Вже зараз чимало міжнародних організацій починають укладати партнерства з Україною, аби допомогти їй у відбудові. Чехія — не виняток — дружня до України, вона прийняла десятки тисяч біженців. У майбутньому чеські партнери будуть локально допомагати активним громадам відновлювати та покращувати свої міста та села.

Редакція поспілкувалася з проєктним менеджером програми Адамом Голубом, пані Люцією, яка була нашою перекладачкою у розмові, та українкою Анастасією Гойса, що залучена до співпраці з Фондом. Чим це може бути корисно для бахмутян – читайте у матеріалі.

Як все починалося?

Адам Голуб – проєктний менеджер чеської програми партнерства для сталого відновлення України “Nadace Partnerství”. Співпраця між країнами має допомогти підготувати місцеві українські громади до того, щоб вони могли ефективно використовувати іноземні інвестиції для сталого відновлення та модернізації країни.

До закінчення війни Україна має можливість інвестувати в найбільш здібних людей, які можуть впливати на сталий розвиток своїх громад та регіонів, пояснюють у Фонді.

Він додає, що Чехія прагне показувати найкращі приклади роботи не лише того, що стосується будівництва споруд, але й енергетичної незалежності та децентралізації.

Стажисти з України. Які умови проходження стажування й хто може поїхати?

Програму стажування вже пройшла 31 людина з України. Учасників з Донеччини та Луганщини у програмі ще не було, але заявок з цих областей дуже чекають, кажуть у Фонді.

Перевагу в отриманні стажування мають представники місцевих самоврядувань, але є також представники з неприбуткового сектору, які мають досвід із реалізації подібних проєктів у свої громади.

Наразі проєкт партнерства перебуває у пілотній стадії, результати поїздок будуть незабаром. Для цього потрібно зачекати й дати учасникам стажування час, аби вони мали змогу втілити ідеї у своїх громадах. Але поштовх до цих втілень у них однозначно вже є, наголошує Адам Голуб.

Свою форму співпраці з українцями у фонді називають такою, що надихає, адже люди стажуються за кордоном, відвідують різні локації по всій Чехії, де представлені об’єкти архітектури, як цивільної, так й громадської.

Наприклад, у вересні 2023 року учасники відвідали деревообробну компанію Клобоуцка Лесні в Брумлов – Бильніце, екологічну громаду у Гостєтіні та багато інших локацій. 

Загалом у межах партнерства Фонд уклав співпрацю із різними підприємствами та компаніями по всій країні, аби дати учасникам можливість побачити найкращі приклади енергоефективних мереж.

Цей проєкт створює умови партнерства для сталого відновлення України, наголошує Адам Голуб. У Фонді нам повідомили, що не мають жодних чітких вимог щодо віку чи статі учасників, які б хотіли взяти участь у програмі.

Важливо лише те, щоб ця особа мала вплив та значення у своєму селі або місті. Однак, зараз дві третини стажистів складають саме жінки, оскільки військовозобов’язані чоловіки не можуть виїхати з України, пояснює Адам.

Ось хто може стати стажистом:

• місцевих лідерів та осіб, які ухвалюють рішення у громаді;
• членів органів місцевого самоврядування;
• представників неприбуткового сектору;
• представників малих та середніх підприємств;
• журналістів, які зацікавлені та мають досвід у поширенні інформації про рішення для сталого відновлення в Україні.

Адам назвав кілька факторів, які допоможуть кандидатам швидше отримати схвальне рішення у стажуванні:

• ви вже мали раніше досвід у подібних програмах;
• ви вже берете участь у програмі відновлення України.

Як відбувається відбір учасників?

Щоб взяти участь у програмі, потрібно заповнити анкету та подати заявку на електронну пошту [email protected]. Після цього з вами зв’яжуться організатори програми й учасника чекає низка співбесід. У фонді пояснюють: вони мають запевнитися, що відібраний кандидат зможе принести користь своїй громаді, тож цьому питанню приділяють чи не найбільше часу.

