В Україні за допомогою публічних консультацій планують покращити програму компенсацій за пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії росії майно. Серія таких публічних заходів відбудеться у вересні та жовтні.

---

Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Ініціаторами консультацій для громадян України стали народна депутатка, Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк та ГО «Інститут Республіка».

Пропозиції від постраждалих громад

Під час публічних консультацій громадськість зможе вказати на недоліки програми, які зустрічаються найчастіше та висловити пропозиції щодо їх подолання. На основі цих пропозицій будуть внесені зміни до Закону України № 2923-IX, який регулює механізм компенсацій за пошкоджене чи зруйноване житло, і Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок російської агресії.

Читайте також: Як подати заявку в «Дії» на компенсацію за житло: покрокова інструкція з фото

Народна депутатка зауважила, що багато пошкоджених об’єктів розташовані на тимчасово окупованих територіях, тож відновлення там може розпочатися лише після деокупації. Водночас українці хочуть мати гарантію, що їх не залишать сам на сам із проблемою відбудови житла.

Вирішувати, що саме необхідно змінити у програмі, щоб вона запрацювала ще більш ефективно, потрібно лише за участю громад. Тому під час консультацій обмінюватися оцінками проєкту й ідеями щодо його покращення будуть не лише автори відповідного Закону, представники профільних міністерств і народні депутати, а й безпосередньо громадяни, житло який пошкоджено або зруйновано.

Зазначимо, що публічні консультації за участю громад пройдуть 20, 27 вересня та 3 жовтня. Пояснюємо, як зареєструватися на захід.

Нагадаємо, на початку серпня Бахмутська громада зустрілася із народною депутаткою Оленою Шуляк. Учасники онлайн-заходу розбиралися у тонкощах законопроєкту про компенсацію за пошкодження та знищення майна.

Кабінет міністрів України завершує підготовку до запуску нового механізму забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Програма під назвою “Будиночки в селі” розширить інструменти підтримки громадян, які втратили власні домівки через війну.

Про це розповів Павло Фролов, народний депутат та Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

“Будиночки в селі”: безплатне житло для ВПО

За словами Павла Фролова, робота над збільшенням фінансування житлових потреб ВПО розпочалася ще минулого року, коли завдяки поправкам до державного бюджету вдалося залучити 1 мільярд гривень.

“В цьому році це 1,5 мільярда гривень. Це субсидія на вирішення житлових проблем ВПО. Це облаштування місць тимчасового проживання, переобладнання нежитлових приміщень в житлові, облаштування всіх місць проживання переселенців. І дійсно півмільярда ми змогли вибити на так звані будиночки на селі“, — розповів народний депутат.

Виділення 500 мільйонів гривень спеціальної житлової субвенції з держбюджету саме на програму “Будиночки в селі” стало можливим завдяки ініціативі Тимчасової спеціальної комісії. Незабаром Кабінет міністрів має остаточно ухвалити відповідну постанову для запуску програми.

Як відбуватиметься пошук оселі

Головна новація програми полягає у тому, що держава купуватиме вже готові будинки у сільській місцевості, які наразі пустують та не використовуються власниками. При цьому пошук таких осель покладається безпосередньо на самих внутрішньо переміщених осіб.

“Передбачено, що буде такий заявочний принцип. Тобто самі переселенці зможуть шукати будинки на селі. Тобто будинки, які перебувають у власності когось, в яких там не живуть люди. Поки в проєкті є гранична сума, це до 500 тисяч гривень вартість цього будинку“, — пояснив Голова Спеціальної комісії.

Алгоритм дій передбачає, що після того, як переселенці самостійно підберуть вільну оселю, вони мають звернутися до місцевої громади. Люди пропонують знайдений варіант місцевій владі та заявляють про свою готовність там проживати. Після цього за сприяння громади держава фінансує викуп цього об’єкта нерухомості.

Умови соціальної оренди та оплата послуг

Важливо зазначити, що придбані за державні кошти будинки не передаватимуться у приватну власність переселенців. Це житло перейде до комунальної власності місцевих громад.

Надалі ці будинки будуть передаватися ВПО на умовах соціальної оренди. Згідно з планом, першочергове право на отримання такого житла матимуть найбільш вразливі категорії переселенців.

Фінансові умови для ВПО передбачають абсолютно безкоштовну оренду наданого житла. Родинам доведеться сплачувати виключно за фактично спожиті комунальні послуги. Автори ініціативи переконані, що такий механізм стане реальним шансом для багатьох сімей знайти затишок у безпечних громадах та відновити гідне життя.

Читайте також:

У Полтаві видадуть гігієнічні набори для ВПО: хто може отримати допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До редакції звернулися переселенці з Донеччини, які не можуть подати заяву на компенсацію за зруйноване житло через застосунок “Дія”. Попри наявність документів, система не пропускає заявку. Юристи пояснюють: проблема, найімовірніше, пов’язана з відсутністю зареєстрованого права власності в державному реєстрі. Розповідаємо, чому це відбувається і як діяти.

Чому “Дія” може не приймати заяву

У зверненні йдеться про родину з Бахмутського району, яка після евакуації не змогла подати заяву на відшкодування за зруйновану квартиру. У “Дії” з’являється повідомлення, що подання неможливе.

За словами Володимира Білохи, старшого юриста з регіональної координації БФ “Право на захист”, найчастіше причина — це відсутність даних про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Як пояснює старший юрист Володимир Білоха, для отримання компенсації за програмою єВідновлення житло обов’язково має бути зареєстроване в цьому реєстрі.

Проблема з “старими” документами

У подібних кейсах часто йдеться про житло, оформлене до 2013 року. Тоді право власності фіксувалося не в електронному реєстрі, а в паперових базах БТІ.

Через це:

• “Дія” не бачить об’єкт;
• система не дозволяє подати заяву.

Окрема проблема — неправильне розуміння документів. Юристи зазначають, що, наприклад, технічний паспорт не підтверджує право власності, а ордер на житло означає лише право користування. У таких випадках людина юридично не є власником і не має права на компенсацію.

Що потрібно зробити

Якщо житло було приватизоване, але не внесене до реєстру, ситуацію можна виправити.

Алгоритм наступний:

• звернутися до ЦНАП або нотаріуса;
• надати оригінали правовстановлюючих документів;
• реєстратор направляє запит до БТІ (зокрема, за місцем розташування житла);
• після підтвердження право власності вноситься до ДРРП.

Важливо, що довідка з БТІ у такому випадку надається безкоштовно. Після цього “Дія” починає відображати житло, і заяву можна подати.

Як діяти, якщо власник за кордоном

Якщо власник/ця житла фізично перебуває за межами України і не може самостійно оформити документи, то можна оформити довіреність у консульстві або посольстві України та передати повноваження представнику (наприклад, родичу). Представник зможе зареєструвати право власності та подати заяву.

До теми:

Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!