Протягом 2013-2014 років Бахмут пережив багато змін і, навіть окупацію. У 2013 бахмутяни приходили дивитися футбольні матчі на реконструйований стадіон “Металург”, а у 2014 місто захопили сепаратисти, які повісили російський прапор й обстріляли будівлю прокуратури.

Редакція Бахмут IN.UA згадує головні події, які відбувалися у Бахмуті у 2013-2014 роках.

Історія Бахмута

Бахмут — затишне місто, яке має давню історію. Воно пережило багато подій у 2013-2014 роках, які суттєво змінили сам Бахмут і його мешканців.

Ярмарок в Бахмуті

У вересні 2013 року в Бахмуті був традиційний ярмарок, проводили його на бульварі Металургів. Для бахмутян ця подія була святковою, люди приходили просто подивитися на товар чи прикупити щось додому. Продавалося тут практично все: від їжі до саджанців плодових дерев. У 2013 році участь в ярмарку взяли 237 підприємців. На свято їхали не тільки локальні бізнеси, але й учасники з інших областей:

• Донецької;
• Луганської;
• Харківської;
• Запорізької;
• Сумської.

Відкриття “Бруснички”

У 2013 році в Бахмуті з’явилося кілька нових магазинів, серед яких був й відомий супермаркет “Брусничка”. Його відкриття припало на останні дні літа. Й хоча відкриття продуктової крамниці було гучним, завершила свою роботу “Брусничка” досить швидко.

У 2018 році магазини торгової мережі почали закриватися. А ще вони прославилися тим, що продавали алкоголь у заборонені години, розпорядження про які ввели у 2015 році.

Початок розчищення русла Бахмутки

На 2013 рік припав початок масштабного проєкту з розчищення та облагородження річки Бахмутки. Згодом тут з’явилася красива набережна, а сама річка отримала друге життя. Водойму планували розчищати й надалі, план передбачав розбудову до 2027 року.

Загалом облаштування та озеленення набережної коштувало бюджету 17 мільйонів ​​447 тисяч гривень, а скверу поблизу — 5 мільйонів 420 тисяч гривень. Обидва об‘єкти реконструювали коштом обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Висадка троянд

У 2013 Бахмут зацвів тисячами троянд. На алеї висадили десятки кущів. Щоправда, потім ці квіти почали красти прямо з клумби невідомі громадяни. Крім троянд, вони забирали й низькорослі ялинки, які теж посадили на площі.

Реконструкція стадіону “Металург”

Наприкінці 2012 року завершилася повна реконструкція стадіону “Металург”. За дев’ять місяців 2013 року стадіон відвідали 1920 осіб. Тут проводили тренування футбольні команди, а потім і самі матчі. Стадіон вносив свою частку у міський бюджет, хоча це не покривало тогочасного дефіциту. У 2018 році тут відбувався Чемпіонат України з легкої атлетики серед молоді.

Наближався 2014 рік, який для Бахмута став знаковим. Місто пережило вплив Антимайдану, сепаратистів та окупацію. Згадуємо, як це було.

Шинкаренко й Антимайдан

Примітка. Антимайдан — провладний рух та серія мітингів в Україні на підтримку Партії регіонів та КПУ, які відбувалися протягом 2013-2014 років під час подій Євромайдану, акцій “русской весны” та війни на Донбасі.

Олександр Шинкаренко — депутат місцевої ради Бахмуту, голова міської “Партії Регіонів”. Під його кураторством тогочасні “артёмовцы” їздили в столицю, де брали активну участь в Антимайдані. Артемівська делегація була однією з найчисельніших на Антимайдані у Києві.

Шинкаренко заявляв, що добровольці брали участь в акціях без фінансової нагороди. Проте, вони отримували гроші за відрядження на проїзд та харчування. Також він зізнався, що групи збирали з-поміж людей, які можуть без шкоди для основної діяльності підтримати партію, у тому числі безробітних.

Перший проросійський мітинг в Бахмуті

1 березня 2014 року в Бахмуті відбувся перший масовий проросійський мітинг. Звучали заклики до об’єднання з росією та проведення референдуму. Над будівлею міської ради повісили російський прапор. Такі “акції” тривали до середини квітня.

