Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У понеділок, 13 квітня, Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє новий збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом п’яти годин, форма буде відкрита з 10:00 до 15:00.

Про це повідомляє ERC.

Естонська рада у справах біженців: реєстрація у квітні 2026 року

У понеділок, 13 квітня, о 10:00 Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які проживають у прифронтових та постраждалих від війни територіях Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Сумської, Запорізької областей. Допомога передбачена сім’ям, які мають категорію вразливості:

• родини з дітьми до 18 років, які очолюють одинокі матері/батьки;
• родини з трьома і більше дітьми;
• родини з дітьми віком до двох років;
• родини, які складаються виключно з людей віком від 60 років;
• родини, члени яких мають спеціальні потреби, повʼязані зі здоровʼям (люди з інвалідністю І або ІІ групи, хронічними захворюваннями та/або потребують високовартісного лікування).

Усі вразливості мають бути підтверджені документами. Відповідність критерію вразливості і його документальне підтвердження є обов’язковою умовою для участі, але не гарантує отримання грошової допомоги.

Також людей просять заздалегідь підготувати підтвердження свого поточного місцезнаходження. Це може бути чек з місцевого магазину, аптеки, пошти або будь-яке інше підтвердження, датоване не раніше 10 квітня 2026 року.

Розмір грошової допомоги складає 3 600 гривень на людину щомісяця протягом трьох місяців.

Естонська допомога, як подати заявку

Прийом заявок триватиме в понеділок, 13 квітня, з 10:00 до 15:00.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Естонської ради у справах біженців.

Читайте також:

• Квітнева виплата 1 500 гривень: як отримати через Укрпошту
• На Дніпропетровщині розпочали прийом заявок на виплати від БФ “Право на захист”: як податися
• ВПО зможуть оформити виплати через портал ПФУ вже у квітні: що потрібно знати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2025 року в селищі Гостомель на Київщині планують збудувати житло для бахмутян. У межах реалізації проєкту міська влада Бахмута стикнулась з проблемами, які, в першу чергу, стосувались виділення земельної ділянки. Хоч проєкт так і не вдалось повноцінно запустити, його не зупинили, зараз тривають роботи щодо його можливої реалізації.

Що відомо про проєкт та на якому етапі його реалізація? Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю відому інформацію.

Коли стало відомо про житловий проєкт для бахмутян у Гостомелі

Вперше про проєкт будівництва житла для бахмутян у Гостомелі публічно заявили у березні 2025 року. Про це заявив мер Бахмута Олексій Рева в інтерв’ю журналісту з Покровська. Міський голова тоді зазначав, що паралельно з проєктом “Бахмут-Гоща” стартувала розробка аналогічного проєкту в Гостомелі. На той час жодних деталей щодо нового проєкту він не озвучував.

Після цієї заяви редакція Бахмут IN.UA звернулась із запитом до Бахмутської МВА. Нам відповіли, що міська влада Бахмута провела зустріч з Гостомельською селищною радою, аби дізнатися про можливість будівництва багатоквартирних будинків для бахмутян на території громади. Візуалізація житлового кварталу на той момент не розроблялась.

26 серпня 2025 року Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. Тоді ж розпочались перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді в тимчасове користування.

Проєкт “Спільне бачення нового дому”

У вересні 2025 року громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами запустила проєкт “Спільне бачення нового дому”. Нашими партнерами стали Антикризовий медіа-центр з Краматорська, урбаністична організація Ro3kvit, Бахмутська МВА та Гостомельська СВА. Ми, як аплікант, зобов’язалися прозоро комунікувати про цей проєкт від початку й до кінця.

Метою проєкту було дослідження та спільне бачення, сформоване через залучення як майбутніх, так і нинішніх мешканців. Його особливість — людиноцентричний компонент, бо майбутній квартал у Гостомелі мав плануватися з урахуванням голосу людей, адже саме вони визначатимуть, яким має бути цей простір. Проєкт передбачав відкриту комунікацію та залучення громад до обговорення, аби новий квартал відповідав потребам людей і став прикладом якісної співпраці.

У січні 2026 року в Києві презентували результати проєкту “Спільне бачення нового дому”. Захід об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого самоврядування та експертного середовища.

Результатом проєкту стало дослідження потреб бахмутян в евакуації та розробка підходів до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Чому в Гостомелі призупинили житловий проєкт для бахмутян

Наприкінці жовтня 2025 року стало відомо, що Бахмутська громада не змогла отримати в користування приватну земельну ділянку, де планували реалізувати проєкт. Раніше власник цієї ділянки сам запропонував її Бахмутській громаді на умовах суперфіцію. Але укласти договір на користування землею не вдалось. Як повідомляв тоді Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, причиною цьому стали невигідні умови від приватного землевласника для майбутнього будівництва.

Однак тоді ж представник бахмутської влади запевнив — житло для бахмутян у Гостомельській громаді все одно буде. Одразу після зриву попередніх напрацювань щодо приватної ділянки розпочали пошук комунальної земельної ділянки для майбутнього будівництва. Тоді селищна влада Гостомеля запропонувала на розгляд три ділянки, дві з яких у самому селищі, а одна в межах громади.

“Ми подивимося по обмеженнях цих ділянок, зробимо аналіз і визначимось, яку ділянку ми зможемо взяти. Ділянку саме комунальної власності Гостомельської громади. Минулий у нас досвід був з приватними (ред. приватним власником землі), ми не знайшли порозуміння щодо передачі земельної ділянки. Напрацювання є, шлях, яким земельна ділянка буде передаватися, також визначений. Це може бути договір суперфіцію або право постійного користування на час будівництва”, — говорив Олександр Марченко під час внутрішнього воркшопу учасників проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”.

У листопаді 2025 року нам стало відомо, що відмовитись від приватної ділянки для будівництва вирішили через невигідні умови. Приватний власник пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (ред. тимчасове право користування). Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Житловий квартал для бахмутян у Гостомелі: актуальна інформація на 2026 рік

У квітні 2026 року Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції повідомила, що пошук земельної ділянки ще триває. Її шукають на території Гостомельської громади. На сьогодні пріоритетними та найбільш придатними визначено три земельні ділянки, але остаточний вибір ще не зроблений. Точних строків отримання земельної ділянки для будівництва не прогнозують.

“Потенційні строки ухвалення рішення щодо конкретної земельної ділянки на сьогоднішній день відсутні. Наступні етапи будуть обговорюватися спільно з Гостомельською селищною військовою адміністрацією”, — зазначили в Бахмутській МВА.

Основними труднощами та викликами під час пошуку земельних ділянок стали:

• місцерозташування;
• площа;
• відповідність містобудівній документації на місцевому рівні;
• транспортне сполучення;
• наявність інженерних мереж.

Нагадаємо, що в Гостомелі проживають майже 3 тисячі переселенців, серед яких є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Чим у Гостомелі займаються місцеві та як живуть у громаді переселенці, розповідаємо в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Житло для бахмутян у Софіївці: на якому етапі проєкт перебудови місцевої амбулаторії
• Стало відомо скільки будинків для бахмутян планують побудувати до 2028 року
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!