Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. З того часу багато населених пунктів та міст відчувають на собі наслідки приходу до них «русского міру». Одним з них є Донецьк. До 2014 року це було розвинене, сучасне місто з багатьма перспективами. Після – це місто, де люди сидять без води, часто без опалення та електроенергії, вони вимушені їздити кудись за речами, продуктами та медичними послугами. 

Наша редакція вирішила дослідити скарги мешканців окупованого Донецька на окупаційних ресурсах та запитали у донеччанина, професора Ігора Тодорова, про життя в місті до 2014 року. 

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми спостерігаємо за тим, як росіяни намагаються стирати з лиця землі якомога більше міст. Втім, мають вони й іншу тактику, яка проявляється в окупації територій та поступовій їх деградації. 

Одним із яскравих прикладів такої деградації є Донецьк. Раніше це було розвинене місто, в якому відбувалося Євро 2012, а школярі з усієї області хотіли вступити у місцеві навчальні заклади. Зараз це місто, де мешканці радіють, коли воду подають хоча б по графіку, приїжджають туди тільки російські пропагандисти, терористи та афілійовані з ними особи.

З приходом «русского міра» в Донецьк розвиток не просто зупинився, почалися зворотні процеси. Професор Ігор Тодоров, який більшу частину життя жив у Донецьку та мусив виїхати з початку окупації, поділився з нами своїми спогадами про своє місто та життя там до початку війни у 2014 році. 

Читайте також: Зрадники з Бахмута: що нового розповідають колаборанти про ЗСУ?

Набір  «русского міра»: без води, проте зі сміттям

Хоча пропагандистські та окупаційні інформаційні ресурси намагаються створити картинку руського щастя у Донецьку, в інтернеті зовсім не складно знайти велику кількість повідомлень про проблеми, які мають місцеві мешканці. З тих повідомлень, що стосуються побутового життя, найпопулярнішими є відсутність води та відсутність вивозу сміття з вулиць. 

Актуальні проблеми окупованого Донецька

Джерело: окупаційні ресурси

Наша редакція знайшла сайт, де мешканцям окупованих територій пропонують зареєструвати свої скарги та пропозиції щодо поліпшення їх життя. За повідомленнями окупантів, цей сайт працює вже понад рік. Ми знайшли багато скарг про різні аспекти існування міста, щоправда, активність на сайті невелика.

Проєкти «переможці» мають набрати найбільшу кількість голосів серед інших пропозицій, а активність на сайті рідко коли досягає 50 голосів, багато пропозицій мають всього кілька голосів. Серед скарг часто можна зустріти такі, що просять окупаційну владу покращити життя в Донецьку. Проте, виконаних прохань, за понад рік так і не знайшлося. 

У 2023 році мешканці окупованого росіянами міста просять забезпечити школи резервуарами із запасом води. Хоча до приходу окупантів потреби в таких проханнях не виникало. 

Мешканці просять встановити місткості із запасом води у школах міста

Ігор Тодоров, до початку війни у 2014 році жив та працював у Донецьку, був професором у Донецькому національному університеті імені Василя Cтуса

Джерело: відкриті джерела

Пан Ігор розповідає, що ще в радянські часи, завдяки партійній пропаганді, Донецьк звався містом мільйона троянд. І цього статусу намагалися дотримуватися. В 1973 році місто було визначено ЮНЕСКО як краще таке молоде місто світу.

Через знайомих своїх знайомих пан Ігор знає, що ще минулого року у Донецьку абсолютно жахлива була ситуація з водою, з електрикою тощо.  Це дуже властиво для росії. Адже росіяни ніколи не могли дати ладу своїм величезним територіям. А після «розширення», а по факту, окупації, вони перетворили Донецьк в те саме, що характерно для самої рф. 

Читайте також: Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

Мешканці з ТОТ приїздили в Бахмут аби набрати продуктів

Самі росіяни ще у 2015 році писали про те, що з вільної території України у так звані республіки везуть гроші та продукти. Хоча подібних статей не багато, бахмутяни можуть згадати, яка кількість людей до повномасштабного вторгнення приїжджала в Бахмут з окупованих територій. Люди набирали величезні пакети продуктів та перевозили їх автобусами чи машинами. 

Стаття від 2015 року, самі окупанти пишуть про те, що з вільної території України до окупованого Донецьку люди везуть продукти

Крім того, мешканці захоплених росією населених пунктів отримували в Бахмуті медичну допомогу та інші послуги. Якщо з цим не було проблем в так званих республіках, то навіщо люди так ускладнювали своє життя?

Росіяни на окупованих територіях не тільки позбавляють людей прав та свобод, систематично накачують їх пропагандою, але й забирають у них базові умови для комфортного життя. Донецьк став яскравим прикладом того, що «русскій мір» це не тільки насильство та знелюднення, але й про деградацію на всіх рівнях, зокрема на побутовому. Росія немає стосунку до розвитку. 

Звісно, що ми не стверджуємо, що на вільній території України або до окупації росією територій сходу країни все ідеально та жодних проблем не існує. Але різниця полягає в тому, що без окупації українці мають не тільки бажання, але й право працювати та домагатися поліпшення умов життя в місті, області та країні.

