У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

У липні 2026 року послуга автоматичної реєстрації фізичної особи-підприємця у сервісі “Дія” функціонує в оновленому форматі. Процедура обробки заяви відбувається повністю онлайн без залучення державного реєстратора. У більшості випадків створення ФОП триває кілька хвилин після підписання заяви.

Детальніше про те, як відкрити ФОП через “Дію” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як відкрити ФОП через “Дію”

Для оформлення статусу підприємця необхідний мінімальний перелік документів. Користувачу знадобляться паспорт громадянина України, податковий номер та кваліфікований електронний підпис або система “Дія.Підпис”, яку можна створити безплатно безпосередньо у додатку.

Процес відкриття ФОП складається з кількох послідовних етапів. Спочатку на порталі “Дія” необхідно зареєструватися або авторизуватися за допомогою системи BankID чи електронного підпису. Після цього у розділі “Послуги” на головній сторінці потрібно обрати меню “Створення бізнесу”, а потім натиснути на опцію “Автоматична реєстрація ФОП”. Сервіс супроводжує процес текстовими підказками щодо вибору системи оподаткування та кодів економічної діяльності.

На етапі заповнення онлайн-форми у заяві вказуються такі дані:

• підтвердження громадянства України та унікальний номер запису в реєстрі, який знаходиться поруч із ID-карткою або закордонним паспортом у застосунку;
• адреса реєстрації місця проживання;
• один або декілька видів економічної діяльності;
• інформація про ведення підприємницької діяльності на спрощеній системі у поточному році;
• тип системи оподаткування;
• місце здійснення діяльності;
• статус платника податку на додану вартість;
• актуальний номер телефону та електронна пошта.

Сформовану заяву за потреби можна завантажити та роздрукувати. Для підтвердження документа накладається кваліфікований електронний підпис. Заява опрацьовується автоматично, після чого сповіщення про результат надходить на вказану електронну пошту та в кабінет громадянина.

Виписка про реєстрацію формується після того, як податкова служба та органи статистики візьмуть підприємця на облік. Цей документ містить ключову інформацію про ФОП і зберігається в кабінеті громадянина.

Особливості функціонування сервісу

Реєстрація ФОП через портал є повністю безплатним. Процес заповнення заяви триває до десяти хвилин, а сама реєстрація займає до однієї хвилини.

Податкова служба отримує дані автоматично, тому окремо звертатися до органів для взяття на облік не потрібно. Сповіщення про це надходить в електронний кабінет платника. Також із 2025 року сервіс пропонує спрощений довідник КВЕДів для популярних видів діяльності, зокрема у сферах ІТ, торгівлі, креативу та фрилансу.

Перед початком реєстрації користувачам необхідно перевірити коректність даних у профілі застосунку “Дія” та ознайомитися з податковими зобов’язаннями для обраної системи оподаткування. У разі виникнення труднощів передбачена можливість звернення до служби підтримки сервісу.

Після успішної реєстрації підприємці отримують можливість змінити КВЕД, подавши відповідну заяву через застосунок без створення нового ФОП. У розділі “Мій бізнес” зберігаються всі податкові довідки, виписки та сповіщення. Крім того, доступні опції створення електронної печатки, замовлення бізнес-картки онлайн та оформлення картки національного кешбеку.

Читайте також:

Виплати до Дня Незалежності: кому потрібно самостійно подавати заяву до Пенсійного фонду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на липень 2026 року в штаті Сіверської міської військової адміністрації працювали двоє людей. А в Сіверській міській раді — 22 посадових осіб та двоє працівників. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Сіверської МВА та міськради у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Сіверська МВА: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Сіверська МВА повідомляє, що станом на липень 2026 року в складі МВА працюють двоє людей.

• Олексій Воробйов, начальник Сіверської МВА, за перше півріччя 2026 року отримав 863 842,27 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 294 488,94 гривень, а найменша у березні — 77 010,93 гривень.
• Ганна Кіхтєва, заступниця начальника Сіверської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 516 703,58 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 155 440,08 гривень. Всі інші місяці рівень зарплати був сталий і складав 72 252,70 гривень.

Сіверська міська рада: яку зарплату отримували у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит Сіверська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Сіверської міськради станом на липень 2026 році складала 22 посадових осіб і двоє працівників.