Людей, які б це підтримували, ставало все менше. 12 квітня сепаратистами в Бахмуті проголосили, що в місті дії влада так званої “днр”. Наступного дня Україна розпочала антитерористичну операцію, яку більше знали, як АТО. Вона тривала вісім років, а потім росія почала повномасштабне вторгнення.

25 травня окупанти зірвали вибори президента України, які мали відбуватись в місті. Згодом було ще кілька великих штурмів військової частини. 4 липня бійці батальйону МВС “Артемівськ” потрапили у вуличний бій біля будівлі прокуратури, де розміщувався штаб “днр”.

6 липня Бахмут був звільнений від росіян. Місто повернулося до життя, а його оборонці не дали росіянам заволодіти зброєю, яка на той час розташовувалась в Центрі забезпечення бронетанкового озброєння і на базі зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка.

Війна потроху підступала все ближче, а бойові дії на Сході продовжували класифікувати, як АТО. Попри те, місто почало відроджуватися, все частіше тут можна було побачити українських військових, які обороняли кордони від росіян.

Читайте також:

• Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали
• Як в Бахмуті з’явилися вулиця Дніпрової Чайки
• Трагедія Іловайська: редакція публікує архівні світлини 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Світлодарськ Бахмутського району в окупації вже понад 2 роки. Значних руйнувань за час повномасштабної війни місто не зазнало, принаймні у порівнянні з тим же Бахмутом. Втім росіяни створюють картинку відбудови та співпраці з містами рф, які беруть окуповані міста у “підшефство” і обіцяють стрімкий розвиток.

Як зараз живе місто в окупації та чого “досягли” окупанти розповідаємо у матеріалі. 

Світлодарськ, окупація. Початок 

Російські війська окупували місто наприкінці травня 2022 року. 

“Трудности только в том, что нет света, нет связи, нет газа, нет воды – вообще ничего. Люди ходят, набирают воду в речке”, — так у російських медіа коментували окупацію самі жителі Світлодарська. Втім, за словами тих же містян, “звільненню” вони раділи. 

У грудні 2022 редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з жителькою Світлодарська щодо життя в окупації: 

Щоб отримати їжу, воду люди ходили за гуманітарною допомогою. Росіяни випускали в повітря автоматні черги, так вони “заспокоювали” людей. 

“Кричали: “Вас укропов на подвал нужно, а не кормить”. Коли люди прийшли пенсію отримувати, їх поставили до стінки і відібрали телефони. Була перевірка телефонів. Моя мама приїхала зі Світлодарську, дуже сильно схудла на 15 кілограмів, в очах безнадія”, — говорить Олена.

Мама жінки прожила в окупованому Світлодарську декілька місяців та розповідала, що продукти в місті були дуже дорогі й не смачні. М’ясо пані Любов не могла дозволити собі купити. Окрім того, питання виникали і до самих продуктів тваринного походження, води в місті немає, відповідно про стерильність говорити важко.
Водночас для жителів щойно окупованого міста створювали на загал картинку впевненості в майбутньому та надійності теперішньої влади.
Так після окупації жителям представили нове керівництво щойноствореної адміністрації — максима козловського. Знайомити з містянами максім сєргєіча привіз ігор захаревич, він голова міста Дебальцеве, що окуповане з 2015 року. 

Атмосфера “влади народу” і “всьо для людей” на зустрічі зі світлодарцями, обіцянки розв’язати всі проблеми якнайскоріше, комунікація напряму і по-простому на будь-які, навіть, гострі питання про зависокі ціни, невизначеність. Одна умова – треба потерпіти й почекати, мовляв, такий вже час – війна.

Бахмутські переселенці 

У сюжеті російських ЗМІ наприкінці грудня 2023 року з’явилися і бахмутяни. 

Колишня директорка Бахмутського Народного дому — Оксана Піскунова розповідала про “нелюдське ставлення до народу” та життя під обстрілами з українського боку. Також, мовляв, чекає можливості потрапити до зруйнованого Бахмута й почати відновлювати житло, сподівається на компенсацію:

Ще один житель Бахмута, району Забахмутка — Віталій Фурсов:

За його словами, таких, як він називали “ждунами”, а зруйнувати Бахмут наказав сам Зеленський, лишити тільки 10% від міста. Це, мовляв, йому переповіли самі українські військові, коли обстрілювали місто.

