У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Раніше Бахмут IN.UA писали про зарплати керівництва Бахмута й старостинських округів територіальної громади за пів року 2024. Детальніше про цьогорічні зарплати посадовців у матеріалі за посиланням. 

Крім зарплат ми дізнавалися у Бахмутської МВА чи змінилися посадові обов’язки керівників міста й старостинських округів, адже і сам Бахмут, і села громади перебувають в окупації вже понад два роки. У матеріалі ми порівняємо оплату праці бахмутських старост і їхні обов’язки у 2021 році й у поточному 2024 році. 

Що робить староста

Староста — це посадова особа місцевого самоврядування, інституція, створена для того, щоб інтереси всіх жителів сіл і селищ в територіальних громадах були належним чином представлені. Щоб соціальні, побутові та інші потреби мешканців села були задоволені. Щоб проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло.

Староста представляє інтереси жителів села, здійснює комунікацію між владою та громадою села, а також має робоче місце на території свого старостинського округу. У нього – чіткий графік роботи, зручний для жителів. Він організовує заходи у селі, відстежує проблеми громади та пропонує варіанти їх вирішення. Таке визначення старости на сайті Децентралізація.

Як повідомили у Бахмутській ВА, старости сіл зокрема мають виконувати такі обов’язки: 

• сприяють утворенню на території села органів самоорганізації населення на території сіл, проведення зборів, слухань тощо;
• беруть участь в організації виконання рішень міськради на території своїх старостинських округів; 
• здійснюють приймання жителів старостинського округу; 
• беруть участь у підготовці рішень щодо об’єктів права комунальної власності (рухоме й нерухоме майно), що розташовані на території села старостинського округу;
• контролюють об’єкти комунальної власності на території свого старостинського округу;
• сприяють створенню умов для розвитку культури, а також спорту за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку.

Ось тут повний перелік обов’язків старост, який нам надали у відповідь на запит: 

У запиті до Бахмутської МВА редакція дізнавалася, чи змінилися обов’язки старост у 2024 році, коли деякі села громади, як і саме місто Бахмут, знищені й окуповані росіянами? 

У відповідь на запит нам повідомили — ніяк:

Чи змінилися зарплати старост? 

Попри те, що не змінилися обов’язки старост, є зміни в їх зарплаті.

У 2021 році, до повномасштабної війни та окупації більшості сіл громади, коли старости працювали у своїх старостинських округах, влаштовували особисті прийоми та розв’язували питання жителів своїх старостинських округів, їх зарплати за рік були такими: 

• Данько Олена, село Іванівське, — 451,9 тисячі гривень; 
• Костюченкова Олена, староста Опитного — 450,5 тисяч;
• Пономаренко Олександр, староста села Зайцеве — 526,4 тисячі гривень;
• Федоренко Павло, село Покровське, — 408,7 тисячі гривень;
• Смолярчук Юлія, староста Клинового, — 407,5 тисяч гривень. 

Так, за інформацією запиту, середня заробітна плата старости села Бахмутської громади коливалася від 37 до 43 тисяч гривень на місяць.

У 2024 році зарплати старост за пів року змінилися на такі: 

• Данько Олена, село Іванівське, — 373, 4 тисячі  гривень:

• Костюченкова Олена, староста Опитного — 351,2 тисячі гривень:

• Пономаренко Олександр, староста села Зайцеве — 475,4 тисячі гривень:

• Федоренко Павло, село Покровське, — 383,5 тисячі гривень:

• Смолярчук Юлія, староста Клинового, — 383,5 тисячі гривень:

Середня зарплата старост цьогоріч виросла до 65 тисяч гривень на місяць, а це у півтора раза більше у порівнянні з 2021 роком. 

А як з обов’язками? 

Оскільки у відповіді на запит редакції нам зазначили, що зміни до обов’язків не вносили, ми звернулися до самих старост за коментарями, адже більшість обов’язків старост зосереджені на селах територіальної громади та передбачають їхню присутність.  

Журналісти звернулися до старост громади за коментарями щодо їхньої роботи в евакуації. Троє з п’яти старост нам повідомили, що вже не виконують обов’язків старост  з жовтня цього року, тому розповісти про роботу не можуть. 

З посад звільнили старосту Покровського — Павла Федоренка, старосту Клинового — Юлію Смолярчук та старосту Зайцевого — Олександра Пономаренка.

Обов’язки цих старост тепер виконуватимуть староста Іванівського округу – Олена Данько та спеціалістка із Зайцівського старостинського округу – Людмила Лихненко. 

Натомість звітували про роботу на сторінках Бахмутської міської ради. Старости брали участь в заходах громади в осередках, роздавали гуманітарну допомогу у містах.

