Торецьк до повномасштабного вторгнення налічував 66 тисяч жителів. Основною галуззю міста вважають видобуток вугілля, однак з початком війни працювати у регіоні вкрай небезпечною: у шахту ДП “Торецьквугілля” тільки нещодавно були прильоти. На території громади зараз залишилося близько 12 тисяч мешканців.

Як живе Торецьк сьогодні, чи працюють магазини та як відбувається евакуація, редакції розповіли у військовій адміністрації.

Життя у прифронтовому Торецьку

Лариса Гусева, заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації, ще наприкінці серпня повідомляла, що Торецьк, ймовірно, залишиться без газозабезпечення. Але люди не покидають місто на зиму, тож їх забезпечать буржуйками, дровами та пелетами.

У міській військовій адміністрації нам повідомили, що планують відкрити й Пункти Незламності. Тут можна буде зарядити телефони, зігрітися та поїсти. Однак скільки саме пунктів буде не уточнюють, все залежатиме від ситуації.

Зараз у громаді залишилося 12 678 осіб, а до вторгнення росіян проживало понад 66 тисяч людей. Попри постійні обстріли життя у місті триває, працюють продуктові й продовольчі магазини.

Зараз пріоритетом для місцевої влади є евакуація дітей. Станом на 30 жовтня 2023 року у місті залишилося 167 сімей, у яких виховується 203 дитини. Безплатний виїзд з громади організовують практично кожного тижня.

Евакуація з Торецька

За вересень та жовтень з громади евакуювали 407 людей, допомагає вивозити людей у безпечне місце поліція. Батьків, які відмовляються вивозити дітей з небезпечної зони, неодноразово відвідують працівники підрозділу “Білі Янголи”. Щоденно на території громади працюють 4 евакуаційні групи.

Залишити заявку на евакуацію мешканці Торецької громади можуть за номерами телефону: 099 601 9491, за цим номером телефонувати можна цілодобово, а за контактом 066 952 6360, дзвонити можна щоденно з 08:00 до 17:00.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Читайте також:

• Щоденні обстріли: як живуть мешканці прифронтового Сіверська
• У будинках Часів Яру оселились гризуни: як проблема пов’язана з війною
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні розробили новий законопроєкт, який має вивести ринок оренди нерухомості з тіні та допомогти внутрішньо переміщеним особам і ветеранам розв’язати житлову проблему. Власників житла, які здаватимуть квадратні метри цим категоріям громадян, пропонують повністю звільнити від сплати податків.

Про відповідну законодавчу ініціативу повідомив Павло Фролов, народний депутат України, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Оренда житла для ВПО та ветеранів

За офіційною статистикою, яку називає Павло Фролов, наразі до 90% українського ринку оренди житла перебуває у тіні. Для розуміння масштабів проблеми: у 2024 році лише 3,4 тисячі осіб по всій країні офіційно задекларували дохід від здачі нерухомості, сплативши до державного бюджету 109 мільйонів гривень.

Через таку тотальну тінізацію страждають насамперед найбільш соціально вразливі категорії — переселенці та ветерани війни. Орендодавці масово відмовляються укладати офіційні договори, що, своєю чергою, автоматично позбавляє орендарів можливості отримати державну субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. Павло Фролов законопроєкту наголошує, що держава має не примушувати, а саме економічно стимулювати власників працювати легально.

Для розв’язання проблеми був поданий законопроєкт №15031-2. Він пропонує повністю звільнити від оподаткування тих орендодавців, які офіційно здаватимуть своє житло внутрішньо переміщеним особам та ветеранам війни.

Для власників, які здаватимуть житло будь-яким іншим категоріям громадян, законопроєкт встановлює нову диференційовану систему оподаткування. Вона напряму залежатиме від площі нерухомості, що здається:

• якщо загальна площа оренди становить до 200 квадратних метрів, власник сплачуватиме лише 5% військового збору;
• якщо площа становить від 200 до 400 квадратних метрів, ставка складатиме 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 5% військового збору;
• якщо площа перевищує 400 квадратних метрів, до орендодавця застосовуватимуться загальні умови оподаткування без пільг.

