Зверніться до гінеколога: як війна призводить до безпліддя та раку

Семаковська Тетяна 12:58, 2 Серпня 2022

photo 5425055565211614306 w 193a6Дедалі більше українських журналів про жіноче здоров’я публікують поради, як підтримувати прийнятний стан організму в умовах постійного стресу та загрози фізичного знищення. У зв’язку з цим редакція «Бахмут.IN.UA» спробувала знайти дані про те, чи почали українки звертатися за гінекологічною допомогою частіше, і чи помітили взагалі якісь зміни у собі.

Однак ми зіткнулися з досить прогнозованим висновком: зараз ніхто не веде такий облік. З цієї причини відомий бахмутський гінеколог Юрій Афанасьєв у діалозі з журналістами «Бахмут.IN.UA» не зміг надати дані про те, чи змінилася кількість звернень до фахівців серед місцевих жінок. За його словами, зараз бахмутянок більше хвилює виживання під обстрілами та евакуація. Ті ж, хто приймає рішення відмовитись від евакуації, ймовірно, не надто дбають про своє здоров’я, оскільки в місті, за даними Афанасьєва, не залишилося жодного гінеколога.

Проте своєю думкою щодо впливу постійного стресу на жіноче репродуктивне здоров’я у травні цього року ділилася медичний директор центру первинної медичної допомоги Бахмута Олена Сологуб.

photo 5425055565211614288 y 5b3cf

Фото: КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр»

«Так, стрес впливає на гормональний фон, в тому числі й на жіночий, в якому з’являється збій. Мабуть, не варто одразу бігти до гінеколога, якщо вже стався такий розлад. Варто хоча б місяць почекати, але не треба ковтати пігулки. Але якщо це триватиме понад місяць, то варто звернутися до гінеколога. Це також стосується і менопаузи у жінок», – розповіла вона.

Читайте також: Хто і чому їде народжувати у Бахмут?

Навіть в аналітичному центрі МОЗ і Центрі громадського здоров’я не мають статистики про захворюваність жіночих репродуктивних органів, але вже з іншої причини. За інформацією представника відомства, наразі ситуація з відвідуваністю лікаря у будь-якій галузі критично низька, якщо не йдеться про травми тощо. 

обр 85919

Фото: Gynline Dr. Bugro Гінекологія

«Захворюваність зараз неможливо виміряти, бо більшість жінок просто не звертаються по допомогу. Українці зараз загалом набагато рідше звертаються до лікарів. Особливо це видно, якщо ми говоримо про захворювання, які не мають явних хворобливих проявів або не викликають болю на перших стадіях», – повідомили журналістам «Бахмут.IN.UA» у пресслужбі Міністерства охорони здоров’я.

Бахмутська лікарка-гінеколог Інна Змейова розповіла, що аменорея військового часу – це норма. Вона порадила тим, хто стикнувся з такою проблемою, пити заспокійливі засоби та «зайнятися ділом». Крім того, для підтримання задовільного фізичного стану організму, за її словами, варто пити до двох літрів рідини за добу, а для психологічної стабільності – частіше допомагати один одному. 

«Так, це правда що люди рідко звертаються зараз до лікарів, тому що зайняті війною. Але тим, хто дзвонить мені, я відповідаю», – поділилась Змейова у розмові з журналістами.  

photo 5425055565211614289 y 1b58a

Фото: Gynline Dr. Bugro Гінекологія

За даними Азербайджанського Медичного Університету, навіть жінки, яким вдалося врятуватися від жахів війни, згадують про необхідність обстежитися у гінеколога далеко не відразу після прибуття в безпечне місце. Причин тому багато, а захворювання тим часом посилюється.

«Міграція по-різному впливає на здоров’я біженців з таких причин, як незручність умов проживання, фінансові труднощі, відсутність медичного страхування, мовний бар’єр. Цей вплив на здоров’я особливо явно простежується на основі соціального статусу і традиційних ролей біженок. Жінки-мігранти мають безліч акушерських та гінекологічних проблем, особливо в аспекті викиднів та мертвонародження. Крім того, жінки можуть зазнавати всіх видів насильства у процесі війни та міграції», – зазначено у звіті.

