Житло — одна з найбільших потреб для ВПО. Сьогодні більшість переселенців та переселенок винаймають житло в оренду. Винаймати житло не тільки дорого, але й часто нестабільно, адже господарі можуть неочікувано вас виселити, або ж підняти ціну, а оскільки ринок оренди в Україні не врегульований на законодавчому рівні – то найчастіше орендар просто шукає нове житло. ГО “Заходи” з Маріуполя планує втілити у життя масштабний проєкт, за допомогою якого понад 5 тисяч ВПО зможуть купити власний дім чи квартиру за зниженою ціною.

Про цей проєкт ми розпитали у бахмутянки Яни Баришевої, яка є менеджеркою ГО, та керівника організації Юрія Давиденко.

Житло для ВПО

Проєкт NEW HOME – так назвали свою ініціативу у ГО “Заходи”. Завдяки проєкту планують створити безпечні житлові райони біля обласних центрів в західних областях України. Таким чином, ВПО зможуть отримати нову оселю за доступною ціною, пільговими умовами та спеціальними програмами кредитування.

Сьогодні придбати власне житло для переселенців є розкішшю, адже ціна за один квадратний метр у містах стартує від 1000 доларів — це близько 41 тисяча гривень. 

Саме тому ГО “Заходи” запустила пілотний проєкт NEW HOME в Хмельницькій області, у місті Красилів, де наразі йде робота над адвокацією земельної ділянки (10 Га) під будівництво житла для ВПО. Також вже заключили меморандум про співпрацю з Красилівською міською радою. 

У майбутніх житлових комплексах планується створення хабу, в якому буде:

• коворкінг;
• кавʼярня;
• місце для відпочинку;
• дитячі майданчики;
• парки; 
• бомбосховище.

Для підприємців буде можливе розміщення комерційних приміщень для відкриття дитячого садка/школи, кафе, ресторану, Нової Пошти, магазину чи іншого бізнесу.

Голова ГО “Заходи” Юрій Давиденко пояснює, що наразі проєкт на стадії домовленості з громадами.

“Всі донори, партнери, і влада хочуть гарантії, що якщо вони виділять кошти, то проєкт буде реалізований. Тому що проєкт складний, а відтак потрібне і підтвердження від людей про спільне фінансування, і підтвердження від громад, що вони нададуть цю землю. Це досить складний процес”, — пояснює Юрій Давиденко.

Головна проблема у документах, каже спікер, адже це бюрократичний процес, й оформити його швидко не вдається. Водночас вже зараз є донори, які готові надати 500 тисяч доларів на ремонтні роботи.

Вартість житла для ВПО за зниженою ціною

Організація прорахувала приблизну вартість житла. Відтак, з допомогою держави (мається на увазі трансформатори та підключення) 2-кімнатна квартира на 55 квадратних метрів буде коштувати близько 22 тисяч доларів — це близько 900 тисяч гривень.

Також, крім квартир, буде можливість збудувати танхауси на 60 квадратів, які будуть вартувати близько 33 тисяч доларів — це близько 1 мільйон 350 тисяч гривень. Половину вартості житла планують покрити за допомогою донорів. 

Тобто, людина, яка куплятиме житло, повинна погодитись заплатити половину суми — наприклад, за 2-кімнатну квартиру потрібно буде віддати 11 тисяч доларів. Також варто врахувати й документи на оформлення права власності, а це ще близько 500 доларів. Попередньо сума за своє житло для ВПО становитиме до 12 тисяч доларів. Розрахунки можуть змінюватися, але 50% суми виплачуватимуть саме благодійники. 

Серед плюсів, які отримає громада, де побудують таке житло для ВПО, безперечним є нові податки.

“Серед майбутніх учасників програми є багато ФОПів, що дасть приріст у місцеву  економіку. Також у громаді збільшиться кількість робочих місць, бо буде потреба у додаткових магазинах, дитячих садках та школах”, — коментує Юрій Давиденко.

NEW HOME планували реалізувати в Західних областях, однак наразі домовленості є в:

• Закарпатті;
• Хмельниччині; 
• Кропивницькому;
• Полтавщині;
• Дніпропетровщині.

У цих областях вже готові виділити землю під будівництво житла для переселенців та переселенок. У деяких громадах готові віддати під ремонт вже готові будівлі.

