У січні 1918 року в Бахмуті, повітовому центрі Катеринославщини, вийшов друком перший і єдиний номер учнівського журналу «Вільні думки». Це був чи не перший на Донеччині зразок україномовної журнальної періодики, започаткований з ініціативи Бахмутського гуртка української учнівської молоді. Цікаво простежити життєвий шлях дописувачів бахмутських «Вільних думок». Більшість з них (крім Володимира Сосюри, який став класиком української літератури ХХ століття) загубилася потім у вирі подій громадянської війни, радянських репресій і голодоморів.

Але принаймні один з них залишив помітний слід у літературному житті еміграції, пройшовши складний і звивистий шлях із революційного Бахмута до Сараєва в тодішній Югославії. Це Гнат Побігайло (1899 – 1960), уродженець Бахмута, випускник Бахмутської чоловічої гімназії, учасник учнівського журналу «Проблески» (1916 – 1917), редактор літературно-просвітнього журналу «Вільні думки» (1918), пізніше – учасник білого руху й російськомовний поет міжвоєнної еміграції, випускник сільськогосподарського факультету університету в Белграді (1926), дослідник і викладач у галузі сільськогосподарських наук. Детально про біографію Гната Побігайло розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Бахмутська чоловіча гімназія, де навчався Г. Побігайло.

Першими  відомостями про Гната Побігайла ми завдячуємо його  сучаснику Федору Максименку (1897 – 1983), засновнику української історичної бібліографії, чиї дитячі та юнацькі роки пройшли в Бахмуті. У своєму листі до бахмутського краєзнавця Валентина Замкового він подає опис книжкового раритету, який довго зберігав у своїй особистій бібліотеці, а потім передав до Історичної бібліотеки в Києві: «Вільні думки. Літературно-просвітній журнал. Видає гурток Бахмутської молоді. Редагує Гнат Побігайло. Бахмут, 1918. № 1. Січень».

Сторінка з опису домоволодінь м. Бахмута з адресою помешкання родини Побігайлів.

У своїх листах Ф. Максименко згадував також учнівський журнал «Проблески», що видавався в передреволюційну пору, в 1916 – 1917 роках, при Бахмутському реальному училищі за редакцією вчителя історії Олександра Кобалевського. На сторінках «Проблесков» серед інших спроб учнівської літературної творчості зустрічаємо й публікації за підписом «И. Побегайло, ученик 7 кл. Бахмутской мужской гимназии» та криптонімом «И.П.». Це подорожні нотатки «Екатеринослав – Александровск (Через пороги)» та «По местам «Слово о полку Игореви», прозовий етюд «Зимними сумерками» і стаття «Памяти поэта» до 30-річчя смерті С.Я. Надсона. Це  той самий Гнат Побігайло – невдовзі редактор першого українського журналу в Бахмуті. Вже перші російськомовні прозові й критичні спроби обдарованого гімназиста виявляють спостережливість і майстерність оповідача, його зацікавлення гострими соціально-психологічними проблемами й актуальними на той час літературно-художніми течіями.

Учнівський журнал «Проблески», в якому друкувалися перші літературні спроби Г. Побігайла.

У «Вільних думках» 1918 року перу Г. Побігайла належать вступна стаття «Од редактора» й прозовий етюд «Вечірня мелодія». Редакційна стаття, що мала програмний характер, свідчила про причетність української шкільної молоді Бахмута, до якої належав і Гнат Побігайло, до ідей та настроїв, викликаних Українською революцією 1917 – 1921 років, про пошук молоддю свого національного самовизначення та шляхів творчої самореалізації в річищі української мови й культури.

В журналі зазначена адреса редакції: Бахмут на Катеринославщині, Олександрівська вулиця, № 75. За цією адресою в «Оцінному описі домоволодінь, що підлягають земському обкладанню» міста Бахмута 1919 року значиться домоволодіння Гликерії Іллівни Побігайло, селянки Бахмутської волості Катеринославської губернії. Подальші дослідження з’ясували, що Гнат Ілліч Побігайло (1899 – 1960) народився в Бахмуті 10 жовтня (за старим стилем 27 вересня) в родині Іллі Опанасовича та Гликерії Іллівни Побігайлів. Його батько за походженням належав до селян, після військової служби був запасним феєрверкером російської армії.

Вступна стаття Г. Побігайла в журналі «Вільні думки». Бахмут, 1918

Участь гімназиста Гната Побігайла у видавничій діяльності Бахмутського гуртка української шкільної молоді та його спроби української літературної творчості були пов’язані з національно-культурним відродженням, яке переживало українство на Донеччині в 1917 – 1918 роках. Чимало земляків воювали потім в українському війську. Інакше склалася доля Гната Побігайла, який, очевидно, в 1919 році був мобілізований до денікінської армії, а після поразки білогвардійців евакуювався разом із братом Олександром із Криму через Туреччину, нарешті осів у Югославії.