Олена Данько, староста Іванівського також очолює осередок для бахмутян у жовтих Водах, на Дніпропетровщині, про це жінка розповідала у жовтні 2023 року журналістам місцевого медіа Жовті Води City. У коментарі Бахмут IN.UA Олена Данько надіслала перелік своїх обов’язків, серед яких тепер:

• Надання довідок у межах старостинського округу;
• Консультації щодо підготовки та оформлення документів до реєстру пошкодженого та зруйнованого майна;
• Складання побутових характеристик на особу.

Повний перелік обов’язків:

Виконувачка обов’язків старости Зайцівського старостинського округу, Людмила Лихненко у коментарі редакції повідомила:

“На період відсутності старости, я, як спеціаліст 1 категорії Бахмутської міської ради, виконую свої повноваження згідно посадової інструкції, а саме: дистанційно в телефонному режимі та електронної пошти приймаю, оформлюю, видаю за зверненням (запитів) жителям Зайцівського старостинського округу та органів державної влади, місцевого самоврядування, установ передбачені законодавством документи: довідки, характеристики тощо. Приймаю участь в роботі семінарів, конференцій, тренінгів з питань діяльності старостинського округу та інше.
Також, на теперішній час працюю в Осередку підтримки бахмутян у м. Полтава та Полтавській області, який надає гуманітарну допомогу мешканцям Бахмутської громади, які тимчасово зареєстровані ВПО та мешкають на території Полтавської області”.

Коментар старости Опитного — Олени Костюченкової редакції отримати не вдалося.

Колишні старости Покровського та Клинового — Павло Федоренко та Юлія Смолярчук в інтерв’ю виданню Буг, у червні 2024 року розповідали, що “вони розшукують мешканців Бахмутської громади по всій Україні для того, щоб їм допомогти та нагадати, що Бахмутська міська рада про них не забула”.

За словами старост, “найчастіше переселенці звертаються із питаннями квартирного обліку, наявності компенсацій за втрачене та зруйноване житло, майно, відновлення документів, виплати. Також вони проводять консультації стосовно того, які є програми Бахмутської міської ради щодо підтримки мешканців, надання гуманітарної допомоги, допомоги на лікування, проведення операцій. Іноді людям просто важливо відчути підтримку від когось свого” — зазначали у коментарі волинському виданню.

Читайте також:

• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Трьох старост сіл Бахмутської громади звільнили: деталі
• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дружківська міська військова адміністрація разом із представниками БФ “Янголи спасіння” видаватимуть гуманітарну допомогу для пільгових категорій населення, яку надали в межах Всесвітньої Продовольчої Програми ООН.

Про це повідомили представники Дружківської міської військової адміністрації в Facebook.

Гуманітарна допомога для мешканців Дружківської громади

Видача гуманітарної допомоги здійснюватиметься в управлінні соціального захисту населення Дружківської міської ради з 13 по 25 грудня 2024 року, з 9:00 до 15:00. Скористатися можливістю можуть пільгові категорії населення громади, зокрема:

• ліквідатори аварії на ЧАЕС, які мають 1 та 2 категорію;
• особи з інвалідністю 1 та 2 групи по зору;
• особи, які перебувають на обліку в управлінні як отримувачі допомоги на дітей з інвалідністю.

При собі потрібно мати паспорт та, за наявності, посвідчення отримувача соціальної допомоги.

Як отримати

Видача гуманітарної допомоги здійснюватиметься на місці, з центрального входу до управління соціального захисту населення Дружківської міської військової адміністрації за адресою: вулиця Машинобудівників, 64.

Переселенці з Донеччини можуть безоплатно евакуювати своє майно

На Донеччині розпочався новий проєкт підтримки переселенців. Люди, які не можуть самостійно вивезти своє майно, можуть звернутися до благодійників. Проєкт реалізується за підтримки чеського народу, для самих ВПО послуга з вивозу майна безоплатна.

Допомога націлений на евакуацію майна переселенців — меблів, побутової техніки, речей тощо. Допомогу надаватимуть людям із вразливих категорій населення, які не можуть самостійно вивезти свої речі.

“Проєкт спрямований на домогосподарства, які мають труднощі з вивозом майна. Це може бути малозабезпечена сім’я, родина з двома чи трьома дітьми, яких виховує одинока мама або тато. Також це може бути родина, де є лежачий хворий і всі кошти йдуть на його лікування. Тобто, допомогу надаємо всім тим, у кого немає можливості самостійно забрати з собою все, що наживали довгими роками”, — розповідає представниця благодійного фонду BEON.

За сприяння благодійників вже вивезли майно трьох людей.

Детальніше про проєкт дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA за посиланням.

Читайте також:

• Чому Мелітопольський експеримент не поширили на Бахмут: причина
• Переселенці з Донеччини можуть безоплатно евакуювати своє майно: редакція дізналась деталі
• Бахмутяни в Одесі можуть отримати гуманітарну допомогу: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!