Торецьк до повномасштабного вторгнення налічував 66 тисяч жителів. Основною галуззю міста вважають видобуток вугілля, однак з початком війни працювати у регіоні вкрай небезпечною: у шахту ДП “Торецьквугілля” тількинещодавно були прильоти. На території громади зараз залишилося близько 12 тисяч мешканців.
Як живе Торецьк сьогодні, чи працюють магазини та як відбувається евакуація, редакції розповіли у військовій адміністрації.
Життя у прифронтовому Торецьку
Лариса Гусева, заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації, ще наприкінці серпня повідомляла, що Торецьк, ймовірно, залишиться без газозабезпечення. Але люди не покидають місто на зиму, тож їх забезпечать буржуйками, дровами та пелетами.
У міській військовій адміністрації нам повідомили, що планують відкрити й Пункти Незламності. Тут можна буде зарядити телефони, зігрітися та поїсти. Однак скільки саме пунктів буде не уточнюють, все залежатиме від ситуації.
Зараз у громаді залишилося 12 678 осіб, а до вторгнення росіян проживало понад 66 тисяч людей. Попри постійні обстріли життя у місті триває, працюють продуктові й продовольчі магазини.
Зараз пріоритетом для місцевої влади є евакуація дітей. Станом на 30 жовтня 2023 року у місті залишилося 167 сімей, у яких виховується 203 дитини. Безплатний виїзд з громади організовують практично кожного тижня.
Евакуація з Торецька
За вересень та жовтень з громади евакуювали 407 людей, допомагає вивозити людей у безпечне місце поліція. Батьків, які відмовляються вивозити дітей з небезпечної зони, неодноразово відвідують працівники підрозділу “Білі Янголи”. Щоденно на території громади працюють 4 евакуаційні групи.
Залишити заявку на евакуацію мешканці Торецької громади можуть за номерами телефону: 099 601 9491, за цим номером телефонувати можна цілодобово, а за контактом 066 952 6360, дзвонити можна щоденно з 08:00 до 17:00.
Аграрні роботи на полях Донеччини / фото Донецька ОВА
Сільські допомогосподарства і малі фермери на прифронтових територіях отримають підтримку від ООН. Для очищення земель та відновлення сільськогосподарського виробництва передбачили 10 мільйонів доларів. Допомогу можна буде отримати в форматі ваучерів.
Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
ООН, допомога фермерам
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН спільно з Фондом Катару для розвитку підписали угоду про фінансування програми на підтримку сільських громад України, що постраждали внаслідок мінного забруднення та вибухонебезпечних залишків війни. Загалом на неї передбачили 10 мільйонів доларів. Вона охопить прифронтові області півдня й сходу України.
Очікується, що допомогу отримають понад 3 500 сільських домогосподарств і близько 100 малих фермерів, які втратили можливість безпечно обробляти землю та відновлювати виробництво. У межах програми передбачена допомога в очищенні земель та відновленні сільськогосподарського виробництва.
Серед запланованих заходів:
картування пошкоджених і забруднених земель;
комплексне тестування ґрунтів;
посилення спроможності місцевих установ і молодих фахівців у сфері відновлення земель.
Паралельно фермери отримають ресурси, обладнання та будівельні матеріали у форматі ваучерів.
Ольга Долга — підприємиця з Добропілля. Під час війни вона продовжувала жити у рідному місті та започаткувала тут власну справу — відкрила магазин жіночого одягу. Та 16 липня 2025 року життя дівчини розділилось на “до” та “після”. В той день Ольга опинилась в епіцентрі удару російської авіабомби по центру Добропілля. В результаті обстрілу вона втратила кінцівку. Зараз дівчина проходить реабілітацію, чекає на протезування та будує плани на майбутнє.
Своєю історією Ольга Долга поділилась з редакцією Бахмут IN.UA.
Любила своє місто і не збиралась нікуди їхати
Ольга Долга народилась і мешкала в Добропіллі. Своє місто дівчина згадує з теплом.
“Якби не війна, я б там, мабуть, і прожила все своє життя. Місто дуже гарне, хоч воно і маленьке, але там все було. Мені повністю підходило для комфортного життя”, — каже дівчина.
Ольга Долга в Добропіллі / фото Instagram-сторінка героїні
Повномасштабну війну дівчина зустріла в Добропіллі, де на той момент працювала продавчинею-консультанткою. Попри страх і невідомість, вона все ж вирішила лишатись у рідному місті. Та і ситуація тут, за її словами, була спокійною.
“24 лютого мені подзвонила моя роботодавиця і сказала, щоб я не приходила на роботу, бо почалась війна. Я спочатку не повірила, була дуже здивована. Згодом прийшло усвідомлення, але я не думала, що все це настільки затягнеться. Я мала надію, що війна швидко закінчиться, тому вирішила залишатись у Добропіллі. Та й ситуація тут була нормально, все було спокійно до 2025 року. Майже не було ніяких прильотів, ще можна було жити“, — згадує Ольга про початок повномасштабного вторгнення.
Згодом героїня вирішила започаткувати власну справу, відкрити магазин одягу. Бізнес виявився успішним, клієнти були як у фізичному магазині, так і робили замовлення онлайн.
“У 2023 році я відкрила свій магазин.Тим паче я пропрацювала 6 років продавчинею-консультанткою, тому вмію працювати з людьми, знаю всі нюанси такої роботи і вирішила спробувати. Тоді у нас майже ніхто не виїжджав з Добропілля, бо була нормальна ситуація, тому вести бізнес було легко. Плюс ще й було дуже багато онлайн-замовлень. І я якось вірила, що все буде добре”, — каже Ольга Долга.
