26 лютого 2024 року Бахмутська міська рада опублікувала пост, у якому йшлося про перейменування вулиць в Бахмуті, які пов’язані з російськими діячами або ж мають російське походження. Зараз по цілій Бахмутській МТГ починають процес перейменовування, але не всі бахмутяни та мешканці громади підтримують це рішення.

Редакція поспілкувалася з активістами та дізналася про хід перейменування вулиць від представників влади Бахмута.

Перейменування вулиць

Згідно із законом України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” у Бахмутській МТГ розпочинається громадське обговорення щодо перейменування вулиць та інших об’єктів топонімії, які містять російське походження. Багатьох мешканців це обурило, у коментарях люди пишуть, що такі рішення не на часі, окремі користувачі кажуть, що, мовляв на це витрачатимуть кошти з бюджету міста.

У міській раді наголошують, що процес перейменування є невідворотним, а також пояснюють, що мають врахувати думку мешканців громади. Для цього розробили електронну гугл-форму, де можна пропонувати свої варіанти.

“Ми правова держава, є закон й ми повинні його виконувати, якщо його не виконаємо ми сьогодні (ред. органи влади), то будуть перейменовувати вже вищі органи влади”, — коментують ініціативу в Бахмутській міськраді.

Наталя Отюніна, членкиня Робочої групи, яка працюватиме над процесом перейменування вулиць. Посадовиця пояснює, що форми з пропозиціями бахмутяни зможуть заповнювати також у паперовому вигляді, їх будуть доставляти до Центрів Підтримки, якщо буде запит від місцевих.

“Якщо у людини є телефон, який підтримує цю гугл-форму (ред. форму з перейменування), вона може прийти в Центр Підтримки, де їй підкажуть, як коректно заповнювати”, — каже Наталя Отюніна.

Запропонувати свої варіанти назв можна й відправивши їх на електронну скриньку [email protected].

Які назви пропонують для вулиць Бахмута?

За посиланням можна ознайомитися з тим переліком назв вулиць, які планують перейменувати, тут вже є пропозиції. Загалом по Бахмутській МТГ пропонують перейменувати 133 вулиці. Наталя Отюніна каже, що для цієї частини роботи долучили працівника Бахмутського краєзнавчого музею, який опрацював історичні назви вулиць, які існували до зросійщення громади.

Ми також переглянули запропоновані варіанти, але ми не знайшли в списку імена сучасних героїв, які загинули за Бахмут, нижче наводимо кілька прикладів пропонованих назв зі списку:

• вулицю Ангеліної — на вулицю Просвіти;
• вулицю Ватутіна — на вулицю Зоряна;
• вулицю Воїнів Інтернаціоналістів — на вулицю Тупикову;
• вулицю Гагаріну — на вулицю Леоніда Каденюка;
• вулицю Гаршина — на вулицю Керамічну;
• вулицю Гвардійську — на вулицю Бузкову;
• вулицю Декабристів — на вулицю Прозора;
• провулок Жуковського — на провулок Волошковий.

Серед 133 вулиць ми знайшли одну, яка вшановує Героїв Азову, таку назву хочуть дати теперішній вулиці Некрасова. Щодо історичних постатей, то у списку можна побачити імена Миколи Хвильового, Максима Залізняка, Петра Сагайдачного, Леся Курбаса, Івана Ґонти, Пантелеймона Куліша та інших. Тобто у списку пропонованих назв є історичні діячі, але мало тут саме тих осіб, які поклали життя за Бахмут, розвивали його та вели проукраїнську діяльність.

Бахмутянин та активіст Володимир Березін вважає, що зараз триває інформаційна війна, а саме перейменування вулиць порівнює з “влучним вистрілом у бік ворога”. Втім пропоновані назви, які є в списку не релевантні для Бахмута, розмірковує активіст, адже вони не мають прив’язки до історичних персоналій міста, які народилися тут, боролися за Незалежність та віддали своє життя за Україну, сповідуючи демократичні цінності.

Активіст не задоволений списком пропонованих назв. На його думку, некоректні назви підібрані через те, що тривалий час влада міста перебувала під впливом членів Партії Регіонів, які запам’яталися своїми проросійськими поглядами.

