12 квітня в Україні відзначають День пластового руху на честь одноіменної патріотичної організації для дітей та підлітків. В Бахмуті також тривалий час працював пластовий рух, який розвивав патріотизм серед дітей, допомагав їм вивчати місцеву культуру та надихав бахмутян на нові звершення.

Про те, як працював “Пласт” в Бахмуті, та чи був популярний серед молоді — редакції Бахмут IN.UA розповідає ідейна натхненниця Вікторія Шуміловська.

Український пластовий рух

Вікторія Шуміловська — бахмутянка, яка до початку війни на Донбасі займалася продажем техніки в мережі “Фокстрот”. Коли почалася війна Вікторія побачила, що є люди, які на ній наживаються. Дівчина не змогла працювати далі та почала допомагати волонтерам. З “Пластом” раніше Вікторія не була знайома. Вона навіть не брала участь у подібних ініціативах, а все почалося з випадкового знайомства.

Бахмутянка очолила новостворений проєкт, щоб допомогти дітям. Для молоді створювали фізкультурні програми, щоб діти росли здоровими морально та фізично. Попри те, діти не дуже активно брали участь у таких заходах, згадує Вікторія Шуміловська.

Фундація “Пласту” в Бахмуті

Про саму організацію “Пласта” Вікторія дізналася від товариша. Оскільки раніше, жінка не брала участь в аналогічних організаціях, їй пояснили, що “Пласт” подібний на “піонерів”. Вже згодом вивчаючи історію “Пласту” бахмутянка дізналася, що саме Бахмутський повіт став одним із перших осередків для пластунів в Україні. 

За словами героїні, згодом вона пройнялася світоглядом “Пласту” й щиро полюбила цей осередок.

Повернувшись в Бахмут жінка взялася за організацію осередку. Гурток був повністю безплатний, але на жаль великої популярності серед бахмутян він не мав. 

Згодом з батьками проводили бесіди, пояснювали що таке “Пласт”, дуже допомогла організація “Бахмут Український” у створенні активностей. У 2018 році діти з бахмутського “Пласту”, взяли участь у передачі Вифлеємського вогню.

Плани після перемоги

Зараз говорити про повернення в Бахмут дуже важко, каже героїня, це болюча тема.

Наразі, не всі наші виховниці евакуювались з міста, каже пані Вікторія. Відтак, дві сестри з гуртка залишились у Бахмуті з бабусею, яка відмовляється виїздити з міста, вони сироти, тож залишаються поряд з нею. Пані Вікторія вважає, що дітям не місце на війні та закликає мам з малечею евакуюватися, щоб вберегти найдорожче — життя.

Читайте також:

• Як бахмутянка отримала дім: життя переселенців у містечку Хансена
• Соледар — місто каштанів й абрикосів: волонтерка Тетяна Кваша розповіла про життя спочатку
• Двічі переселенка та вчителька з Бахмута: розповідаємо історію Яни Баришевої

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Софія Голець — культурологиня, модель та власниця вінтажної костюмерної, яка спеціалізується на сукнях. Бахмутянка була змушена евакуюватися в Житомир, де зараз продовжує збирати колекцію. А ще дає можливість людям зробити фотосесію в унікальних образах минулого століття.

Про те, як склалося життя евакуйованої  власниці вінтажної костюмерної, та як розвивається її хобі під час війни, дізнавайтесь на нашому каналі “Донеччина в евакуації”.

Бахмут-Житомир

Софія Голець – власниця вінтажної костюмерної. Раніше вона працювала у бахмутському міському центрі дітей та юнацтва з 2015 по 2020 роки, де регулярно допомагала підліткам у саморозвитку та самопізнанні.

Паралельно з роботою, вона займалася збором колекції з незвичайних речей — вінтажних суконь з усього світу. Втім, війна змінила все і бахмутянка евакуювалась в безпечніші регіони країни.

За словами Софії Голець, робота колекціонера суконь та вінтажної моделі розпочалася ще десять років тому, але війна змусила залишити усі дорогі речі в рідному місті.

Найцінніше, що зараз є в колекції — це сукня з Бахмута, яка опинилася у жінки вже після початку повномасштабного вторгнення та штурмів міста. Це стало справжнім дивом:

“Я віддавала людині, а вона змогла її передати мені сюди. Саме з цієї сукні все почалося знову. Коли я її побачила, коли я її потримала в руках, то мені захотілося все відновити“, — каже Софія Голець.

Наразі бахмутянка робить усе, щоб її колекція поповнювалася. Деякі сукні надсилають їй друзі та колеги з усього світу, а інші вона отримує напряму від виробників унікального вінтажного одягу.

Більше про життя власниці вінтажної колекції суконь, її діяльність та плани, дивіться у нашому репортажі за посиланням на каналі “Донеччина в евакуації”.

Читайте також:

• “Тут дуже сумно”: фотограф зі Швеції про війну, місто Лиман та Україну
• Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську
• “Все, що відбувається — це нормальна реакція на ненормальну війну”: психолог з Костянтинівки про життя та власну діяльність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Йєнс Олоф Лестеін — фотограф зі Швеції, який приїхав до України для роботи над новим проєктом, що присвячений війні та життю в прифронтових містах.

Детальніше про те, як сприймає війну громадянин Швеції, які враження у нього склалися під час роботи в прифронтових зонах та про перспективи України на міжнародній арені, дивіться у відеорепортажі Бахмут IN.UA.

Громадянин Швеції про війну в Україні

Йєнс Олоф Лестеін Він в Україну приїжджає не вперше, однак вперше працює в прифронтовому місті. Це дозволило йому зіставити нинішню ситуацію в Україні та те, що він бачив раніше — війну на території Югославії.

За словами чоловіка, йому досить складно порівнювати ці війни.

“Вони мають схожі характеристики. Це війни сусідніх народів. У одних більше зброї, ніж у інших. Утім, ця війна набагато масштабніша. росія — це ядерна держава. Сербія була сильною, але не мала ядерної зброї“, — каже фотограф.

Він також додав, що в Югославії працював протягом 5-6 років, а в Україні в умовах війни — лише декілька десятків днів.

Фотограф також розповів про власний проєкт. За його словами, це буде розповідь про життя в умовах конфлікту на крайньому сході Європи (в Україні) та на крайньому заході (у Північній Ірналдії).

“Між цими конфліктами є певна схожість. Як приклад, в обох них беруть участь великі імперські держави: росія тут та Англія на заході. Вони пригнічують сусідні народи: українців тут й ірландців або ірландців-католиків там. Тут у вас гаряча війна, а там все поступово налагоджується“, — каже Йєнс Олоф Лестеін 

Більше про життя фотографа зі Швеції, його думки про війну й Україну гостей, дивіться у нашому репортажі за посиланням на платформі YouTube.

Читайте також:

• Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську
• “Так воскресне і Бахмут”: відеорепортаж з виставки бахмутського майстра з писанкарства Дмитра Денисенка
• “Все, що відбувається — це нормальна реакція на ненормальну війну”: психолог з Костянтинівки про життя та власну діяльність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!