Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні 20 травня розпочалася основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року. Цьогорічне тестування проходитиме за вже знайомим форматом, проте з дотриманням посилених заходів безпеки та можливістю скласти іспит у багатьох країнах світу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Старт основної сесії НМТ 2026

За інформацією міністра освіти і науки Оксена Лісового, на складання НМТ у 2026 році зареєструвалися понад 355 тисяч осіб. Це на 43 тисячі більше порівняно з минулим роком. Значну частину становлять випускники минулих років — понад 100 тисяч осіб.

Основна сесія стартує 20 травня і триватиме майже щодня до кінця червня. Додаткову сесію заплановано провести у липні.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко повідомила, що кардинальних змін у структурі тесту не відбулося. Учасники складатимуть чотири предмети:

• українську мову;
• математику;
• історію України;
• один предмет на власний вибір.

Тестування складатиметься з двох блоків, між якими передбачена 20-хвилинна перерва. Єдина зміна стосується фізики: після аналізу минулорічних результатів останню частину тесту з цього предмета дещо спростили.

Тестування за кордоном

Для українців за кордоном тимчасові екзаменаційні центри облаштовані у 54 містах на території 32 країн. Найбільше учасників очікується у Польщі, Німеччині та Чехії. Іспити також пройдуть у США, Канаді, країнах Європи та на Кавказі.

В УЦОЯО наголошують, що правила проведення тестування та принципи оцінювання залишаються абсолютно однаковими незалежно від країни, де учасник складає іспит.

Що можна брати з собою на іспит

У день тестування вступник зобов’язаний мати при собі:

• документ, що посвідчує особу (паспорт або ID-картку, можна використовувати застосунок “Дія”);
• завантажений та роздрукований сертифікат учасника НМТ;
• запрошення на тестування (дозволяється в електронному форматі).

Додатково дозволено взяти з собою воду, легкий перекус та ручку для записів на чернетці.

Заборони на тестуванні

До екзаменаційного центру суворо заборонено приносити:

• мобільні телефони;
• навушники;
• флеш-накопичувачі;
• шпаргалки;
• будь-які інші технічні пристрої.

У пунктах проведення іспитів чергуватиме поліція охорони. У разі виявлення у вступника гаджета або заборонених матеріалів, його тестування буде негайно припинено.

Дії у разі повітряної тривоги

У зв’язку з війною на тестуванні діють посилені заходи безпеки. У разі оголошення повітряної тривоги всі учасники зобов’язані:

• зупинити роботу та перейти в укриття;
• чітко виконувати інструкції персоналу центру;
• перебувати в укритті до сигналу відбою тривоги.

Як дізнатися результати та інформацію про іспит

Запрошення з датою, часом і місцем проведення тестування розміщені в персональних кабінетах учасників з 10 травня.

В УЦОЯО підкреслюють, що інформація про НМТ не надсилається через SMS або електронні листи. Усі актуальні дані доступні лише в офіційних особистих кабінетах. Адреси екзаменаційних центрів заборонено поширювати з міркувань безпеки. Учасників просять не довіряти сумнівним Telegram-каналам, які обіцяють “швидкий доступ” до інформації.

НМТ проходить у комп’ютерному форматі. Одразу після завершення роботи учасники побачать свої тестові бали на екрані. Згодом ці бали будуть переведені у 200-бальну шкалу, а офіційні результати з’являться в особистих кабінетах протягом кількох днів.

Читайте також:

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло через зростання доходів ВПО: відповідь юристів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

21 травня з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Про пряму лінію з очільником Бахмута повідомляє міськрада.

Пряма лінія для бахмутян

“Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації Олексієм Ревою відбудеться у четвер, 21 травня 2026 року, з 12:00 до 13:00. 

Щоб отримати відповіді на свої нагальні питання від бахмутської влади, мешканцям громади необхідно зателефонувати за номером: +38 (095) 024 5075.

Нагадаємо, що прямі лінії з владою Бахмута вже не вперше влаштовують для бахмутської громади. Саме так люди мають можливість напряму поспілкуватися з представниками міськради. Раніше такі лінії вже проводили із заступниками міського голови Олександром Марченком та Сергієм Родіним.

Читайте також:

• “Люди приходять реєструватися в Дії”: як ВПО вчать користуватися комп’ютером
• Нові пункти гумдопомоги для бахмутян: у яких містах планують відкрити
• ВПО та кияни: хто може отримати 10 800 грн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!