У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

В Україні запровадили можливість отримувати допомогу для догляду за дитиною до одного року та виплати за програмою “єЯсла” на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який функціонує у межах “Дія.Картки”. Відтепер громадяни можуть оформити всі цільові дитячі виплати, включно з програмами “Пакунок малюка” та “Пакунок школяра”, на один єдиний рахунок.

Про це повідомили Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат

В Україні запровадили можливість отримувати допомогу для догляду за дитиною на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який функціонує у межах “Дія.Картки”

Відкрити спеціальний рахунок можна у застосунках банків, які є партнерами проєкту. До переліку установ належать:

• “ПриватБанк”;
• “Monobank”;
• “А-Банк”;
• “Sense Bank”;
• “Банк Кредит Дніпро”.

Відкриття картки здійснюється у банківському застосунку самостійно до моменту звернення за призначенням допомоги або безпосередньо під час оформлення виплати.

Для вибору “Дія.Картки” як способу отримання виплат необхідно особисто звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України, Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до уповноваженої особи територіальної громади. Під час візиту заявник повідомляє спеціаліста про намір отримувати кошти на вказану картку.

Процес має такі особливості:

• якщо картка з рахунком “Турбота про дитину” вже відкрита, спеціаліст ідентифікує її в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, після чого рахунок автоматично додається до заяви;
• якщо картки немає, заявник обирає банк, а спеціаліст генерує відповідний QR-код;
• заявник сканує код, відкриває рахунок у банківському застосунку та повідомляє про це спеціаліста для оновлення даних у системі.

Альтернативні способи

Під час особистого звернення заявники мають право обрати інші варіанти отримання допомоги. Передбачена можливість переказу коштів на спеціальний рахунок в “Ощадбанку”, який відкриває Пенсійний фонд України. Також особи, які вже отримують виплату “єЯсла” або допомогу для догляду за дитиною до одного року, можуть оформити іншу виплату на вже існуючий спеціальний рахунок.

Громадяни, які вже отримують допомогу або подали відповідну заяву, можуть змінити поточний рахунок на “Дія.Картку”. Для цього необхідно звернутися до сервісного центру ПФУ, ЦНАП або уповноваженої особи громади та подати заяву на зміну рахунку для виплати. Повторне подання документів на призначення допомоги не вимагається.

Умови використання цільових коштів

Фінансова допомога для догляду за дитиною до одного року, виплати “єЯсла”, “Пакунок малюка” та “Пакунок школяра” мають цільове призначення. Використання цих коштів дозволяється виключно на придбання визначених товарів та послуг для дітей. Розрахунок здійснюється у торговельних точках, які працюють за відповідними МСС-кодами.

Читайте також:

Як відкрити ФОП через “Дію”: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд України запровадив експериментальний проєкт, який дозволяє оформити посвідчення особи на повернення в Україну за спрощеною процедурою. Цей документ, відомий як “білий паспорт”, вирішує проблему підтвердження особи для громадян, чиї дані відсутні у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Деталі механізму оприлюднила представник Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії, Ольга Алтуніна.

“Білий паспорт” для повернення в Україну: як він працює

Скористатися спрощеним механізмом можуть певні категорії громадян. Відповідна процедура доступна за дотримання таких умов:

• людина народилася після 24 серпня 1991 року на тимчасово окупованій території України;
• особа не має можливості підтвердити свою особу у звичайному порядку через відсутність інформації в державних реєстрах.

Оформлення посвідчення на повернення в Україну не вимагає попереднього запису до дипломатичної установи. Процедура має такі характеристики:

• документ оформлюється повністю безоплатно;
• термін дії посвідчення становить три місяці;
• документ дозволяє легально перетнути кордон для подальшого оформлення паспорта та інших українських документів вже на території України;
• посвідчення не є замінником паспорта громадянина України;
• орієнтовний строк виготовлення документа становить до двох місяців.

Процедура встановлення особи

Для ідентифікації громадян, інформацію про яких неможливо знайти за державними реєстрами, запроваджено спеціальну процедуру встановлення особи. Вона передбачає такі кроки:

• до процесу ідентифікації залучаються найближчі родичі у статусі свідків;
• за відсутності можливості особисто прибути до дипломатичної установи, закон дозволяє родичам брати участь у процедурі дистанційно в режимі відеоконференції;
• для дітей віком до 16 років діє спрощена схема: якщо один із батьків має українські документи, встановлення особи із залученням свідків не проводиться.

Місце та терміни дії проєкту

Експериментальний проєкт стартував 13 липня 2026 року і триватиме один рік. Для перевірки відповідності ситуації новому порядку та підготовки документів необхідно звертатися до українських дипломатичних установ, які беруть участь у проєкті. Оформити посвідчення можна у таких закладах:

• посольства України у Білорусі, Грузії, Вірменії, Казахстані та Туреччині;
• генеральні консульства України у Стамбулі та Анталії.

Куди звертатися у разі порушення прав

У випадку виникнення труднощів під час оформлення документів або порушення права на повернення в Україну, громадяни мають право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зв’язок здійснюється кількома способами:

• через електронну пошту [email protected];
• за безкоштовним номером 1678 для дзвінків з мобільного в межах України;
• за номером +380 (44) 299 7408 для дзвінків з-за кордону;
• за номером +380 (93) 406 8017 через месенджери для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Читайте також:

Росіяни запустили онлайн-подачу заяв на компенсацію за майно: з якими проблемами стикаються українці на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!