Польща зараз — справжній магніт для іноземних інвесторів та підприємців. Особливо помітною стала активність українців, які через війну були змушені покинути батьківщину й оселитися тут. За останні роки вони не просто адаптувалися, а й почали активно створювати власний бізнес.

Види організаційно-правових форм діяльності в Польщі

Тим, хто хоче відкрити власну справу в Польщі (https://www.pro-smk.com/ua), зокрема іноземцям, доступні такі варіанти організації підприємницької діяльності:

• індивідуальна діяльність (JDG або ФОП, ІП). Це найпростіший спосіб почати бізнес для однієї особи;
• партнерські форми без статусу юрособи. Наприклад, просте товариство, повне, командитне або партнерське (так звані spółka) — підходять для спільної діяльності кількох осіб;
• товариство з обмеженою відповідальністю (spółka z o.o.) — один із найпопулярніших варіантів, який передбачає створення юридичної особи з мінімальним статутним капіталом у 5000 злотих;
• акціонерне товариство (spółka akcyjna). Цей формат обирають для масштабнішого бізнесу. Для його реєстрації потрібен капітал від 100 тисяч злотих;
• представництво іноземної компанії (przedstawicielstwo) — дозволяє вести обмежену діяльність у Польщі від імені закордонного підприємства.

До речі, ціна реєстрації фірми в Польщі залежить від обраної організаційно-правової форми та способу реєстрації. Загалом, реєстрація компанії з обмеженою відповідальністю (Sp. z o.o.) коштує від 2000 злотих (близько 470 євро) при електронній реєстрації та від 3750 злотих (близько 880 євро) при реєстрації з нотаріальним посвідченням документів. Додаткові витрати можуть включати 100 злотих за публікацію оголошення про реєстрацію, 21 — за реєстраційний збір, 20–30 — за посвідчення підписів засновників та 170 — за VAT-реєстрацію.

Оподаткування бізнесу в Польщі: що потрібно знати

Якщо ви стали власником або співзасновником компанії в Польщі, важливо одразу усвідомити: сплата податків — одна з ключових відповідальностей представників бізнесу. У Польщі діє кілька основних видів податків для юридичних осіб і приватних підприємців:

• на прибуток (CIT). Стандартна ставка складає 19%. Однак для малого бізнесу, який за рік не перевищує оборот у 1,2 млн євро, передбачений пільговий тариф — 15%;
• на додану вартість (VAT). Ставка становить 23 %. Для окремих категорій товарів та послуг діють знижені тарифи — 0%, 5% або 8%;
• акциз. Це податок, який накладається на певні групи товарів, зокрема пальне, спирт, сигарети, алкогольні напої, газ, транспортні засоби тощо;
  ПДФО (PIT).
• Податок на доходи фізичних осіб. Співробітники платять від 18 до 32% залежно від рівня річного заробітку. Підприємці, які працюють як фізособи, зазвичай сплачують фіксовану ставку — 19%.

Пам’ятайте, що фінансова прозорість і правильна податкова звітність — це основа стабільної роботи вашого бізнесу.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Польщі зараз перебуває близько 990 тисяч українських біженців. Переважно, це жінки з дітьми, які були змушені тікати від війни. Але слідом за нею у життя українців прийшли інші труднощі — працевлаштування у новій країні, оренда житла та навчання для дітей. Якраз з останнім у Польщі допомагає українка Наталія Кравець, яка заснувала спочатку суботню міні-школу, що згодом трансформувалася у повноцінний освітній центр.

Редакція Бахмут IN.UA дізнавалась, як працює осередок освіти для українських дітей в Польщі.

Примітка. Матеріал створений за підтримки Media Lifeline Ukraine.

Українська мова для дітей в Польщі

Українка Наталія Кравець за освітою вчитель, зараз вона очолює освітній центр “Школа “Материнка” ім. Д.Павличка у Варшаві”. Колись все починалося з того, що жінка приїхала в Польщу на заробітки.

А потім українка побачила, що закордоном діти не мають можливості вчити українську мову. Так й з’явилася ідея відкрити суботню міні-школу, у 2016 році цю ідею втілили в життя.

Пані Наталя об’єдналася з однодумцями, разом вони написали проєкт та запустили його. Допомагала у настановах Наталії її добра колега — пані Лариса. Жінки зрозуміли, що найкращим способом відкрити школу буде заснування громадської організації. Над статутом працювали пів року, кілька раз його правили, але все ж колежанкам вдалося його зробити.

