Катерина Чернова — бахмутянка, працює в Мистецькій школі № 1 м.Бахмут, зараз жінка ще й волонтерка. Після онлайн-уроків, вона з допомогою друзів, переважно — це також колеги по роботі, виготовляє окопні свічки. Через війну, яку розпочала росія, Катерина евакуювалася до Дніпра, спочатку героїня думала, що це ненадовго, однак “ненадовго” розтягнулося на десять місяців. Бахмутянка не могла сидіти склавши руки й почала допомагати армії, спочатку імпровізувала невеликий гумштаб у себе вдома, а згодом на власній кухні розпочала виробництво окопних свічок.

Волонтерські організації без лиця

Свічки воготовлені волонтеркою. Фото: особистий архів героїні

Ця історія почалася ще давно, батько Катерини військовий, який з 2019 року захищає Україну від окупантів на Донецькому фронті. Героїня в цей час жила в Бахмуті, з початком повномасштабної фази війни жінка була змушена евакуюватися разом з сином до Дніпра, щоб зберегти життя рідних. Спочатку думали поїхати на два тижні, але згодом цей відрізок часу почав рости в геометричній прогресії. Жінка розповідає, що тривалий час займала себе роботою, щоб прогнати погані думки, а згодом вирішила присвятити себе волонтерству. Був час, коли жінка допомогу, яку надавали їй, разом з друзями віддавали на потреби військових.

Доля звела Катерину з людьми, які працювали у різних волонтерських центрах, саме вони надихнули героїню своєю працею. Стимулом стало ще й те, що в Катерину було багато знайомих, які хотіли б допомогти, але хвилювалися, щоб їхні кошти пішли в правильне русло:

«Зараз дуже багато волонтерських організацій без обличчя. Ти допомагаєш, відправляєш донат, але не розумієш кому саме. Один мій знайомий під час розмови розповів, що він б допомагав, але хотів б, щоб його гроші не потрапили в кишеню шахрая. Я тоді опублікувала пост, де написала, що було б класно, якби ми (ред. близьке оточення Катерини) зібрали якусь певну суму для допомоги».

Читайте також: «Ми привозимо хліб і люди його цілують»: як Людмила Біла допомагає ЗСУ та дітям в Бахмуті

Запит на українську тушонку та спальні мішки

Допомога, яку разом з друзями Катерина відправила на фронт. Фото: особистий архів героїні

Спочатку жінка збирала різнопланову допомогу, загадує пані Катерина й про запити від військових. Жінка розповідає, що захисники часто просили саме української тушонки, бо вона смачніша. Літом 2022 року допомогою небайдужих Катерина зібрала 10 тисяч гривень, на ці кошти закупили засоби гігієни та провізію для військових. Також передали спальні мішки, за це, пані Катерина, дуже вдячна знайомим, які безплатно віддали 20 спальників.

Однак, тоді постала інша проблема — логістика, потрібно було довезти допомогу «на нуль».

«Просто дивом з’явилися волонтери, які возили допомогу на передову. Як зараз пам’ятаю ми були в Дніпрі, друга година ночі, комендантська година якраз, в під’їзді темно — а ми виносимо з друзями коробки з квартири із зібраною допомогою для ЗСУ. Ми думали, що сусіди подумають, що ми виносимо квартиру всю… Звісно, це не дрони, але по відчуттях було таке враження, що ми наближаємо повернення додому і Перемогу», — пригадує пані Катерина з посмішкою.

Затишшя перед світлом

Пані Катерина з сином готують матеріал для свічок. Фото: особистий архів героїні

Після цього був період затишшя, каже пані Катерина. Однак, довго він не тривав, в оточенні людей, які щось роблять, важко всидіти на місці.

«Всі щось роблять, а ти нічого не робиш, значить Перемоги не буде. Ми з татом якось говорили і він мене спитав: “А у тебе є хтось знайомий, хто робить окопні свічки?”. Це був листопад місяць. Я через знайомого волонтера дізналася про свічки, він сказав, що може привезти, але запити в нього були більші зазвичай. Я знову опублікувала допис, мовляв, друзі, шукаємо свічки», — розповідає пані Катерина.

На цей пост відгукнулася давня знайома Катерини, ще з часів навчання в музучилищі. Жінка з чоловіком теж опинилися в Дніпрі, товаришка Катерина запропонувала разом робити свічки.

«Ось такі випадкові слова, які виявилися доленосними. В цей же вечір ми публікуємо допис, у якому оголошуємо про збір. Ми збирали залишки свічок, банки, картон і донати. Першу партію ми відправили згодом, 8 пачок, люди відправляли з Києва, з Сум», — пригадує бахмутянка.

Далі почали відбуватися дивовижні речі, люди допомагали, надходила допомога з різних куточків України. З Черкас, дівчата з волонтерського центру надіслали 25 кілограмів парафінових  свічок, це не прості свічки, вони ароматичні, різних кольорів, каже героїня. З особливим теплом згадує, пані Катерина, про пораненого військового, який разом з дітьми зробив свічки, юні українці також дали малюнки на фронт. Партію відправили Новою Поштою. Зараз окопні свічки Катерина відправляє на фронті із Дніпра, друга локація з виробництвом знаходитися у Харкові, де виробляє свічки тесть знайомої.

