Що робити з військовими адміністраціями громад, які роками не мають доступу до своїх територій, як наприклад Бахмутська, Соледарська, Часовоярська? Ліквідувати їх, скоротити штати чи повністю змінити логіку роботи? Андрій Грудкін, координатор ГО “Сильні громади” та учасник Коаліції “На лінії зіткнення”, вважає, що простого рішення тут немає. На його думку, ліквідація МВА та розподіл їхніх коштів між людьми може дати швидкий ефект для частини мешканців, але водночас позбавити сотні тисяч людей системної підтримки.

Редакція Бахмут IN.UA розбиралася, якими можуть бути МВА окупованих громад і що в їхній роботі можна покращити разом з експертами Андрієм Грудкіним та Олександром Слобожаном, виконавчим директором Асоціації міст України.

МВА без території: що робити з військовими адміністраціями окупованих громад

Військові адміністрації окупованих громад опинилися в ситуації, для якої традиційна модель місцевого управління фактично не пристосована. Територія громади окупована або зруйнована, частина людей виїхала в інші регіони України чи за кордон, а сама адміністрація працює в евакуації. Андрій Грудкін розмірковує, що це має означати не ліквідацію МВА, а переформатування їхньої роботи.

“Формат військових адміністрацій окупованих громад повинен змінюватися, тому що наразі вони існують в умовах, непритаманних для будь-яких муніципалітетів. Це окупація, переміщення і робота поза територією і для людей. Безсумнівно, на думку нашої “Коаліції на лінії зіткнення”, ці інституції мають продовжити своє існування як представницькі органи, тимчасово окуповані інституції, а будь-які маніпуляції про необхідність їх ліквідації — це антидержавна діяльність”, — каже спікер.

Водночас, за словами експерта, сама наявність МВА ще не означає, що вони працюють за правильною моделлю. На його думку, адміністрації мають змінити внутрішню структуру та функції. Одна з головних проблем, на яку звертає увагу Грудкін, це те, що МВА продовжують частково працювати за логікою звичайних органів місцевого самоврядування, хоча обставини вже принципово інші.

“Попри те, що багато хто перемістився ще у 2022 році, вони досі не змирилися з тим, що у них немає території, вони тепер не мають займатися комунальним господарством, парками, дорогами, тендерами на будівництво і на ремонти. І через це ми маємо проблеми. Має бути усвідомлено, що це абсолютно унікальна модель роботи з людьми, надання їм послуг, збереження їх згуртованості, локальної ідентичності, і під це мають бути утворені абсолютно нові функціональні моделі”, — коментує Андрій Грудкін.

Тобто йдеться не лише про скорочення кількості працівників. На думку Грудкіна, потрібно переглянути саму структуру МВА: які підрозділи зараз потрібні, які можна об’єднати, а які, залишити через важливість даних для майбутнього громади. Окремо він наголошує, що навіть ті напрямки, які зараз не мають практичного застосування через окупацію, можуть бути важливими для збереження інформації про громаду. Тому перехід від територіальної моделі до моделі, орієнтованої на людей, на його думку, може одночасно зменшити витрати на утримання апарату та підвищити ефективність.

В Асоціації міст України наголошують, що військові адміністрації залишаються фактично єдиною формою управління окупованими громадами, поки місцеве самоврядування не може функціонувати.

“Жителі окупованих міст/сіл, які виїхали з рідних домівок на підконтрольну Україні територію, мешкають зараз в інших громадах, де в більшості продовжує працювати місцеве самоврядування. Ради на окупованих територіях не працюють, тому військові адміністрації це єдина форма управління в таких громадах”, — зазначає Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ).

За його словами, в АМУ вже кілька років обговорюють подальшу модель управління окупованими та деокупованими громадами. У 2023 році в Асоціації створили Секцію з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад, яка, за словами Слобожана, об’єднує майже 400 громад.