Ми запитали Володимира Березіна, чи варто називати вулиці Бахмута іменами загиблих героїв, які його обороняли.

“Це треба робити обов’язково, але дуже обережно. Тому що ми не можемо з міст робити цвинтар. Такі назви повинні погоджуватися не тільки з командиром військової частини, де служив Герой, а взагалі з керівництвом армійським, розумієте? Перейменовувати варто обережно, щоб не образити когось, потрібно це питання досліджувати. Втім Бахмут і керівництво міста Бахмут категорично проти того, щоб надавати загиблим звання почесних громадян Бахмуту, як робиться скрізь по Україні. А я вважаю, потрібно негайно надавати всім загиблим звання почесних громадян Бахмуту посмертно”, — каже Володимир Березін.

Андрій Лоза, бахмутянин та учасник Революції Гідності, розмірковує, що це перейменування схоже роблять для галочки, адже не враховано багато важливих постатей для Бахмута.

Також, каже пан Андрій, не до всього населення донесли важливість перейменування вулиць, які мають назви російських діячів, бо зараз ці люди не бачать проблеми, що в Бахмуті є вулиця Чайковського.

“Люди не проінформовані про особливості процесу перейменування. У нас ця функція провалена, бо ніхто цим не займався. Говорять за якісь витрати, але їх не буде. Було питання по табличках (ред. таблички з назвами вулиць), що на них будуть виділяти кошти. Коли буде відбудова міста, то все одно треба буде ставити нові таблички”, — каже Андрій Лоза.

Водночас він додає, що влада в Бахмуті не змінилася, а відтак можна очікувати, що більшість пропонованих назв у списку будуть підтримані, навіть, якщо вони не релевантні.

Чи потрібно змінювати документи при зміні назви вулиці

У міськраді пояснюють, що зміна назви вулиці не зобов’язує змінювати реєстрацію адреси проживання, переоформлювати документи на право власності та не загрожує для громадян жодними фінансовими витратами. Усі необхідні зміни у Державні реєстри будуть внесені автоматично.

Документи на право власності на квартири, будинки, земельні ділянки, будь-яке інше майно, у яких вказані старі назви, залишаються дійсними.

Навіщо Бахмуту перейменовувати вулиці?

Перш за все необхідно сказати, що ця процедура важлива не тільки для Бахмута, вона важлива і для інших громад України. А російсько-українська війна, яка триває вже більше 9 років, тільки підкреслює необхідність відмовлятись від російських та радянських наративів.

“Ми розуміємо, що це питання самоповаги, питання того, що ми українці, у нас є своя історія, і ми повинні підкреслювати своє: своїх героїв, свої символи, а не ті, які були нав’язані”, — говорить Павло Островський, краєзнавець та заступник голови комісії з дерусифікації Дружківки

Читайте також:

• Перейменування вулиць у Бахмуті: покрокова інструкція від експерта Павла Островського
• Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання
• Чому донеччани незадоволені перейменуванням пам’ятника Артему в Святогірську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” не стало відхиляти пропозицію єдиного учасника тендеру на виконання підготовчих будівельних робіт у селищі Гоща. Водночас воно знайшло невідповідності у поданій документації ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ” і зобов’язав підприємство їх усунути.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Тендер на будівництво житла у Гощі

Комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” перевірило тендерну документацію єдиного учасника торгів на виконання підготовчих будівельних робіт у селищі Гоща. Замовник не відхилив пропозицію приватного підприємства “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ”, а виявив невідповідності у документах та надав час на їхнє усунення до вечора 18 серпня 2026 року.

Під час перевірки документів комунальне підприємство знайшло дві невідповідності у поданій пропозиції учасника:

• довідка про наявність необхідного обладнання та матеріально-технічної бази подана без підпису керівника та печатки підприємства, тому замовник просить надати правильно оформлений документ;
• копія ліцензії на програмний комплекс, за допомогою якого учасник розраховував ціну своєї пропозиції, взагалі відсутня, тому замовник вимагає додати цей документ.

