«Помідори возили ящиками»: волонтер із Соледару Володимир Жаркий розповів про допомогу ЗСУ та переселенцям

Семаковська Тетяна 14:50, 7 Квітня 2023

БАХМУТ 18 c0d8cВолодимир Жаркий родом із зараз тимчасово окупованого Соледару. Чоловік почав волонтерити ще в 2014 році, коли почалася війна на Сході. Волонтерство Володимира розпочалася із їжі, герой возив на фронт все, від помідорів та огірків до амуніції.  Як волонтер із Соледару живе в Кривому Розі, які зміни хотів би бачити в Україні після війни та до чого тут організація Пласт?

Волонтерити почав з 2014 року

Володимир Жаркий народився в Соледарі, Донбас це його рідна земля з теплотою наголошує волонтер. Наш герой навчався в Харкові, з юності був активним й енергійним студентом, брав участь у місцевому КВН, свої студентські роки Володимир пригадує з посмішкою. Коли почалася війна чоловік ще не знаючи про волонтерство, почав ним займатися. На його кругозір ще тоді вплинула література.

338559904 956448105513644 7103466989062483988 n c8c20

Володимир на скелях. Фото: Фейсбук

«Я багато читав різних книг, це й художня література, й не тільки. Різне було. За часів студентства й в КВН брав участь, виступали разом на свята. Коли почалася війна мій друг пішов на фронт, це мене дуже сильно вразило. Ми солдатам возили мінеральну воду, помідори свіжі. Тоді ще не було ніяких запитів, приїжджаєш на блок-пост, кажеш що є, й хлопці беруть, якщо їм потрібно. Помідори ящиками возили, чай, каву, огірки», — пригадує волонтер.

Зараз каже, Володимир, люди набагато активніше допомагають армії, й загалом значно збільшилася підтримка від держави.

Культурно-громадський центр ШELTER+

311929974 3303223633223302 7930800450479551879 n ccbac

Волонтер в гуманітарному штабі. Фото: Фейсбук

Володимир зазначає, він сам у новому місті переселенець, але чоловік знайшов в собі сили допомагати іншим. Герой волонтерить в Кривому Розі, в Культурно-громадському центрі ШELTER+. В основному ВПО в притулку з Донецької, Луганської, Харківському та Херсонської областей. Загалом зараз в місті близько 70 тисяч переселенців.

«У нас є кол-центр (ред. номер телефону + 38 067 627 78 30)  люди до нас дзвонять самі. Ми видаємо гуманітарку, ось гігієну видали недавно. Також велосипеди для пересування містом. Працює й пральня у нас, а також хостел, де переселенці можуть залишитися на два тижні, щоб прийти до себе після евакуації», — каже Володимир.

Волонтер поділився з редакцією, як виглядає його звичайна рутина. Зранку чоловік прокидається, далі їде в центр, більшу частину дня займається видачею гуманітарної допомоги, а окрім того ще проходить муштру в Пласт. 

Володимир в недалекому майбутньому приєднається до лав пластунів, каже, що йому близькі цінності цієї організації.

Емоційне вигорання приходить до кожного

338324262 756464892538715 9011479096644382674 n 0d54d

Володимир Жаркий. Фото: Фейсбук

За близько 9 років волонтерства, зізнається чоловік, важко постійно залишатися в силах, втома приходить до кожного. В центр щодня приходять сотні людей, й кожен з них має свою історію, часто люди діляться своїми переживаннями з волонтерами. 

За день волонтер може почути десятки важких сповідей, часто грає на руку ефект незнайомця. Людині легше розповісти комусь незнайому свою проблему, поділитися горем, ніж розповісти про це рідному. 

«Ми ж не залізні роботи, ми люди, спілкуємося, заспокоюємо, приймаємо інколи й близько до серця»,— каже Володимир.

В центрі допомоги для ВПО працює психолог, куди можуть звертатися люди, які потребують психологічної допомоги, волонтери також працюють із фахівцем. Є різні напрямки, це й гештальт-терапія, арт-терапія та інші. Такі заняття  відвідують діти й дорослі, загалом ж терапія здатна покращити життя людини. Нагадаємо, що у Вільногірську працює психологічна підтримка для ВПО.

Україна після війни

Володимир мріє, щоб українці стали більш свідомими, зокрема щодо того, що їх оточує. Чоловік вважає, що потрібно слідкувати за чистотою вулиць, й більше впроваджувати екологічні ініціативи.

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Схід та Захід разом: як франківчанин Григорій Березовський допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Як 72-річна художниця з Бахмута прикрасила деокуповані території патріотичними муралами

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:45, 17 Червня 2024
Мурал від бахумтянки / фото Слобідський край

72-річна Катерина Радченко працювала викладачем малювання на відділенні живопису Бахмутського аграрного технікуму, який був релокований до селища Савинці, що на Харківщині. В цьому ж населеному пункті вона розфарбувала безліч об’єктів, зокрема, зупинки та укриття.

