РЦ «Перемога» у Бахмуті: як центр культури покращував життя бахмутян? Фотоспогади

Семаковська Тетяна 15:30, 20 Квітня 2023

308853655 501334122001804 6007165178857978982 n 7a317Розважальний центр «Перемога» на вулиці Ювілейній, 10 до повномасштабного вторгнення був найбільшим приватним культурним осередком міста. Тут проводили безкоштовні кінопокази патріотичного кіно, організовували творчі вечори. Чимало бахмутян – це місце асоціюють з домашнім відпочинком на вихідні. В березні 2023 року РЦ «Перемога» сильно постраждав внаслідок обстрілів, а станом на сьогодні й зовсім згорів.

«Бахмут. IN. UA» зібрав найяскравіші моменти з життя розважального центру.

Яким був РЦ «Перемога» у Бахмуті?

РЦ «Перемога» відкрився 2006 році, тут вперше в місті почали робити дитячі дні народження, влаштовували цікаві розважальні програми, в залі була дитяча кімната та єдиний кінотеатр в Бахмуті. А ще тут працювало кафе й нічний клуб, де любила збиратися місцева молодь на тематичні вечірки.

22792495 1914834112066992 4583712701968805364 o 3f9fd

Родини в Бахмуті святкували Дні Народження, чи інші забави в центрі. Фото: Фейсбук

В кінотеатрі проводили безкоштовні сеанси патріотичного кіно і різні мистецькі зустрічі, зокрема в стінах Бахмутського РЦ в 2016 році виступав письменник Сергій Жадан. Проводили й «Відкриті Ночі», коли заклад працював вночі й приймав гостей на фільми та десерти.

«Ми там також проводили безкоштовно заходи наша ГО – вони завжди нас приймали ніколи не відмовляли, там перша в місті Артрезиденція пройшла, потім Маша Вишедська роботи там вішала – вони на всі свята долучалися і робили свою цікаву програму створювали неповторну атмосферу у себе через декор, музику, розважальну програму. Там навіть проводили якісь свята професійні заводи і бюджетні організації», — пригадує Ганна Бокова, головна редакторка «Бахмут. IN. UA».

Хто був фундатором культурного життя в місті?

32765935 2002106056673130 8977313987532161024 n 0591a

День Вишиванки в Бахмуті. Фото:  Фейсбук

Власник  РЦ «Перемога» Володимир Бабенко згадує, що як й будь-який бізнес, перед відкриттям оцінювали ризики старту такого центру. Вирішили, що місто повинно мати простір, щоб творити.

Читайте також: “Ізоляція” — як живе та чим зараз займається культурна платформа, заснована на Донеччині“

«Коли змінювався ринок, ми також йшли в ногу з часом. Якщо щось потрібно було змінювати, то ми робили це. Розвивалися постійно. Завжди щось було цікаве, ми творили те, що було потрібно місту. Це був живий організм, там працювало багато людей, які горіли своєю справою. Досі мені працівники дзвонять, пишуть, всі згадують з теплотою. Всім подобалося», — каже пан Володимир.

23275736 1919219041628499 179199866220214392 o c9549

Закохана пара в кінотеатрі. Фото: Фейсбук

За словами засновника центру головне чому навчили бахмутян — творити. До закладу приходили люди різного покоління: діти, дорослі, пенсіонери. Всі знаходили, чим зайнятися. Наприклад, кожного вівторка в кінотеатрі був показ артхаусного або документального кіно.

«Ми вчили родину — бути родиною, щоб добре було всім. Не тільки діткам, щоб усім було цікаво. Багато робили безкоштовних заходів, хоча втрачали кошти на цьому», — пригадує бахмутянин.

Мистецький простір 

32697988 2002104700006599 6847158999268196352 n 7ddb1

Демонстрація народних костюмів. Фото: Фейсбук

Окремої уваги заслуговує День Вишиванки, який святкували у кінотеатрі, тоді десятки юних бахмутян у народних костюмах збиралася в залі, щоб разом провести час. Свято супроводжувалося виступами, дефілюванням у вишиванках й співами. Розважальний центр об’єднав різні покоління, сюди ходили й дорослі й діти та молодь.

