Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькому обласному спеціалізованому коледжі спортивного профілю імені Сергія Бубки, який у 2022 році релокувався в Полтаву, стартує вступна кампанія. Паралельно ведеться набір дітей на шкільний та коледжний блок.

Про терміни вступної кампанії та умови для вступників розповіли у приймальній комісії коледжу.

Спортивний коледж імені Сергія Бубки: хто може вступити у 2026 році

Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю імені Сергія Бубки оголосив прийом вступників. Заклад паралельно проводить набір учнів у шкільний блок та коледжний блок.

“По ліцензії ми 50 дітей беремо на курс, але ми ще здійснюємо прийом до шкільного блоку. Тобто у нас діти навчаються з 7 по 11 класи — це шкільний блок, а на коледжний блок у нас ліцензія на 50 осіб. Це для тих дітей, які вступають на основі свідоцтва про базову середню освіту”, — зазначили в коледжі.

Шкільний блок передбачає навчання за державною програмою, яке поєднується з регулярними тренуваннями, спортивними зборами та змаганнями.

Вступивши до коледжного блоку, студенти можуть здобути фахову освіту за спеціальністю “Фізична культура і спорт” і кваліфікацію “Інструктор-методист із фізичної культури і спорту”. Диплом дає право працювати тренером-викладачем в ДЮСШ.

Для навчання доступні 15 видів спорту, серед яких вільна боротьба, бокс, тхеквондо, важка і легка атлетики, велосипедний спорт, плавання, веслування на байдарках і каное, волейбол, футбол, баскетбол та інші.

Які умови пропонують у коледжі імені Сергія Бубки

Навчання в коледжі відбувається за денною формою. Всім дітям, які потребують житло, надається місце в гуртожитку. Також передбачене чотириразове харчування.

Навчання та проживання безоплатні.

Студенти також можуть отримати стипендію. Їх є два види:

• стипендія за результатами навчання;
• соціальна стипендія для дітей пільгових категорій.

Терміни вступної кампанії у спортивному коледжі імені Сергія Бубки

Реєстрація кабінетів вступників стартує з 25 червня. Подати заяву на вступ можна з 1 по 20 липня.

Вступні іспити в коледжі імені Сергія Бубки заплановані на 21-28 липня.

Додаткову інформацію можна дізнатися за телефонами: +380 (95) 037 7962, +380 (50) 625 8964, +380 (93) 796 6145, +380 (50) 613 5320.

Читайте також:

• Вступна кампанія 2026: скільки балів потрібно для зарахування на бюджет та контракт
• Результати НМТ-2026: як дізнатися бали за червневі сесії й сформувати картку для вступу
• Як бахмутянам поєднати навчання за кордоном з українською освітою: досвід бахмутських шкіл

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Історія із затриманням жителів Донецької області біля будівлі Адміністрації президента рф у Москві отримала продовження. Учасники подій опублікували повне відео інциденту, а постраждалий активіст зафіксував побої та готує позови до правоохоронних органів російської федерації..

Детальніше про це розповів В’ячеслав Лисаков, депутат російської госдуми.

Нові деталі конфлікту біля Адміністрації президента рф

Учасники мітингу передали повний відеозапис конфлікту від 20 червня 2026 року. На кадрах, які опублікував В’ячеслав Лисаков, зафіксований перебіг подій біля будівлі Адміністрації президента, а також відео з поліцейського відділку. Представники ініціативної групи зазначають, що російські пабліки навмисно виставили жителів Донецької області та потерпілого неадекватними особами.

Люди стверджують, що прийшли до будівлі виключно для того, щоб розповісти про критичну ситуацію з виплатами за втрачене під час бойових дій житло.

На відео зафіксовано, що жінка, яка назвалася “зоозахисницею”, керувала поліцейськими. Вона спілкувалася з правоохоронцями у панібратському форматі та вказувала їм, що потрібно робити. Після того як поліція забрала активіста до відділку, жінка також пішла туди, але назад до будівлі Адміністрації президента не повернулася.

В’ячеслав Лисаков проаналізував відеозапис та заявив, що метою жінки була “нейтралізація найбільш підготовленого заявника”. Постраждалий на ім’я Андрій навчається на юриста. Лисаков припускає, що поліцейські виконували вказівки жінки через те, що вона показала їм службове посвідчення. Дії правоохоронців, які закінчилися жорстким затриманням, названі незаконними.

Після виходу з відділку поліції затриманий житель Бахмута зафіксував отримані побої. Для притягнення винних до відповідальності чоловік планує подавати скарги. Він та інші учасники мітингу вимагає встановити жінки-провокаторки та покарати поліцейських за побиття.

Нагадаємо, що 20 червня біля будівлі Адміністрації президента рф у Москві стався конфлікт між переселенцями з Донеччини, які вимагали компенсацій за зруйноване житло, та місцевими зоозахисниками. За словами очевидців, суперечку в черзі до приймальні штучно спровокувала одна з жінок, що призвело до агресії та втручання поліції. Внаслідок інциденту правоохоронці силоміць затримали жителя Бахмута, побили його та відвезли до відділку. Згодом чоловіка відпустили з розбитою головою та слідами від наручників, а російський депутат назвав ініціаторку суперечки “підсадною качкою”.

Читайте також:

“Нас порівняли з собаками”: як жителів Бахмута затримали біля Адміністрації президента рф через вимоги компенсацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!