“Секція – це платформа, де на постійній основі в очному і онлайн форматі зустрічаються представники всіх окупованих і деокупованих громад (мери, начальники військових адміністрацій, їх заступники) та спільно з народними депутатами України, представниками Уряду та міністерств, міжнародних організацій, експертів обговорюють проблеми напрацьовують варіанти їх спільного вирішення”, — розповідає він.

Серед пропозицій, які зараз обговорюються в АМУ, — визначення критеріїв запровадження військових адміністрацій та стратегічних завдань, які вони мають виконувати. Для окупованих громад це означає, що питання майбутнього МВА фактично пов’язане не лише з їхньою ефективністю, а й із тим, як Україна зможе забезпечити представництво інтересів мешканців до моменту деокупації та відновлення виборного місцевого самоврядуванн

Чи мають мешканці впливати на рішення МВА

Інша проблема — це участь самих мешканців у прийнятті рішень. Грудкін вважає, що нинішніх можливостей для цього недостатньо. Особливо це помітно у ситуаціях, коли рішення вже фактично прийняте, а мешканців лише ставлять перед фактом. На його думку, МВА варто перейти від комунікації після ухвалення рішення до попереднього обговорення планів.

“Потрібно не постфактум повідомляти про прийняті рішення, а анонсувати майбутню роботу. Тому що багато чого планується на етапі формування бюджету і розробки місцевих програм. Чиновники знають, скількома людьми вони орієнтовно мають надати ту чи іншу послугу, підтримку. Вони знають, скільки коштів дотації прийде їм з бюджету в певному моменті”, — пояснює Андрій Грудкін.

На практиці це означає, що навіть рішення, які потрібно ухвалювати досить швидко, можна попередньо комунікувати з громадою та збирати зворотний зв’язок. За словами Грудкіна, для цього не потрібен якийсь один визначений механізм. Це можуть бути опитування, публічні обговорення, консультації чи інші формати постійного діалогу.

Нагадаємо, що зараз бахмутяни можуть долучитися до громадського обговорення 2 програм, а саме обговорення житлової програми для ВПО на 2026–2028 рр, а також програми підтримки ветеранів та родин загиблих.

Чому аргумент про “оперативність під час війни” вже не завжди працює

Одним із аргументів на користь обмеженої участі мешканців у роботі МВА може бути необхідність швидко ухвалювати рішення під час війни. Проте Грудкін вважає, що для переміщених адміністрацій цей аргумент уже не настільки переконливий. За його словами, багато МВА працюють у переміщеному форматі вже кілька років, а мешканці громад також значною мірою адаптувалися до життя в інших містах.

Тому він пропонує змінити сам підхід до управління — зробити комунікацію постійною, а не ситуативною.

“При зміні такого підходу, плюс гарна комунікація перманентна, постійна, можна питати у людей зворотний зв’язок, а що ви думаєте про ось таку-то нашу ідею зробити щось хороше для вас. І тоді це абсолютно інший підхід до управління і кращі результати. А форматів, як це робити, мільйон”, — вважає Андрій Грудкін.

“Розпустити МВА і роздати гроші — стратегічна помилка”

Окремо ми запитали Грудкіна про роль держави у визначенні майбутнього МВА. Він вважає, що державне унормування роботи таких адміністрацій необхідне, оскільки зараз вони фактично працюють у певному нормативному вакуумі. При цьому експерт застерігає від швидких рішень, зокрема масового скорочення працівників або ліквідації МВА.

“Подібні гасла лунали під тиском від народних депутатів, деяких популістів, таких, як Вельможний, які кажуть, що потрібно всіх ліквідувати, гроші роздати людям. Це абсолютно не вирішить питання, тому що, так, це буде мати дуже швидкий ефект, можливо, якісь люди отримають якесь житло, але це буде настільки незначна частка людей, і у порівнянні з можливістю продовження роботи цих органів, це стратегічна помилка”, — пояснює співрозмовник у коментарі.

