Дискусії щодо перейменування вулиць активно почали вестись після подій Євромайдану і питання залишається актуальним й досі. Редакція «Бахмут IN.UA» поспілкувалась із краєзнавцем, заступником голови комісії з дерусифікації Дружківки Павлом Островським щодо того, як відбувається сам процес перейменування та які кроки потрібно зробити громаді для того, аби досягти успіху в цьому питанні.

Навіщо Бахмуту перейменовувати вулиці?

Перш за все необхідно сказати, що ця процедура важлива не тільки для Бахмута, вона важлива і для інших громад України. А російсько-українська війна, яка триває вже більше 9 років, тільки підкреслює необхідність відмовлятись від російських та радянських наративів.

«Ми розуміємо, що це питання самоповаги, питання того, що ми українці, у нас є своя історія, і ми повинні підкреслювати своє: своїх героїв, свої символи, а не ті, які були нав’язані», — говорить Павло Островський.

Після того, як дерусифікація значною мірою почала ширитись східними регіонами України, чимало схвалення вона отримала насамперед від військових ЗСУ.

Активіст має увазі популярну традицію називати вулиці нейтрально, наприклад вулиця Вишнева, Квіткова, Сливова тощо.

Покрокова інструкція для перейменування вулиць у Бахмуті

Крок 1. Знайти активну громаду

Бахмут — це місто в евакуації, мешканці Бахмутської громади, розселені по усій Україні, хтось тимчасово проживає за кордоном, тому активна громадськість та журналісти повинні спонукати місцеву владу до питання декомунізації вважає активіст.

«Ми всі розуміємо в якому стані зараз Бахмут, але зараз є законодавство і його треба виконувати. Місцева адміністрація має залучати мешканців Бахмутської громади до процесу перейменування вулиць, щоб, коли ми повернемось, коли Бахмут буде звільнений, коли над Бахмутом будуть українські прапори, не залишилось й сліду від росії в назвах топонімів. 

Щоб були не радянські і не російські вулиці і, щоб жителі вже знали, що їхні вулиці мають назви на честь українських захисників, на честь українських героїв, на честь письменників, культурних діячів, історичних діячів, але українських, не російських, не цієї країни, яка зруйнувала Бахмут, зруйнувала їхні домівки. 

Для багатьох це дуже важливе питання  і навіть те, що зараз Бахмут знаходиться в окупації це не перешкоджає місцевій владі виконувати свої повноваження, тобто це питання тільки політичної волі та бажання», — переконаний Павло Островський.

Краєзнавець додає, що у великих містах, як Київ чи Дніпро — є центри які об’єднують мешканців бахмутської громади, вони також можуть стати центрами комунікації про такі зміни. Також у роботу мають включитись різні медіаресурси, телеграм-канали, які працюють на аудиторію Бахмутської громади і будуть допомагають поширювати інформацію, популяризувати саму ідею перейменування вулиць. 

Ці майданчики, каже співрозмовник, мають змогу поширювати та пропонувати варіанти назв: на честь кого планують назвати, хто ці люди, також кожен небайдужий громадянин може поширювати інформацію та долучитися до такого обговорення.

Крок 2. Звернення до влади

Після того, як збереться група зацікавлених людей, які готові працювати над тим, щоб наповнити назви вулиць Бахмуту українськими сенсами, варто звернутися з письмовою заявою до голови Бахмутської військової адміністрації і запропонувати розпочати процес із перейменування вулиць.

Крок 3. Громадські обговорення

Після того, як комісія розгляне всі запити від громади, голова військової адміністрації призначає громадські обговорення на яких власне мешканці визначаються щодо нових назв вулиць. Отже, це питання тільки бажання і спроможності це організувати. Місцеві телеграм канали, місцеві медіа, громадські організації повинні допомогти організувати цей процес якісно, допомагати також у проведенні обговорень.

«Це все можливо провести в онлайні і найбільші міста України проводять такі обговорення саме так. І тому це знову ж таки питання бажання влади, військової адміністрації і голови, який зараз приймає такі рішення. Тобто це повністю відповідальність голови військової адміністрації», — пояснює Павло Островський.

Крок 4. Прийняття рішень

Наступний крок — голова адміністрації приймає рішення за результатами тих громадських обговорень. Таким чином найголовнішим важелем у перейменуванні є люди — вони висувають та обирають варіанти назв вулиць, які їм подобаються, шляхом голосування обирають найкращий, а рішення затверджує  голова.

Як довго триває процес перейменування вулиць?

