Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ є однією з ключових цілей російської армії на Донеччині. З початку 2026 року ситуація на цьому напрямку неодноразово змінювалася: російські війська намагалися просуватися, захоплювали окремі населені пункти та посилювали тиск на українські позиції.

Бахмут IN.UA зібрав в одній хроніці ключові події та зміни на напрямку Краматорська від січня 2026 року до сьогодні.

Краматорськ, як змінювалася лінія фронту в 2026 році

У серпні 2026 року аналітики DeepState заявили, що російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ. Ці міста є ключовими цілями окупантів. Протягом 2026 року російська армія періодчино посилювала тиск на Краматорськ, захоплюючи при цьому окремі населені пункти Краматорського району.

Як змінювалася лінія фронту поблизу Краматорська — в аналітиці редакції.

Січень 2026 року

Перше просування у 2026 році на Краматорському напрямку було зафіксоване 5 січня. Тоді російська армія просунулась поблизу села Федорівка та у селі Новомаркове. Вже 7 січня село Новомаркове було окуповане.

Основні бої на Краматорському напрямку були в районі Маркового, Федорівки, Васюківки.

Просування окупантів фіксували поблизу Залізнянського, Привілля, Васюківки, Різниківки та у Міньківці.

Протягом січня окупанти захопили село Оріхово-Василівка.

Лютий 2026 року

У лютому окупанти посилили тиск на Краматорському напрямку, зокрема в бік сіл Міньківка і Різниківка. Армія рф залучала додаткові резерви. Росіяни діяли малими піхотними групами та намагалися просочитися вглиб територій.

Окупанти продовжили штурмувати в районі окупованої Оріхово-Василівки. Просування противника фіксували у Васюківці, поблизу Бондарного, Никифорівки, Привілля.

10 лютого російська армія окупувала село Бондарне.

Загалом у лютому Краматорський напрямок був третім за кількістю штурмів на Донеччині. На нього припало 16% від усіх наступальних дій. Поступився Краматорський відтинок лише Покровському і Слов’янському.

Березень 2026 року

Станом на 1 березня 2026 року бачимо, що в районі Васюківки росіяни утворили мішок, просунувшись у бік Никифорівки і Федорівки Другої на півночі і до Привілля на півдні. Штурми продовжилися поблизу Оріхово-Василівки, Міньківки та у самій Васюківці.

30 березня рф окупувала Васюківку та розширила зону контролю в районі Федорівки Другої і Міньківки.

Квітень 2026 року

Квітень відзначився затишшям на Краматорському напрямку, оскільки противник сфокусував свої сили на Покровську і Костянтинівці. Цього місяця аналітики фіксували лише незначні просування в районі Привілля.

Травень 2026 року

У травні окупанти поновили наступ у районі Федорівки Другої та Привілля. Бойові дії та просування противника фіксували поблизу невеличких сіл Голубівка та Діброва, що прилеглі до них.

Під ударом також було Новомаркове і Міньківка, де рф розширила наступ. Аналітики фіксували там просування 13-14 травня. Від Міньківки противник розширив наступ до Тихонівки, підійшовши до її околиць.

Червень 2026 року

У червні на лінії фронту поблизу Краматорська помітні виступи, де пріоритетно атакує російська армія. Це Никифорівка, Федорівка Друга, Привілля, Міньківка і в районі між Оріхово-Василівкою і Марковим. Попри це, просування далі цих виступів у червні не зафіксовано, на фронті було затишшя.

Два незначні просування були відмічені аналітиками 3 і 5 червня в районі Привілля і Маркового. Більше успіхів російська армія не мала.

Липень 2026 року

У липні росіяни почали поступово виводити свої війська на Слов’янсько-Краматорську кампанію. Щоб ослабити українську оборону, противник посилив обстріли. Метою окупантів є знищення інфраструктури, щоб у подальшому облегшити собі наступ.

“Міста (ред. Краматорськ і Слов’янськ) рівняють із землею, постійно застосовуючи КАБи, реактивну артилерію, шахеди та FPV-дрони, які літають вулицями і полюють на людей та автівки, рандомно обираючи цілі. Вночі вибухи просто не затихають, зокрема, від застосування РСЗВ противника, що поступово перетворює міста на руїни. На жаль, к*ц*пи мають вогневий контроль приблизно на 40 км вглиб від ЛБЗ, що становить велику загрозу для будь-якого пересування”, — повідомили аналітики DeepState.

Цього місяця окупанти мали і нові просування, зокрема поблизу Міньківки та Новомаркового.

В аналізі DeepState за липень йшлося, що ситуація в напряму Краматорська залишається однією з найгірших.

Серпень 2026 року

У серпні напруженою була ситуація на лінії фронту від Малинівки до Майського. Цю територію противник намагався використати для просочування в напрямку Краматорська. У DeepState заявляли, що через недостовірні доповіді 11 корпусу, який тримає оборону на цьому відтинку, загроза була високою, але зі зміною керівництва ситуація стабілізувалася.

Просування окупантів фіксували у Марковому, поблизу Тихонівки, Привілля і Міньківки.

Ситуація на Краматорському напрямку у вересні

У вересні аналітики фіксували просування армії рф поблизу Голубівки, Федорівки Другої, Новомаркового і Діброви.

Таким чином, протягом 2026 року ситуація на Краматорському напрямку непропорційно змінювалася. Російські війська на окремих ділянках просувалися та захоплювали населені пункти, водночас у квітні та червні активність на цьому відтинку помітно знижувалася. Влітку окупанти знову посилили тиск, а разом із наземними атаками збільшили інтенсивність ударів по Краматорську.

Читайте також:

• ЗСУ звільнили Шандриголове та Дерилове на Донеччині — DeepState
• У Часів Ярі взяли в полон українців, які воювали на боці рф: один із них брав участь у боях за Бахмут
• Третій армійський корпус розгорнув контрнаступ на півночі Донеччини: які території зачистили

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні розпочалася реєстрація на отримання безкоштовних продуктових наборів у межах проєкту “Grocery Box”. Програма створена для забезпечення базовими продуктами харчування українських родин, які постраждали внаслідок війни та перебувають у складних життєвих обставинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Продуктові набори “Grocery Box”: як отримати

Проєкт орієнтований на підтримку людей, які продовжують жити в небезпечних регіонах, або були змушені їх покинути. Отримати продуктовий бокс можуть:

• сім’ї, які постійно проживають на прифронтових територіях;
• родини ВПО, які виїхали з прифронтових територій у 2025-2026 роках;
• люди, які виїхали з тимчасово окупованих територій і наразі проживають на підконтрольній Україні території.

Перед поданням заявки організатори просять врахувати встановлені правила. Допомога надається одноразово. Подати запит мають право виключно ті родини, які раніше не отримували цей вид допомоги від організаторів проєкту.

Процедура реєстрації

Щоб отримати продуктовий бокс, заявникам необхідно заповнити реєстраційну онлайн-форму за відповідним посиланням. Кількість продуктових наборів обмежена.

Організатори закриють реєстраційну форму одразу після отримання достатньої кількості заявок. Родинам, які відповідають усім зазначеним умовам, рекомендують не відкладати процес подання запиту.

Читайте також:

ВПО з Бахмута можуть отримати будинок у селі вартістю до 500 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!