У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

У Рівненській області поліція затримала 72-річного чоловіка, якого підозрюють у вбивстві п’ятьох людей. Трагедія сталася вночі 10 лютого у селі Судобичі Дубенського району. Усі особи, включно з підозрюваним у вбивстві, проживали у прихистку для переселенців.

Про це повідомили у Нацполіції.

Вбивство 5 людей на Рівненщині

Повідомлення до поліції надійшло близько 04:15 від соціальної працівниці. Вона заявила, що її підопічні — внутрішньо переміщені особи, які проживають у приміщенні недіючої школи в селі Судобичі, чують крики у коридорі. За даними правоохоронців, близько 04:10 між мешканцями за спільним місцем проживання виник побутовий конфлікт. Суперечка переросла у бійку, під час якої 72-річний чоловік напав на інших мешканців.

Унаслідок отриманих травм на місці події загинули п’ятеро осіб: двоє чоловіків віком 60 та 68 років, дві жінки 81 та 78 років, а також 56-річна жінка. Першими на виклик прибули патрульні поліцейські, які виявили підозрюваного на місці події.

Розслідування та правова кваліфікація

Слідчі за процесуального керівництва прокуратури затримали чоловіка в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

На місці працюють слідчо-оперативні групи Дубенського районного відділу поліції та ГУНП у Рівненській області, криміналістична лабораторія, керівництво поліції області. Процесуальне керівництво здійснюють Дубенська окружна та Рівненська обласна прокуратури.

Досудове розслідування розпочато за п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство двох або більше осіб. Наразі вирішується питання про повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни, які мешкають у Києві та Київській області, можуть отримати теплі костюми для дорослих. Допомогу видаватимуть людям, які мають пільгову категорію.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Київ”.

Допомога бахмутянам у Києві

Бахмутяни, які зараз живуть у Києві та Київській області, можуть отримати допомогу. Людям видаватимуть теплі костюми для дорослих (кофта, штани, шапочка). Розмір по бірці — S, але підходить на повноцінну М.

Наразі відкрита попередня реєстрація на отримання одягу. Вона проходить за посиланням. До реєстрації запрошують виключно мешканців Бахмутської громади з числа пільгових категорій.

Інформацію про дату, час та перелік отримувачів допомоги опублікують додатково в Telegram-каналі осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Київ”.

Для отримання допомоги в день видачі потрібно надати документи, що підтверджують пільгову категорію:

• для людей з інвалідністю — пенсійне посвідчення та/або довідка МСЕК;
• для багатодітних родин — діюче посвідчення багатодітної родини;
• для родин, у складі яких є військовослужбовець, учасник бойових дій або ветеран війни, родин загиблих/полонених захисників і захисниць — підтверджуючий документ.

Читайте також:

• Допомога для ВПО з Бахмута: МВА запускає оновлення реєстру в дев’яти регіонах — що потрібно зробити
• ГО “ВПО Україна” відкрила реєстрацію на теплі набори для переселенців у Дніпрі
• ВПО у Кам’янському можуть подати заявку на безкоштовний ремонт житла: умови програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!