Це не соціальне житло

Бахмутянка Яна Баришева є менеджеркою проєкту. Вона пояснює, що наразі ще збирають заявки на участь у проєкті, заповнити її можна за посиланням. Пріоритет надають:

• родинам з дітьми;
• родинам, які виховують дітей з інвалідністю;
• багатодітним родинам; 
• родинам військовослужбовцям;
• пільговим категоріям.

Водночас оскільки донорів буде кілька, кожен з них буде мати цільову аудиторію, тобто для когось це родини з дітьми, а для когось — люди старшого віку. Головна мета проєкту — дати можливість різним верствам населення, з-поміж них і ВПО, власне житло.

“Потрібно розуміти, що це не соціальне житло. Це житло, яке буде належати родинам ВПО, які зацікавлені у співфінансуванні, тому що донори не мають можливості сплачувати це. Також важливо, щоб було видно, що люди зацікавлені і хочуть отримати житло”, — пояснює бахмутянка.

Вона додає, що над цим проєктом працює понад 30 людей, серед яких є юристи, бухгалтери, комунікаційники тощо. Про можливість громади надати землю у ГО дізнаються за допомогою волонтерів, а також самостійно надсилають пропозиції до міських та сільських рад, додає бахмутянка. 

“Ми знаємо, що зараз всюди дуже високі ціни на оренду. І таким чином, коли люди активно почнуть звільняти жилплощу з якоїсь громади, то господарі, аби надалі здавати своє житло, підуть на те, щоб знизити вартість. Минулого року у нас було таке дослідження у західній частині України”, — пояснює Яна Баришева.

За її словами, втілення цього проєкту у життя допоможе знизити вартість оренди житла на 30%, чим можуть скористатися інші переселенці та переселенки.

Читайте також:

• “Всі зранку до ночі дерли ті стіни”: що таке проєкт КО-ХАТИ та чому він важливий для переселенців
• Марченко повідомив, скільки бахмутян готові повернутися до міста після деокупації
• Хто повернеться до Бахмута: редакція почула думки бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку листопада 2023 року у Дніпрі відкрили Офіс Відновлення та розвитку Донеччини. Його створили за підтримки уряду ЄС, Швеції та програми розвитку ООН. У офіційній заяві повідомили, що офіс стане платформою для співпраці, яка обʼєднуватиме владу, міжнародні організації, медіа, організації громадського суспільства та бізнес. Однак, чи так це насправді? Чим займається Офіс Відновлення зараз та чи долучає до роботи громадськість?

Редакція отримала офіційну відповідь від Донецького офісу Відновлення, а також поговорила з Юлією Володченко — це членкиня громадської ради та одна із засновниць Коаліції “Інклюзивне відновлення України”, яка промотує відновлення регіону.

Офіс Відновлення та розвитку Донеччини

Управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування повідомило редакції, що організацією роботи офісу Відновлення виконують згідно з загальним планом роботи Донецької облдержадміністрації.

В офіційній відповіді роботу офісу нам охарактеризували так:

“Офіс є комунікаційним простором, майданчиком, який створений з метою об’єднання обласної влади, районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів області, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій для пошуку ефективних рішень щодо відновлення і розвитку Донецької області”, — уривок з відповіді на запит від Бахмут IN.UA.

Також, нам повідомили, що виділення коштів на утримання Офісу не передбачені, крім оплати комунальних послуг та власне самої оренди. Про свою роботу офіс Відновлення звітує у соцмережі Facebook, втім часто це перепост новин з інших державних установ або з Донецької ОВА.

У відповіді також додали, що робота Донецької облдержадміністрації в партнерстві з ОМС та громадськістю має налагодити механізм координації між ними задля повоєнного відновлення та розвитку Донеччини. Редакція намагалася зв’язатися з представницею офісу Відновлення Оксаною Головко, аби розпитати про роботу простору, втім безрезультатно.

Що каже про роботу офісу громадськість?

Ми звернулися до представниці громадськості Юлії Володченко — це членкиня громадської ради при Донецькій ОДА та одна із засновниць Коаліції “Інклюзивне відновлення України”. До повномасштабної війни вона представляла громадську організацію “Дивосвіт”, яка займалася дозвіллям дітей з інвалідністю.

