Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. З того часу багато населених пунктів та міст відчувають на собі наслідки приходу до них «русского міру». Одним з них є Донецьк. До 2014 року це було розвинене, сучасне місто з багатьма перспективами. Після – це місто, де люди сидять без води, часто без опалення та електроенергії, вони вимушені їздити кудись за речами, продуктами та медичними послугами. 

Наша редакція вирішила дослідити скарги мешканців окупованого Донецька на окупаційних ресурсах та запитали у донеччанина, професора Ігора Тодорова, про життя в місті до 2014 року. 

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми спостерігаємо за тим, як росіяни намагаються стирати з лиця землі якомога більше міст. Втім, мають вони й іншу тактику, яка проявляється в окупації територій та поступовій їх деградації. 

Одним із яскравих прикладів такої деградації є Донецьк. Раніше це було розвинене місто, в якому відбувалося Євро 2012, а школярі з усієї області хотіли вступити у місцеві навчальні заклади. Зараз це місто, де мешканці радіють, коли воду подають хоча б по графіку, приїжджають туди тільки російські пропагандисти, терористи та афілійовані з ними особи.

З приходом «русского міра» в Донецьк розвиток не просто зупинився, почалися зворотні процеси. Професор Ігор Тодоров, який більшу частину життя жив у Донецьку та мусив виїхати з початку окупації, поділився з нами своїми спогадами про своє місто та життя там до початку війни у 2014 році. 

Читайте також: Зрадники з Бахмута: що нового розповідають колаборанти про ЗСУ?

Набір  «русского міра»: без води, проте зі сміттям

Хоча пропагандистські та окупаційні інформаційні ресурси намагаються створити картинку руського щастя у Донецьку, в інтернеті зовсім не складно знайти велику кількість повідомлень про проблеми, які мають місцеві мешканці. З тих повідомлень, що стосуються побутового життя, найпопулярнішими є відсутність води та відсутність вивозу сміття з вулиць. 

Актуальні проблеми окупованого Донецька

Джерело: окупаційні ресурси

Наша редакція знайшла сайт, де мешканцям окупованих територій пропонують зареєструвати свої скарги та пропозиції щодо поліпшення їх життя. За повідомленнями окупантів, цей сайт працює вже понад рік. Ми знайшли багато скарг про різні аспекти існування міста, щоправда, активність на сайті невелика.

Проєкти «переможці» мають набрати найбільшу кількість голосів серед інших пропозицій, а активність на сайті рідко коли досягає 50 голосів, багато пропозицій мають всього кілька голосів. Серед скарг часто можна зустріти такі, що просять окупаційну владу покращити життя в Донецьку. Проте, виконаних прохань, за понад рік так і не знайшлося. 

У 2023 році мешканці окупованого росіянами міста просять забезпечити школи резервуарами із запасом води. Хоча до приходу окупантів потреби в таких проханнях не виникало. 

Мешканці просять встановити місткості із запасом води у школах міста

Ігор Тодоров, до початку війни у 2014 році жив та працював у Донецьку, був професором у Донецькому національному університеті імені Василя Cтуса

Джерело: відкриті джерела

Пан Ігор розповідає, що ще в радянські часи, завдяки партійній пропаганді, Донецьк звався містом мільйона троянд. І цього статусу намагалися дотримуватися. В 1973 році місто було визначено ЮНЕСКО як краще таке молоде місто світу.

Через знайомих своїх знайомих пан Ігор знає, що ще минулого року у Донецьку абсолютно жахлива була ситуація з водою, з електрикою тощо.  Це дуже властиво для росії. Адже росіяни ніколи не могли дати ладу своїм величезним територіям. А після «розширення», а по факту, окупації, вони перетворили Донецьк в те саме, що характерно для самої рф. 

Читайте також: Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

Мешканці з ТОТ приїздили в Бахмут аби набрати продуктів

Самі росіяни ще у 2015 році писали про те, що з вільної території України у так звані республіки везуть гроші та продукти. Хоча подібних статей не багато, бахмутяни можуть згадати, яка кількість людей до повномасштабного вторгнення приїжджала в Бахмут з окупованих територій. Люди набирали величезні пакети продуктів та перевозили їх автобусами чи машинами. 

Стаття від 2015 року, самі окупанти пишуть про те, що з вільної території України до окупованого Донецьку люди везуть продукти

Крім того, мешканці захоплених росією населених пунктів отримували в Бахмуті медичну допомогу та інші послуги. Якщо з цим не було проблем в так званих республіках, то навіщо люди так ускладнювали своє життя?

