2022 рік для Бахмуту став роком потрясінь та викликів через повномасштабне вторгнення росії. Місто не дивлячись на постійні обстріли та руйнування, продовжувало життя й працювало на благо містян. Міська Рада підводить підсумки року та оприлюднює наслідки обстрілів міста ворогом.

Росія руйнує 

Через постійні обстріли ворога понад чотири місяці наша громада потерпає від руйнувань та пожеж. Станом на 31 січня, 2022 року багатоквартирний житловий фонд по Бахмутські міській територіальній громаді складав 11 гуртожитків та 674 багатоквартирних будинків. В самому Бахмуті 614 будинків. 

Внаслідок постійних обстрілів пошкоджено 4101 житловий будинок з них: 355 багатоквартирних та 3746 приватних.

Магазини, бази, торговельні павільйони, склади будівельних матеріалів та інші об’єкти послуг окупанти щодня  знищують пострілами.

Наразі, повністю зруйновані наступні об’єкти:

• Магазини та торговельні павільйони розташовані на території ПП «Торгово промисловий комплекс» по вул.Торговій,18.
• Магазини «Фокстрот» та «Меблі» по вул. Незалежності, 81.
• Магазин «Калач» по вул. Захисників України,1.
• Торговельні павільйони по вул. Космонавтів, 5.
• Торгова база «Реал строй» по вул. Леваневського, 16 б.
• Торгова база  по вул. Садовій, 66.
• Станція технічного обслуговування авто по вул. Горбатова, 69.
• Автозаправки «Гефест» по вул. Горбатова, 80 та вул. Незалежності, 220.
• Торговий комплекс «Україна» по вул. Горбатова, 27.
• Магазин  розливу води по вул. Горбатова, 4.
• Цех із переробки риби та магазин «Азов» по вул. Ростовській, 1.
• Кафе «Хуторок» по вул. Садовій, 141.
• Готель «Атлантик» по вул. Свободи, 20 а.
• Готель «Україна» по вул. Миру, 54.

Загалом, різної міри пошкодження мають близько 300 об’єктів. Відбудова міста для його початкового вигляду (мова йде про вигляд до 24 лютого) може тривати не один рік, зауважують в міськраді.

Зима в Бахмуті 

Ця зима є найважчою в історії нашої незалежності. На сьогодні у громаді повністю відсутнє газо- та водопостачання, немає світла, майже не працює зв’язок, відсутній інтернет. Значних руйнувань зазнала дорожньо-транспортна інфраструктура: дороги, мости, зупинки, парки, вулична мережа.

Водопостачання та водовідведення

Понівечений Бахмут. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Пошкодження водопровідних мереж у наслідок ворожих обстрілів складає 30 %, на 25 % знищено каналізаційні мережі, є руйнації  будівель на  водозаборах питної води у с. Кліщіївка та  с. Іванівське, на конструктивах резервуарів «Західний» та «Східний», пошкоджено 6 каналізаційних  насосних станцій, від уламків снарядів пошкоджені огорожа, будівлі очисних споруд м. Бахмут. 

Значних ушкоджень зазнала база підприємства: адмінбудівля, двоповерхова будівля служби реалізації, комплекс АЗС, ремонтні  майстерні, котельня, знищено і пошкоджено автомобілі підприємства.

Транспорт

Внаслідок ворожих обстрілів пошкоджено 12 та зруйновано вщент 12 тролейбусів, 3 тягові підстанції, знищена контактна мережа, на території підприємства пошкоджена адмінбудівля, виробничі корпуси. Загалом, спалено 12 одиниць автотранспорту. 

Медицина 

За  час російської агресії всі будівлі та приміщення комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я мають пошкодження або повністю зруйновані.

Через активні бойові дії неможливо визначити ступінь руйнувань медичних закладів у населених пунктах: Зайцеве, Клинове, Кліщіївка та Зеленопілля.

В КНП «БЛІЛ м. Бахмут» пошкоджено лікувальні корпуси №1, 2, 3, 4, діагностичний корпус, будівлю пологового відділення, пральні, гараж, харчоблок, що становить 70% від загальної забудови КНП «БЛІЛ м. Бахмут».

Заклади освіти 

Від бомбардувань та обстрілів наявні пошкодження різного ступеня всіх 46 закладів шкільної та дошкільної освіти, а також будівлі комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр м. Бахмут» та Управління освіти. Значних пошкоджень та руйнувань зазнали заклади дошкільної освіти –  «Малятко» (с. Опитне), «Берізка» (с. Зеленопілля), «Івушка» (с. Зайцеве),  «Калинонька» (с. Клинове). У Бахмуті – сім садочків,  п’ять шкіл, НВК №11, а також Зайцівський, Клинівський, Опитненський заклади загальної середньої освіти, Покровський НВК та вщент вигорів Бахмутський міський центр дітей та юнацтва.