Подальші дії

Учасник має час на усунення виявлених невідповідностей до 19:31, 18 серпня 2026 року. Від того, чи усуне невідповідності учасник торгів, залежатиме подальший перебіг закупівлі та фінальне рішення замовника щодо підписання договору.

Нагадаємо, що комунальне підприємство проводить тендер на підготовчі роботи для будівництва житла бахмутянам у Гощі з очікуваною вартістю понад 37 мільйонів гривень. Єдиним учасником торгів стало ПП “БУДІНЖИНІРИНГ-ТМ”, яке запропонувало виконати роботи за 36,5 мільйона гривень. Це підприємство зареєстроване у Дніпрі та має досвід виконання десятків державних замовлень. Водночас компанія фігурує у судовому провадженні щодо ймовірного привласнення бюджетних коштів та суттєвого завищення цін на будівельні матеріали під час зведення укриття на Херсонщині. Наприкінці липня 2026 року суд зобов’язав поліцію розпочати офіційну перевірку цих фактів.

Читайте також:

Підприємство, яке подалося на виконання робіт з будівництва житла для бахмутян у Гощі, фігурує у справі про ймовірне завищення цін на матеріали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що робити з військовими адміністраціями громад, які роками не мають доступу до своїх територій, як наприклад Бахмутська, Соледарська, Часовоярська? Ліквідувати їх, скоротити штати чи повністю змінити логіку роботи? Андрій Грудкін, координатор ГО “Сильні громади” та учасник Коаліції “На лінії зіткнення”, вважає, що простого рішення тут немає. На його думку, ліквідація МВА та розподіл їхніх коштів між людьми може дати швидкий ефект для частини мешканців, але водночас позбавити сотні тисяч людей системної підтримки.

Редакція Бахмут IN.UA розбиралася, якими можуть бути МВА окупованих громад і що в їхній роботі можна покращити разом з експертами Андрієм Грудкіним та Олександром Слобожаном, виконавчим директором Асоціації міст України.

МВА без території: що робити з військовими адміністраціями окупованих громад

Військові адміністрації окупованих громад опинилися в ситуації, для якої традиційна модель місцевого управління фактично не пристосована. Територія громади окупована або зруйнована, частина людей виїхала в інші регіони України чи за кордон, а сама адміністрація працює в евакуації. Андрій Грудкін розмірковує, що це має означати не ліквідацію МВА, а переформатування їхньої роботи.

“Формат військових адміністрацій окупованих громад повинен змінюватися, тому що наразі вони існують в умовах, непритаманних для будь-яких муніципалітетів. Це окупація, переміщення і робота поза територією і для людей. Безсумнівно, на думку нашої “Коаліції на лінії зіткнення”, ці інституції мають продовжити своє існування як представницькі органи, тимчасово окуповані інституції, а будь-які маніпуляції про необхідність їх ліквідації — це антидержавна діяльність”, — каже спікер.

Водночас, за словами експерта, сама наявність МВА ще не означає, що вони працюють за правильною моделлю. На його думку, адміністрації мають змінити внутрішню структуру та функції. Одна з головних проблем, на яку звертає увагу Грудкін, це те, що МВА продовжують частково працювати за логікою звичайних органів місцевого самоврядування, хоча обставини вже принципово інші.

“Попри те, що багато хто перемістився ще у 2022 році, вони досі не змирилися з тим, що у них немає території, вони тепер не мають займатися комунальним господарством, парками, дорогами, тендерами на будівництво і на ремонти. І через це ми маємо проблеми. Має бути усвідомлено, що це абсолютно унікальна модель роботи з людьми, надання їм послуг, збереження їх згуртованості, локальної ідентичності, і під це мають бути утворені абсолютно нові функціональні моделі”, — коментує Андрій Грудкін.

Тобто йдеться не лише про скорочення кількості працівників. На думку Грудкіна, потрібно переглянути саму структуру МВА: які підрозділи зараз потрібні, які можна об’єднати, а які, залишити через важливість даних для майбутнього громади. Окремо він наголошує, що навіть ті напрямки, які зараз не мають практичного застосування через окупацію, можуть бути важливими для збереження інформації про громаду. Тому перехід від територіальної моделі до моделі, орієнтованої на людей, на його думку, може одночасно зменшити витрати на утримання апарату та підвищити ефективність.