Якщо організатори ухвалять позитивне рішення, то учасник їде на стажування до Чехії, а всі витрати на проживання та проїзд покриває програма. 

У кожній групі є 15 осіб, по приїзду у країну всі стажисти мають ретельно спланований графік. Вони відвідують різні куточки міст та сіл, дивляться, як працюють енергоефективні підприємства тощо. Потрібно зауважити, що кожна нова група має свою тему:

• енергетична незалежність та відновлювана енергетика;
• сталий розвиток будівель та інфраструктури;
• адаптація до зміни клімату;
• питна вода та очищення стічних вод
• управління відходами;
• політична участь, ухвалення рішень та підготовка проєктів.

Спілкування між учасниками проходить у живому форматі, але для комунікації з організаторами є чати в соцмережах.

Учасникам не обов’язково володіти чеською мовою, аби взяти участь у програмі, адже на місці працюють перекладачки, одна з них чешка Люція Ржегоржикова та бахмутянка Анастасія Гойса.

Чому українцям потрібно брати участь у подібних заходах?

За словами Адама Голуба, відновлення України не обійдеться без вагомої фінансової підтримки від країн Заходу. Кошти, які отримуватиме Україна на відбудову, будуть ретельно моніторити. Крім того, партнери, які їх надаватимуть очікуватимуть на виконання вимог. 

Це означає, що відбудова повинна відбуватися за сталими принципами. Країни-партнери вимагатимуть, аби Україна наближалася до тенденцій, які зараз поширені в Європі, а саме:

• енергоефективність;
• сортування відходів.

Яка користь програми для Бахмута?

Попри те, що відбудова Бахмута вочевидь не починатиметься з сортування сміття, є інші проєкти у межах програми, які будуть корисні для Бахмута. Наш співрозмовник не приховує, що повністю зруйновані міста, такі як Бахмут, Соледар чи Волноваха — є найбільшим викликом для фонду. 

Довідка. Енергетично пасивна будова — це та, яка є ефективною, незалежною й залишає мінімальний вуглецевий слід. Вигода таких будівель в тому, що власники економлять гроші на її утримання та на електроенергію. Наприклад, в Європі “пасивними” називають будови, які споживають менше ніж 15 кВт*год/м2 на рік.

Розвиток енергоефективних будинків та інфраструктури є одним із прикладів відповідних рішень для Бахмута та України в цілому.

Анастасія Гойса — бахмутянка, яка через повномасштабне вторгнення виїхала з України до Чехії. Зараз дівчину запрошують до програми партнерства як перекладачку. Анастасія каже, що зараз Україні важливо здобувати знання й переймати досвід європейських країн.

Читайте також

• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини
• Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весною 2025 року розпочався проєкт “Спільне бачення нового дому”. Мета проєкту — не просто збудувати будинки, а об’єднати людей. Йдеться про створення дружньої, інтегрованої спільноти, де бахмутяни і місцеві мешканці Гостомельської громади зможуть жити поруч, будувати нові зв’язки, зберігаючи ідентичність своїх громад. Проте шлях цього проєкту виявився складнішим, ніж очікували. Земельна ділянка, навколо якої вибудовувався весь проєкт, не була погоджена. 

Що відбувається з проєктом зараз і які зміни в нього внесли? Розповідаємо у матеріалі.

Що передбачав проєкт першочергово?

Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі. Нашою метою було провести дослідження та сформувати спільне бачення майбутнього простору через залучення як бахмутян, так і мешканців Гостомеля.

Особливістю проєкту є людиноцентричний підхід — майбутній квартал планувалося створювати з урахуванням голосу людей, адже саме вони мали визначати, яким буде цей простір. Дослідження передбачало розробку рекомендацій та завдань для створення архітектурної концепції на конкретній ділянці, орієнтованій на потреби обох громад. 

Також проєкт включав відкриту комунікацію та активне залучення мешканців до обговорення, щоб новий квартал відповідав їхнім очікуванням і став прикладом якісної співпраці між громадами. Однак, ділянка в Гостомелі, яку планували брати першочергово, не буде фігурувати у цьому проєкті. Відповідно ми хочемо детально прокомунікувати причини змін, особливо враховуючи негативний досвід попередніх відмов у наданні земельних ділянок

Зміна планів: чому довелося шукати нову землю

Початковий план реалізації проєкту відбувався навколо конкретної земельної ділянки в селищі Гостомель, яку Бахмутська адміністрація хотіла використовувати на умовах суперфіцію під будівництво житлового кварталу для бахмутян.

Олександр Марченко — представник Бахмутської міської військової адміністрації, який координує комунікацію з громадами-партнерами. Під час зустрічі він розповів, що робота над пошуком нової ділянки в Гостомельській громаді триває. Цього разу це має бути земля комунальної власності.

За словами Марченка, попередній досвід із приватною землею показав, що такий шлях надто ризикований. Виникає логічне питання, чому МВА одразу не шукала землю у власності громади? На це питання відповідь дав Олександр Марченко.

“До нас вийшли з пропозицією надати земельну ділянку, саме приватну. Вона знаходиться в дуже зручному місці, це проїзне місце, там можливо було створити й парки, сквери, набережну. Тому ця земельна ділянка була привабливою, вона, за першими домовленостями, надавалась безплатно в користування”, — каже Олександр Марченко

Саме тому зараз шукають земельну ділянку у власності громади, щоб уникнути юридичних колізій.

“Ми втратили багато часу, бо договір, який нам запропонували, був неприйнятним для органів місцевого самоврядування. Але ми не здаємося. Є повне порозуміння з місцевою владою Гостомеля, і проєкту бути”, — наголосив він.

Приватний власник на початковому етапі пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (тимчасове право користування).

Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію). 

Софія Бондар: “Мета не змінилася — змінилися методи”

Урбаністка ГО “Розквіт” Софія Бондар розповіла, що після невдачі з ділянкою команда вирішила не згортати роботу, а адаптувати її під нові реалії.

“Ми зрозуміли, що наша мета — створення житла для бахмутян у Гостомелі — залишається актуальною незалежно від ділянки. Просто тепер у нас трохи інші завдання, інші методи й кінцеві результати”, — каже Софія.

Якщо раніше дослідження стосувалися конкретного простору — майбутнього кварталу і його планування, то тепер команда зосереджується на глибшому вивченні самої громади переселенців.

“Ми ввели термін “інтеграція” — це про те, як бахмутська громада може влитися в інше середовище, не втративши себе. Ми хочемо дослідити особливості ідентичності бахмутян, їхні потреби, цінності, проблеми адаптації. Це дослідження стане основою для подальшого етапу, коли ділянка буде визначена”, — пояснює вона.

Тепер замість архітектурних планів команда працює над аналітичним документом, який матиме три розділи, а саме:

Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.

Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.

Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.

“Цей документ стане аргументованою позицією для місцевої влади. Він допоможе пояснити, чому житло для бахмутян потрібне саме зараз, і посилить переговорну позицію з донорами. Ми хочемо, щоб Бахмутська адміністрація виглядала не просто як прохач фінансування, а як стратегічний партнер із чітким баченням”, — пояснює Софія Бондар.

Голос громади: опитування і партисипація

Попри всі зміни, ми не відмовилися від головного принципу — залучення людей. У листопаді стартувало опитування серед бахмутян, щоб зібрати дані про їхні потреби, умови проживання, бачення майбутнього дому. Результати дослідження стануть базою для майбутнього технічного завдання архітекторам і донорам, коли земельне питання буде вирішено.

“Для нас важливо почути кожного. Опитувальник допоможе отримати інформацію про реальний стан і водночас дасть контакти для глибинних інтерв’ю. Потім ці результати ми обговоримо з громадою на відкритій онлайн-події”, — пояснила Софія.

Щоб охопити більше людей, до процесу долучаються хаби бахмутян у різних містах. Отримати посилання на анкету можна через співробітників хабу чи через команди хабів. З метою верифікації бахмутян, його не публікують у відкритому доступі.

Після онлайн опитування відбудеться публічна презентація результатів, також через хаби буде поширюватися інформація про зустріч. У планах також публічна презентація проєкту.

“Ми вже не одні“: досвід, який переймають інші

Попри труднощі, Олександр Марченко переконаний, що цей проєкт має велике майбутнє — і вже став прикладом для інших громад.

“Ми вже не одні. За нами пішов Маріуполь — вони отримали дві земельні ділянки у Василькові й Білій Церкві. Ми спілкуємося, допомагаємо один одному, підглядаємо, як це можна зробити. Основне питання зараз — це пошук коштів. Але ми працюємо й не здаємося”, — каже він.

Для бахмутян тема житла залишається найболючішою. Варто зазначити, що наразі ефективного комплексного механізму для розв’язання житлового питання для мешканців, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях — на державному рівні досі немає. Частково перші компенсації для переселенців з ТОТ відкриє Постанова 1176. Згідно з нею внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, передбачається державна компенсація на придбання житла. На ці потреби виділили 120 мільйонів євро, ці кошти 3 тисячі родин зможуть отримати ваучери та придбати власне житло. Постанова запрацює вже в кінці листопада.

“Дев’яносто дев’ять відсотків звернень громадян — це питання житла. Люди втомилися чекати, але ми шукаємо всі можливості. Якщо не вийшло з тією ділянкою — знайдемо іншу і будемо працювати”, — наголосив посадовець.

Попереду — новий етап

Попри зміну формату, проєкт “Спільне бачення нового дому” продовжується.
До кінця грудня команда планує завершити дослідження, узгодити з Міжнародним фондом “Відродження” оновлений план дій і підготувати фінальний документ із рекомендаціями.

Паралельно Бахмутська міська військова адміністрація разом із Гостомельською громадою проводить технічний аналіз кількох земельних ділянок — двох у межах Гостомеля та однієї поруч із ним. За словами Олександра Марченка, рішення щодо конкретної локації мають ухвалити після отримання повного пакета документації від громади.

“Ми домовилися, що Гостомельська громада надасть викопіювання з технічної документації. Після цього ми проаналізуємо обмеження і визначимося, яку ділянку можна взяти в роботу”, — уточнив він.

Таким чином, проєкт не призупинено — він переходить у фазу партисипації та підготовки, яка має забезпечити сталість наступних етапів. Його ключові завдання — завершити дослідження, погодити зміни з донорами та визначити землю, на якій у перспективі може постати житло для бахмутян.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

“Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гощі (Рівненської області) розробляють розрахунок, щоб визначити технологію будівництва житла для переселенців із Бахмутської громади. Для цього провели закупівлю на майже 100 тисяч гривень, гроші використають з місцевого бюджету.

Детальніше у матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для бахмутян у Гощі: на якому етапі

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради опублікувало закупівлю на розроблення техніко-економічного розрахунку (ТЕР) для вибору технології будівництва житла для бахмутян у Гощі.

Закупівлю провели без використання електронної системи, тобто сама процедура закупівлі провелася поза системою Prozorro. Очікувана вартість робіт склала 99 999 гривень

Переможцем стало ТОВ “Архітектурно-проєктне бюро”, яке виконуватиме підготовку ТЕР. Угода з виконавцем уже підготовлена. Роботи планують завершити до 31 грудня 2025 року.

Нагадаємо, що у липні 2025 року Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі. За 33 тисячі гривень замовили архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконуватиме ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”.

Йдеться про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП. На цих ділянках плануються роботи з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Нагадаємо, що 20 червня у селищі Гоща Рівненської області виділили земельну ділянку для будівництва житлового кварталу для бахмутян. Таке рішення ухвалили депутати Гощанської селищної ради. Площа ділянки склала близько 6 гектарів.

Вперше проєкт житла для бахмутян презентували у листопаді 2024 року, на конференції Rebuild Ukraine. Він передбачає побудову невеликого району для бахмутян в Гощі. Попередня вартість такого проєкту складає 111 мільйонів доларів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!