Напередодні Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України перейменувала «Пам’ятник радянському партійному і державному діячеві Артему (Ф. А. Сергеєву)» у Святогірську. Про це повідомила Донецька обласна державна адміністрація.

У коментарі «Бахмут.IN.UA» донеччанин Віталій Овчаренко пояснив, чому цей пам’ятник, встановлений над Святогірською лаврою, потрібно знести.

Перейменування пам’ятника

Комісія одностайно вирішила перейменувати пам’ятку національного значення монументального мистецтва та науки і техніки на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе». До слова, саме радянський скульптор Іван Кавалерідзе створив монумент, встановлений на Лисій горі, в Святогорську.

Члени комісії відмітили, що такий підхід є гарним прикладом виконання принципів Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Управління культури і туризму ОДА // допис на офіційні сторінці в Facebook

Реакція мешканців Донеччини

Військовослужбовець Віталій Овчаренко вважає, що перейменування пам’ятника радянському партійному і державному діячеві Артему (Федору Андрійовичу)» у Святогірську на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе» не зовсім правильне рішення.

Цей пам’ятник Артему, який височить у Святогірську, його треба знести й прибрати…Я не знаю, що вже повинно відбутися, вже війна, окупація, знищення, розстріли…Але все одно, влада хапається за ці пам’ятки радянського союзу.

Віталій Овчаренко // військовослужбовець

Журналіст і боєць ЗСУ зі Слов’янська Дмитро Торець переконаний, що це «одоробло» у майбутньому потрібно демонтувати, а не лишати, як є.

Багато людей висловили незадоволення через те, що пам’ятник просто перейменували, а не знесли. Адже на ньому зображений комуністичний діяч Федір Сергєєв, і зміна назви нічого не дає.

Українці апелюють до того, що таке «перейменування» порушує Закони про декомунізацію. Нагадаємо, що сина Федора Сергєєва, Артема, на запит редакції «Бахмут.IN.UA» позбавили звання «Почесний громадянин міста Бахмут».

Раніше активіст Павло Островський родом з Дружківки розповів «Бахмут. IN. UA», як долучився до перейменування радянських вулиць у Києві. Наразі чоловік консультує громади Донеччини та пояснює, як вони можуть змінювати свої міста та села, використовуючи законне право на голос.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!