Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За червень 2026 року Бахмутська міська рада, її структурні підрозділи та Бахмутська районна державна адміністрація провели низку закупівель через електронну систему Prozorro. Бюджетні кошти спрямували на придбання палива, обслуговування транспорту, одяг з логотипами та канцелярію.

Детальніше про витрати Бахмута — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закупівлі Бахмутської міської ради

Безпосередньо міська рада здійснила три закупівлі у червні. Найбільше коштів витратили на пальне, а також профінансували поліграфію та страхування транспорту. До переліку витрат увійшли

• бензин А-95 (Євро 5) у талонах — 79 900 гривень;
• друковані проспекти — 17 500 гривень;
• обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів — 10 354 гривні.

Витрати структурних підрозділів міської ради

Окремі закупівлі проводили управління Бахмутської міської ради. Управління освіти профінансувало придбання канцелярії та брендованого одягу. Вони уклали договори на

• канцелярські товари — 9 552 гривні;
• футболки з логотипом, нанесеним ДТФ друком — 7 550 гривень;
• кепки з машинно вишитим логотипом — 6 875 гривень.

Управління культури спрямувало 39 433 гривні на закупівлю дизельного палива. Водночас управління з питань фізичної культури та спорту придбало чоловічі футболки вартістю 7 840 гривень.

Закупівлі Бахмутської районної державної адміністрації

Бахмутська районна державна адміністрація зосередила свої закупівлі на підтримці та ремонті автомобільного парку. Адміністрація замовила

• придбання запчастин для ремонту автомобільного транспорту — 12 623 гривні;
• придбання запчастин та матеріалів для ремонту автотранспорту — 6 300 гривень;
• послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів — 2 510 гривень;
• послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання — 1 800 гривень.

Також управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області придбало бензин А-95 на загальну суму 61 554,90 гривні.

Загальна сума витрат за вказаними закупівлями Бахмутської міської ради та Бахмутської районної державної адміністрації у червні 2026 року склала 263 791,90 гривні.

Читайте також:

1 млн грн на закупівлі: що придбала Бахмутська лікарня у травні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових регіонів мають змогу оформити фінансову підтримку. Розмір грошової допомоги становить 12 300 гривень на одну людину. Реєстрацію на виплати проводить організація “Карітас Спес Харків”. Програма розрахована на громадян, які евакуювалися, втратили близьких або отримали поранення внаслідок бойових дій.

Про це повідомили представники “Карітас Спес Харків”.

Умови участі та географія програми

Фінансова підтримка надається в межах проєкту гуманітарного реагування на 2026-2027 роки. Географія програми охоплює населені пункти, розташовані на відстані до 50 кілометрів від лінії фронту, а також області, що межують з Російською Федерацією.

Головна вимога для отримання грошової допомоги ВПО стосується часових рамок. Від моменту тригерної події, такої як евакуація чи поранення, до дня реєстрації має пройти не більше 45 днів. Проєкт фокусується на людях, які перебувають у найбільшій потребі та не отримують повного забезпечення від інших організацій.

Виплати для ВПО та евакуйованих громадян

Отримати 12 300 гривень можуть люди, які були змушені евакуюватися з власних домівок протягом останніх 45 днів. Для оформлення заявки евакуйовані громадяни та ВПО готують підтверджувальні документи. Цей статус підтверджується такими паперами

• довідка ВПО з пропискою у місцях евакуації, видана до 45 днів тому;
• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації або транзиту;
• списки від гуманітарних організацій та волонтерів, які проводили евакуацію;
• транспортні квитки чи квитанції;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання.

Допомога при пораненнях та втраті родичів

Програма передбачає виплати для людей, які отримали важкі поранення через бойові дії. Постраждала особа повинна звернутися до лікаря або отримати консультаційний висновок протягом одного дня з моменту травмування. Кошти нараховуються виключно самій постраждалій людині. Наявність поранення доводиться наступним пакетом документів

• витяг з протоколу поліції про подію або реєстру досудових розслідувань;
• лікарняний лист про лікування тривалістю не менше п’яти днів;
• завірена лікарем медична виписка, епікриз або довідка про фіксацію ушкоджень.

Сім’ї, які втратили родича внаслідок бойових дій, також мають право на фінансову допомогу. Для реєстрації цієї категорії потрібні спеціальні документи

• свідоцтво про смерть;
• довідка про причину смерті;
• витяг з поліцейського протоколу щодо події.

Базові документи та контакти для реєстрації

Для перерахування 12 300 гривень усі заявники без винятку надають стандартний набір документів. До нього належать

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• банківські реквізити з рахунком у форматі IBAN.

Отримати детальну інформацію щодо умов та запису на реєстрацію можна за телефоном. Заявники мають змогу зателефонувати на гарячу лінію “Карітас-Спес Україна” за номером 0 800 300 344 або звернутися безпосередньо до “Карітас Спес Харків” за номером +380 (99) 555 4336. Дзвінки приймаються з понеділка по п’ятницю у проміжку з 10:00 до 14:00.

Читайте також:

ВПО можуть отримати 5 тисяч доларів від Mercy Corps: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!