Наталія Радіонова — бахмутянка, жінка розпочала нове життя у Франції зі своїм чоловіком іноземцем. Героїня поділилася з редакцією своєю історією, розповіла чи складно дається їй переїзд та чим українські чоловіки відрізняються від французів?

Шлях до Франції

Пані Наталія родом з міста Торез, що в Донецькій області, до Бахмута переїхала працювати у 2013 році. Тоді вона зайняла посаду головного спеціаліста спортуправління. 

Рішення про переїзд з Бахмута за кордон жінка прийняла на початку лютого минулого року, тоді вона ще не знала, що чекає на її рідну Донеччину:

«Я спочатку поїхала в Київ, щоб зібрати всі необхідно документи, саме тут мене застала війна. Виїхати вдалось лише в березні, але я дуже переживала за Україну та особливо за свого сина, який був у Харкові від початку повномасштабного вторгнення».

Українці за кордоном

У вересні син Наталії виїхав за кордон за програмою навчання, тому матері стало легше. Однак, події які відбуваються в Бахмуті довго не давали спати:

«Я тільки нещодавно почала спати, бо приймаю заспокійливі. Серце розривається коли бачу новини про Бахмут. Декілька років тому я придбала там квартиру, а зараз навіть не знаю в якому вона стані. На відео в соціальних мережах я бачила, що будинок понівечено, але в якому стані квартира досі не знаю». 

Наталія запевняє, що люди за кордоном дуже переживають за українців і завжди готові допомогти: 

«Тут, у Франції часто підходять і запитують чи необхідна якась допомога, всі переймаються, це дуже приємно, що про нас не забувають».

Спортивна кар’єра

Наталія разом з жінками займається спортом. Фото: особистий архів героїні

Наталія, професійна спортсменка, тренувала з легкої атлетики дітей в Бахмуті. Зараз жінка планує продовжувати пов’язувати своє життя зі спортом, та тренувати у Франції, та для цього треба вивчити мову. А поки спортсменка волонтерить і проводить для українських та місцевих жінок заняття в фітнесу:

«Влітку ми займались прямо на вулиці на стадіоні. Зараз холодно, я намагаюсь знайти приміщення щоб продовжувати заняття. Гроші я не беру, бо зараз не у всіх українок вони є. Тут, за кордоном, не таке гарне життя як комусь може здатись. Без знання мови, без чоловіка та без грошей, жінкам буває дуже важко». 

Щасливий шлюб

Подружжя. Фото: особистий архів героїні

У Наталії є чудовий чоловік, до якого вона переїхала з України:

«Ми одружились й підписали договір про майно. Навіть перекладачка сказала, що це велика рідкість, коли француз підписує договір з жінкою, тим паче з іноземкою». 

Жінка поділилась з нашою редакцією, що усі гроші які їй з чоловіком подарували на весілля, вони вирішили передати на допомогу Україні:

«Ми ще не вирішили куди саме передамо гроші й на які потреби, але я точно знаю, що саме в Бахмут».

За словами героїні, так щастить далеко не кожній з іноземцями, бо у них є свої правила, які наші жінки можуть не зрозуміти:

«Вони якщо зустрічаються, то майже ніколи не одружуються. Підписують договір про співжиття й про поділ всього 50на50».

Тож, нашим українкам погляди іноземців можуть бути незвичними, розповідає жінка, тому необхідно не раз подумати, перш ніж пов’язувати життя з людиною. 

«Наша Україна набагато простіша, краща й гарніше, ніж інші країни. Я зрозуміла це все зараз. Тому чекаємо на перемогу й все буде Україна!»

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як українські мігранти піднімають економіку в Європі?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є юридичною основою для збереження виплат та надання державної допомоги близьким.

Про те, з якого моменту виникає цей статус, як його підтвердити та на що може розраховувати сім’я захисника, роз’яснили у Міністерстві оборони України.

Що визначає закон про статус зниклих безвісти

Правове регулювання всіх питань, пов’язаних із набуттям цього статусу, обліком, розшуком та соціальним захистом, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Закон визначає:

• процедуру набуття та припинення статусу;
• порядок розшуку та ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (ЄРОЗБ);
• права зниклої особи та членів її сім’ї;
• механізми захисту майна зниклого;
• обов’язки державних органів щодо розшуку та інформування родини.

Цей статус поширюється на осіб, які зникли у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями або тимчасовою окупацією територій України.

З якого моменту виникає статус

Особа набуває правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин відразу з моменту внесення відомостей про неї до ЄРОЗБ. При цьому юридично людина вважається зниклою вже з моменту подання заяви про факт зникнення. Чекати додаткових термінів, звертатися до суду чи попередньо підтверджувати факт полону не потрібно. Заяву про розшук до територіального органу Національної поліції можуть подати родичі, представники військової частини, органи державної влади, громадські об’єднання або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.

Як підтвердити статус зниклого безвісти

Основним документом, що підтверджує статус, є витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. У Міноборони наголошують, що цей витяг слід відрізняти від сповіщення ТЦК про зникнення або витягу з ЄРДР — для оформлення соціальних виплат потрібен саме документ із ЄРОЗБ. Витяг використовують для:

• отримання інформації про хід розшуку;
• оформлення соціальних виплат та пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• установлення опіки над майном зниклого;
• отримання безоплатної правової допомоги.

Документ надають безоплатно протягом 10 робочих днів (до 30 днів — у разі додаткової перевірки). З серпня 2025 року послугу цифровізовано: запит можна подати через Єдине вікно для громадян, підписавши його електронним підписом.

Які гарантії зберігаються для родини

Набуття статусу не припиняє соціальний і правовий захист. За військовим зберігається грошове забезпечення, а родина отримує доступ до прав відразу після внесення даних до Реєстру. Основні гарантії включають:

• право знати про долю зниклого;
• захист майна;
• грошове забезпечення;
• соціальні виплати.

Хто може отримувати виплати

Згідно з постановою Кабміну № 884, право на грошове забезпечення мають дружина (чоловік), законні представники неповнолітніх дітей або дітей з інвалідністю з дитинства, а також батьки військового. За їхньої відсутності виплати можуть отримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законним представником яких є військовослужбовець. Захисникам, які зникли безвісти, у повному обсязі зберігається поточне грошове забезпечення (оклад, надбавки, премії) та додатково щомісяця нараховується 100 000 гривень винагороди. Тобто мінімальна сукупна сума становить від 120 000 гривень на місяць.

Коли припиняється розшук

Розшук припиняється після встановлення місцеперебування людини, її повернення з полону, офіційної ідентифікації останків або встановлення місця поховання. Відповідна відмітка вноситься до Реєстру протягом трьох днів, про що інформують родичів. Якщо статус згодом змінюється на офіційно встановлений факт загибелі, родина має право на призначення одноразової грошової допомоги.

Заяву на виплату грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців ЗСУ рекомендовано подавати через ТЦК та СП за місцем проживання.

Читайте також:

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!