У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Держава продовжує підтримувати українців, які прагнуть здобути нову професію або підвищити кваліфікацію. Внутрішньо переміщені особи (ВПО), звільнені з російського полону громадяни та низка інших категорій можуть отримати спеціальний ваучер. Це документ, який повністю або частково покриває вартість навчання у закладах освіти.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати ваучер на освіту

Згідно з державною програмою підтримки зайнятості, право на безкоштовне навчання мають громадяни, які не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні, вже мають професійно-технічну, фахову передвищу або вищу освіту та належать до однієї з таких категорій:

• внутрішньо переміщені особи працездатного віку, яким складно знайти роботу;
• звільнені з російського полону (особи, позбавлені свободи через збройну агресію проти України);
• люди віком від 45 років зі страховим стажем не менше 15 років (до досягнення пенсійного віку);
• особи з інвалідністю, які потребують працевлаштування;
• громадяни, які отримали поранення, контузію чи каліцтво внаслідок бойових дій під час воєнного стану (незалежно від наявності статусу інвалідності);
• звільнені зі служби в органах внутрішніх справ, ДСНС, БЕБ чи Державної кримінально-виконавчої служби;
• звільнені через скорочення штату або за станом здоров’я (за умови 10 років стажу та до досягнення пенсійного віку).

Максимальна сума у 2026 році розмір фінансування становить до 33 280 гривень. Якщо обраний курс чи програма коштує дорожче, різницю студент оплачує самостійно.

Популярні напрями та статистика 2026 року

Від початку дії ініціативи українцям видали вже близько 100 тисяч ваучерів. Лише на початку 2026 року програмою скористалися понад тисяча осіб, причому майже 75% з них обрали саме перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Що вивчають найчастіше:

• медицина та медсестринство (особливо популярно серед людей з інвалідністю);
• керування автотранспортом та робота з аграрною технікою (найчастіший вибір учасників бойових дій);

Жінки складають майже 75% усіх отримувачів ваучерів, а 87% учасників програми загалом — це люди старше 45 років та ВПО. Найбільш активно заявки подають жителі Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Полтавської, Тернопільської та Харківської областей.

Як знайти доступну професію та заклад освіти

Перелік спеціальностей регулярно оновлюється. Щоб дізнатися доступні варіанти у вашому регіоні, скористайтеся алгоритмом на сайті Державної служби зайнятості (ДСЗ):

• відкрийте сайт ДСЗ та оберіть вашу область;
• натисніть кнопку “Отримати ваучер”;
• перейдіть у розділ “Перелік закладів освіти”;
• натисніть на список закладів, щоб побачити повний перелік доступних професій та напрямів для навчання.

Як подати заявку на отримання ваучера

Ви можете оформити документ двома способами:

Для того, щоб подати заявку офлайн потрібно звернутися до найближчого центру зайнятості, де кар’єрний радник надасть повну консультацію та допоможе з оформленням.

Для того, щоб подати заявку онлайн потрібно:

• зайдіть на офіційний вебсайт Державної служби зайнятості;
• оберіть розділ “Ваучер на навчання” та натисніть “Подати заявку”;
• заповніть електронну форму: вкажіть персональні дані, контакти та бажану програму;
• дочекайтеся повідомлення. Заявка автоматично надійде до вашого центру зайнятості. Вже після кар’єрний радник зв’яжеться з вами електронною поштою або телефоном та надасть подальші інструкції.

Читайте також:

Як перевірити нарахування виплат по безробіттю у 2026 році: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній дворазовий абсолютний чемпіон світу в суперважкій вазі Олександр Усик повертається на професійний ринг. Український боксер проведе захист чемпіонських поясів проти нідерландського спортсмена Ріко Верхувена у єгипетському місті Гіза.

Детальніше про те, де та коли відбудеться поєдинок Усик-Верхувен — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Де та коли відбудеться поєдинок Усик-Верхувен

Боксерський вечір отримав офіційну назву “The Ring: Glory in Giza”. Поєдинок призначено на суботу, 23 травня. Організатори облаштують тимчасову арену для проведення бою просто неба поруч із легендарними єгипетськими пірамідами у місті Гіза. Точний час виходу спортсменів на ринг наразі не оголошено. Головна подія вечора боксу розпочнеться не раніше 23:45 за київським часом.

Олександр Усик, який має рекорд 24 перемоги та 15 нокаутів, захищатиме пояс Всесвітньої боксерської ради (WBC). Суперником українця стане зірка кікбоксингу з Нідерландів Ріко Верхувен, на рахунку якого одна перемога нокаутом у професійному боксі. Варто зазначити, що Ріко Верхувена називають “королем кікбоксингу”. Він одним з найвидатніших кікбоксерів усіх часів. За свою кар’єру в цьому виді спорту він провів 76 боїв, у яких здобув 66 перемог.

На кону також стоятимуть титули за версіями WBA та IBF. У разі поразки український боксер втратить ці чемпіонські пояси. За правилами організацій, Верхувен не зможе їх здобути навіть у разі перемоги, оскільки нідерландський спортсмен не входить до їхніх рейтингів.

Трансляція бою в Україні

Українські вболівальники зможуть переглянути прямий ефір поєдинку на декількох платформах:

• офіційним транслятором в Україні є “Київстар ТБ”, де показ вечора буде доступний у пакеті “Преміум HD” вартістю 200 гривень на місяць та в аналогічних тарифах із доступом до спортивного контенту;
• стримінгова платформа DAZN покаже бокс в усьому світі, а в Україні доступ до прямого ефіру з Єгипту обійдеться глядачам у 913 гривень.

Читайте також:

3 нові серіали 2026 року, які вже можна подивитися онлайн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!