Окупаційне керівництво Світлодарська — “хозяйствєннікі” та воєнні злочинці

Вже за рік після окупації в  інтерв’ю російським ЗМІ  голова так званої адміністрації – максим козловський  заявляв, що Світлодарськ має значні руйнування через обстріли (за його словами, звичайно ж, українські), звітував про зроблену роботу та жалівся, що місто йому дісталося занедбаним, як результат “30 років перебування тут України”. 

Сам же козловський уродженець Горлівки, навчався у Харківському університеті залізничного транспорту, працював у Донецьку. 

Крім посади голови окупаційної адміністрації Світлодарська, козловський встиг і повоювати кулеметником штурмової роти. За час повномасштабної війни він брав участь в окупації Волновахи та Новобахмутівки.

Його заступник – горбунов андрій юрійович, теж уродженець Донецька, втім у соцмережах не дуже активний, інформації про нього у відкритих джерелах майже немає.

З травня 2024 горбунов отримав підозру СБУ за статтею 111-1, а саме колабораційна діяльність.

Козловський стверджує, що завдяки співпраці з російською камчаткою, місто відбудовують, ремонтують пошкоджені будівлі та сподівається і на подальшу співпрацю.  Також завдяки шефу-камчатці возять дітей на оздоровлення. Так минулого року делегацію дітей відправляли на камчатку у лютому, наступну планували на червень. “Оздоровлення” передбачає культурний обмін, екскурсії, а також, за словами козловського, діти мали побачити, після “років української окупації”, що таке росія. 

Камчатське шефство і депортація

Завдяки такому “шефству” камчатки над Світлодарськом дітей возять не лише на російський далекий схід. Організовують відпочинок і на півдні рф. У червні 2024 року дітей Світлодарська та сусіднього Миронівського возили на три тижні до анапи. 

 “Літні табори є основною складовою російської кампанії з депортації українських дітей”— пише Східний Варіант з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).
Зокрема, у звіті зазначалося, що українські діти, які були депортовані до росії на так звані “канікули” чи “літні табори”, піддаються програмам русифікації, спрямованим на ізоляцію від їхніх українських родин, мови, культури та історії. 

На сайті  Головного Управління розвідки України зазначають, що під приводом “оздоровлення та відпочинку” зокрема  козловський організовує вивезення дітей до територій росії та просуває меседжі “миротворчих та гуманних цілей рф” на окупованих територіях:

За даними на грудень 2023 року росіяни депортували 19 540 дітей з тимчасово окупованих росією територій, про це заявляв уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. 

Вуглегірська ТЕС

Після захоплення Світлодарська у травні 2022 року, ТЕС ще кілька місяців тримали українські військові. У липні 2022 року росіяни зайшли на територію електростанції. 

У лютому 2023 року окупанти планували відновити й запустити два блоки ТЕС. Повідомляли, що з часу приєднання до рф прийняли на роботу 455 співробітників, та спеціалістів ще шукають, особливо серед тих, хто раніше працював на електростанції. Для запуску всіх блоків треба капітальний ремонт і модернізація обладнання.

В інтерв’ю місцевим ЗМІ влітку того ж 2023 року, голова так званої адміністрації говорив, що запустити ТЕС не можуть і тепер, не мають доступу на територію через обстріли, питання безпеки.  

Новин про запуск ТЕС у ЗМІ так званої днр не було й у 2024 році, відтак можна припустити, що станція досі не працює.

Підприємства та держустанови

В окупованому Світлодарську зараз функціонують 3 товариства з обмеженою відповідальністю, які працюють у самому місті, а також Дебальцевому, Миронівському та Зайцевому. Два з них спеціалізуються на електромонтажних та будівельних роботах, один — послугах зв’язку.

Також державні та муніципальні установи, як окупаційна адміністрація, комунальне підприємство, муніципальне унітарне підприємство “Світлодарець” на чолі з  іриною гордус, вона – колишня заступниця окупаційного керівника Дебальцевого – ігоря захаревича. 

Серед закладів освіти в окупації працюють 3 дитсадки (№1, №10,№11), школа №11 та НВК, кілька бібліотек, юнацьких центрів, будинок культури та лікарня. 

До повномасштабного вторгнення та окупації у місті працювало 5 закладів охорони здоров’я серед яких лікарні та приватні клініки, 10 закладів освіти: школи, дитсадки, НВК, дитячі юнацькі центри.

