У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Трилер — це специфічний жанр кіно та літератури, який повинен викликати у глядачів або читачів почуття співпереживання, пов’язане з емоціями тривожного очікування, невизначеності, хвилювання чи навіть страху. За останні роки вийшло немало захопливих стрічок, зокрема, “Проблема трьох тіл” на основі роману китайського фантаста чи “Мертві хлопці-детективи”.

Редакція Бахмут IN.UA ділиться підбіркою серіалів жанру трилер, які варто подивитися кожному.

Серіали-трилери українською

Зазвичай, трилери — це захоплюючі історії для тих, хто не проти полоскотати свої нерви історіями героїв кінострічок. Це можуть бути як детективні та містичні трилери, так і повноцінні хоррори. Ми підібрали для читачів Бахмут IN.UA підбірку з 7 трилерів, які мають цікавий сюжет та неочікувану кінцівку. Серед них ви знайдете й серіали 2024 року та останні новинки від Нетфліксу.

Проблема трьох тіл

Дивитися серіал “Проблема трьох тіл” українською вже можна на платформі Netflix. Цей багатосерійний трилер, що базується на романі відомого китайського фантаста Лю Цисіня, розповідає про події шістдесятих років.

В центрі сюжету знаходиться астрофізик Е Веньцзе, який займається розвитком особливо таємного проекту під назвою “Червоний берег”. Він надсилає повідомлення в далекий космос, сподіваючись на відповідь ззовні. Протягом довгих років ніхто не відповідав на подібні листи, проте несподівано як відповідь з далеких зірок все ж таки дійшла до Землі. 

І тепер, людство опинилося під загрозою.

Мертві хлопці-детективи

Серіал за коміксами Ніла Ґеймана та Метта Ваґнера також вже можна дивитися в онлайн. Він розповість про двох хлопців-друзів, Чарльз Роуленд та Едвін Пейн, які вирішують не долучатися до потойбічного життя. Вони залишаються на Землі, аби розслідувати злочини, пов’язані з надприродними явищами. Згодом до них приєднується ясновидиця, з якою вони починають розслідування загадкової таємниці. І воно продовжується до тих пір, доки могутня відьма не стає на їхньому шляху.

Бодкін

Чорний комедійний трилер “Бодкін” стане ідеальним серіалом на вечір. Він розповідає історію про журналістку Дав, яку відправляють у відрядження у богом забуте ірландське містечко Бодкін. Там вона об’єднується з американським подкастером Ґілбертом Павера та його помічницею Еммі Сізерг для розкриття деталей таємничого зникнення трьох людей.

Після прибуття у Бодкын герої розуміють, що з місцевими щось не так. Їхня легка пригода швидко перетворюється на сповнене інтриг розслідування з високими ставками, де фігуруватимуть як загадкові місцеві, так і представники справжньої мафії.

Тіла

Детективний трилер “Тіла” — це той серіал, який варто подивитися. Він розповідає про чотирьох детективів, представників абсолютно різних епох, які розслідують вбивства у кварталі Вайтчепел. Незабаром кожен починає усвідомлювати, що вбивство пов’язане так чи інакше з подіями, які відсилають до змови, яка з’явилася близько ста п’ятдесяти років. Тепер вона може круто похитнути баланс у суспільстві.

Наглядач

Містичний хоррор серіал “Наглядач” — гарний фільм для тих, хто хоче полоскотати свої нерви. Дивитися його можна на платформі Netflix.

Серіал розповість історію сім’ї, яка складається з Діна й Нори Бреннок та їхніх двох маленьких дітей. У пошуках більш комфортного та безпечного життя вирішують переїхати з Нью-Йорка до тихого дорогого району, же купують будинок своєї мрії. Обживаючись на новому місці, на свій подив сімейство стикається з не доброзичливими сусідами. Проте, це все ніщо, адже головний неприємний сюрприз чекає в поштовій скриньці. Там з’являються листи із погрозами від таємничого незнайомця, який називає себе “Наглядачем”.

Шершні

Унікальний серіал “Шершні” про підлітків для перегляду ввечері розповідає про події, що трапились у лісах Онтаріо. Головні героїні — представниці шкільної команди з футболу, які стали жертвами аварії на літаку. Для виживання посеред жорстокої природи дівчатам довелося розділитись на кілька груп, кожна з яких виживала по-своєму. У результаті, вони були змушені відкинути класичні людські правила моралі та діяти лише заради власного виживання.

