Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. З того часу багато населених пунктів та міст відчувають на собі наслідки приходу до них «русского міру». Одним з них є Донецьк. До 2014 року це було розвинене, сучасне місто з багатьма перспективами. Після – це місто, де люди сидять без води, часто без опалення та електроенергії, вони вимушені їздити кудись за речами, продуктами та медичними послугами. 

Наша редакція вирішила дослідити скарги мешканців окупованого Донецька на окупаційних ресурсах та запитали у донеччанина, професора Ігора Тодорова, про життя в місті до 2014 року. 

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми спостерігаємо за тим, як росіяни намагаються стирати з лиця землі якомога більше міст. Втім, мають вони й іншу тактику, яка проявляється в окупації територій та поступовій їх деградації. 

Одним із яскравих прикладів такої деградації є Донецьк. Раніше це було розвинене місто, в якому відбувалося Євро 2012, а школярі з усієї області хотіли вступити у місцеві навчальні заклади. Зараз це місто, де мешканці радіють, коли воду подають хоча б по графіку, приїжджають туди тільки російські пропагандисти, терористи та афілійовані з ними особи.

З приходом «русского міра» в Донецьк розвиток не просто зупинився, почалися зворотні процеси. Професор Ігор Тодоров, який більшу частину життя жив у Донецьку та мусив виїхати з початку окупації, поділився з нами своїми спогадами про своє місто та життя там до початку війни у 2014 році. 

Читайте також: Зрадники з Бахмута: що нового розповідають колаборанти про ЗСУ?

Набір  «русского міра»: без води, проте зі сміттям

Хоча пропагандистські та окупаційні інформаційні ресурси намагаються створити картинку руського щастя у Донецьку, в інтернеті зовсім не складно знайти велику кількість повідомлень про проблеми, які мають місцеві мешканці. З тих повідомлень, що стосуються побутового життя, найпопулярнішими є відсутність води та відсутність вивозу сміття з вулиць. 

Актуальні проблеми окупованого Донецька

Джерело: окупаційні ресурси

Наша редакція знайшла сайт, де мешканцям окупованих територій пропонують зареєструвати свої скарги та пропозиції щодо поліпшення їх життя. За повідомленнями окупантів, цей сайт працює вже понад рік. Ми знайшли багато скарг про різні аспекти існування міста, щоправда, активність на сайті невелика.

Проєкти «переможці» мають набрати найбільшу кількість голосів серед інших пропозицій, а активність на сайті рідко коли досягає 50 голосів, багато пропозицій мають всього кілька голосів. Серед скарг часто можна зустріти такі, що просять окупаційну владу покращити життя в Донецьку. Проте, виконаних прохань, за понад рік так і не знайшлося. 

У 2023 році мешканці окупованого росіянами міста просять забезпечити школи резервуарами із запасом води. Хоча до приходу окупантів потреби в таких проханнях не виникало. 

Мешканці просять встановити місткості із запасом води у школах міста

Ігор Тодоров, до початку війни у 2014 році жив та працював у Донецьку, був професором у Донецькому національному університеті імені Василя Cтуса

Джерело: відкриті джерела

Пан Ігор розповідає, що ще в радянські часи, завдяки партійній пропаганді, Донецьк звався містом мільйона троянд. І цього статусу намагалися дотримуватися. В 1973 році місто було визначено ЮНЕСКО як краще таке молоде місто світу.

Через знайомих своїх знайомих пан Ігор знає, що ще минулого року у Донецьку абсолютно жахлива була ситуація з водою, з електрикою тощо.  Це дуже властиво для росії. Адже росіяни ніколи не могли дати ладу своїм величезним територіям. А після «розширення», а по факту, окупації, вони перетворили Донецьк в те саме, що характерно для самої рф. 

Читайте також: Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

Мешканці з ТОТ приїздили в Бахмут аби набрати продуктів

Самі росіяни ще у 2015 році писали про те, що з вільної території України у так звані республіки везуть гроші та продукти. Хоча подібних статей не багато, бахмутяни можуть згадати, яка кількість людей до повномасштабного вторгнення приїжджала в Бахмут з окупованих територій. Люди набирали величезні пакети продуктів та перевозили їх автобусами чи машинами. 

Стаття від 2015 року, самі окупанти пишуть про те, що з вільної території України до окупованого Донецьку люди везуть продукти

Крім того, мешканці захоплених росією населених пунктів отримували в Бахмуті медичну допомогу та інші послуги. Якщо з цим не було проблем в так званих республіках, то навіщо люди так ускладнювали своє життя?

Росіяни на окупованих територіях не тільки позбавляють людей прав та свобод, систематично накачують їх пропагандою, але й забирають у них базові умови для комфортного життя. Донецьк став яскравим прикладом того, що «русскій мір» це не тільки насильство та знелюднення, але й про деградацію на всіх рівнях, зокрема на побутовому. Росія немає стосунку до розвитку. 

Звісно, що ми не стверджуємо, що на вільній території України або до окупації росією територій сходу країни все ідеально та жодних проблем не існує. Але різниця полягає в тому, що без окупації українці мають не тільки бажання, але й право працювати та домагатися поліпшення умов життя в місті, області та країні.

Після деокупації всіх територій України, на нас чекають ще роки відновлення, не тільки фізичного будівництва, але й повернення мешканців до українського контексту. Росіяни наробили багато шкоди нашій країні й продовжують це щодня робити. Щось можна виправити, а щось завжди буде мати відголосок того терору, який в черговий раз довелося пережити українцям. 

Читайте також: Боротьба донеччан за українську державність

Фото: «Бахмут. IN.UA».

