“Український гітлерюґенд”: чому підготовка підлітків на фронт є фейком роспропаганди

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 15:40, 5 Січня 2024
Військовослужбовці ЗСУ
Мобілізація в Україні / фото з відкритих джерел

Російські пропагандисти поширюють інформацію, що через великі втрати на фронті та недостатню кількість військових в Україні почали мобілізовувати людей з соціально вразливих верст населення та жінок. Автори матеріалу наголошують, що 103-тя бригада ТрО займається мобілізацією неповнолітніх на базі нібито навчально-виховного табору “Гайдамацька Січ”. Пропагандисти підкреслюють, що першу партію підлітків нібито вже направили воювати у Харківську область. 

Ця інформація пропагандистів є фейковою. Слід звернути увагу на конкретні наративи, які просувають росзмі. 

Російський фейк
Пропагандистські змі поширюють фейк / скриншот

Маніпуляція: “Воюють усі: жінки, інваліди, а тепер і діти”

Роспропаганда намагається одразу продемонструвати, що втрати в українській армії настільки великі, що буцімто почалась мобілізація майже усього населення України, зокрема дітей-сиріт.

Пропагандисти розповідають про наче рекламу служби жінок в ЗСУ. Однак такої реклами немає на жодному медіаресурсі, в соціальних мережах українських посадовців, Головнокомандувача, військових командирів тощо. Восени пропагандисти вже поширювали “рекламу” рекрутингу жінок, хоча відео було фейковим. 

Російський фейк
Пропагандисти створили фейковий ролик про мобілізацію жінок в ЗСУ / скриншот

Росзмі підкреслюють, що начебто жінки в армії займають офіцерські посади, а не “медиків-телефоністів”. Тобто, чоловік-офіцерів майже не залишилось, їх замінюють вже жінками. 

19 грудня 2023 року на підсумковій пресконференції Володимира Зеленського президент зазначив, що підписувати закон про мобілізацію жінок не буде. 

Враховуючи вищенаведене, підкреслимо, що ця маніпуляція спрямована на те, щоб продемонструвати завищені втрати українського війська на полі бою, а мобілізація торкнеться усіх соціально вразливих верств населення України: жінок, дітей, сиріт, людей з інвалідністю тощо. 

Фейк: “103-та бригада ТрО сформована з дітей-сиріт на Львівщині”

Цей фейк став головним “аргументом” в матеріалах роспропаганди. Тут окупанти згадують начебто навчально-виховний табір “Гайдамацька Січ”, який функціонує на Львівщині. Однак самого табору не існує, а під цією назвою працює навчально-виховний центр, керівником якого є Вадим Арнаут. 

Вадим Арнаут
Вадим Арнаут / фото Facebook

Детальної інформації про діяльність центру у відкритому доступі немає. Однак у коментарі виданню Укрінформ керівник центру Арнаут наголосив, що діяльність виховного центру спрямована на забезпечення всебічного розвитку та національно-патріотичного виховання дітей і молоді, а табори-вишколи після повномасштабного вторгнення росії працюють в основному з постійними вихованцями. 

Арнаут також підкреслив, що потрапити до центру не так просто: робота ведеться з невеликими групами, до яких молодь може приєднатися лише після серйозної бесіди з батьками. 

Виходячи зі слів Арнаута, ми можемо підкреслити, що просто так діти-сироти потрапити до “військового табору” (так виховний центр називають пропагандисти) не могли. 

Фотографія, на якій підлітки стоять у військовій формі з шевронами ЗСУ і яку використовували пропагандисти у своїх матеріалах, була взята з офіційної сторінки Facebook Київського військового ліцею імені Івана Богуна, на якій заохочували призерів олімпіади. 

Російський фейк
Допис, звідки пропагандисти використали фото / скриншот

Пропагандисти ніяк не зазначили, де саме у Харківській області воює 103-тя бригада ТрО, яка нібито складається з неповнолітніх. Цьому немає ніяких фото- чи відеопідтверджень, тому правдивість цієї інформації піддається сумніву.

Примітка. 103-тя окрема бригада Сил територіальної оборони Збройних Сил України (103 ОБрТрО) — кадроване формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у Львівській області. Бригада перебуває у складі Регіонального управління “Захід” Сил ТрО.

Фейк: “Підлітки на передовій та загиблий сирота”

До того, як поширити інформацію про начебто рекрутинг дітей-сиріт у військо, пропагандисти писали про загибель Володимира Сачали, якому, зі слів росзмі, на момент “мобілізації” у 103-тю бригаду ТрО було лише 17 років. 

