У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

23 квітня 2026 року начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко підписав розпорядження №117, який офіційно затверджує трансформацію мережі закладів загальної середньої освіти громади.

Редакція Бахмут IN.UA провела детальний аналіз розпорядження.

Реформа шкіл Бахмута: головні зміни

23 квітня 2026 року набуло чинності розпорядження №117, який офіційно затверджує План трансформацію мережі закладів загальної середньої освіти громади.

Серед головних змін — перекваліфікація Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 імені Дмитра Чернявського в ліцей. Тепер заклад називатиметься “Бахмутський ліцей імені Дмитра Чернявського”.

Приведення установчих документів у відповідність до норм законодавства триватиме до червня 2026 року.

Відбір педагогічних працівників та конкурс на посаду керівника новоутвореного академічного ліцею відбудуться до 31 липня 2027 року за умови завершення дії воєнного стану. Крім того, для вчителів організують постійне підвищення кваліфікації та ознайомлення з нормативною базою щодо впровадження Державного стандарту профільної середньої освіти.

Зміни у наборі до 10-х класів

План трансформації також передбачає оновлення правил формування старших класів. У період з травня 2026 року по серпень 2027 року відбудеться припинення набору здобувачів освіти до 10-х класів у тих закладах загальної середньої освіти, які у 2027 році набудуть статусу гімназії.

Перелік шкіл, які отримають статус гімназій

До 1 вересня 2027 року низка закладів освіти змінить свій статус на гімназії. Документ залишає для них можливість мати структурний підрозділ “початкова школа”. До цього переліку ввійшли:

• “Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 з профільним навчанням”;
• “Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10”;
• Бахмутський навчально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 – багатопрофільний ліцей”;
• “Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12”;
• “Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів”.

Організаційне виконання розпорядження та плану покладено на Управління освіти Бахмутської міської ради.

Що зміниться для учнів

Для здобувачів базової та профільної середньої освіти розроблять нові освітні програми. Учні профільної школи будуть повністю забезпечені паперовими або електронними версіями підручників згідно з графіками Міністерства освіти і науки України. Процес розробки стратегій розвитку закладів та побудови нової системи методичної роботи триватиме до серпня 2027 року.

Читайте також:

“Діти хвилюються всюди — і в Україні, і за кордоном”: як у бахмутських школах допомагають боротися зі стресом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні працюють спеціалізовані санаторії, які пропонують кваліфіковане курортне лікування та комфортні умови для проживання. Тож коли постає питання: “Де відпочити в Україні цього року?”або “Куди поїхати відпочити родиною?” — відпочинок в санаторії стає пріоритетом.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала детальний огляд санаторіїв в Україні, зокрема санаторію “Поляна” на Закарпатті та комплексу “Брусниця” в Чернівецькій області.

Санаторій “Поляна” у Закарпатській області

Санаторій “Поляна” це — медичний заклад спеціалізується на лікуванні захворювань органів травлення, ендокринної системи та порушень обміну речовин.

Гостям пропонуються номери різних категорій від економкласу до люксів, а також одномісні та сімейні варіанти розміщення. Кожен номер обладнаний необхідним інвентарем, телевізором, меблями, індивідуальним санвузлом, балконом та доступом до мережі Wi-Fi. Для пацієнтів передбачено збалансоване дієтичне харчування. Заклад розташований у тихій екологічно чистій місцевості.

Основа лікування та процедури

Базовим елементом лікування є природна мінеральна вода з власного джерела “Поляна Купіль”. За своїм хімічним складом ця вода є аналогом мінеральних вод “Боржомі” та “Поляна Квасова”. Вода застосовується для питного лікування та комплексу оздоровчих процедур. Всі медичні призначення робляться виключно з урахуванням рекомендацій лікаря.

Доступний перелік процедур:

• мінеральні, хвойні та бішофітні ванни;
• фізіотерапія, зокрема електрофорез та дарсонваль;
• інгаляції та зрошення кишківника;
• масажі;
• лікування озокеритом;
• вживання кисневих пінок;
• здача лабораторних аналізів.

Контактна інформація санаторію “Поляна”:

• адреса: Закарпатська область, село Поляна, вулиця Духновича, 104;
• телефони для бронювання: +380 (50) 432 1276, +380 (50) 432 1284, +380 (67) 312 5388;
• Facebook: https://www.facebook.com/sanpoliana/;
• Instagram: https://www.instagram.com/sanatoriy_polian;
• офіційний сайт: https://sanpolyana.com.

Санаторно-оздоровчий комплекс “Брусниця”

Бальнеологічний санаторій “Брусниця”, розташований у Чернівецькій області,функціонує з 1967 року. За час роботи медичного закладу тут пройшли оздоровлення понад 100 тисяч пацієнтів, при цьому лікувального ефекту вдалося досягти у 94,8% випадків. Комплекс може одночасно прийняти на лікування 200 осіб. Уся інфраструктура зосереджена в одному корпусі, де розміщені готель зі зручностями, їдальня, лікувальний корпус, басейн та блок гідропроцедур.

Заклад спеціалізується на лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, нервової та серцево-судинної систем. Також здійснюється лікування жіночої статевої сфери, зокрема запальних процесів та безпліддя. 

Санаторно-курортне лікування базується на використанні природних методів. Характерною особливістю комплексу є наявність власного родовища мінеральних вод, які за складом є аналогами вод “Мацеста” та “Єсентуки-4”. Крім того, у процедурах використовується озокерит, який добувають у шахтах Борислава.

