Кожен сьомий мешканець Бахмутської ОТГ знаходиться на обліку з серцево-судинних захворювань. Зараз Україна переживає епідемію саме цієї недуги. Наслідком захворювання  є низька тривалість життя: 58 років для чоловіків і 67 – для жінок. Як зберегти себе і близьких, та які передові методи для допомоги пацієнтам використовують у Бахмуті, читайте в матеріалі.

Раннє виявлення та профілактика

До найбільш  значущих факторів ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ), на які людина може свідомо впливати, відносять  гиперхолестеринемію – підвищений рівень холестерину, артеріальну  гіпертензію (АГ) – підвищений тиск, паління, зловживання алкоголем, цукровий діабет, надлишкову масу тіла. Факторами ризику, які не піддаються коригуван­ню, вважають вік, стать, спадковість.

«Згідно з рекомендаціями ВООЗ, стратегія профілактики ССЗ включає популяційний напрямок, раннє виявлення пацієнтів високого ризику і вторинну профілактику. Гарний ефект дають законодавчо закріплені популяційні заходи, які дозволяють контролювати споживання тютюну  та алкогольної продукції. Це відбувається через збільшення податків від продажу тютюну і алкоголю, заборони на рекламу, заборони куріння і споживання алкоголю в громадських місцях. У деяких державах вживаються заходи щодо корекції харчування: зниження  споживання солі з їжею, заміщення насичених жирів ненасиченими», – пояснює заступниця головного лікаря КНП «Центр первинної допомоги м.Бахмута» Олена Сологуб.

Корекція способу життя охоплює оптимізацію харчування, нормалізацію маси тіла, підвищення фізичної активності, відмову від тютюнопаління та зловживання алкоголем, за необхідності зміну умов праці.

У «Центрі первинної допомоги Бахмута» під динамічним спостереженням лікарів знаходиться 12682 особи з серцево-судинним захворюванням. Тобто кожний сьомий мешканець Бахмутської ОТГ живе із захворюваннями судин або серця.

Загалом понад мільйон смертей у рік в Україні приходиться на хвороби серця і судин: мозковий інсульт, інфаркт міокарда, раптову смерть і серцеву недостатність. Тому вкрай необхідна ефективна профілактика й лікування ССЗ на ранніх стадіях.

Я теж у групі ризику?

Як повідомила Олена Сологуб, визначити, чи належите ви до групи ризику можна, звернувшись до свого сімейного лікаря, який безкоштовно визначить рівень цукру в крові, артеріальний тиск, масу тіла, об’єм талії, рівень холестерину в крові. Оцінить  ризик смерті людини від серцево-судинних захворювань протягом найближчих 10 років за шкалою SCORE. Зробить ЕКГ.

«Як знизити основні фактори ризику», – далі розказує наш експерт  лікарка-терапевт Олена Сологуб.

Правильні звички в харчуванні допоможуть знизити ризик

1. Встановлення добового раціону за основними правилами раціонального харчування (повноцін­ність, різноманітність, збалансованість, регуляр­ність).
2. Обмеження вживання кухонної солі.
3. Достатнє вживання калію та магнію.
4. Модифікація харчування, спрямована на зменшення маси тіла (гіпокалорійна дієта, режим харчування, повна відмова від алкоголю та звички посилено харчуватись у стресових ситуаці­ях).
 

Підтримуйте оптимальну вагу тіла

Масу тіла оцінюють за допомогою індексу — відношення маси тіла в кілограмах до росту в метрах, у квад­раті. Оптимальній масі тіла відповідає індекс маси тіла в межах 20-28,9.  Фактором ризику виникнен­ня ССЗ є і абдомінальний тип ожиріння. Зменшення маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням систолічного ар­теріального тиску (CAT) на 3 мм рт. ст., діастолічного (ДАТ) — на 2 мм рт. ст.

Фізична активність знижує тиск

Виконання фізичних вправ людьми різного віку має оздоровче й профілактичне значення. Доведе­но, наприклад, що коронарний атеросклероз вияв­ляють у 3 рази, а інфаркт міокарда — у 2 рази часті­ше у службовців з низькою фізичною активністю, ніж у людей, що займаються фізичною працею. В осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя, ризик виникнення артеріальної гіпертензії на 20-50% ви­щий, ніж у фізично активних людей.

Відмовтесь від тютюну та алкоголю

Доведено, що у 100% осіб, які ви­палюють 25 і більше цигарок на день, ризик гострої коронарної недостатності й раптової смерті підвище­ний. В Україні, де сьогодні палить кожен другий чо­ловік і кожна п’ята жінка, зареєстровано найвищі се­ред країн Європи показники захворюваності ССЗ, при цьому найбільш вразливими є особи моло­дого віку.

Як у Бахмуті діагностують захворювання серця?