Сигнал

Мінісеріал “Сигнал” неможливо дивитися без захвату. Він розповідає історію астронавта Паула, яка вирушає на МКС для виконання секретної місії з пошуку позаземного життя, яку спонсорує заможна Беніша Мудхі. Через кілька місяців вона повертається на Землю, але не встигає возз’єднатися з сім’єю, оскільки її літак зникає з радарів десь над Атлантикою. Її чоловік на ім’я Свен, який залишився з маленькою дочкою Чарлі, не може повірити в те, що сталося. Саме з цієї причини він починає підозрювати, що Паула зробила в космосі якесь відкриття, бо незадовго до свого зникнення залишила йому через телефон дивне послання, схоже на шифр. Саме його розкриття здатне розповісти правду про зникнення Паули.

Читайте також:

• Держава надаватиме ВПО допомогу з орендою житла: подробиці
• Часів Яр відзначив день міста: фотозгадка мирного святкування
• Бахмутський краєзнавець Ігор Корнацький розповів історію міського прапора та його значення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація навколо міста Часів Яр — це тема, яка цікавить не лише українців, але й іноземців. Про неї регулярно пишуть великі міжнародні ЗМІ, надаючи власним читачам інформацію щодо подій на фронті.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила дослідити міжнародну пресу та проаналізувати те, як вона показує події в Часів Ярі.

Битва за Часів Яр: огляд міжнародної преси

Висвітлення ситуації в місті Часів Яр у липні 2024 року розпочалося майже з самого початку місяця, коли з’явилася інформація про відступ наших військ зі східних околиць, зокрема, мікрорайону Новий. Про це написали такі видання як The Guardian, Financial Times, France 24, Reuters, Al Jazeera та багато інших. 

Всі видання констатували факт стратегічної важливості міста як для України, так і для окупаційних військ. Часів Яр для українських захисників — це стратегічна висота та гарний оборонний пункт, а для росіян — це плацдарм для подальшого захоплення Краматорська та Слов’янська, перерізання логістики ЗСУ та наближення їх цілі по виходу на адміністративні кордони Донецької області. При цьому зазначається, що росіяни знищують місто. Наприклад, в Reuters написали, що мікрорайон “Новий” в Часовому Яру повністю стерто.

Варто зазначити, що міжнародні ЗМІ також посилалися на джерела з міністерства оборони рф, зокрема, на повідомлення про захоплення мікрорайону Новий та “покращення ситуації на передових позиціях”.

Досить регулярно новини про Часів Яр виходять на сайті американського журналу Newsweek, де журналісти розповідають про ситуацію в місті з посиланням на Інститут вивчення війни (IWS). Варто зазначити, під кожною новиною є коментарі російських ботів. Наприклад, вони намагаються розповсюджувати фейки про міжнародну допомогу та “величезні втрати” серед українців.

Авторські матеріали

За липень виходили й великі авторські матеріали, які присвячені ситуації в Часів Ярі. Одним з таких став репортаж агентства Reuters про роботу цілодобового польового госпіталю біля міста, куди спершу направляють поранених бійців для стабілізації їх стану з подальшим перевезенням якомога далі від лінії фронту. В матеріалі розповіли про специфіку роботи медиків, а також про їх ментальний стан.

“Це хлопці, які приходять сюди та підживлюють вас своїм героїзмом і позитивними емоціями… Ви не маєте права дозволити собі здатися, похилити голову“, — сказав один з польових медиків репортеру Reuters.

Медик також додав, що можливості української армії при транспортуванні поранених трохи змінилися в кращу сторону з новою американською та європейською технікою. Утім, її не так багато, як хотілося б.

Які можна зробити висновки

Загалом же можна зробити висновок про те, що опис подій в місті Часів Яр в міжнародних ЗМІ має нерегулярний характер, який залежить від інтенсивності бойових дій та ключових їх подій.

Читайте також:

• Як отримати ліки з безплатною доставкою через Укрпошту: покроковий гід
• Бахмутський краєзнавець написав книгу про Бахмут: як отримати
• Оточення Часів Яру: у ЗСУ прокоментували чутки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!