“Не можна заморожувати ці продукти”. Чи часто ви бачили такий надпис на молоці, яйцях чи шоколаді або рисі? Якраз такі продукти, одні з тих, які не можна піддавати заморозці. Заморозка — це легкий і простий спосіб для тривалого зберігання продуктів, однак певні продукти можуть втратити свої поживні властивості, зіпсуватися або навіть стати небезпечними для здоров’я.

Редакція «Бахмут IN.UA» зібрала для своїх читачів перелік продуктів, які, на думку експертів із безпеки харчових продуктів і санітарії та лікарів, не варто заморожувати.

Отже, фахівці не радять піддавати заморожуванню:

• молочні продукти;
• сирі яйця;
• консерви;
• смажені продукти;
• рис;
• макаронні вироби;
• картоплю;
• свіжі овочі;
• фрукти;
• салати, зелень;
• каву;
• шоколад.

Продукти, що не можна заморожувати та зберігати в морозилці

Молочні продукти

Фахівці радять не зберігати за мінусової температури все, що складається з молока. Молоко, сметана, вершки, йогурти, м’який сир після заморозки втратять смакові властивості, розшаруються та стануть непридатними для використання. А після розморозки ви отримаєте згорнуту або розсипчасту «кашу» замість сиру та сметани. До того ж, після розморожування молочні продукти втратять звичний смак, оскільки розділяться на воду та шматочки густої маси.

Молочні продукти на столі. Фото: radiotrek.rv.ua

Сирі яйця

Свіжі яйця не варто класти до морозилки. Сирі яйця — це продукти, що не можна зберігати в морозилці. Під час заморожування вони стискаються і можуть луснути прямо в морозильній камері.

На практиці закон фізики спрацює так, що під час замороження яєць, їхня шкаралупа розірветься.

Сирі яйця можна заморожувати, але без шкаралупи. У такому вигляді вони можуть зберігатися тривалий час. Для цього треба розбити яйця і розподілити по ємностях. Найкращий варіант — відокремити білки від жовтків і зберігати окремо в герметичних контейнерах.

Сирі яйця в тарілці. Фото: з відкритих джерел

Консерви — продукти, що зберігаються без заморозки

Консерви можуть зберігатися тривалий час і практично за будь-яких умов. Водночас вони не призначені для заморожування. Консерви можна зберігати просто в холодильнику або коморі, адже там для них ідеальні умови.

Відкриті консерви. Фото: usap.ua

Смажені продукти — їжа, яку не можна заморожувати

Низька температура в морозильній камері призведе до того, що смажені продукти стануть непридатними для споживання.

Смажені страви краще не заморожувати, а їсти одразу. Справа в тому, що низька температура у морозилці негативно вплине на смажену їжу. Вона втратить свою смачну скоринку, стане в’ялою та втратить смак. До того ж, попередньо обсмажені продукти, які заморозили, погано розігріваються.

М’ясна тарілка з картоплею і овочами. Фото: usap.ua

Рис

Приготований рис після заморозки стане м’яким та втратить свій смак. Навряд хтось з’їсть таку страву з великим задоволенням.

Приготований рис у тарілці. Фото: з відкритих джерел

Макаронні вироби

Як і рис, приготовані макарони та подібні вироби після заморозки втрачають свій смак та текстуру. Тож, після розморозки ви отримаєте згусток незрозумілої на смак та вигляд суміші. Робимо висновок, що макарони — їжа, яку не можна зберігати в морозилці.

Макарони по-флотськи на сковороді. Фото: Depositphotos

Картопля

Сира картопля погано переносить заморожування. При заморозці вона стає «зернистою» через крохмаль, який змінює свою текстуру при низьких температурах. Ви просто отримаєте борошнистий, зернистий і поганий на смак продукт.

Якщо ви все ж плануєте заморозити картоплю, то перед цим слід піддати її термічній обробці. Потім картоплю треба помістити у контейнери або «Zip-Lock» пакети, які підходять для зберігання у морозилці. У такий спосіб можна зберегти смак і текстуру продукту.

Картопля в ящику. Фото: Depositphotos

Свіжі овочі

Свіжі овочі краще не заморожувати, адже вони перетворяться на сире місиво при приготуванні або розморожуванні. Мова йде про свіжі огірки, помідори, кабачки, баклажани тощо. Справа в тому, що в таких продуктах міститься велика кількість води. Тому під час побутової заморозки вони повністю вкриваються кригою.