Внаслідок активних бойових дій навчальні корпуси та гуртожитки закладів вищої, фахової передвищої та професійно технічної освіти зруйновані або значно пошкоджені. 

Заклади культури

Бахмутський міський народний дім. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

До повномасштабної російської агресії на території Бахмутської громади працювали 28 закладів культури. Через ворожі обстріли зруйновано повністю – 17 (61%) закладів культури, зруйновано частково – 11 (39%), не має жодного вцілілого закладу.

Спорт 

Спортивна інфраструктура міста зазнала значних руйнувань, пошкодження деяких об’єктів сягають 100%.  Внаслідок ворожих обстрілів постраждали спортивні та адміністративні споруди, гордість нашого міста база олімпійської та паралімпійської підготовки спортсменів легкоатлетичного комплексу СК «Металург». Також є незначні ушкодження спортивного майданчика по вул. Ювілейна, 81А.

Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Читайте також: Тенденції 2022: що стало з Бахмутом і бахмутянами

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Архітектурна студія Anttinen Oiva Architects звела чотириповерхову будівлю із дерева в місті Гельсінкі, що у Фінляндії. Загальна площа об’єкта сягає 16 400 квадратних метрів.

Про це повідомляють в Dezeen.

Унікальна будівля із дерева Європі

Головна ідея будівлі із дерева в Гельсінках — мінімізація впливу на клімат й використання лише тих матеріалів, які здатні відновлюватися з плином часу. Загалом спеціалісти з Anttinen Oiva Architects використали приблизно 7600 кубічних метрів ялини та ясена.

Ззовні будівля включає зовнішній шар зі скла, натурального каменю і білих металевих ламелей поверх дерев’яної конструкції. Це дозволяє викликати ефект зміни зовнішнього вигляду будинку в різний час доби та з різним освітленням. 

В самій будівлі розмістилися офіси, готель та навіть ресторан фінської мережі Harbore. В центральному залі взагалі вдалося розмістити дизайнерську рейкову стелю, що перемежовується з великими вікнами. Загалом дизайн внутрішньої частини комплексу  розробили в мінімалістичному дерев’яному стилі. 

Будівля із дерева також має внутрішній дворик зі справжнім березовим парком, що стає ідеальною локацією для прогулянок. Вже на даху розмістили сад, у центрі якого знаходиться бар із панорамним видом на узбережжя і міський пейзаж.

Читайте також:

• В Україні відкрили Інститут житла: як він працюватиме та до чого тут комунальні підприємства? Розпитали у директорки Інституту
• В іспанській Майорці збудували унікальне соціальне житло
• Дія спрощує процес подання заявок на єВідновлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні створили Інститут житла, який заснувала Норвезька рада у справах біженців за підтримки Агентства ООН. Як працюватиме Інститут, чи буде допомагати переселенцям шукати житло, та до чого тут комунальні підприємства?

Редакція поговорила з Аліною Москаленко, директоркою Інституту житла.

Інститут житла. Розкажіть про цю ініціативу. Як працюватиме цей орган, кому підпорядковуватиметься?

На сьогодні Інститут житла функціонуватиме, як структурний підрозділ міжнародної організації насамперед Норвезької ради у справах біженців. І підтримується він різними міжнародними організаціями, такими як ООН, Міжнародна організація з міграції та іншими. Я думаю, про це важливо відмітити на самому початку, що нашим першим завданням і єдиним, по суті, є допомога людям, у тому числі внутрішньо переміщеним особам і особам, постраждалим внаслідок збройної агресії. 

Цей проєкт націлений на те, щоб допомагати органам влади, як на центральному рівні, так і на місцевому рівні, формувати житлову політику, у тому числі і для внутрішньо переміщених осіб.

Як з’явилась ідея створення? 

Ідея з’явилась, коли ми з моєю колегою побували на робочій зустрічі у Барселоні. Нас запросили до аналогічної дружньої установи Муніципального інституту житла та реновації Барселони, де ми побачили дійсно високий професійний рівень підготовки фахівців, велику кількість презентаційних, аналітичних матеріалів по житлу.

Нас це настільки вразило, що, повертаючись, ми продумували ідею, як можна в Україні створити подібну установу, щоб вона допомагала органам влади сформувати дієву, ефективну Житлову політику, яка буде ґрунтуватися на кращих світових практиках. 

