Катерина Руссо — відома бахмутська волонтерка, зоозахисниця й співзасновниця «Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”». Жінка не вперше вивозить тварин з гарячих точок, остання евакуація була з Іванівського. Зараз цей населений пункт залишився майже без людей, через постійні російські обстріли люди евакуювалися, проте в селі залишилися тварини. Як вивозили худобу — нам розповіла пані Катерина.
Евакуація з Іванівського
Щоб вивезти тварин з гарячої точки команда волонтерів заздалегідь готувалася, зокрема шукали спецтранспорт, привезли корм. Люди, які евакуювалися з села залишили багато тварин, каже волонтерка.
«Ми приїхали ще в п’ятницю і поки ми шукали транспорт для худоби й собак, привезли тваринам їжу. Зробили це для того, щоб ще якийсь час ці тварини змогли протриматися. Річ у тому, що в селі вже майже не залишилося людей й відповідно й запасів їжі теж», — каже пані Катерина.
До тварин привезли корм, зерно, траву, сіно, а згодом волонтери знайшли й спецтранспорт для евакуації, пригадує пані Катерина. До слова, тварин рятували й харківські волонтери. Команда працювала злагоджено, пригадує героїня.
Як розповідає Катерина, кількість волонтерів для кожної евакуації потрібна різна. Якщо мова йде про невелику евакуацію вистачає двох людей, якщо ж тварин багато – близько 4 осіб.
«Ми завантажили корів, баранчика, поросят, кроликів ну й собачок. Потрапили під обстріл і поїхали з ними. Це вже не вперше ми потрапляємо під обстріл, виїхали, живі й добре», — пригадує пані Катерина.
Свійських тварин евакуювали в Дніпропетровську область, собак забрали також до Дніпра. Тут притулок готується до зими.
Як проводять евакуації та яка їхня справжня ціна?
Руїни Yampol Zoo після 5 місяців російської окупації. Фото: Olha Kyrylenko
Евакуаціями тварин команда займається вже декілька місяців. Рятували тварин із зоопарку в Ямполі — віслюків, ламу, коней, свиней, козла, тому досвід у волонтерки чималий. У Ямполі, пригадує волонтерка, тварини п’ять місяців провели в російській окупації і були дуже перелякані.
«Всі евакуації, які ми робимо насамперед націлені на те, щоб забрати хворих, поранених тварин. Більшість цих тварин дуже бояться гучних звуків, вони налякані. По різному тварини переживають — хтось бекає, хтось мукає, як корова. Ти розумієш тварину, розумієш, що їй страшно й все, розмовляєш із нею, заспокоюєш», — каже волонтерка.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення волонтери евакуювали тварин з майже усіх гарячих точок Донеччини — це Лиман, Бахмут, Куп’янськ.
«З нашої команди троє людей потрапили в полон влітку 2022 року у Лисичанську. Поки що вони не повернулися з полону. У мене страху вже немає, я з Бахмута і війна для мене почалася у 2014 році. Ми звикли до цього. Ми постійно всі ці роки чули вибухи, ракети не прилітали, на голову не падали, але все ж людина звикає до того… І страху вже немає», — каже волонтерка.
Жінка додає, що боїться за членів команди та тварин, а от за власне життя чомусь не хвилюється.
Як каже пані Катерина, до волонтерів часто звертаються господарі тварин, які евакуювалися, проте з різних причин залишили домашніх улюбленців. Часом, щоб знайти переляканих тварин використовують й креативні способи. Одного разу, щоб знайти кішок, волонтери використали запис голосу їхніх господарів, на якому вони називали їх на ім’я, каже пані Катерина.
Головне фото: ілюстративне, Фейсбук сторінка пані Катерини
Читайте також: «Ми привозимо хліб і люди його цілують»: як Людмила Біла допомагає ЗСУ та дітям в Бахмуті
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