У Белграді Г. Побігайло закінчив сільськогосподарський факультет університету (1926), але докторську дисертацію захистив лише в 1957 році. Працював спочатку асистентом на своєму факультеті, потім начальником Відділу фітопатології в Інституті сільськогосподарських досліджень у Топчидері (передмістя Белграду). Після Другої світової війни він продовжив науково-дослідницьку роботу в Сараєво, з 1948 року викладав фітопатологію, мікробіологію та бджільництво в Сараєвському університеті. У 1954/55 навчальному році був продеканом сільськогосподарського факультету.

Обкладинка збірки віршів Г. Побігайла «Ну, так что ж!». Белград, 1938.

У 1920-30-х роках Гнат Побігайло брав активну участь у літературному житті російської еміграції, був учасником літературного гуртка Голенищева-Кутузова в Белграді. Його вірші друкувалися в журналі «Воля России» (Прага, 1928), збірнику «Ступени» (Белград, 1927). У 1938 році вийшла друком єдина його авторська поетична збірка «Ну, так что ж?», яка містить 69 віршів, включно з двома перекладами з сербських поетів.

Зразки зрілої поетичної творчості Гната Побігайла, які можна знайти в мережі Інтернет, засвідчують своєрідність його індивідуального творчого стилю (за деякими оцінками – «єдиний справжній футурист серед поетів російської еміграції»). У багатьох віршах бачимо відгуки бахмутського періоду життя, подій революції та громадянської війни («Камень на камень», «Надгробная речь», «Браслеты и шуба»).

Пореволюційна біографія земляка-бахмутянина, редактора першого українського журналу на Донеччині під час Української революції 1917 – 1921 років, являє собою один із численних варіантів соціальної та духовної еволюції місцевої української молоді під впливом революційних подій.

Легендарні черевики Dr. Martens — це не просто взуття, а справжній культурний феномен, який асоціюється з довговічністю та стильним дизайном. Однак, незважаючи на їхню популярність, багато власників стикаються з однією суттєвою проблемою: жорсткість матеріалу на етапі розношування. Якщо ви придбали нову пару, перші прогулянки можуть перетворитися на справжнє випробування для ваших п’ят. Розуміння того, як правильно підготувати взуття до щоденного використання, дозволить уникнути болісних мозолів та насолоджуватися комфортом протягом багатьох років.

Важливо розуміти, що класичні моделі бренду виготовляються з товстої натуральної шкіри, яка потребує часу для того, щоб прийняти форму вашої стопи. Цей процес адаптації — нормальне явище для якісного взуття такого типу. Багато хто помилково вважає, що біль є ознакою невідповідного розміру, проте найчастіше причина криється саме в структурі матеріалу, який з часом стає м’якшим і податливішим, набуваючи індивідуальних особливостей вашої ноги.

Щоб полегшити цей перехідний період, варто скористатися перевіреними методами, які використовують фанати бренду по всьому світу. Основне завдання — пом’якшити шкіру в місцях найбільшого тертя, не пошкодивши при цьому її цілісність та захисний шар. Дотримання простих рекомендацій дозволить зробити процес розношування майже непомітним, зберігаючи при цьому бездоганний вигляд вашої пари.

Ефективні методи розношування та догляду за взуттям

Перш за все, слід правильно підібрати шкарпетки. Уникайте тонких виробів у перші дні — обирайте щільні, високі моделі з махровою підошвою. Це створить додатковий захисний шар між шкірою ноги та жорстким краєм черевика. Також можна використовувати спеціальні силіконові пластирі, які клеяться безпосередньо на п’яту, мінімізуючи тертя та запобігаючи пошкодженню епідермісу.

Догляд за матеріалом також відіграє критичну роль. Шкіру потрібно періодично зволожувати спеціальними бальзамами, щоб вона не пересихала і не дубіла. Коли ви обираєте для себе якісні чоловічі Dr Martens, важливо відразу придбати фірмовий крем-бальзам. Він робить шкіру еластичною, що значно пришвидшує процес підлаштування взуття під форму стопи, роблячи задник менш агресивним до вашої п’яти.

Ось кілька дієвих порад для швидкого розношування:

• Використовуйте спеціальні розтягувачі для взуття у вигляді спрею, які наносяться на внутрішню частину задника перед тим, як взутися.
• Розминайте черевики руками: акуратно прогніть задник пальцями, щоб надати йому необхідної гнучкості.
• Не намагайтеся пройти в нових черевиках цілий день одразу; почніть з коротких прогулянок по дому протягом 30-60 хвилин.
• Набийте взуття вологою газетою або папером на ніч — це м’яко вплине на форму внутрішньої частини виробу.