«До двох місяців, тобто там є різні процедури, але як правило це може бути місяць або два. Такі строки визначені у законодавстві», — говорить Павло Островський.

Що робити у випадку якщо громада не згідна з рішенням військової адміністрації?

«Найбільш правильно буде висловлювання своїх позицій в ході громадських обговорень. Спеціально для цього вони і були придумані, щоб визначити позицію мешканців громади, якщо якась назва не подобається, то можна проголосувати проти цієї пропозиції, голосувати на користь іншої назви або пропонувати свою», — додає активіст.

Що відповідати тим, хто вважає, що це питання не на часі?

«Коли як не зараз відмовлятись від всього російського, позбуватись цих нав’язаних символів окупаційними режимами? Це була спрямована російська політика, щоб центральні вулиці міста називали на честь Пушкіна, Толстого, Леніна. Ці назви не просто ж так з’явились. 

Це цілеспрямована політика, щоб показати вищість російської культури над українцями і показати, що українська мова годиться тільки для фольклору і всяке таке, а от російська культура це щось високе та цінне. Це ж робилось для того, щоб маргіналізувати українську культуру та мову. 

А нам зараз потрібно не повторювати тих помилок останніх 30 років, коли обирали в ради комуністів, регіоналів, тобто сили, які відверто позиціонували себе як антидержавні, антиукраїнські. Нам потрібно пам’ятати нашу історію, наших героїв, наших захисників», — резюмував Павло Островський.

• Чому донеччани незадоволені перейменуванням пам’ятника Артему в Святогірську
• У спідниці та з російською газетою: чому донеччани хочуть передати Святогірську Лавру до ПЦУ
• Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання

Текст підготувала стажерка Ірина Кріксон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колись — повноцінна річка Бахмутка, сьогодні ризикує перетворитися на ставок. На Донеччині вода — вже не просто ресурс, а питання виживання. Посуха, знищена інфраструктура та бойові дії роками погіршують ситуацію з водопостачанням. Тепер під загрозою — річка Бахмутка. Попри її невелику протяжність, вона відігравала важливу роль у забезпеченні регіону водою для зрошення, рибництва та технічних потреб. Через дії окупантів Бахмутка стрімко міліє та ризикує перетворитися на стоячу водойму. І це — не лише екологічна, а стратегічна загроза для всієї Донеччини.

Що саме загрожує Бахмутці та чому це має значення для регіону — ми поговорили з екологинею Галиною Олійник, екологом Максимом Сорокою та Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням. Про все читайте в матеріалі.

Бахмутка до війни: як місто відновлювало річку

Бахмутка — невелика річка на Донеччині протяжністю 88 кілометрів. Вона протікає через два міста: окупований сьогодні Бахмут та Сіверськ. Площа її басейну — 1 680 км², і хоч вона не така потужна, як Сіверський Донець, проте мала стратегічне значення для регіону.

До 2000-х Бахмутка виглядала малопривабливо, та у 2013 році почалися масштабні роботи з облаштування — розчищення русла, покращення стоку води, озеленення.берегів і створення зони відпочинку. На ці зміни було виділено понад 22 мільйона гривень з бюджету. До 2027 року планувалося завершити повну реконструкцію прибережної зони. Для міста це була не лише естетична зміна, а й турбота про водний баланс в умовах дефіциту ресурсів.

Що сталося після 2022-го: моніторингу немає, вода під загрозою

З початком повномасштабного вторгнення моніторинг річки зупинили. Сергій Трофимчук, директор Сіверсько-Донецького басейнового управління, пояснює, що останній аналіз води проводили у 2021 році в трьох пунктах уздовж Бахмутки — вище та нижче Бахмута, а також у селі Дронівка. Тоді зафіксували незначне перевищення норм по свинцю нижче Бахмута — у 1,1 раза. Але екологічна загроза не зникає.

Хоча варто зауважити, що місця забору води для пиття розташовані вище за течією. Сама ж Бахмутка впадає в Сіверський Донець нижче розташування поверхневих питних водозаборів, тож не має впливу на їх якісний стан саме в цих місцях.

Еколог Максим Сорока зазначає, що через війну немає навіть дистанційного доступу до моніторингу стану води:

Обміління Бахмутки: що кажуть екологи

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали русло річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад. Максим Сорока пояснює:

“З екологічного погляду це погано. Збільшується підпір води, річка зменшується, швидкість течії падає, вона поступово переходить у стан озера. Це — заболочування.”

“У місті річку фактично зібрали в одне штучне русло, і це порушило її природний хід”, — пояснює екологиня Галина Олійникова.

