Днями у Львові представили спільний проєкт від Маріупольської міської ради та Бахмутської міської військової адміністрації — «Лабіринти незламних міст». Ця виставка має допомогти всім охочим зрозуміти й відчути архітектуру міст, зруйнованих росіянами.

Редакція «Бахмут.IN.UA» поспілкувалася з координаторкою культурних проєктів, маріупольчанкою Алевтиною Швецовою й дізналася про деталі заходу.

Про виставку у Львові

Днями на базі платформи  «Mariupol Reborn» у Львові  відкрилася виставка-переосмислення, де відвідувачі можуть побачити й осягнути масштаби руйнувань, спричинених російською агресією в Маріуполі та Бахмуті. 

Пані Алевтина додає, що формат обрали незвичайний, бо це не зовсім виставка, а саме лабіринт, який демонструє як виглядали українські міста до повномасштабного вторгнення. Проходячи лабіринт гості занурюються у різні історичні епохи міських просторів Маріуполя та Бахмута, пояснює координаторка проєктів.

Відновлення Бахмута та Маріуполя

Крім виставки, яка являє собою мистецький лабіринт, організатори зустрічі також проводять заходи для переселенців. Очікуваний результат проєкту –  розробка ініціатив щодо відновлення міст.

🤬окупанти знищили останній український стінопис в Маріуполі

"На муралі “Назустріч щастю" зображена жінка з порожньою кліткою. Героїня муралу є уособленням усіх жінок, які змогли розірвати коло насильства і розпочати нове життя. Ось воно – росія. Жодних прав." – Андрющенко. pic.twitter.com/3bLfENBxz2

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) October 2, 2023

«Лабіринти незламних міст» — це ще й про відновлення історичної справедливості, додає співрозмовниця. Вона наголошує, для того, аби відновити місто архітектори та урбаністи мають розуміти історичний контекст. Це роблять й для того, аби не створювати проєкт відокремлений від міського простору.

Над експозиціями Маріуполя та Бахмута працювали команди, обидві концепції витримані в одному стилі. Проте, невелика відмінність все ж є, наприклад, на Маріупольському проєкті вже є візія того, як можуть виглядати окремі споруди після деокупації. Частину візії розробили до повномасштабного вторгнення, але є проєкти, які були розроблені архітекторами нещодавно.

Від Бахмута виставку представляли заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко та начальниця управління культури Ірина Булгакова. 

Локація виставки

Де подивитися виставку: платформа «Mariupol Reborn». Місто Львів, вул. Ференца Ліста, 6.

• Час роботи виставки: 29 вересня – 14 жовтня (окрім неділі)
• Час роботи експозиції 10:00-18:00
• Додаткова інформація: (063) 469-63-96

Читайте також: Стало відомо, якими етапами та за яким прикладом відбудовуватимуть Бахмут

❤️Дім, ми скучили. pic.twitter.com/pFOaOjnEfL

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) September 22, 2023

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях працюють комісії від “днр”, які обстежують пошкоджене обстрілами житло. Та роботу цих комісій не можна назвати справедливою. Будинки, які зазнали значних руйнувань, окупанти визнають придатними для проживання, щоб їх мешканці не могли отримати раніше обіцяні компенсації.

Як окупанти дурять мешканців ТОТ, розповідає Бахмут IN.UA.

Жителі Авдіївки не можуть отримати компенсацію за зруйновані будинки

Окупаційна влада “днр” активно дає обіцянки про видачу компенсаційного житла і грошових компенсацій за зруйновані оселі. Їх, нібито, гарантовано можуть отримати власники зруйнованого житла на ТОТ. Головною умовою отримання компенсації є акт обстеження комісії.

Однак насправді свої обіцянки окупанти не виконують. Жителі ТОТ скаржаться, що комісії визнають зруйновані будинки придатними для проживання. Через це люди не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло.

Про один з таких випадків повідомила мешканка Авдіївки. Вона розповіла, що її квартира розташована в напів зруйнованій багатоповерхівці. Доступу до самого під’їзду немає, оскільки вхід завалений. Члени комісії залізли у квартиру через вікно і оцінили її стан як задовільний, адже в оселі вціліли стіни і перекриття.

Та при цьому окупанти розповідають людям про майбутнє відновлення. Перш за все, нібито, будуть відновлювати так звані “важкі будинки”. Обіцяють відновити їх до осені. Але люди цим обіцянкам не вірять.

Нагадаємо, що віцепрем’єр рф марат хуснуллін систематично не виконує свої обіцянки. Наприклад, він говорив, що в першу чергу в Авдіївці будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання. Та цього за рік окупації міста так і не сталося. Про це вже в листопаді 2024 року заявив той же марат хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Щодо відновлення житла, то і в цьому напрямку немає значних просувань. Судячи із заяв ватажка “днр” дениса пушиліна, відновлення житлового фонду хотіли розпочати одразу після захоплення міста. У березні 2024 року він заявив, що першочергово будуть відновлені 19 багатоповерхівок.

Однак, і ці плани окупанти не реалізували. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала про один “відновлений” будинок на 40 квартир.

Компенсації за житло в Маріуполі

Подібні випадки фіксують у Маріуполі. Комісії пишуть у документації все, що їм накаже окупаційна влада, а людей відправляють до забудовників.

У деяких будинках окупанти роблять ремонти вже три роки. Комунікації з окупаційною владою в людей немає, чітких строків відновлення не дають.