Найвищу зарплату за півріччя — 471 824,77 гривень — отримав перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Віталій Гатченко. Найнижчу зарплату — 25 516,95 гривень — отримав прибиральник службових приміщень, який працює на 0,25 ставки, його ім’я не вказується.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Сіверської міськради отримали такі зарплати:

• Андрій Черняєв, міський голова — 75 067,98 гривень. Щомісячна зарплата була сталою і складала 12 511,33 гривень;
• Тетяна Волошина, секретарка міської ради — 68 812,02 гривень. Щомісячна зарплата була сталою і складала 11 468,67 гривень;
• Наталія Прусаченко, керуюча справами виконкому — 340 519,26 гривень. Найвища оплата праці була у січні — 91 069,38 гривень, а найменша у лютому — 44 917,65 гривень;
• Віталій Гатченко, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 471 824,77 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 204 496,11 гривень, а найменша у березні — 36 939,24 гривень;
• Віктор Буслов, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 383 535,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 66 186,18 гривень, а найменша у травні — 59 165,20 гривень;
• Марина Хорсун, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 74 828,82 гривень. Працює з травня. Оплата праці у травні склала 35 382,29 гривень, у червні — 39 446,53 гривень;
• Інна Стешенко, староста Серебрянського округу — 171 375,69 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 31 496,03 гривень, а найменша у січні — 19 930,36 гривень;
• Людмила Іващенко, начальниця – головна бухгалтерка — 313 932,30 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 90 521,20 гривень, всі інші місяці рівень зарплати коливався від 43 до 45 тисяч гривень;
• Алла Бочерова, заступниця начальника – заступниця головного бухгалтера — 281 994,57 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 107 649,09 гривень, а найменша у січні — 23 273,56 гривень;
• Дмитро Романенко, головний спеціаліст з правового забезпечення — 293 997,35 гривень. Найвища оплата праці була у січні і лютому — по 52 700 гривень, а найменша у березні і травні — по 45 200 гривень;
• Оксана Юрченко, начальниця відділу надання адміністративних послуг — 165 589,69 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 29 156,16 гривень, а найменша у лютому, березні і травні — по 26 858,18 гривень;
• Вікторія Баран, начальниця відділу з питань економічного розвитку — 268 815,14 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 36 060,30 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у червні — 88 377,28 гривень, у квітні — 36 196,76 гривень;
• Рустам Агаєв, спеціаліст І категорії відділу з питань економічного розвитку — 83 368,02 гривень. Працює з квітня. Найвища оплата праці була у червні — 44 576,20 гривень, а найменша у квітні — 18 281,82 гривень;
• Вадим Фомішин, начальник відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної, обороннної роботи — 292 262,67 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 92 458,67 гривень, а найменша у червні — 22 737,60 гривень;
• Наталія Маркова, спеціалістка І категорії відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної, оборннної роботи — 157 895,02 гривень. Найвища оплата праці була у квітні — 33 265,26 гривень, а найменша у травні — 18 724,98 гривень;
• Олена Оводова, начальниця відділу житлово-комунального господарства — 245 344,50 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 48 859 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 39 297,10 гривень;
• Аліна Шерстюкова, головна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 165 439,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 32 689,78 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 26 550 гривень;
• Таіна Володіна, провідна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 186 200,01 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 26 200 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у березні — 49 140,23 гривень, у червні — 32 259,78 гривень;
• Юлія Кібець, провідна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства — 141 239,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 30 439,78 гривень, а найменша у січні і лютому — по 19 940 гривень;
• Юлія Даниленко, спеціалістка І категорії з діловодства, обліку та реєстрації кореспонденції — 188 312,45 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 57 906,70 гривень, а найменша у січні — 25 545,75 гривень;
• Наталія Токарева, головна спеціалістка з організації діловодства та архівного зберігання документів — 144 779,56 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 639,78 гривень, а найменша у січні, березні і травні — по 19 800 гривень;
• Наталія Вайцеховська, головна спеціалістка відділу з питань ветеранської політики — 278 467,48 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 46 282,50 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у березні — 46 915,20 гривень, у червні — 46 422,28 гривень;
• Світлана Різникова, спеціалістка І категорії відділу з питань ветеранської політики — 151 624,78 гривень. Більшість місяців зарплата була сталою — 24 490 гривень. Лише два місяці зарплата відрізнялася: у травні — 24 390 гривень, у червні — 29 274,78 гривень;
• водій службового автомобіля (ім’я працівника не зазначається) — 356 935,58 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 65 422,28 гривень, а найменша у лютому — 30 990,70 гривень;
• прибиральник службових приміщень (0,25 ставки, ім’я працівника не зазначається) — 25 516,95 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 4 281,95 гривень, решта місяців зарплата була сталою — 4 247 гривень.

Також МВА звітує про зарплати колишніх працівників, які працювали у міськраді. Це:

• Світлана Гатченко, яка працювала заступницею міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Вона працювала до червня. За п’ять місяців роботи отримала 347 716,44 гривень;
• Василь Хлистов, який працював головним спеціалістом з інформаційних технологій, аналізу та цифрової трансформації. Він працював до червня. За п’ять місяців роботи отримав 91 125,98 гривень;
• Анастасія Старостенко, яка працювала головною спеціалісткою з питань сім’ї та молоді. Вона працювала до травня. За чотири місяці роботи отримала 85 887,15 гривень.

За даними Сіверської МВА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!