Якщо говорити про якісь практичні речі — можливо, вже є напрацьований механізм? Наприклад, є Бахмутська громада з ОМС, які працюють в евакуації, і є люди, яким потрібно житло в евакуйованих громадах. Чи можуть до ОМС приїздити представники Інституту житла та пояснювати, як їм працювати з приймаючими громадами, розбудовувати ефективні взаємини, щоб забезпечити своїх людей житлом?

Ми розуміємо, що сьогодні ОМС потрібна підтримка та розширення знань. А в сфері житла таких знань насправді небагато, тому це будуть не тільки виїзні зустрічі на місцях з ОМС, а і зустрічі з бізнесами. Будуть розроблені методичні посібники, їх розповсюджуватимуть серед органів місцевого самоврядування для того, щоб спрощувати їхню роботу з ВПО.

Ми покажемо всі житлові рішення, які наявні, і яким чином людей можна швидко забезпечити житлом, будуть як короткострокові, так і середньострокові та довгострокові рішення. Ми проведемо дослідження громад, потім близько 10 громад візьмуть участь у пілотному проєкті, де у цих населених пунктах розмістяться люди, які потребують житла.

Розкажіть детальніше за цей пілотний проєкт. На основі яких критеріїв будуть обирати ці громади?

У цьому році ми проводимо дослідження по муніципальному фонду. Окремий блок буде присвячений критеріям і вибору 10 конкретних громад по території України. Ми плануємо відібрати по дві громади з кожного напрямку: північ, південь, захід, схід і центр України. Які саме критерії будуть — поки не можу сказати, їх буде розробляти група експертів.

Ви раніше зазначали, що житлова політика у громадах буде ґрунтуватися на кращих світових практиках. Які це країни? Ми можемо повністю перейняти чиюсь практику? 

Насправді, досвіду є дуже багато. Але я кожного разу наголошую на всіх наших зустрічах, що Україна не може скопіпастити якийсь міжнародний досвід, адже у нас абсолютно унікальна ситуація. Ми перша країна в Європі, яка стикнулась з подібним. У нас пострадянські нормативно-правові акти. Наприклад, той ж самий Житловий Кодекс, який був розроблений за часів планової економіки і який абсолютно не пристосований до нинішніх реалій та не відповідає нашим потребам.

Тому сказати, що можна просто взяти якийсь досвід і використати тут — я категорично проти будь-яких таких подібних пропозицій від так званих експертів.

Що ми робимо? Ми досліджуємо досвід кожної країни. В нас є аналітичні матеріали, є програми, є житлові рішення, є конкретні механізми. І ми їх сьогодні адаптуємо під українські реалії.

Чи можете навести приклад?

Один із механізмів, який ми хочемо імплементувати під час роботи з пілотними проєктами — це діяльність операторів доступного житла. У нас на сьогодні такого терміну немає в законодавстві. Він зараз тільки на проєкті закону є, і робочою групою зараз напрацьовується цей механізм операторів доступного житла. 

Це, в першу чергу, комунальні підприємства і установи, які сьогодні існують в кожній громаді. Вони можуть стати такими операторами. Це такі установи, які будуть будувати та управляти соціальним та доступним житлом.

Або тільки соціальним, або і соціальним, і доступним. Тут є трішки різниці. Тобто, ці організації або і будують, і управляють, або тільки управляють. Коли вони управляють, то це означає, що є, наприклад, збудований об’єкт, але йому необхідно зробити ремонт, реновацію і взяти в управління чи встановити рівень орендної плати. Важливо, що це не ринкова орендна плата, а знижена орендна плата і цю оренду, яку вони отримують, вони будуть направляти у цей же будинок.

Тобто гроші будуть використовуватись не для прибутку цієї комунальної організації, а для того, щоб цей об’єкт був самоокупним. Така практика існує в дуже багатьох країнах, наприклад, в Німеччині. Там вона дуже гарно працює, і ми займаємось тим, що налагоджуємо контакт з аналогічними операторами в Німеччині, які зможуть сконтактуватися з нашими комунальними підприємствами в пілотних громадах та встановити двосторонні взаємозв’язки.

Що потрібно для цих комунальних підприємств у громадах, щоб стати учасниками цих пілотних проєктів? Є якісь вимоги, можливо мінімально знання мови?

Сьогодні активних громад, які співпрацюють з міжнародними стейкхолдерами, можна перерахувати на пальцях рук. Ми зустрічаємо одні і ті самі громади, які розробили свої презентаційні матеріали, гарно виступають, знають ситуацію в своїй громаді і залучають донорські кошти для відбудови.  