За інформацією дослідників, багато біженок стикаються з тим, що з різних причин не можуть навіть дістатися лікарні для проведення обстеження, не кажучи вже про лікування. Тому, коли виживання у пріоритеті, критично низька кількість жінок замислюється про довгострокові наслідки пережитого для здоров’я стресу. Особливо, якщо йдеться про мляві захворювання, прояв яких можна відчути лише коли процес стає незворотнім.

photo 5425055565211614298 y acc01

Фото: ДСНС у Донецькій області

Жінки, які наразі знаходяться в окупації, у підвалах, утримуються насильно або з іншої причини не мають можливості повною мірою розпоряджатись своєю свободою, можуть зазнати насильства й не мати доступу до медичного обслуговування. Лікарі, які обстежили постраждалих внаслідок конфлікту в Нагірному Карабаху, описали умови життя жінок під час війни так:

«Крім того, шлюб і вагітність у молодому віці, складнощі з регулярною купівлею засобів контрацепції ще більше посилюють проблеми жорстокого поводження і жіночого здоров’я. Часто біженки не можуть діяти самостійно через своє становище у сім’ї. Вони мають проблеми з доступом до медичної установи або некомпетентні у доступі до послуг».

Водночас Американський коледж акушерства та гінекології провів дослідження з вибіркою з жінок, які мешкають у невеликих населених пунктах Близького Сходу та Африки. У цьому регіоні часто відбуваються недовготривалі зіткнення місцевих представників влади з різними воєнізованими угрупованнями, тому вченим вдалося проаналізувати, як на жіноче здоров’я вплинули військові дії тривалістю всього 16 днів.

Всіх жінок дітородного віку (від 15 до 45 років), які проживають у найближчих селах, попросили заповнити анкету, що стосується їх менструального циклу на початку війни, через 3 місяці й через 6 місяців після згаданих подій. Для цього зібрали три групи жінок: тих, хто 16 днів мешкав в умовах активних бойових дій (група А), групу жінок, які евакуювалися протягом двох днів після початку зіткнення (група В) та контрольну групу (С).

photo 5425055565211614319 y a026d

Фото: Володимир Зеленський у Facebook

За підсумками перших трьох місяців понад 35% жінок із групи А відзначали проблеми з регулярністю циклу або відсутністю менструації. У групі В з такою проблемою зіткнулися лише 10,5% респонденток, тоді як у контрольній групі показники були в межах норми – 2,6%. Через пів року після війни у ​​групи В повністю відновився цикл, а ось 18,6% опитаних із групи А (що перебували в гущі активних бойових дій) так і не повернулися до норми.

«Короткий період війни, що діяв як гострий стресовий стан, призводив до порушень менструального циклу у 10-35% жінок і, ймовірно, був пов’язаний із тривалістю перебування на війні. Це може продовжуватися після закінчення війни та більше одного або двох циклів», – додали вчені з Американського коледжу акушерства та гінекології.

Варто зазначити, що збитий менструальний цикл або його відсутність не є небезпечними для життя. Однак у довгостроковій перспективі це може призвести до аменореї та, як наслідок, безплідності чи ановуляції – нездатності виносити плід на ранніх стадіях вагітності.

photo 5425055565211614294 w 0b3f9

Фото: КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр»

Крім того, нерегулярний цикл, якщо не вжити заходів, може призводити до: розвитку гіперпластичних процесів ендометрію, що створює загрозу виникнення ерозії, та згодом раку матки; цукрового діабету; остеопорозу; серцево-судинним патологіям; гормональному збою; полікістозу яєчників; та навіть доброякісним пухлинам. За відсутності лікування та постійного впливу дистресу розвиток цих захворювань може відбуватися набагато швидше, ніж у звичайних умовах.

Читайте також: Як жінки Донеччини народжують під обстрілами

Тривалість активних бойових дій на всій території України зараз є недостатньою, щоб говорити про явний вплив на демографію. Крім того, війна триває, тому розпочати повномасштабне дослідження цього питання в українських медиків просто немає можливості, не кажучи вже про різке скорочення звернень за медичною допомогою.

photo 5422618428969172246 w 5948a

Проте Центр громадського здоров’я при МОЗ України ще наприкінці червня поділився новою платформою «Бережи себе». Програма інформування про небезпечні захворювання концентрується не лише на жіночому здоров’ї, проте поки що це один із небагатьох порталів, який розкриває проблему гормональних змін у жінок на тлі війни.

«В Україні створили платформу доказової інформації про здоров’я під час війни – «Бережи себе». Тут ви знайдете доказову інформацію на теми від хронічних та інфекційних захворювань до ментального здоров’я. Матеріали готують доказові та авторитетні експерти – лікарі, науковці та медичні журналісти. Не відкладай турботу про здоров’я на «після перемоги», – зазначено в інструкції ЦГЗ.

