У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Ватажок “днр” денис пушилін відвідав форум партії “единая россия”, який відбувся в Ростові-на-Дону. Там він зробив заяву щодо можливого відновлення аеропортів у Донецьку та Маріуполі. Втім, окрім самої обіцянки, ніякої конкретики він не надав.

Про це йдеться в росджерелах.

Пушилін заявив про відкриття аеропортів у Донецьку й Маріуполі

У російському Ростові-на-Дону відбувся форум путінської партії “единая россия”. Участь у ньому взяв і ватажок “днр” денис пушилін.

На заході пушилін представив інфраструктурну ініціативу, яку, нібито, планують втілити на окупованій Донеччині. Зокрема, окупанти хочуть налагодити залізничне сполучення між містами. Також пушилін заявив про плани відновлення аеропортів у Донецьку і Маріуполі.

За словами очільника окупаційного режиму, підготовчі роботи з відновлення летовищ вже тривають. Ініціативу відновлення аеропортів, нібито, підтримав віце-прем’єр рф Марат Хуснуллін, який зараз є відповідальним за відновлення окупованих територій України. Також цей проєкт включили до так званої народної програми партії “единая россия”.

Строків відновлення аеропортів пушилін не називає. Каже, що безпосередні роботи з відновлення розпочнуться “тільки-но дозволить безпекова ситуація”. Тому поки дана заява лише на стадії обіцянок, а не реальних заходів.

Амбітні плани щодо відбудови знищеного Донецького аеропорту окупанти публікували і раніше, та далі обіцянок це не зайшло. У 2025 році пушилні обіцяв розмінувати і обстежити аеропорт, провести підготовчі роботи. Але станом на січень 2026 року нічого із запланованого не виконали.

Нагадаємо, що днями ватажок “днр” пушилін мав особисту зустріч з президентом рф володимиром путіним. На ній він представив доповідь про ситуацію на окупованій Донеччині. На доповідь путін відреагував схвально: він похвалив пушиліна за швидке відновлення Донбасу.

Читайте також:

• На окупованій Донеччині можуть фактично заборонити аборти: правозахисники попереджають про нові обмеження
• З 1 квітня рф може заблокувати Telegram: чим це небезпечно для жителів ТОТ
• “Компенсації” бахмутянам від росії: що обіцяють і чому не платять

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА оприлюднила дані щодо реалізації у 2025 році Програми соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць з числа мешканців Бахмутської громади. Загальний обсяг фінансування у 2025 році становив 22,7 мільйонів гривень. Всі ці кошти спрямували на матеріальну допомогу.

Які заходи для підтримки ветеранів і родин загиблих військових виконала Бахмутська МВА у 2025 році, йдеться у розпорядженні №82 рр.

Скільки коштів витратили на Програму підтримки ветеранів і членів сімей загиблих у 2025 році

Програма соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України з числа мешканців Бахмутської громади була затверджена у 2023 році. У ній заплановані заходи до 2026 року включно.

У 2025 році на реалізацію запланованих заходів спрямували 22,7 мільйонів гривень з бюджету громади. Всі ці кошти пішли на матеріальну підтримку. Найбільшу частку — 9,4 млн гривень — складає допомога до Дня захисників і захисниць.

Загалом у 2025 році бюджетні кошти спрямували на такі види допомоги:

• 1,4 млн гривень — одноразова матеріальна допомога захисникам і захисницям при звільненні з військової служби. Її отримали 50 мешканців громади;
• 1,7 млн гривень — щорічна матеріальна допомога членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України. Її отримали 128 членів сімей загиблих;
• 1,2 млн гривень — матеріальна допомога на поховання загиблих (померлих) захисників та захисниць. Її надали на поховання 31 ветерана війни;
• 308 тисяч гривень — матеріальна допомога на спорудження пам’ятника. Її надали на спорудження пам’ятників семи загиблих ветеранів війни;
• 1,2 млн гривень — матеріальна допомога важкопораненим військовослужбовцям. Її отримали 75 захисників і захисниць, які отримали поранення, травму чи контузію під час участі в бойових діях;
• 5,5 млн гривень — одноразова матеріальна допомога військовозобов’язаним, яких призвали на військову службу під час мобілізації або прийняли на службу за першим контрактом. Її отримали 95 людей;
• 9,4 млн гривень — матеріальна допомога до Дня захисників і захисниць України. Її нарахували для 1 042 людей;
• 358 тисяч гривень — санаторно-курортне лікування учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України, членів сімей загиблих (померлих) військових. Ним забезпечили 17 людей;
• 200 тисяч гривень — одноразова матеріальна допомога звільненим з полону. Її отримали четверо військовослужбовців;
• 330 тисяч гривень — щорічна матеріальна допомога для підготовки до навчального року дітям загиблих (померлих) ветеранів, захисників і захисниць України, зниклих безвісти, полонених. Її отримали 33 дітей;
• 590 тисяч гривень — одноразова грошова допомога в 10 тисяч гривень людям, яким вручили відзнаку Бахмутської МВА за загиблого (померлого) захисника або захисницю. Її отримали 59 людей;
• 158 тисяч гривень — організація та проведення святкових заходів для дітей загиблих (померлих) ветеранів, захисників і захисниць, зниклих безвісти та полонених. 35 дітей отримали подарунки в осередках підтримки або адресною доставкою.

Які заходи не виконали

У 2025 році Бахмутська МВА не виконала заплановані заходи із забезпечення військових та їхніх родин права на житло. Причиною цього стало те, що з державного бюджету не виділили субвенцію на виплату компенсації.

Також не виконано заходи з допомоги в забезпечені економічної незалежності ветеранів і військових, а саме: реалізація права на професійну освіту, перекваліфікацію, працевлаштування, самозайнятість. Причиною невиконання вказують тимчасову окупацію громади та вимушене переміщення мешканців.

Читайте також:

• Чи має дитина УБД пільги при вступі до університету у 2026 році
• Виплати за поранення військовослужбовцям у 2026 році: суми, умови отримання та причини відмов
• Верховна Рада підтримала закон про соцзахист військових і їхніх родин: що зміниться

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!