Маніпуляція: пропагандисти заявляють, що повільний контрнаступ ЗСУ викликав розчарування в Україні

Микола Ситник 11:10, 12 Серпня 2023

Жінка біля зруйнованого будинку 28217

Американське видання «The Washington Post» 10 серпня опублікувало статтю під назвою «Повільний контрнаступ пригнічує настрій в Україні». Журналісти газети поспілкувалися з постраждалими від російського терору українцями з Києва, Кривого Рогу, Сміли, Покровська та інших районів Донецької області. Пригнічені люди, які втратили житло та близьких, у розмові з кореспондентами побіжно згадали про відчуття колективного «розчарування» (ред. через щоденні ракетні, артилерійські обстріли з боку рф, загиблих співгромадян). В однієї зі співрозмовниць газети склалося враження, що український контрнаступ відбувається «повільно». 

Російська пропаганда одразу ж це підхопила і заявила, що повільний контрнаступ ЗСУ викликав почуття розчарування в Україні. Російські телеграм-канали також стверджують, що українці не отримують хороших новин, яких дуже потребують. 

Редакція «Бахмут. IN.UA» пояснює, чому російська пропаганда в телеграм-каналах є маніпуляцією.

До слова, над матеріалом працювали керівниця Каїрського бюро «The Washington Post» Сіобхан О’Грейді, український журналіст Костянтин Худов та фотожурналістка Хайді Левін.

Оригінальні тези зі статті

  • Майже 18 місяців Україна протистояла своїм російським загарбникам, згуртовуючи підтримку своїх військ, здобувши торішні бойові перемоги в Київській, Харківській та Херсонській областях.
  • Українські офіційні особи та їхні західні партнери говорили про майбутній контрнаступ, який, підкріплений потоком нової зброї та навчанням, як вони сподівалися, мав переломити хід війни.
  • Через два місяці після того, як Україна пішла в атаку, з невеликим видимим прогресом на фронті та невпинним, кривавим літом по всій країні, розповідь про єдність і нескінченну наполегливість почала руйнуватися.
  • Кількість загиблих — незліченні тисячі — щодня зростає. Мільйони переселенців не бачать шансів повернутися додому. У кожному куточку країни мирні жителі виснажені хвилею недавніх атак росії.
  • Цього тижня дві російські ракети влучили в один квартал у місті Покровськ, де евакуаційний потяг регулярно забирає людей, які тікають із прифронтових районів неподалік, убивши мирних жителів і рятувальників.
  • Українці, які дуже потребують хороших новин, їх просто не отримують.

У Смілі, маленькому місті в центральній Україні, 42-річна пекарка Алла Близнюк, щодня продає солодощі на поминках, доки батьки готуються ховати своїх дітей, загиблих на фронті.

За словами жінки, раніше, навіть коли ситуація була болючою, «люди були єдині». Вони волонтерили, готували один одному їжу та розносили військовим. Наразі у неї є відчуття колективного «розчарування». Алла Близнюк додала, що Україна не розголошує кількість своїх військових втрат. За її словами, люди діляться історіями про нових солдатів на фронті, які протрималися лише два-три дні.

Близнюк 0d1f6Оригінальний текст статті. Фото: скріншот

У Києві 36-річна адміністраторка Юлія Пальцева зазначила, що була шокована тим, як кияни все ще тусуються та розважаються. Її хлопець на фронті, скоро його мають перекинути воювати під Бахмут.

«Всі ці танцюючі та усміхнені люди повинні пам’ятати, що такі солдати, як мій хлопець, знаходяться в окопах без жодних ротацій і щодня піддаються обстрілам. 

Наші очікування були вищими. Якщо це відбувається, то повільно», — висловила особисту думку стосовно українського контрнаступу Юлія Пальцева. 

Пальцева e13ccОригінальна цитата мешканки Києва в статті. Фото: скріншот

Як маніпулює російська пропаганда?

Росіяни зліпили з оціночних суджень і особистих думок героїнь статті власний заголовок, на який посилаються прямою цитатою — «Повільний контрнаступ ЗСУ викликав почуття розчарування в Україні». Нібито це і є заголовок матеріалу «The Washington Post», а вони просто переклали його. Нагадаємо, оригінальний заголовок — «Повільний контрнаступ пригнічує настрій в Україні».

«Весь цей час українська влада та їхні західні партнери розкручували майбутній контрнаступ, який, як вони сподівалися, завдяки потоку нової зброї та навчання переламає хід війни. Але через два місяці без видимих результатів ціною великої крові, наратив про єдність і нескінченну стійкість почав руйнуватися. Українці, дуже потребують хороших новин, але вони їх не отримують», — заявляють окупанти.

Допис пропагандистів 85712Допис в російському телеграм-каналі. Фото: скріншот

Цілі російської пропаганди

У коментарі редакції «Бахмут IN.UA» молодший аналітик «VoxCheck» Віктор Шолудько пояснив, чому російська пропаганда так прагне показати, що контрнаступ України  «провалися».

Основні наративи про український контрнаступ

Спостерігаючи за російською пропагандою, є декілька головних наративів, які можна виділити в рамках дезінформації про українські наступальні дії:

  • Україна має величезні втрати у живій силі.
  • росія знищила ледь не всю, або значну кількість західної техніки.
  • Західна техніка та стратегія неефективні проти російської.
  • Захід незадоволений темпами контрнаступу та хоче припинити підтримувати Україну.

Канали поширення

Переважними каналами поширення російської дезінформації залишаються телеграм-канали. Також можна відзначити, що ці наративи поширюють в іноземних медіа з “чорного списку”, які ми відстежуємо у нашому проєкті “Propaganda Diary”.

Цілі

Головна ціль — показати, що контрнаступ України провалися (забуксував, йде не за планом). У такий спосіб ворог добивається деморалізації населення і намагається підштовхнути нас до перемовин, оскільки Україна нібито зазнає неймовірні втрати, а Захід хоче припинити підтримку. Для Західної аудиторії це нібито показує неспроможність та непрофесійність ЗСУ, а тому їх не потрібно підтримувати, оскільки вони й так програють. Також у такий спосіб намагаються показати, що тактика та навчання Заходу неефективні.

Цільова аудиторія

В Україні це у першу чергу цивільні, зокрема родичі військових. Рф намагається вплинути на них, щоб вони вимагали від української влади перемовин та припинення спротиву.

Також важливим є поширення пропаганди на Заході. Цільовою аудиторією є ті, хто активно підтримує Україну, щоб зламати їхню віру в допомогу.

Динаміка

Збільшення російської дезінформації про український наступ активно відбулося приблизно у червні 2023 року.

Зазначимо, що пропагандисти систематично просувають думку про провалений український контрнаступ. До слова, нещодавно журналісти з рф перекрутили слова речника Пентагону, бригадного генерала Сполучених Штатів Америки Патріка Райдера і заявили, що ЗСУ «затиснуті» росіянами між мінними полями.

Читайте також: Український телеграм-канал маніпулює темою боїв в Бахмуті посилаючись на слова із The Wall Street Journal

Вам буде цікаво:

Фото: Heidi Levine, «The Washington Post»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:01, 23 Жовтня 2024
Колаж “Бахмут IN.UA”

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, хай там як реалістично вони виглядають. Деякі з таких фейкових фото створили ажіотаж у мережі. Команда “Бахмут IN.UA” на прикладах розкаже про такі кейси.

Використання ШІ там, де це не треба

Кожен з нас має телефон, на який може встановити застосунки на основі ШІ, в яких змінюється обличчя, тло знімка тощо. Такі додатки ми використовуємо для розваги. Але для тих, хто заробляє на дезінформації, штучний інтелект — найкращий помічник. Адже за його допомогою можна створити реалістичний знімок на будь-яку тему, супроводити це потрібним контекстом — у вуаля! Гучний інфопривід готовий. Почнемо з доволі невинного прикладу. 

