Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині працює центр “Воїн”, який має на меті мілітаризацію дітей і молоді. Фактично цей центр готує дітей до участі у війни, бо його інструктори не насаджують російську ідеологію, а проводять повноцінну військову підготовку: вчать тактики ведення бою, поводження зі зброєю, управлінню дронами. Керує центром Олександр Камишов — колишній бойовик, який брав участь у війні в Україні, а тепер займається молодіжною політикою та патріотичним вихованням.

Що відомо Олександра Камишова і його роль у мілітаризації дітей? Редакція зібрала досьє.

Олександр Камишов, участь у бойових діях

Олександр Камишов народився 24 травня 1987 року в Макіївці. Інформації про його освіту та трудову діяльність до 2014 року немає у відкритих джерелах. На його особистій сторінці в забороненій соцмережі “Вконтакте” перші пости датуються лютим 2015 року, до цього Камишов був непублічним.

Олександр Камишов був у складі незаконних формувань, які захоплювали владу на Донеччині. У 2014 році він був учасником мітингів на підтримку так званої “днр”.

За даними центру “Миротворець”, Камишов проходив терористичну підготовку в Новосибірську і Краснодарі з лютого по жовтень 2014 року. За непідтвердженими даними, підготовку проходив з перервами, під час яких повертався в Україну.

У 2015 році Камишов брав участь у війні в Україні. Де саме він проходив службу не зазначається. Сам Камишов на своїй особистій сторінці викладав фото з боєприпасами і хештегом “батальйон восток”. Також він публікував фото з хештегом “Вуглегірськ”.

Примітка. Батальйон “Восток” — це озброєне формування так званої “днр”, яке брало участь у війні на сході України. Був сформований на початку травня 2014 року, основою його складу були місцеві сепаратисти. Також був укомплектований колишніми співробітниками українських спецслужб, які перейшли на бік рф, і російськими добровольцями. З 2022 року батальйон перебуває у складі сухопутних військ зс рф.

Участь у бойових діях брали і члени родини Олександра Камишова, зокрема тесть. Сам Камишов пише, що вони воювали разом у 2015 році. Тесть продовжив службу і загинув у серпні 2022 року.

Сам Олександр Камишов, нібито, теж пішов воювати доброльцем у 2022 році. Але жодних подробиць про час і місця служби він не уточнює.

Олександр Камишов, початок роботи в “днр”

У 2015 році, після повернення до цивільного життя Олександр Камишов вступив до так званої групи народного контролю “Вежливые люди”. На сайті руху вказано, що це громадська організація, створена громадянами “днр”, які не байдужі до проблем “руского міра”. Насправді ж більшість учасників цього руху — колишні бойовики.

Олександр Камишов був виконувачем обов’язків президента ГНК “Вежливые люди”. Його зображували в образі доброго чоловіка, який любить тварин, та має на меті відновлення військово-патріотичного та духовного виховання молоді.

Направді ця організація проводила пропагандистські акції в окупованих містах Донеччини. Так звані активісти масово насаджували ідеї “руского міра”. Оскільки у складі формування було багато колишніх бойовиків, вони популяризували ідею боротьби проти України. За сприяння ГНК “Вежливые люди” в Донецьку відкрили музей бойової і трудової слави з двома залами. Одна із них була присвячена сучасній війні в Україні, там були експонати, надані бойовиками.

Приділяли увагу і дітям. Бойовики активно відвідували дитячі спортивні заходи та навчальні заклади. Там вони брали участь у нагородженнях та виступали перед молоддю. А у березні 2015 року Камишов заявив про розробку програми військово-патріотичного розвитку молоді та програми з відродження духовного виховання з настоятелями монастирів.

Долучалися вони і до культури. Зокрема, за підтримки ГНК “Вежливые люди” в Донецьку презентували фільм пропагандиста Івана Охлобистіна.

У 2017 році Олександр Камишов за підтримки різних громадських рухів “днр” відкрив військово-патріотичні клуби для школярів Донецька і Макіївки. Тоді до них, нібито, вступили понад 100 хлопців та дівчат. Надалі вони брали участь у проєкті “Резерв республіки”, де діти проходили військово-патріотичну підготовку.

У 2017 році Олександр Камишов долучився до організації “Оплот Донбасса”. Він став помічником керівника молодіжного крила “Резерв республіки”. На цій посаді він продовжив роботу з молоддю, фокус на спортивному вихованні. У 2018 році став керівником військово-патріотичного напрямку молодіжної платформи “Оплот Донбасса”.

У 2018 році Камишов отримав паспорт “громадянина днр” і став депутатом так званої “народної ради днр” від партії “единая россия”. Однак чомусь він опікувався Новоазовськом, а не рідною Макіївкою чи Донецьком, де працював переважну більшість часу. Пішовши в політику, він не покинув роботу в “Резерві республіки”.

На початку політичної кар’єри Камишов був прибічником Олександра Захарченка — військового злочинця і першого ватажка “днр”.

Як Олександр Камишов мілітаризує молодь Донеччини

З квітня 2024 року на окупованій Донеччині розпочав роботу дитячий центр “Воїн”. Перший філіал відкрився в Донецьку. Директором центру став Олександр Камишов. Дітей вчили за навчальними програмами, розробленими у Москві.

Примітка. Центр розвитку військово-спортивної підготовки та патріотичного виховання молоді “Воїн” був створений за дорученням президента рф. На сьогодні він працює в 21 регіоні рф та на окупованих територіях України. Місією центру зазначено — підготовка нового покоління патріотів, які люблять свою Батьківщину і вміють її захищати.