Російський фейк
Пропагандисти поширили фейкову новину про загибель “неповнолітнього” / скриншот
Захисник загиблий на війні
Полеглий Володимир Сачала / фото Facebook Яворівська міська рада

Цей фейк пропагандистів швидко спростували. Загиблий Сачала був мешканцем села Оселя Яворівської громади, що на Львівщині. Як зазначили в Яворівській міській раді, захиснику було 26 років, він служив у складі 24 бригади. Загинув не біля Новоселівського, що на Луганщині, як зазначили росзмі, а під населеним пунктом Дружба на Донеччині. 

Допис у соцмережі
Яворівська міськрада висловила співчуття / скриншот

А вже через декілька днів окупаційний Telegram-канал поширив інформацію про начебто 17-річного захисника з позивним “Юнха”, який став “випускником” загадкового табору. Однак Вадим Арнаут зазначив, що ніколи не було кемперів із таким позивним.

Пропагандисти розповідають про нібито неповнолітніх на фронті / скриншот

“Кемперів із позивним «Юнха» у нас ніколи не було. Деякі наші студенти сьогодні дійсно зі зброєю в руках захищають нашу країну. Але наймолодшому з них — 21 рік. Варто наголосити, що всі вони служать в елітних військових частинах”, — зазначив Арнаут.

Російський фейк
Фото воїна 103-ої бригади ТрО / скриншот

Хто саме на фото та в який період воно було зроблене — достеменне невідомого. Однак його почали активно публікувати у себе саме пропагандистські медіа. 

Чи можуть мобілізувати на війну неповнолітніх громадян?

У період повномасштабної війни під мобілізацію підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років (переважно чоловіки), які можуть виконувати військовий обов’язок.

Хто не підпадає під призов під час мобілізації:

  • громадяни, які залучені до роботи в органах державної влади, критично важливих підприємствах та організаціях;
  • громадяни, визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я або віком;
  • громадяни, які постійно доглядають за особами, що потребують піклування.

Згідно із законом “Про військовий обов’язок і військову службу”, щороку впродовж січня-березня повістку отримують допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Щоб стати на військовий облік, приписники отримують повістку від військкомату та мають з’явитися у визначений термін.

Молоді люди, які з’являються до військового комісаріату, повинні пройти обов’язковий медичний огляд. На підставі результатів медичного огляду призовна комісія може ухвалити рішення про придатність особи до військової служби. Громадяни України, які вже проходять військову службу або на примусовому лікуванні, не підлягають приписці.

Росіяни продовжують розхитувати українське суспільство темою мобілізації. Водночас приховану мобілізацію в середині росії населення країни-агресора не помічає, а лише акцентує на постійних втратах та недоліках українського війська. 

Росіяни жваво проводять паралелі, порівнюючи ЗСУ з нацистським третім рейхом — пропагандистське повідомлення про нібито мобілізацію дітей-сиріт не є виключенням. “Зеля-юґенд”, на думку пропагандистів, це сучасне втілення “Гітлер’юґенду”, через який Адольф Гітлер мобілізовував на війну дітей в часи Другої світової війни. На думку росіян, це має вплинути на суспільство та змусити українців вимагати закінчення війни та перемовин з росіянами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 29 Листопада 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.

“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками

Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.

Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.

Пошук безкоштовних програм

Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Приклад неофіційного сайту, який пропонує скачати безкоштовно програми / скриншот

Фейкові великі знижки

Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.

Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.

Оманливі оголошення та реклами

Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.

Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.

Небезпечні ігри та підписки

Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.

Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.

Невинне голосування у конкурсі

Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.

Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.

Допис про щлам акаунту / скриншот з мережі

Як захистити дітей від шахрайства?

  • Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
  • встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
  • перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
  • використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
  • регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
  • навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
  • забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
  • використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 22 Листопада 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з підвищення медіаграмотності “Бахмут IN.UA” покаже на прикладах, як виглядають такі “двійники” та на що варто звертати увагу, здійснюючи покупки в Інтернеті.

Як виглядають сайти-підробки

Частіше за все шахраї роблять підробки на сайти, які відомі практично кожному українцю: банків, магазинів, соцмережах тощо. Такі сайти ще називають фішинговими: вони виглядають як справжні, але створені, щоб обманом отримати ваші особисті дані. Наприклад, паролі, номери кредитних карток або іншу конфіденційну інформацію. На фішинговому сайті ви вводите дані своєї картки, думаючи, що оплачуєте товар, але насправді передаєте цю інформацію шахраям. Заволодівши вашими даними, вони можуть використовувати картку як заманеться.

