Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У суботу, 18 липня, Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подача заявок триватиме понад добу.

Про це повідомляє ERC.

Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: нова реєстрація

У суботу, 18 липня, о 10:00 Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які проживають у прифронтових територіях Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Запорізької областей.

Грошова допомога передбачена людям, чия можливість самостійно задовільнити базові потреби постраждала внаслідок війни. До таких категорій входять:

• люди, які проживають поблизу лінії фронту. Люди старшого віку, люди з інвалідністю або люди з хронічними захворюваннями часто мають пріоритет, оскільки вони можуть мати вищі потреби або стикатися зі соціальними та фізичними бар’єрами для отримання доходу чи послуг;
• евакуйовані або нещодавно переміщені люди. Включає людей, які протягом останніх 45 днів виїхали з небезпечних населених пунктів, в яких було оголошено обов’язкову евакуацію;
• люди, які постраждали від обстрілів. Включає людей, які протягом останніх 45 днів постраждали від обстрілу, в результаті якого їх житло було  пошкоджено або зруйновано, або стало небезпечним чи непридатним для проживання;
• люди, які є найбільш вразливими серед ВПО і проживають за межами активних бойових дій. Включає вразливих людей, які були переміщені понад 6 місяців тому, стикнулися з труднощами самостійно задовільнити базові потреби та неможливістю бути залученими до державних програм підтримки ВПО.

Усі вразливості мають бути підтверджені документами. Відповідність критерія вразливості і його документальне підтвердження є обов’язковою умовою для участі, але не гарантує отримання грошової допомоги.

Сума допомоги від Естонської ради у справах біженців

Розмір грошової допомоги адаптували до кожного пріоритету:

• для людей, які є найбільш вразливими серед ВПО і проживають за межами активних бойових дій, щомісячно передбачені 2 000 гривень на дорослого і 3 000 гривень на дітей та людей з інвалідністю;
• для людей, які проживають поблизу лінії фронту, передбачена одноразова виплата в розмірі 10 800 гривень на людину;
• для евакуйованих або нещодавно переміщених людей передбачена одноразова виплата в розмірі 12 300 гривень на людину.

Естонська допомога, як подати заявку

Прийом заявок триватиме протягом двох днів: з 10:00 суботи, 18 липня, до 18:00 неділі, 19 липня.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Естонської ради у справах біженців.

Читайте також:

• Що варто знати жителям Бахмута про Реєстр збитків: інтерв’ю з Маркіяном Ключковським
• Чи може цивільне подружжя переселенців оформити субсидію на оренду житла: пояснює Пенсійний фонд
• Всі мешканці Краматорська можуть отримати гумдопомогу: почалася попередня реєстрація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. Протягом минулої доби, 16 липня, вони окупували село Плещіївка. Також росіяни мають просування на Костянтинівському напрямку фронту.

Про це повідомляють аналітики DeepState.

Росіяни окупували село Плещіївка, карта

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 16 липня, російська армія мала просування на Костянтинівському напрямку фронту. Противник окупував село Плещіївка та пройшов вперед поблизу села Іванопілля. Окупанти просуваються в бік Костянтинівки.

Загалом, за твердженням Генштабу, минулої доби на Костянтинівському напрямку українські захисники зупинили 20 атак. Росіяни штурмували в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Степанівки та в бік Довгої Балки.

Втрати рф за 16 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 16 липня російська армія втратила:

• близько 1 370 військових;
• 4 танки;
• 6 бойових броньованих машин;
• 65 артилерійських систем;
• 7 РСЗВ;
• 4 засоби ППО;
• 1 гелікоптер;
• 13 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 879 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 489 одиниць автомобільної техніки;
• 4 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• У ще одній громаді на Донеччині погодили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб: деталі
• До України повернули тіла 501 загиблого: деталі нового обміну
• “Найчастіше евакуюються з Краматорська та Слов’янська”: волонтер Богдан Зуяков щодо виїзду людей з Донецької області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!