Севастополі підірвали чоловіка: загиблим, ймовірно, є капітан військово-морського флоту рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!