Нагадаємо, що раніше окупаційна влада Маріуполя заявила про завершення видачі компенсаційного житла місцевим мешканцям. За словами так званого “мера” Маріуполя олега моргуна, процес видачі компенсаційного житла завершився на 94%. Людям, нібито, видали 4,5 тисяч квартир. Однак, наведена окупантами статистика не відповідає дійсності. Кількість житла, яке нібито видали окупанти, — це 5% від загальної кількості знищених квартир. Адже всього за період блокади Маріуполя російські загарбники знищили 52 тисячі осель.

Читайте також:

• Пряма лінія в Шахтарську: на що скаржаться бахмутяни, які опинилися під контролем окупантів
• Як пушилін міняв риторику про відновлення Бахмута і Соледара
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський центр професійно-технічної освіти 1 травня відкрив сучасний навчально-практичний центр. Тут опановуватимуть нові навички та відточуватимуть знання студенти, які навчаються на електромонтерів та електрослюсарів. Центр оснащений новітнім обладнанням, тож тут одночасно можуть працювати близько 150 студентів.

Про відкриття навчально-практичного центру редакції Бахмут IN.UA розповіла Людмила Калініченко — заступниця директора Бахмутського ЦПТО з навчально-виробничої роботи.

Бахмутський ЦПТО: навчально-практичний центр для електриків

1 травня в селищі Гоща Рівненської області відкрили навчально-практичний центр для студентів Бахмутського ЦПТО. Тут навчатимуться і практикуватимуться студенти спеціальності “Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування. Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”.

Центр має кілька локацій, які одночасно можуть вмістити 150 студентів. Для навчання і практики тут обладнали:

• кабінет професійно-теоретичної підготовки з ноутбуками, мультимедійним центром і системою конференц-зв’язку;
• слюсарну майстерню, де студенти опановують основи слюсарної справи, відпрацьовують операції з ремонту, складання та підгонки деталей;
• електромонтажну майстерню — головний майданчик для відпрацювання практичних навичок електромонтерів;
• лабораторію електротехніки, де студенти отримують професійні знання завдяки сучасному оснащенню.

Є серед обладнання центру й унікальні локації, які оснащені за європейськими стандартами. Наприклад, це стенд гібридної сонячно-вітрової електростанції. Тут електромонтерів готуватимуть до роботи з об’єктами відновлюваної енергетики.

Також для навчання залучені різні сучасні прилади, так руйнують міф про те, що заклади професійно-технічної освіти можуть навчати лише погано підготовлених учнів.

“Майстерні оснащені сучасним обладнанням, дещо було закуплене у Німеччині. Унікальними є вітрогенератори та сонячна станція в повному комплекті — із сонячними панелями та накопичувальними батареями. Також дуже важливою є лабораторія 3D-моделювання. Ми на ній вже виготовляли деталі для електротехнічного напрямку.

Під час відкриття цієї майстерні червоною ниткою проходила думка про те, що це справді прорив у професійно-технічній освіті. Бо на цьому обладнанні ми зможемо навчати майбутніх кваліфікованих працівників, яких зараз потребує наша країна відповідно до стандартів Європи”, — каже Людмила Калініченко.

Для відкриття навчально-практичного центру Бахмутський ЦПТО залучив кілька джерел фінансування. Приміщення для навчальної локації надав місцевий центр зайнятості.

“На початку 2024 року ми подали заявку до Міністерства освіти і науки для участі у програмі “100 майстерень”. Наш проєкт був погоджений, і нам надали допомогу в його реалізації. Коштував навчально-практичний центр 10 мільйонів 200 тисяч гривень. Фінансувався він, в основному, за рахунок коштів Європейського Союзу — близько 7 мільйонів гривень. 3,1 мільйони гривень — це кошти обласного бюджету. І ще одна частина — кошти з власного фонду, які ми маємо право заробляти відповідно до виробничо-економічної діяльності”, — розповіла Людмила Калініченко.

Чим важливий навчально-практичний центр Бахмутського ЦПТО

Заступниця директора навчального закладу стверджує, що відкриття локації допоможе підготувати кваліфіковані кадри, які необхідні українським підприємствам. Наразі на випускників Бахмутського ЦПТО є великий попит. Їх запрошують на роботу державні і приватні установи, зокрема і на Рівненщині, куди релокувався навчальний заклад.

“Підприємств-замовників кадрів у нас на теперішній час дуже багато, наших випускників беруть охоче. Зараз вони проходять виробничу практику, а далі будуть працевлаштовані на підприємства по всій Україні. Взагалі замовлення йдуть не тільки з Рівненської області, а й з інших прилеглих регіонів. Тому що такого актуального центру технічного напрямку, якого зараз дуже потребує наша країна, в цій місцевості немає. На відкритті нашого навчально-практичного центру були представники бізнесу, всі великі підприємства Рівненського району, зацікавлені особи з приватних підприємств та представники Рівненського РЕСу. Насправді професії електротехнічного напрямку дуже важливі, і ми намагаємось покривати цю потребу”, — зауважила Людмила Калініченко.

Станом на 1 січня 2025 року в Бахмутському ЦПТО налічувалось 619 студентів. У навчальному закладі сформовані 26 начальних груп, серед яких 7 — електротехнічного напрямку.

Читайте також:

• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• Створювали майстри з учнями: в Бахмутському ЦПТО відкрили сучасну лабораторію зварювальних робіт
• Проєкт “Бахмут-Гоща”: на якій стадії у 2025 році і які є виклики в реалізації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!