Читайте також: Шиють розпашонки для немовлят: як жінки популяризують українську культуру

Схема роботи

Свічки, які перетоплюють для окопних свічок. Фото: особистий архів героїні

На зібрані кошти жінки закупляли парафін і віск для виготовлення свічок. Ці складники далеко не бюджетні, відтак, щоб купити 50 кілограмів парафіну потрібно 6 500 гривень. Також потрібно врахувати доставку — це 120 грн/кг.

Катерина виготовляє свічки вдома. В чайнику плавить парафін та віск, допомагає їй в цьому мама та син. В новорічну ніч Катерина з родиною не мали настрою святкувати, але вирішили зробити свічки. 

Що потрібно захисникам зараз?

Потреба у свічках буде мінімум до квітня, каже Катерина, тому закликає всіх небайдужих доєднатися і спільними зусиллями допомогти захисника пройти цю зиму. Щоб допомогти Катерині, наші читачі, можуть задонатити кошти за реквізитами:

Отримувач: Катерина Чернова

Номер картки: 5375414137740311

Окрім цього, потрібні банки від тушонки, важливо, щоб баночка була чиста. Зараз захисникам також потрібен мед, також теплі шкарпетки. Якщо Ви хочете допомогти ЗСУ із цим — пишіть Катерині, щоб дізнатися деталі відправки на Нову Пошту.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: «Вишиванка пасує навіть краще, ніж маленька чорна сукня»: краматорчанка про евакуацію, колекцію вишиванок та «лапки» для ЗСУ

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Краматорському напрямку українські підрозділи завдали прицільних ударів по ворожій артилерії. Внаслідок операції було знищено самохідну установку в укритті, дві гармати Д-20 та міномет.

Про це повідомили представники 5 окремої штурмової Київської бригади (5 ОШБр).

ЗСУ знищили артилерію противника на Краматорському напрямку

Українські військові продовжують знищувати техніку російських окупантів на Донеччині. Черговий успішний удар було завдано на Краматорському напрямку, де наші підрозділи вивели з ладу одразу кілька важливих ворожих вогневих точок, де базувалися:

• САУ в укритті;
• дві гармати Д-20;
• міномет.

“Це — результат злагодженої роботи розвідки, операторів і артилеристів. Кожна виведена з ладу ворожа гармата означає менше обстрілів наших позицій і збережені життя воїнів“, — вказують представники 5 ОШБр.

Читайте також:

• Зміни на мапі боїв: росіяни просунулись на двох напрямках у Донецькій області
• Яка ситуація в окупованих селищах Гладосове і Травневе Бахмутського району
• Контрнаступ триває: ЗСУ звільнили нові території на Добропільському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині російський дрон убив французького журналіста Антоні Лаллікана, також внаслідок удару поранено українського фотографа Георгія Іванченка.

Про це повідомила 4-та окрема важка механізована бригада.

На Донеччині росіяни вбили французького журналіста

Як стверджує 4-та окрема важка механізована бригада, під час виконання професійних обов’язків на Донеччині від прицільного удару ворожого FPV-дрона загинув французький журналіст-фотограф Антоні Лаллікан.

За інформацією джерел ІМІ, удар по журналістах росіяни нанесли в районі Дружківки.

Разом із ним на місці подій працював український журналіст та фотограф видання Kyiv Independent, член Української асоціації професійних фотографів Григорій Іванченко. Він отримав поранення, наразі його стан стабільний.

Обидва журналісти перебували в засобах індивідуального захисту та мали чіткі розпізнавальні знаки — напис “PRESS” на бронежилетах.

“4 окрема важка механізована бригада висловлює щирі співчуття родичам, друзям та всім, хто знав загиблого пана Антоні Лаллікана. А також сподівається на якнайскоріше одужання Георгія Іванченка”, — написали у пресслужбі бригади.

Що відомо про Антонні Лаллікана

Антоні Лаллікан — фотожурналіст із Парижа, який працював у зонах конфліктів.

Його роботи публікували французькі медіа, такі як Le Monde, Le Figaro, Libération, Mediapart, Society, Paris Match, Les Echos Week End, La Vie та інші. Міжнародно його фотографії виходили у Der Spiegel, Zeit, FAZ, NZZ, Focus Magazin, Die Welt, Stern, TAZ, Le Temps, Der Standard, La Presse й багатьох інших виданнях.

Новий етап його кар’єри розпочався наприкінці 2020 року, коли він висвітлював Другу війну в Нагірному Карабасі в Вірменії.

У березні 2022 року, відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, він вирушив у країну. Відтоді документував наслідки війни та розпочав довготривалу роботу поруч із мешканцями шахтарського Донбасу на південному сході України.

До теми:

Росіяни вбили поблизу Часів Яру іноземного волонтера: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!