У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Система недержавного пенсійного забезпечення функціонує в Україні з 2004 року. Вона дозволяє громадянам створювати додаткове джерело доходу на старість незалежно від державних виплат. Участь у таких програмах є добровільною і не звільняє від обов’язкового державного страхування та сплати єдиного соціального внеску.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Приватна пенсія в Україні: як оформити

В офіційному реєстрі України діють близько 56 недержавних пенсійних фондів. Законодавство поділяє їх на три види:

• відкриті (для будь-якої фізичної особи);
• корпоративні (для працівників конкретних компаній-роботодавців);
• професійні (об’єднують людей за родом діяльності чи членством у профспілках).

Процедура оформлення накопичень

Для відкриття пенсійного рахунку необхідно виконати кілька кроків:

• обрати відкритий фонд (наприклад, “ПриватФонд”, “Династія”, “ОТП Капітал”, “Покрова” тощо);
• визначити суму та періодичність внесків (відкладати можна також на користь членів родини, включно з неповнолітніми дітьми);
• укласти договір онлайн через банківські додатки за допомогою електронного підпису або офлайн у відділенні;
• перераховувати кошти через онлайн-банкінг, касу чи інші платіжні системи.

Переваги недержавного пенсійного забезпечення

Приватна пенсія не залежить від державного страхового стажу чи розміру прожиткового мінімуму. Вкладник має змогу самостійно обрати вік початку виплат, який може відрізнятися від загальновстановленого державного рівня максимум на 10 років в обидва боки.

Накопичені кошти є приватною власністю клієнта і в разі його смерті в повному обсязі переходять до спадкоємців. Фонди захищені юридично: їх заборонено ліквідовувати за загальною процедурою банкрутства або примусово ділити.

Виплати після досягнення визначеного віку можна отримувати довічно рівними частинами, розтермінувати на певний період або забрати всю суму одноразово. Фінансову прозорість діяльності фондів щонайменше раз на рік перевіряють незалежні аудитори, які публікують результати у відкритому доступі.

Ризики та недоліки системи

Рахунок у недержавному фонді неможливо повністю закрити для дострокового зняття коштів. Клієнт має право лише призупинити внесення платежів або перевести всю суму до іншого аналогічного фонду.

Усі фінансові операції здійснюються виключно в національній валюті, що унеможливлює диверсифікацію заощаджень через купівлю доларів чи євро.

Інвестиційний дохід від цінних паперів, акцій чи облігацій, у які фонди вкладають кошти, не гарантується. У разі несприятливих економічних умов або високих темпів інфляції ринкова вартість активів може знизитися, через що клієнт ризикує отримати меншу суму, ніж вніс за весь час накопичення.

Читайте також:

Оформлення догляду за людиною старшого віку: правила, документи та розрахунок компенсації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 12 червня 2026 року в Україні діють оновлені правила видачі електронних рецептів та формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Міністерство охорони здоров’я змінило процедуру, щоб позбавити людей необхідності відвідувати кілька кабінетів виключно заради отримання документів.

Про це повідомили представники МОЗ.

Оформлення лікарняних та електронних рецептів спростили

Перелік медиків, які мають право виписувати електронні рецепти за програмою “Доступні ліки”, розширили. До списку додали лікарів зі спеціальностей “Алергологія” та “Дитяча алергологія”. Безпосередньо під час прийому ці фахівці зможуть видавати рецепти на препарати для лікування наступних станів:

• хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів;
• метаболічні хвороби;
• аутоімунні захворювання;
• запальні хвороби.

Після консультації у вузького спеціаліста пацієнтам більше не доведеться йти до свого сімейного лікаря лише для того, щоб оформити рецептурний бланк.

Лікарняні листи у приймальних відділеннях

Лікарі відділень екстреної та невідкладної медичної допомоги тепер можуть самостійно формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність в електронній системі. Документ видаватимуть одразу під час надання допомоги тим пацієнтам, які звернулися до закладу через:

• травму;
• гостре захворювання;
• інший стан, що тимчасово обмежує працездатність.

Завдяки цьому нововведенню людям не доведеться додатково записуватися до інших фахівців для відкриття лікарняного.

Зміни для онкологічних пацієнтів

Перелік медичних спеціальностей, представники яких можуть відкривати лікарняні для пацієнтів з онкологічними захворюваннями, також оновили. До списку додали кваліфікацію “Ядерна медицина”, а колишню назву “Радіаційна терапія” замінили на актуальну — “Радіаційна онкологія”. Пацієнти зможуть отримувати медичні висновки безпосередньо у того спеціаліста, який проводить лікування та здійснює супровід.

Загальний принцип оформлення медичних документів

Медичні висновки, направлення та електронні рецепти зобов’язаний оформлювати саме той медичний працівник, який безпосередньо надає допомогу та встановлює показання для лікування. Практика направлення пацієнта до сімейного лікаря заради отримання паперів після огляду вузьким спеціалістом є недоцільною та порушує вимоги законодавства.

Читайте також:

Оформлення догляду за людиною старшого віку: правила, документи та розрахунок компенсації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!