Люди року від Бахмут IN.UA. 12 історій, які не залишили нас байдужими

Семаковська Тетяна 14:00, 31 Грудня 2024

Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

Максим Потапчук / Facebook

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Пласт — це виховання лідерів суспільства. У Пласту немає обмежень по віку, і якщо ти пластун — то це на все життя. У нас є пластові друзі і подруги, яким по 80 років, 75 років, є по 40, по 50,

Максим Потапчук // активіст та військовий

Марина Жукова

Марина Жукова в Бахмуті / фото надане героїнею

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Своєю ілюстрацією “ялинки Бахмута” я хотіла дати людям можливість “прожити” емоції про втрату будинку і постаратися йти далі, вірити в краще, знаходити сили, щоб будувати нові домівки, нові міста та села, або відновлювати. “Прожити” хвилинку таких болючих емоцій і відпустити, щоб далі жити!

Марина Жукова // художниця

Співачка Valentayna

Співачка Valentayna / фото надала героїня

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайло Реуцький / фото надане героїнею

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Дехто ґрунтовно підготувався, їхали з валізами. А потім їх (ред.валізи) просто викидали на перон, тому що людям не було де стояти чи сісти. Займали оці треті полиці у потягу. Коли ми вже були у Києві, приїхали на вокзал, то ми порахували скільки людей у купе було. У плацкартному купе налічили 26 чоловік…,

пригадує бахмутянка  // у розмові

Олег Зонтов

Олег Зонтов / фото з соцмереж

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Каріна Тренбач / фото Facebook

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак / фото надане героїнею

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Я любила своє місто, хоч і не брала тоді такої активної участі у його громадському житті, але те, що відбувалося було так очевидно. Я не розмовляла українською, але не підтримувала росію в Донецьку. Для мене було очевидно, що це Україна і не може бути по-іншому,

Оксана Судак // активістка

Олександр Шередекін

Олександр Шередекін / фото надане побратимом

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

“Таких, як Саша, було мало”, “Саша був такий світлий, до нього всі тягнулися”, “Ніколи не чув, щоб він хоча б раз сказав щось погане”, “Яскравий, але дуже швидкий спалах у нашому житті”, “Саші нам дуже не стає, без нього важко”,

це цитати рідних людей // про військового Олександра Шередекіна.

Анастасія Македонська

Анастасія Македонська / фото надане героїнею

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закупівлі Торецької громади за вересень: що придбали на понад 729 тисяч гривень

Валентина Твердохліб 12:00, 5 Жовтня 2026
Торецьк / фото Вікіпедія

У вересні 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 44 державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг на понад 729 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Торецька МВА: витрати у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Торецька МВА провела десять закупівель на 441 204,80 гривень.

За 148 500 гривень придбали три ноутбуки Ноутбук Asus VivoBook 15 X1504VA. Ще у 49 900 гривень обійшовся ноутбук MSI Cyborg 15.

За 75 000 гривень придбали зарядну станцію BLUETTI AC200PL 2400W.

48 400 витратили на вісім стелажів Start.

За 42 000 гривень придбали два багатофункціональних пристрої HP LaserJet Pro 3103fdn (ред. пристрій для друку, сканування і копіювання документів).

У 23 544 гривні обійшовся ремонт транспортних засобів. У цю суму увійшли:

  • заміна ресори;
  • заміна щітки на склоочисник;
  • збільшений нижній захист — зняття встановлення;
  • заміна паливного клапана;
  • ремонт паливної системи;
  • демонтаж/монтаж паливного бака;
  • зварювальні роботи;
  • слюсарні роботи.

Запчастини для ремонту придбали за 6 760,80 гривень.

22 600 гривень вартували 78 послуг заправки картриджів. Ще за 22 990 гривень придбали пʼять картриджів.

1 510 гривень витратили на штамп.

Фінансове управління Торецької МВА: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Фінансове управління Торецької МВА провело 14 закупівель на 111 688,80 гривень.

35 538,80 гривень витратили на програми-антивіруси. 11 846,40 гривень — на програму ESET PROTECT Entry On-prem 8./1, 11 846,80 гривень і 11 846 гривень — на програму ESET PROTECT Entry On-prem 8 obj.

34 000 гривень пішли на ліцензійний доступ до програмного продукту “ФІТ-Бюджет”. Загалом було проведено дві аналогічні закупівлі по 17 000 гривень.

За 9 000 гривень отримали право на використання програмного продукту FactorPro. Ще таку ж суму витратили на надання права на користування програмного продукту “FactorPro”.

За 3 000 гривень придбали картридж CANON 737.

850 гривень пішли на обслуговування програмного забезпечення комп’ютерної програми “Фахівець”. 9 000 гривень витратили на надання доступу до цієї програми і ще дві закупівлі по 850 гривень і одна на 9 000 гривень — на супроводження програми.