Завжди звертайте увагу на повноту моделі. Якщо ви підбираєте жіночі Dr Martens, зверніть увагу на лінійку моделей із м’якшої шкіри “Virginia”, яка значно швидше розношується, ніж класична жорстка шкіра “Smooth”. Правильний вибір вихідного матеріалу — це вже половина успіху на шляху до відсутності мозолів.

Таблиця типових помилок при розношуванні та способи їх вирішення

Часто виникають ситуації, коли власники взуття допускають помилки, які лише погіршують ситуацію. У таблиці нижче наведено аналіз найчастіших проблем, з якими стикаються користувачі, та методи їх вирішення для комфортного носіння ваших черевиків.

Помилка	Наслідок	Рішення
Надягання тонких шкарпеток	Високий ризик появи пухирів	Використання товстих вовняних або махрових шкарпеток
Тривалі прогулянки відразу після покупки	Болісні мозолі	Поступове збільшення часу носіння (початок з 30 хв)
Ігнорування бальзамів для шкіри	Шкіра стає сухою та жорсткою	Регулярне зволоження професійними засобами
Використання гарячого фена для розтяжки	Пошкодження структури шкіри	Використання спеціальних спреїв-розтягувачів

Ще однією важливою порадою є використання змінного взуття. Не варто носити нову пару кілька днів поспіль. Дайте шкірі та підошві «відпочити», чергуючи черевики з іншими парами вашого гардероба. Це дозволить матеріалу відновити свою форму, а вашим ногам — відпочити від навантаження. Пам’ятайте, що інвестуючи в якісне взуття, ви отримуєте продукт, який служитиме роками, якщо підійти до процесу його адаптації з терпінням та турботою.

Якщо ви все ще вагаєтесь у виборі моделі або хочете отримати професійну консультацію щодо догляду, завжди звертайтеся до перевірених джерел інформації, таких як martens.in.ua, де можна знайти не лише асортимент оригінальної продукції, а й корисні рекомендації щодо того, як зберегти ідеальну посадку черевиків на довгий термін.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні програма субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб не запрацювала повноцінно через масову відмову власників нерухомості здавати житло легально. Аби стимулювати орендодавців укладати офіційні договори, парламент ухвалив рішення про зниження податкового навантаження. Зміни набудуть чинності з 1 січня 2027 року.

Про деталі державної підтримки та ефективність майбутніх законодавчих змін розповів голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

Чому програма субсидіювання оренди працює неефективно

Державна допомога на оренду житла для переселенців діє з кінця січня 2025 року. Цей інструмент фінансової підтримки розрахований на родини, які змушені витрачати на найм оселі понад 20 відсотків свого сукупного доходу.

Попри наявність механізму, на практиці реалізація програми провалилася. Головною причиною є те, що власники нерухомості не готові підписувати офіційні договори оренди та декларувати свої прибутки, віддаючи перевагу роботі “в тіні”.

Додатковою перепоною став податок на нерухоме майно. Після офіційної здачі житла в оренду власник втрачає пільгу зі сплати цього податку. Відповідні нарахування здійснюються на всю площу об’єкта. Розмір встановлює місцева громада, і він може сягати до 1,5 відсотка на рік від мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр. Аби стимулювати власників вийти з тіні та легально здавати нерухомість, парламент ухвалив закон №15111-д. Документ запрацює з 1 січня 2027 року і суттєво змінить правила оподаткування.

Згідно з ухваленим законом, ставка податку на доходи фізичних осіб зменшується з 18 до 5 відсотків. Разом із військовим збором, який складає 5 відсотків, загальне податкове навантаження на орендодавця становитиме 10 відсотків.

Ухвалене зниження податків майже не змінює поточну ситуацію безпосередньо для внутрішньо переміщених осіб. В Україні вже діє дворічний експериментальний проєкт, у межах якого держава компенсує власникам житла більшу частину податків за умови оформлення офіційного договору оренди з переселенцями.

Як вказує Павло Фролов, для реального вирішення проблеми та забезпечення доступу ВПО до субсидій пропонується застосувати інший підхід. Зареєстрований законопроєкт №15031-2 передбачає запровадження нульової ставки податку на доходи фізичних осіб для орендодавців, які здають своє житло внутрішньо переміщеним особам та військовослужбовцям. Саме такий формат розглядається як найбільш ефективний стимул для детінізації ринку оренди.

Читайте також:

Як ВПО отримати 31 900 гривень на розвиток бізнесу: умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!