У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть стикатися з безпідставними відмовами у бронюванні коштів за житловими сертифікатами “єВідновлення”. Причиною стають застарілі дані в державних реєстрах, через які система помилково вважає, що у заявника є інше житло.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту ВПО.

Чому виникає помилка

За словами Павла Фролова, ключовою умовою для отримання пріоритетного права на компенсацію за знищене майно є відсутність у заявника іншого житла. Цей факт перевіряється автоматично через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Проблема криється в історії функціонування українських реєстрів. До запуску сучасного ДРРП у 2013 році, в Україні протягом 2002–2012 років діяв Реєстр прав власності на нерухоме майно (РПВН). Наразі він є архівною складовою сучасної системи.

Через технічні проблеми із синхронізацією баз даних виникає дублювання записів. Система бачить інформацію в старому архівному реєстрі про нерухомість, яку людина вже давно продала, і сприймає це як наявність житла. Через таке “фантомне” майно ВПО отримують відмову у бронюванні коштів.

Хто перебуває у зоні ризику

Зіткнутися з подібною проблемою можуть не всі заявники. У зоні ризику перебувають переселенці, які підпадають під такі критерії:

• набули право власності на житло в період з 2002 по 2012 роки;
• згодом відчужували (продали, подарували) це майно в період з 2013 по 2018 роки.

Саме в таких випадках інформація про продаж могла не оновитися в архівній частині реєстру.

Як перевірити дані та виправити помилку

Павло Фролов радить заявникам завчасно перевірити відсутність помилок у реєстрах, щоб уникнути проблем із використанням сертифіката.

Зробити це можна кількома способами:

• через портал “Дія” та замовлення інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ця послуга є платною);
• офлайн в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до нотаріуса.

Якщо перевірка виявить непогашений запис про власність у архівному реєстрі (РПВН), його необхідно анулювати. Зробити це можна у нотаріуса або в ЦНАПі. Після оновлення даних можливість використання житлового сертифіката буде розблокована.

Читайте також:

В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

3D-пазли Cartonic — це стильний арт-об’єкт, який ви створюєте власноруч. Український бренд пропонує унікальні скульптурні 3D-пазли з картону, що поєднують медитативний процес складання, креатив та сучасний декор. Це ідеальний варіант для подарунка, хобі або цифрового детоксу.

У матеріалі розповідаємо, що таке Cartonic, як створюються 3D-пазли, чому вони стали популярними в Україні та як купити 3D-пазли або як їх називають в команді картоніки.

Історія та асортимент: від Снуп Дога до “Російського корабля”

Ідея поєднати скульптуру та пазл в єдиному проєкті з’явилася у 2022 році. Команда бренду прагнула створити продукт, який дозволить власноруч прикрашати домівки надихаючими речами. Цікаво, що персонажів для нових наборів обирають демократично — голосуванням серед колег. Так, наприклад, в асортименті з’явився репер Снуп Дог, який став фаворитом дизайнерки бренду.

Загалом, Cartonic — це скульптурний 3D-пазл з картону українського виробництва. В асортименті є пазли відомих людей, політиків, тварин, цікавих об’єктів архітектури та автомобілів. Також доступна окрема настінна колекція.

Особливої уваги заслуговує лінійка UA Brave, присвячена українській сміливості та ідентичності, що сформувалася за часи війни. Серед популярних моделей:

• пазл “Батьківщина-Мати” (вартість — 899 гривень);
• інсталяція “Русскій воєнний корабль ВСЬО” (акційна ціна — 540 гривень зі знижкою 40%).

Концепція “подвійного подарунка” та цифровий детокс

Cartonic — це спосіб провести час якісно. Складання пазла займає близько 60 хвилин. Це година сортування та збирання скульптури шар за шаром, яка працює як антистрес. Це можливість побути в тиші наодинці з собою або провести час із дитиною, партнером чи другом, відклавши телефони.

Бренд пропонує концепцію “подвійного подарунка”. Ви можете презентувати набір двома способами:

• подарувати творчий набір, щоб людина сама відчула радість від процесу складання;
• власноруч зібрати та кастомізувати знакову фігуру, яку обожнює ваш друг, перетворивши її на унікальний та персоналізований арт-об’єкт.

Картоніки розраховані на широку аудиторію та підходять дітям від 6 років, розвиваючи дрібну моторику та уважність.

Екологічність та простота: як це працює

В основі філософії Cartonic — використання еко матеріалів. У наборі ви знайдете картонні слайси та дерев’яні основи. Головна перевага цих пазлів — простота реалізації, адже вам не знадобляться додаткові інструменти: ні клею, ні скотчу, ні цвяхів, ні ножиць. Все необхідне вже є в наборі.

Багато хто, відкриваючи набір вперше, задається питанням: що робити з купою картонних листів та дерев’яними паличками? Процес створення насправді простий та логічний.

Як зібрати свій перший Cartonic

Для того, щоб перетворити картон на скульптуру, потрібно дотримуватися наступного алгоритму:

• читаємо інструкцію, де вказана чітка покрокова послідовність дій;
• видавлюємо елементи для пазла з кожної основи (усі деталі пронумеровані для зручності);
• сортуємо їх за номерами (важливо звертати увагу на маленькі елементи на слайсах, щоб не загубити їх);
• беремо основи (дерев’яні палички) і починаємо нанизувати деталі, збираючи пазл;
• зафіксовуємо готову скульптуру заглушками.

Готовий виріб виглядає як стильний крафтовий арт-об’єкт, що пасує до будь-якого інтер’єру. Проте виробник заохочує експериментувати. Скульптуру можна кастомізувати за допомогою спеціальних аерозольних фарб, широкий каталог яких можна знайти на сайті Cartonic.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!