У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Бахмутський міський Центр туризму, краєзнавства та екскурсій — єдиний заклад позашкільної освіти, підпорядкований Управлінню освіти, який сьогодні продовжує роботу. Наразі дітей набирають у гуртки за трьома напрямами. Навчання відбувається дистанційно, але в дітей є можливість відвідувати офлайн-заходи на освітніх локаціях та брати участь в обласних і всеукраїнських змаганнях.

Про роботу Центру і набір учнів редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Блінова — директорка Бахмутського міського Центру туризму, краєзнавства та екскурсій.

Як працює Бахмутський міський ЦТКЕ в евакуації

Бахмуський міський центр туризму, краєзнавства та екскурсій продовжує роботу в евакуації. На сьогодні позашкільний заклад працює за трьома напрямами:

• туристсько-краєзнавчий;
• туристсько-спортивний;
• військово-патріотичний.

Загалом на базі Центру працюють п’ять гуртків.

На заняттях з пішохідного туризму діти вчаться техніці руху та орієнтуванню на різній місцевості, роботі з туристичним спорядженням, пошуку безпечних маршрутів. Також діти опановують навички організації табору: вчаться обирати місця для ночівлі, готувати їжу в польових умовах. Окремо викладачі акцентують увагу на збереженні довкілля, навчаючи вихованців подорожувати без шкоди для природи.

У межах гуртка “Екологічне краєзнавство” діти знайомляться з природоохоронною справою та вивчають різноманітність тваринного і рослинного світу рідного краю.

У межах військово-патріотичного напрямку працює гурток “Джура”. На його заняттях вихованці знайомляться з визначними історичними подіями рідного краю, військово-прикладними видами спорту та народними мистецькими традиціями. Також у цьому гуртку викладають основи військової підготовки та домедичної допомоги.

Для дітей, які хочуть розвивати творчі здібності працює гурток “Казкова майстерня”. Під час творчих зустрічей діти можуть власноруч зробити традиційні обереги, писанки, ляльок-мотанок.

На гуртку “Географічне краєзнавство” вихованці дізнаватимуться про річки, озера та гори України, їх походження та особливості, історичні та архітектурні пам’ятки україни, особливості господарювання та життя людей у різних регіонах. Також дітей вчать орієнтуватися на місцевості і створювати власні туристичні маршрути.

Загалом Бахмутський ЦТКЕ набирає вісім груп у межах перелічених гуртків.

Як вступити до Бахмутського міського ЦТКЕ

Навчатися в Бахмутському міському Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій можуть діти віком від 6 до 18 років. Оскільки навчання в закладі дистанційне, то більшість вихованців — це учні 5-11 класів.

Навчання в гуртках Центру безоплатне. Також від дітей не вимагають додаткової підготовки — всього навчать викладачі.

“Програма адаптована для дітей різного віку. Тому якщо є змішана група, діти не заважають одне одному, навчання цікаве для всіх. Для дітей, які щойно долучилися, є ознайомлення, а далі вже керівник підлаштовує свою програму так, щоб діти могли працювати разом — і ті, що вже мають якісь навички, і ті, в яких перший рік навчання”, — зазначила Тетяна Блінова.

Навчання в гуртках проходить онлайн. Але в дітей є можливість для зустрічей наживо. Це можуть бути заходи на освітніх локаціях в осередках підтримки, або участь в конкурсах. Вихованцям Центру дають можливість для розвитку своїх здібностей, тому керівники гуртків заохочують дітей до різних змагань. Діти, які мають значні здобутки, можуть отримати стипендію від Бахмутської міськради.

