Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон залишається однією з найзатребуваніших адміністративних послуг. Державна міграційна служба України надала вичерпну інформацію щодо актуальних правил, вартості та процедури отримання цього документа у 2026 році.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі необхідні деталі, щоб процес оформлення пройшов максимально швидко та без ускладнень.

Як оформити закордонний паспорт у 2026 році

Закордонний паспорт оформлюється виключно за бажанням особи. Термін дії документа залежить від віку заявника:

• дітям від народження до 16 років паспорт видається строком на 4 роки.
• громадянам віком від 16 років документ оформлюється строком на 10 років.

Зазначимо, що законодавство України дозволяє мати одночасно не більше двох діючих паспортів для виїзду за кордон.

Куди звертатися та як проходить процедура

Для оформлення документа громадяни можуть звернутися до кількох установ на вибір:

• територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби (ДМС);
• Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• центру обслуговування “Паспортний сервіс” державного підприємства “Документ”.

Особи, які постійно чи тимчасово проживають за кордоном, мають подавати документи до відповідної дипломатичної установи України.

Під час подачі заяви-анкети обов’язковою процедурою є сканування відбитків вказівних пальців рук. Для дітей ця вимога діє з 12-річного віку.

Також заявник має особисто перевірити правильність внесення персональних даних, приділивши особливу увагу транслітерації прізвища та імені, після чого засвідчити ці дані власним підписом. Готовий закордонний паспорт видається лише за умови пред’явлення внутрішнього паспорта громадянина України.

Вартість закордонного паспорта та терміни виготовлення у 2026 році

Ціноутворення залежить від терміновості виготовлення документа. Наведені нижче суми адміністративного збору актуальні лише для оформлення в підрозділах міграційної служби на території України (у консульствах за кордоном сплачується консульський збір).

Оформлення до 20 робочих днів:

• загальна вартість: 1147 гривень.
• вартість адміністративної послуги: 352 гривні.
• вартість бланка: 795 гривень.

Термінове оформлення до 7 робочих днів:

• загальна вартість: 1787 гривень.
• вартість адміністративної послуги: 992 гривні.
• вартість бланка: 795 гривень.

Також є можливість екстренного оформлення документа до 3 робочих днів, яке надається лише у визначених законодавством випадках (термінове лікування, супровід тяжкохворого, смерть родича за кордоном). Загальна вартість такої послуги становить 1787 гривень.

Зазначимо, що існує окремий термін до 10 робочих днів для випадків виїзду на постійне проживання за кордон дитини, яку усиновили іноземці.

Хто має право подавати заяву

Особи, які досягли 14-річного віку, подають заяву виключно особисто.

За дітей віком до 14 років документи подає один із батьків, усиновлювачів, опікунів чи інших законних представників. При цьому згода іншого з батьків не потрібна.

Повний перелік необхідних документів

Для стандартного оформлення подається:

• заява-анкета (формується та роздруковується працівником установи);
• паспорт громадянина України (для осіб від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо хоча б один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, потрібна довідка про реєстрацію громадянином України;
• квитанція про сплату збору або документ про звільнення від оплати.

Для дітей віком до 12 років або осіб, які не можуть пересуватися через розлад здоров’я та потребують термінового лікування, дозволяється подати одну фотокартку 10х15 см для сканування відцифрованого зображення обличчя без особистої присутності.

У разі втрати або викрадення паспорта додатково подаються:

• заява про оформлення нового паспорта у зв’язку з втратою/викраденням;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (якщо документ викрали на території України).
• Для процедури обміну додатково подаються:
• старий закордонний паспорт, що підлягає обміну;
• документи, що підтверджують підстави для обміну;
• заява про повернення старого паспорта після його анулювання (необхідна, якщо в ньому залишилися діючі візи або він є підставою для дозволу на проживання за кордоном). Бажано мати при собі всі раніше видані закордонні паспорти.

Для дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (до 16 років), додатково вимагається:

• документ, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу;
• договір про влаштування до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу;
• рішення суду або органів опіки;
• договір про патронат.

Усі документи, видані компетентними органами іноземних держав, повинні мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову. Оригінали документів (крім квитанцій та старих паспортів для обміну) повертаються власнику одразу після оформлення заяви.