У “Брусниці” також використовуються сучасні методи лікування, а саме:

• фізіотерапія — для лікування та профілактики захворювань шкіри, нервової, травної, опорно-рухової та репродуктивної систем;
• інверсійна терапія — виконання статичних вправ у перевернутому положенні, що зміщує центр тяжіння та витягує хребет без значних зусиль (це дозволяє зняти біль у шиї, спині та попереково-крижовому відділі, позбутися втоми, швидше відновитися після пологів, а також покращити мікроциркуляцію лімфатичної та кровоносної систем);
• сірководневі ванни, які допомагають в очищені шкіри від мікроорганізмів, солей та продуктів метаболізм, а також має протизапальну дію, прискорює загоєння тканин та покращує стан нервової системи.

Крім того, комплекс надає широкий спектр різних водних процедур, де пацієнти можуть перлинні, вихрові, гальванічні та гідромасажні ванни, пройти підводне витягування хребта, а також прийняти душ Шарко та циркулярний душ.

Контактна інформація комплексу “Брусниця”:

• адреса: Чернівецька область, Вижницький район, село Кальнівці;
• телефони для бронювання: +380 (66) 974 0378, +380 (50) 540 7355, +380 (50) 818 1223;
• Facebook: https://www.facebook.com/brusnytcia.sanatorii;
• Instagram: https://www.instagram.com/sanatoriibrusnitsia?igsh=YWFjMm54ZHY0ODg2;
• офіційний сайт: https://www.brusnytcia.com/.

Санаторій “Шахтар”

Санаторій “Шахтар” розташований у південній частині Трускавця на озелененій території з видом на гори. У період з 2012 по 2014 рік заклад пройшов етап реконструкції.

Гостям надаються одно-, дво- та тримісні номери. Оснащення апартаментів включає ортопедичні матраци, меблі для зберігання речей, а також індивідуальні санвузли з душовими кабінами та цілодобовою подачею гарячої і холодної води.

Харчування організовано за системою “шведської лінії” тричі на день. Передбачена дієтотерапія з індивідуальним підбором меню залежно від ваги та рівня метаболізму пацієнта. У меню представлені страви української та молдавської кухні з м’яса, риби, овочів та фруктів. На території функціонує бар.

Комплекс оснащений апаратом комп’ютерної томографії та має три діючі лабораторії. Основні профілі діагностики та лікування:

• пульмонологія;
• ендокринологія;
• кардіологія;
• гастроентерологія;
• неврологія;
• гінекологія та урологія;
• проблеми опорно-рухового апарату.

Пацієнти мають змогу відвідати консультації профільних фахівців: отоларинголога, офтальмолога, хірурга, дерматолога та психотерапевта.

Для фізичної активності та дозвілля доступні басейн, тренажерний зал, настільний теніс і більярд. Також на території працюють салон косметичних послуг і бібліотека. Для дітей облаштовано окрему кімнату для ігор і перегляду мультфільмів. Надаються послуги з організації екскурсій.

Апарт-готель “Лісова Пісня”

Курортний апарт-готель “Лісова Пісня” відкритий у 2012 році та розташований за адресою: вулиця Сагайдачного, 14-А. Заклад приймає на комплексне лікування дорослих та дітей.

Територія закладу включає паркову зону, спортивний і дитячий майданчики. Всередині функціонує дитяча кімната з вихователем. Також адміністрація надає можливість замовлення послуг няні.

Готель має власний медичний центр “Аква Мед”, спеціалісти якого складають індивідуальні плани терапії. Основні напрямки лікування охоплюють:

• розлади травного тракту;
• патології серцево-судинної системи;
• захворювання опорно-рухового апарату;
• захворювання нирок, сечостатевої системи та жіночої статевої сфери;
• порушення обмінних процесів та ендокринні патології;
• алергічні прояви.

Пацієнтам надаються послуги інгаляцій, різних видів масажів, водних процедур. Працює косметологічний кабінет.

Санаторій “Женева”

Готельний та оздоровчий комплекс “Женева” розташований у центральній частині міста Трускавець. Житловий фонд складається з однокімнатних, двомісних номерів та номерів категорії “люкс”.

Медичний центр санаторію спеціалізується на захворюваннях травного тракту і порушеннях обмінних процесів. Лікування призначається при надмірній вазі, цукровому діабеті, хронічних гастритах, виразках шлунка у стадії ремісії, захворюваннях кишківника та під час реабілітації після хірургічних втручань.

Інші супутні профілі лікування:

• порушення в роботі опорно-рухового апарату;
• хвороби серцево-судинної системи;
• відхилення в роботі центральної та периферичної нервової системи;
• урологічні та гінекологічні патології, порушення репродуктивної функції;
• ЛОР-захворювання та ураження дихальних шляхів;
• Для оздоровлення застосовуються бальнеотерапія, масажі та косметичні процедури.

На території функціонує СПА-зона, що включає джакузі, 18 різновидів саун та 11 басейнів. Серед них є відкритий басейн зі штучним підігрівом води та спортивний басейн на 10 доріжок.

Додаткові об’єкти інфраструктури:

• майданчики для сквошу, волейболу та бадмінтону;
• столи для тенісу та більярду, боулінг;
• тренажерний зал і конференц-зал;
• дитяча зона;
• концертний майданчик та караоке-бар.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!