Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Роумінг – це можливість користуватися своїм номером за кордоном, наприклад: телефонувати, користуватися інтернетом або іншими послугами зв’язку. Він потрібен, коли ви подорожуєте за межі країни або регіону, де зазвичай користуєтеся зв’язком, і хочете зберегти можливість дзвонити, приймати SMS чи користуватися інтернетом.

Як правильно підключити роумінг і налаштувати роботу інтернету, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Роумінг закордоном: що перевірити перед поїздкою

Перед поїздкою за межі країни варто переконатися, що у вас не виникне проблем зі зв’язком та мобільним інтернетом.

Уточніть у свого оператора, чи підключена у вас послуга роумінгу, особливо якщо ви плануєте користуватися мобільним інтернетом. Це допоможе уникнути ситуацій, коли зв’язок або передача даних недоступні одразу після прибуття за кордон.

Також дізнайтеся, чи включає ваш тарифний план роумінг і які умови діють у країні, куди ви їдете. Вартість хвилин, SMS та мобільного інтернету може суттєво відрізнятися залежно від напрямку, тому краще перевірити тарифи заздалегідь.

Переконайтеся, що на вашому мобільному рахунку достатньо коштів. У роумінгу послуги можуть бути дорожчими, і недостатній баланс часто стає причиною того, що інтернет або дзвінки не працюють.

Зверніть увагу на налаштування смартфона – перевірте точку доступу (APN), мобільні дані та роумінг даних. Коректні параметри забезпечать стабільне підключення до інтернету.

Перед поїздкою також варто впевнитися, що телефон зможе автоматично підключитися до мережі місцевого оператора. Якщо автоматичне підключення з якоїсь причини недоступне, ви завжди зможете обрати мережу вручну в налаштуваннях.

Що потрібно перед виїздом за кордон

Для того, щоб користуватися роумінгом за кордоном, спершу потрібно:

• вимкнути/вмикнути блокування міжнародних дзвінків, (якщо така функція є в вашого оператора), щоб дзвінки були доступні;
• перевірити, чи на рахунку достатньо коштів – роумінг часто передбачає оплату за хвилини, SMS або інтернет;
• переконатися, що тариф вашого оператора підтримує міжнародний інтернет роумінг;
• перевірити, чи підтримує ваш телефон 4G/5G у країні призначення, якщо плануєте користуватися мобільним інтернетом;
• перевірити, чи підтримує ваш оператор, або оператор-партнер  зв’язок у країні, куди ви їдете.

Як працює роумінг

Роумінг працює за принципом передачі вашого мобільного сигналу в мережу іншого оператора, коли ви знаходитесь поза територією України або зоною покриття свого мобільного оператора.

Тобто, коли ви виїжджаєте за кордон  ваш телефон автоматично шукає доступні мережі інших операторів, а ви підключаєтеся до мережі оператора-партнера.

Після успішної реєстрації у мережі іноземного оператора ви отримуєте можливість:

• дзвонити;
• приймати дзвінки;
• надсилати/отримувати SMS;
• користуватись мобільним інтернетом.

Зазначимо, що усі операції тарифікує ваш український оператор. Тож якщо коротко:  роумінг, це тимчасовий договір між операторами різних країн.

Як увімкнути інтернет у роумінгу (APN, мобільні дані)

Для того, щоб увімкнути можливість використовувати інтернет в роумінгу, потрібно:

• увімкніть мобільні дані у налаштуваннях смартфона;
• активуйте “Роумінг даних” (Data Roaming);
• переконайтесь, що тип мережі встановлено на 4G/3G/5G (залежно від країни);
• якщо інтернет не з’являється, перевірте налаштування APN (має бути internet для Київстару за замовчуванням);
• за потреби перезавантажте смартфон або вручну оберіть оператора в меню вибору мережі.

Для того, щоб підключити функцію на iPhone потрібно:

• відкрийте Налаштування – Стільникові – Параметри стільникових даних.;
• увімкніть опцію “Роумінг даних” (Data Roaming);
• якщо потрібно – вручну оберіть оператора: параметри – вибір мережі – вручну – обрати Vodafone UA, UA-Kyivstar або lifecell (якщо автоматичне не працює).

Для того, щоб підключити функцію на Android потрібно:

• перейдіть до Налаштування – Мобільні мережі (Підключення) – SIM / Оператор;
• увімкніть Мобільні дані;
• для інтернету за кордоном – активуйте Роумінг даних;
• якщо автопідключення не спрацьовує – вручну оберіть оператора.

Як підключити роумінг у Київстар

Є два види підключення: автоматичне та ручне.

• Автоматичне підключення

Роумінг у Київстар активується автоматично, щойно номер під’єднується до мережі партнера за кордоном. Щоб інтернет працював, увімкніть мобільні дані та роумінг даних у смартфоні.

Після реєстрації ви можете дзвонити, приймати дзвінки, надсилати SMS та користуватися інтернетом. Вартість залежить від країни перебування.

• Підключення вручну

Це можна зробити як через дзвінок за номером 477, так і через додаток “Мій Київстар”. 

Як підключити роумінг у Vodafone

Для абонентів передплати роумінг у Vodafone Україна увімкнений за замовчуванням. Головна умова – це наявність достатньої суми на рахунку для користування послугами у країні перебування. Для контрактних абонентів роумінг автоматично активується при переході на тарифи Vodafone Red.

Також можна увімкнути роумінг вручну. Для цього потрібно ввести наступні USSD-коди:

• *600*16# – підключення;
• *600*16*0# – відключення;
• *600*16*1# –  перевірка статусу послуги.

Підключитися також можна й через застосунок оператора.

Як підключити роумінг у lifecell

У lifecell роумінг активується автоматично після входу в мережу іноземного оператора. Для роботи інтернету увімкніть мобільні дані та роумінг даних. Послуги дзвінків, SMS та інтернету будуть доступні відповідно до тарифів lifecell у країні вашого перебування.

Підключення також можна здійснити вручну через коди:

• *141# – меню послуг;
• *150# – деталі тарифу та роумінгу.

Здійснити підключення можна й через застосунок чи особистий кабінет.

Тарифи на роумінг: короткий огляд

• Для тарифів і умов роумінгу у Київстар – дивіться на офіційному сайті або в додатку “Мій Київстар”.
• Для Vodafone Україна – подивитися тарифи можна через додаток My Vodafone або на сайті Vodafone. 
• Для lifecell – інформація про пакети, тарифи та підтримку 4G/5G доступна на сайті lifecell у розділі роумінгу.

Читайте також:

Як зігрітися без світла та опалення: практичні поради на час блекаутів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тимчасову окупацію міста, Бахмут продовжує жити в культурному просторі України. Волонтери ГО “Бахмут Український” через виставки та мистецькі проєкти доводять: ідентичність Донеччини — глибоко українська.

Редакція Бахмут IN.UA разом з однією із засновниць організації “Бахмут Український” Світланою Кравченко підготувала огляд знакових експозицій, що проходили та проходитимуть в Дніпропетровській області взимку.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

Голосування за незалежність та президента в Бахмуті: як у місті проходив референдум 1991 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!