Розважальний центр «Перемога» на вулиці Ювілейній, 10 до повномасштабного вторгнення був найбільшим приватним культурним осередком міста. Тут проводили безкоштовні кінопокази патріотичного кіно, організовували творчі вечори. Чимало бахмутян – це місце асоціюють з домашнім відпочинком на вихідні. В березні 2023 року РЦ «Перемога» сильно постраждав внаслідок обстрілів, а станом на сьогодні й зовсім згорів.

«Бахмут. IN. UA» зібрав найяскравіші моменти з життя розважального центру.

Яким був РЦ «Перемога» у Бахмуті?

РЦ «Перемога» відкрився 2006 році, тут вперше в місті почали робити дитячі дні народження, влаштовували цікаві розважальні програми, в залі була дитяча кімната та єдиний кінотеатр в Бахмуті. А ще тут працювало кафе й нічний клуб, де любила збиратися місцева молодь на тематичні вечірки.

Родини в Бахмуті святкували Дні Народження, чи інші забави в центрі. Фото: Фейсбук

В кінотеатрі проводили безкоштовні сеанси патріотичного кіно і різні мистецькі зустрічі, зокрема в стінах Бахмутського РЦ в 2016 році виступав письменник Сергій Жадан. Проводили й «Відкриті Ночі», коли заклад працював вночі й приймав гостей на фільми та десерти.

«Ми там також проводили безкоштовно заходи наша ГО – вони завжди нас приймали ніколи не відмовляли, там перша в місті Артрезиденція пройшла, потім Маша Вишедська роботи там вішала – вони на всі свята долучалися і робили свою цікаву програму створювали неповторну атмосферу у себе через декор, музику, розважальну програму. Там навіть проводили якісь свята професійні заводи і бюджетні організації», — пригадує Ганна Бокова, головна редакторка «Бахмут. IN. UA».

Хто був фундатором культурного життя в місті?

День Вишиванки в Бахмуті. Фото:  Фейсбук

Власник  РЦ «Перемога» Володимир Бабенко згадує, що як й будь-який бізнес, перед відкриттям оцінювали ризики старту такого центру. Вирішили, що місто повинно мати простір, щоб творити.

Читайте також: “Ізоляція” — як живе та чим зараз займається культурна платформа, заснована на Донеччині“

«Коли змінювався ринок, ми також йшли в ногу з часом. Якщо щось потрібно було змінювати, то ми робили це. Розвивалися постійно. Завжди щось було цікаве, ми творили те, що було потрібно місту. Це був живий організм, там працювало багато людей, які горіли своєю справою. Досі мені працівники дзвонять, пишуть, всі згадують з теплотою. Всім подобалося», — каже пан Володимир.

Закохана пара в кінотеатрі. Фото: Фейсбук

За словами засновника центру головне чому навчили бахмутян — творити. До закладу приходили люди різного покоління: діти, дорослі, пенсіонери. Всі знаходили, чим зайнятися. Наприклад, кожного вівторка в кінотеатрі був показ артхаусного або документального кіно.

«Ми вчили родину — бути родиною, щоб добре було всім. Не тільки діткам, щоб усім було цікаво. Багато робили безкоштовних заходів, хоча втрачали кошти на цьому», — пригадує бахмутянин.

Мистецький простір 

Демонстрація народних костюмів. Фото: Фейсбук

Окремої уваги заслуговує День Вишиванки, який святкували у кінотеатрі, тоді десятки юних бахмутян у народних костюмах збиралася в залі, щоб разом провести час. Свято супроводжувалося виступами, дефілюванням у вишиванках й співами. Розважальний центр об’єднав різні покоління, сюди ходили й дорослі й діти та молодь.

Мурал в Бахмуті. Фото: Фейсбук

На стінах центру ще під час повномасштабної війни літом 2022 року був мистецький проєкт «Мозаїка». Картини висіли на кінотеатрі «Победа». Серед них роботи Маші Вишедської та художника Євгена Трачук. В 2019 році на стінах кінотеатру намалювали сучасний мурал митці з України та закордону. 

Розважальний центр «Перемога» в особі керівника Вікторії Лещінер виступив одним з меценатів проєкту в Бахмуті, годували художників та придбали необхідні матеріали для створення муралу.

Пам’ятна дошка, присвячена кінорежисерці Ларисі Шепітько. Фото: Фейсбук

У кінотеатрі «Перемога» була пам’ятна дошка, присвячена кінорежисерці Ларисі Шепітько. В цей день також відбувся прем’єрний показ документального фільму “Одесити на Донбасі”, що відкрив показ всеукраїнського туру патріотичного документального кіно в зоні АТО.

«Победа» вплинув й на соціально-знащучі фактори, в 2018 році в залі кінотеатру працювала фотовиставка присвячена вакцинації, щоб розвіяти міфи про вакцини у ній брали участь лікарі Центру первинної медичної допомоги Бахмута.

Фото: Фейсбук

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У другій половині 19-го століття в Бахмуті розпочався промисловий видобуток гіпсового каменю. Його використовували не лише в будівельних цілях, а й для виготовлення мистецьких виробів. Зокрема, поширеною практикою було оздоблення будинків гіпсовою ліпниною.

Про історію гіпсового промислу Бахмута розповів краєзнавець Григорій Соколовський.