Спочатку заняття були тільки по суботах. Потім самі батьки почали просити збільшити кількість уроків. Діток навчають за українською програмою МОН (міністерство науки та освіти) та МУШ (міжнародна українська школа). Водночас вчителі можуть вносити корективи у програму, якщо вони мають ідеї.

Навчання українців закордоном

До повномасштабного вторгнення у школі навчалися 200 діток, а зараз є вже понад 1000 осіб. Батьки сплачують за дитину щомісячний внесок, підписують договір. Його можна розірвати, якщо є потреба.

У школі діти вивчають також польську мову, пані Наталя каже, що це важливо. Як дітям, так й батькам заняття в школі подобаються. Кілька раз, згадує співрозмовниця батьки запитували: “Чи не планують відкривати ще такі заклади у Любліні та інших польських містах”. Втім таких планів наразі немає, каже пані Наталя, адже школи вже працюють у Катовіце, Гданську та Варшаві.

Суботня школа функціонує за графіком з 10.00 до 13.00, а у будні діти мають заняття з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 18.00. Тут також допомагають дітям готуватися до НМТ (національного мультипредметного тесту), приділяють увагу кожній дитині. Малюки можуть ходити на підготовчі групи, а також відвідувати різні гуртки.

@bahmut.in.ua Розповідаємо як працює освітній центр "Школа "Материнка" ім. Д.Павличка у Варшаві" #бахмутinua #бахмут #школа #школавпольщі ♬ оригінальний звук – Бахмут IN.UA

Читайте також:

• Як Європейський Союз допомагатиме Бахмуту. Репортаж з Євроради
• Освіта в Україні та закордоном: де краще?
• “Не дозволила собі плакати жодного дня”: як бахмутянка навчає чирлідерок у Польщі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни були вимушені покинути свої будинки та їхати у невідомість у пошуках безпеки для себе та для своїх родин. У місті вони залишили не тільки свій дім, але й роботу, бізнес, спогади. Однією з них є Ірина Яценко, яка мала у Бахмуті родинну справу та відкрила свою секцію з чирлідингу для дітей. Наразі жінка живе у Польщі, продовжує працювати та розвивати свої навички для того, щоб весь цей досвід у майбутньому використати на користь в Україні. 

Повномасштабний напад росії на Україну кардинально змінив життя українців. Мільйони людей втратили свої домівки, вимушені були евакуйовуватися та відновлювати своє життя далеко від дому. Втім, для багатьох мешканців сходу країни та Криму це не перший досвід вимушеного переселення. 

Ірина Яценко, керівниця першої студії чирлідингу у Бахмуті є однією з таких людей. Після початку війни у 2014 році вона евакуювала свою родину до Бахмута. 

Вони з чоловіком відновили свій бізнес, налагодили життя на новому місці, а потім вона вирішила додатково розвивати те, що було близьким для її серця – заняття з гімнастики для дітей. Велика війна зруйнувала її місто та її плани. Наразі жінка живе у Польщі та нещодавно вона знову зібрала дітей для того, щоб навчати їх гімнастиці.  Редакція Бахмут.IN.UA розпитала Ірину про її роботу у Бахмуті, переїзд до Польщі та її плани на повернення до України у майбутньому. 

Читайте також: Дорога додому: як бахмутянка повертається до України з Європи

Від волонтерства до власної групи 

Ірина Яценко розповідає, що вони з чоловіком у Бахмуті розвивали родинний бізнес, пов’язаний із ремонтом взуття та шкіргалантереєю. Справа йшла дуже добре й родина разом вкладала в нього всі свої сили. Ірина занурилася у світ профільних грантів, семінарів та навчання й відклала свою успішну спортивну кар’єру задля цього. 

Жінка розповідає, що вона досягнула відчутних успіхів у написання та реалізації грантів на підтримку бізнесу. Їй дуже допомагали бахмутяни у цих питаннях, адже небайдужі люди підказували їй, як формувати заявки та вирішувати юридичні чи організаційні питання. Вона прагнула розвитку, тому постійно відвідувала різні курси та навчалася, як просувати бізнес в Інтернеті, отримувала фінансову підтримку на купівлю обладнання тощо. Метою родини в той час було поставити бізнес «не рейки» якнайшвидше. 