Також пані Юлія активно промотувала  розвиток паліативної допомоги на Донеччині, в Краматорську. На думку спікерки, вже зараз важливо порушувати питання регіону, адже якщо молодь не буде бачити там перспектив, то доля Донеччини буде невтішною.

За словами пані Юлії про існування офісу вона знає, тобто перша робота з громадою проведена була. Інформування про створення майданчика було дуже широке. Якщо наразі погуглити Офіс відновлення Донеччини, ви знайдете десятки новин про те, що його створили, але жодної про результати діяльності.

“Ми зустрічалися з представниками цього офісу, це були представниці Донецької облдержадміністрації. Зокрема, Оксана Головко та Наталія Чукова. Зустріч ініціювала Коаліція “На лінії зіткнення”, яка власне й хотіла домовитись з Донецькою ОВА про утворення майданчика для спілкування громадськості та ОВА з питань відновлення. Коаліція розробила концепцію цього майданчика та відправили її в офіс Відновлення, Оксані Головко”, — каже пані Юлія.

Після цього, коаліція “На лінії зіткнення” відповідей вже не отримувала, хоча неодноразово намагалася зв’язатися телефоном та месенджерами. Фактично від березня 2024 року офіс Відновлення ніяк не комунікував з ними, говорить Юлія Володченко.

“Тобто ця ідея після першої зустрічі в Zoom, вона вичерпала можливість на реалізацію. Як казала, Оксана Головко, що офіс — це поки ще віртуальний проєкт, який не має можливостей для функціонування на цей час”, — згадує спікерка у розмові.

Нагадаємо, що станом на квітень 2023 року українські війська контролювали 45% Донецької області, решту територій — окуповані армією рф. Прямо зараз тривають бої за Часів Яр, місто неподалік Бахмута, важка ситуація й на Торецькому та Покровському напрямках. Втім, пояснює спікерка, відновлення — це не тільки фізичний процес відбудови міста, а й його планування.

Постанова №486: як імітують роботу з громадою 

На початку травня 2023 року Кабмін видав постанову № 486 “Про підготовку до дій із стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької і Луганської областей та їх реінтеграції”. Йдеться про раннє відновлення.

По цій постанові вже є проєкт плану дій зі стабілізації ситуації, за різними напрямками, зокрема:

• соцзахист;
• медичне реагування;
• відновлення інфраструктури;
• розробка програми комплексного відновлення. 

Якраз у межах цієї постанови була створена Координаційна рада та Координаційні групи за напрямами діяльності, зокрема й медичної.

“Багато молоді зараз в ЗСУ, вони не повинні хвилюватися, чи подбає хтось про їх батьків, рідних. Держава має взяти на себе функцію допомоги та догляду за паліативними хворими”, — пояснює Юлія Володченко.

Вона додає, коли постанова №486 набула чинності, на громадську раду при Донецькій облдержадміністрації, до складу якої входить Юлія, прийшло запрошення громадським організаціям — подавати свої кандидатури до різних Координаційних груп.

“Я дала кандидатуру саме в напрямок соціальний захист, щоб надавати пропозиції з розвитку паліативної допомоги. Бо на сході нашої країни, паліативна допомога погано розвинена, на відміну від західної частини. Багато моїх колег також подали свої кандидатури в інші координаційні групи. Згодом прийшли запрошення від Департаменту соцзахисту, зокрема й мені. Ми надали пропозиції, деякі представники громадськості навіть взяли участь у засіданнях координаційних груп. Потім нам всім прийшов лист одного змісту від Ігоря Мороза, тоді ще заступника Кириленка, у листі нам подякували за активність й сказали, коли ви знадобитесь, ми вас покличемо. Тобто всіх нас разом із цих робочих груп виключили”, — каже донеччанка.

Лишили у робочих групах тих людей та організації, які лояльні до ОВА, вважає активістка. 

“Вони розуміють, що треба все ж таки лишати громадськість, бо це імітація процесу демократичності прийняття рішень”, — каже пані Юлія та додає, що після цього вона почала розбиратись, як же загалом на Донеччині відбувається процес планування відновлення і наскільки прозоро та зрозуміло до нього влада долучає громадськість

Робочі групи: скільки є учасників громадськості?

