Гнат Побігайло – шлях від редактора україномовного журналу в Бахмуті до еміграції

Семаковська Тетяна 15:16, 5 Серпня 2022

291891334 1082463759321732 1863184060985523758 n b3cc0У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

291891334 1082463759321732 1863184060985523758 n b3cc0

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

291401796 750767159599442 3867288304845070500 n 6ef84

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

292214947 1241501939928613 14239246271530833 n 867d6

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

292163268 4010780139147450 2292509828455924184 n 04c56

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

291441263 1451325865313274 8333528458988454715 n 7feab

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Читайте також:

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Компенсація за невикористану відпустку військовим: за які дні платять та як розраховують суму

Семаковська Тетяна 18:00, 19 Листопада 2026
Компенсація за невикористану відпустку / фото Міноборони

Під час звільнення зі служби військовослужбовці мають право на грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток — як за рік звільнення, так і за попередні роки служби. Водночас отримати ці кошти без звільнення, продовжуючи службу, неможливо: закон передбачає виплату виключно при звільненні або в разі загибелі чи смерті захисника.

Правила нарахування виплат, формулу розрахунку та перелік документів, які варто перевірити заздалегідь, пояснили в Міністерстві оборони України. Головне з роз’яснення публікує Бахмут IN.UA.

За які відпустки виплачують компенсацію

У Збройних Силах України грошова компенсація передбачена за невикористані дні чотирьох видів відпусток:

  • щорічної основної відпустки — її тривалість залежить від вислуги років у календарному обчисленні: до 10 років вислуги — 30 календарних днів, від 10 до 15 років — 35 днів, від 15 до 20 років — 40 днів, понад 20 років — 45 днів;
  • щорічної додаткової відпустки за особливі умови служби — становить до 15 календарних днів залежно від часу проходження служби у відповідних умовах;
  • додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (відповідно до ст. 19 Закону України “Про відпустки”);
  • додаткової відпустки для учасників бойових дій (УБД) та осіб з інвалідністю внаслідок війни — становить 14 календарних днів на рік (згідно зі ст. 16-2 Закону України “Про відпустки”). Якщо під час воєнного стану військовий не використав ці дні, їх компенсують під час звільнення.

Як визначають кількість днів та суму виплати

За загальним правилом кількість днів щорічної основної відпустки за рік звільнення обчислюють пропорційно до відпрацьованого часу: за кожен повний місяць служби нараховують 1/12 річної тривалості відпустки, після чого віднімають уже використані в поточному році дні. Отримане число округлюють у бік збільшення до повного дня.

Повну річну тривалість основної відпустки без пропорційного зменшення враховують лише у разі звільнення за віком, станом здоров’я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Невикористані дні за попередні роки служби додають окремо — обмеження у 90 календарних днів, яке діє для об’єднаної основної відпустки, на компенсацію не поширюється.

Розмір виплати розраховують виходячи з місячного грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою. До суми включають посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород). Місячну суму ділять на 30 і множать на кількість днів відпустки, які підлягають компенсації.

Що потрібно перевірити під час оформлення звільнення

Щоб уникнути помилок у нарахуваннях, військовослужбовцю варто заздалегідь виконати кілька кроків:

  • звірити кількість днів;
  • перевірити документи на додаткові відпустки;
  • проконтролювати фінальний розрахунок.

Хто і як отримує виплату в разі загибелі військового

Якщо військовослужбовець загинув або помер, компенсацію за невикористані дні відпусток виплачують людям, зазначеним у його особистому розпорядженні на випадок полону (відповідно до визначених часток). Якщо такого розпорядження немає, кошти отримують члени сім’ї згідно з черговістю, встановленою законом та Порядком № 37, а за їхньої відсутності сума входить до складу спадщини.

Щоб отримати виплату, заявник має подати заяву в довільній формі (у паперовому або електронному вигляді) на ім’я командира військової частини, де служив захисник. Зробити це можна з дати складання актового запису про смерть.

До заяви додаються:

  • копія документа, що посвідчує особу заявника;
  • копія документа з податковим номером (РНОКПП);
  • копія свідоцтва про смерть військовослужбовця;
  • витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки або повноваження законного представника;
  • реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Командир військової частини має ухвалити рішення про виплату або відмову протягом 15 днів із моменту подання заяви та письмово повідомити про це заявника. У разі відмови через нестачу документів їх можна донести й звернутися повторно, а неправомірну відмову — оскаржити в суді.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти намагалися скористатися негодою для наступу на Покровському напрямку

Валентина Твердохліб 16:35, 19 Листопада 2026
штурм
Покровський напрямок / скриншот мапи DeepState

У ніч на 19 листопада російські військові спробували штурмувати позиції Сил оборони на Покровському напрямку під час зливи, розраховуючи, що негода ускладнить роботу української аеророзвідки. Однак безпілотники продовжували відстежувати пересування піхоти рф, і українські захисники зупинили атаку ще до наближення окупантів.

Про це в ефірі “Суспільне Студія” розповіла Катерина Мирончук, начальниця відділення комунікацій 152 окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри.

Російська піхота йде на штурми під час зливи

У ніч на 19 листопада на Покровському напрямку погіршилися погодні умови. Цим вирішили скористатися російські військові, які намагалися штурмувати українські позиції під час зливи. Піхота противника, ймовірно, розраховувала на погіршення можливостей української аеророзвідки через негоду.

“Росіяни повірили знову в себе. Цієї ночі в смузі відповідальності бригади був рясний дощ. Відповідно, росіяни розраховували на те, що аеророзвідка трішки погіршилася, і почали запускати свої “каруселі” із російських піхотинців”, — розповіла Катерина Мирончук.

Попри несприятливі погодні умови, українська аеророзвідка не припинила роботу. Військові спостерігали за пересуванням російських піхотинців протягом всієї ночі. В українських військових також склалося враження, що російське командування відправило на штурм виснажених бійців. Про це, зокрема, свідчила їхня поведінка під час пересування мокрою місцевістю.

У результаті російським військовим не вдалося дістатися українських позицій. Сили оборони відбили спробу наступу ще до того, як окупанти наблизилися до них.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Компенсація за невикористану відпустку військовим: за які дні платять та як розраховують суму

Під час звільнення зі служби військовослужбовці мають право на грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток — як за рік звільнення, так і за попередні […]

штурм

Окупанти намагалися скористатися негодою для наступу на Покровському напрямку

У ніч на 19 листопада російські військові спробували штурмувати позиції Сил оборони на Покровському напрямку під час зливи, розраховуючи, що негода ускладнить роботу української аеророзвідки. […]

Будівництво в Гощі

У Гощі стартували підготовчі роботи до будівництва житла для бахмутян. Редакція поспілкувалася з виконавцем

У серпні 2026 року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела тендер на виконання підготовчих робіт з будівництва житла для ВПО в селищі Гоща (перша черга). […]

Росіяни розглядають трасу через Маріуполь як альтернативу Кримському мосту: деталі

Після пошкодження Кримського мосту російська влада почала активніше обговорювати альтернативні маршрути сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Одним із ключових варіантів для загарбників стала траса Р-280 […]

Житло для ВПО у селах: уряд виділив додаткові кошти на придбання ще 21 будинку

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення обсягу субвенції місцевим бюджетам на придбання житла для внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб у сільській місцевості. Додаткове фінансування […]

12:30, 19.11.2026 Скопіч Дмитро