Вже зараз чимало міжнародних організацій починають укладати партнерства з Україною, аби допомогти їй у відбудові. Чехія — не виняток — дружня до України, вона прийняла десятки тисяч біженців. У майбутньому чеські партнери будуть локально допомагати активним громадам відновлювати та покращувати свої міста та села.

Редакція поспілкувалася з проєктним менеджером програми Адамом Голубом, пані Люцією, яка була нашою перекладачкою у розмові, та українкою Анастасією Гойса, що залучена до співпраці з Фондом. Чим це може бути корисно для бахмутян – читайте у матеріалі.

Як все починалося?

Адам Голуб – проєктний менеджер чеської програми партнерства для сталого відновлення України “Nadace Partnerství”. Співпраця між країнами має допомогти підготувати місцеві українські громади до того, щоб вони могли ефективно використовувати іноземні інвестиції для сталого відновлення та модернізації країни.

До закінчення війни Україна має можливість інвестувати в найбільш здібних людей, які можуть впливати на сталий розвиток своїх громад та регіонів, пояснюють у Фонді.

Він додає, що Чехія прагне показувати найкращі приклади роботи не лише того, що стосується будівництва споруд, але й енергетичної незалежності та децентралізації.

Стажисти з України. Які умови проходження стажування й хто може поїхати?

Програму стажування вже пройшла 31 людина з України. Учасників з Донеччини та Луганщини у програмі ще не було, але заявок з цих областей дуже чекають, кажуть у Фонді.

Перевагу в отриманні стажування мають представники місцевих самоврядувань, але є також представники з неприбуткового сектору, які мають досвід із реалізації подібних проєктів у свої громади.

Наразі проєкт партнерства перебуває у пілотній стадії, результати поїздок будуть незабаром. Для цього потрібно зачекати й дати учасникам стажування час, аби вони мали змогу втілити ідеї у своїх громадах. Але поштовх до цих втілень у них однозначно вже є, наголошує Адам Голуб.

Свою форму співпраці з українцями у фонді називають такою, що надихає, адже люди стажуються за кордоном, відвідують різні локації по всій Чехії, де представлені об’єкти архітектури, як цивільної, так й громадської.

Наприклад, у вересні 2023 року учасники відвідали деревообробну компанію Клобоуцка Лесні в Брумлов – Бильніце, екологічну громаду у Гостєтіні та багато інших локацій. 

Загалом у межах партнерства Фонд уклав співпрацю із різними підприємствами та компаніями по всій країні, аби дати учасникам можливість побачити найкращі приклади енергоефективних мереж.

Цей проєкт створює умови партнерства для сталого відновлення України, наголошує Адам Голуб. У Фонді нам повідомили, що не мають жодних чітких вимог щодо віку чи статі учасників, які б хотіли взяти участь у програмі.

Важливо лише те, щоб ця особа мала вплив та значення у своєму селі або місті. Однак, зараз дві третини стажистів складають саме жінки, оскільки військовозобов’язані чоловіки не можуть виїхати з України, пояснює Адам.

Ось хто може стати стажистом:

• місцевих лідерів та осіб, які ухвалюють рішення у громаді;
• членів органів місцевого самоврядування;
• представників неприбуткового сектору;
• представників малих та середніх підприємств;
• журналістів, які зацікавлені та мають досвід у поширенні інформації про рішення для сталого відновлення в Україні.

Адам назвав кілька факторів, які допоможуть кандидатам швидше отримати схвальне рішення у стажуванні:

• ви вже мали раніше досвід у подібних програмах;
• ви вже берете участь у програмі відновлення України.

Як відбувається відбір учасників?

Щоб взяти участь у програмі, потрібно заповнити анкету та подати заявку на електронну пошту [email protected]. Після цього з вами зв’яжуться організатори програми й учасника чекає низка співбесід. У фонді пояснюють: вони мають запевнитися, що відібраний кандидат зможе принести користь своїй громаді, тож цьому питанню приділяють чи не найбільше часу.

Якщо організатори ухвалять позитивне рішення, то учасник їде на стажування до Чехії, а всі витрати на проживання та проїзд покриває програма. 

