Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Білоцерківщина та безпосередньо місто Біла Церква об’єднують у собі природні, історичні та культурні об’єкти. Регіон має розвинений туристичний напрямок, що базується на збереженій архітектурі часів Київської Русі та ХІХ століття, а також на ландшафтних парках і природних рекреаційних зонах.

Детальніше про те, куди можна сходити Білоцерківщині — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Парк “Олександрія”

Ландшафтний парк “Олександрія” займає площу понад 200 гектарів і є найбільшим в Україні. На території збереглися багатовікові дуби та липи, а також розташовані архітектурні споруди у вигляді колон, арок і невеликих палаців. Інфраструктура включає озера з можливістю прокату човнів і водоспади, територію населяють білки. Парк розташований за 15 хвилин ходьби від центру міста, також доступне автобусне сполучення. Локація відкрита для відвідувачів щодня з 8:00 до 20:00, вхід безкоштовний.

Урочище “Голендерня”

Урочище “Голендерня” є заплавною дібровою, яка офіційно входить до складу дендропарку “Олександрія”. Від основної частини парку ця територія відокремлена річкою Рось. На ділянці виявлено 70 видів дерев, серед яких хвойні, листяні, кущові рослини та одна ліана. З території відкривається вид на Палієву гору. Також тут розташоване озеро Змієве, де на колодах фіксується присутність черепах.

Замкова гора

Локація пов’язана з періодом Київської Русі — на цьому місці князь Ярослав Мудрий збудував замок. Наразі оборонної споруди не залишилося, проте з височини відкривається панорама річки Рось та міста. Замкова гора розташована на вулиці Дружби, 4, за 5 хвилин ходьби від центру. Доступ на територію відкритий цілодобово на безоплатній основі.

Білоцерківський театр імені Панаса Саксаганського

Театр імені Панаса Саксаганського є культурним осередком міста. У репертуарі закладу присутні комедії, драми, концерти та дитячі казки. У приміщенні також працює театральний буфет. Заклад розташований у провулку Клубному, 1, до нього курсує міський транспорт. Установа працює щодня, ціна квитків залежить від конкретної постановки.

Городище Білої Церкви

Об’єкт демонструє планування міст періоду Київської Русі. З локації проглядається річка Рось та навколишні території. Городище розташоване поблизу села Піщана, куди можна дістатися автомобілем або рейсовим автобусом з Білої Церкви.

Комплекс водяних млинів у Городищі-Пустоварівському

Село Городище-Пустоварівське розташоване за 12 кілометрів на північ від Володарки. Індустріальний комплекс другої половини ХІХ століття розташований на обох берегах річки Рось — у Городищі-Пустоварівському та селі Щербаки. На правому березі знаходиться кам’яний триповерховий млин, на лівому — цегляний чотириповерховий. Об’єкт охоплює три комори, греблю зі шлюзами, підпірну стіну та підвісний міст. Один із млинів переобладнаний під житлове приміщення, інший працює на електроенергії та містить старовинні механізми, частина з яких функціонує, а інші мають статус експонатів.

Богуславське гранітне оголення

Гранітне оголення, відоме як гранітна “яма”, являє собою острів із валунів між двома рукавами річки Рось. Вік каменів становить близько двох мільярдів років. Скелі з червоного та сірого граніту сягають 10-12 метрів у висоту та формують каньйон довжиною 1,5 кілометра. На території наявні річкові пороги та глибока ванна з водою, поряд із якою розташовані ще дві менші. Біля однієї з них збудований підвісний пішохідний “Міст Закоханих”.

Парк “Острів Сакури” у Володарці

Парк на штучному острові річки Рось у селищі Володарка розпочав роботу у 2019 році. На території площею 1,6 гектара облаштовані тематичні зони, дитячий майданчик, альтанки та лавки. У парку ростуть живі сакури, восени цвітуть хризантеми, а також встановлені штучні дерева. Тематичний маршрут включає буддійську пагоду, грот із фонтанами, ворота торії, Сад каменів, античну колонаду та скульптури слонів Наумана, Левіафана, африканських тварин і корабля Колумба.

Читайте також:

Водні курорти України: 8 локацій для відпочинку та оздоровлення, на які варто звернути увагу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується для забезпечення прозорості у прийнятті рішень про придатність до військової служби на підставі реального стану здоров’я.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як проходить ВЛК у 2026 році

Військово-лікарська комісія здійснює медичний огляд для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я. Комісія не проводить лікування чи глибоку діагностику, фіксуючи лише поточний стан здоров’я особи. Окремого закону, який регулює діяльність таких комісій, немає. У своїй роботі фахівці при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки керуються законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постановою Кабінету Міністрів № 560, Основами законодавства про охорону здоров’я та галузевими медичними стандартами.

