Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Літо — ідеальна пора, для того, щоб оздоровити дітей вдома. Оскільки цього року у багатьох батьків може бути скрутна фінансова ситуація — оздоровчі заходи для дітей вдома допоможуть заощадити бюджет, а крім того допомогти дитині покращити самопочуття та гарно провести дозвілля.

Як оздоровити дітей вдома редакції Бахмут.IN.UA розповів Олександр Чмирьов — вихователь фізичної культури, тренер команди по флорболу “Бахмутські леви” та волонтер.

Як оздоровити дітей вдома

Оздоровити дитину вдома — це реальна задача, каже експерт. Можна почати навіть з дитячого майданчика, який є в кожному дворі, на цій території можна організувати тренування,які включатимуть й щоденні прогулянки, чи вікторини, які матимуть активну руханку. Також, ділиться в розмові, Олександр Чмирьов, батьки можуть шукати безкоштовних можливостей оздоровити дитину. Наприклад, при церквах часто діють недільні школи для діток, які можна відвідувати безплатно.

Як організувати цікаве дозвілля для дітей влітку

За словами тренера, для того, щоб зробити відпочинок дітей влітку цікавим не обов’язково витрачати багато коштів. Достатньо мати м’яч та бажання.

Закалювання дітей: варто робити, чи ні

Популярним методом оздоровлення дитини в домашніх умовах вважають саме закалювання холодною водою, чи свіжим повітрям. Вихователь фізичної культури зауважує, що цей метод має місце, але його потрібно застосовувати в розумних межах.

При закалюванні дитини звертайте увагу на її вік. Слід пам’ятати, що закалювання потрібно проводити поступово, й регулярно. Умовно, якщо дитина звикла до низької температури води — не потрібно її одразу ж обливати крижаною.

Перед тим, як закалювати дитину вдома варто проконсультуватися з педіатром, чи сімейним лікарем. 

Загальні рекомендації з водного закалювання та повітряних ванн

Тренер рекомендує дотримуватися рекомендацій щодо водного закалювання та повітряних ванн:

• купання в річках, чи озерах можна розпочинати, коли дитині виповниться 1,5-2 роки;
• для цього разом з дитиною можна пірнути у воду 1 чи 2 рази, й витерти малюка рушничком. Необхідно стежити за самопочуттям дитини, не допускати перегрівання або переохолодження;
• коли дитина досягне трирічного віку можна починати вводити контрастний душ, спочатку потрібно постояти під звичайною теплою водою, потім можна ввімкнути холодну на 10-15 секунд, стежте за тиском води з крана, за потреби його можна знизити;
• можна практикувати контрастне обливання кінцівок дитини, починати радять з ручок та ніжок;
• повітряні ванни можна практикувати від народження малюка, для цього періодично потрібно змінювати температуру в кімнаті.

Сонячні ванни для дітей

Сонячні ванни для дітей також потрібно приймати дозовано. За словами, бахмутського тренера, діти можуть бути під сонцем до 11 години ранку. В цей час сонце не активне. 

Потім виходити на вулицю на сонце — діткам можна після 16:00. Це оптимальний час, коли дитина може приймати сонячні ванни, в інший час, це не рекомендується, тому що сонце дуже активне, та приносить більше шкоди, ніж користі.

Щоденні прогулянки

Якщо говорити про відпочинок дитини в місті — то тут для батьків основна складність полягає в тому, щоб витягнути чадо на вулицю. Діти можуть надати перевагу гаджетам, а не грі на вулиці. 

Він додає, що для дитини також важливо покласти конкретну ціль, чому потрібно вийти на прогулянку, чому вона має бути цікавою? Будь-яка руханка має бути цікавою для дитини, можна влаштувати мініпоходи для дитини.

Здорове харчування для дітей

Відпочинок дітей влітку також охоплює й здорове харчування. Олександр Чмирьов наголошує, що в раціоні дитини мають бути фрукти, овочі, й загалом воно повинно бути насиченим вітамінами. 

Рекомендації з харчування:

• більше овочів;
• менше солодощів;
• звичайне солодке замінювати на сухофрукти;
• виключити з раціону дитини фастфуд;
• обмежити вживання смаженого, натомість готувати страви на пару, чи в духовці.

Читайте також:

• Чому дорослим і дітям варто вживати вітамін D
• Як дітям поводитися на воді: правила та корисні поради
• Гранола, салат з макаронами й тости: що приготувати дитині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Великдень — це одне з найважливіших християнських свят, яке пов’язане воскресіння Ісуса Христа. Дата його святкування змінюється щороку. Цього року, наприклад, в Україні це свято відбудеться 5 травня.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася зі священником Української православної церкви отець Констянтин та дізналася, як правильно відсвяткувати Великдень.

Як святкувати Великдень

За словами священника, перш за все слід пам’ятати, що всі християнські свята потрібно святкувати молитвою. Коли люди приходять до храму, моляться й прославляють Бога — це християнське святкування. Саме тому священник рекомендує відвідати за можливості храм.

Що класти до Великоднього кошика

Отець Констянтин каже, що до кошика можна класти усі скоромні продукти, тобто не пісні. Для освячення подбайте про м’ясні та молочні страви, це ковбаса або шинка. 

В кошику також мають бути писанки або крашанки, сирна паска й масло чи сметана. Інколи українці можуть додавати до кошика ще й шматочок сала в кошик. Однак, основою кошика є Паска — традиційна випічка, яка символізує тіло Ісуса Христа.

Прикрашають кошик накидкою, яку можна вишити самостійно або ж придбати на ринку. Якщо не має можливості купити кошик — освятити великодню їжу можна навіть у звичайному пакеті. Обирайте той, у якого міцні ручки. Не забудьте купити сірник та свічку, які традиційно запалюють перед освяченням кошика.

Своєю чергою, у кошик заборонено класти алкоголь, а також гроші чи ювелірні прикраси. 

Як святкувати Великдень на фронті

Священник додає, що всі українці повинні молитися за захисників і за тих людей, які перебувають зараз у важких ситуаціях, зокрема, на ТОТ. 

Молитися треба насамперед за українську армію, а вже потім за себе, своїх рідних, пояснює священнослужитель. Для військових потрібно читати 90 Псалом, наголошує отець.

Читайте також:

• Паска — не “куліч”: як правильно вимовляти слова, пов’язані з Великоднем
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!