“Свого часу було ухвалено дуже непросте рішення щодо Бахмутки — це робити днопоглиблення цієї річки, розчищати її, щоб забезпечити масу води і нормальний стік. Це було зроблено для того, щоб поступово річка відновлювалася”, — додає Максим Сорока, еколог, знавець з екологічної безпеки, Ph.D, координатор мережі “Довкола”.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер ж майже ставок.

“Потрібно розуміти, що насипи у Бахмутці робили й раніше, коли розчищали річку. Але тоді прокладали трубу паралельно й воду спрямували туди. Вже під час бойових дій ніхто цього не робив. І фактично зараз ми бачимо закриту водойму, ставок”, — пояснює екологиня Галина Олійникова.

За її словами, якщо літо буде посушливим — річка пересохне зовсім. Наслідки очевидні: застійна вода почне цвісти, з’явиться сильний сморід, а замість річкового потоку залишиться лише тоненька цівка. Донеччина вже кілька років потерпає від посухи. Війна лише поглиблює ці процеси.

“Обміління йде, зменшення озер і опущення рівня води. А з такими бойовими діями, звісно, ще більше будуть проблеми з водою в регіоні”, — каже Олійникова.

Чому Бахмутка може зникнути

Сьогодні головна загроза для Бахмутки — це втрата води як такої. Через військові дії, вибухи та насипи, які створюють росіяни, річка може просто зникнути з поверхні.

“Влітку води там може не бути. Йдеться про ті ділянки, де ми вже бачимо обміління — вона буде пересихати”, — пояснює екологиня Галина Олійникова.

Це не перебільшення. У регіоні поширені карстові пустоти — природні порожнини у землі, через які вода може швидко й непомітно зникати. В умовах, коли річка вже обміліла, кожна нова переправа чи вибух — це ризик остаточного зникнення водного потоку.

Еколог Максим Сорока звертає увагу на ще одну проблему — використання тимчасових насипів та переправ. За його словами, російські війська створюють:

Однак наразі доказів токсичного забруднення немає — радше йдеться про довгострокові зміни.

Розмінування “для картинки”: як окупанти знищують все живе

Ще одна загроза — так зване “розмінування”, яке регулярно демонструють російські пропагандистські канали. Але насправді це хаотичне підривання вибухівки просто на місці.

Без вивезення небезпечних предметів, без фахових команд і техніки — це не розмінування, а продовження руйнування. Такі вибухи можуть пошкоджувати ґрунт, берегову лінію й навіть русло річки. Процес такого розмінування показували нещодавно у російському пропагандистському сюжеті.

Окупанти не проводять жодної підготовки перед розмінуванням територій — вибухівку підривають просто посеред житлових дворів, без жодного дотримання безпекових чи екологічних норм. Зараз в Бахмуті росіяни готуються до 9 травня, по місту розвішують агітаційні плакати, й хоча наразі інформації про “парад 9 травня” в окупованому Бахмуті немає, присутність військових на вулицях зростає, і разом з нею — кількість таких підривів.

Територія поблизу річки Бахмутка — не виняток. За словами екологині Галини Олійникової, ці вибухи мають два ключових наслідки: перший — це зсуви ґрунтів, які вже фіксують на фото. Береги помітно осіли й продовжують сповзати донизу.

Еколог Максим Сорока називає це “розмінуванням методом вибуху”. І пояснює: наслідки значно глибші, ніж здається.

“Воно приводить не просто до зсуву, а до повної руйнації стабільного шару, насиченого водою у береговій лінії. По факту, вони зменшують берегову зону, велика маса ґрунту і піску потрапляє в русло. Це запускає ланцюгову реакцію, яка змінює всі гідрогеологічні умови,” — каже еколог.

Весняний період для річок — час нересту, коли риба відкладає ікру, і водойма буквально оновлюється. Але вибухи — зокрема ті, що відбуваються в руслі річки або поруч із ним — фактично стерилізують воду.

“Вибухи вбивають живність всередині водойми. Це, по суті, знищення всього, що мало з’явитися нове,” — додає Сорока.

У короткостроковій перспективі, за умови, що бойові дії припиняться, річка здатна відновити частину природного балансу. Але в довгостроковій — біорізноманіття зменшиться. Облаштування берегів Бахмутки, на які Україна витратила роки, росіяни змогли зруйнувати за лічені місяці, і продовжують це робити. 

Що можна зробити для порятунку Бахмутки?