Зазначимо, що, як вказує Павло Фролов, податкові пільги діятимуть на постійній основі, а не лише на час воєнного стану та закріплюються у Податковому кодексі України.

Провал минулої програми

Нагадаємо, що з кінця січня 2025 року в Україні запрацював механізм надання державних субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб, чиї витрати на найм перевищують 20% сукупного доходу родини. Завдяки цій програмі держава мала покривати левову частку вартості квартири, компенсуючи переселенцям тисячі гривень щомісяця. Проте масова тінізація ринку нерухомості та відмова власників укладати офіційні договори фактично блокували доступ людей до цієї необхідної соціальної підтримки.

За інформацією народної депутатки Олени Шуляк, неофіційний характер орендних відносин призвів до критично низької ефективності програми: станом на вересень 2025 року Пенсійний фонд призначив лише 86 таких субсидій на всю країну. Ситуація ускладнюється ще й тим, що левова частка розрахунків здійснюється готівкою, а угоди укладаються без належного фінансового обліку. Саме тому питання виведення ринку оренди з тіні сьогодні є не просто економічним кроком, а необхідною умовою для повноцінного доступу ВПО до державних інструментів житлового захисту.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 16 березня до 10 квітня 2026 року триває прийом заявок на участь у програмі підтримки “Перезавантаження” від Українського Червоного Хреста. Ця ініціатива вже третій рік поспіль допомагає українцям відновлювати джерела доходу, започатковувати або розвивати вже існуючий бізнес.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, сум фінансування та критеріїв відбору.

Грантова допомога від Червоного Хреста

Програма розрахована на працездатних членів домогосподарств віком від 18 до 65 років, які належать до однієї або кількох вразливих категорій. Подати заявку можуть:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• родини, що постраждали внаслідок війни, включно з ветеранами та їхніми сім’ями;
• домогосподарства, які опікуються людьми старшого віку (старше 65 років) або особами з інвалідністю;
• сім’ї, які виховують двох і більше дітей;
• одинокі батьки або опікуни неповнолітніх дітей;
• офіційно зареєстровані та незареєстровані безробітні.

Отримати кошти можуть мешканці 10 областей та столиці, а саме з:

• Вінницької;
• Кіровоградської;
• Миколаївської;
• Тернопільської;
• Черкаської;
• Івано-Франківської;
• Хмельницької;
• Львівської;
• Полтавської;
• Одеської;
• міста Києва.

Скільки платять та як працює механізм виплат

Учасники програми мають шанс отримати до 120 000 гривень на реалізацію власної бізнес-ідеї. Важливою умовою є те, що фінансування не видається всією сумою одразу, а розподіляється на два етапи:

• спочатку переможець отримує перші 50% від затвердженої суми мікрофінансування.
• друга частина коштів (решта 50%) перераховується лише після того, як учасник успішно підтвердить реалізацію першого етапу свого бізнес-плану.

Відбір кандидатів відбувається виключно на конкурсній основі. Фахівці оцінюватимуть насамперед фінансову обґрунтованість, життєздатність та перспективність запропонованих концепцій.

Алгоритм подачі заявки

Для участі у програмі необхідно особисто звернутися до сервісного центру Українського Червоного Хреста за місцем вашого фактичного проживання. Саме там фахівці нададуть спеціальну анкету, шаблон для написання бізнес-плану та проконсультують щодо всіх вимог. Вони також супроводжують заявника на всіх етапах подачі документів.

Знайти актуальні контакти та графік роботи найближчого до вас сервісного центру можна на офіційному сайті організації або на сторінках регіональних осередків. Також працює загальнонаціональна гаряча лінія за номером: 0 800 332 656 (для з’єднання з оператором у голосовому меню потрібно обрати цифру “1”).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!