Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

6 березня відбувся обмін полоненими між Україною та росією у форматі 300 на 300. Також додому повернулися 2 цивільних. У межах домовленостей 300 українських військовослужбовців повернулися додому після російського полону. Серед звільнених — бійці різних підрозділів Збройних сил, Нацгвардії та інших силових структур.

Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Обмін 6 березня: хто з українських військових повернувся з полону

6 березня відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та росією. Сторони передали одна одній по 300 полонених, у результаті чого додому повернулися 300 українських захисників та 2 цивільниї.

Додому повертаються представники:

• Сухопутних військ;
• ДШВ;
• Військово-Морських Сил;
• Сил ТрО;
• Повітряних Сил;
• Сил Безпілотних Систем;
• бійці Національної гвардії України;
• Державної прикордонної служби;
• Державної спеціальної служби транспорту.

Серед визволених сьогодні Захисників, окрім солдатів та сержантів, є офіцери. Наймолодшому звільненому бранцю виповнилося 26 років, найстаршому — 60.

Загалом на Батьківщину повертаються українці, що воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому та Херсонському напрямках, а також брали участь в обороні Маріуполя.

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу. Багато з них тривалий час перебували у полоні.

Українська влада наголошує, що робота над поверненням усіх громадян України з російського полону триває. Переговори щодо наступних обмінів продовжуються.

До теми:

Новий обмін військовополоненими: Україна повернула з російської неволі 200 громадян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутські школи продовжують роботу в евакуації. Чотири роки навчальні заклади вимушені працювати онлайн. Попри це, школам вдалось зберегти педагогічні колективи й учнівську спільноту. Кожного навчального року бахмутські заклади набирають і нових учнів у перші класи, також є діти, які повернулись на онлайн-навчання після очного.

Чи будуть набирати першачків на 2026-2027 навчальний рік і які школи можуть відкрити набір, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради.

Чи набиратимуть бахмутські школи першачків

Деякі бахмутські школи оголосили набір дітей на майбутній навчальний рік. Зокрема, про набір до першого класу оголосила Бахмутська ЗОШ №24.

Редакція Бахмут IN.UA звернулась до Управління освіти, щоб дізнатися про плани набору дітей у бахмутські школи на 2026-2027 рік. Нам роз’яснили, що офіційно набір у школи поки не оголошено. Наразі триває вивчення запитів від батьків і підрахунок потенційних учнів.

“Стосовно перших класів, у нас вже не перший рік не всі школи їх відкривають і набирають. Хто відкриває, хто не відкриває, на сьогодні сказати ми не можемо, тому що мережа формується влітку, коли вже є контингент. Кожна школа вирішує для себе, дивиться на педагогів, дивиться на можливості і вирішує — пробувати чи не пробувати набирати дітей. Тому сказати конкретно, які школи оголосять набір, я не можу. На сьогодні бачила, що 5-та розпочинає прийом, 24-та школа, 18-та планує, 10-та думає. Офіційний старт кампанії набору перших класів не запущено. Вони зараз працюють з дітьми на підготовчих курсах, а заяв ще поки що не збирають, просто вивчають контингент”, — пояснила Анна Артюхіна.

Планується, що стартувати набір у перші класи може приблизно у квітні. А остаточно класи сформують влітку. На сьогодні ж школи пропонують підготовчі курси для потенційних першачків, які планують до них вступати.

“У нас зазвичай розпочинається (ред. набір дітей) наказом Управління. Десь у квітні ми розпочинаємо прийом заяв, оголошуємо на сайті Управління освіти про це і надаємо перелік необхідних документів для вступу. Якраз до цього часу школи приблизно мають бачення, чи вийде у них набрати перший клас чи ні. Тоді ж і розпочинається офіційний прийом документів. А формування остаточної мережі у нас відбувається влітку, тому що батьки рухаються і постійно відбувається міграція”, — розповіла заступниця начальниці Управління освіти.

Зараз триває інформаційна кампанія щодо набору дітей. Передусім вона проходить на освітніх локаціях, створених на базі осередків “З Бахмутом у серці”.

“Раніше у нас набір проходив планово, але в сьогоднішніх умовах дуже складно щось планувати. Раніше з садочками більше працювали, тому було легше спрогнозувати роботу по перших класах. Зараз же працюємо там, де вчителі фактично проживають, і по хабах працюємо, розповідаємо про заклади. Робота триває, але поки що більше як інформування”, — підсумувала Анна Артюхіна.

Нагадаємо, що на початку 2025-2026 навчального року в бахмутських закладах загальної середньої освіти навчались 2 161 учень. 64 з них — першокласники. Тоді першокласників набрали школи №5, 12 і 24, а також НВК №11.

У всіх шести школах Бахмута, які сьогодні працюють, є й випадки повернення учнів. Загалом протягом минулого та цьогорічного навчальних років на дистанційне навчання повернулись понад 60 учнів.

Читайте також:

• У бахмутських школах стартує програма профорієнтації для учнів 8-9 класів: що вона передбачає
• “Найперший виклик — це продовження роботи”: як бахмутські вчителі долають виклики війни
• У Бахмутській громаді припинили роботу понад 30 закладів освіти з початку вторгнення: перелік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!