Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Люди продовжують виїжджати з непідконтрольних територій, долаючи довгий шлях через інші держави. Точної статистики щодо кількості переселенців немає, оскільки такі маршрути неможливо зафіксувати офіційно. Відомо лише, що європейські кордони з боку третіх країн за час повномасштабних дій перетнули близько 300 тисяч українців, серед яких значна частина — це саме мешканці ТОТ.

Що кажуть люди про поверення в Україну з ТОТ

Мешканці продовжують виїжджати з непідконтрольних територій, долаючи довгі та складні маршрути через інші держави. Точної статистики щодо кількості переселенців немає, оскільки такий шлях неможливо зафіксувати офіційно. Проте, навіть повернувшись в Україну далеко не у кожного вдається адаптуватися до життя.

Редакція поспілкувалася з людьми, які виїхали з непідконтрольних територій. Про їхній досвід перетину кордонів, причини переїзду та труднощі адаптації на новому місці — дивіться детальніше у відео.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір учасників для міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка пройде 25–26 червня 2026 року у місті Гданськ. З усієї країни для участі відібрали 102 громади. До списку учасників потрапила і Бахмутська громада.

Детальніше про Конференцію з питань відновлення України URC-2026 та роль Бахмута в ній — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Конференція з питань відновлення України URC-2026

25–26 червня 2026 року у місті Гданськ, що у Польщі, пройде Конференція з питань відновлення України URC-2026. Вона орієнтована на практичні результати, а саме на укладення міжнародних угод, залучення фінансування та запуск спільних ініціатив. Робота заходу поділена на кілька складових частин, розділенних за певними напрямками.

Примітка. URC або Ukraine Recovery Conference — це головна міжнародна конференція, присвячена відбудові та економічному розвитку України. Захід об’єднує уряди країн-партнерів, міжнародні фінансові інституції, інвесторів, бізнес та громадськість для мобілізації фінансової підтримки та втілення конкретних інвестиційних проєктів

Форум відновлення працюватиме як офлайн-платформа для українських, польських та міжнародних сторін. Тут відбуватиметься обмін практиками та пошук рішень для залучення приватного сектору до відбудови. Бізнес-ярмарок передбачає виставки компаній для сприяння співпраці між місцевим самоврядуванням та інвесторами.

Інфраструктурна платформа функціонуватиме за чотирма напрямами:

• відновлення транспортного сполучення;
• розвиток розподіленої генерації та енергетична стійкість;
• цифрова трансформація для управління інфраструктурою;
• узгодження транспортного, енергетичного та митного регулювання зі стандартами ЄС.

Енергетична платформа об’єднає уряди, фінансові організації та інвесторів для обговорення трансформації енергетичного сектору України. Увага приділятиметься новій енергетичній стратегії, безпеці та розбудові децентралізованої енергосистеми.

На полях конференції також відбудеться зустріч Керівного комітету Української платформи донорів за участі представників уряду України, країн “Групи семи”, Європейського Союзу та фінансових інституцій. Учасники обговорять бюджетні потреби, просування реформ та розширення приватних інвестицій.

Додатково працюватиме форум аналітичних центрів. Дослідницькі установи надаватимуть експертизу для формування політик у ключових сферах довгострокового розвитку.

Учасники URC-2026

Загалом на участь у заході подали 356 заявок. Відбір відбувався за системою рейтингування. Оцінювання базувалося на п’яти ключових напрямах:

• досвід міжнародної співпраці;
• якість стратегічного планування;
• застосування територіально-орієнтованого підходу;
• рівень інвестиційної готовності та антикорупційна діяльність;
• участь в ініціативі “Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади” або інших формах співробітництва між муніципалітетами.

Участь у конференції дозволить громадам встановити прямі контакти з міжнародними донорами та налагодити партнерства для відновлення територій.

Варто зазначити, що Бахмутська громада подала власну заявку на участь в конференції та пройшла відбір. крім неї з Донецької області у список учасників потрапили Маріупольська та Покровська громади.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!