IMG 8629 3a05f c2d30

Мурал в Бахмуті. Фото: Фейсбук

На стінах центру ще під час повномасштабної війни літом 2022 року був мистецький проєкт «Мозаїка». Картини висіли на кінотеатрі «Победа». Серед них роботи Маші Вишедської та художника Євгена Трачук. В 2019 році на стінах кінотеатру намалювали сучасний мурал митці з України та закордону. 

Розважальний центр «Перемога» в особі керівника Вікторії Лещінер виступив одним з меценатів проєкту в Бахмуті, годували художників та придбали необхідні матеріали для створення муралу.

338886953 1264457147537942 535370494835145498 n ea731

Пам’ятна дошка, присвячена кінорежисерці Ларисі Шепітько. Фото: Фейсбук

У кінотеатрі «Перемога» була пам’ятна дошка, присвячена кінорежисерці Ларисі Шепітько. В цей день також відбувся прем’єрний показ документального фільму “Одесити на Донбасі”, що відкрив показ всеукраїнського туру патріотичного документального кіно в зоні АТО.

«Победа» вплинув й на соціально-знащучі фактори, в 2018 році в залі кінотеатру працювала фотовиставка присвячена вакцинації, щоб розвіяти міфи про вакцини у ній брали участь лікарі Центру первинної медичної допомоги Бахмута.

Фото: Фейсбук

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали

Семаковська Тетяна 14:00, 21 Лютого 2024
Українську мову використовують й на Донеччині / ілюстрація Бахмут IN.UA

Сьогодні, 21 лютого, в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови. Під час війни для багатьох українська мова стала сакральним символом незламності, важливою частиною життя для тих, хто ідентифікує себе, як громадянина України.

На честь свята Бахмут IN.UA підготувала 15 цікавих та маловідомих фактів про українську мову, про які ви могли не чути.

День рідної мови

Історія свята має досить сумне походження, яке досить близьке для кожного українця. Справа в тому, що 21 лютого 1952 року в Бангладеші жорстоко придушили мітинг студентів, які виступили проти заборони на використання їх рідної бенгальської мови.

Вже в 1999 році на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовного та культурного різноманіття було прийнято рішення започаткувати день Міжнародний день рідної мови.

Факт 1. Без “ґ” в алфавіті

Літера “Ґ” / ілюстрація Бахмут IN.UA

У 1933 році з українського алфавіту вилучили букву “ґ”. Це зробили з ідеологічних міркувань, бо тогочасна російська влада вважала, що використання літери “ґ” наближає українців до західного стилю мови й віддаляє їх від російської мови.

В ті часи відомі письменники Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути “ґ” в абетку. Утім, вдалося це зробити лише у 1990 році. Сьогодні ж кожен українець регулярно використовує “ґ” у щоденному вжитку.

Факт 2. 134 заборон

Українську мову неодноразово намагалися заборонити росіяни, через що її можна назвати однією з рекордсменок у світі. Вважається, що загалом таких спроб було 134. Найвідоміші з них — Валуєвський циркуляр та Емський указ. Спроби ввести жорстку заборону були й задовго до цих документів. Наприклад, в 1627 році церква наказала спалити та заборонити всі книги українською.

Факт 3. “Чорнобаївка” лідирує

“Паляниця”, “Збройні Сили”, “Стугна”, “Козак”, “Зміїний” і  “Чорнобаївка” — це одні із найуживаніших слів української мови за перші 100 днів повномасштабного вторгнення. Їх використовували українці кожного дня по декілька разів.

Факт 4. Першим був “мед”

мед у банках
Слово “мед” було одним із перших у писемній українській мові / Вікіпедія

Першими словами, які були написані українською мовою, стали “мед” і “страва”. Їх записав візантійський історик Пріск Панійський у 448 році, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України.

Однак, її формування почалося задовго до цього. Як вважає науковець Василь Кобилюха, українська мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери зі санскриту.

Факт 5. Найдовші слова

Часто можна почути жарти, що у німецькій мові дуже довгі слова, які складаються з великої кількості літер. Найдовше слово в українській мові також не маленьке, у ньому аж 30 букв. Це — “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Таку назву має спеціальний хімікат для боротьби зі шкідниками, як-от комарі. Але в народі слово має спрощену форму — “дуст”.