Святкування, відключення та зникнення

У місцевих соцмережах містяни проводять суботніки, відзначають день народження пушкіна, святкують визначні дати для історії рф, підтримують курськ, проводять опитування на вулицях на честь річниці  “звільнення від фашистської окупації”, мається на увазі дата втрати Україною контролю над містом:

Втім паралельно зі святкуваннями повідомляють про періодичні відключення електропостачання та води: 

На неофіційних сторінках Світлодарська з’являються повідомлення про зникнення людей. До прикладу тут жінка наприкінці червня розшукувала цивільного чоловіка, якого затримали на блокпості, зв’язку з ним не було третій тиждень: 

Жінці порадили звернутися до комендатури, втім, за її словами, це не дало результату.

За інформацією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, на тимчасово окупованих територіях утримують 28 тисяч цивільних заручників серед них – 2 тисячі громадян України віком понад 65 років. Є випадки, коли в полон захоплюють тільки за проукраїнські вислови українців, старших 80–85 років.

Розвиток і відбудова, які вже понад два роки окупації обіцяє керівництво Світлодарська у місті не дуже помітні. Попри анонси співпраці з рф та відновлення, ця співпраця зараз випливає у перевиховання дітей, насадження російських наративів та пропаганду, а не нові підприємства та будівництва. Стрімкий розвиток на початку окупації – це заміна вікон у школі та російські книжки у бібліотеках зараз. На фото сторінок адміністрації — бюджетники на прибираннях територій, пенсіонери, що відповідають на питання пропагандистських опитувань та діти з прапорцями у літніх таборах рф.

У неофіційних пабліках картинка дещо інша, містяни скептично ставляться до обіцянок влади. Окупаційне керівництво ж у будь-якій своїй бездіяльності звинувачує Україну, як от у неробочій пошкодженій ТЕС чи обстрілах. Але ні того, ні іншого не було допоки до міста не прийшли росіяни та місцеві колаборанти. 

Читайте також:

• Їдуть з Уралу й Таджикистану: обличчя “руського міра”, що приїхали окуповувати Донеччину та Луганщину 
• Окуповане Покровське: уральські танкісти та волонтери — “захисники мирного неба росії”
• Світлодарськ: як це жити в російській окупації?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське фінансово-економічне медіа Bloomberg нібито розмістило відео про воєнну операцію в курській області. У ньому, мовляв, військовий аналітик та генерал армії США у відставці Бредлі Герік заявив, що за співвідношенням інвестицій і результату операція в курську є найпровальнішою за 21 століття.

Однак, це фейк. Bloomberg не публікувало такого відеосюжету, а цитати Бредлі Геріка є вимислом пропагандистів.

У пропагандистському відеосюжеті сказано,що військовий аналітик, генерал армії США у відставці Бредлі Герік в інтерв’ю для подкасту Military.com нібито сказав: “Операція ЗСУ в Курську стала найбільш невиправданою за витратами у XXI столітті” та “жодна операція в новітній історії не була настільки невдалою”. Також йому приписують слова: “ЗСУ стягнули найпотужніші людські та технічні ресурси в курську область. Їх безглузде знищення — справа кількох тижнів. Відступати українцям нікуди, а росія має величезний досвід операції, які вони називають «м’ясорубкою». Усі ті люди та обладнання, які союзники так важко збирали для України по всьому світу, приречені». Утім, насправді Герік ніколи не давав інтерв’ю для подкасту Military.com та ніколи деінде не говорив того, що йому прописуються у відео.

Відеосюжет нібито авторства Bloomberg поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали (2, 3) та акаунти у соцмережах Х (2, 3, 4) (ред. — колишній Twitter), Instagram, Tik-Tok. На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Instagram, Tik-Tok, Youtube, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

На фейковому відео присутній згори анімований логотип нібито Bloomberg. Однак, медіа не використовує такої позначки на своїх відео для жодних із соціальних платформ, де публікують сюжети, короткі інтерв’ю, рілси чи шортси.

Показово, що відеосюжет активно поширювався пропагандистами у соціальній мережі X, де зосереджена значна іноземна аудиторія. Це свідчить про те, що російська дезінформація націлена не лише на внутрішню, але й на зовнішню аудиторію, намагаючись посіяти сумніви серед користувачів з інших країн.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!