У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження про створення комісії з питань розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань. До її складу увійшли п’ятеро працівників і працівниць Бахмутської міськради та психологиня Бахмутської БЛІЛ.

Чим займатиметься комісія та хто увійшов до її складу, йдеться в розпорядженні № 124рр.

Склад бахмутської комісії з розгляду звереннь щодо дискримінації, насильства та сексуальних домагань

Бахмутська міська військова адміністрація створила комісію з питань розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань. Вона збиратиме і розглядатиме звернення щодо цих фактів, передаватиме їх до поліції та пропонуватиме постраждалим безоплатну медичну, соціальну, психологічну допомогу.

Головою комісії призначено Сергія Родіна — заступника начальника Бахмутської МВА. До складу комісії також увійшли:

• Вікторія Завада — головна спеціалістка-юрисконсультка юридичного відділу Бахмутської міськради;
• Олена Кец — начальниця відділу кадрового забезпечення Бахмутської міськради;
• Катерина Літовченко — начальниця Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради;
• Юлія Макогон — психологиня КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут”;
• Тетяна Постоєва — спеціалістка першої категорії відділу молодіжної політики Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради.

Чим займатиметься комісія

У положенні про комісію йдеться, що її основними завданнями є:

• розгляд звернень;
• підтвердження або спростування фактів дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань;
• облік та узагальнення інформації щодо випадків дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань;
• подання пропозицій щодо заходів для запобігання дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань.

Комунікація з людьми, які вважають себе постржадалими від дискримінації, насильства за ознакою статі або сексуальних домагань, та свідками може відбуватися очно або дистанційно. Окрім розгляду звернень, члени комісії інформуватимуть заявників про безоплатні медичну, соціальну, психологічну, правничу допомогу, консультації в центрах життєстійкості. За бажанням постраждалих можуть направити до загальних та спеціалізованих служб підтримки.

У разі виявлення ознак адміністративного або кримінального порушення комісія надсилатиме звернення до поліції або інших органів досудового розслідування.

Як подати звернення про дискримінацію, насильство за ознаками статі та сексульні домагання

Бахмутяни можуть подавати звернення в усній, паперовій та електронній формах. Надсилати їх можна на електронну скриньку довіри: [email protected].

Звернення в паперовій або електронній формі повинне містити:

• опис випадку/випадків, що, на думку заявника, може вважатися дискримінацією, насильством за ознакою статі та сексуальним домаганням;
• відомості про дату, час та місце, де стався випадок;
• відомості про людину, яка подала звернення (прізвище, ім’я, посада, адреса, контактні дані);
• відомості про людину, щодо дій якої подано звернення (прізвище, ім’я, посада, контактні дані (за наявності);
• інформацію про свідків події (прізвище, ім’я, посада, контактні дані (за наявності);
• інформацію про те, чи вживалися заходи з відновлення порушених внаслідок події прав;
• інформацію, з якої можна припустити наявність дискримінації, насильства за ознакою статі, сексуальних домагань (повідомлення, електронні листи, фотографії, відео-, аудіоматеріали тощо (за наявності);
• спосіб інформування про результати розгляду звернення;
• підпис і дата звернення.

Анонімні звернення не розглядатимуть.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді затвердили нову програму національної ідентичності: деталі
• Виплати та лікування: як підтримують ліквідаторів ЧАЕС із Бахмута
• Бахмутські сім’ї з дітьми можуть отримати 5000 гривень допомоги: як правильно подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У школах на окупованій Донеччині розширюють заходи з мілітаризації дітей. З 1 вересня 2026 року в чотирьох містах так званої “днр” з’являться козацькі класи. Вчитися в них діти будуть починаючи з 5 класу. Мета таких шкільних утворень — залучення дітей до культури російського козацтва, яке підпорядковується владі рф.

Про це повідомляють росджерела.

Окупанти планують відкрити козацькі класи у школах Донеччини

У школах окупованої Донеччини з’являться так звані “козацькі класи”. Їх відкриють у чотирьох містах: Донецьку, Макіївці, Маріуполі та Докучаєвську. Про це повідомляє пропагандистське агенстство ДАН з посиланням на отамана “Союзу козаків новоросії” Олександра Єфременка.

Працюватимуть козацькі класи на базі шкіл. У них навчатимуться учні, починаючи з 5-го класу. Їхня мета — долучити дітей до культури російського козацтва.

Примітка. Російське козацтво — це військове об’єднання, яке історично сформувалося на стику Московського царства та Російської імперії. Історично не має нічого спільного з українським козацтвом, адже українські козаки боролись за створення власної держави, тоді як російські козаки були ресурсом для розширення і зміцнення Російської імперії. В сучасному контексті російське козацтво існує як воєнізована структура на службі держави і керується Радою при президенті рф у справах козацтва. Сучасне російське козацтво базується на поєднанні мілітаризму, православної доктрини та підтримки політики Кремля. Козацькі формування активно залучають до війни в Україні.

Основний акцент у навчальній програмі буде на вивчення історії козацтва та знайомство з козацькою історією рідного краю. Фактично дітям нав’язуватимуть наративи про спільну історію та культуру Донеччини і росії.

Окрім занять у школі, учнів планують залучати до участі у так званих “патріотичних” заходах. Які саме заходи це будуть, не повідомляється.

Долучатися до козацьких класів дітей мотивуватимуть привілегіями при вступі. Зокрема, випускники, які вчилися в козацьких класах, нібито, матимуть преференції при вступі до кадетських і козацьких корпусів та вищих навчальних закаладів, які входять до Асоціації козацьких вузів росії (ред. на сьогодні в цьому об’єднанні налічуються 29 російських ВНЗ).

Зазначимо, що окупаційна влада впроваджує агресивну політику інтеграції дітей і підлітків у російську систему. Зросійщувати дітей починають ще у школах. Одним із прикладів як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей є історія Олександри Кульгіної. На момент захоплення Донецька їй було 13 років, а сьогодні вона очолює так зване “Донецьке регіональне відділення “Движения первых” — структуру для ідеологічної роботи з дітьми та молоддю на тимчасово окупованих територіях.

Читайте також:

• Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань
• Школярів в окупованому Донецьку долучають до юнармійських загонів: що відомо
• Вибори на руїнах: росіяни планують збирати голоси у знищених містах Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!