Центр “Воїн” фактично займається підготовкою дітей до війни. Він відрізняється від інших дитячих рухів на ТОТ (наприклад, “Юнармія” чи “Молода гвардія”) тим, що окрім насадження російської ідеології тут проводять повноцінну військову підготовку: вчать тактики ведення бою, поводження зі зброєю, управлінню дронами.

Центр “Воїн” є одним із ініціаторів гри “Зарніца” на окупованій Донеччині. Це воєнно-патріотичні змагання, участь у яких беруть діти різних років: від першачків до старшокласників. У російському інформаційному просторі “Зарніца” подається як захоплива гра, де діти можуть змагатися командами однолітків. Та насправді за нею ховається справжня армійська підготовка. Для того, щоб взяти участь у грі, діти мають опанувати базові військові навички, а саме: силову підготовку, стрільбу тощо. Кожен учасник команди виконує різні функції, які передбачені такими військовими спеціальностями.

Діти, які вступили до лав центру “Воїн”, тренуються на базах в умовах, наближених до військових. Переважно дітей відправляють у спеціалізовані заклади в росії. Так, влітку дітей з Донеччини відправляють до закладу “Авангард” у Волгограді. Це оборонно-спортивний табір з освітнім центром та багатофункціональним майданчиком для проведення військово-спортивних змін.

Замість відпочинку дітей навчають військовим навичкам. Такі історії публікує сам центр “Воїн”:

“Надія Черепаха. Пройшла 108 годин військово-спортивної підготовки та 35 годин військово-польових зборів. Її суперсила — працювати в команді і приймати рішення у стресових ситуаціях. “Я навчилася працювати в команді і дізналася, як це бути корисною своїй країні та співгромадянам!”.

“Ірина Калініна — “Дроновод”. Пройшла 108 годин військово-спортивної підготовки, 36 годин по БПЛА та 35 годин польових зборів. Її суперсила – повітряна розвідка та точне управління безпілотниками”.

Фактично дітей залучають до військової підготовки. Перебуваючи в таборах, вони освоюють базові навички, які потрібні для бойових дій.

1 травня 2026 року Камишов відзвітував про результати роботи центру “Воїн” за два роки. За його словами, в центрі пройшли навчання понад 4,5 тисяч дітей, проведено 700 заходів із загальним охопленням 35 тисяч. За цей час дітей вчили основам управління безпілотниками, військової медицини та тактичної підготовки.

Олександр Камишов: підозра і санкції

Донецька обласна прокуратура заочно повідомила Олександру Камишову та ще трьом депутатам “днр” підозру в порушенні законів та звичаїв війни. За даними слідства, у лютому 2022 року вони брали участь у позачерговому пленарному засіданні, де проголосували за затвердження указу про проведення загальної мобілізації на окупованій території області. Це дало змогу мобілізувати значну кількість військовозобов’язаних.

Надалі представники так званих “військових комісаріатів днр” під загрозою переслідування та без належної підготовки примусово відправили чоловіків на фронт для участі у бойових діях проти України. За наявними даними, внаслідок цієї мобілізації на окупованій території Донеччини лави армії рф поповнили близько 60 000 чоловіків.

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Олександр Камишов перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 8 квітня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 13 квітня 2022 року — під санкціями Швейцарії;
• з 26 квітня 2022 року — під санкціями Канади;
• з 10 травня 2022 року — під санкціями Японії;
• з 27 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії.

Читайте також:

• Як колишня юристка стала представницею окупованої Донеччини у Москві — досьє на Ольгу Макєєву
• Працювала вчителькою, а тепер відповідає за молодіжну політику окупантів: хто така Марія Дубова
• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Національний банк України з 4 вересня 2026 року вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На її лицьовому боці буде зображений український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус, а на зворотному, будівля філологічного факультету Донецького національного університету, який нині носить його ім’я.

Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час презентації нової банкноти.

В Україні введуть в обіг нову банкноту 2000 гривень із Василем Стусом

За словами Андрія Пишного, рішення про запровадження нового найвищого номіналу продиктоване насамперед економічними причинами. За майже сім років після введення банкноти номіналом 1000 гривень українська економіка суттєво змінилася. На це вплинули пандемія COVID-19 та повномасштабна війна.

У Національному банку зазначають, що:

• обсяг готівки в обігу зріс із майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень;
• частка банкнот номіналом 1000 гривень перевищила 55% від загальної суми банкнот в обігу;
• рівень цін за цей період зріс приблизно вдвічі;
• середньомісячна заробітна плата у травні 2026 року становила майже 31 тисячу гривень, що утричі більше, ніж у 2019 році.

У НБУ пояснюють, що новий номінал дозволить скоротити витрати на друк, транспортування, інкасацію та обробку готівки, а також зробить готівкові розрахунки зручнішими для громадян, бізнесу й банків.

Чому на новій банкноті зобразили Василя Стуса

На лицьовому боці нової банкноти розмістили портрет українського поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса. На звороті зображено будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався Стус. Сьогодні ця будівля перебуває в тимчасовій окупації, а сам університет після релокації працює у Вінниці та носить ім’я Василя Стуса.

За словами Андрія Пишного, нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення.

“Цією банкнотою ми документуємо український суверенітет, віддаємо належне нашим героям і говоримо про речі, які сьогодні особливо важливо називати вголос”, — зазначив голова НБУ.

Коли нову банкноту введуть в обіг

Банкноту номіналом 2000 гривень планують ввести в обіг 4 вересня 2026 року. Цю дату обрали символічно. Саме 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у першому відкритому протесті проти політичних репресій української інтелігенції в СРСР. А 4 вересня 1985 року поет загинув у радянському таборі.

У Національному банку також повідомили, що нова банкнота матиме понад 20 елементів захисту, зокрема новітню захисну стрічку Anima™ Colour, яку вперше у світі використано саме на українській валюті.

До теми:

Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!