У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

В Україні діють оновлені програми соціальної підтримки родин із дітьми. Розміри державної допомоги розраховуються з урахуванням показників бюджету на 2026 рік, де прожитковий мінімум на одну особу становить 3 209 гривень, для дітей до 6 років — 2 817 гривень, а для вікової категорії від 6 до 18 років — 3 512 гривень.

Детальніше про те, скільки можуть отримувати діти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога при народженні та догляду за дитиною

Після народження дитини родина має право на одноразову державну виплату в розмірі 50 тисяч гривень. Також передбачена щомісячна допомога для догляду за дитиною до одного року, яка становить 7 тисяч гривень. Якщо сім’я виховує дитину з інвалідністю, ця сума зростає до 10 500 гривень на місяць.

Для вагітних жінок, які не мають страхування, передбачена допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Вона охоплює період 70 днів до пологів та 56 днів після них. У разі ускладнень або народження кількох дітей післяпологовий період збільшується до 70 днів. Для жінок, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виплата розрахована на 180 календарних днів.

Залишається актуальною програма “Пакунок малюка”. Батьки можуть отримати натуральну допомогу або обрати грошову компенсацію, розмір якої становить 8 451 гривню. Оформити її необхідно не пізніше ніж через рік після народження дитини.

Програми для працюючих батьків

Для підтримки батьків, які повертаються на роботу після досягнення дитиною однорічного віку, діє програма “єЯсла”. Вона передбачає щомісячну фінансову допомогу^

• 8 тисяч гривень для звичайних родин;
• 12 тисяч гривень для сімей, які виховують дитину з інвалідністю.

Виплати призначаються з місяця, наступного після досягнення дитиною одного року, і можуть надаватися до досягнення нею трирічного віку.

Окрім цього, діє програма “Муніципальна няня”, яка частково компенсує витрати на послуги догляду за дітьми для визначених категорій сімей. Розмір відшкодування розраховується на основі погодинної мінімальної заробітної плати.

Виплати окремим категоріям родин

Фінансова підтримка одиноких матерів залежить від сумарного доходу сім’ї. Її максимальний розмір відповідає прожитковому мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років та 3 512 гривень для дітей віком від 6 до 18 років.

Гарантовані розміри аліментів у 2026 році становлять^

• мінімум 1 408,50 гривні для дітей до 6 років;
• мінімум 1 756 гривень для дітей від 6 до 18 років.

Максимальні розміри аліментів можуть сягати 28 170 та 35 120 гривень відповідно.

Для опікунів та піклувальників сума допомоги дорівнює 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму. Якщо дитина вже отримує інші виплати, держава покриває різницю.

Багатодітні родини отримують щомісячну виплату в розмірі 2 100 гривень на третю та кожну наступну дитину віком до шести років. Соціальна допомога дітям з інвалідністю розпочинається від 1 816,50 гривні та може збільшуватися залежно від групи і потреб у догляді.

Допомога дітям-ВПО та тим, хто повернувся з окупації

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають право на щомісячну допомогу в розмірі 3 тисяч гривень. У 2026 році правила нарахування оновили: виплати дітям можуть призначатися незалежно від доходу батьків за умови відповідності іншим критеріям програми.

Також держава виплачує окрему одноразову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень на кожну дитину, яка повернулася з тимчасово окупованих територій або після примусової депортації.

Читайте також:

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Студенти, які вступили на контрактну форму навчання у 2026 році, мають можливість перевестися на вільні бюджетні місця. Ця процедура доступна для певних категорій вступників за умови виконання встановлених вимог. Процес переведення залежить від наявності пільг, конкурсного бала та дотримання строків подання документів.

Детальніше про те, як перевестися на бюджет у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Переведення на бюджет у 2026 році

Закон України “Про вищу освіту” визначає умови, за яких студент може претендувати на місця державного замовлення. Для цього вступник має відповідати таким базовим критеріям:

• бути вже зарахованим на контрактну форму на відповідну спеціальність;
• не мати у заяві обмеження щодо участі виключно в конкурсі на контракт;
• не отримувати раніше рекомендації на зарахування на бюджет.

Обов’язкове переведення незалежно від наявності місць

Держава гарантує обов’язкове переведення на бюджет для окремих категорій громадян. Зарахування відбувається незалежно від конкурсного бала, а за відсутності вільних місць заклад освіти може отримати додаткові. До цієї групи належать:

• діти загиблих військових, поліцейських, учасників Революції Гідності або воєнних дій за кордоном;
• особи, позбавлені волі внаслідок збройної агресії;
• діти учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни;
• особи, батьки яких загинули під час військової служби або виконання службових обов’язків.

Переведення за наявності вільних місць

Інші пільгові категорії розглядаються для переведення виключно за наявності вакантних бюджетних місць. До них належать:

• особи з інвалідністю I, II груп та діти з інвалідністю;
• чорнобильці та їхні неповнолітні діти першої і другої категорій;
• шахтарі або їхні діти за наявності необхідного стажу роботи;
• діти-сироти та особи, позбавлені батьківського піклування;
• внутрішньо переміщені особи та жителі територій активних або можливих бойових дій;
• діти з багатодітних сімей, де виховується від п’яти дітей;
• вступники з підтвердженою інвалідністю, які брали участь в основній або додатковій сесії НМТ.

Вимоги до конкурсного бала

Для пільговиків, які не підлягають обов’язковому переведенню, діють обмеження щодо конкурсного бала. Перехід на бюджет можливий, якщо бал вступника нижчий за прохідний не більше ніж на 15 балів. Для спеціальностей із особливою державною підтримкою розрив може становити до 25 балів. До таких напрямків належать педагогічні, природничі, математичні, аграрні та інженерні спеціальності, які фіксуються в наказах про порядок прийому.

Якщо на вакантне місце претендують кілька осіб із пільгами, пріоритет надається студенту з вищим конкурсним балом.

Алгоритм дій для студента

Для ініціювання процесу переведення студент має виконати кілька кроків:

• подати документи на контракт та бути зарахованим;
• надати приймальній комісії копії документів, що підтверджують наявність пільг;
• очікувати повідомлення щодо рішення до 18 серпня.

У разі нестачі місць заклад вищої освіти має право звернутися до державного замовника з проханням виділити додаткове фінансування. Документи, подані студентами після 18 серпня, розглядатимуться виключно в межах залишку вільних місць.

Читайте також:

Підвищення стипендій у 2026 році: які виплати отримуватимуть студенти у новому навчальному році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!