У свою чергу, в мові згадувалось ще довше слово “а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота”, в якому аж 38 літер.

Найдовшою абревіатурою в українській мові вважається ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується так: Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання.

Будинок, де жив Котляревський / Вікіпедія

Факт 6. Котляревський дав українській мові офіційний статус

Івана Котляревського вважають зачинателем української мови. Це відбулося після публікації твору “Енеїди”, його письменник писав на підґрунті полтавського діалекту. Писав він живою розмовною мовою не просто так, а тому що у 1729 році видали указ, який зобов’язував переписати з простої книжної української мови на російську.

Тож, щоб не писати російською, Котляревський використав хитрий прийом — створив твір живою розмовною українською мовою. У 2019 році “Енеїда” потрапила до списку 100 найкращих українських літературних творів за версією Українського ПЕН-клубу.

Факт 7. росія розмовляє українською

На планеті близько 45 мільйонів людей володіють українською мовою. Її використовують у Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США й навіть у росії.

Для діток є книги із набором паліндром / Книгарня Є

Факт 8. Паліндроми

Українська мова має унікальну особливість, яка притамана лише їй — це паліндроми. Ними називають “дзеркальні” фрази або слова. Унікальність у тому, що їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось кілька прикладів паліндромів:

  • я несу гусеня;
  • де помити мопед;
  • кит на морі романтик;
  • кіт утік.

З повсякденного вжитку можна виокремити такі слова:

  • зараз;
  • дід.

Факт 9. Лайба й кіндейка

Крамниця велосипедів або донецьких лайб на Хрещатику / Вікіпедія

Українська мова багата на діалектизми — це слова, цілі фрази або граматичні форми, які використовують лише у певній місцевості. Донеччина також має цікаві приклади діалектизмів:

  • порожняк (брехлива інформація);
  • лайба (велосипед);
  • кіндейка (маленька кімнатка або офіс);
  • тормозок (перекус);
  • бакай (вибій з водою на дорозі).

Факт 10. Київ та Полтава — столиці мови

Сучасна українська літературна мова ґрунтується на полтавсько-київському діалекті. Вся річ у тому, що автори, які першими писали живою українською мовою, походили з Полтавщини та Київщини.

Факт 11. Найуживаніша та найменш уживана букви в мові

Найуживанішою буквою в мові вважається “п”. Саме з неї починається найбільша кількість слів.

Своєю чергою, найменш вживаною буквою з українського алфавіту в словах є “ф”. Її наявність вказує на те, що слово є запозиченим, адже раніше, її вимовляли як сполучення букв “хв”. Наприклад, хвіртка, Хведір тощо.

Відмінок, який є лише в український мові / фото ілюстративне

Факт 12. Унікальність серед усіх слов’янських мов

Українська мова має одну особливість, яка виділяє її серед усіх слов’янських мов — це кличний відмінок. Саме солов’їна стала єдиною, що зберегла його. Тому в нас є цілих сім відмінків.

Тарас Шевченко / фото з відкритих джерел

Факт 13. “Заповіт” та переклади

Українська література досить популярна в світі, особливо це стосується творчості Тараса Шевченка. Його “Заповіт” має найбільше перекладів серед усіх творів українською мовою. Вірш переклали на 140 мов світу.

Факт 14. Найбільш вживані слова

Українські науковці, проаналізувавши мову, виявили те, які слова найчастіше використовують громадяни в побуті. Це іменник “рука”, прикметник “великий” дієслово “бути” та займенник “він”.

Факт 15. Як називали українську мову в минулому

Українська мова в різні історичні періоди називалася людьми по-різному. Серед назв, які широко використовувалися, виділяють:

  • проста;
  • русинська;
  • козацька.