Після деокупації всіх територій України, на нас чекають ще роки відновлення, не тільки фізичного будівництва, але й повернення мешканців до українського контексту. Росіяни наробили багато шкоди нашій країні й продовжують це щодня робити. Щось можна виправити, а щось завжди буде мати відголосок того терору, який в черговий раз довелося пережити українцям. 

Читайте також: Боротьба донеччан за українську державність

Фото: «Бахмут. IN.UA».

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Учасники вступних випробувань до магістратури та аспірантури отримали доступ до запрошень-перепусток. В особистих кабінетах вже наявна інформація про дату, час та місце проведення єдиного вступного іспиту, єдиного фахового вступного випробування та єдиного випробування з методології наукових досліджень.

Детальніше про це розповіли в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Запрошення на ЄВІ та ЄФВВ

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2025 року № 1701 вступні випробування проходитимуть у дві сесії:

• основна: 26 червня — 14 липня; 
• додаткова: 3—21 серпня. 

З 19 червня перепустки розміщені на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Вступники мають самостійно зайти до електронного кабінету та сформувати документ. Фахівці радять за можливості роздрукувати його.

Авторизація відбувається за номером екзаменаційного листка та вказаним у ньому PIN-кодом. Якщо учасник ще не отримав цей листок, необхідно звернутися до приймальної комісії закладу освіти, де відбувалася реєстрація.

Перелік обов’язкових документів

Для допуску до пункту тестування учасник повинен надати наступний пакет документів:

• екзаменаційний листок;
• документ, на підставі якого відбувалася реєстрація;
• запрошення-перепустка.

Відсутність цих документів є підставою для недопуску вступника до складання іспиту.

Заходи безпеки та тестування за кордоном

Через безпекову ситуацію загальний графік іспитів та адреси пунктів тестування не публікують у відкритому доступі. Учасників закликають не розголошувати деталі щодо місця і часу проведення випробувань.

Для громадян, які складатимуть іспити за межами України, час у запрошеннях вказаний за місцевим часовим поясом країни перебування.

Перенесення тестів на додаткову сесію

Існують випадки, коли вступник під час реєстрації обрав два предметні тести ЄФВВ, які збігаються в часі під час основної сесії. За таких обставин один з іспитів переноситься на додаткову сесію. Інформація про нову дату та місце проведення з’явиться в електронних кабінетах учасників не пізніше 26 липня.

Читайте також:

Соціальна стипендія для студентів-переселенців: критерії отримання та розмір виплат у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Система недержавного пенсійного забезпечення функціонує в Україні з 2004 року. Вона дозволяє громадянам створювати додаткове джерело доходу на старість незалежно від державних виплат. Участь у таких програмах є добровільною і не звільняє від обов’язкового державного страхування та сплати єдиного соціального внеску.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Приватна пенсія в Україні: як оформити

В офіційному реєстрі України діють близько 56 недержавних пенсійних фондів. Законодавство поділяє їх на три види:

• відкриті (для будь-якої фізичної особи);
• корпоративні (для працівників конкретних компаній-роботодавців);
• професійні (об’єднують людей за родом діяльності чи членством у профспілках).

Процедура оформлення накопичень

Для відкриття пенсійного рахунку необхідно виконати кілька кроків:

• обрати відкритий фонд (наприклад, “ПриватФонд”, “Династія”, “ОТП Капітал”, “Покрова” тощо);
• визначити суму та періодичність внесків (відкладати можна також на користь членів родини, включно з неповнолітніми дітьми);
• укласти договір онлайн через банківські додатки за допомогою електронного підпису або офлайн у відділенні;
• перераховувати кошти через онлайн-банкінг, касу чи інші платіжні системи.

Переваги недержавного пенсійного забезпечення

Приватна пенсія не залежить від державного страхового стажу чи розміру прожиткового мінімуму. Вкладник має змогу самостійно обрати вік початку виплат, який може відрізнятися від загальновстановленого державного рівня максимум на 10 років в обидва боки.

Накопичені кошти є приватною власністю клієнта і в разі його смерті в повному обсязі переходять до спадкоємців. Фонди захищені юридично: їх заборонено ліквідовувати за загальною процедурою банкрутства або примусово ділити.

Виплати після досягнення визначеного віку можна отримувати довічно рівними частинами, розтермінувати на певний період або забрати всю суму одноразово. Фінансову прозорість діяльності фондів щонайменше раз на рік перевіряють незалежні аудитори, які публікують результати у відкритому доступі.

Ризики та недоліки системи

Рахунок у недержавному фонді неможливо повністю закрити для дострокового зняття коштів. Клієнт має право лише призупинити внесення платежів або перевести всю суму до іншого аналогічного фонду.

Усі фінансові операції здійснюються виключно в національній валюті, що унеможливлює диверсифікацію заощаджень через купівлю доларів чи євро.

Інвестиційний дохід від цінних паперів, акцій чи облігацій, у які фонди вкладають кошти, не гарантується. У разі несприятливих економічних умов або високих темпів інфляції ринкова вартість активів може знизитися, через що клієнт ризикує отримати меншу суму, ніж вніс за весь час накопичення.

Читайте також:

Оформлення догляду за людиною старшого віку: правила, документи та розрахунок компенсації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!