Бахмут з наголосом на “У” став містом-фортецею й найбільшим Пунктом Незламності. Чимало українців після цього почали цікавитися, звідки ж пішла назва Бахмут, яке її походження та чому саме воно називається містом-фортецею.
Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Ігор Корнацький — історик, краєзнавець та завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.
Назва Бахмут — історичні згадки
За словами історика, появу самої назви міста Бахмýт можна простежити майже від самого початку старовинного поселення в середній течії однойменної річки.
Перший письмовий документ, у якому згадується місто-фортеця — це царська грамота адресована козакам Ізюмського слобідського полку, яка датується 14 жовтня 1704 року, тоді суперечка між донськими й слобідськими козаками за володіння бахмутськими соляними промислами була вирішена на користь слобожан.
Кожна сторона, доводячи свої права й давність володіння, посилалася на давніші документи й події минулих років. Серед іншого згадувалось, що в 1701 році солевари із сусіднього Тору (ред. сьогодні — це Слов’янськ) перейшли на річку Бахмýт, “где соль варить мощно прибыльнее торского”, так що старе містечко Тор залишилося порожнім.
Бахмутські першопоселенці – вихідці з Тору. 1701 рік. Фото з відкритих джерел
Оскільки торські жителі були підпорядковані Ізюмському полку, і нове поселення теж було у “дачах” Ізюмського полку, де на річці Бахмýт торяни й маячани здавна користувалися мисливськими угіддями, пасіками й сінокосами, то полковник Федір Шидловський просив дозволу записати переселенців у той же полк і на тому місці Бахмýті збудувати фортецю.
Так річка Бахмутка виглядала до повномасштабного вторгнення. Фото: Вікіпедія
Саме так уперше Бахмýт згадується не лише як річка, назва якої була відома ще з XVI сторіччя, а і як населений пункт. Тоді відома нині фортеця не мала статус міста, лише новопоселеного місця. На початку свого існування воно бути вписаним в Торський повіт, і часом навіть називалося “новозаведеним Тором на річці Бахмуті”, але дуже скоро отримало свою власну назву від однойменної річки.
Скільки людей жило в Бахмуті
Перший перепис населення на Бахмуті. 1703 рік. Фото з відкритих джерел
За першим переписом початку XVIII ст. населення Бахмýта складало лише 150 осіб. Переважно це були так звані “черкас”, тобто українці з Тору й Маяків. Перші бахмутяни мали у своєму володінні:
- 29 соляних колодязів;
- 49 дворів та хат;
- 11 комор;
- 48 куренів і землянок.
Однак життя перших бахмутян було сповнене тривог і небезпеки, їх постійно грабували, як не калмицькі орди, то самі ж свавільні запорожці грабували місцевих жителів. Крім того, у них крали коней, а сховатися солеварам було ніде.
Згодом, у 1703 році, козаки збудували дерев’яну фортецю, яка розмістили по обидва береги річки Бахмут. Фортеця слугувала сховищем для людей і для згону худоби. Вже з 1703 року в документах згадується острожок або городок Бахмýт.
Після розслідування суперечки між донцями й слобожанами, за царською грамотою 1704 року Бахмýт був приписаний до Ізюмського слобідського полку, оскільки більшість поселенців становили саме слобідські козаки.
Повстання солеварів в Бахмуті
Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 рік. Фото з відкритих джерел
Царське втручання насправді змогло загасити полум’я суперечки, й вже у наступні роки Бахмýтськими соляними промислами заволоділо донське козацтво. До слова, в тогочасних документах Бахмýт не раз називається Бахмýтською станицею, юртом, або козацьким містечком.
Читайте також: Надихає однокласників вчити історію: як маленький українець популяризує Бахмут
У 1705 році в Бахмуті вирішили відновити справедливість, раз і назавжди розібравшись з царськими чиновниками. Цю ініціативу очолив отаман солеварів Кіндрат Булавін, який згодом став справжнім ватажком великого козацького повстання 1707 — 1708 років на Дону. Під час придушення повстання в липні 1708 року бригадир Федір Шидловський доповідав царю, що тисяча карателів зруйнувала й спалила “юрт их донской Багмут, в котором месте оные воры сбирались з запорожцами”.
Заснування Бахмутської фортеці
План міста-фортеці Бахмут. 1730-і роки. Фото: Шведський національний архів.
Уряд, спаливши юрти в Бахмуті, швидко зрозумів, що їх дії стали великою помилкою. Тож вони вирішують відновлювати Бахмýтські солеварні, а щоб захистити їх від ворожих нападів збудувати земляне укріплення.
Бахмут швидко перетворився з бунтівного козацького містечка в адміністративний центр цілого повіту. В 1719 року до Бахмýтської провінції належали також Райгородок, Сухарів, Ямпіль, Старий і Новий Айдар та інші поселення довколишнього Придонців’я.
Ще навіть у 1725 році старожили міста пам’ятали ім’я першовідкривача бахмутських соляних джерел козака Бірюкова й свідчили, що “город Бахмут, построен был деревянный острог тому лет с 30 по притчине, что чрез торского казака Бирюкова сысканы соляные воды”.
На той час відбудований Бахмýт поруч із сусіднім Тором став не тільки центром солеваріння, а й важливою оборонною фортецею на степовому кордоні із Кримським ханством.
Читайте також:
- Ким був Василь Стус для Донеччини? Відповідь історика Микити Безмена
- Як і коли в Бахмуті з’явилась баптистська церква?
- Три міфи про Бахмут від росіян та їх розвінчання.
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!