Детальніше про її творчість розповіли журналісти “Слобідський край“.

Життя бахмутян в Україні

На початку війни пані Катерина евакуювалася з Бахмута до Івано-Франківська. Згодом, їй запропонували провести майстер-клас з малювання для дітей з Савинців, що в Ізюмському районі. Після цієї події вона вирішила залитися в громаді, де взяла на себе обов’язки керівника художнього гуртка при Савинському будинку культури.

Створення малюнків у селищі почалося з двох зупинок. Бахмутянка надихнулася вродою місцевих жінок, яку вирішила увіковічити. Ці образи художниця доповнювала різними рослинами, зокрема соняшниками, мальвами та жовтим колоссям. 

Робота бахмутянки Катерини Радченко / фото Слобідський край
Малюнок жінки / фото Слобідсьский край

Трохи згодом Катерина Радченко розмалювала два укриття в адмінцентрі громади.

Малюнок на укритті / фото Слобідський край

За оздоблення зупинок і укриттів бахмутянка отримувала лише невелику символічну платню, оскільки бюджет селища не дуже великий. Утім, як зазначає начальниця Савинської селищної військової адміністрації Оксани Супрун, художниця неодноразово казала, що працює не за гроші, а щоб залишити по собі у Савинцях добрий слід.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дізналася про війну в поїзді: художниця Маша Вишедська про життя, творчість та культуру (відеорепортаж)

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:17, 5 Червня 2024
Маша Вишедська / ілюстрація Бахмут IN.UA

Маша Вишедська — художниця з Бахмута, яка нині живе в Івано-Франківську. Вона поїхала з рідного Бахмута за кілька днів до початку великої війни.

Про життєвий шлях відомої художниці з Бахмута, творчість та плани на майбутнє дивіться у відеорепортажі Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Творчість в евакуації

За словами відомої художниці, війна застала її під час поїздки на поїзді до Івано-Франківська:

Вночі, 21 лютого, ми виїхали з Бахмута та приїхали до Києва. Там побачилися з усіма друзями. Зупинились у Тетяни Крюковської, з якою ми робити спільний проєкт у серпні. Погуляли, сходили навіть до синагоги, щоб познайомитись з моїм родичем. Вночі, 23 лютого, сіли на поїзд. Вже в поїзді ми дізнались новини, що почалося повномасштабне вторгнення,

Маша Вишедська // художниця з Бахмута

Художниця зараз планує їхати в Берлін, де вона буде брати участь в обговорені болючих питань, зокрема, вина, які можуть супроводжувати людей, які знаходяться у безпеці та продовжують жити.

Маша Вишедська також розповіла про те, який вплив має війна на культуру нашої країни. За її словами, зараз існує багато культурних діячів, які захищають країну та полишають на фронті свої життя. Водночас бахмутянка розуміє, що це наш шанс заявити про українську культуру на увесь світ, що вона — це не придаток до російської культури, а щось самостійне, самобутнє.

Більше цікавинок про життя, думки та плани бахмутської художниці, дізнавайтесь у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як 72-річна художниця з Бахмута прикрасила деокуповані території патріотичними муралами

72-річна Катерина Радченко працювала викладачем малювання на відділенні живопису Бахмутського аграрного технікуму, який був релокований до селища Савинці, що на Харківщині. В цьому ж населеному […]

14:45, 17.06.2024 Скопіч Дмитро

Дізналася про війну в поїзді: художниця Маша Вишедська про життя, творчість та культуру (відеорепортаж)

Маша Вишедська — художниця з Бахмута, яка нині живе в Івано-Франківську. Вона поїхала з рідного Бахмута за кілька днів до початку великої війни. Про життєвий […]

18:17, 05.06.2024 Скопіч Дмитро
Шкільні конкурси краси

Весняна красуня Бахмута або Що не так зі шкільними конкурсами краси

В кінці березня 2024 року управління освіти Бахмутської міської ради опублікували результати конкурсу “Весняна красуня-2024”. Участь у заході взяли 18 конкурсанток з молодшої, середньої та […]

Переселенці в селі

Без громадського транспорту й роботи: чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Ірина живе в невеликому селі під Уманню, Катерина оселилася у Сумському регіоні, тут же живуть і її батьки, а Тетяна опинилася у селі на Кіровоградщині. […]

Брати Денис та Дмитро Дудінови

“Вчись, синочку, і все тобі буде”: історія військового, волонтера Олександра Дудінова з Донецька, батька двох загиблих добровольців (Оновлено)

Чоловік тривалий час жив у Донецьку, де збудував успішний бізнес і виховав двох синів — Дениса (позивний “Фантом”) та Дмитра (позивний “Адвокат”). Обох потім забрала […]