Редакція звернулась із запитом до Донецької обласної державної адміністрації та отримала склад Робочих груп. Загалом, за інформацією Донецької обласної адміністрації, яку редакція отримала у відповідь на запит, налічується більше 30 Робочих груп, Координаційних рад та Комісій при Департаментах та Управліннях обласної адміністрації. 

У більшості з них включені представники/представниці громадькості, втім інколи ними вважаються, наприклад, представники ДТЕК. Водночас є групи де взагалі не представлено осіб, які б представляли інтереси громадькості. Посилання на повний перелік тут.

З Міністерством зв’язатися було легше, ніж з Донецькою ОВА

Після створення Коаліції активістці та її однодумцям вдалося достукатися до Міністерства, поспілкуватися з Олександрою Азархіною, це ексзаступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України

Як виявилося, отримати діалог з представниками/представницями Міністерства простіше, ніж з Донецькою облдержадміністрацією, каже активістка. У спробі впливати на рішення з відновлення регіону активістка називає один з результатів — це створення Коаліції “Інклюзивне відновлення України”, яка складається з понад 45 організацій.

Коаліція провела адвокаційну кампанію зі сприяння залученню громадськості до процесів планування відновлення України на прозорій та зрозумілій основі. 

Що стосується результатів цієї адвокаційної кампанії, то одним з найважливіших можна вважати ключове нововведення в концептуальній записці нової Архітектури планувальних документів, яку розробляло Мінвідновлення, а саме, забезпечення механізму обов’язкового включення представників/ниць громадськості та бізнесу до складу робочих груп з розробки стратегії розвитку з відновлення на регіональному та місцевому рівні. Вже зараз, каже пані Юлія, є такий проєкт стратегії розвитку та відновлення громад регіонів, але він ще не затверджений.

Зараз адвокаційна кампанія Коаліції “Інклюзивне відновлення України тимчасово припинилися, після зміни керівництва Мідвідновлення. І подальша співпраця Коаліції з структурою залежатиме від того, яка команда прийде до влади.

“На обласному рівні, така комунікація і такий вплив адвокації, на жаль, не відбувається. Тому що влада доволі закрита. Я намагалася з’ясувати, чому нас взагалі включили у групи, а потім виключили. У 486 постанові відсутній як такий механізм залучення громадськості на прозорій та зрозумілій основі”, — пояснює співрозмовниця.

Чому участь громадськості в робочих групах так важлива? 

Юлія Володченко ініціювала звернення на Кабмін від Громадської ради при Донецькій облдержадміністрації щодо питання регламентування процесу відновлення в Україні із залученням громадськості. Вже є відповідна постанова №1159 – “Про затвердження Порядку розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них”.

Однак програма комплексного відновлення для Донецької області не розробляється і поки що до повної деокупації розроблятися не буде, бо відповідної ініціативи від Донецької ОВА — немає. Тому тут могла б допомогти громадськість, як й вказано у постанові Кабміну №1159.

“Інструменти демократичної участі в процесах прийняття рішень є, процес залучення громадськості до планування відновлення теж законодавчо врегульований. Але, як завжди я казала, з самого початку і зараз продовжую стверджувати, що замало громадських обговорень. На них виноситься вже готовий проєкт рішення, й людина бере участь не зі старту розробки проєкту документа. У людей, місцевих жителів,  перед початком розробки не спитали, яким вони бачать своє село, місто, область після відновлення. Й ще один нюанс — під час громадських обговорень, навіть, якщо громадськість подала якісь пропозиції — влада не зобов’язана їх впроваджувати в життя чи враховувати. Закон це дозволяє”.

Що дасть участь у Робочих групах?

Тому найкращим рішенням є те, коли людина бере участь в складі робочої або координаційній групі, тоді вона на рівних умовах з владою голосує за прийняття того чи іншого рішення, та робить це з самого початку розробки документа. Це більш дієва участь громадськості в процесі прийняття рішень при плануванні відновлення. 

Втім при такому підході людина відповідає не лише за рішення, а й несе відповідальність за них разом із владою.

“Приклади громадського бюджету показали, що якщо людина активна, вона зацікавлена створити у своєму дворі, наприклад дитячий майданчик, то вона потім захищає цей майданчик, і буде дуже дбайливо з ним себе поводити. Так у людей формується цінність їх держави. Щоб не було потім цих розмов: “А що нам ця Україна дала?”, — пояснює активістка.