Ольга Долга у своєму магазині / фото Instagram-сторінка героїні
Обстріл Добропілля 16 липня 2025 року
Як каже героїня, її звичне життя розділилось на “до” та “після” 16 липня 2025 року. Того дня, близько 17:20, росіяни вдарили авіабомбою “ФАБ-500” по центру Добропілля, удар прийшовся по торговому центру. Внаслідок обстрілу тоді загинули четверо людей. 27 мешканців міста отримали поранення, серед них була і Ольга Долга.
Наслідки удару по Добропіллю / фото Вадим Філашкін
“Того дня я відпрацювала, зачинила магазин і пішла на педикюр. Після процедури я йшла назад та говорила з мамою телефоном. І якраз коли проходила повз магазин “Аврора”, я почула гучний звук. Спочатку подумала, що то літак пролетів дуже низько. І в цей момент пролунав вибух, піднявся густий дим. Я одразу лягла на землю, тому що мені раніше хтось казав, що під час вибуху, треба лягати. Лягла і відчула дивне тепло в ногах. Підняла голову, щоб подивитися, що там сталося, бо відчула, що там щось не те, і побачила, що правої ноги немає вища коліна, а з лівої відірвані м’язи і м’які тканини”, — згадує Ольга.
Першу допомогу пораненій дівчині надали військові. Вони й відвезли її в лікарню.
“Я довго лежала, кликала на допомогу, але ніхто не приходив. Може мене не було видно через той дим, а ще люди боялись підійти. Я по часу не пам’ятаю скільки пролежала, але мені здавалося, що дуже довго. Потім підійшли військові, медики, мабуть, наклали мені турнікети і відвезли в нашу Добропільську лікарню. Потім був наркоз і перша допомога від лікарів. А коли я відкрила очі, біля мене були рідні, близькі, підтримували мене”, — ділиться спогадами Ольга.
У Добропіллі дівчина була добу, після чого її доправили у Дніпропетровську обласну клінічну лікарню імені Мечникова. Там вона була близько тижня, а після цього відправилась до центру воєнної травми Superhumans, що спеціалізується на протезуванні, реабілітації та психологічній підтримці постраждалих від війни.
Ольга Долга в центрі Superhumans / фото Instagram-сторінка героїні
Реабілітація та плани на майбутнє
За п’ять місяців Ольга Долга пережила понад 10 операцій на нижніх кінцівках. Зараз вона перебуває в центрі Superhumans, де проходить реабілітацію і вчиться заново ходити.
“Після завершення всіх операцій, загоєння ран, зі мною почав працювати фізичний терапевт. Спочатку я вчилась пересідати на крісло колісне, їздити. Потім почала робили якісь мінімальні вправи, тому що в мене через те, що я довго лежала, атрофувалися м’язи, і мені важко було навіть ногу догори підняти самостійно. Том ми робили вправи, зміцнювали м’язи, а зараз вчимося ходити на милицях”, — каже Ольга.
Дывчина регулярно займається фізичними вправами / фото Instagram-сторінка героїні
Вчора Ользі зробили перший зліпок гільзи для майбутнього протезу. Відсьогодні вона почне ставати на нього, вчитись ходити і тримати рівновагу. Після того як дівчина навчиться всім навичкам на навчальному протезі, її чекає повноцінне протезування.
Разом з фізичним здоров’ям Ольга покращує і ментальне. Каже, що прийняти та пережити втрату кінцівки їй допомогли підтримка рідних, персоналу центру реабілітації та людей у соцмережах.
“Я почала вести соцмережі, але не очікувала, що стільки підтримки отримаю від зовсім незнайомих людей. На мене почали підписуватись і писати дуже багато повідомлень, коментарів. Мені здається, що саме це дуже допомогло мені впоратись. А ще я відчуваю велику підтримку від персоналу реабілітаційного центру. Тут просто надзвичайні люди. Я навіть не очікувала, що це буде настільки теплий, класний прийом і таке гарне ставлення. Я до всіх так звикла, що мені буде дуже боляче звідси виїжджати додому. Це як мій другий дім за ці п’ять місяців”, — каже Ольга.
Дівчина вже має плани на життя після реабілітації. Каже, що хоче відновити свій бізнес та продовжувати вести блог. Бо в соцмережах вона не лише знайшла підтримку, а тепер дає цю підтримку іншим людям, які пережили ампутації кінцівок.
“Зараз у мене дуже багато планів. По-перше, я хочу відновити свій магазин, але вже в Києві. А ще думаю продовжувати вести сторінку, розвивати блог. Тому що я побачила, що дуже багатьом це цікаво. Мені пишуть багато людей, зокрема хлопців-військових, котрі теж зіткнулися з втратою кінцівки. Вони питають у мене поради, і я з ними залюбки спілкуюся. Мені хочеться морально їм допомагати, бо я сама знаю, як це важко на початку”, — зауважила Ольга Долга.
Ольга під час поїздки до Львова / фото Instagram-сторінка героїні
До календарної зими залишилося менш ніж два місяці. Чимало українців вже розпочали підготовку оселі, хтось утеплює вікна, а хтось замовляє дрова. Жителі Донецької області також […]
Підприємиця, а наразі місцева волонтерка Інна Гайдай окрім допомоги тваринам, відгукується й на прохання мешканців. Для цього вони з однодумцями створили чат в Телеграмі, де […]
Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]