До слова, овочі для магазинів попередньо обробляють та заморожують за спеціальною технологією. Приготовані овочі можна заморожувати, але свіжі не варто.

Свіжі овочі в ящику. Фото: daytoday.ua

Фрукти

Як і овочі, фрукти, що містять багато води не можна заморожувати. Яблука, груші та інші водянисті фрукти не залишаємо в морозилці.

Яблука і груші в кошику. Фото: з відкритих джерел

Салати, зелень

У морозилці салат, селера, капуста, редька та дрібна зелень втрачає смакові якості. Заморожування зруйнує структуру зелених овочів і призводить до того, що вони втрачають свою свіжість.

У морозильнику салат з хрусткого перетвориться в м’який, млявий, чорний і непридатний для використання.

Салат у піалі. Фото: з відкритих джерел

Кава

Запам’ятайте каву (у зернах чи мелену) не можна заморожувати у будь-якому вигляді. Кавові зерна наберуться вологи та матимуть непритаманні для цього продукту запах і смак.

Каву краще зберігати в герметичних пакетах чи банках.

Кава мелена та кава у зернах. Фото: з відкритих джерел

Шоколад

При заморожуванні кондитерських виробів, у складі яких є шоколад, на них з’являється «білий наліт». Це жири під впливом температури зосереджуються на поверхні з меншою щільністю, що і призводить до таких змін. Особливо це стосується білого шоколаду, основою якого є пальмова олія. Тому краще не зберігати шоколад у морозилці.

Шоколад з горіхами. Фото: tea.ua

Читайте також: Як обрати обприскувач для саду? Поради від експерта з Бахмута

Продукти, що не можна заморожувати повторно

М’ясо

Розморожування та повторне заморожування продуктів — це дуже погана ідея. М’ясо і так втрачає значну кількість вологи після розморожування, а повторне заморожування та подальше розморожування перетворить його на сухий шматок, який навряд чи вдасться «врятувати» спеціями чи соусами.

Заморожування м’яса вдруге також може призвести до погіршення якості самого продукту та  поширення бактерій. Виробники зазвичай заморожують м’ясо при температурі близько -60°C, щоб вбити паразитів. Водночас температура м’яса знижується дуже швидко, і клітини в ньому «не вибухають». Заморожування м’яса при стандартній температурі морозилки (до -18 °C) робить його жорстким і несмачним. Крім того, мікроби виживають за такої температури в морозильнику.

Без побоювань можна повторно заморожувати продукти, приготовані з розмороженого м’яса, які зазнали тривалої термічної обробки.

Червоне м’ясо на кухонній дошці. Фото: з відкритих джерел

Фарш

Цей м’ясний продукт зберігається в морозильній камері практично у кожної родини. Зазвичай фарш готується з замороженого м’яса, оскільки так він виходить кращим за текстурою та смаковими якостями. Водночас це і є причиною того, що фарш категорично не можна заморожувати. Вторинне заморожування м’ясних продуктів сприяє стрімкому розвитку бактерій та шкідливих мікроорганізмів. Отже фарш — їжа, яку не можна заморожувати.

Фарш на тарілці. Фото: nashkraj.ua

Дитяче харчування

Дитяче харчування, тістечка, десерти (особливо з сирими яйцями в складі) не слід повторно заморожувати. Діти особливо чуйно реагують на продукти, в яких можуть розмножуватися мікроорганізми. Про всяк випадок їжу для дітей взагалі краще не заморожувати, а слідкувати, аби малеча споживала свіжі продукти.

Дитяче пюре. Фото: Pinterest

Розморожені продукти

Напевно, всі господині та господарі знають, що продукти не можна заморожувати повторно після того, як вони були розморожені.

Більшість заморожених продуктів (фрукти, овочі, риба тощо) втратять форму та смакові властивості після розморозки. Також повторне заморожування може бути небезпечним для здоров’я, оскільки це призводить до поширення бактерій.

Заморожені вироби. Фото: Dela.biz

Вам буде цікаво:

• Подорожі до Європи: які країни варто відвідати?
• Як організувати дешевий відпочинок?
• Де провести вихідні в Києві?
• Креативні ідеї: як надати нове життя старим меблям?
• Де провести вихідні в Дніпрі?

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!