Відомі у світі інформаційні агентства Reuters і Associated Press на своїх онлайн-сторінках опублікували фотознімки принцеси Уельської Кейт з дітьми, зроблені вперше після операції Кейт на черевній порожнині. Але пізніше журналісти відкликали ці фото. Причина — виявлені на світлині ознаки цифрової маніпуляції. Інформагентства виявили на фотографії непослідовність у положенні руки принцеси Шарлотти – дочки Кейт та Вільяма.

Джерело: Prince and Princess of Wales

Пізніше принцеса публічно попросила вибачення за фотознімок. У соцмережі Х (колишній Twitter) Кейт написала, що, як і багато фотографів-любителів, вона “іноді експериментує з редагуванням” світлин.

Якщо продовжувати тему офіційних акаунтів, то Верховна Рада України також вдалася до використання ШІ контенту у 2023 році. У соцмережі X адміністратори сторінки зробили допис про обстріл міста Дніпро, який здійснили росіяни 14 січня. Для цього вони використали зображення дитини, згенероване штучним інтелектом. Користувачі мережі розкритикували пост, що набрав майже 40 тисяч переглядів. 16 січня допис видалили зі сторінки.

Джерело: видалений допис Верховної Ради

Штучний інтелект — зброя у руках дезінформаторів

У 2023 році мережею рознісся знімок, на якому буцімто володимир путін припав на коліна перед лідером китаю сі цзіньпінем. На фейковому знімку путіна і сі задній черевик президента рф надто великий і широкий. Литка тієї ж ноги здається подовженою. Та й голова при уважному розгляді надто велика і непропорційна щодо тіла. Окрім того, існують інші ознаки нереалістичності цього “знімку”:


Джерело: Twitter/DW

Використання ШІ для дезінформації

18 жовтня заступник міністра закордонних справ України Антон Демьохін повідомив Reuters про те, що росія використовує генеративний штучний інтелект для посилення кампаній з дезінформації проти України.

“Цього року ми бачимо, що щільність кібератак з боку росії зберігається, але більше акценту на дезінформації”, – сказав заступник міністра МЗС в кулуарах Сінгапурського міжнародного кібертижня.

Демохін зауважив, що, відтоді як з’явився генеративний ШІ, це дозволяє рф множити та поширювати дезінформаційні наративи на новому, складнішому рівні. За його словами, ці нові кампанії з дезінформації важко виявити. Антон Демьохін сказав Reuters, що сама Україна використовує генеративний штучний інтелект для відстеження кампаній з дезінформації.

Окрім того, росія, китай та іран використовують інструменти штучного інтелекту, аби вплинути на вибори президента США. Про це повідомили представники Офісу директора національної розвідки та ФБР під час брифінгу для журналістів. Зазначається, що дії росії найагресивніші та наймайстерніші з усіх трьох країн — вони націлені на віцепрезидентку, кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс. 

Зокрема, росія фальсифікувала фрагменти промов Гарріс, щоб замінити деякі її слова. Також вона використала штучний інтелект для створення неправдивого тексту, фотографій, відео та аудіо.

Раніше “Бахмут IN.UA” розповідав про те, як розпізнати зображення, створене ШІ. Якщо коротко підсумувати цей матеріал, то головна порада — це зберігати “холодну голову”, бути уважними та критично оцінювати все, що зустрічаєте в інтернеті. Це допоможе не вестися на фейки, як-от про путіна, що кланяється сі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]

Штучний інтелект створює графічний контент для соцмереж: як розпізнати зображення, створене ШІ

Соціальні мережі заполонили картинки, які “малює” AI — Artificial Intelligence, що перекладається як штучний інтелект. У деяких випадках ці зображення створюються спеціально для того, аби […]

Що не так із Telegram та чи має він альтернативи

Останніми місяцями популярною є тема “забороняти Telegram чи не треба”. У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розкаже про основні “за” та “проти” заборони найпопулярнішого месенджера, […]

Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Астро… Що? Скоріш за все, ви не чули цей термін, але точно були свідками його дії в соцмережах та навіть у реальному житті. Команда “Бахмут […]