У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

У 2027 році в Україні планують запустити загальнодержавний реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб. Система міститиме актуальну інформацію про наявний житловий фонд та буде інтегрована з базою даних ВПО. Очікується, що це допоможе державі та громадам визначати, де переселенці найбільше потребують житла та які об’єкти можна використовувати для їхнього розміщення.

Про це повідомили в Мінрегіон.

Як працюватиме реєстр житла для ВПО

Майбутній реєстр має стати загальнодержавною інформаційно-аналітичною системою. У ньому зберігатимуть інформацію про житлові об’єкти та їх використання. Систему планують наповнити актуальними даними про житловий фонд та інтегрувати з базою даних внутрішньо переміщених осіб. Це має дати можливість зіставляти потреби ВПО з житлом, яке фактично є в громадах.

За словами Віталія Безгіна, наявність релевантних даних необхідна для ефективного використання обмежених ресурсів.

“Питання житла для внутрішньо переміщених людей напряму повʼязане з питанням реєстру інвентаризації житлових фондів під потреби ВПО. Ми хочемо цей етап завершити, адже без релевантних даних ми розпорошуємо дефіцитні ресурси. Тож у 2027 році плануємо запустити реєстр житла для ВПО, вже наповненого даними і інтегрованого з базою даних ВПО”, — зазначив Віталій Безгін.

Чи вирішуватиме держава, кому надавати житло

Створення загальнодержавного реєстру не передбачає централізації управління житлом. Громади й надалі управлятимуть своїм житловим фондом та ухвалюватимуть рішення щодо надання житла. Реєстр натомість має стати цифровим інструментом, який дозволить громадам і державі бачити актуальну ситуацію з житловими ресурсами та потребами переселенців.

Наявність верифікованих даних має допомогти точніше визначати потребу в соціальному житлі та оцінювати наявні житлові об’єкти. Зокрема, на основі цих даних можна буде планувати відновлення, переобладнання або будівництво житла. Інформація також має допомогти державі та громадам у переговорах із міжнародними партнерами щодо залучення фінансування для житлових проєктів.

Запустити загальнодержавний реєстр житла для ВПО планують у 2027 році. Передбачається, що на момент запуску система вже буде наповнена даними та інтегрована з базою даних внутрішньо переміщених осіб.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році ЮНІСЕФ реалізує в Україні чотири види грошової допомоги для сімей із дітьми, які постраждали від війни. Залежно від обставин можна отримати 4 100 гривень на людину, 12 300 гривень на кожного члена домогосподарства, одноразову допомогу 16 700 гривень або зимову виплату 19 400 гривень на домогосподарство.

Хто може претендувати на виплати від ЮНІСЕФ та куди потрібно звертатися — розповідає Бахмут IN.UA.

Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто та скільки може отримати

ЮНІСЕФ продовжує надавати гуманітарну грошову допомогу вразливим сім’ям із дітьми, які постраждали внаслідок війни в Україні. У 2026 році організація реалізує чотири види такої підтримки. Це багатоцільова допомога після атак та обов’язкової евакуації, екстрена допомога у сфері захисту дітей, виплати у разі порушення роботи базових послуг та зимова допомога.

Важливо, що єдиного способу реєстрації на всі чотири програми немає. Залежно від виду підтримки сім’ї можуть визначати ЮНІСЕФ та його партнери, соціальні працівники або державні та місцеві органи соціального захисту.

12 300 гривень після атак або обов’язкової евакуації

Перший вид підтримки — багатоцільова грошова допомога сім’ям, які постраждали через надзвичайні ситуації, пов’язані з війною. Зокрема, йдеться про наслідки ракетних атак та обов’язкову евакуацію із прифронтових територій.

Сім’ї можуть визначати у співпраці з місцевими органами влади. Після цього ЮНІСЕФ та партнерські організації перевіряють, чи відповідає конкретна родина встановленим критеріям.

Якщо родина відповідає умовам програми, допомога становить 12 300 гривень на кожного члена домогосподарства, який відповідає критеріям. Ця сума має допомогти покрити основні потреби приблизно протягом трьох місяців. Водночас сам факт евакуації або того, що родина постраждала від атаки, не гарантує отримання грошей. ЮНІСЕФ наголошує, що фінансування програми обмежене, допомогу можуть паралельно надавати інші гуманітарні організації, а сім’я повинна відповідати встановленим критеріям.

16 700 гривень сім’ям із дітьми, які безпосередньо постраждали від атак

Окремий вид підтримки передбачений для сімей із дітьми, які безпосередньо постраждали внаслідок атак із застосуванням вибухової зброї. Допомогу можуть надати, якщо внаслідок такої атаки щонайменше один член домогосподарства був поранений або загинув.