Тому донорські проєкти реалізуються найчастіше в одних і тих самих громадах, що призводить до дисбалансу і до неправильної регіональної політики. Тому ми би дуже хотіли, щоб в нашому проєкті брали участь громади, які менш розпіарені, але в яких є потенціал і бажання допомагати людям. 

Ось насправді яким буде найважливіший для нас критерій. Щире бажання. Тобто ми можемо забезпечити перекладачів, володіння мовою не є обов’язковим.

Можливо, у вас є якісь приблизні терміни втілення проєкту?

У нас до кінця року в планах провести дослідження. І з початку наступного року ми будемо розпочинати комунікацію, співпрацю з пілотними громадами і вже вибудовувати стратегію. Поки що перший етап – це дослідження та виокремлення цих громад.

А як будуть загалом досліджувати громади? На що буде звертати увагу ваша команда?

Наразі тільки розпочинається робота, тому мені трішки важко відповісти на це питання. Я можу сказати, що будуть досліджуватись як якісні, так і кількісні показники. Будуть використовуватись всі можливі інструменти збору інформації від громад. 

Тобто ми будемо робити запити на громади щодо наявної нерухомості, яка знаходиться у них на балансі, аби можна було відстежити, скільки об’єктів є в громадах. Загалом у нас є 1 469 громад. Ми будемо аналізувати, яке це житло, ступінь його зношеності, коли був збудований об’єкт, в якому стані, чи заселений, чи не заселений, чи підключений до комунікацій. Тобто громади мають відповісти на всі питання щодо кожного об’єкту та надати фотопідтвердження.

Щодо якісних показників, то ми будемо проводити опитування в громаді. Говоритимемо про ризики, потреби. На основі таких опитувальників ми вже зможемо виявити активні громади — ті, які зацікавлені в розвитку. Коли буде виявлено найбільш зацікавлені громади, команда буде робити об’їзд і після цього формувати вже перелік потенційних пілотних груп.

Можете дати поради таким громадам, як Бахмутська чи багатьох інших окупованих міст, саме цим органам місцевого самоврядування. Як таким ОМС показати свою зацікавленість у тому, що вони хочуть знайти для своїх людей житло?

Мені насправді здається, що зацікавленість вона або є, або її немає. Якщо вона щира, то в будь-якому випадку її видно. Видно, коли людина спілкується з тобою, і як в неї горять очі. Це банально, але я це бачу. Коли ми зустрічаємось на якихось форумах, на зустрічах і спілкуємося з органами місцевого самоврядування, і представник чи представниця активно піднімає руку, ставить питання — тобто видно, що людина горить бажанням допомагати своїй громаді. 

І ти відчуваєш, що так, вона не знає багато, вона десь не орієнтується в нормативних актах, але вона хоче розвиватись.  

Інше питання, коли сидять інші представники, які посиділи на заході до кінця, десь там привітались і пішли. Тобто ти розумієш, що так, вони, може, тобі і скажуть, що вони зацікавлені, але по суті зацікавленості там немає. Також важлива комунікація, особливо цифри. 

Ми звертаємо увагу на те, коли є реальні цифри, вихідні дані. Так розуміємо, що орган місцевого самоврядування володіє ситуацією в своїй громаді. Тобто, яка кількість людей проживає/ла, скільки постраждало, яка кількість потребує житла, скільки внутрішньо переміщених зареєстрованих осіб, скільки знялося з статусу внутрішньо переміщених осіб тощо. І також швидкість комунікації.

Щодо фінансування, звідки братимуть кошти на всі пілотні проєкти? Чи можуть громади виділяти кошти з надходжень у свій бюджет на такі потреби?

Вся наша діяльність, у тому числі аналітика, організація заходів, візити, — це все здійснюється за рахунок міжнародних партнерів і міжнародних організацій. Тобто ніяких бюджетних коштів в нас не закладено. Стосовно реалізації житлових проєктів на місцях, ми можемо допомагати громадам шукати різні ресурси, за рахунок чого громади будуть формувати свої житлові фонди. 

Тобто ми даємо інструменти, показуємо, як можна залучати донорське фінансування, але якщо громада бажає використовувати свої бюджетні власні надходження на це — то це абсолютно справа громади, це її внутрішня господарська діяльність.

Читайте також:

• Кожен п’ятий бездомний в Україні — переселенець: дослідження
• На Львівщині відкрили новий прихисток для ВПО: чи є ще місця для заселення
• Житло для ВПО у Києві: де шукати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!