У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Донеччини. Вранці 15 квітня відбувся обстріл міста Слов’янськ. Внаслідок атаки є постраждалий серед мирного населення.

Про це повідомляє Слов’янська МВА.

Обстріл Слов’янська 15 квітня

Сьогодні, 15 квітня, близько 05:00 війська рф атакували місто Слов’янськ. Окупанти вдарили по центральній частині міста авіабомбою ФАБ-1500.

Пошкоджено щонайменше 39 багатоповерхівок і 15 автомобілів. Повністю зруйновано дитячий спортивний заклад, який був історичною памʼяткою міста, та адмінбудівлю. Ще одна адмінбудівля пошкоджена.

Внаслідок обстрілу є постраждалий. Поранення отримав 57-річний чоловік. Його готують до перевезення в медзаклад Дніпра.

Читайте також:

• ЗСУ сповільнили просування росіян на Покровському напрямку: командування “Схід”
• У 24-й бригаді імені короля Данила показали, як виглядає Костянтинівка під обстрілами
• Донеччину вже готують до зими: Уряд виділяє кошти на захист критичної інфраструктури

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Бахмутської МВА затвердив нове Положення про преміювання педагогів бахмутських закладів освіти. У документі йдеться про умови отримання та суми премій, які передбачені освітянам. Загалом визначено шість підстав, за якими можна отримати премію. Суми варіюються від 6 до 20 тисяч гривень.

Про це йдеться у розпорядженні № 113рр.

Бахмутська МВА оновила умови отримання премій вчителям

14 квітня начальник Бахмутської МВА ухвалив нове Положення про преміювання педагогічних працівників закладів освіти, підпорядкованих Управлінню освіти Бахмутської міської ради. Подібне положення, яке було ухвалене у січні 2026 року, втратило чинність.

Згідно з документом, право на отримання премії мають педагоги, які:

• підготували учнів, які отримали найвищий результат (200 балів) за підсумками НМТ;
• брали участь і стали переможцями та/або призерами в міжнародних, всеукраїнських та обласних фахових конкурсах;
• підготували учнів, які стали переможцями або посіли призові місця в Міжнародних та Всеукраїнських некомерційних інтелектуальних конкурсах та олімпіадах.

Рішення про нарахування премії визначатиме комісія, яка буде зібрана і працюватиме до початку нового навчального року.

Фінансування премій передбачено з бюджету Бахмутської громади.

Які премії отримують бахмутські вчителі

Премії бахмутським вчителям призначають та виплачують у вигляді одноразової грошової винагороди до Дня працівників освіти. У положенні наведені суми, які призначають за шістьма підставами. Вчителі можуть отримати:

• 6 000 гривень — вчителям, які стали переможцями або призерами обласних фахових конкурсів;
• 10 000 гривень — вчителям, які стали переможцями або призерами Всеукраїнських фахових конкурсів;
• 10 000 гривень — за підготовку учня, який отримав найвищий результат (200 балів) за підсумками НМТ;
• 10 000 гривень — за підготовку переможця або призера некомерційних інтелектуальних конкурсів та олімпіад всеукраїнського рівня;
• 20 000 гривень — вчителям, які стали переможцями або призерами Міжнародних фахових конкурсів;
• 20 000 гривень — за підготовку переможця або призера некомерційних інтелектуальних конкурсів та олімпіад міжнародного рівня.

Якщо вчитель підготував декількох переможців, призерів конкурсів або учнів, які отримали найвищий бал НМТ, то премію виплачують за кожного учня.

За умови отримання перемоги або статусу призера в кількох міжнародних, всеукраїнських або обласних фахових конкурсах, педагогам виплачують премію за кожен конкурс окремо. За умови отримання перемоги або статусу призера на різних етапах в одному фаховому конкурсі премію виплачують за найвищий рівень досягнення.

Зазначимо, що розмір премій був значно збільшений. У положенні від 20 січня 2026 року, яке діяло раніше, розмір премій варіювався від 2 500 до 3 000 гривень.

Читайте також:

• Підвищення зарплат вчителям на 20% та зміна системи оплати праці: що чекає на освітян у 2026 році
• “Пояснювала іноземцям, що моє місто повністю знищене”: досвід бахмутянки на навчанні в Естонії за програмою Еразмус+
• Винагорода за результат: кому з бахмутян дістались грошові нагороди за Чемпіонати України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!