Від Бахмута до села Покровське 10 кілометрів у бік Попасної. До повномасштабної війни село налічувало понад тисячу жителів. Після руйнувань та окупації росіянами влітку 2022 року інформації про те, як нині виглядає Покровське, чи про жителів, що там перебували, майже не було.
Нещодавно у російських соцмережах журналісти Бахмут IN.UA натрапили на фото російського військового з мешканкою Покровського, яка, за словами місцевих, одна з небагатьох жителів, які попри все залишилися у селі під час бойових дій та подальшої окупації.
Завдяки російським соцмережам нам вдалося трохи більше дізнатися про стан села після приходу росіян. Детальніше про це у матеріалі.
“Волонтер” і уральські танкісти
Чоловік у військовій формі виявився не військовослужбовцем. Це — максим сотніченко, підприємець та за сумісництвом волонтер із російського єманжелінська, челябінської області. Разом з дружиною вони мають бізнес вдома — ставлять вікна у рідному місті та завдяки підтримці земляків збирають все необхідне для фронту, де російські військові продовжують нищити наші міста й села та вбивати українців.
На окупованих територіях Донеччини та Луганщини сотніченко частий гість. Зокрема й у селі Покровське. Періодично “волонтер” долає майже 2,5 тисячі кілометрів у дорозі аби привезти російським військовим-землякам гуманітарну допомогу та автівки у їхні місця дислокації.
Як ось до військових 239 гвардійського танкового полку, які облаштувалися у цій будівлі. Її жителі села вже можуть з першого погляду і не впізнати. Проте це сільський магазин, поруч зупинка та фермерське господарство.
Це фото зроблене навпроти вже згаданого магазину, дорога направо — це колишня вулиця Чапаєва — виїзд із Покровського.
Стара зупинка на цьому фото була на шляху у бік Бахмута. Знак знаходився на самій зупинці, проте, ймовірно під час обстрілів зупинку зруйнували, як і більшість будинків, а знак впав. Його почепили на руїни.
Кілька слів про “жертв путінського режиму”
Тези про “захист” жителів Донбасу, якими росіяни виправдовували початок повномасштабної війни, звучать все рідше. Їм на зміну приходять: “оберігати мирне небо росії”.
Вже згаданий нами волонтер, до прикладу, привозить на Донбас не лише автівки.
На заклик “волонтера” про допомогу військовим-єманжелінцям охоче приходять небайдужі до війни проти України пересічні росіяни — жителі міста й області, які збирають все необхідне, підтримуючи таку важливу, на їхню думку, ініціативу.
Коментарі під зборами та звітами про поїздку на окуповані території України отримують підтримку й схвалення від жителів регіону:
Крім потреб у тушонці й окопних свічках, не забувають “заручники диктатури” й про ідеологічну складову: мотивацію російських військових продовжувати вбивати українців та нищити наші території. Листи від дітей із закликами здобувати побєду, захищати мирне небо — що може бути потужніше:
Небо того ж єманжелінська знаходиться за кілька тисяч кілометрів від Покровського, Донбасу загалом чи й всієї території України, проте уявна загроза, що висить десь “за лєнточкой”, куди росіяни охоче шлють своїх військових, а за ними їдуть і самі, аби допомогти, “помоліться за мальчіков” чи привезти “письмо ребьонка” на фронт бойцу, ох як манить.
Читайте також:
- Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
- Зрадники, волонтери та священники: куди віднести нардепа Федора Христенко
- Зрадники з Бахмута: на що чекали “ждуни” в місті та про що розповідають
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
