У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

В умовах повномасштабної війни в Україні спостерігається значне зростання кількості шахрайських дій під час здійснення фінансових операцій в інтернеті. Зловмисники постійно вигадують нові схеми для виманювання коштів та банківських даних громадян.

Детальніше про головні кіберзагрози розповідає Бахмут IN.UA.

Фішингові QR-коди у громадських місцях

За даними Кіберполіції, в Україні активізувалася схема з підміною QR-кодів у загальнодоступних місцях. Шахраї наклеюють власні QR-коди поверх офіційних інформаційних табличок або розміщують фальшиві оголошення на парковках, у громадському транспорті, на афішах чи в місцях збору благодійних внесків.

Скануючи такий код, користувач потрапляє на фішинговий сайт, що копіює офіційний сервіс, де його змушують ввести банківські дані.

Як захиститися:

• скануйте QR-коди лише з надійних джерел та перевіряйте наклейку на наявність слідів підміни (додатковий шар, нерівні краї, інший шрифт);
• використовуйте функцію попереднього перегляду посилання у смартфоні та обов’язково перевіряйте URL-адресу після переходу (наявність https:// та точне написання домену);
• за потреби сплатити послугу онлайн використовуйте віртуальну або тимчасову картку із мінімальним балансом.

Безпечний онлайн-шопінг та захист від фішингу

Купівля товарів у мережі — одна з найпоширеніших сфер для махінацій. Шахраї розміщують оголошення про продаж товарів за привабливими цінами і вимагають часткову або повну передплату, після чого видаляють оголошення та зникають.

Крім того, аферисти створюють фішингові сайти, які зовні копіюють популярні маркетплейси (наприклад, замість rozetka.ua створюють roz3tka.ua або сторонній домен), аби виманити реквізити карток.

Головні правила безпечних покупок:

• не сплачуйте наперед. У разі найменших сумнівів надавайте перевагу післяплаті при отриманні товару в відділенні пошти;
• перевіряйте адреси та домени та звертайте увагу на кожну літеру в стрічці браузера та заходьте на сайти через перевірені джерела чи офіційні додатки;
• використовуйте віртуальну картку;
• залишайтеся всередині платформи під час покупок на майданчиках оголошень, спілкуйтеся з продавцем виключно у вбудованому чаті сайту й не переходьте в сторонні месенджери;
• не розголошуйте дані, зокрема термін дії картки, CVV-код та PIN-код.

Прохання про допомогу в месенджерах та фейкові дзвінки “з банку”

Ще дві популярні схеми пов’язані з використанням соціальної інженерії та зломів акаунтів.

Перша — це прохання позичити гроші в месенджері: Якщо вам надходить повідомлення від друга, родича чи колеги в месенджері (Telegram, Viber, Facebook) з проханням терміново перерахувати кошти на картку, ймовірно, його акаунт зламали. Перш ніж надсилати гроші, обов’язково зв’яжіться з цією людиною іншим каналом (зателефонуйте на мобільний) та уточніть інформацію.

Друга — дзінки від псевдопрацівники банків: Зловмисники телефонують під виглядом співробітників служби безпеки банку чи операторів зв’язку і повідомляють про “підозрілі транзакції” або спроби зняття коштів.

Пам’ятайте:

• Справжній працівник банку ніколи не запитує реквізити картки, CVV-код, паролі з СМС та підтвердження 3D-Secure. У разі підозрілих дій банк самостійно заблокує картку і запросить вас до відділення.
• Банківські працівники ніколи не вимагатимуть встановлювати додатки для віддаленого керування пристроєм (TeamViewer, AnyDesk тощо) чи здійснювати маніпуляції в банкоматах.
• Не вказуйте фінансовий номер у публічних оголошеннях, переведіть його на контрактну основу з мобільним оператором або встановіть пароль на перевипуск SIM-карти.

Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв

Якщо ви випадково ввели свої дані на фішинговому сайті або перерахували кошти аферистам:

• негайно зателефонуйте до свого банку та заблокуйте платіжні картки й доступ до інтернет-банкінгу.
• подайте електронне звернення до Департаменту кіберполіції на офіційному сайті ticket.cyberpolice.gov.ua або зверніться до найближчого відділення поліції.

Читайте також:

“Я повірила, бо вони знали всі мої персональні дані”: шахраї обікрали бахмутянку на 90 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України уточнило правила військового обліку бійців. Зміни стосуються визначення дати виключення зі списків особового складу в разі підтвердження загибелі після зникнення безвісти чи полону, спрощення процедури призначення на посади після самовільного залишення частини (СЗЧ), а також обліку під час переміщення військових до нових місць служби.

Детальніше про нові правила розповідає Бахмут IN.UA.

Виключення зі списків у разі підтвердження загибелі

Зміна стосується військовослужбовців, які раніше вважалися зниклими безвісти за особливих обставин або перебували в полоні чи заручниках, якщо згодом з’явилося офіційне підтвердження їхньої загибелі.

Відтепер датою виключення бійця зі списків особового складу буде дата офіційної реєстрації смерті (дата складання актового запису про смерть у свідоцтві).

Раніше військових виключали зі списків наступного дня після дати, зазначеної у медичному свідоцтві. Проте через те, що офіційне підтвердження та реєстрація смерті могли відбуватися через тривалий час після фактичної загибелі, виникали юридичні розбіжності та плутанина при розрахунку пільгових періодів і оформленні пенсій для родин.

Як зазначила заступниця Міністра оборони України Любов Галан, відтепер військовий облік буде чітко узгоджений з офіційною датою реєстрації смерті, що спростить для близьких оформлення пенсій, пільг та державних допомог.

Важливо: зміни не передбачають автоматичного перегляду раніше виданих наказів. Якщо військовослужбовця виключили зі списків до 30 жовтня 2026 року і родина прагне оскаржити визначену дату виключення, робити це доведеться у судовому порядку.

Призначення на посаду після повернення із СЗЧ

Наказ № 357 скоротив перелік відомостей, які вказуються в наказі про призначення на посаду військовослужбовця, який добровольно повернувся після СЗЧ:

• замість повної назви посади з деталізацією підпорядкування та військового органу тепер зазначатимуть умовне найменування частини (наприклад: «солдат Сидоренко І.І., військовослужбовець в/ч А0000»), зберігаючи при цьому повну назву частини, до якої призначають бійця;
• у примітках зазначатимуть лише рік народження та ідентифікаційний код (РНОКПП), вилучивши дані про освіту, підставу призначення та рівнозначність посади.

Це рішення покликане значно пришвидшити процесуальну підготовку документів та призначення бійців до нових підрозділів.

Облік під час переміщення до нового місця служби

Змінено алгоритм обліку мобілізованих, яких направляють до іншої частини у складі команди поповнення:

• від дня, коли старший команди підписує акт приймання поповнення, військовослужбовець одразу зараховується до списків особового складу нової частини (до фактичного прибуття він значитиметься там як тимчасово відсутній);
• раніше під час транспортування боєць залишався на обліку попередньої частини.

Це нововведення чітко закріплює відповідальність за новою військовою частиною щодо оформлення всіх необхідних документів, якщо під час переміщення боєць отримає травму, здійснить СЗЧ або з ним трапиться інша надзвичайна подія.

Облік призовників та кандидатів на контракт

Окремий порядок заповнення електронних журналів та взяття на облік запроваджено для громадян, які прибули до ТЦК та СП за мобілізацією, а також іноземців та осіб без громадянства, які проходять відбір на службу за контрактом. Зарахування таких осіб на продовольче забезпечення відтепер офіційно оформлюватиметься наказом по стройовій частині.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!