Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські медіа та офіційні особи продовжують поширювати заяви про виплати компенсацій за зруйноване житло на окупованих територіях. Проте реальна ситуація кардинально відрізняється від пропагандистських сюжетів. Жителі Бахмута (який в рф називають Артемівськом) та інших окупованих міст спробували звернутися безпосередньо до Адміністрації президента росії. Їхній візит завершився конфліктом, побиттям та затриманням поліцією.

Все, що відомо про інциндент, зібрала редакція Бахмут IN.UA.

Мітинг біля Адміністрації президента рф через вимоги компенсацій

Інцидент стався 20 червня 2026 року біля будівлі Адміністрації президента рф у москві. За інформацією російського ресурсу RusNews, туди одночасно прибули дві групи громадян: жителі зруйнованого росіянами Бахмута, які вимагали компенсацій за житло, та місцеві зоозахисники, які виступали на захист національного парку.

Офіційна версія російських правоохоронців, яку поширили місцеві медіа, стверджує, що під час очікування в черзі виник конфлікт. Нібито один із жителів Бахмута спробував пройти до приймальні без черги, що викликало обурення інших людей. Чоловік вступив у суперечку з поліцейськими, відмовився пройти до службового авто, почав знімати відео та чинити опір, за що і був затриманий.

Що про інцидент кажуть самі жителі Бахмута

Версія мешканців окупованих територій суттєво відрізняється від офіційної. У зверненні до депутата держдуми рф В’ячеслава Лисакова учасниця подій на ім’я Анна розповіла, що конфлікт спровокували самі жителі москви.

Жінка зазначила, що до Адміністрації президента приїхали жителі Бахмута, Часового Яру, Торецька та Очеретиного. За її словами, переселенці з Донбасу зайняли чергу з самого ранку, але пропустили частину зоозахисників. Конфлікт почався після того, як одна з жінок у черзі почала висувати вимоги щодо співвідношення людей, які заходитимуть до будівлі.

“Почалася агресія з боку зоозахисників, почали кричати на нас, що ми тут понаїхали. Таке відчуття, що ми прокажені, ізгої. Я кажу: наші люди приїхали зранку з паличками, вже у віці, але вони мене не чують, мовляв, їм треба собак рятувати. Я відповідаю: а нам треба людей рятувати, наші люди на вулиці три роки, з пунктів тимчасового розміщення виганяють із 1 вересня. Але мене так ніхто і не почув, таке байдужість в їхніх очах, нас зрівняли з собаками“, — написала користувачка Анна.

Поки жінки перебували на прийомі, поліція затримала одного з жителів Бахмута на ім’я Андрій. За словами очевидців, правоохоронці побили його та відвезли до відділку нібито за дрібне хуліганство.

Коли знайомі затриманого спробували дізнатися про його долю у поліцейських, ті відмовилися давати пояснення та не пропустили людей до відділку. Згодом чоловіка відпустили. Як стверджує Анна, у нього була розбита голова та залишилися сліди від наручників.

“За що все це нам, жителям Донбасу?! Ми зіткнулися з жорсткою несправедливістю, нас кинули, не допомагають взагалі. Ніхто навіть не хоче усвідомлювати, що пережили ми: горе, смерть рідних, втрата дому. Ми залишилися безхатьками, і при цьому нас продовжують принижувати!“, — додала учасниця інциденту.

У відповідь на звернення депутат Лисаков назвав тих, хто спровокував, конфлікт, “підсадною качкою”, заявивши, що у москві в такий спосіб відфільтровують та знешкоджують “глас народу”.

Читайте також:

Присяга у “днр” замість шкільного щоденника: хто готує дітей Донецька до війни. Досьє на Віктора Пудака

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У TikTok з’явився акаунт, який публікує відео жінки-військової нібито з-під Бахмута. Десятки користувачів дякують за “хороші новини з фронту”. Але насправді відео з 2023 року, а сторінка не має жодного стосунку до реальної героїні ролика й поточної ситуації на фронті.

Детальний розбір, читайте в матеріалі редакції Бахмут IN.UA

Українська військова під Бахмутом? Що поширюється?

На TikTok-сторінці під назвою Iryna1 з’явилися відео, на яких жінка у військовій формі розповідає про ситуацію біля Бахмута. Сторінка має понад 16 тисяч підписників та близько 194 тисячі вподобань. Відео про ситуацію у Бахмуті було опубліковано 4 дні тому і вже має 929 тисяч переглядів.

Подача йде від першої особи, тон, як у живому репортажі з місця подій.

У коментарях під роликом десятки дописів із подяками, деякі користувачі сприймають це як актуальну інформацію з фронту й вірять, що українські військові зараз перебувають під Бахмутом.

Хто насправді у відео

На відео насправді Ольга Бігар, позивний “Відьма”, артилеристка ЗСУ, яка брала участь у боях за Бахмут. Жінка є публічною особою, вона має власний Instagram-акаунт, який активно ведеться й донині. Свій справжній TikTok Ольга не оновлювала вже близько року.

Тож, акаунт Iryna1, не є сторінкою Ольги Бігар. Це стороння сторінка, яка перезаливає чужий контент. Він справді був записаний Ольгою, але в 2023 році й не має стосунку до актуальної ситуації на фронті.

Чому це вводить в оману

Перше відео з цієї серії, яке набрало майже 1 мільйон переглядів, яке нам вдалося відстежити, датоване серпнем 2023 року, його Ольга публікувала на своєму акаунті. Зараз відео перезаливаються без будь-якої позначки дати або контексту. Нова аудиторія, яка бачить їх уперше, логічно сприймає контент як актуальний — і робить хибний висновок, що українські військові зараз ведуть бої під Бахмутом.

Подібне маніпулювання контентом, одна зі схем інформаційного впливу, яка викривляє реальністю. Вона не вигадує факти з нуля, а перекручує реальність через контекст, адже на відео справжня людина, справжнє відео, але хибне “зараз”. Ефектом може стати дезорієнтація аудиторії щодо реального стану на фронті.

Тож, який висновок?

• Відео не є свіжим. Найраніша знайдена дата публікації — серпень 2023 року.
• Акаунт Iryna1 у TikTok не належить Ользі Бігар. Це стороння сторінка, яка перезаливає чужі відео.
• Українські військові не ведуть бої під Бахмутом. Місто перебуває під окупацією російських військ з 2023 року.
• Актуальні публікації Ольги Бігар можна знайти в її особистому Instagram-акаунті.

Рекомендації. Якщо ви побачили це відео у своїй стрічці — не поширюйте. Якщо хочете дізнатися реальну ситуацію на фронті, користуйтесь верифікованими джерелами, зокрема зведення Генштабу, Deep State, офіційні повідомлення від бригад.

До теми:

Росіяни пишуть про евакуацію дітей зі Слов’янська без дозволу батьків: чому ці заяви є фейком і що відбувається насправді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!