У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід” про психологічну підтримку ветеранів і ветеранок. Мета — допомогти ветеранам побороти страх звернення за психологічною допомогою.

Про можливості отримати безоплатну психологічну допомогу ветеранам повідомляє Бахмут IN.UA.

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід”

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід” про психологічну підтримку ветеранів і ветеранок. У межах проєкту фонд створив два відеоролики за участі ветеранів Катерини Приймак та Олександра Швачки. В їхніх історіях говорять про досвід, довіру й можливість звернутися за психологічною підтримкою.

Мета кампанії — допомогти ветеранам не боятися звертатися за психологічною допомогою та показати, що така підтримка є нормальною частиною адаптації після повернення з війни.

Психологічна допомога від БФ “Право на захист”

Фонд надає психологічну підтримку ветеранам, ветеранкам та членам їхніх родин.

Серед доступних форматів допомоги:

• індивідуальні консультації з психологом;
• групові консультації.

Доступні від 1 до 5 консультацій на одну людину, відповідно до потреби. Тривалість зустрічей — до 50 хвилин.

Допомога доступна у Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях.

Для отримання консультації потрібно попередньо записатися за покликанням.

Психологічна допомога від Українського ветеранського фонду

Український ветеранський фонд надає ветеранам та їхнім родинам кризову та юридичну підтримку.

Зокрема, доступні:

• юридичні консультації;
• групи підтримки.

Звернутися можна на безкоштовну гарячу лінію: 0 800 332 029

“Вільний вибір”: довгострокова психологічна підтримка

ГО “Психологічна підтримка та реабілітація “Вільний вибір” допомагає захисникам, захисницям та їхнім родинам. Робота відбувається у форматі довгострокової психологічної підтримки із застосуванням доказових методів психотерапії.

Частоту консультацій визначає фахівець. При цьому за потреби можна один раз змінити фахівця.

Звернутися можна за номером: +380 (63) 646 4991. Дзвінки приймають у будні з 09:00 до 19:00.

VETERANKA: підтримка військовослужбовиць і ветеранок

Рух VETERANKA або ГО “Жіночий ветеранський рух”, надає підтримку військовослужбовицям і ветеранкам під час служби та після повернення до цивільного життя.

Серед напрямів допомоги:

• психологічна підтримка;
• освітні можливості;
• кар’єрні консультації;
• професійний розвиток;
• реабілітація;
• можливості для якісного відпочинку.

Звернутися можна за телефоном: +380 (67) 576 7207.

“Ла Страда — Україна»: психологічна підтримка для чоловіків

ГО “Ла Страда — Україна” створила безпечний та конфіденційний простір для чоловіків, які переживають стрес, кризовий стан, емоційне вигорання або інші труднощі, пов’язані з життям в умовах війни.

Для психологічної підтримки чоловіків працює гаряча лінія: 2345. Звернутися можна щодня з 14:00 до 06:00. Телефонна консультація може тривати до 50 хвилин.

Звернутися можна з будь-якою ситуацією, яка викликає сильні переживання чи заважає справлятися з повсякденним життям. Допомога анонімна та конфіденційна — сервіс не зберігає ім’я, номер телефону та причину звернення.

При цьому гаряча лінія психологічної допомоги буде помічною не лише у кризовому стані. Можна зателефонувати, якщо хочеться виговоритися, розібратися у своїх думках або обговорити іншу проблему з фахівцем.

“Лісова поляна”: спеціалізована допомога ветеранам

Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” спеціалізується на роботі з наслідками травматичного досвіду війни.

Зокрема, тут працюють із:

• наслідками посткомоційного синдрому (контузії);
• досвідом полону;
• наслідками катувань.

Центр має клініку в Києві та філію в Одесі.

Для запису можна звернутися за телефоном: +380 (73) 450 6000.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат
• Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання
• Ветерани можуть отримати до 1 мільйона гривень на бізнес: хто має право на гранти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство економіки України розробляє механізм створення спеціального страхового фонду для підприємств, які зазнали руйнувань внаслідок російських атак. Для фінансування ініціативи розглядається підвищення податку на додану вартість з 20% до 21%.

Про це повідомив Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України.

Фінансування страхового фонду

Загальний капітал ініціативи має становити 2-3 мільярди доларів. Через відсутність вільних коштів у державному бюджеті додатковий відсоток від ПДВ направлятимуть безпосередньо у фонд. Це рішення дозволяє швидко зібрати мінімально необхідні гроші для підтримки економіки в умовах інтенсивних обстрілів.

Щонайменше половину коштів розраховують залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт демонструє серйозність намірів та збільшує шанси на отримання зовнішньої допомоги. Згодом до процесу зможуть долучитися приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Умови компенсації для підприємців

Цьогорічні збитки українських компаній оцінюються у 10 мільярдів доларів. Держава не зможе повністю компенсувати втрати кожному підприємству, проте система дасть гарантований стартовий капітал для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та контрактів:

Вартість страховки для підприємців складатиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту. Цей механізм має забезпечити бізнес гарантованим стартовим капіталом для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та чинних контрактів. Планується, що механізм виплат запрацює з 1 січня 2027 року за умови знаходження повного фінансування.

Джерела фінансування та залучення партнерів

Підвищення ПДВ розглядається як найбільш реалістичне рішення для швидкого збору грошей, оскільки вільних коштів у державному бюджеті немає. Водночас Україна не зможе наповнити фонд виключно власними силами. Щонайменше половину необхідної суми уряд розраховує залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт є ключовим аргументом для отримання серйозної зовнішньої допомоги. Взяття державою на себе частини ризиків також дозволить у майбутньому залучити до процесу відбудови приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Читайте також:

Пільги для дітей та студентів ВПО у 2026 році: яку допомогу можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!