600 гривень пішли на заправку, відновлення та поточний ремонт картриджів, принтерів, проекторів, системних блоків, персональних комп’ютерів, ноутбуків і моніторів.

Управління освіти Торецької МВА: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Управління освіти Торецької МВА провело 19 закупівель на 158 748 гривень.

За 98 997 гривень придбали три ноутбуки Lenovo IdeaPad Slim 3 15AMN8. 14 997 гривень витратили на три ліцензійні операційні системи Microsoft Windows 11 Home.

За 9 000 гривень отримали послуги, пов’язані з програмним забезпеченням.

6 964 гривні витратили на 52 одиниці фурнітури.

6 538 гривень витратили на 36 одиниць поліпропіленових шнурів для макраме.

4 064,50 гривень витратили на папір для нотаток.

3 798 гривень витратили на 14 одиниць приладдя для рукоділля та образотворчого мистецтва.

За 3 150 гривень придбали по 10 пачок вологих серветок, туалетного паперу і паперових рушників.

За 2 642 гривні придбали клеї.

За 2 350 гривень придбали пʼять настільних ігор.

За 1 650 гривень придбали три настільні світлодіодні лампи.

За 1 437,50 гривень придбали 25 мʼяких маленьких плюшевих іграшок.

1 430 гривень витратили на 21 архівний бокс, 4 сегрегатора і 1 картонну папку.

1 172 гривні витратили на чотири набори гуашевих фарб.

За 1 038 гривень придбали плівку для ламінування.

За 570 гривень придбали 10 пачок пакетів для сміття і дві упаковки одноразових пакетів.

785 гривень витратили на одноразові тарілки, стаканчики та шпажки для продуктів.

За 750 гривень придбали калькулятор.

215 гривень витратили на пластикові пружини для брошурування.

Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА провело одну закупівлю на 18 113 гривень. Стільки вартували 20 канцелярських товарів.

Загалом закупівлі Торецької громади за вересень 2026 року склали 729 754,60 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна отримала 50 млн євро на компенсації за знищене житло: хто зможе отримати кошти

Семаковська Тетяна 10:51, 5 Жовтня 2026
500 гривень на столі
Гроші на столі / фото з відкритих джерел

Україна залучила ще 50 мільйонів євро для виплати компенсацій громадянам, чиє житло було знищене внаслідок війни. Кошти спрямують на програму єВідновлення. Очікується, що завдяки додатковому фінансуванню близько 2,2 тисячі родин зможуть реалізувати житлові сертифікати та придбати нові оселі.

Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад та територій України.

На компенсації за знищене житло залучили 50 мільйонів євро

Загальна сума нового фінансування становить 50 мільйонів євро. Половину коштів — 25 мільйонів євро — надає Банк розвитку Ради Європи, ще 25 мільйонів євро — уряд Італії. Гроші спрямують на компенсації українцям за знищене житло в межах державної програми єВідновлення.

За попередніми розрахунками, завдяки новому фінансуванню близько 2,2 тисячі українських родин зможуть використати житлові сертифікати та придбати нове житло замість знищеного внаслідок війни. Компенсація за повністю знищене житло в межах програми єВідновлення може надаватися у двох основних форматах.

Власники знищених квартир або будинків можуть отримати житловий сертифікат для придбання нової квартири чи будинку. Такий сертифікат також можна використати як перший внесок за державною програмою єОселя.

Інший варіант передбачає отримання коштів для самостійної відбудови приватного будинку на власній земельній ділянці.

Середня сума житлового сертифіката становить близько 1,3 мільйона гривень, а використати його можна протягом п’яти років.

Фінансування програми єВідновлення планують продовжити

Отримані 50 мільйонів євро є першим траншем із додаткових 100 мільйонів євро, передбачених у межах проєкту “HOME: Компенсація за знищене житло”.

Домовленості щодо цього фінансування були досягнуті під час Конференції з відновлення України URC-2026 у Гданську. Залучення міжнародного фінансування має дозволити продовжити виплати за житловими сертифікатами українцям, які втратили власні оселі внаслідок війни.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Закупівлі Торецької громади за вересень: що придбали на понад 729 тисяч гривень

У вересні 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 44 державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг […]

500 гривень на столі
Важливо

Україна отримала 50 млн євро на компенсації за знищене житло: хто зможе отримати кошти

Україна залучила ще 50 мільйонів євро для виплати компенсацій громадянам, чиє житло було знищене внаслідок війни. Кошти спрямують на програму єВідновлення. Очікується, що завдяки додатковому […]

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Покровському, Лиманському, Слов’янському та […]

Історії

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої […]

В Україні планують запровадити базову соціальну допомогу на постійній основі

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги […]