Вже зараз чимало міжнародних організацій починають укладати партнерства з Україною, аби допомогти їй у відбудові. Чехія — не виняток — дружня до України, вона прийняла десятки тисяч біженців. У майбутньому чеські партнери будуть локально допомагати активним громадам відновлювати та покращувати свої міста та села.

Редакція поспілкувалася з проєктним менеджером програми Адамом Голубом, пані Люцією, яка була нашою перекладачкою у розмові, та українкою Анастасією Гойса, що залучена до співпраці з Фондом. Чим це може бути корисно для бахмутян – читайте у матеріалі.

Як все починалося?

Адам Голуб – проєктний менеджер чеської програми партнерства для сталого відновлення України “Nadace Partnerství”. Співпраця між країнами має допомогти підготувати місцеві українські громади до того, щоб вони могли ефективно використовувати іноземні інвестиції для сталого відновлення та модернізації країни.

До закінчення війни Україна має можливість інвестувати в найбільш здібних людей, які можуть впливати на сталий розвиток своїх громад та регіонів, пояснюють у Фонді.

Він додає, що Чехія прагне показувати найкращі приклади роботи не лише того, що стосується будівництва споруд, але й енергетичної незалежності та децентралізації.

Стажисти з України. Які умови проходження стажування й хто може поїхати?

Програму стажування вже пройшла 31 людина з України. Учасників з Донеччини та Луганщини у програмі ще не було, але заявок з цих областей дуже чекають, кажуть у Фонді.

Перевагу в отриманні стажування мають представники місцевих самоврядувань, але є також представники з неприбуткового сектору, які мають досвід із реалізації подібних проєктів у свої громади.

Наразі проєкт партнерства перебуває у пілотній стадії, результати поїздок будуть незабаром. Для цього потрібно зачекати й дати учасникам стажування час, аби вони мали змогу втілити ідеї у своїх громадах. Але поштовх до цих втілень у них однозначно вже є, наголошує Адам Голуб.

Свою форму співпраці з українцями у фонді називають такою, що надихає, адже люди стажуються за кордоном, відвідують різні локації по всій Чехії, де представлені об’єкти архітектури, як цивільної, так й громадської.

Наприклад, у вересні 2023 року учасники відвідали деревообробну компанію Клобоуцка Лесні в Брумлов – Бильніце, екологічну громаду у Гостєтіні та багато інших локацій. 

Загалом у межах партнерства Фонд уклав співпрацю із різними підприємствами та компаніями по всій країні, аби дати учасникам можливість побачити найкращі приклади енергоефективних мереж.

Цей проєкт створює умови партнерства для сталого відновлення України, наголошує Адам Голуб. У Фонді нам повідомили, що не мають жодних чітких вимог щодо віку чи статі учасників, які б хотіли взяти участь у програмі.

Важливо лише те, щоб ця особа мала вплив та значення у своєму селі або місті. Однак, зараз дві третини стажистів складають саме жінки, оскільки військовозобов’язані чоловіки не можуть виїхати з України, пояснює Адам.

Ось хто може стати стажистом:

• місцевих лідерів та осіб, які ухвалюють рішення у громаді;
• членів органів місцевого самоврядування;
• представників неприбуткового сектору;
• представників малих та середніх підприємств;
• журналістів, які зацікавлені та мають досвід у поширенні інформації про рішення для сталого відновлення в Україні.

Адам назвав кілька факторів, які допоможуть кандидатам швидше отримати схвальне рішення у стажуванні:

• ви вже мали раніше досвід у подібних програмах;
• ви вже берете участь у програмі відновлення України.

Як відбувається відбір учасників?

Щоб взяти участь у програмі, потрібно заповнити анкету та подати заявку на електронну пошту [email protected]. Після цього з вами зв’яжуться організатори програми й учасника чекає низка співбесід. У фонді пояснюють: вони мають запевнитися, що відібраний кандидат зможе принести користь своїй громаді, тож цьому питанню приділяють чи не найбільше часу.

Якщо організатори ухвалять позитивне рішення, то учасник їде на стажування до Чехії, а всі витрати на проживання та проїзд покриває програма. 

У кожній групі є 15 осіб, по приїзду у країну всі стажисти мають ретельно спланований графік. Вони відвідують різні куточки міст та сіл, дивляться, як працюють енергоефективні підприємства тощо. Потрібно зауважити, що кожна нова група має свою тему:

• енергетична незалежність та відновлювана енергетика;
• сталий розвиток будівель та інфраструктури;
• адаптація до зміни клімату;
• питна вода та очищення стічних вод
• управління відходами;
• політична участь, ухвалення рішень та підготовка проєктів.

Спілкування між учасниками проходить у живому форматі, але для комунікації з організаторами є чати в соцмережах.

Учасникам не обов’язково володіти чеською мовою, аби взяти участь у програмі, адже на місці працюють перекладачки, одна з них чешка Люція Ржегоржикова та бахмутянка Анастасія Гойса.

Чому українцям потрібно брати участь у подібних заходах?

За словами Адама Голуба, відновлення України не обійдеться без вагомої фінансової підтримки від країн Заходу. Кошти, які отримуватиме Україна на відбудову, будуть ретельно моніторити. Крім того, партнери, які їх надаватимуть очікуватимуть на виконання вимог. 

Це означає, що відбудова повинна відбуватися за сталими принципами. Країни-партнери вимагатимуть, аби Україна наближалася до тенденцій, які зараз поширені в Європі, а саме:

• енергоефективність;
• сортування відходів.

Яка користь програми для Бахмута?

Попри те, що відбудова Бахмута вочевидь не починатиметься з сортування сміття, є інші проєкти у межах програми, які будуть корисні для Бахмута. Наш співрозмовник не приховує, що повністю зруйновані міста, такі як Бахмут, Соледар чи Волноваха — є найбільшим викликом для фонду. 

Довідка. Енергетично пасивна будова — це та, яка є ефективною, незалежною й залишає мінімальний вуглецевий слід. Вигода таких будівель в тому, що власники економлять гроші на її утримання та на електроенергію. Наприклад, в Європі “пасивними” називають будови, які споживають менше ніж 15 кВт*год/м2 на рік.

Розвиток енергоефективних будинків та інфраструктури є одним із прикладів відповідних рішень для Бахмута та України в цілому.

Анастасія Гойса — бахмутянка, яка через повномасштабне вторгнення виїхала з України до Чехії. Зараз дівчину запрошують до програми партнерства як перекладачку. Анастасія каже, що зараз Україні важливо здобувати знання й переймати досвід європейських країн.

Читайте також

• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини
• Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська територіальна громада долучилася до впровадження реформи управління публічними інвестиціями та подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом бахмутян. Йдеться про житло для бахмутян в Гощі.

Детальніше про це читайте в матеріалі.

Житло для бахмутян в Гощі

Бахмутська громада подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом мешканців громади, які через війну стали внутрішньо переміщеними особами. Ініціатива передбачає створення житла для бахмутян у безпечних регіонах України, зокрема в Гощі, що на Рівненщині.

Дата ініціації проєкту на DREAM вказана на 17 грудня 2025 року. Виконавцем вказано управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, а керівником проєкту вказана Надія Трофимова.

Скільки грошей коштує житло для ВПО

Реалізувати проєкт планують в Гощі. Тут збудують житло на 570 квартир. Тривалість проєкту складає 36 місяців, тобто 3 роки, а бюджет понад 1 мільярд гривень (1 763 460 197 гривень).

Кошти розподілять наступним чином:

• на підготовку до проєкту — 67 308 000 гривень;
• на реалізацію — 1 690 368 000 гривень;
• на експлуатацію — 4 084 197 гривень;
• на закриття — 1 700 000 гривень.

Є два технічних рішення, за якими можуть, зводити житло.

1. Будівництво багатоквартирних житлових будинків з залізобетонних конструкцій

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків в селищі Гоща з залізобетонних конструкцій, а саме: залізобетонних колон, плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Також передбачається встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Це рішення дозволить побудувати житлові будинки зі строком експлуатації приблизно 100 років за 3 роки.

Недоліки цього методу: 1. Потреба у важкій техніці: великі розміри та маса елементів ускладнюють доставку. 2. Вразливість швів: погана ізоляція може призвести до тепловтрат, що вимагає додаткової ізоляції. 3. Має обмеження в дизайні та потребує тривалого часу на затвердження. 4. Має значно вищі вартісні показники матеріальних ресурсів.

2. Будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса.

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса, залізобетонних плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Так само буде встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Так само будинок може експлуатуватися 100 років. Будівництво триватиме 3 роки.

Недоліки цього методу: сталевий каркас має бути оброблений противопожежними засобами через незадовільну вогнестійкість.

“Проєкт спрямований на інтеграцію мешканців Бахмутської міської територіальної громади у нові місця проживання шляхом забезпечення житлом та супровідними соціальними послугами. Концепція проєкту передбачає поділ кварталу частини території селища Гоща площею ~6 га на райони у невиликих масштабах, будівництва житла зі сталевих конструкцій, створення об’єктів та визначних місць, які існували в Бахмуті (Алея Троянд, Набережна – образ річки Бахмутка з люмінофорів). Даний проєкт отримав символічну назву “Відродження” — йдеться в описі проєкту.

Як проєкт вплине на Гощу

Проєкт матиме позитивні наслідки і для Гощі, зокрема очікують:

• приросту населення громади;
• зростання споживчого попиту;
• розвитку інфраструктури селища та збереження наявної;
• зростанню попиту на соціальні послуги;
• збільшення надходжень до селищного бюджету;
• створення нових робочих місць;
• розширення спектру надання освітніх, медичних, соціальних, культурних послуг;
• відкриття нових об’єктів малого/середнього бізнесу;
• залучення міжнародних та українських інвестицій для подальшого розвитку громади;
• створення соціального житлового фонду.

До теми:

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!