У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Марат Хуснуллін — російський посадовець, призначений відповідальним за так зване відновлення окупованих територій України — дав інтерв’ю російським пропагандистам. Він розповів про здобутки і плани відбудови на ТОТ. У планах росіян: відбудова житла для подальшого продажу в іпотеку громадянам рф, будівництво дороги, яка сполучатиме рф і ТОТ, та відновлення промисловості.

Ключові тези Марата Хуснулліна в контексті відбудови на ТОТ публікує Бахмут IN.UA.

Рф звітує про повну відбудову Маріуполя

В інтерв’ю пропагандистам віце-прем’єр рф Марат Хуснуллін розповів про відбудову Маріуполя. Він заявив, що в місті відбудували “весь житловий фонд, який потребував відновлення”. Зараз у Маріуполі, нібито, залишилось відбудувати тільки 30 будинків, які спочатку мали йти під знесення.

“Ніхто у світі за два роки до життєздатності місто на пів мільйони мешканців не повернув. У світі прикладів немає. Все, що на той момент потребувало відновлення ми відновили. У нас залишилось 30 будинків, які ми цього року “доб’ємо”. І то це ті будинки, які спочатку стояли під знесення, а потім ми все ж таки порахували, що пів будинку ціле, то давайте спробуємо його відновити. Тільки такі будинки залишились”, — заявив Марат Хуснуллін.

Тему відбудови Маріуполя рф використовує як приклад власної перемоги. Разом з цим російська влада замовчує про кількість жертв і не бере відповідальність за руйнування міста.

При цьому Хуснуллін зазначив, що в Маріуполі є проблеми. Пов’язані вони з системою ЖКГ. Але ці проблеми він перекладає на відповідальність України. Нібито, українські комунальники роками не ремонтували мережі. Цю тезу активно просувають окупанти для виправдання власної бездіяльності. Зокрема, саме старі мережі, які, нібито, не бачили ремонту, окупаційна адміністрація вважає однією з причин водної кризи на Донеччині.

“Складна проблема з комунальними мережами. Тому що труби там 50-60 років не ремонтувалися з радянських часів”, — сказав віце-прем’єр рф.

Рф заявила про відбудову Попасної

У своїй риториці Хуснуллін зачепив і Луганську область. Тут він не хвалився здобутками і не говорив точних цифр. Сказав, що в Сіверськодонецьку відновлені комунальні послуги для 20 тисяч мешканців. Про відбудову самого міста він не зазначав.

Зробив російський посадовець і заяви щодо Попасної. Нагадаємо, що це місто окуповане майже 4 роки — з 8 травня 2022 року. Внаслідок боїв місто було повністю зруйноване, там не лишилось вцілілих будівель.

За роки окупації рф так і не почала відбудову Попасної.

“У нас зараз питання: “Що робити з Попасною?”. Попасна сильно постраждала. Там багато ІЖС (ред. російська абревіатура “індивідуальне житлове будівництво”), частина людей повертаються і говорять: “Допоможіть хоча б елементарно відновити житло, ми готові”. Але це питання стоїть на повістці, чотири роки тому це питання взагалі не стояло”, — зауважив Марат Хуснуллін.

Нагдаємо, що у 2023 році Марат Хуснуллін робив подібні заяви і щодо Бахмута. Він особисто приїжджав у місто і робив гучні заяви щодо його відновлення. Зазначав, що Бахмут хоч і має серйозні пошкодження, його можна поступово відновити, і в рф, нібито, є подібний досвід. За понад 2 роки окупації ці обіцянки російський посадовець так і не виконав.

Росія будує дорогу навколо Азовського моря: де вона проходитиме

За ініціативи Марата Хуснулліна окупанти почали будівництво так званого Азовського автомобільного кільця. Це буде дорога, яка сполучає окуповані Донецьку, Запорізьку області і Крим з територією рф. Вона простягатиметься навколо Азовського моря. Її протяжність складатиме близько 1 400 кілометрів. Роботи вже почалися.

Також Хуснуллін заявив про плани відновлення доріг в так званих “опорних” населених пунктах. Однак їх перелік він не називає.

Житло на ТОТ видають в іпотеку росіянам

Саме поповнення житлового фонду рф, нібито, вважає однією з пріоритетних цілей на окупованих територіях. В цьому, зокрема, є політична мета. Будинки і квартири на ТОТ видають росіянам під вигідну іпотеку, що дозволяє заселяти території України етнічними росіянами. Марат Хуснуллін наводить статистику, що більша частина покупців житла на ТОТ є громадянами рф, в тому числі військові та працівники спецслужб.

“Те, що ми стали будувати житло приблизно розклад такий: 30% купують місцеві жителі, 30% — ті, хто працюють, у тому числі й військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, і ще 30% — ті, хто приїхали з інших регіонів. Найголовніше — це 2% іпотека на Далекому Сході і нових територіях. Це наші стратегічні точки у просторовому розвитку. Ми повинні туди приваблювати людей, і це політичне рішення, а не лише економічне”, — заявив Марат Хуснуллін.

Нагадаємо, що у списку дії іпотечної програми зазначені всі міста Донецької області. Примітно, що тут є й повністю зруйновані міста, такі як Бахмут, Соледар, Авдіївка, де не проводиться так зване “відновлення”. А також міста, які перебувають під контролем України.

Читайте також:

• Пушилін анонсував запуск аеропортів у Донецьку та Маріуполі: що відомо
• Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка
• “Хотів знайти вцілілий будинок”: пушилін поскаржився на Вугледар

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Сумах стартувала реєстрація на отримання сертифікатів на продукти для внутрішньо переміщених осіб. Подати заявку можуть переселенці, які відповідають визначеним критеріям.

Про це повідомляє благодійний магазин “Посмішка”, ініціатор видачі.

Хто може отримати допомогу у Сумах

У Сумах відкрили реєстрацію на отримання сертифікатів на продукти для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Подати заявку можуть переселенці, які були зареєстровані як ВПО або оновлювали довідку у період з листопада 2025 року по березень 2026 року.

Організатори зазначають, що визначений період є обмеженим. Це пов’язано з умовами донорської програми, в межах якої надається допомога. Програма розрахована на ВПО, які мають актуальну довідку, отриману або оновлену у визначений період.

Який період враховується для ВПО

Йдеться про переселенців, які зареєструвалися або змінювали довідку з листопада 2025 року по березень 2026 року.

Подати заявку можна за посиланням: https://forms.gle/7z9aDuWqUPa5CreY7

До теми:

Жителі Краматорська можуть отримати 1200 грн допомоги: старт реєстрації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!