В Асоціації міст України наголошують, що військові адміністрації залишаються фактично єдиною формою управління окупованими громадами, поки місцеве самоврядування не може функціонувати.

“Жителі окупованих міст/сіл, які виїхали з рідних домівок на підконтрольну Україні територію, мешкають зараз в інших громадах, де в більшості продовжує працювати місцеве самоврядування. Ради на окупованих територіях не працюють, тому військові адміністрації це єдина форма управління в таких громадах”, — зазначає Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ).

За його словами, в АМУ вже кілька років обговорюють подальшу модель управління окупованими та деокупованими громадами. У 2023 році в Асоціації створили Секцію з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад, яка, за словами Слобожана, об’єднує майже 400 громад.

“Секція – це платформа, де на постійній основі в очному і онлайн форматі зустрічаються представники всіх окупованих і деокупованих громад (мери, начальники військових адміністрацій, їх заступники) та спільно з народними депутатами України, представниками Уряду та міністерств, міжнародних організацій, експертів обговорюють проблеми напрацьовують варіанти їх спільного вирішення”, — розповідає він.

Серед пропозицій, які зараз обговорюються в АМУ, — визначення критеріїв запровадження військових адміністрацій та стратегічних завдань, які вони мають виконувати. Для окупованих громад це означає, що питання майбутнього МВА фактично пов’язане не лише з їхньою ефективністю, а й із тим, як Україна зможе забезпечити представництво інтересів мешканців до моменту деокупації та відновлення виборного місцевого самоврядуванн

Чи мають мешканці впливати на рішення МВА

Інша проблема — це участь самих мешканців у прийнятті рішень. Грудкін вважає, що нинішніх можливостей для цього недостатньо. Особливо це помітно у ситуаціях, коли рішення вже фактично прийняте, а мешканців лише ставлять перед фактом. На його думку, МВА варто перейти від комунікації після ухвалення рішення до попереднього обговорення планів.

“Потрібно не постфактум повідомляти про прийняті рішення, а анонсувати майбутню роботу. Тому що багато чого планується на етапі формування бюджету і розробки місцевих програм. Чиновники знають, скількома людьми вони орієнтовно мають надати ту чи іншу послугу, підтримку. Вони знають, скільки коштів дотації прийде їм з бюджету в певному моменті”, — пояснює Андрій Грудкін.

На практиці це означає, що навіть рішення, які потрібно ухвалювати досить швидко, можна попередньо комунікувати з громадою та збирати зворотний зв’язок. За словами Грудкіна, для цього не потрібен якийсь один визначений механізм. Це можуть бути опитування, публічні обговорення, консультації чи інші формати постійного діалогу.

Нагадаємо, що зараз бахмутяни можуть долучитися до громадського обговорення 2 програм, а саме обговорення житлової програми для ВПО на 2026–2028 рр, а також програми підтримки ветеранів та родин загиблих.

Чому аргумент про “оперативність під час війни” вже не завжди працює

Одним із аргументів на користь обмеженої участі мешканців у роботі МВА може бути необхідність швидко ухвалювати рішення під час війни. Проте Грудкін вважає, що для переміщених адміністрацій цей аргумент уже не настільки переконливий. За його словами, багато МВА працюють у переміщеному форматі вже кілька років, а мешканці громад також значною мірою адаптувалися до життя в інших містах.

Тому він пропонує змінити сам підхід до управління — зробити комунікацію постійною, а не ситуативною.

“При зміні такого підходу, плюс гарна комунікація перманентна, постійна, можна питати у людей зворотний зв’язок, а що ви думаєте про ось таку-то нашу ідею зробити щось хороше для вас. І тоді це абсолютно інший підхід до управління і кращі результати. А форматів, як це робити, мільйон”, — вважає Андрій Грудкін.