Крім того, на початку активних бойових дій українкам радили, як бути у випадку, якщо менструація почалася під час перебування в бомбосховищі. Не втрачають своєї актуальності й контакти лікарів різного профілю, які готові проконсультувати віддалено.

Головне фото: «Добробут» у Facebook

“Вся країна — це потенційний волонтер”: як бахмутські волонтери наближають перемогу

Семаковська Тетяна 15:00, 27 Лютого 2024
Українські волонтери / фото Бахмут Український

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.

Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.

Волонтерство в Україні

Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.

Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:

Є такі потреби, які зараз стосуються військових — це мороз. Забезпечуємо теплими речами, термобілизною, кариматами й обладнання прицільне, тепловізійне. Це те, що вирішує на полі бою ситуацію… Якщо ми говоримо про цивільних — це теж теплі речі, буржуйки для тих, хто залишився в тих містах, де волонтери намагаються якось відправити генератори, бензин, паливо, буржуйки, щоб люди пристосувалися до нового сезону. На перспективу ми маємо готуватися налагоджувати життя людей, які залишилися без своїх домівок, які виїхали, які ще перебувають в інших містах, більш безпечних. Волонтери мають в цьому об’єднатися і робити все необхідне, щоб зробити умови для людей, які були вимушені переїхати,

Віктор Зіпір // голова громадської організації “Бахмут Український”

На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:

У нас вся країна — це потенційний волонтер. Коли в країні біда — народ звісно чекає від держави певних дій, але він починає діяти й сам,

Віктор Зіпір // голова громадської організації “Бахмут Український”

Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

Screenshot 179 ec565
Марина Шажко разом з волонтерками Бахмутського товариства захисту тварин / фото з особистого архіву героїні

Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко

За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.

Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:

Зараз в нас 163 тваринки з різними життєвими історіями… Також ми хвилюємося про долю безхатніх тваринок, які залишилися в місті, тому при першій можливості передаємо туди корма з перевізником. Роздачею корму займається чоловік, який завжди допомагав нам з притулком,

Марина Шажко // керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу

Інна Гайдай, бахмутська волонтерка

297988696 5370648099684914 7370130798731349370 n 9e2d5
Інна Гайдай / Фото: Фейсбук

Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:

Я більше телефоністка ніж волонтерка. На жаль я не зможу розрахувати скільки у нас є людей, бо у команді волонтерів, які нам допомагають дуже багато людей й вони то поповнюються, то змінюються. У нас є наш волонтер Андрій, в якого в команді є Клавдія, Наталя… У нас також дуже багато помічників по Україні. Сказати якусь кількість точну я не можу, я вважаю, що зараз волонтери — це всі люди, які щось роблять для когось…,

Інна Гайдай // бахмутська волонтерка

На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?

Семаковська Тетяна 17:55, 13 Січня 2023

cute ga0cddffb7 1920 a7677Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.

Волонтерство

Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим. 

Нове хобі

Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.

Участь у житті громади 

Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного. 

Вікові рамки та соціальний статус

Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.

Головне фото: Pixabay

Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки – психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Читайте також: «Заклик до евакуації»: історія волонтерки з Костянтинівки, яка допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

317860860 526823459355910 214461758514573183 n f9009

“Вся країна — це потенційний волонтер”: як бахмутські волонтери наближають перемогу

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами […]

cute ga0cddffb7 1920 a7677

Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?

Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в […]

rehabilitation ge41868820 1920 61295

Новий законопроєкт для осіб з інвалідністю: які переваги та недоліки

Через повномасштабне російське вторгнення і цивільні й військові громадяни України, на жаль, отримують поранення. Деякі з них закінчуються ампутацією кінцівок, внаслідок чого людина набуває статусу […]

eggs g80a8a026c 1920 ae9b5

Продукти та ліки: де придбати у Бахмуті?

Наразі, майже 90% мешканців Бахмутської громади, а це понад 70 тисяч осіб, вже переїхали до більш безпечних регіонів або тимчасово покинули територію України. Однак, в […]

Screenshot 264 bb6a8

Тенденції 2022: що стало з Бахмутом і бахмутянами

Цього року вкрай складно підбивати підсумки, бо в більшості українців всі плани та мрії полетіли шкереберть. Водночас цей рік зробив нас сильнішими, мужнішими, сміливішими й […]