Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні засудили чотирьох мешканців Донеччини, які у 2024 році вступили до лав армії рф. Всі вони раніше потрапили в полон у Донецькій та Запорізькій областях. Їх засудили до 15 років ув’язнення.

Про це повідомляє Служба безпеки України.

В Україні засудили чоловіків з Донеччини, які вступили в російську армію

В Україні судили чотирьох мешканців Донеччини, які воювали на боці росії. Раніше їх взяли у полон під час боїв на Покровському, Краматорському і Оріхівському напрямках фронту в Донецькій та Запорізькій областях.

Одним із засуджених є мешканець тимчасово окупованого Маріуполя. У жовтні 2024 року він приєднався до 1-ї окремої мотострілецької бригади армії рф. Чоловік був снайпером і брав участь у штурмах в районі Покровська. Через рік після вступу до російської армії він потрапив у полон поблизу селища Затишок.

Ще один зрадник родом з Макіївки. У жовтні 2024 року він мобілізувався до 291-го мотострілецького полку Південного військового округу рф. Через місяць його взяли його в полон під час боїв у районі селища Копані Пологівського району Запорізької області.

Третій засуджений після початку повномасштабної війни виїхав до російського Єкатеринбурга, там він уклав контракт з міноборони рф. Його призначили водієм у 15-ту окрему мотострілецьку бригаду. У березні 2024 року чоловік брав участь у штурмі в районі селища Бердичі на Покровському напрямку. Його підрозділ з 15 людей був майже повністю знищений українськими бійцями, а вцілілих взяли у полон.

Четвертий засуджений також родом з Донеччини. Він брав участь у бойових діях менше місяця: на початку березня 2024 року приєднався до 242-го мотострілецького полку армії рф, а вже наприкінці березня потрапив у полон.

Суд визнав чотирьох чоловіків винними в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, та колабораційній діяльності. Вони отримали 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

• Планував знищення логістики ЗСУ на Костянтинівському напрямку: російського агента засудили до 15 років
• Водійка хлібовоза шпигувала для фсб на Донеччині: суд призначив 15 років ув’язнення
• Підпалив військове авто і передавав дані про ЗСУ: мешканця Краматорська підозрюють у державній зраді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Маріуполі фіксують випадки примусового вилучення житла. На двері квартир українців розвішують об’яви з вимогою покинути житло і передати ключі адміністрації. Таке рішення окупанти пояснюють тим, що в мешканців немає документів, які підтверджують право на житло.

Про це повідомляє російська волонтерка Санія Денисова.

Вилучення житла українців в окупації

Російська волонтерка Санія Денисова повідомила про факти вилучення житла українців у окупованому Маріуполі. Представники окупаційної адміністрації розвішують об’яви на двері квартир місцевих мешканців. У них сказано, що люди мають виїхати з квартири та здати ключі протягом трьох днів. Рішення про виселення, нібито, ухвалює адміністрація міського округу Маріуполя через відсутність у людей, які проживають у цих квартирах, документів, що підтверджують право володіння майном.

Людям, які не виконають вимогу, погрожують адміністративною або кримінальною відповідальністями. В разі відмови від виселення маріупольцям загрожують санкції за російськими статтями щодо самоуправства та порушення недоторканності житла.

Примітно, що в повідомленнях зазначені лише їхні дати. Ні підписів, ні офіційних печаток окупаційної влади так званий “документ” не містить.

Цим об’явам, нібито, передували раніші оголошення про необхідність мешканців прийти до адміністрації для підтвердження права власності на майно. Та їх розклеювали заднім числом.

“Бланки, датовані 24 березня, клеїли 27 квітня. Номер не пройшов. 5 травня почали з’являтись оголошення про те, що людям, за вказаними адресами, потрібно звільнити квартири та здати ключі. Повідомлення без підпису, без відповідальної особи, без телефонного номера для довідок. Повідомлень розвішано дуже багато. Приурочено до вихідних. Якщо це не адміністрація — провокація, шахраї — чому тоді адміністрація про це не заявляє? Перші люди, які отримали повідомлення, вже сходили на Чорноморську (ред. адреса будівлы окупаційної адміністрації). І там від повідомлень не відмовилися”, — повідомляє російська волонтерка.

Також росіянка розповідає про випадки, коли повідомлення розносять до будинків, де ніхто не живе і тривають ремонти.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року рф узаконила вилучення майна українців на ТОТ. Закон про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей підписав володимир путін. Він передбачає, що житло українців визнаватимуть власністю російських регіонів та в подальшому передаватимуть громадянам рф.

Читайте також:

• Окупанти вивезли архіви “Азовсталі”: де тепер зберігають історичні матеріали
• Без речей першої необхідності і обіцяних компенсацій: як живуть бахмутяни в окупованому Дебальцевому
• Досьє на колаборанта: хто такий Євген Смирнов та як він імітує роботу ЖКГ в “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!