Його аргумент полягає в тому, що МВА — це не лише адміністративний апарат і витрати на його утримання. Через ці інституції можуть продовжувати працювати сервіси, центри підтримки, освітні та культурні напрямки, які залишаються важливими для людей з окупованих територій. Саме тому, на думку Грудкіна, перед скороченням штату чи ліквідацією окремих підрозділів потрібно оцінювати не лише економію бюджету, а й те, яку послугу після цього втратить конкретна людина.

Для кожної громади потрібна окрема модель

Грудкін пропонує не створювати одну універсальну модель для всіх окупованих громад. Адже обставини їхньої окупації та переміщення дуже різні. Одні громади мають значну частину населення, яка залишилася на окупованій території. Інші, зокрема Бахмут, Торецьк та інші міста Донеччини, зазнали масштабних руйнувань, а їхні мешканці масово виїхали в інші регіони України та за кордон.

“Ми пропонуємо модель аналізу конкретних військових адміністрацій, бажано усіх, для визначення для кожної з них оптимальної функціональної моделі. Тому що кожен з цих органів має свої особливості. У когось була швидка окупація, і 40% населення залишилось на тимчасово окупованій території. А у когось, як, наприклад, Бахмут, Торецьк чи Авдіївка багато людей стали вимушеними переселенцями, чи виїхали за кордон”, — каже Грудкін.

Тому перед державою, на його думку, стоїть складніше завдання, ніж просто визначити відсоток скорочення штату. Потрібно проаналізувати функції кожної адміністрації та зрозуміти, які з них справді потрібні конкретній громаді.

На цьому етапі особливо важливе питання — не просто скільки людей працюватиме в адміністраціях, а чим саме вони займатимуться. Грудкін наводить приклад культурного напрямку. На його думку, працівник такого підрозділу в окупованій громаді не повинен відтворювати звичайну модель роботи місцевого відділу культури.

“Я маю думати, як проводити культурні заходи для переміщених жителів, як їх знаходити, об’єднувати, як зберігати творчі колективи, нематеріальну культурну спадщину, просувати її, зберігати артефакти війни, займатися меморіалізацією, а не фігнею. Це просто приклад по структурному підрозділу”.

Чи чує держава мешканців окупованих громад

Окремим питанням залишається представництво мешканців окупованих територій на державному рівні. Грудкін визнає, що громадський сектор намагається адвокатувати зміни, але поки що ці зусилля недостатньо скоординовані.

“Сказати, що громадським організаціям, всім небайдужим, майбутнім наших людей, наших інституцій потрібно гуртуватися і разом виступати з позицією, консолідованою на національному рівні, — це очевидно. Але, скажу відверто, поки що не супер вдається це зробити. Так, ми робимо кожен від себе десь на якихось форумах, пишемо, адвокатуємо якісь рішення, пропонуємо проєкти нормативних актів, але нам потрібна платформа”.

На його думку, така платформа має не просто існувати формально для “галочки”, а мати реальний мандат на представництво інтересів людей з окупованих територій та можливість впливати на державну політику. Як один із можливих орієнтирів Грудкін називає Кримську платформу. Водночас він наголошує, що формат майбутньої платформи для всіх тимчасово окупованих територій не варто визначати поспіхом.

До теми:

Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гостомельській громаді Київської області ще не визначили остаточну земельну ділянку для будівництва житла для бахмутян. Технічний та правовий аналіз трьох варіантів триває, а проєктування житлового кварталу ще не розпочинали.

Про це йдеться у відповіді Бахмутської міської військової адміністрації на запит редакції.

Земельну ділянку для житла бахмутян ще не визначили

Бахмутська МВА повідомила, що остаточна земельна ділянка у Гостомельській громаді для реалізації проєкту будівництва житла для бахмутян наразі не визначена. За даними адміністрації, технічний та правовий аналіз трьох земельних ділянок, які розглядалися для реалізації проєкту спільно з Гостомельською селищною військовою адміністрацією у жовтні 2025 року, триває.

