У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

З початком повномасштабної війни Бахмутський педагогічний фаховий коледж переїхав на Дніпропетровщину. Навчальний заклад релокувався у місті Жовті Води. Зараз педколедж перебуває у процесі переїзду до Кривого Рогу, де закладу виділили приміщення гімназії. Це дозволить хоча б частково відновити офлайн-навчання.

Про переїзд до Кривого Рогу і вступну кампанію редакції розповіла Юлія Мартова, завідувачка відділень, відповідальна секретарка приймальної комісії Бахмутського педколеджу.

Вступ-2026 у Бахмутському педагогічному коледжі

Бахмутський педагогічний коледж завершив основний набір студентів на 2026-2027 навчальний рік. Та заклад планує оголосити додаткову сесію. Набиратимуть студентів на спеціальність “Дошкльна освіта”, але лише на контрактну основу.

“27 липня був закінчений прийом. Але у нас дуже добрий набір після 11 класу і буде додатковий, але тільки на “Дошкільну освіту”. Цього року попит дуже великий. На 130 місць є 260 заявок”, — зауважила Юлія Мартова.

Точну кількість набраних студентів назвати поки не можуть, оскільки для випускників 11-х класів триває процес підтвердження наміру навчання. Остаточні цифри будуть відомі з 10 серпня.

Додаткова сесія для випускників 11-х класів стартує з 1 вересня, для випускників 9-х класів — з 8 серпня. Набір буде можливий лише на контракту основу. У планах педколеджу набрати ще до 20 студентів у межах додаткової сесії.

Бахмутський педколедж переїжджає до Кривого Рогу

Наразі для студентів коледжу передбачений дистанційний формат навчання, але є наміри щодо відновлення змішаного формату і збільшення можливостей офлайн-навчання. Це стане можливим у зв’язку з переїздом закладу до Кривого Рогу. Там для педколеджу виділили приміщення з укриттям, що дозволить створити безпечний простір для студентів.

“У нас поки дистанційний формат навчання, але поступово будемо намагатися переходити на змішаний. Ми зараз у процесі переїзду в Кривий Ріг. Там нам виділяють гімназію з хорошими умовами, з укриттям. Будемо дивитися по військовій ситуації. Поступово, може з наступного року, будемо переходити хоча б частково на офлайн-навчання”, — повідомила Юлія Мартова.

Раніше Бахмутський педагогічний коледж працював у місті Жовті Води на Дніпропетровщині.

Читайте також:

• Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору
• Бахмутський медичний коледж набирає студентів на контракт: чи можуть вступити УБД
• Вступ до коледжів 2026: як відстежити графік зарахування та рейтингову систему

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні триває реалізація державної програми “Пакунок школяра”, яка передбачає підтримку батьків майбутніх першокласників. Родини можуть отримати 5 тисяч гривень для підготовки дітей до навчального року. Ініціатива була започаткована минулого року за ініціативи Президента України Володимира Зеленського.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови та терміни виплат за програмою “Пакунок школяра” у 2026 році

Найближчими днями батьки та законні представники дітей, які вже подали заяви, почнуть отримувати перші виплати у розмірі 5 тисяч гривень. Від початку прийому документів подано понад 80 тисяч заяв. Процес прийому документів триватиме до 1 листопада, що дає час на оформлення виплати всім зацікавленим особам.

Цьогоріч запроваджено єдиний перелік із 30 МСС-кодів, що дозволяє використовувати виплату у звичайних магазинах та під час онлайн-покупок. Кошти можна витратити на одяг для школяра, взуття, шкільне приладдя та інші товари, які відповідають визначеним категоріям програми. Батьки мають змогу самостійно обирати необхідні речі для дитини відповідно до власних потреб.

Подати заяву на отримання державної допомоги можна двома способами: через застосунок “Дія” або через Пенсійний фонд України. Гроші зараховуються на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який відкривається у межах “Дія.Картки”.

Для підприємців участь у програмі спрощена. Додаткова реєстрація не вимагається, оскільки магазинам достатньо мати один із дозволених МСС-кодів. Для інформування покупців про можливість розрахуватися за допомогою виплати Міністерство соціальної політики підготувало спеціальні інформаційні стікери для розміщення в офлайн- та онлайн-магазинах.

Читайте також:

Зарахування до 1 класу у 2026 році: перелік документів та процедура вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!