Центри “ЯМаріуполь” працюють по всій Україні. Тут можна отримати різнопланову допомогу: юридичну, психологічну, а також скористатися побутовими послугами. Зокрема, безплатною пральною, яка доступна для пільгових категорій населення у побутових центрах.
Наразі у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та Запоріжжі працюють побутові центри, відкриття яких ініціювала влада Маріуполя. У всіх них працюють обладнані пральні.
У пральнях можна попрати пледи, подушки та верхній. Всі послуги по собівартості, а пільговим категоріям вони надаються безкоштовно. Тут також працює перукарня та стоматологія для маріупольців.
Де можна знайти побутові центри?
Одеса, вулиця Пішонівська, З0А;
Київ, вулиця Магнітогорська, 9;
Запоріжжя, проспект Соборний, 152;
Дніпро, вулиця Андрія Фабра, 10;
Львів, вулиця Замарстинівська, 120б.
Центри працюють 6 днів з 8:00 до 18:00, вихідний — неділя.
Нагадаємо, що “Нова пошта” анонсувала нові країни Європи, де планують відкрити відділення. У списку є 18 міст, серед яких Лондон, Париж, Амстердам та інші.
16 травня Україна святкує День вишиванки. Його щороку проводять в третій четвер травня. Цю традицію започаткувала студентка ще у 2006 році. З початком повномасштабного вторгнення вишиванка набула особливого значення для українців. Напередодні свята розповідаємо, які вишиті сорочки були притаманні Донеччині, зокрема й Бахмуту.
Засновниця творчої майстерні “Оберіг” та членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко поділилася із редакцією Бахмут IN.UA особливостями традиційного строю Донеччини.
Вишиванки Донеччини
Світлана Кравченко / фото з особистого архіву героїні
Чимало бахмутян пам’ятають, як в Бахмуті працювала творча майстерня “Оберіг”. Цей культурний осередок зберігав унікальні стародавні народні костюми українців, зокрема й старовинні вишиванки. Редакції дізнавалася у пані Світлани Кравченко про особливість народного строю напередодні свята.
Назва День вишиванки трохи некоректна, ми українці завжди вважали своїм одягом ключовим — вишиту сорочку. Назва вишиванка для мене особисто трохи знецінює цінність вишитої сорочки. Вишита сорочка для українців — то код нації, але яка розшифровка його? Це перш за все шлях боротьби за людську гідність,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Вона пояснює, що роками українців гнобили росіяни, вони намагалися знищити культурну ідентичність нашого народу: людям забороняли говорити українською мовою та носити вишитий одяг. Світлана Кравченко наголошує, що вишитий одяг був мовчазним протестом українців.
У дисидентські роки, коли були широко розповсюджені політичні ув’язнення й радянська влада теж принижувала й знищувала гідність людини, гідність українців. Тоді жінки в концтаборах виборювали голодуваннями право носити не номер, а вишитий комірець й відчувати себе приналежними до великої української нації,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Членкиня Національної спілки народних майстринь України додає, що вишита сорочка у 2014 році стала своєрідним паролем в Бахмуті, адже цей стрій допомагав ідентифікувати людину, її приналежність.
Донеччина дуже цікава територія, де народна українська культура ввібрала в себе всі зразки, всіх регіонів, які тільки можливо. Донеччина сформувалася як територія найпізніше, в порівнянні з іншими регіонами України. Сюди люди їхали з різних причин; когось виселяли примусово, хтось біг сюди від голоду чи за роботою…Коли люди переміщаються з місця на місця вони везуть з собою культуру. Тому на Донеччині народна культура дуже різноманітна, вона увібрала в себе зразки різних зрілих культур, в тому числі й народної культури,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Цінність вишитої сорочки за останні роки змінилася
Волонтерка Оксана Муравлева вже не перший рік займається вишиванками, разом з іншими жінками вона шиє розпашонки для немовлят. Їх потім відправляють у пологові будинки навіть за кордон. Акція “Народжені у вишиванках” зародилась у Донецькій області ще у 2017 році з ініціативи Лесі Воронюк, голови громадської організації “Всесвітній День вишиванки”. Це волонтерська робота, яка спрямована на відтворення українських традицій, розвиток світогляду та патріотичне виховання.
Жінка у народному строї. Юзівка 1910-ті, нинішній Донецьк / фото з відкритих джерел
За словами Оксани Муравленко, Донеччина в минулому часто використовувала квіткові мотиви — це троянда. Також існує стародавній Донецький візерунок, який віднайшла Людмила Огнєва. Він називається козачка.
Майстриня додає, що зараз кожна людина обирає собі вишиванку до смаку. Однак, каже пані Оксана, набагато краще саме вишиванка ручної роботи, адже машинний візерунок зроблений без душі.
Додамо, що на Донеччині майстрині вишивали різними техніками, був мікс різних культурних особливостей. Однак, нашому регіону була притаманна тепла колірна гамма, зокрема це традиційно червоний, чорний та білий кольори. Здебільшого майстрині візерунками прикрашали руками або коміри.
Фото вишитого строю
У 2020 році майстерня “Оберіг” вирішила створили унікальний каталог, де зібрали образи притаманні нашому регіону. Почали з відтворення строїв, які носили на Донеччині в стародавні часи. Для цього використовували світлини музеїв Донеччини та сімейних архівів.
Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Вишита сорочка. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Міністерство у справах ветеранів України спільно з Мінцифрою розпочинають бета-тестування e-Посвідчення ветерана у додатку “Дія”. Ця цифрова версія документа спростить доступ до послуг та пільг для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів сімей загиблих та інших категорій ветеранів.
Ветерани війни зможуть пройти бета-тестування електронного посвідчення в додатку “Дія” та оцінити його функціональність.
Взяти участь у пілотному проєкті можуть:
учасники бойових дій;
особи з інвалідністю внаслідок війни;
учасники війни;
постраждалі Революції Гідності;
члени сімей загиблих Захисників України за умови наявності ID-картки або біометричного паспорта у “Дії”.
Для реєстрації необхідно звернутися до спеціального чатбота в Telegram. У ньому тестувальники зможуть оцінити дизайн, відображення даних, швидкість роботи системи, а також перевірити коректність власних відомостей з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
Очікується, що тестове цифрове посвідчення буде мати:
Днями у Львові представили спільний проєкт від Маріупольської міської ради та Бахмутської міської військової адміністрації — «Лабіринти незламних міст». Ця виставка має допомогти всім охочим […]
Художниця Алла Горська тісно пов’язана з Донеччиною. Її монументальні роботи були в Маріуполі. Вона — дисидентка, яка наперекір погрозам КДБ, створювала мальовничі проукраїнські мозаїки. За […]
8 вересня ІМІ та “Детектор медіа” презентували інтерактивну Мапу рекомендованих медіа. У перелік за результатами моніторингу та оцінки, яку проводили медіаексперти, аналітики та юристи Інституту […]