Росіяни на окупованих територіях не тільки позбавляють людей прав та свобод, систематично накачують їх пропагандою, але й забирають у них базові умови для комфортного життя. Донецьк став яскравим прикладом того, що «русскій мір» це не тільки насильство та знелюднення, але й про деградацію на всіх рівнях, зокрема на побутовому. Росія немає стосунку до розвитку. 

Звісно, що ми не стверджуємо, що на вільній території України або до окупації росією територій сходу країни все ідеально та жодних проблем не існує. Але різниця полягає в тому, що без окупації українці мають не тільки бажання, але й право працювати та домагатися поліпшення умов життя в місті, області та країні.

Після деокупації всіх територій України, на нас чекають ще роки відновлення, не тільки фізичного будівництва, але й повернення мешканців до українського контексту. Росіяни наробили багато шкоди нашій країні й продовжують це щодня робити. Щось можна виправити, а щось завжди буде мати відголосок того терору, який в черговий раз довелося пережити українцям. 

Читайте також: Боротьба донеччан за українську державність

Фото: «Бахмут. IN.UA».

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українське законодавство дозволяє військовослужбовцям здобувати вищу освіту у цивільних закладах без відриву від служби. Проте сам факт зарахування до університету не звільняє від виконання військових обов’язків і не дає автоматичного права залишати частину на час складання іспитів.

Детальніше про умови поєднання служби та навчання, а також про правила оформлення відпусток на сесію розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на роз’яснення Міністерства оборони.

Хто з військових може навчатися у цивільному виші

Право на освіту гарантує Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Навчатися без відриву від служби (виключно на заочній або дистанційній формі, оскільки денна передбачає постійну присутність в аудиторіях) можуть такі категорії військових:

• військовослужбовці віком від 18 до 25 років, які служать за контрактом або за призовом під час мобілізації та ще не мають вищої освіти;
• офіцери-контрактники — після того, як вони відслужили строк, що дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попереднього ступеня вищої освіти;
• рядова, сержантська та старшинська ланка на контракті, які продовжили службу за новим контрактом — насамперед у військових вишах, а в цивільних лише тоді, коли у військових навчальних закладах немає потрібної спеціальності.

Ключова умова для початку навчання — офіційний дозвіл командира (від командира з’єднання і вище). Для цього військовий має подати рапорт, на підставі якого видається відповідний наказ по частині. При цьому навчання не повинно заважати виконанню службових обов’язків.

Водночас навчатися у цивільних вишах за цими правилами не можуть курсанти військових навчальних закладів, військові на базовій військовій службі та офіцери, призвані за призовом. Якщо людину призвали під час навчання, після звільнення зі служби її поновлюють у виші.

Чи можна залишити частину на час сесії

Під час воєнного стану надання додаткових оплачуваних відпусток у зв’язку з навчанням для більшості військовослужбовців призупинено. Зокрема, контрактники та офіцери, старші за 25 років, не мають права на таку відпустку — питання поїздки на сесію вони можуть вирішувати лише через щорічну основну відпустку або за індивідуальним дозволом командування.

Виняток діє лише для військовослужбовців віком від 18 до 25 років, які не мають вищої освіти. Відповідно до Закону України “Про відпустки”, під час воєнного стану їм можуть надавати навчальні відпустки такої тривалості:

• 15 календарних днів (без збереження грошового забезпечення та без урахування часу на дорогу) — для вступників, допущених до вступних іспитів;
• до 30 днів — для настановних занять і сесій на I та II курсах;
• до 40 днів — на III та наступних курсах;
• до 30 днів — для складання державної атестації;
• до 4 місяців — для підготовки та захисту дипломного проєкту чи роботи.

Як оформити відпустку та чи може командир відмовити

Щоб скористатися правом на навчальну відпустку, військовому віком 18–25 років необхідно заздалегідь подати рапорт на ім’я командира частини із зазначенням дат початку, тривалості та підстави відпустки. До рапорту обов’язково додаються:

• довідка-виклик із вишу, де вказано курс, форму навчання, назву факультету та точні дати проведення сесії чи захисту диплома;
• підтвердження успішного навчання, оскільки наявність академічної заборгованості є підставою для відмови.

У Міноборони наголошують, що навіть за наявності всіх документів командир може не відпустити військовослужбовця на сесію. Питання вирішується індивідуально з урахуванням службової необхідності, бойової обстановки в підрозділі та можливості тимчасово замінити бійця. Самовільно залишати частину для складання іспитів без належно оформленого наказу про відпустку суворо заборонено.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!