Рішення для річки Бахмутки можуть бути лише довгостроковими і застосовуваними після деокупації міста. Сьогодні фахівці наголошують: доступу до річки немає, аналізи води не проводяться, а вибухи, які спричиняють зсуви берегів, залишають незворотні зміни. Якщо живність ще може частково відновитися — то береги самі себе не “піднімуть”.

Водночас світ має успішні приклади, як річки відновлюють. Один із них — висадка дерев уздовж берегів, які кореневою системою стабілізують берегову лінію.

У Великій Британії, наприклад, діє програма  “Ліси для води”, яка заохочує фермерів висаджувати дерева вздовж річок. Це не лише допомагає берегам, а й зменшує шкідливий стік, зберігає вологу та підтримує біорізноманіття. Схожа ініціатива могла б працювати і в Бахмуті, де річка звужується і пересихає.

Новацією цього проєкту є те, що висаджувати дерева вздовж річки можуть навіть місцеві фермери — для цього вони отримують фінансування через гранти England Woodland Creation Offer. Наприклад, у місцях там, де річка перетворюється у тонкий струмок й куди місцева влада не може дотягнутись, це може зробити фермер. Бахмутка так само протікає, утворюючи широке русло та перетворюючись у вузьке. 

Йдеться не лише про дерева. Проблема набагато глибша — вода може просто зникнути. В умовах, коли люди змушені качати воду з колодязів і свердловин, ризик пересихання Бахмутки означає лише одне — нічого буде качати.

Вихід — подвійна система водопостачання

Для таких регіонів, як Донеччина, один із можливих виходів — використання мобільних опріснювальних установок, які вже показали результат у Херсонській області. Їх отримали у межах програми допомоги від ООН. Чому опріснювальні установки, тому що вода через певні речовини може мати солонуватий присмак, вона може використовуватися для споживання, але після фільтрації.

Але це — лише половина рішення. Потрібна двосистемна модель водопостачання: одна — для пиття і приготування їжі, інша — для гігієни та технічних потреб.

У світі вже працюють над подібними системами. Наприклад, німецькі вчені, які спеціалізуються на критичних екосистемах, пропонують подвійне водозабезпечення навіть для найвіддаленіших громад.

Чому Бахмутка важлива?

Річка Бахмутка — невелика, але її значення для регіону, в умовах й так браку води позначиться на регіоні. Вода — це не лише ресурс. Це — життя, основа екологічного біорізноманіття. Саме тому відновлення річок після війни — це важлива складова зеленого відновлення.

До повномасштабного вторгнення для Бахмутки вже були заплановані кроки: реконструкція очисних споруд у містах регіону, очищення від промислових скидів, повернення вільної течії річок. Сьогодні ці плани поставлено на паузу. Якщо врахувати екологічні наслідки вже зараз і закласти відновлення водойм у плани розвитку громад, Бахмутка може відновитися.

“Матеріал створено за підтримки Міжнародної програми розвитку комунікації ЮНЕСКО. Використані позначення та матеріали, викладені в цій публікації, не є вираженням позиції ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або діяльності їх відповідних органів управління, а також щодо їх ліній розмежування або кордонів. Відповідальність за погляди та думки, висловлені в цій публікації, несуть автори. Їхня точка зору може не співпадати з офіційною позицією ЮНЕСКО і не накладає на Організацію жодних зобов’язань.”

Читайте також:

• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• Українська компанія зводить екологічні будинки із “зеленими” дахами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні створили Централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для Державного агентства відновлення. Новий орган допомагатиме прозоріше використовувати кошти.

Про це повідомили в Агентстві відновлення.

Відновлення України

Рішення про створення Централізованої закупівельної агенції було ухвалено в Кабінеті міністрів ще 1 квітня. Структура вже запрацювала. Загальну роботу ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі через ЦЗО почнуть після наказу Агентства відновлення. Незабаром презентують модель закупівельної організації. Також оголосять конкурс на відбір керівника.

“Стандарти ЄС, мінімізація корупційних ризиків та оптимізація витрат — основні принципи роботи ЦЗО. Ми закладаємо фундамент чесної, міжнародно визнаної системи закупівель відновлення“, — наголошує голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Функції закупівельної організації виконуватиме державне підприємство “Інфраструктурні проєкти”, яке має покращувати якість процедури закупівель для будівництва, визначивши єдині вимоги, систему контролю та звітності.

Через новоутворену організацію закуповуватимуть експертизу будівництва, технагляд, інженерні послуги, будівельні роботи та необхідні матеріали, а також утримання доріг. Все це проходитиме через відкриті торги.

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги станом на 2025 рік
• Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!