Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міноборони рф звітує про захоплення міста Добропілля на Донеччині. Та насправді ця інформація не відповідає дійсності. Російська армія дійсно намагається захопити місто, але безуспішно. На сьогодні воно повністю перебуває під контролем України.

Що відомо про ситуацію в Добропіллі, розповідає Бахмут IN.UA.

Росія заявила про захоплення Добропілля

Міністерство оборони рф відзвітувало про захоплення міста Добропілля на Донеччині. 16 жовтня на офіційному каналі Міноборони рф у Telegram був опублікований допис із підписом “Добропілля за нами”. Цей текст супроводжував відео з дрона, нібито, зняте над Добропіллям.

На відео видно вулиці міста з понівеченими будівлями. Як доказ контролю над містом показують кадри, де російські військові виглядають у вікна приватних будинків і показують прапори рф.

Такі відео не можна розцінювати як доказ контролю армії рф над Добропіллям. Оскільки російська армія часто вдається до практики так званого “флаговтику”. Заходячи в будь-яке місто, окупанти намагаються швидко зняти відео з російським прапором, щоб потім ці кадри могли використовувати пропагандисти. Такі випадки і раніше фіксували на Донеччині, зокрема у Торецьку, Великій Новосілці та селі Багатир.

Під чиїм контролем перебуває Добропілля

На заяви міноборони рф відреагував керівник Офісу Президента України Кирило Буданов. Він спростував інформацію про захоплення Добропілля і зазначив, що місто повністю перебуває під контролем України.

“Обʼєктивний факт у тому, що Добропілля перебуває під контролем України, а тому про жодне “захоплення” цього українського міста російськими військами не йдеться. Разом з цим командувач угруповання військ “ЦЕНТР”, генерал-полковник Андрій Іванаєв свідомо дезінформує президента РФ, залякує власних підлеглих та ставить їм нереальні завдання за будь-яку ціну продемонструвати захоплення українського Добропілля, оскільки сам Іванаєв вже прозвітував про це”, — йдеться у заяві Кирила Буданова.

Про ситуацію в Добропіллі розповів військовий з позивним “Мучной”. За його інформацією, в Добропіллі дійсно є поодинокі випадки просочення противника, але змін контролю територій чи підстав для переведення міста в сіру зону немає.

“В районі Добропілля фіксується епізодичне проникнення противника в нашу зону відповідальності. Невелика інфільтраційна група змогла дістатися району терикону шахти “Алмазна” та засвітити там одну ворожу ганчірку. Втім, сам факт появи противника в цій точці ще не є підставою для переведення ділянки в сіру зону. Наразі це виглядає як поодинокий маневр, який не свідчить про встановлення стабільної присутності чи зміну контролю над територією”, — зауважив військовий.

Зараз у місті триває бойова робота. Ситуація залишається важкою та є загроза подальшого проникнення противника.

Змін у статусі міста Добропілля не видно і на мапі DeepState. Місто повністю перебуває під контролем України. При цьому противник намагається оточити місто, розширюючи сіру зону на схід і захід від міста.

Читайте також:

• Росіяни оголосили “програму переселення” для мешканців Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Добропілля
• ЗСУ звільнили Колодязі, Липове та Зелену Долину на Донеччині — DeepState
• Росіяни просунулися в Білицькому: що відомо про зміни на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Представництво Естонської ради у справах біженців в Україні продовжує надавати допомогу вразливим домогосподарствам, що постраждали внаслідок війни або в яких виснажені заощадження. Підтримку вони можуть отримати за п’ятьма напрямками.

Які суми виплат доступні та для яких категорій, повідомляє Естонська рада у справах біженців.

Види грошової допомоги Естонської ради у справах біженців у 2026 році

Естонська рада у справах біженців в Україні реалізує грошову допомогу постраждалому населення за п’ятьма категоріями.

Підтримка власного виробництва базових продуктів надається найбільш вразливим домогосподарствам для самостійного виробництва продуктів харчування. Її можуть отримати мешканці територій за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського, Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів Харківської області;
• Криворізького, Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області.

У межах цієї програми можна обрати лише вид допомоги:

• на вирощування продуктів рослинного походження у відкритому ґрунті або в теплиці — 16 600 гривень;
• виробництво яєчної та м’ясної продукції — 12 780 гривень;
• виробництво молочної продукції — 17 381 гривня.

Кошти можна витратити на придбання:

• насіння та розсади;
• ручних інструментів для обробки землі;
• невеликої тунельної теплиці та добрив;
• набору чи матеріалів для крапельного поливу городу або теплиці;
• кормів, годівниць, поїлок та ветеринарних наборів для продуктивних тварин (свиней, бройлерних курчат, корів тощо).

Цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців.

Багатоцільова сільськогосподарська підтримка надається вразливим домогосподарствам для самостійного виробництва продуктів харчування. Вона призначена для комплексного покриття витрат на декілька напрямків одночасно: як на посадку та збирання овочів, так і на утримання птиці чи худоби.

Прийом заявок відкрито для територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

У межах цієї програми підтримують розвиток тваринництва, птахівництва і рослинництва.

Розмір грошової допомоги становить 32 495 гривень. Їх можна витратити на:

• насіння, розсаду, систему крапельного поливу та придбання птиці, худоби, кормів, поїлок і годівниць;
• закупівлю та встановлення теплиці, ветеринарний набір для птиці або худоби;
• закупівлю двох видів тварин (птиця + худоба або два види худоби), годівниці, поїлки, корм.

Цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців.

Екстренна підтримка для захисту родинного доходу підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Її можуть отримати мешканці територій, за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського, Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів Харківської області;
• Криворізького, Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Розмір допомоги варіюється під різні потреби:

•  птахівництво (виробництво яєць та/або м’яса) — 31 000 гривень;
• розведення корів (виробництво молочної продукції) — 43 000 гривень;
• тепличне господарство — 43 000 гривень;
• розведення свиней (виробництво м’ясної продукції) — 32 000 гривень;
• розведення кіз, овець, нутрій, кролів (виробництво м’ясної та молочної продукції) — 30 000 гривень;
• бджільництво — 30 000 гривень;
• інше сільське господарство (рослинництво у відкритому грунті) — 32 000 гривень;
• виробництво хлібобулочних, кондитерських виробів та напівфабрикатів, переробка продуктів харчування — 43 000 гривень;
• надання послуг (шиття та рукоділля, будівельні та побутові послуги, послуги краси тощо) — 43 000 гривень.

У заявці потрібно обирати той вид діяльності, який принесе вам дохід протягом трьох-шести наступних місяців. 

Отриману домогу можна витратити на:

• велику та дрібну рогату худобу, птицю;
• обладнання для виробництва м’яса та молока;
• обладнання для вирощування птиці;
• обладнання та сировину для бджільництва;
• бджолині сім’ї та вулики;
• ветеринарні послуги;
• обладнання та інструменти для переробки харчової продукції;
• сировину для виготовлення продукції та надання послуг;
• інші витрати (за погодженням з Естонською радою у справах біженців).

Такий вид допомоги можна отримати не частіше ніж раз на 12 місяців.

Відновлення доходів після переміщення. Ця програма підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності (самозайнятості) для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Її можуть отримати мешканці територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Ця допомога передбачена родинам, що перемістилися або були евакуйовані з територій, що знаходяться ближче ніж 20 кілометрів до лінії фронту через протягом останніх 6 місяців. Розмір допомоги та категорії витрат такі ж, як і в програмі вище (екстренна підтримка для захисту родинного доходу).

Відновлення доходів після обстрілів. Ця програма підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності (самозайнятості) для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Вона передбачена для мешканців територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Допомога передбачена для родин, що зазнали прямої шкоди від обстрілу чи ракетного удару протягом останніх 3 місяців. Розмір допомоги та категорії витрат такі ж, як і в програмі вище (екстренна підтримка для захисту родинного доходу).

Реєстрація на допомогу від Естонської ради у справах біженців

Щоб отримати один із видів допомоги, потрібно відповідати хоча б одній з категорій вразливості:

• родини з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• родини з вагітними жінками та дітьми до 2 років;
• родини з дітьми, очолювані лише одним дорослим;
• родини, у складі яких є люди з особливими потребами у здоров’ї (люди з інвалідністю 1 або 2 групи, тяжкими чи хронічними захворюваннями та ті, хто потребує дорогого лікування та догляду);
• родини, що складаються лише з людей старшого віку (60+);
• одинокі люди старшого віку;
• родини, всі члени якої віком 18-49 років є безробітними;
• родини, у складі яких є ветерани війни;
• молоді родини (віком до 24 років включно);
• родини, в яких хоча б один член родини віком 50-59 років є безробітним.

Подати заявку на отримання допомоги можна за покликанням.

Читайте також:

• Родини ВПО з дітьми можуть отримати гуманітарну допомогу в Павлограді
• Бахмутяни у Дніпрі можуть оформити картку для виплат від GEM: куди звертатися
• Бахмутяни у Дніпрі та Жовтих Водах можуть отримати 2 тис грн: умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!