Правила транслітерації

Ім’я та прізвище заявника вносяться латинськими літерами згідно з офіційною Таблицею транслітерації українського алфавіту. Проте, якщо особа має документи з іншим написанням (раніше видані паспорти, свідоцтва про народження, зміну імені, свідоцтва про шлюб, або іноземні паспорти дитини/чоловіка/дружини), вона може подати письмову заяву з проханням зберегти попередню транслітерацію. До заяви обов’язково додається документ-підтвердження.

Підстави для відмови в оформленні

ДМС або дипломатична установа можуть офіційно відмовити у видачі паспорта, якщо:

• особа не є громадянином України;
• за паспортом для дитини до 16 років звернулася особа, яка не має документально підтверджених повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• надано неповний пакет документів чи інформації;
• дані з державних відомчих систем та реєстрів не підтверджують інформацію, яку надав заявник.

Рішення про відмову завжди оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав і доводиться до відома заявника у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

Дистанційне оформлення виплат ВПО: як подати заявку через вебпортал ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська все частіше завдають ударів по відносно тилових містах Донеччини просто посеред дня. Під прицілом КАБів опиняються Краматорськ, Слов’янськ та Дружківка. На тлі загострення ситуації місцеві жителі починають виїжджати, проте дехто продовжує чіплятися за свій дім, використовуючи наближення Великодня як привід відкласти евакуацію.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та з якими загрозами стикаються рятувальні екіпажі, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Найбільша активність щодо евакуації наразі спостерігається у Краматорську та Слов’янську. За словами Євгена Ткачова, з цих міст виїжджають усі верстви населення. Водночас “Проліска”, яка має спеціалізований медичний транспорт, також фіксує збільшення заявок на евакуацію маломобільних пацієнтів безпосередньо з лікарень цих міст.

Основна причина виїзду — руйнування інфраструктури. Коли поруч прилітають бомби і люди залишаються без вікон та дверей, приходить усвідомлення, що комунікації можуть зникнути будь-якої миті. При цьому представник “Проліска” називає нинішню хвилю “усвідомленим виїздом”.

“Люди мають здебільшого кінцевий шлях. Або їхні знайомі перед ними евакуйовувалися, пристроїлися і рекомендують пансіонати чи місця тимчасового перебування. Також збільшилася кількість людей працездатних, котрі переселяються вслід за релокованими підприємствами. Це стосується Краматорська та Слов’янська“, — пояснює представник “Проліска”.

Попри те, що абсолютна кількість врятованих збільшилася через масштабність Краматорської агломерації, у відсотковому співвідношенні до загальної кількості населення тенденції залишаються такими ж, як раніше у Покровську чи Костянтинівці.

Великдень як психологічне виправдання

Наближення великодніх свят традиційно впливає на настрої в прифронтових зонах. Хоча безпосередньо екіпажі “Проліски” не фіксували масових відмов, Євген Ткачов, посилаючись на інформацію від колег-волонтерів, зазначає, що багато людей дійсно намагаються відтягнути час виїзду.

Він переконаний, що свята — це лише зручна причина для тих, хто психологічно не готовий прощатися з домом.

“Для них це є один спосіб пояснити собі і рідні, чому вони не виїжджають зараз. Тобто, якби сьогодні Трамп сказав, що через тиждень будуть важливі перемовини, вони б теж перестали виїжджати і використовували це як виправдання. Люди до останнього хочуть триматись своїх домівок, а Великдень… це для них просто підґрунтя для того, щоб залишитись надовго“, — наголошує представник “Проліска”.

Денні бомбардування та забезпечення екіпажів

Головним викликом для евакуаційних команд на сьогодні стала зміна тактики російських обстрілів. Якщо раніше удари наносилися переважно вночі, то зараз окупанти активно скидають авіабомби та використовують дрони у світлу пору доби.

“Бомбардування йдуть серед білого дня. Тобто, будь-який евакуаційний екіпаж і в умовно безпечному Краматорську чи Слов’янську разом з людьми теж може стати жертвою обстрілу. Оцей ризик зараз підвищений, і це негативна тенденція“, — констатує Євген Ткачов.

Попри всі небезпеки та здорожчання пального, місія “Проліска” продовжує працювати безперебійно. За словами представника організації, наразі немає жодного дефіциту чи режиму жорсткої економії. Команди виїжджають на всі виклики у штатному режимі і нікому не відмовляють у порятунку.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!