Люди року від Бахмут IN.UA. 12 історій, які не залишили нас байдужими

Семаковська Тетяна 14:00, 31 Грудня 2024

Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

Максим Потапчук / Facebook

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Пласт — це виховання лідерів суспільства. У Пласту немає обмежень по віку, і якщо ти пластун — то це на все життя. У нас є пластові друзі і подруги, яким по 80 років, 75 років, є по 40, по 50,

Максим Потапчук // активіст та військовий

Марина Жукова

Марина Жукова в Бахмуті / фото надане героїнею

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Своєю ілюстрацією “ялинки Бахмута” я хотіла дати людям можливість “прожити” емоції про втрату будинку і постаратися йти далі, вірити в краще, знаходити сили, щоб будувати нові домівки, нові міста та села, або відновлювати. “Прожити” хвилинку таких болючих емоцій і відпустити, щоб далі жити!

Марина Жукова // художниця

Співачка Valentayna

Співачка Valentayna / фото надала героїня

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайло Реуцький / фото надане героїнею

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Дехто ґрунтовно підготувався, їхали з валізами. А потім їх (ред.валізи) просто викидали на перон, тому що людям не було де стояти чи сісти. Займали оці треті полиці у потягу. Коли ми вже були у Києві, приїхали на вокзал, то ми порахували скільки людей у купе було. У плацкартному купе налічили 26 чоловік…,

пригадує бахмутянка  // у розмові

Олег Зонтов

Олег Зонтов / фото з соцмереж

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Каріна Тренбач / фото Facebook

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак / фото надане героїнею

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Я любила своє місто, хоч і не брала тоді такої активної участі у його громадському житті, але те, що відбувалося було так очевидно. Я не розмовляла українською, але не підтримувала росію в Донецьку. Для мене було очевидно, що це Україна і не може бути по-іншому,

Оксана Судак // активістка

Олександр Шередекін

Олександр Шередекін / фото надане побратимом

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

“Таких, як Саша, було мало”, “Саша був такий світлий, до нього всі тягнулися”, “Ніколи не чув, щоб він хоча б раз сказав щось погане”, “Яскравий, але дуже швидкий спалах у нашому житті”, “Саші нам дуже не стає, без нього важко”,

це цитати рідних людей // про військового Олександра Шередекіна.

Анастасія Македонська

Анастасія Македонська / фото надане героїнею

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житловий ваучер для ВПО у “Дії”: як відстежувати статус та забронювати кошти

Семаковська Тетяна 14:40, 24 Липня 2026
Житловий ваучер / фото Дія

Для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій запустили другий етап послуги з отримання житлового ваучера. Процес від подання заяви до бронювання 2 мільйонів гривень на купівлю житла став повністю цифровим і доступним у смартфоні.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як відстежувати житловий ваучер

Раніше заявники мали можливість лише подати заяву, проте зараз через застосунок можна відстежувати всі етапи розгляду та результати онлайн.

Система надсилає миттєве сповіщення відразу після присвоєння ваучера, що скасовує необхідність телефонувати до установ чи очікувати на листи. Також користувачі отримують офіційний витяг з РПЗМ із даними ваучера безпосередньо в застосунку “Дія”. Щоб подати заяву про фінансування житла, достатньо натиснути відповідну кнопку в програмі.

Умови отримання послуги

Подати заяву можуть громадяни, які одночасно відповідають низці критеріїв:

  • мають статус ВПО;
  • мають статус УБД або ОІВВ, який був отриманий під час АТО/ООС або після повномасштабного вторгнення;
  • мають зареєстроване місце проживання на ТОТ;
  • проживають на підконтрольній території та не мають там власного житла (виняток становлять випадки непогашеної іпотеки або розташування житла в зоні активних бойових дій);
  • не отримували компенсацій у програмі “єВідновлення” та не подавали заяв на інші житлові програми.

Вимоги щодо відсутності житла та неотримання державної допомоги поширюються також на дружину чи чоловіка та дітей заявника.

