Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Броварах та Броварському районі розпочали збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році підуть до першого класу. Дані необхідні для забезпечення майбутніх школярів шкільними рюкзаками.

Про це повідомляє Сватівський гуманітарний хаб у місті Бровари.

Як зареєструвати першокласника з родини ВПО для отримання шкільного рюкзака

У Броварах та Броварському районі триває збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році вперше підуть до школи. Ініціатива покликана допомогти майбутнім першокласникам підготуватися до навчального року. Для цього організатори формують перелік дітей, яких планують забезпечити шкільними рюкзаками.

Для участі батькам або законним представникам необхідно заповнити спеціальну Google-форму.

Організатори звертають увагу, що збір інформації стосується родин ВПО з усіх областей України, які мають чинну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та зареєстровані у місті Бровари або Броварському районі.

У анкеті потрібно вказати:

• ПІБ дитини;
• ПІБ одного з батьків (опікунів) які зареєстровані, як ВПО в м. Бровари та Броварському районі;
• дата народження дитини;
• чи має дитина статус ВПО;
• місце реєстрації проживання (повна адреса, як у паспорті);
• місце фактичного проживання (повна адреса, як в довідці ВПО);
• номер телефону для контакту.

До теми:

Як записатися до Бахмутської лікарні в Броварах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні приріст окупованих територій склав 84 квадратні кілометри. Проте з урахуванням успіхів Сил оборони України загальний територіальний баланс для російської армії залишається від’ємним другий місяць поспіль. Також спостерігається зміна інтенсивності штурмових дій противника на ключових напрямках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Дані DeepState щодо територій та тактики противника

За інформацією аналітичного проєкту DeepState, протягом червня російська армія змогла просунутися на 84 квадратні кілометри. Оскільки дані про звільнені українськими підрозділами території публікуються із затримкою, фактичний результат для противника є від’ємним, хоча різниця у площах залишається невеликою.

Аналітики фіксують зростання загальної кількості штурмових дій на 4,4%. Специфіка цих атак полягає у низькій якості виконання. Фіксуються випадки, коли у штурм відправляють одного піхотинця російської армії.

В DeepState зазначають, що кількість російських штурмових дій у червні зросла ще на 4,4%, однак це пов’язано зі зміною їхнього характеру. За оцінкою експертів, дедалі частіше окупанти здійснюють атаки малими групами або поодинці.

Водночас у другій половині червня російські війська досягли певних успіхів у районі Костянтинівки, на Добропільсько-Костянтинівському напрямку та поблизу Гуляйполя, що дозволило їм дещо покращити ситуацію порівняно з травнем.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку кількість штурмів дещо зросла. Противник здійснив 28 атак порівняно з 27 попередньої доби. Спроби просування зафіксовані у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та в районі Різниківки.

На Лиманському відтинку інтенсивність бойових дій знизилася з 14 до 11 атак. Російська армія намагалася вклинитися в оборону в районі Новоселівки та у напрямку Ставків, Озерного, Лиману і Дробишевого.

На Краматорському напрямку активність противника збільшилася. Зафіксовано три боєзіткнення у бік Тихонівки, Миколаївки та в районі Часового Яру, тоді як минулої доби відбувся лише один штурм.

Бойові дії на Покровському та Костянтинівському відтинках

Покровський напрямок залишається зоною найбільшої активності російської армії, де кількість атак зросла з 31 до 33. Українські підрозділи зупинили штурмові дії в районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Василівка, Новомиколаївка, Молодецьке, Гришине, Удачне. Також спроби просування відбувалися у бік Торецького, Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Сергіївки, Новогришиного, Новопавлівки та Новопідгороднього.

На Костянтинівському напрямку спостерігається спад інтенсивності боїв з 23 до 20 атак. Зіткнення відбувалися в районах Новодмитрівки, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та у бік Райського.

Втрати російської армії

Станом на 2 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі орієнтовно становлять 1 405 900 осіб. За минулу добу ліквідовано 1 140 військовослужбовців російської армії, що дещо менше за попередній показник у 1 210 осіб.

Також змінилася пропорція знищеної техніки. Зросли втрати противника у безпілотниках та реактивних системах залпового вогню, проте зменшилася кількість знищеної артилерії та автомобільної техніки. За добу ліквідовано наступне озброєння

• 2 123 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 353 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 реактивних систем залпового вогню;
• 7 одиниць спеціальної техніки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 1 крилату ракету.

Читайте також:

Російська армія просунулася поблизу Закітного — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!