Бахмутську їдальню з українською домашньою кухнею пам’ятає чи не кожен бахмутянин - тут обідали, святкували весілля і проводжали рідних. Її засновниця пані Олена Федоряка розповіла, як все починалося та в чому секрет смачної кухні, за якою місцеві стояли в черзі.

Їдальня в Бахмуті

Пані Олена в Бахмуті була власницею двох їдалень. Одна була в приміщенні податкової, інша поруч з лікарняним містечком. Ці заклади стали культовими в місті, а ціни на їжу були мізерними, згадує пані Олена. Все почалося в 2003 році з орендованого приміщення. Працювало спочатку всього три людини, попри те працівники справлялися з великою кількістю гостей.

«Ми починали працювати з нічого. Обладнання практично ніякого не було, почали буквально з того, що привезли посуду. Кредитів ми не брали, грошей не було. Почали готувати з самого простого — обіду, гарніру, салату. Коштувало це все копійки, люди до нас ходили із задоволенням», — каже пані Олена.

Поступово почали купляти обладнання для їдальні, пічку, духовку, посуд — ці всі речі брали на поетапну виплату, також оформили кредит на машину.

Олена Федоряка згадує, що їхні страви були дуже популярними в Бахмуті. Фото: скріншот з відео

«Знали, що ми чесні люди, й ми дуже вдячні, що нам допомагали. Взаємовідношення між людьми грали велику роль, тебе знали, тобі довіряли, поважали. Знали, що якщо ти візьмеш — то обовязково віддаш», — пригадує Олена Федоряка.

Що готували в їдальні?

В Бахмутській їдальні людей з особливими потребами, зокрема глухонімих годували зі знижкою 15% пригадує пані Олена. В меню був український борщ, для тих, хто не їв борщі, готували іншу зупу, наприклад рибний суп. На гарнір подавали рис з овочами, картопляне пюре, тушковану капусту. 

Пані Олена додає, що вона любить готувати м'ясні страви, зокрема котлети, тефтелі та смажену рибу. На десерт бахмутяни пили компот із сухофруктів або свіжих плодових. 

Податкові труднощі й відкриття буфету у Бахмуті

Пані Олена за роботою. Фото: скріншот

До слова, коли в їдальні почали збільшуватися й без того немалий наплив гостей — набирали вже нових працівників. Всі робочі були офіційно оформлені, їдальня в 300 квадратних метрів платила всі податки, зокрема й податок на землю, від якого були звільнені чимало підприємств.

З їдальні для людей готували обіди на виніс, приносили їх ще тоді, коли кур'єрів від Glovo не було.  

«Тоді не було ніяких контейнерів, возили в каструльках людям роздавали гарячу їжу, вони були дуже задоволені», — каже Олена Федоряка.

Згодом пані Олена вирішила відкрити в Бахмуті буфет, взяла кредит й почала облаштовувати заклад із домашньою кухнею. Це було велике свято для працівників, але ще більше за них раділи бахмутяни.

Читайте також: Роздавали хліб до останнього: як художник Микола Єрьомка дбав про Бахмут

В буфеті подавали гарячі домашні страви — пельмені, вареники, млинці, згодом ще й почали випікати мучні страви, зокрема пиріжки, які місцеві обожнювали їсти.

«Моя душа зараз в Бахмуті, ми знаємо, що війна закінчиться Перемогою України. Хоч, я й у віці людина, але відчуваю себе дуже добре, я вірю в Бога, хоча я була комуністом, мене виключали з партії. Я годувала поранених. Пригадую, що найпізніше я могла прийти на роботу о 4:00 ранку, бо у 8:00 вже просили солянку гарячу, гороховий суп з копченостями, пюре картопляне — то я брала продукти додому й сестра мені допомогала все нарізати, а зранку з рюкзаком до роботи йшла», — каже Олена Федоряка.

Пані Олена передає вітання всім бахмутянам, жінка щиро вірить, що всі зможуть зустрітися разом в квітучому Бахмуті, але зараз головне залишитися живими й подбати про свою безпеку.

Фото: "Бахмут. IN. UA"

Читайте також: Кондукторка з Бахмута: як склалось життя Тетяни Мазелюк після евакуації

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм - підписуйтесь!