Пані Олену Федоряку в Бахмуті знав чи не кожен, хто любив смачно поїсти. Її їдальня в свій час обслуговувала всіх місцевих зірок й політиків, які приїздили в Бахмут. Бахмутянка поділилася з редакцією теплими спогадами про рідне місто й улюблену роботу, перебуваючи в евакуації на Київщині.
Спогади про роботу їдальні в Бахмуті
Ми приймали на частування багато іноземців, які приїжджали в наш Бахмут. Були цілі делегації, знали й Президента. Багато працювали тоді. В свій час годували 12 шкіл та три професійно-технічні училища. Я до Ющенка їздила на прийом, вирішувати питання складні, й таке було. У нас же була працююча мережа велика, понад 100 точок, а працювало 780 людей там. Це кафе “Іменник”, кафе “Руський чай”, кафе “Омлетна”, ресторан “Чумацький шлях” — дивовижний був заклад з українською кухнею. А “Гетьман”? Він наливав всім пива, великий з банкетними залами. Ці підприємства були чудові, дуже хороші…
За останні роки був побудований стадіон величезний, ми ж годували спортсменів наших бахмутських. Наша їдальня була оформлена в українському стилі, стіл від роздачі ломився, а я думаю: “Невже, це ми все приготували”? Ольга Галушко пельмені ліпила, просто надзвичайні пельмені були.
У нас в Бахмуті така команда була, що всі допомагали один одному. Все було закладено на довірі. Навіть, як ми щось нове готували, то все пробували разом. У нас й доставка була безкоштовна для пенсіонерів, які були учасниками війни. Їм було по 90 років, до останнього дня поки вони не виїхали з міста — я робила доставку..
Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?
Наша їдальня була дуже красива, у нас були з дерева різні вироби, ікони. Чоловіка, який робив нам цю красу — його прямим влучанням вбило, кухаря нашого теж вбило…
Я колись була й депутатом, але тільки пару днів, не змогла більше бути на двох роботах, адже працювала директором громадського харчування, а в житті потрібно займатися своєю справою.
Пригадую, що вулиці нашого Бахмута були чисті, парки були, садочки працювали, там годували дітей. Дітей з інвалідністю безплатно годували. Працювали й бази відпочинку в місті. Я не відпочивала, в мене ж приватний сектор був, город. Часу було мало, але все дає свій результат: торти були найкращими, брали участь у конкурсах обласних. Я хочу сказати, що хто стукає — тому відкривають двері. Потрібно вірити в краще завжди.
Фото: “Бахмут. IN. UA”
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!