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З початком літнього сезону “Укрзалізниця” змінює графік руху пасажирських поїздів. Перевізник оптимізує використання наявного парку вагонів, переводить низку популярних рейсів на щоденний режим курсування, а також відновлює та призначає додаткові маршрути.

Про це повідомили в “Укрзалізниці”.

“Укрзалізниця” збільшила кількість рейсів на літній період

Компанія “Укрзалізниця” фіксує зміну пасажиропотоку та адаптує під нього свою роботу. Через дефіцит рухомого складу перевізник зменшує кількість вагонів на тих напрямках, які мають менший попит серед пасажирів. Звільнені вагони перенаправляють на найбільш затребувані рейси. Такий підхід дозволяє призначати додаткові поїзди та збільшувати місткість вагонів на популярних маршрутах.

Найближчим часом на щоденний режим роботи перейдуть сім пар пасажирських поїздів:

• №4/3 сполученням Ужгород — Дніпро;
• №86/85 сполученням Львів — Запоріжжя;
• №128/127 сполученням Львів — Кривий Ріг, Запоріжжя;
• №78/77 сполученням Ковель — Одеса;
• №88/87 сполученням Ковель — Дніпро;
• №7/8 сполученням Харків — Одеса;
• №121/122 сполученням Миколаїв — Київ.

Відновлені та додаткові маршрути

Крім того, перевізник у літній період відновлює роботу поїзда №143/144, який курсуватиме за маршрутом Суми — Рахів. Цей рейс з’єднає Північну Слобожанщину та Сіверщину із західними регіонами країни. Маршрут забезпечить пряме сполучення Сум, Білопілля та Конотопа з Вінницею, Хмельницьким, Тернополем, Львовом, Івано-Франківськом, Яремчею та Ворохтою.

Для забезпечення попиту на поїздки між столицею та Буковиною призначено додатковий поїзд №227/228 сполученням Київ — Чернівці. Він курсуватиме через день. Маршрут пролягатиме через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ та Коломию. Пасажирам цього рейсу будуть доступні вагони класів плацкарт, купе та СВ.

Купівля квитків

Продаж проїзних документів на призначені рейси відкривається відповідно до дат курсування поїздів. Глибина продажу квитків залежить від конкретного напрямку та становить від п’яти до двадцяти діб до дати відправлення. Придбати проїзні документи можна в офіційному застосунку “Укрзалізниці”, на сайті бронювання, а також у касах залізничних вокзалів.

Читайте також:

Ввезення домашніх тварин до ЄС: нові правила перетину кордону в 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діють оновлені програми соціальної підтримки родин із дітьми. Розміри державної допомоги розраховуються з урахуванням показників бюджету на 2026 рік, де прожитковий мінімум на одну особу становить 3 209 гривень, для дітей до 6 років — 2 817 гривень, а для вікової категорії від 6 до 18 років — 3 512 гривень.

Детальніше про те, скільки можуть отримувати діти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога при народженні та догляду за дитиною

Після народження дитини родина має право на одноразову державну виплату в розмірі 50 тисяч гривень. Також передбачена щомісячна допомога для догляду за дитиною до одного року, яка становить 7 тисяч гривень. Якщо сім’я виховує дитину з інвалідністю, ця сума зростає до 10 500 гривень на місяць.

Для вагітних жінок, які не мають страхування, передбачена допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Вона охоплює період 70 днів до пологів та 56 днів після них. У разі ускладнень або народження кількох дітей післяпологовий період збільшується до 70 днів. Для жінок, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виплата розрахована на 180 календарних днів.

Залишається актуальною програма “Пакунок малюка”. Батьки можуть отримати натуральну допомогу або обрати грошову компенсацію, розмір якої становить 8 451 гривню. Оформити її необхідно не пізніше ніж через рік після народження дитини.

Програми для працюючих батьків

Для підтримки батьків, які повертаються на роботу після досягнення дитиною однорічного віку, діє програма “єЯсла”. Вона передбачає щомісячну фінансову допомогу^

• 8 тисяч гривень для звичайних родин;
• 12 тисяч гривень для сімей, які виховують дитину з інвалідністю.

Виплати призначаються з місяця, наступного після досягнення дитиною одного року, і можуть надаватися до досягнення нею трирічного віку.

Окрім цього, діє програма “Муніципальна няня”, яка частково компенсує витрати на послуги догляду за дітьми для визначених категорій сімей. Розмір відшкодування розраховується на основі погодинної мінімальної заробітної плати.

Виплати окремим категоріям родин

Фінансова підтримка одиноких матерів залежить від сумарного доходу сім’ї. Її максимальний розмір відповідає прожитковому мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років та 3 512 гривень для дітей віком від 6 до 18 років.

Гарантовані розміри аліментів у 2026 році становлять^

• мінімум 1 408,50 гривні для дітей до 6 років;
• мінімум 1 756 гривень для дітей від 6 до 18 років.

Максимальні розміри аліментів можуть сягати 28 170 та 35 120 гривень відповідно.

Для опікунів та піклувальників сума допомоги дорівнює 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму. Якщо дитина вже отримує інші виплати, держава покриває різницю.

Багатодітні родини отримують щомісячну виплату в розмірі 2 100 гривень на третю та кожну наступну дитину віком до шести років. Соціальна допомога дітям з інвалідністю розпочинається від 1 816,50 гривні та може збільшуватися залежно від групи і потреб у догляді.

Допомога дітям-ВПО та тим, хто повернувся з окупації

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають право на щомісячну допомогу в розмірі 3 тисяч гривень. У 2026 році правила нарахування оновили: виплати дітям можуть призначатися незалежно від доходу батьків за умови відповідності іншим критеріям програми.

Також держава виплачує окрему одноразову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень на кожну дитину, яка повернулася з тимчасово окупованих територій або після примусової депортації.

Читайте також:

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!