Родини, які відповідають критеріям, отримують одноразову виплату в розмірі 16 700 гривень. Ця фінансова підтримка є частиною ширшої допомоги у сфері захисту дітей. Тому разом із нею родина може отримувати, зокрема, психологічну та психосоціальну підтримку.

Самостійно подавати заявку через загальну онлайн-форму не потрібно. Потенційних отримувачів зазвичай визначають фахівці із захисту дітей або соціальні працівники, які супроводжують відповідний випадок. Якщо сім’я потенційно відповідає умовам, із нею має зв’язатися фахівець для оцінки потреб та права на допомогу.

4 100 гривень через перебої зі світлом, теплом або водою

Ще один напрям допомоги стосується ситуацій, коли російські атаки на критичну інфраструктуру спричиняють тривалі перебої з базовими послугами.

Йдеться, зокрема, про відсутність:

• електропостачання;
• опалення;
• водопостачання.

У межах поточної програми виплата становить 4 100 гривень на кожну особу, яка відповідає встановленим критеріям. Допомога орієнтована насамперед на вразливі сім’ї, які особливо потерпають від тривалих перебоїв із базовими послугами.

Залежно від населеного пункту та умов конкретної програми підтримка зазвичай надається через місцеві органи соціального захисту. Відкритої онлайн-реєстрації на цю виплату ЮНІСЕФ не проводить. Населені пункти, в яких запускають відповідну підтримку, визначають залежно від масштабів кризової ситуації. Інформацію про це мають повідомляти місцеві органи влади.

19 400 гривень на зиму: хто може отримати

Найбільша з чотирьох сум передбачена в межах зимової грошової допомоги. У сезоні 2026–2027 років родини, які відповідають встановленим критеріям, можуть отримати 19 400 гривень на одне домогосподарство.

Гроші мають допомогти покрити додаткові зимові витрати, зокрема на опалення, паливо, комунальні послуги та теплий одяг. Ця програма має окремий механізм. Її фінансує ЮНІСЕФ, однак реєстрацію, визначення отримувачів та виплати забезпечує держава через Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України та Пенсійний фонд України.

Для отримання допомоги родина повинна одночасно відповідати двом основним умовам. Перша — проживати у громаді, розташованій у межах 0–20 кілометрів від лінії фронту, в одній із восьми областей:

• Донецькій;
• Дніпропетровській;
• Запорізькій;
• Сумській;
• Харківській;
• Херсонській;
• Миколаївській;
• Чернігівській.

Друга умова — родина повинна належати щонайменше до однієї з 11 визначених категорій вразливості. Серед них ЮНІСЕФ називає, зокрема, сім’ї, які отримують допомогу у зв’язку з інвалідністю дітей або інших членів родини, багатодітні та неповні сім’ї, сім’ї з дітьми в альтернативних формах догляду, ВПО, які отримують державну підтримку, а також домогосподарства, яким призначені житлові субсидії чи пільги на оплату комунальних послуг.

Як подати заявку на 19 400 гривень

На відміну від деяких інших програм ЮНІСЕФ, для отримання зимової допомоги недостатньо лише відповідати критеріям — потрібно подати заявку.

Звернутися можна через:

• відділення Пенсійного фонду України;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відповідний орган місцевої влади.

При цьому безпосередньо ЮНІСЕФ заявки на зимову виплату не приймає та не визначає, кому призначати кошти.

Тому питання щодо документів, реєстрації, відповідності критеріям або статусу вже призначеної виплати потрібно адресувати Пенсійному фонду чи місцевим органам влади.

Також ЮНІСЕФ рекомендує стежити за офіційними повідомленнями державних та місцевих органів щодо строків реєстрації й процедури подання заяв.

Чи надаватиме ЮНІСЕФ дрова та інше тверде паливо у 2026 році

У 2026 році підхід до зимової допомоги змінився. ЮНІСЕФ повідомляє, що більше не надає зимову допомогу в натуральній формі, зокрема тверде паливо. Натомість підтримка надається грошима, щоб родини могли самостійно спрямувати кошти на необхідні зимові потреби. Зимова програма ЮНІСЕФ на сезон 2026–2027 років загалом значно ширша за грошові виплати. Організація планує охопити різними видами зимової підтримки близько 3 мільйонів людей, серед яких 540 тисяч дітей.

Окрім грошової допомоги, програма передбачає ремонт систем централізованого опалення, підтримку шкіл та посилення енергетичної стійкості медичних закладів.

До теми:

Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: чи можна зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!