“Це помилка”: науковець про рішення прибрати історію з обов’язкових предметів для вступників у ВНЗ

Семаковська Тетяна 18:10, 6 Лютого 2023

зображення viber 2023 02 04 11 27 57 038 5a38eЦьогорічні вступники будуть складати Національний мультипредметний тест, обов’язковими предметами стали українська мова та математика. Натомість історія України є додатковим предметом, який за бажанням студенти можуть замінити на англійську мову чи біологію. У суспільстві вже побутує негативна думка з цього приводу, адже забрати історію України під час війни, доволі сумнівне рішення.

Що про таке нововведення думає історик, українець за походженням, старший науковий співробітник Інституту історії, археології Балтійського регіону Клайпедського університету, кандидат історичних наук Артем Петрик — читайте в авторській колонці.

Це помилка —, коментує історик питання про доцільність відміни історії України з переліку обов’язкових предметів для НМТ.

Історія — це є базовий предмет для виховання громадянина, патріота. В умовах визвольної війни, яка в нас триває з 2014 року, конче необхідно, щоб молодь отримувала належний фактаж української історії, зокрема історії української боротьби за незалежність, для того, щоб ми мали покоління патріотів, готових до оборони держави та української ідентичності.

2 0169e 

Нам необхідна ще не одна генерація борців, свідомих українців, тому історія тут конче необхідна. Перефразовуючи німецького класика скажу:

Нації виховуються вчителями історії та священниками. З цього все починається.

Також цитуючи живих легенд української історії нагадаю, що перемога в цій війні неодмінно буде, однак вона, можливо, тільки відстрокує нову війну. Бо той ворог, з яким ми боремося він нікуди не зникне. Буде поряд з нами. Без історії цементування українськості неможливе.

Слід враховувати тенденції, які є в навколишніх державах, де історія, національна пам’ять – консолідуючий стовбур. Як корисний приклад для нас – дружні Польща, Литва й інші країни Балтії.

Якщо подивитися на нашого ворога — побачимо, звичайно, якісь клінічні прояви маніпуляції історією, і на цьому у них базується вся ідеологія державної машини рф. Щоб протистояти цим маніпуляціям, протидіяти ворогу — нам потрібні спеціалісти. Навіть, якщо випускники шкіл, у більшості, не будуть професійними істориками, вони будуть достатньо кваліфіковано підготовані та зуміють протистояти фейкам, які плодить росія, парирувати їх.

“Історія — матір всіх наук”, є такий небезпідставний вислів. То ж знайшлося б місце і їй і, скажімо, математиці. Як на мене, некоректно ставити таку дилему –   між історію й математикою. Остання безумовно необхідна — це прикладна наука. Втім, виходячи зі своєї попередньої відповіді як вже сказав — вивчення національної історії, це питання виживання нації. 

Читайте також: Людей заживо замурували в стіну: як нацисти знищували євреїв в Бахмуті

1 35c17

Історія, на мою думку, має бути чимось таким, до чого торкатися руками, ніхто не має права, це святиня!

Я вважаю, в Україні, щоб заохотити дітей до вивчення історії, не зайве змінити підхід до науково-популярної літератури до “public History”. У нас немає бути ніяких конфліктів між старим академічним підходом і молодими істориками, які хочуть популяризувати історію у “свіжих” формах. 

Потрібно більше робити ставку на різноманітні методи в роботі з дітьми,  треба доносити думку  майбутнім абітурієнтам  про те, що історія України — це не просто букви в підручнику чи портрети незрозумілих людей, які жили давно. Це історія великої родини, через оцю близькість слід виховувати тепле ставлення до української минувшини. Це також одна з базових складових, не зайве вчитися на досвіді наших сусідів, союзників і друзів. Як вже казав мова йде про Польщу, про Литву, Латвію та Естонію.

Текст: Артем Петрик

Читайте також: “Молитися потрібно завжди, особливо на війні” — історія імама Саіда Ісмагілова

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

«Коли побратими нас побачили, то були в шоці, думали ми загинули»: Історія з Бахмутського фронту

Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]

БАХМУТ 10 4 2a6a3

Ходила на прийом до Ющенка й годувала спортсменів в Бахмуті — спогади бахмутянки про місто в евакуації

Пані Олену Федоряку в Бахмуті знав чи не кожен, хто любив смачно поїсти. Її їдальня в свій час обслуговувала всіх місцевих зірок й політиків, які […]

Інесса Мішеніна 1 dac37

Кожен, хто був просто знайомим, став рідним! — спогади бахмутянки про війну

Інесса Мішеніна — перукарка, яка ще в 23 роки відкрила в Бахмуті власний салон краси. З початком повномасштабної війни жінка евакуювалася до столиці, де продовжила […]

Микита Безмен

Хатинська різанина: міфи та факти від бахмутського історика Микити Безмена

Вчора 22 березня вшановували річницю Хатиньської трагедії, яка відбулася в невеличкому селі в Білорусі. 1943 року майже все населення села було розстріляно 118 батальйоном Шуцманшафту […]

332783849 1854923171530563 7984034612770871009 n 31f06

Бахмутяни, які перейшли на українську мову: історія громадської діячки Оксани Судак

Оксана Судак — відома громадська діячка, раніше жінка розмовляла російською, але в 2017 році вирішила говорити рідною українською.