У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Начальник Бахмутської міської військової адміністрації підписав розпорядження №242рр від 18 серпня 2026 року, згідно з яким окремим категоріям громадян громади буде надано одноразову матеріальну допомогу на загальну суму 3 922 940,00 гривень.

Хто отримає виплати, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто саме отримає матеріальну допомогу

Рішення про виділення коштів було ухвалено на основі протоколу комісії з розгляду звернень громадян від 12 серпня 2026 року №13. Відповідно до затверджених списків, фінансову підтримку розподілено за такими основними напрямками:

• Сім’ї з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах: на цю категорію виділено 532 000,00 гривні (розмір виплати на одну особу у списку становить 7 000,00 грн).
• Сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні родини: для них передбачено фінансування у загальному розмірі 75 000,00 гривні (по 15 000,00 грн на сім’ю).
• Окремі категорії громадян у складних життєвих обставинах (особи з інвалідністю, пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші): загальна сума виплат для цієї групи є найбільшою і становить 2 170 000,00 гривні (базовий розмір виплати — 7 000,00 грн на людину).
• Люди старшого віку, які перебувають у складних життєвих обставинах: виділено 338 500,00 гривні.
• Особи, які отримали поранення через вибухонебезпечні предмети, онкохворі, тяжкохворі та чорнобильці: на підтримку цієї категорії спрямують 157 000,00 гривні.
• Мобілізовані під час дії воєнного стану особи: для них затверджено фінансування на загальну суму 513 440,00 гривні.
• Особи, які здійснили поховання: виділено 30 000,00 гривні (по 10 000,00 грн на особу).

Окрім цього, допомогу отримають важкопоранені військовослужбовці, а також батьки (або особи, що їх замінюють) для оплати проїзду дітей пільгових категорій до закладів оздоровлення та відпочинку і назад. Гроші виділяють у межах асигнувань, які передбачені кошторисом Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради на 2026 рік. Фінансове управління Бахмутської міської ради має перерахувати необхідну суму (3 922 940,00 грн) на рахунок Управління соціального захисту населення, яке безпосередньо здійснюватиме виплати громадянам.

До теми:

Матеріальна допомога для бахмутян: до якого часу можна звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську тривають пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованого російськими військами торгівельного центру. Рятувальники дістали з-під завалів тіло ще однієї загиблої людини.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

У Краматорську рятувальники деблокували тіло другої загиблої внаслідок авіаудару

З-під завалів торгівельного центру рятувальники витягли тіло жінки 1957 року народження. Вона стала другою жертвою російського авіаудару по місту, який відбувся напередодні 20 серпня 2026 року.

Нагадаємо, що напередодні російська армія завдала серію ударів по містах Донецької області. Тоді голова Донецької ОДА Вадим Філашкін опублікував інформацію, що внаслідок атак поранення отримали щонайменше 10 людей.

Російські атаки відбувалися за таким сценарієм:

• обстріл Слов’янська — близько 08:20 російський безпілотник влучив у магазин, розташований у житловому мікрорайоні, що спричинило пожежу та поранення трьох цивільних осіб;
• атака на Краматорськ — починаючи з 10:50 російські війська здійснили дев’ять ударів по місту, використовуючи, за попередніми даними, авіабомби ФАБ-250 з універсальними модулями планування та корекції.

У Краматорську зафіксували влучання у підприємство, інфраструктурний об’єкт та магазин (торговельний центр). Після російських атак повідомлялося про сімох поранених. Відповідальні служби продовжують працювати на місцях ударів.

Евакуація з Донецької області

Російські війська регулярно завдають ударів по цивільній інфраструктурі, житлових мікрорайонах та магазинах Донеччини посеред дня. Для виїзду до більш безпечних регіонів жителі області можуть звертатися за контактними номерами телефонів:

• загальна евакуація населення — звернутися можна за телефонами 0 800 500 121 або +380 (73) 050 0121;
• евакуація маломобільних громадян — вивезення тяжкохворих людей та людей з інвалідністю здійснюється за номером 0 800 332 614.

Читайте також:

Росіяни атакували Слов’янськ і Краматорськ: щонайменше 10 людей поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!