Історично ж вважається, що найуживанішою назвою української мови до середини XIX століття була “руська”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

День пам’яті Героїв Небесної Сотні: архівні кадри з Бахмута

Семаковська Тетяна 15:07, 20 Лютого 2024
День Героїв Небесної Сотні в Бахмуті
В Бахмуті відзначають День Героїв Небесної Сотні, 2017 рік / скриншот

Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Саме у цей день 10 років тому на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи режиму януковича, президента-втікача, розстрілювали протестувальників, мирних українців, які відстоювали демократію на Майдані. В Бахмуті також щорічно вшановували пам’ять Героїв.

Редакція зібрала архівні кадри з 2017 року.

День Героїв Небесної Сотні в Бахмуті

2017 рік. У Бахмуті захід присвячений Дню пам’яті Небесної Сотні та річниці виведення військ з Дебальцевого був організований Громадською організацією “Бахмут Український”. Люди вийшли на вулиці міста загорнуті в українські прапори, одягали речі із символікою, а в руках несли синьо-жовті стяги.

Також у 2017 році День Героїв Небесної Сотні відзначали біля ЗОШ№18, яка має ім’я Героя України Дмитра Чернявського загиблого на Євромайдані в Донецьку.

Чоловік з українським прапором в Бахмуті
В центрі міста зібралися небайдужі бахмутяни / скриншот
Люди в Бахмуті
Жінки тримають розгорнутий прапор України / скриншот
Артем Мірошниченко знімає захід на камеру телефона / скриншот

На цих кадрах можна помітити Артема Мірошниченка, активіста та волонтера ГО “Бахмут Український”, який у листопаді 2019 році був жорстоко вбитий за те, що відповів двом молодикам українською мовою.

Вбивцями виявилися двоє місцевих мешканців, Микола Барабаш і Олександр Баришок, їх не покарали. На цих фото Артем ще живий, він знімає на камеру телефона захід. Чоловік одягнув худі із гербом України. Поруч з Артемом стоїть його мама.

День Героїв Небесної Сотні в Бахмуті (2)
Попри те, що 20 лютого 2017 року був досить холодним на вулиці зібралося багато людей / скриншот

На площі міста зібралися військові, волонтери, мами з дітьми, багато людей тримають у руках маленькі прапорці. З колонок лунає пісня “Пливе Кача”, яка стала символом Майдану.

Пам’ятна стела в Бахмуті / скриншот

Бахмутяни підходять до пам’ятної дошки в Бахмуті, жінка дивиться на фото та витирає сльози.

Дівчина загорнута в синьо-жовтий стяг, Бахмут, 2017 рік / скриншот

Люди вигукують гасло: “Слава Україні”!, “Героям Слава”!. На вулицях поміж дерев активісти розвісили фото майданівців.

Жінка роздивляється світлини в Бахмуті / скриншот
Жінка роздивляється світлини в Бахмуті / скриншот
Максим Потапчук на стрічці із фотографіями / скриншот

На цих світлинах можна впізнати активіста та голову Пласту Краматорська — Максима Потапчука.

Кадри з Майдану / скриншот
Військовий в Бахмуті, 2017 рік / скриншот

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

День Української мови й писемності

Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали

Сьогодні, 21 лютого, в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови. Під час війни для багатьох українська мова стала сакральним символом незламності, важливою частиною життя для […]

День Героїв Небесної сотні в Бахмуті

День пам’яті Героїв Небесної Сотні: архівні кадри з Бахмута

Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Саме у цей день 10 років тому на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи режиму […]

Трипільці, Київська Русь та Барбадос: сім цікавих фактів про український тризуб

Сьогодні, 19 лютого, в Україні відзначають особливе свято — день Державного Герба України. Саме в цей день, в 1992 році Верховна Рада затвердила тризуб, як […]

16:20, 19.02.2024 Скопіч Дмитро
Меморіальна табличка історія

Роковини обстрілу Бахмута: згадуємо події 13 лютого 2015 року

Сьогодні, 13 лютого, минає 9 років з дня обстрілу росіянами житлового кварталу Бахмута і загальноосвітньої школи № 4. Тоді від рук окупантів помер 7-річний Єгор […]

Людина, яку боявся Ленін: яким був Симон Петлюра

Симон Петлюра — видатний український державний діяч, який беззаперечно очолює топ борців за незалежність України. Більшовики настільки боялися прізвища Петлюри, що називали абсолютно всіх свідомих […]