У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Бійці 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади атакують логістику російських військ на тимчасово окупованій Донеччині. Під ударом українських захисників були логістичні шляхи противника на відрізках траси “Донецьк — Селидове — Покровськ”.

Про це повідомляє 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада.

Ураження росіян на трасі “Донецьк — Покровськ”

Бійці 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади завдають ударів по логістиці російських окупаційних військ на Донеччині. Захисники атакують логістичні шляхи на відрізках дороги “Донецьк — Селидове — Покровськ”. Удари здійснюють дронами Hornet.

“Застосування ударних дронів Hornet вивело полювання 25 окремої Січеславської бригади 7 корпусу швидкого реагування ДШВ за ворожою логістикою на принципово новий рівень. Відтепер на логістичних шляхах “Донецьк — Селидове — Покровськ” окупанти більше ні на секунду не відчувають себе в безпеці”, — пишуть захисники.

Росіяни мають втрати у живій силі і техніці. Серед підтверджених втрат:

• 14 гармат;
• 1 самохідна артилерійська установка;
• 1 БМ21 “Град”;
• 3 блокпости;
• 4 одиниці інженерної техніки та вантажівок.

Читайте також:

• У “днр” створюють окремий підрозділ для боротьби з українськими дронами: що відомо
• Українські артилеристи атакували росіян дронами в тилу на Донеччині: відео
• Бійці “Азову” атакували логістичні шляхи окупантів у Донецьку та околицях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україну повертаються графіки відключень електроенергії. Основною причиною обмежень стала аномальна спека, активний сезон ремонтів на електростанціях та дефіцит імпорту. Відключення запроваджують у низці областей вже з 30 червня.

Детальніше про те, чому повертаються графіки відключення — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Чому повертаються графіки відключень

Запровадження літніх графіків не пов’язане з новими обстрілами. Сергій Коваленко, генеральний директор компанії YASNO, пояснює ситуацію різким зростанням споживання електроенергії через підвищення температури повітря.

“У Києві кожні додаткові +3 градуси збільшують навантаження приблизно на 100 МВт — за рахунок кондиціонерів у будинках, офісах, магазинах та на підприємствах“, — зазначає він.

Спека стає серйозним випробуванням для обладнання, яке понад чотири роки працює в умовах війни. Окрім використання кліматичної техніки, на стабільність енергосистеми впливають й інші фактори:

• активний сезон ремонтів та відновлення інфраструктури після зимових обстрілів;
• робота вцілілого обладнання на межі своїх можливостей;
• дефіцит імпорту електроенергії з-за кордону.

Зараз промисловість споживає на 2000 мегаватів менше, ніж раніше, проте уникнути відключень для населення не вдається. За прогнозами Укргідрометцентру, у липні температура повітря в окремі дні сягатиме +40 градусів.

“У найближчі дні енергосистема працюватиме в напруженому режимі. Сподіваюся, серйозних обмежень вдасться уникнути, але варто бути готовими до різних сценаріїв. Повербанк, заряджені гаджети та увага до повідомлень енергетиків не будуть зайвими“, — підкреслює Сергій Коваленко.

Де та коли вимикатимуть світло 30 червня

За даними місцевих обленерго, у вівторок, 30 червня, світло вимикатимуть переважно у вечірній час — з 16:00 до 22:00. Оперативна ситуація може динамічно змінюватися, проте наразі відомо про такі обмеження

• у Києві, Київській та Волинській областях опубліковані попередні графіки відключень на вечір;
• на Запоріжжі з 16:00 до 22:00 застосують графіки для однієї черги населення, а для промисловості та бізнесу діятимуть обмеження потужності у повному обсязі на п’ять черг;
• у Миколаївській області з 16:00 до 22:00 вводиться відключення обсягом однієї черги;
• у Черкаській та Хмельницькій областях з 16:00 до 22:00 вимикатимуть світло для однієї черги побутових споживачів, для бізнесу обмеження діятимуть у повному обсязі;
• на Івано-Франківщині також застосовуватимуть графіки погодинних відключень;
• у Рівненській та Хмельницькій областях вже зафіксовані аварійні знеструмлення.

Для мешканців Кропивницького графік на 30 червня розподілений за годинами:

• черги 1.1 та 1.2 відключатимуть з 16:00 до 18:00;
• черги 4.1 та 4.2 залишаться без світла з 18:00 до 20:00;
• черги 2.1 та 2.2 будуть знеструмлені з 20:00 до 22:00.

Перевірити графіки світла у власному населеному пункті можна за допомогою офіційних ресурсів ДТЕК або обленерго.

Читайте також:

Набір на безкоштовне житло для ВПО на Київщині: як заповнити заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!