“Розпустити МВА і роздати гроші — стратегічна помилка”

Окремо ми запитали Грудкіна про роль держави у визначенні майбутнього МВА. Він вважає, що державне унормування роботи таких адміністрацій необхідне, оскільки зараз вони фактично працюють у певному нормативному вакуумі. При цьому експерт застерігає від швидких рішень, зокрема масового скорочення працівників або ліквідації МВА.

“Подібні гасла лунали під тиском від народних депутатів, деяких популістів, таких, як Вельможний, які кажуть, що потрібно всіх ліквідувати, гроші роздати людям. Це абсолютно не вирішить питання, тому що, так, це буде мати дуже швидкий ефект, можливо, якісь люди отримають якесь житло, але це буде настільки незначна частка людей, і у порівнянні з можливістю продовження роботи цих органів, це стратегічна помилка”, — пояснює співрозмовник у коментарі.

Його аргумент полягає в тому, що МВА — це не лише адміністративний апарат і витрати на його утримання. Через ці інституції можуть продовжувати працювати сервіси, центри підтримки, освітні та культурні напрямки, які залишаються важливими для людей з окупованих територій. Саме тому, на думку Грудкіна, перед скороченням штату чи ліквідацією окремих підрозділів потрібно оцінювати не лише економію бюджету, а й те, яку послугу після цього втратить конкретна людина.

Для кожної громади потрібна окрема модель

Грудкін пропонує не створювати одну універсальну модель для всіх окупованих громад. Адже обставини їхньої окупації та переміщення дуже різні. Одні громади мають значну частину населення, яка залишилася на окупованій території. Інші, зокрема Бахмут, Торецьк та інші міста Донеччини, зазнали масштабних руйнувань, а їхні мешканці масово виїхали в інші регіони України та за кордон.

“Ми пропонуємо модель аналізу конкретних військових адміністрацій, бажано усіх, для визначення для кожної з них оптимальної функціональної моделі. Тому що кожен з цих органів має свої особливості. У когось була швидка окупація, і 40% населення залишилось на тимчасово окупованій території. А у когось, як, наприклад, Бахмут, Торецьк чи Авдіївка багато людей стали вимушеними переселенцями, чи виїхали за кордон”, — каже Грудкін.

Тому перед державою, на його думку, стоїть складніше завдання, ніж просто визначити відсоток скорочення штату. Потрібно проаналізувати функції кожної адміністрації та зрозуміти, які з них справді потрібні конкретній громаді.

На цьому етапі особливо важливе питання — не просто скільки людей працюватиме в адміністраціях, а чим саме вони займатимуться. Грудкін наводить приклад культурного напрямку. На його думку, працівник такого підрозділу в окупованій громаді не повинен відтворювати звичайну модель роботи місцевого відділу культури.

“Я маю думати, як проводити культурні заходи для переміщених жителів, як їх знаходити, об’єднувати, як зберігати творчі колективи, нематеріальну культурну спадщину, просувати її, зберігати артефакти війни, займатися меморіалізацією, а не фігнею. Це просто приклад по структурному підрозділу”.

Чи чує держава мешканців окупованих громад

Окремим питанням залишається представництво мешканців окупованих територій на державному рівні. Грудкін визнає, що громадський сектор намагається адвокатувати зміни, але поки що ці зусилля недостатньо скоординовані.

“Сказати, що громадським організаціям, всім небайдужим, майбутнім наших людей, наших інституцій потрібно гуртуватися і разом виступати з позицією, консолідованою на національному рівні, — це очевидно. Але, скажу відверто, поки що не супер вдається це зробити. Так, ми робимо кожен від себе десь на якихось форумах, пишемо, адвокатуємо якісь рішення, пропонуємо проєкти нормативних актів, але нам потрібна платформа”.

На його думку, така платформа має не просто існувати формально для “галочки”, а мати реальний мандат на представництво інтересів людей з окупованих територій та можливість впливати на державну політику. Як один із можливих орієнтирів Грудкін називає Кримську платформу. Водночас він наголошує, що формат майбутньої платформи для всіх тимчасово окупованих територій не варто визначати поспіхом.

До теми:

Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!