Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні готують новий проєкт житлового кредитування REACH, який має розширити доступ українців до іпотеки. Особливу увагу в документах приділяють внутрішньо переміщеним особам та іншим вразливим категоріям населення. Серед потенційних отримувачів такої підтримки можуть бути й ВПО з Бахмута. Водночас програма ще не запрацювала, а остаточні ставки, перший внесок та критерії для позичальників поки не затверджені.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала документи проєкту REACH та розповідає, що вже відомо про майбутню програму, яку роль у ній відводять ВПО та чого поки немає в затверджених умовах.

Що таке REACH та навіщо Україні нова програма житлового кредитування

REACH — це проєкт “Стійке, справедливе та доступне кредитування житла”, який Україна готує у співпраці зі Світовим банком. Його офіційний номер, P517177. Мета проєкту — розширити доступ до доступного житлового фінансування для українських домогосподарств, які зараз недостатньо охоплені такими можливостями, а також створити умови для розвитку сталого ринку житлового фінансування.

Фактично йдеться не лише про запуск ще однієї пільгової іпотечної програми. REACH має стати частиною ширшої реформи житлового кредитування в Україні.

Світовий банк у концептуальному документі проєкту звертає увагу на те, що український іпотечний ринок залишається дуже малим, його обсяг становить менш як 1% ВВП. Після початку повномасштабної війни головним рушієм іпотечного кредитування стала державна програма єОселя. Водночас майбутню систему хочуть зробити менш залежною виключно від державних грошей та активніше залучати до кредитування комерційні банки.

Саме тому REACH передбачає одразу кілька напрямів:

• реформування системи житлового фінансування;
• нову програму підтримки іпотечних кредитів із залученням коштів комерційних банків;
• технічну допомогу державним установам, які реалізовуватимуть зміни.

Чому REACH може бути важливим для ВПО

Внутрішньо переміщені особи окремо згадуються серед груп, яким планують приділяти особливу увагу під час реалізації майбутньої програми. Укрфінжитло зазначає, що нова програма підтримки іпотечного кредитування має бути орієнтована на українські родини та домогосподарства, які потребують доступніших умов придбання житла, з особливою увагою до вразливих груп населення та ВПО.

Проблема житла для ВПО залишається значною. У проєктних документах REACH зазначається, що частка власників житла серед ВПО суттєво нижча, ніж серед населення України загалом. Водночас сама згадка ВПО серед пріоритетних груп ще не означає автоматичного права на пільгову іпотеку. Майбутньому позичальнику потрібно буде відповідати критеріям програми, які мають остаточно визначити перед її запуском. Поки цих критеріїв немає.

Близько 30 тисяч домогосподарств: скільки людей можуть охопити програмою

У Плані залучення зацікавлених сторін REACH вказана орієнтовна кількість прямих бенефіціарів майбутньої програми підтримки іпотечного кредитування — близько 30 тисяч домогосподарств.

Цю цифру важливо правильно трактувати. Йдеться не про 30 тисяч ВПО і не про гарантовану видачу 30 тисяч кредитів виключно переселенцям. Це загальна орієнтовна кількість домогосподарств, які можуть стати прямими бенефіціарами програми. Але ВПО є однією з категорій, на які планують звернути особливу увагу.

Одна з ключових відмінностей REACH, це спроба активніше залучити до житлового кредитування приватні банки. Ідея полягає в тому, щоб комерційні банки використовували власні кошти для видачі іпотечних кредитів, тоді як державна та міжнародна підтримка допомагала б зробити ці кредити доступнішими для визначених категорій населення.

Це має відрізнятися від моделі, за якої доступність іпотеки значною мірою залежить від обсягу державного фінансування. Світовий банк пояснює необхідність змін, зокрема, тим, що українські банки після попередніх криз обережно ставляться до іпотечного та будівельного кредитування. Водночас банки мають ліквідність, яку потенційно можна залучити до фінансування житла.

У вересні 2026 року Мінекономіки та Укрфінжитло вже проводили публічні консультації щодо REACH. Під час них мали обговорювати, зокрема, концепцію нової програми підтримки іпотечного кредитування та збирати пропозиції від потенційних учасників, представників ринку, громадськості й медіа.

Чи відомо, під який відсоток ВПО зможуть отримати кредит

Наразі, з документи, який опублікований Міністерством економіки та довкілля України — ні.

Станом на початок жовтня 2026 року у відкритих офіційних документах проєкту немає остаточно затверджених умов, за якими можна було б сказати:

• якою буде процентна ставка для ВПО;
• яким буде мінімальний перший внесок;
• який максимальний дохід дозволятиме отримати підтримку;
• якою буде максимальна сума кредиту;
• які вимоги висуватимуть до віку та площі житла;
• які документи потрібно буде подавати;
• яким буде термін кредитування.

Тому порівнювати REACH із єОселею за конкретними ставками поки зарано. Наприклад, за чинною єОселею ВПО можуть отримувати кредити за визначеними програмою умовами. Однак автоматично переносити ці ж параметри на REACH не можна, остаточна конструкція нової програми ще формується.

Чи враховуватимуть доходи родини

Загальний напрям майбутньої реформи передбачає більшу адресність державної допомоги. Тобто підтримка має передусім спрямовуватися на домогосподарства, яким складно отримати іпотеку на звичайних ринкових умовах.

У документах Укрфінжитла раніше вже розглядалася можливість запровадження критеріїв доходу для державної іпотечної підтримки. Ідея полягає в тому, щоб більш заможні домогосподарства, які здатні самостійно отримати ринковий кредит, не користувалися субсидією на тих самих умовах, що й люди, яким така допомога справді необхідна. Однак конкретний максимальний дохід саме для учасників REACH наразі не варто називати, остаточних правил програми ще немає.

Скільки грошей планують спрямувати на REACH та коли він запрацює

У документі Світового банку проєкт має кілька фінансових компонентів. Зокрема, попередня структура передбачає близько 300 мільйонів доларів на напрям реформування системи житлового фінансування, 195 мільйонів доларів — на програму підтримки іпотечного кредитування та ще 5 мільйонів доларів — на технічну допомогу й інституційний розвиток.

Водночас сам проєкт REACH перебуває на стадії підготовки. Тому до остаточного затвердження проєкту його бюджет і структура ще можуть змінитися. 30 листопада 2026 року зазначене як орієнтовна дата розгляду та схвалення проєкту.

Водночас сама ця дата не означає, що вже 30 листопада українці зможуть подавати заявки на іпотеку. Зараз можна говорити лише про те, Україна та Світовий банк готують нову модель житлового кредитування.

До теми:

Житлові ваучери та іпотека: Україна отримає 140 мільйонів євро для підтримки переселенців і ветеранів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!