Окрім профілактики на зниження смертності від ССЗ також впливає рання діагностика інфарктів. Зміни в роботі серця можна побачити на кардіограмі, та існують випадки, коли цього недостатньо, бо треба бачити, як серце працює протягом дня. Для цього пацієнту ставлять спеціальний апарат – холтер. Він фіксує роботу серця по 3-м, 7-ми або 12-ти каналам. Дані записуються, потім їх можна розшифрувати і зрозуміти в чому причина нездужання. 

«Коли ми робимо кардіограму, вона показує 12-ть відведень, кожне з них відповідає за якусь локалізацію ішемічних процесів у серці. Є дві артерії – ліва і права, які діляться на гілочки. Ми дивимося, де саме затромбована артерія, у результаті чого кров не доходить до якоїсь ділянки серця. Коли ми мали холтер на три або сім каналів, то бачили тільки частину з цих 12-ти відведень, тепер є можливість побачити все відведення. Такий найсучасніший холтер наша лікарня придбала пів року тому», – пояснює кардіологиня «Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м.Бахмута» Ірина Андрєєва.

Апарат придбали за кошти лікарні, що отримали за платні послуги. Сама процедура теж платна – для пацієнта це коштує 470 гривень. Людина протягом доби ходить з апаратом. Він маленький, легкий, не заважає рухатись. Саме в динаміці у людини виникають ішемічні зміни схожі на інфаркт.

«Холтер прекрасний тим, що людина прямо під час фізичного навантаження знімає кардіограму, тобто фіксуються ті інфарктні зміни, які можуть тривати частки секунди. Буквально місяць тому молодий чоловік, звернувся зі скаргами, ми поставили холтер, вночі о пів на п’яту ранку у нього виник напад інфаркту, закупорка судини, яка постачає кров’ю певну частину серця. Під час інфаркту потрібно вводити або спеціальну речовину, що розчиняє бляшку, або робити стентування – вводити металеву пружину, яка розширює судину і відновлює кровотік, або робити шунтування, коли замінюється частина закупореної судини з серця на ділянку судини з ноги. Ми в терміновому порядку відправили його в Краматорськ і йому зробили стентування», – розказує кардіологиня.

Завдання лікаря визначити, кому треба ставити холтер, потім розшифрувати показання, за необхідності направити до кардіохірурга, призначити лікування. Андрєєва каже: «Задля того, щоб кожний етап був успішним, щоб орієнтуватися в нових препаратах, засобах діагностики, програмному забезпеченні, потрібно постійно підвищувати свій рівень кваліфікації».

Олександр звернувся в лікарню з болями в серці, які не стихали навіть у спокої. Йому поставили холтер, виявили ішемічні зміни.

«Дані холтера є першим показанням до коронарографії – дослідження, під час якого визначається локалізація бляшки, що призвела до закупорки судини та інфаркту. Під час консультації в кардіохірурга вирішується питання стентувати або шунтувати судину. У даному випадку обійшлися стентуванням. Було три атеросклеротичних бляшки, тобто зміни були відразу в трьох відведеннях. У цьому й відмінність 12-ти канального холтера, яке дозволило нам побачити всі області серця. До операції прохідність однієї артерії була 5%, тобто кров практично не надходила.

Олександр каже, що зараз почувається добре. Вся процедура разом з операцією зайняла не більше тижня, зразу після операції болю не стало. Лікарка призначила відповідні препарати, які допоможуть підтримувати здоров’я.

«Холтер також допомагає побачити складну аритмію. Аритмія – це порушення серцевого ритму, під час якого людина може втратити свідомість, може відбуватися уповільнення пульсу. Це теж проходить частки секунди. У нас був чоловік, який, встаючи з ліжка, втрачав свідомість. Знімаємо кардіограму – все нормально. Ми поставили холтер – у нього буквально на півхвилини виникла фібриляція шлуночків – це дуже складне порушення ритму, від якого можна миттєво померти. Ми поставили стимулятор. А хто б міг подумати, хто б зняв йому кардіограму о пів на шосту ранку», – наводить ще один приклад лікарка.

Безумовно, фармакологія постійно розвиваються, що дає можливість людям продовжити життя та зробити його якісним, але лікарі кажуть, що багато залежить від способу життя, і то є особиста відповідальність кожної людини.

Зважайте на поради медиків і будьте здорові!

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.

Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.

Волонтерство в Україні

Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.

Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:

На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:

Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко

За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.

Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:

На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу

Інна Гайдай, бахмутська волонтерка

Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:

На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.

Читайте також:

• Волонтери з Дніпра евакуюють тварин із Донеччини: як залишити заявку
• “Неприємно чути про проблеми, але обговорення допомагає їх вирішувати”: досвід діяльності робочої групи Вугледарської громади
• “Мрія, яка підтримує впевненість у майбутньому”: як працює благодійний фонд у прифронтовому місті Слов’янськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.

Волонтерство

Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим. 

Нове хобі

Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.

Участь у житті громади 

Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного. 

Вікові рамки та соціальний статус

Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.

Головне фото: Pixabay

Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки – психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Читайте також: «Заклик до евакуації»: історія волонтерки з Костянтинівки, яка допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!