Торецьк до повномасштабного вторгнення налічував 66 тисяч жителів. Основною галуззю міста вважають видобуток вугілля, однак з початком війни працювати у регіоні вкрай небезпечною: у шахту ДП “Торецьквугілля” тількинещодавно були прильоти. На території громади зараз залишилося близько 12 тисяч мешканців.
Як живе Торецьк сьогодні, чи працюють магазини та як відбувається евакуація, редакції розповіли у військовій адміністрації.
Життя у прифронтовому Торецьку
Лариса Гусева, заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації, ще наприкінці серпня повідомляла, що Торецьк, ймовірно, залишиться без газозабезпечення. Але люди не покидають місто на зиму, тож їх забезпечать буржуйками, дровами та пелетами.
У міській військовій адміністрації нам повідомили, що планують відкрити й Пункти Незламності. Тут можна буде зарядити телефони, зігрітися та поїсти. Однак скільки саме пунктів буде не уточнюють, все залежатиме від ситуації.
Зараз у громаді залишилося 12 678 осіб, а до вторгнення росіян проживало понад 66 тисяч людей. Попри постійні обстріли життя у місті триває, працюють продуктові й продовольчі магазини.
Зараз пріоритетом для місцевої влади є евакуація дітей. Станом на 30 жовтня 2023 року у місті залишилося 167 сімей, у яких виховується 203 дитини. Безплатний виїзд з громади організовують практично кожного тижня.
Евакуація з Торецька
За вересень та жовтень з громади евакуювали 407 людей, допомагає вивозити людей у безпечне місце поліція. Батьків, які відмовляються вивозити дітей з небезпечної зони, неодноразово відвідують працівники підрозділу “Білі Янголи”. Щоденно на території громади працюють 4 евакуаційні групи.
Залишити заявку на евакуацію мешканці Торецької громади можуть за номерами телефону: 099 601 9491, за цим номером телефонувати можна цілодобово, а за контактом 066 952 6360, дзвонити можна щоденно з 08:00 до 17:00.
Напередодні 8 березня стрічки соцмереж традиційно заповнюються пошуками — що подарувати на 8 березня, аби це було не “чергова коробка цукерок” і не формальний букет. Хочеться чогось легкого, красивого й небанального. Саме тому цього сезону все більше уваги привертають фруктові бокси з екзотикою — а ще більше приваблює можливість отримати такий подарунок безкоштовно, просто залишивши лайк і коментар.
Фруктові бокси від CrazyBox
Бренд CrazyBox спеціалізується на доставці екзотичних і сезонних фруктів з усього світу. У наборах можна знайти як рідкісні смаки (наприклад, дуріан), так і популярні тренди на кшталт корейського винограду Shine Muscat.
Формат подарункових боксів дозволяє обрати готовий варіант або зібрати індивідуальний набір під конкретну людину. До свят бренд створює лімітовані колекції з тематичним оформленням.
Фруктові бокси — це поєднання естетики, користі та емоцій. У час, коли все більше людей обирають корисні подарунки на 8 березня, формат зі свіжими фруктами виглядає актуально та сучасно. Такий подарунок для мами, подруги, сестри чи коханої людини здивує навіть найвибагливіших. А можливість виграти фруктовий бокс за лайк і коментар додає ще один привід звернути увагу на цей формат подарунка.
Як виграти фруктовий бокс за лайк та коментар
До свят CrazyBox традиційно проводить розіграші у своїх соцмережах. Участь передбачає прості умови — підписка на сторінку, лайк під конкурсним дописом та коментар. Допис за посиланням.
Такий формат дозволяє отримати корисні подарунки безкоштовно, а також познайомитися з асортиментом бренду перед тим, як замовити подарунок з доставкою.
У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.
Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”
За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.
“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.
Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.
Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв — наступна:
Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
Мирноград — 8 тисяч;
Лиман — 4 тисячі.
Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.
Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?
“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.
Комісії змушені запитувати:
у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
у Космічного агентства — супутникові знімки.
Це впливає на строки розгляду заяв.
Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв
Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.
“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.
Що потребує доопрацювання
За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.
“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.
Будинок в Покровську / фото Ольги Алтуніної
Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:
В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.
До календарної зими залишилося менш ніж два місяці. Чимало українців вже розпочали підготовку оселі, хтось утеплює вікна, а хтось замовляє дрова. Жителі Донецької області також […]
Підприємиця, а наразі місцева волонтерка Інна Гайдай окрім допомоги тваринам, відгукується й на прохання мешканців. Для цього вони з однодумцями створили чат в Телеграмі, де […]
Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]