Так Ірина познайомилася з тренером Олександром та почала приводити свою дочку на заняття. На той момент у групі було всього кілька дівчат, а переважна більшість це були хлопці. Поки вона чекала на дочку, дивилася на те, як проходять заняття. Оскільки вона сама займалася гімнастикою на професійному рівні, вона дивилася на заняття експертним оком. Гімнастика для дівчат відрізняється від чоловічої тим, що в ній присутні елементи хореографії, які потребують плавності рухів. 

Так, в один прекрасний день, Олександр вирішив поговорити з Іриною щодо цих порад, які вона дає своїй дитині. 

Ірина навіть не очікувала, що до неї на заняття вже невдовзі захоче приходити близько 30 дітей. З того моменту вона ще більше впевнилася, як сильно це потрібно людям. 

Читайте також: Європейська освіта: досвід донеччанок в Польщі та Словаччині

Хотілося вигадати щось нове і цікаве для дітей Бахмута

Коли Ірина приходила на заняття, на неї вже чекали дівчата. Вона почала придумувати програми, ставити їх під музику. В такому тандемі двох тренерів вони з Олександром разом продовжували тренувати дітей певний час. Популярність навчання в Ірини почала стрімко зростати, все більше і більше дітей намагалися потрапити до Ірини Сергіївни на секцію. 

Тоді Ірина не розуміла, як можна дати всім цим дітям можливість навчатися. Адже, спортивна гімнастика – це не той вид спорту, де можна тренувати масово. Кожній гімнастці потрібно багато уваги тренера, а одна Ірина не змогла б це забезпечити для понад двох десятків дітей. 

Так Ірина знайшла чирлідинг, який стає все популярнішим в Україні. Вона підійшла до цієї справи сумлінно. Знайшла федерацію чирлідингу, офіційно вступила в неї, пройшла навчання на тренера та суддю, знайшла окреме приміщення для тренувань. Зробила все для того, щоб професійно та активно розвивати цей напрямок у Бахмуті та області. Її роботу оцінили не тільки її учні та батьки, але й міська рада. Вона мала багато планів щодо розвитку цього напрямку у місті, аж поки не сталася повномасштабна війна та жінка мала знову пройти через евакуацію та початок життя на новому місці. 

Я думаю над тим, з чим що я можу привезти з собою назад в Україну

Хоча Ірина зараз знаходиться у Польщі, вона не закривала свою діяльність в Україні. Її бізнес там продовжується, вона звітується перед державою та не планує відкривати бізнес за кордоном. Проте, це не значить, що вона не працює над розвитком своїх компетенцій. Навпаки, жінка намагається здобути знання та навички, які  б вона могла використати у майбутньому в Україні. 

Ірина сумувала за своєю групою та за заняттями й писала про це у соціальних мережах. Одного дня директор центру, де вона працює, побачив це. Він попросив жінку розповісти детальніше про її досвід, а після почутого, запропонував відновити такі тренування на базі його центру. Так Ірина повернула у своє життя гімнастику та роботу з дітьми.  

Директор центру спочатку заспокоював Ірину, казав, щоб вона не хвилювалася, якщо в перший час буде небагато охочих. Але жінка розмістила оголошення в різних групах у соціальних мережах і на перше заняття прийшло аж 20 дітей. 

Тепер Ірина займається з дітками, які евакуювалися з різних частин України: Маріуполя, Миколаєва, Херсона,  Донецька, Бахмута, Костянтинівки, Кропивницького тощо. Також, на заняття прийшли й діти місцевих мешканців, клієнтів центру та навіть дівчата з рівних країн. На сьогодні у групі вже 23 дитини.

Читайте також: Боротьба донеччан за українську державність

Я хочу, щоб діти пам’ятали, як ми відбудуємо новий Бахмут

Жінка розповідає, що й дня не проходить, щоб її не спитали про те, чи планує вона повернутися до України. Ірина точно знає відповідь на це питання, адже вона хоче додому. Поки йде війна, вона буде з дитиною за кордоном, адже почувається там у безпеці. 

У планах Ірини є не тільки повернення до України, вона хоче повернутися до Бахмута у майбутньому та готова брати активну участь у його відбудові. 

Читайте також: Артем Шаіпов, випускник Кембриджу та громадський діяч, поділився спогадами про Бахмут і розповів як допомагає молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!