У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Жінки з Донеччини, які перебувають у складних життєвих обставинах, можуть отримати тимчасове житло, соціальний супровід і необхідну допомогу в Донецькому обласному соціальному центрі матері та дитини. Послуги надають безоплатно жінкам на сьомому-дев’ятому місяці вагітності та матерям із дітьми віком до 18 місяців.

Хто може звернутися та які документи потрібні, розповіли в Соледарській міськраді.

Вагітним і матерям із дітьми з Донеччини пропонують безоплатне житло: як звернутися

Жінки з Донецької області, які опинилися у складних життєвих обставинах, можуть отримати підтримку в Донецькому обласному соціальному центрі матері та дитини. Заклад надає тимчасове проживання, необхідну допомогу та соціальний супровід.

Допомога передбачена для таких категорій:

• вагітні жінки на сьомому-дев’ятому місяці вагітності;
• матері або опікунки, які виховують дітей віком до 18 місяців;
• жінки з Донеччини, які потребують тимчасового проживання та соціального супроводу.

Водночас заклад не приймає людей у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, із симптомами гострих захворювань або загостренням хронічних хвороб, а також людей із психічними захворюваннями.

Прийом до центру здійснюється цілодобово. Усі послуги безоплатні.

Які умови проживання пропонує центр

У закладі передбачені базові побутові умови для проживання матерів із дітьми. Є гаряча вода, душові кімнати, санвузол, пральна машина та харчоблок для самостійного приготування їжі.

Для догляду за малюками є дитячі ліжка, візочки, ігрові манежі та іграшки.

Які документи потрібні для поселення

Для звернення до центру необхідно підготувати документи:

• направлення від відповідного структурного підрозділу місцевої адміністрації, голови територіальної громади або транзитного хабу;
• паспорт або посвідка на постійне проживання в Україні;
• свідоцтво про народження дитини/дітей.

Якщо жінка звертається самостійно, без направлення, необхідно подати особисту заяву.

Для поселення звертайтеся за телефоном: +380 (99) 423 5160. Дзвінки приймають щодня з 08:00 до 21:00.

Читайте також:

Понад 4 тисячі людей евакуювалися з Донеччини від початку жовтня: скільки мешканців залишаються в області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенка з Бахмута, Наталія Чепурнова потрапила у ДТП на Дніпропетровщині. Автомобіль родини зіткнувся з машиною, яка на великій швидкості вилетіла на зустрічну смугу. Зараз жінка перебуває у вкрай важкому стані з численними переломами та травмами голови. Родина терміново збирає кошти на реабілітацію у спеціалізованому центрі, перебування в якому коштує понад 10 тисяч гривень на добу.

Про обставини аварії та стан дружини редакції Бахмут IN.UA розповів чоловік Наталії, Олексій Чепурнов.

Примітка. Оновлено. Редакція оновлює матеріал згідно з Редакційною Політикою, додавши нову інформацію про стан бахмутянки, процес сбору коштів та хід кримінального провадження.

Бахмутянка потрапила в ДТП під Синельниковим

Аварія сталася ввечері 6 вересня 2026 року. Родина Чепурнових, яка вже втретє вимушено змінювала місце проживання як ВПО, їхала до Дніпра. Зазначимо, що відкритих даних про ДТП, немає, але редакція отримала підтвердження факту аварії із джерел в поліції.

“Ми евакуювалися вже втретє. Їхали потиху, не поспішаючи, були завантажені — швидкість десь 60 км/год. Не доїхали зовсім трохи, це сталося неподалік міста Синельникове. Там такий довгий затяжний поворот, і просто за одну секунду зустрічний автомобіль летів на такій швидкості, що вже не міг тримати свою смугу“, — згадує Олексій.

Чоловік, який їхав першим на іншій машині, встиг ухилитися. Його дружина Наталія, яка їхала позаду — не змогла. Сталося лобове зіткнення. Винуватець намагався втекти з місця злочину, але його швидко затримали правоохоронці.

“Його одразу встановили, повезли на допит. По алкоголю він виявився тверезим, а результатів аналізу на наркотики ще чекають, кажуть, це робиться довго. Зараз триває кримінальне провадження“, — розповідає чоловік.

У якому стані бахмутянка і скільки коштів вартує реабілітація

Внаслідок аварії Наталія Чепурнова отримала політравми критичного ступеня тяжкості.

“Стан найважчий, який тільки може бути. У неї двостороння черепно-мозкова травма третього ступеня, крововилив у мозок, дуже багато переломів. Відкритий перелом і безліч закритих — руки, ноги, таз, щелепа, ребра. Забита печінка та інші органи. Вона зараз дуже важка“, — ділиться Олексій.

Спочатку жінку лікували у дніпровській лікарні імені Мечникова, де її стан вдалося мінімально стабілізувати, після чого, за словами чоловіка, перевели до іншого закладу.

Для подальшого лікування та відновлення Наталію необхідно перевести до спеціалізованого реабілітаційного центру “Модричі” поблизу Львова, який спеціалізується на важких черепно-мозкових травмах та післяінсультних станах. Проте вартість перебування там для родини є непідйомною.

“Ціна за добу разом із моїм перебуванням поруч становить приблизно 10 660 гривень. І це без додаткових опцій чи консультацій вузьких спеціалістів. Щоб дружина хоча б прийшла до тями і почала реагувати на команди, знадобиться мінімум місяць. Далі — все індивідуально, хтось лікується три місяці, хтось третій рік. Це просто непомірні, непідйомні гроші для нас“, — пояснює Олексій Чепурнов.

Збір коштів лише розпочався, і наразі зібрано близько двох тисяч гривень. Родина має власні невеликі заощадження, але їх недостатньо для повноцінної реабілітації. Чоловік наголошує, що надасть повну звітність та зберегти всі чеки з лікарень і центру.

Поточний стан справ: розслідування та збір коштів

Станом на 15 жовтня 2026 року, Наталія все ще перебуває у важкому стані: жінка вийшла з коми, проте до свідомості поки не повернулася. Переведення до спеціалізованого центру відбудеться не раніше ніж через місяць-півтора, оскільки пацієнтку спочатку необхідно повністю стабілізувати для безпечного транспортування. Медики поки не дають жодних прогнозів через критичну важкість ситуації.

Щодо фінансової сторони, спільними зусиллями небайдужих вдалося зібрати близько 100 тисяч гривень. Проте, як зазначає чоловік, необхідна сума залишається високою. За уточненими даними з центру, вартість перебування становить майже 10 800 гривень на добу. Загальна сума реабілітації, яка може тривати місяцями, вимірюватиметься мільйонами.

Кримінальне провадження щодо ДТП продовжується. За словами Олексія Чепурнова, слідство перебуває на завершальному етапі — 20 жовтня мають відбутися останні слідчі експерименти, після чого буде винесено рішення щодо винуватців аварії.

Як допомогти родині

Допомогти Наталії з лікуванням та реабілітацією можна за наступними реквізитами:

• Номер картки: 5168 7521 6376 4320;
• Отримувач: Чепурнов Олексій Олексійович.

Читайте також:

“Потрібні набої для боротьби з FPV-дронами”: редакція Бахмут IN.UA відкрила збір для військового із Часів Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!