У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Організація “Ліга Сильних” оголосила про старт прийому заявок на отримання фінансової підтримки. Внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю, які наразі проживають у трьох визначених громадах, мають змогу отримати пряму допомогу у вигляді грошових сертифікатів на суму до 10 000 гривень.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога для ВПО від “Ліга Сильних”

У межах нового проєкту організатори надаватимуть форму фінансової підтримки — грошові сертифікати. Максимальна сума одного такого сертифіката може становити 10 000 гривень. Отримані фінанси бенефіціари зможуть витратити на закриття будь-яких своїх важливих потреб.

Подати заявку на участь у програмі можуть мешканці трьох громад:

• Стрийської (Львівська область);
• Миргородської (Полтавська область);
• Тростянецької (Сумська область).

Видача перших сертифікатів розпочнеться не раніше кінця травня.

Хто має пріоритетне право на виплати

Програма орієнтована на людей та дітей з інвалідністю. Проте, зважаючи на обмежену кількість допомоги, організатори визначили додаткові критерії вразливості. Пріоритет під час відбору надаватиметься наступним категоріям:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• особи з інвалідністю І та ІІ груп;
• ветерани війни 2022-2026 років;
• родини, де є більше ніж одна особа з інвалідністю;
• багатодітні сім’ї;
• одинокі матері або батьки;
• особи з інвалідністю, які потребують стороннього догляду;
• громадяни, які втратили житло внаслідок воєнних дій;
• діти з інвалідністю, у яких один із батьків загинув або зник безвісти під час російсько-української війни;
• особи, які досягли 75-річного віку.

Наявність одразу кількох із перелічених статусів або критеріїв підвищує пріоритетність заявки.

Як зареєструватися та які терміни

Прийом електронних заявок відкрито з 6 квітня і триватиме до 20 квітня включно. Організатори зазначають, що за необхідності цей термін може бути продовжено.

Щоб подати заявку, необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму за покликанням.

Які документи знадобляться

На етапі заповнення онлайн-форми жодні документи прикріплювати не потрібно. Однак, якщо вашу кандидатуру буде відібрано для участі, необхідно буде надати:

• заяву на отримання благодійної допомоги;
• згоду на обробку персональних даних;
• документ, що підтверджує інвалідність;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• ідентифікаційний код;
• інші документи (за потреби, відповідно до заявлених критеріїв відбору).

Важливі нюанси та причини відмови

Організатори наголошують: заповнення анкети не гарантує отримання виплати. Якщо вас оберуть, координатор проєкту зателефонує вам особисто для збору необхідних документів.

Отримати відмову в наданні грошової благодійної допомоги можна з наступних причин:

• ви вже отримували таку допомогу в межах цього проєкту;
• ви не дали згоду на обробку персональних даних;
• у проєкті закінчилося фінансування або завершився термін його реалізації;
• кількість заявок перевищує доступну кількість допомоги (у такому разі отримувачів обирають суворо за додатковими критеріями);
• існують інші підстави, передбачені законодавством України або умовами проєкту.

Читайте також:

Від 10 800 до 12 300 гривень: як ВПО у шести областях можуть отримати нову грошову допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році Бахмутська громада ініціювала спільний проєкт з Софіївською громадою Дніпропетровщини. Він передбачає реконструкцію будівлі амбулаторії під житловий будинок. Ця будівля знаходиться в селищі Софіївка Криворізького району. Наразі триває робота щодо пошуку інвесторів для реалізації проєкту.

На якому етапі перебуває проєкт реконструкції будівлі амбулаторії під житло для бахмутян, повідомляє Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції.

У Софіївці облаштують житло для ВПО: на якій стадії проєкт у 2026 році

У 2025 році стартував спільний проєкт Бахмутської і Софіївської громад. Він передбачає, що в селищі Софіївка Дніпропетровської області реконструюють будівлю амбулаторії під житловий будинок на 28 однокімнатних квартир. У майбутньому отримати житло тут зможуть ВПО з Бахмутської громади та окремі категорії місцевих жителів Софіївської громади.

Відповідно до договіру про співробітництво між Бахмутською міською та Софіївською селищною громадами, замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної громади. Проєкт вже внесли до інтеграційної ІТ-системи управління публічними інвестиційними проєктами DREAM. Наразі триває пошук інвесторів.

Точних строків реалізації проєкту не озвучують. Поки їх неможливо встановити, оскільки ще не визначені джерела фінансування.

Нагадаємо, що у 2025 році Бахмутська громада перерахувала кошти міжбюджетного трансферту до бюджету Софіївської селищної громади Дніпропетровщини. Загалом було виділено 600 тисяч гривень. Ці кошти мають піти на облаштування житла. Згодом виконавчий комітет Софіївської селищної ради опублікував закупівлю на понад 1 мільйон гривень. За ці кошти мали розробити проєктну документацію для реконструкції будівлі амбулаторії.

Хто зможе жити у квартирах для ВПО в Софіївці

За інформацією Бахмутської МВА, наданою редакції, точний перелік категорій, які зможуть отримати житло, не визначений. Це буде залежати від вимог інвестора проєкту. Втім планується, що житло надаватимуть вразливим категоріям населення та військовим. А саме:

• людям з інвалідністю;
• людям віком старше 60 років;
• сімʼям, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• сімʼям військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Читайте також:

• Чи обрала Бахмутська МВА земельну ділянку для будівництва житла в Гостомелі
• “Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту
• Без громадського транспорту й роботи: чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!