Процедура бронювання коштів

Для подання заяви на бронювання фінансування необхідно виконати такі кроки:

  • оновити застосунок “Дія” до останньої версії;
  • відкрити розділ “Документи” та обрати “Житловий ваучер”;
  • натиснути на позначку з трьома крапками, вибрати “Використати ваучер”, а потім — “Забронювати кошти”;
  • очікувати на розгляд звернення.

Після успішного бронювання коштів заявник має 60 днів на придбання житла. Якщо протягом цього терміну угода не відбулася, заява анулюється. У такому разі громадянин зберігає право забронювати кошти повторно.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перехід на зимовий час в Україні 2026: коли переводити годинник

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:00, 24 Липня 2026
Перехід на зимовий час / фото Суспільне

В Україні продовжує діяти порядок сезонного переведення годинників. Восени 2026 року відбудеться черговий перехід на зимовий час, оскільки закон про фіксацію єдиного часу не набув чинності.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли переводити годинники на зимовий час у 2026

Восени 2026 року стрілки годинників необхідно перевести на 1 годину назад у неділю, 25 жовтня. Процедура відбувається рівно о 4:00 у ніч із суботи, 24 жовтня, на неділю, 25 жовтня.

Перехід здійснюється відповідно до урядової постанови №509 “Про порядок обчислення часу на території України” від 13 травня 1996 року. Цей нормативно-правовий акт визначає, що країна живе за київським часом другого часового поясу з обов’язковим щорічним коригуванням. Згідно з документом, в останню неділю березня о 3:00 час зсувають на одну годину вперед, а в останню неділю жовтня о 4:00 повертають на одну годину назад.

Доки чинне законодавство не зазнало змін, українці змушені продовжувати сезонне переведення годинників.

Чому правила обчислення часу не змінилися

Нові правила обчислення часу мали запрацювати наступного дня після публікації відповідного закону в офіційній пресі, що потребує затвердження глави держави.

Проголосований Верховною Радою законопроєкт передали на підпис президенту Володимиру Зеленському 21 серпня 2024 року. Станом на 24 липня 2026 року документ залишається без підпису. Через відсутність затвердження нового закону питання обчислення часу в країні продовжує регулюватися постановою 1996 року.

Питання відмови від регулярного переведення годинників обговорюється в парламенті кілька років. У середині літа 2024 року народні депутати підтримали проєкт закону №4201, ініційований головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

Документ мав сформувати правові норми для встановлення одиниць часу в межах держави, а також забезпечити суспільство та державні структури верифікованими даними про точний час і календарну дату.

Ключовим нововведенням закону була повна відмова від переходу на літній час. За задумом законотворців, на всій території України мав остаточно закріпитися єдиний зимовий час, що зупинило б подальші сезонні зміни.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житловий ваучер для ВПО у “Дії”: як відстежувати статус та забронювати кошти

Для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій запустили другий етап послуги з отримання житлового ваучера. Процес від подання заяви до бронювання 2 мільйонів гривень […]

Перехід на зимовий час в Україні 2026: коли переводити годинник

В Україні продовжує діяти порядок сезонного переведення годинників. Восени 2026 року відбудеться черговий перехід на зимовий час, оскільки закон про фіксацію єдиного часу не набув […]

14:00, 24.07.2026 Скопіч Дмитро

Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ

ЗСУ вдарили по складах забезпечення росіян у Донецькій області, зокрема, понтонну переправу. Дані про результати проведення операції 23 липня оприлюднила пресслужба Генерального штабу ЗСУ. Ураження […]

Біля Ялти на Донеччині росіяни взяли в полон і розстріляли військового ЗСУ — прокуратура

На Донеччині правоохоронці розслідують імовірний воєнний злочин, під час якого російські військові, за даними слідства, взяли в полон українського військовослужбовця, а після допиту розстріляли його. […]

бахмутелектротранс

Бахмутська міськрада отримала від КП “Бахмутелектротранс” автомобілі на понад 3 мільйони гривень

КП “Бахмутелектротранс” передало свої транспортні засоби на баланс Бахмутської міськради. Всього передали два автомобілі. Сума переданої техніки складає понад 3 мільйони гривень. Про це йдеться […]