У кожній групі є 15 осіб, по приїзду у країну всі стажисти мають ретельно спланований графік. Вони відвідують різні куточки міст та сіл, дивляться, як працюють енергоефективні підприємства тощо. Потрібно зауважити, що кожна нова група має свою тему:

• енергетична незалежність та відновлювана енергетика;
• сталий розвиток будівель та інфраструктури;
• адаптація до зміни клімату;
• питна вода та очищення стічних вод
• управління відходами;
• політична участь, ухвалення рішень та підготовка проєктів.

Спілкування між учасниками проходить у живому форматі, але для комунікації з організаторами є чати в соцмережах.

Учасникам не обов’язково володіти чеською мовою, аби взяти участь у програмі, адже на місці працюють перекладачки, одна з них чешка Люція Ржегоржикова та бахмутянка Анастасія Гойса.

Чому українцям потрібно брати участь у подібних заходах?

За словами Адама Голуба, відновлення України не обійдеться без вагомої фінансової підтримки від країн Заходу. Кошти, які отримуватиме Україна на відбудову, будуть ретельно моніторити. Крім того, партнери, які їх надаватимуть очікуватимуть на виконання вимог. 

Це означає, що відбудова повинна відбуватися за сталими принципами. Країни-партнери вимагатимуть, аби Україна наближалася до тенденцій, які зараз поширені в Європі, а саме:

• енергоефективність;
• сортування відходів.

Яка користь програми для Бахмута?

Попри те, що відбудова Бахмута вочевидь не починатиметься з сортування сміття, є інші проєкти у межах програми, які будуть корисні для Бахмута. Наш співрозмовник не приховує, що повністю зруйновані міста, такі як Бахмут, Соледар чи Волноваха — є найбільшим викликом для фонду. 

Довідка. Енергетично пасивна будова — це та, яка є ефективною, незалежною й залишає мінімальний вуглецевий слід. Вигода таких будівель в тому, що власники економлять гроші на її утримання та на електроенергію. Наприклад, в Європі “пасивними” називають будови, які споживають менше ніж 15 кВт*год/м2 на рік.

Розвиток енергоефективних будинків та інфраструктури є одним із прикладів відповідних рішень для Бахмута та України в цілому.

Анастасія Гойса — бахмутянка, яка через повномасштабне вторгнення виїхала з України до Чехії. Зараз дівчину запрошують до програми партнерства як перекладачку. Анастасія каже, що зараз Україні важливо здобувати знання й переймати досвід європейських країн.

Читайте також

• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини
• Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні створили Централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для Державного агентства відновлення. Новий орган допомагатиме прозоріше використовувати кошти.

Про це повідомили в Агентстві відновлення.

Відновлення України

Рішення про створення Централізованої закупівельної агенції було ухвалено в Кабінеті міністрів ще 1 квітня. Структура вже запрацювала. Загальну роботу ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі через ЦЗО почнуть після наказу Агентства відновлення. Незабаром презентують модель закупівельної організації. Також оголосять конкурс на відбір керівника.

“Стандарти ЄС, мінімізація корупційних ризиків та оптимізація витрат — основні принципи роботи ЦЗО. Ми закладаємо фундамент чесної, міжнародно визнаної системи закупівель відновлення“, — наголошує голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Функції закупівельної організації виконуватиме державне підприємство “Інфраструктурні проєкти”, яке має покращувати якість процедури закупівель для будівництва, визначивши єдині вимоги, систему контролю та звітності.

Через новоутворену організацію закуповуватимуть експертизу будівництва, технагляд, інженерні послуги, будівельні роботи та необхідні матеріали, а також утримання доріг. Все це проходитиме через відкриті торги.

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги станом на 2025 рік
• Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.

Більше про зустріч читайте в матеріалі.

Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.

Для чого потрібні діалогові формати?

Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.

“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.

За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч,  майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.

“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.

Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.

Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.

Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська

Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.

Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.

“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.

Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.

“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.

Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.

“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.

Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі.
Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді. 

Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?

Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.

“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.

Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.

Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.

Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Читайте також:

• ТОП-5 пропозицій для збереження ідентичності українського Сходу
• Громадськість Донеччини й Луганщини обговорить виклики й кейси деокупованих громад: як долучитися до обговорення
• Влада та громадськість: як вони можуть співпрацювати (ВІДЕО)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!