У вересні 2022 року пресслужба “ПриватБанку” заявила про допельгенгер, створений на основі сайту благодійної програми банку та “Приват24” — “Допомагати Просто”. Аферисти зробили дуже схожий сайт: та ж айдентика, ті ж кольори, банери й так далі. Якщо бути неуважним та не звернути увагу на так важливу річ як адреса сайту, можна потрапити на гачок.

Оригінальна адреса “Допомагати Просто” виглядає просто та лаконічно: dobro.privatbank.ua. У той час як шахрайський сайт знаходиться за посиланням blago-privat24.pce6.site. 

Скриншот з мережі

Раніше ми розповідали про сайт, який прикривається іменем Товариства Червоного Хреста України, нібито пропонуючи українцям отримати 6,5 тисяч гривень. Він не схожий на оригінальний сайт ТЧХУ, але використовує знайому багатьом назву — це також шахрайство.

Як обманюють на OLX?

Полюбляють нечесні люди й знамениту платформу з продажу товарів OLX. Одна з найрозповсюдженіших схем — це фейкове посилання нібито на підтвердження угоди та отримання грошей від “покупця”.

Спроба виманити кошти у користувача / скриншот сайт blog.olx.ua

Щоб зрозуміти, чи ви знаходитеся на сайті-підробці, зверніть увагу на такі ознаки:

  • помилки в назві: наприклад, замість privatbank.ua може бути pryvatbank.com або privatbnk.ua;
  • додаткові слова: офіційний сайт має просту адресу, наприклад, google.com, а підробка може виглядати так: google-login-help.com.  
  • справжні сайти часто мають домени типу .com, .ua, або .org;
  • фішингові сайти можуть мати незвичні закінчення, наприклад: .xyz, .top, .click;
  • відсутність HTTPS: якщо адреса починається з http://, а не https://, це сигнал, що сайт може бути небезпечним;
  • неправдоподібна адреса: якщо адреса надто довга або дивна, наприклад: secure-login-paypal-services-confirm.com, це підозріло;
  • немає зв’язку з назвою бренду: якщо сайт банку, магазина або іншого сервісу не має їхньої назви в адресі (або назва перекручена), не вводьте жодних даних! 

“Чорна п’ятниця”: шахрайські схеми

Діяльність зловмисників охоплює не лише США та Європу, але може зачепити й українців. Тому обов’язково попередьте знайомих за кордоном про можливі ризики. Серед брендів, які копіюють шахраї, фігурують The North Face, Wayfair, L.L.Bean, IKEA та інші. Як розпізнати підробку?

  • підозрілі адреси: у доменах часто зустрічаються слова на зразок “Чорна п’ятниця” або зайві фрази, наприклад, northfaceblackfriday.shop;
  • незвичний домен: шахрайські сайти часто використовують домени типу .shop або .top, тоді як офіційні сайти зазвичай мають домен .com;
  • фейкові позначки надійності: на таких сайтах іноді є зелена мітка «Надійний магазин», яка лише вводить в оману, присипляючи вашу пильність.

Як працюють шахраї? Вони використовують підроблені версії популярних платіжних платформ, таких як Stripe. Як тільки ви вводите дані своєї картки, уся інформація одразу передається зловмисникам.

Будьте уважні! Перед здійсненням покупок ретельно перевіряйте адреси сайтів і не вводьте конфіденційні дані на підозрілих ресурсах.

Що робити, якщо натрапили на сайт-двійник? 

  • якщо сумніваєтеся, знайдіть офіційний сайт через пошукову систему, а не через посилання, з якого потрапили на підозрілу сторінку;  
  • перевірте URL ще раз перед тим, як вводити свої дані;  
  • якщо щось здається підозрілим, краще не продовжувати дії.

Окрім цього, ніколи не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень, використовуйте двофакторну автентифікацію та антивірусні програми.  

Якщо ви натрапили на сайт-підробку, повідомте про нього пошуковій системі Google за посиланням. Так ви допоможете іншим користувачам не стати жертвами фішингу. 

Якщо ви отримали посилання на фішинговий сайт через e-mail-розсилку, також існує спосіб захистити інших від отримання такого “листа щастя”. До прикладу, у Gmail, є опція скарги на фішинговий лист. 

Приклад інстркції, як поскаржитися на фішинговий лист / скриншот

Але сайти-допельгенгери використовують не тільки шахраї. Їх активно використовує й російська пропаганда задля внесення деструктиву в інформаційний простір України та навіть світу. Про це “Бахмут IN.UA” розповість пізніше.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких […]

Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з […]

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]

12:00, 10.11.2024 Гук Лідія

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]