На її думку, головними завданнями Офісу Відновлення та розвитку Донеччини має бути:

• залучення представників/представниць громадського сектору до планування відновлення Донеччини  на прозорій та зрозумілій основі

• пошук та залучення інвесторів, адже потрібно робити Донецький регіон привабливим для них, вміти писати проєктні заявки, щоб вони відповідали вимогам міжнародних партнерів України;

• демонстрація прозорості використання коштів, аби збільшити довіру партнерів та бізнесу, бо саме бізнес буде важливим елементом відновлення.

Очікування людей

Мешканці і бізнес очікують від влади прозорості та співпраці. Адже від цих складових буде залежати чи повернуться люди і, чи повернуться підприємці, готові розвивати регіон. Адже саме люди і бізнес – це основний ресурс відновлення нашої країни.

“Основний меседж Коаліції “Інклюзивне відновлення України”: “Нічого для нас без нас!”. Міста, які побудовані без урахування думки жителів цього міста — це в майбутньому створення міст-привидів. Прикладів яких в усьому світі багато. Коли побудували, не спитавши, як воно має бути, і потім ці будинки стоять пустими, бо люди туди не поїдуть”, — пояснює громадська діячка.

Наразі Офіс Відновлення є на папері, є чимось, що може бути реалізовано колись, втім таке відкладення може мати негативні наслідки — люди не бачитимуть перспективи повертатися додому.

Читайте також:

• Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?
• “Це завжди про людей” – шлях бахмутського комітету доступності до створення інклюзивного міста
• Досвід відбудови Токіо: як може бути корисний для Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вчора, 20 березня, в Києві відбулась презентація проєкту “Сталева Мрія Бахмут”. Він є концепцією післявоєнної відбудови кварталу міста у межах вулиць Чайковського, Захисників України, Декабристів та Ювілейна, до межі селища Хромове. У цьому кварталі зможуть проживати близько 18 тисяч мешканців. Інноваційний план відбудови Бахмута вперше представили та обговорили з містянами.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

“Сталева Мрія Бахмут”: концепція відбудови міста

Зазначимо, що проєктний офіс Метінвест-СМЦ безкоштовно розробив універсальну концепцію післявоєнної відбудови кварталу “Сталева Мрія Бахмут”.

Начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева заявив, що концепт відбудови має затвердити громада. За його словами, після Перемоги Бахмут стане прикладом для відбудови інших населених пунктів, які зруйнували російські окупанти.

Проджект менеджер Метінвест-СМЦ Тетяна Скрипка розповіла присутнім бахмутянам про особливості проєкту. Вона підкреслила, що житловий масив побудують за сучасними світовими технологіями з урахуванням інклюзивності та енергоефективності.

Відомо, що фахівці планують знизити поверховість житлової забудови в Бахмуті до 4 та 2 поверхів. Водночас кількість людей, які зможуть проживати у цьому кварталі, буде збережена на довоєнному рівні — близько 18 тисяч мешканців. 

Так, концепт “Сталева Мрія Бахмут” передбачає:

• зелені зони з парками та місцями для відпочинку й дитячими просторами; університет з сучасною бібліотекою;
• гуртожиток;
• багатофункціональні школи та садочки;
• амбулаторію;
• готель;
• паркінги сучасного дизайну;
• спорткомплекс з басейном;
• укриття для тривалого перебування тощо.

Проєкт відбудови кварталу в Бахмуті також передбачає створення Алеї пам’яті захисників України.

Як подати свої пропозиції до проєкту?

Після презентації в осередках підтримки мешканців Бахмутської громади проходитимуть обговорення проєкту відбудови кварталу міста. Також для бахмутян відбуватимуться дискусії в онлайн-форматі.

Протягом наступних 3 місяців усі охочі мають змогу надавати свої пропозиції до проєкту. Зробити це можна, перейшовши за посиланням та заповнивши відповідну форму.

Читайте також:

• Досвід відбудови Токіо: як може бути корисний для Бахмута
• Візія Бахмута: як у міськраді працюють над відновлення міста-фортеці
• Як відновлюватимуть зв’язок у деокупованому Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!