“Діти мають змогу творчо працювати, брати участь у змаганнях. Навіть якщо це і буде онлайн, вони спробують працювати в команді. І ці змагання це не лише Бахмутська громада, часто нас запрошують на обласний і всеукраїнський рівень. Є такі конкурси і змагання, на які запрошують офлайн. Але участь залежить від рішення батьків — відпускати чи ні, — та ситуації в країні. Наприклад, у минулому році були такі конкурси, де діти могли зустрітися і поспілкуватися. За свої здобутки наші вихованці отримують грамоти, нагороди, а найактивніші можуть отримати стипендію від міської ради”, — розповіла директорка Центру.

За словами керівниці закладу, навчання буде цінним для дітей, оскільки вони вивчають прикладні навички, які можуть знадобитися в повсякденному житті.

“По-перше, діти вивчають історію рідного краю, зберігаючи зв’язок із домом. По-друге, вчаться навичкам, які особливо необхідні в наші час, наприклад, домедичній допомозі. Дуже важливо, щоб діти знали, як себе вести і як допомогти іншому, якщо, не дай Боже, сталася надзвичайна ситуація. Або, наприклад, якщо буде можливість поїхати з батьками на природу, щоб відпочити, дитина знатиме як себе вести, як встановити намет, як розвести багаття, як берегти довкілля. Тобто, даємо знання, які будуть корисні у звичайному житті”, — зауважила Тетяна Блінова.

Для вступу в Бахмутський міський Центр туризму, краєзнавства та екскурсій заповнюйте електронну форму за покликанням. Або телефонуйте за номерами: +380 (50) 181 9805, +380 (50) 554 71 77.

Читайте також:

• Бахмутський осередок підтримки в Полтаві змінив формат роботи: як тепер звернутися
• Бахмутські школи розпочали новий навчальний рік: скільки дітей вступили та як проходитиме навчання
• Бахмутський педколедж планує відновити офлайн-навчання: де саме та чи триває вступна кампанія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після рекомендацій президента Володимира Зеленського низка українських регіонів почала переглядати тривалість комендантської години. Такий крок зумовлений необхідністю адаптуватися до тривалих повітряних тривог, нових російських тактик обстрілів та актуальних потреб населення і бізнесу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Де запровадили нові графіки

У Києві та Київській області з 10 вересня нічні обмеження діють за новим розкладом — з 01:00 до 05:00. Це дозволило продовжити роботу столичного громадського транспорту та синхронізувати життя регіону.

Аналогічний часовий проміжок, з 01:00 до 05:00, встановлено на Полтавщині та Кіровоградщині. Водночас у Кіровоградській області скорочення комендантської години не вплинуло на графіки роботи торговельно-розважальних центрів, ресторанів і розважальних закладів, які працюють у звичному режимі. Найбільше обмеження пом’якшили у Чернівецькій області: з 11 вересня комендантська година там триває лише три години — з 01:00 до 04:00. Для працівників критичної інфраструктури регіону продовжує діяти система спеціальних перепусток.

Регіони зі збереженими або тимчасовими обмеженнями

Харківська область поки що залишила чинний режим без змін — з 00:00 до 05:00. Очільник обласної військової адміністрації повідомив про відсутність планів щодо скорочення, хоча міська влада Харкова виступає за зменшення тривалості обмежень заради підтримки бізнесу та транспорту.

На Сумщині графік з 00:00 до 04:00 запровадили ще раніше як тимчасовий захід на період з 1 липня до 15 вересня 2026 року. Рішення ухвалили для підтримки аграріїв під час сезонних робіт, проте у прифронтових зонах області тривалість обмежень може змінюватися відповідно до оперативної ситуації.

Оновлення системи оповіщення та інфраструктури

Окрім скорочення нічних обмежень, українська влада переглядає правила роботи інфраструктури під час повітряних тривог, зокрема функціонування метро та наземного транспорту. Також планується змінити систему сповіщення про загрози: замість єдиного сигналу тривоги хочуть запровадити два рівні небезпеки — “жовтий” і “червоний”, які чітко вказуватимуть на характер та рівень поточної загрози.

Читайте також:

Нові правила виплат: в Україні автоматично продовжили допомогу дітям ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!