Під час воєнного стану проходження медичного огляду є обов’язковим для військовозобов’язаних, які отримали направлення чи повістку від територіального центру комплектування. Огляд мають пройти колишні “обмежено придатні”, які не пройшли повторну перевірку після скасування цього статусу у 2024 році. Медичний огляд проходять кандидати на службу за контрактом та діючі військовослужбовці, стан здоров’я яких потребує перегляду через поранення. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою, які здобули диплом після 2025 року, повинні пройти комісію протягом 60 днів після автоматичного внесення до військового обліку.

Особи, які мають бронювання або оформлену відстрочку, не проходять комісію. Виняток становлять випадки добровільного проходження, підписання контракту на службу або наявність статусу “непридатного у мирний час, обмежено придатного у воєнний час” без пройденого повторного огляду.

Механізм отримання направлення на медичний огляд

Направлення видають керівники територіальних центрів комплектування, керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України та командири військових частин. Військовозобов’язані мають можливість згенерувати електронне направлення самостійно через застосунок “Резерв+”. Для цього у вкладці “Сервіси” необхідно обрати функцію формування направлення, після чого документ з’явиться в особистому кабінеті.

Ця функція діє за умови проходження огляду при центрі комплектування, до якого приписана особа. Діючі військовослужбовці отримують паперове направлення після подачі цифрового рапорту через застосунок “Армія+” за наявності медичного документа з рекомендацією лікаря. Повістка не є направленням на комісію, оскільки вона є вимогою з’явитися для уточнення даних або мобілізації.

Процедура огляду та встановлені строки

Базовий огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, невролог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог та дерматолог. За наявності скарг призначаються додаткові обстеження у профільних спеціалістів, магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Перед оглядом необхідно мати свіжі результати аналізів на інфекції, кардіограму та медичні документи.

Якщо додаткові дослідження не потрібні, строк проходження комісії не перевищує 6 днів. У разі потреби стаціонарного або додаткового інструментального обстеження загальний строк проходження збільшується до 14 днів. Для військовозобов’язаних комісії розгорнуті при територіальних центрах комплектування у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Військовослужбовці проходять гарнізонні комісії в поліклініках госпіталів, госпітальні комісії під час стаціонарного лікування або мають можливість викликати виїзну комісію.

Періодичність проходження та рішення комісії

Під час воєнного стану рішення комісії про придатність до військової служби для військовозобов’язаних дійсне 1 рік. У разі встановлення статусу “непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців” повторний огляд необхідно пройти за 3-4 тижні до завершення зазначеного терміну. Якщо особу виключили з військового обліку через повну непридатність, повторний огляд не проводиться. З 1 квітня 2025 року рішення оформлюються в електронному форматі через Медичну інформаційну систему Збройних Сил України та автоматично передаються до реєстру “Оберіг”, відображаючись у застосунку “Резерв+”.

Комісія приймає рішення про один із чотирьох ступенів придатності:

• придатні до військової служби з можливістю призначення на бойові посади;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, медичних підрозділах та підрозділах зв’язку для осіб з певними особливостями здоров’я;
• непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Процедура оскарження висновків та відповідальність за відмову

Оскаржити рішення комісії можна у досудовому та судовому порядках. Досудовий порядок вимагає подання скарги до комісії вищого рівня протягом 30 днів. До скарги необхідно додати медичні документи, копію попереднього висновку та копію військового квитка. Судовий порядок застосовується у разі незгоди з рішенням штатної комісії. Суд розглядає виключно процедурні порушення, серед яких відсутність обов’язкових лікарів, неправильне оформлення документів або порушення строків, не маючи компетенції оцінювати медичні показники.

Відмова від проходження медичного огляду в умовах воєнного стану у 2026 році розцінюється як пряме ухилення від виконання військового обов’язку. Неявка за направленням без поважних причин тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Дані порушника вносяться до бази “Оберіг”, і особа автоматично отримує статус такої, що перебуває в розшуку, що веде до можливого затримання поліцією та обмеження права керування транспортними засобами.

Систематичне ухилення від комісії загрожує кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Законними причинами для неявки визнаються хвороба з втратою здатності пересуватися, смерть близького родича, стихійне лихо або обстріли.

Читайте також:

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!