Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні мають право оформити житлову субсидію на оплату комунальних послуг за місцем свого фактичного проживання, незалежно від офіційної реєстрації (прописки). При цьому наявність укладеного договору оренди житла не є обов’язковою умовою для переселенців.

Детальніше про механізм оформлення та строки — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати субсидію

Згідно з чинними базовими розрахунками, родина має право претендувати на призначення житлової субсидії у тому разі, якщо її загальні витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують 15% від сукупного доходу всіх членів сім’ї.

Необхідні документи та способи подання

Для оформлення субсидії заявнику необхідно підготувати такий пакет документів:

• заяву встановленого зразка;
• декларацію про доходи всіх членів родини;
• паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• дійсну довідку про наявність статусу ВПО.

Подати підготовлені документи переселенці можуть кількома зручними способами:

• офлайн або поштою — до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України (ПФУ);
• дистанційно — через вебпортал електронних послуг ПФУ або офіційний мобільний застосунок ПФУ;
• онлайн — через державний портал “Дія”;
• особисто — через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або уповноважену особу відповідної територіальної громади.

Строки опалювального сезону та особливості розрахунку

Опалювальний період для розрахунку субсидії офіційно триває з 16 жовтня до 15 квітня. Витрати на опалення за жовтень враховуються саме з 16 числа, навіть якщо фактичне подання тепла в будинки розпочалося пізніше. Субсидію за поточний жовтень українці отримають уже в листопаді.

Важливо: якщо родина подасть усі необхідні документи до 30 листопада поточного року, субсидія буде призначена заднім числом — від початку опалювального сезону (тобто з жовтня). Якщо ж заяву буде подано після 1 грудня, допомога призначатиметься лише з місяця фактичного звернення.

Родинам переселенців, яким житлова субсидія вже була успішно призначена ще з травня (на літній період), повторно звертатися з пакетом документів не потрібно — на новий опалювальний сезон її розрахують і подовжать автоматично. Єдиний виняток із цього правила становлять ті домогосподарства, які отримують цільову субсидію на придбання твердого або рідкого пічного побутового палива.

Читайте також:

На житлові ваучери для ветеранів ВПО у 2027 році планують залучити 10,1 млрд грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року Званівська сільська рада провела п’ять державних закупівель. Загалом за цей місяць для потреб громади придбали товарів та послуг на понад 169 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська сільрада: закупівлі у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Званівська сільська рада здійснила закупівлі на загальну суму 169 147 гривень. Основні витрати спрямували на обслуговування автопарку спецтехніки та придбання солодких подарунків:

• 68 500 гривень витратили на послуги страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
• 56 672 гривні загалом коштували подарункові набори цукерок “Годинник” вагою 700 грамів (закупівлю провели двома окремими тендерами на суми 29 601 гривня та 27 071 гривня);
• 26 175 гривень спрямували на послуги з технічного обслуговування спеціальної техніки (колісного екскаватора-навантажувача BOBCAT B780) на виконання заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
• 17 800 гривень склали витрати на мастильні засоби для проведення ремонту спеціальної техніки.

Загалом закупівлі Званівської громади за жовтень 2026 року склали 169 147 гривень. Зазначимо, що сума витрат суттєво зросла порівняно з попереднім місяцем. До прикладу, у вересні Званівська громада витратила найменше коштів за цей рік — трохи більше ніж 12 тисяч гривень. Найбільшу суму у жовтні виділили на страхування транспорту, а найдешевшою стала закупівля мастильних матеріалів.

Читайте також:

На що Бахмутська лікарня витратила понад 1 млн грн у жовтні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!