Водночас документи щодо передачі земельної ділянки Бахмутській громаді наразі не приймалися.

У Бахмутській МВА також зазначили, що проєктування житлового кварталу для бахмутян у Гостомельській громаді ще не розпочиналося. Механізм та подальші етапи реалізації проєкту адміністрація опрацьовує спільно з Гостомельською селищною радою.

Що відомо про житло для бахмутян у Гостомелі

Про можливість будівництва житла для бахмутян у Гостомельській громаді стало відомо у 2025 році. 26 серпня Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. Спочатку сторони розглядали можливість отримати земельну ділянку у приватного власника на умовах суперфіцію. Однак домовитися не вдалося, після чого Бахмутська МВА повернулася до пошуку земельної ділянки комунальної власності Гостомельської громади.

У жовтні 2025 року представник Бахмутської МВА Олександр Марченко повідомляв, що на розгляд запропонували три ділянки — дві у Гостомелі та одну в межах громади. Тоді ж ішлося про необхідність провести їхній технічний аналіз і визначити найбільш придатний варіант. Станом на нову відповідь Бахмутської МВА остаточного рішення щодо земельної ділянки немає.

Проєкт “Спільне бачення нового дому” передбачав залучення мешканців Бахмутської громади до формування бачення майбутнього житлового кварталу. Серед запропонованих підходів — розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, безбар’єрність і створення умов для збереження спільноти бахмутян.

До теми:

Проєкт житла для бахмутян у Кропивницькому просувається: що відомо зараз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Комунальне підприємство Бахмутська житлова управляюча компанія офіційно обрало приватне підприємство “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ” підрядником для виконання підготовчих будівельних робіт у селищі Гоща. Єдиний учасник торгів виправив раніше виявлені невідповідності у документації, після чого сторони уклали договір на суму понад 36,5 мільйона гривень.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ” виграло тендер на будівництво житла у Гощі

Замовник визнав ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ” переможцем тендеру після того, як компанія вчасно виконала вимогу щодо виправлення документів. Підприємство успішно усунуло дві помилки у своїй тендерній пропозиції:

• надало правильно оформлену довідку про наявність необхідного обладнання та матеріально-технічної бази — документ доповнили підписом керівника та печаткою підприємства;
• додало копію ліцензії на програмний комплекс — цей документ був відсутній у початковій пропозиції, проте він необхідний для підтвердження розрахунку ціни.

Після усунення цих невідповідностей комунальне підприємство має підписати договір (UA-2026-07-28-010455-a-a1) із підрядником. Фінальна вартість підготовчих будівельних робіт склала 36 597 467,20 гривні.

Наразі договір очікує підписання.

Умови виконання робіт та оплати

Згідно з договором, співпраця між комунальним підприємством та підрядником з Дніпра відбуватиметься за чітким графіком:

• авансовий платіж — замовник сплачує 30% від загальної суми протягом 7 робочих днів після дати виставлення рахунку;
• терміни виконання — підрядник зобов’язаний виконати весь обсяг робіт (одноразова поставка) протягом 120 календарних днів з моменту підписання договору;
• післяоплата — залишкові 70% коштів замовник перераховує протягом 7 робочих днів після фактичного виконання робіт.

Нагадаємо, що комунальне підприємство Бахмутська житлова управляюча компанія проводило тендер на підготовчі роботи для будівництва житла бахмутянам у Гощі з очікуваною вартістю понад 37 мільйонів гривень. Єдиним учасником торгів стало дніпровське ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ”, яке класифікується як суб’єкт середнього підприємництва. Водночас компанія фігурує у судовому провадженні щодо ймовірного привласнення бюджетних коштів та суттєвого завищення цін на будівельні матеріали під час зведення укриття на Херсонщині, перевірку чого суд доручив поліції наприкінці липня 2026 року.

Читайте також:

Підприємство, яке подалося на виконання робіт з будівництва житла для бахмутян у Гощі, фігурує у справі про ймовірне завищення цін на матеріали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!