Видобуток гіпсу в Бахмуті

Видобуток гіпсового каменю в Бахмуті почав розвиватися після 1782 року, коли закрили Бахмутські казенні солеварні. У першій половині 19-го століття він набув свого найбільшого розвитку.

Першими видобувати гіпсовий камінь почали місцеві жителі. Після завершення весняних польових робіт вони об’єднувались у групи по 15-20 людей і за допомогою пороху “рвали” гіпсовий камінь. У такий спосіб за травень-червень люди заготовлювали декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Потім його продавали чумакам, які для цього приганяли в Бахмут декілька тисяч волів.

У другий половині 19-го століття кустарний видобуток гіпсового каменю перетворився на промисловий. У місті почали з’являтися алебастрові заводи, де гіпсовий камінь перероблювали на вже готовий алебастр. Через це народний промисел “ломки алебастру” зійшов нанівець.

Ліпнина на історичних будинках Бахмута

Алебастр широко використовували як сировину для виготовлення предметів мистецтва й елементів декору. Зокрема, гіпсовою ліпниною прикрашали фасади будинків, кімнати, каміни тощо. Виготовленням таких елементів декору в Бахмуті займалися народні художники-кустарі. Як правило, вони працювали на замовлення та мали невеличкі приватні майстерні на власних подвір’ях.

Процес виготовлення ліпнини займав декілька етапів. Спочатку малювали ескіз з урахуванням всіх бажань замовника. Потім з дерева або глини виготовляли форма, в яку майстер виливав розведений сухий алебастр. Через 15-20 хвилин алебастр повністю висихав і вже готовий виріб виймали з форми, обробляли, покривали фарбою або розмальовували. У такий спосіб виготовляли карнизи, пілястри, “розетки” тощо.

До 1917 року прикрашати будинки ліпниною могли собі дозволити лише заможні жителі Бахмута. Тому цей промисел не мав широкого розповсюдження і ним займалися невелика кількість майстрів. На сьогодні не виявлено жодних письмових джерел, в яких би згадувались приватні майстерні з виготовлення ліпнини. Єдине, що свідчить про роботу “алебастрових художників-ливарів” — прикрашені алебастровою ліпниною кімнати та фасади приватних будинків побудови кінця 19 — початку 20 століття.

Традиція лиття з алебастру предметів для оздоблення будинків продовжувалася і в радянський період. Особливо цей промисел набув популярності після Другої світової війни, коли тривало відновлення житлового фонду міста. Місцеві майстри виливали з гіпсу предмети декору й продавали невеликими партіями мешканцям міста та навколишніх сіл.

Читайте також:

• Історія в кожному камінчику: цікаві факти про дореволюційні будівлі Бахмута
• День музеїв: які заклади існували в Бахмуті та що з ними сталося під час війни
• Донецьке золото: як видобували сіль в Торі та Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Режисер-постановник відомого американського гурту Imagine Dragons Тай Арнольд зустрів 2023 рік у товаристві українських військових, які боронили Бахмут.

Редакція Бахмут IN.UA згадує, як саме відомий американський музичний діяч відвідував Бахмут та зустрічав у місті 2023 рік.

Як Тай Арнольд з Imagine Dragons зустрів Новий рік у Бахмуті

Тай Арнольд пробув в Україні два місяці. За цей час він побував у різних куточках країни, зокрема, які знаходилися близько до фронту. Це і Бахмут, і Херсон. Американський культурний діяч, який був зазначеним серед амбасадорів United24, також багато знімав відео на Миколаївщині, на Херсонщині.

За словами екскоординаторки платформи United24 Ярослави Гресь, учасник продакшн-команди гурту Imagine Dragons зустрічав в Бахмуті, куди поїхав, нікому не сказавши. Режисер постійно був із камерою і все знімав, зокрема контент для гурту.

“Він зустрічав Новий рік у товаристві українських військових. Прямо в момент, коли наступав Новий рік, почався дуже сильний обстріл. Що абсолютно не завадило українським військовим відкоркувати шампанське, чокнутися цим шампанським та побажати один одному Перемоги України”, — розповіла Ярослава Гресь.

Вона додала, що Тай був не таким сміливим, як військові. Через це він просидів весь майже усе застілля під столом і тільки бачив, як дзеленчать ці бокали. Коли він повернувся в Київ, то сказав, що заснує благодійну фундацію, яка допомагатиме українським військовим. Тому що він у повному захваті від цих фантастичних людей і назве фундацію “Під столом”.

Тай Арнольд зняв багато важливого контенту, який показує, що зробили росіяни в Україні. Ці ж кадри він показав світові. До слова, частину кадрів, знятих в Україні, Тай використав для створення кліпу до пісні Crushed американського гурту Imagine Dragons.

Цей ролик розповідає реальну історію 14-річного хлопчика на ім’я Саша, який проживав на Миколаївщині. Село Новогригорівка, в якому він живе, було в окупації протягом пʼяти місяців. За цей час росіяни повністю зруйнували будинок і школу хлопця, залишивши після себе тільки руїни. Музиканти закликають усіх охочих долучитися до відбудови деокупованих населених пунктів України.

Читайте також

• Ностальгічний Покровськ: добірка місць, які полюбляли покровчани
• Як рф намагається виправдати себе у очах іноземців на прикладі фільму “росіяни на війні”
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!