У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Мешканці тимчасово окупованих територій стикаються з блокуванням українських сайтів, обмеженням доступу до інформації та посиленням цифрового контролю. Для українців, які залишаються на ТОТ, працює сервіс “Ти в Україні”. Він допомагає отримувати доступ до українських ресурсів, користуватися безпечнішими інструментами для роботи в інтернеті та знаходити інформацію про цифрову безпеку.

Про можливості платформи розповідає Бахмут IN.UA.

Що таке сервіс “Ти в Україні”

“Ти в Україні” — це сервіс для українців, які перебувають на тимчасово окупованих росією територіях. Платформу створили за підтримки руху “Жовта Стрічка” та Dovidka.info.

На сайті зібрали інструменти та інформацію, які допомагають залишатися на зв’язку з Україною навіть за умов блокування українських ресурсів.

Зокрема, платформа пропонує:

• безкоштовний VPN;
• спеціальний безпечний браузер;
• поради з цифрової безпеки;
• рекомендації щодо безпечного користування смартфоном та месенджерами;
• інформацію про те, як протидіяти російській пропаганді;
• матеріали про безпеку та спротив в умовах окупації;
• курси української мови для дітей і дорослих.

На самому сайті також радять перед переглядом матеріалів завантажити безпечний браузер і VPN.

Сервіс розрахований не лише на доступ до сайтів. На ньому також можна знайти українські інформаційні ресурси, матеріали про безпеку та спротив і курси української мови.

Як отримати VPN та безпечний браузер

Щоб отримати доступ до інструментів платформи, потрібно:

• перейти на сайт “Ти в Україні”;
• відкрити розділ для отримання VPN та безпечного браузера;
• заповнити коротку форму;
• після підтвердження отримати інструкції щодо підключення та використання сервісів.

Важливо користуватися саме інструкціями, які надає платформа, та не встановлювати випадкові VPN або програми з неперевірених джерел. За даними платформи, понад 2 тисячі мешканців ТОТ вже підключили безкоштовний VPN.

VPN може допомогти отримати доступ до заблокованих українських ресурсів, однак не варто сприймати його як абсолютну гарантію анонімності.

Мешканцям ТОТ також варто дотримуватися базових правил цифрової безпеки: не зберігати на телефоні зайві чутливі дані, використовувати складні паролі та обережно ставитися до невідомих посилань і застосунків.

Поради щодо безпечного спротиву

На платформі також є окремий розділ із порадами щодо безпечного спротиву в умовах окупації. Там пояснюють, як діяти так, щоб не наражати на небезпеку себе та інших, а також як захищати свої дані та уникати стеження. 

Окремо сервіс розповідає про інформаційну безпеку: як розпізнавати російську пропаганду, перевіряти інформацію та не поширювати фейки.

“Ти в Україні” також має розділ психологічної підтримки. У ньому можна знайти інформацію та поради, які допоможуть впоратися з психологічним навантаженням, страхом і стресом, повʼязаним з життям в умовах окупації.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Паспорт “днр”, “намібійський виняток” і суд замість свідоцтва про народження: що чекає людей, які виїхали з окупації
• На ТОТ розпочалися лекції до виборів: як росіяни готують населення до голосування
• Окупанти посилюють військову підготовку школярів на Донеччині: що зміниться

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та молодь зі статусом ВПО можуть скористатися низкою освітніх пільг у 2026 році. Серед них — першочергове зарахування до закладів освіти, соціальні стипендії, переведення на бюджетні місця та пільги на проживання у гуртожитках.

Про це повідомив Павло Фролов — народний депутат України, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Які пільги мають діти ВПО

Діти зі статусом ВПО мають право на:

• першочергове зарахування до садочків і шкіл за місцем проживання;
• безкоштовне гаряче харчування у комунальних школах для учнів, які навчаються очно або змішано (з 1 вересня 2026 року).

Окремо для всіх першокласників передбачена одноразова виплата у розмірі 5 000 гривень за програмою “Пакунок школяра”. Гроші можна витратити на:

• одяг;
• взуття;
• канцелярське приладдя;
• книжки.

Кошти «Пакунка школяра» можна витрачати в офлайн- та онлайн-магазинах, якщо їхні платіжні термінали мають один із 30 дозволених МСС-кодів. Зокрема, це супермаркети, магазини дитячого та сімейного одягу, взуття, канцтоварів, книжок та іграшок, аптеки, магазини спорттоварів, а також окремі медичні, освітні й дитячі послуги.

Готівку з картки зняти або переказати кошти на іншу картку не можна — розрахунок здійснюється безготівково через платіжний термінал. При цьому з травня 2026 року для цільових дитячих виплат, зокрема “Пакунка школяра”, скасували обмежений термін використання коштів. 

Заявки на отримання допомоги можна подати до 1 листопада.

Пільги для студентів ВПО

Студенти ВПО віком до 23 років можуть отримувати соціальну стипендію. Для цього вони мають навчатися на денній формі за державним замовленням та не мати академічної заборгованості.

Розмір соціальної стипендії становить:

• 1180 гривень — для студентів закладів вищої освіти;
• 890 гривень — для студентів коледжів.

Також студенти ВПО мають пріоритетне право на переведення з контрактної форми навчання на бюджетну. Це можливо за наявності вакантних бюджетних місць та відповідного конкурсного бала — від 120 або 130 балів залежно від спеціальності.

Крім того, передбачене першочергове поселення студентів ВПО до гуртожитків.

Для учнів закладів професійної освіти проживання у гуртожитках є безоплатним.

Вступ до закладів освіти для абітурієнтів з ТОТ

Для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій передбачена спрощена процедура вступу до закладів освіти.

Це дозволяє вступникам скористатися окремими механізмами вступу, передбаченими державою для осіб із тимчасово окупованих територій.

Як оформити пільги для ВПО

Для оформлення освітніх пільг потрібно надати закладу освіти копію довідки про взяття на облік ВПО дитини або студента.

Для окремих видів підтримки можуть знадобитися додаткові документи. Їх перелік варто уточнити безпосередньо у закладі освіти.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Виплати до 12 300 гривень для ВПО: як отримати грошову допомогу у Рівному
• В Одесі ВПО з Донеччини можуть безоплатно отримати взуття для дітей
• Українці, які втратили роботу через війну, можуть подати заяву до Реєстру збитків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!