Неподалік від Бахмута військові медики зробили міні-пасіку. Ініціатором ідеї став санітар-радіотелеграфіст медичного пункту Сергій. До призову в ЗСУ чоловік працював кухарем та п’ять років займався бджолярством.
Фото імпровізованої пасіки опублікували в мережі.
Пасіка під Бахмутом
Медові соти. Фото: з відкритих джерел
Військові медики під Бахмутом з 30 бригади вирішили створити імпровізовану пасіку неподалік від лінії фронту. Господарство утримує санітар-радіотелеграфіст Сергій, раніше чоловік займався бджолярством, у нього була своя пасіка.
Після мобілізації Сергій віддав своїх бджіл віддав сусідові, але навіть на передовій вирішив займатися улюбленою справою. Санітар має 12 нових саморобних вуликів, у яких мешкають близько 600 тисяч бджіл.
Пасіка під Бахмутом. Фото: з відкритих джерел
За час, відколи Сергій тримає пасіку бджолярі зібрали вже близько десяти літрів меду, який медики роздали по своїх підрозділах. Після перемоги Сергій хоче знову повернутися до бджолярства, але вже вдома. За можливості медик планує забрати й бджіл.
Військові створили пасіку неподалік від фронту. Фото: з відкритих джерел
Нагадаємо, що експерти з Донеччини раніше розповіли, як вибрати якісний мед. Ознаки натурального меду — смак та його густота під час лиття, але зверніть увагу, що часто свіжий мед може литися погано, йому треба постояти кілька днів, щоб випарувалася зайва волога.
Бджоляр Андрій Безматний близько 9 років тримав власну пасіку у Бахмутській громаді, чоловік також зазначає, що перше на що слід звертати увагу – це густота меду.
Державний бюджет у 2026 році / фото ілюстративне, iStock
Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.
Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Державний бюджет 2026 року: що відомо
Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.
Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.
Інші видатки в новому бюджеті
Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:
На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:
251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона домогосподарств;
9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.
У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:
183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.
На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.
Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:
191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.
Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.
Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:
18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.
На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.
Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.
Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.
Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році
У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):
мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).
Волонтерський центр “Гостинна хата” / фото Facebook
17 вересня 2025 року з 12:00 до 16:00 у волонтерському центрі “Гостинна хата” в місті Одеса відбудеться видача замороженої продукції для переселенців та переселенок.
Про це повідомили представники Центру підтримки бахмутян у місті Одеса та Одеській області.
Гуманітарна допомога для ВПО з Бахмута в Одесі
17 вересня 2025 року, з 12:00 до 16:00 у волонтерському центрі “Гостинна хата” в Одесі, що розташований на вулиці Водопровідна, 13, відбудеться гуманітарної допомоги у вигляді замороженої продукції.
Отримати її допомогу можуть усі ВПО в порядку живої черги, незалежно від отримання іншої гуманітарної підтримки. При цьому для бахмутян передбачена окрема черга.
Для отримання наборів необхідно мати при собі довідки ВПО на всіх членів родини.
Організатори зазначають, що обсяг виданої продукції залежатиме від кількості людей у сім’ї. Приблизна вага на одну особу складе близько 10 кілограмів, тож мешканців просять зважати на власні сили під час отримання наборів.
Де отримати додаткову інформацію
Додаткову інформацію можна отримати на гарячій лінії Центру підтримки бахмутян за телефоном: +380 (93) 971 8167 (понеділок – п’ятниця, з 9:00 до 15:00).
Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією […]
До повномасштабної війни в Бахмуті функціонувало декілька великих ГО. Деякі з них, на жаль, тимчасово припинили роботу, деякі змінили формат роботи, а певні інституції залишаються […]
Українська журналістка Вікторія Хамаза від початку війни стала волонтеркою. Вона збирає пожертвування, закуповує все необхідне для військовослужбовців ЗСУ та відвозить у найгарячіші точки на фронті. […]
