В Україні за допомогою публічних консультацій планують покращити програму компенсацій за пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії росії майно. Серія таких публічних заходів відбудеться у вересні та жовтні.

---

Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Ініціаторами консультацій для громадян України стали народна депутатка, Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк та ГО «Інститут Республіка».

Пропозиції від постраждалих громад

Під час публічних консультацій громадськість зможе вказати на недоліки програми, які зустрічаються найчастіше та висловити пропозиції щодо їх подолання. На основі цих пропозицій будуть внесені зміни до Закону України № 2923-IX, який регулює механізм компенсацій за пошкоджене чи зруйноване житло, і Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок російської агресії.

Читайте також: Як подати заявку в «Дії» на компенсацію за житло: покрокова інструкція з фото

Народна депутатка зауважила, що багато пошкоджених об’єктів розташовані на тимчасово окупованих територіях, тож відновлення там може розпочатися лише після деокупації. Водночас українці хочуть мати гарантію, що їх не залишать сам на сам із проблемою відбудови житла.

Вирішувати, що саме необхідно змінити у програмі, щоб вона запрацювала ще більш ефективно, потрібно лише за участю громад. Тому під час консультацій обмінюватися оцінками проєкту й ідеями щодо його покращення будуть не лише автори відповідного Закону, представники профільних міністерств і народні депутати, а й безпосередньо громадяни, житло який пошкоджено або зруйновано.

Зазначимо, що публічні консультації за участю громад пройдуть 20, 27 вересня та 3 жовтня. Пояснюємо, як зареєструватися на захід.

Нагадаємо, на початку серпня Бахмутська громада зустрілася із народною депутаткою Оленою Шуляк. Учасники онлайн-заходу розбиралися у тонкощах законопроєкту про компенсацію за пошкодження та знищення майна.

Діана Писаренко — переселенка з Харкова. Три роки тому вона виїхала з рідного міста разом з родиною — чоловіком і дитиною. Спочатку жінка з донькою мешкали за кордоном, але через деякий час повернулись в Україну. Прихисток знайшли у селищі Нові Санжари на Полтавщині. Тут родина кілька разів змінювала орендоване житло, але нещодавно змогла придбати власну квартиру. Житло отримали в іпотеку за програмою від Держмолодьжитло.

Своїм досвідом подачі заявки, пошуку житла та збору документів Діана Писаренко поділилась з редакцією Бахмут IN.UA.

Про пошук іпотечних програм і подачу заявки

Діана Писаренко — харків’янка. Там вона мешкала до повномасштабного вторгнення з чоловіком і донькою. Три роки тому родина вирішила виїхати з рідного міста в більш безпечний регіон. Спочатку мама з дитиною мешкали за кордоном, але згодом повернулись до України. Зараз вони проживають у селищі Нові Санжари на Полтавщині. Чоловік пані Діани захищає Україну на фронті.

Живучи в Нових Санжарах, родина змінила не одне орендоване житло. Переїжджаючи з будинку в будинок, подружжя Писаренко задумалось про купівлю власного житла. Але купити нерухомість одразу за повну вартість вони не могли, тому розглядали різні програми іпотечного кредитування.

“Три роки в Нових Санжарах ми переїжджали з будинку в будинок. Пів року в одному місці, пів року в іншому… Так ми зрозуміли, що просто не маємо сил на постійні переїзди, тому ми з чоловіком розглядали різні варіанти придбання житла в іпотеку. Навіть подали заявку на “єОселю”, нам погодили її в ПриватБанку, Ощадбанку. Але нас не дуже приваблювали умови цієї програми: 20% першого внеску, висока процентна ставка”, — розповідає Діана Писаренко.

Подружжя вирішило відкласти питання купівлі житла. Але в листопаді 2025 року пані Діана отримала дзвінок від Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло). Їй повідомили, що вона стала переможницею відбору в межах проєкту “Житло для ВПО”.

Примітка. Програма іпотечного кредитування від Держмолодьжитло реалізується спільно з KfW Development Bank (ред. німецький банк) та Банком розвитку Ради Європи. Вона доступна для людей і сімей, які мають статус ВПО, і не мають у власності житлової нерухомості, крім об’єктів на тимчасово окупованій території. Відбір переможців програми проходить методом випадкової комп’ютерної вибірки за допомогою генератора випадкових чисел. Самі розіграші відбуваються тоді, коли Держмолодьжитло має фінансування від партнерів.

“Два роки тому я подала заявку на сайті Держмолодьжитло. Після цього мене внесли в реєстр очікування. Перші пів року я моніторила всі ці розіграші, але потім якось забула про це. Навіть були думки, що це взагалі дурня якась, думала: “Хто взагалі буде розігрувати іпотеку?”. Аж ось у листопаді 2025 року мені подзвонили і сказали, що мене обрано переможцем. Спочатку я й не зрозуміла хто це, а потім згадала, що подавала заявку. Тоді мені сказали, що в мене є місяць на пошуки житла і оформлення попереднього договору”, — розповіла жінка.

Як шукали житло в іпотеку

Отримавши звістку про перемогу в програмі, пані Діана разом з чоловіком одразу почали пошуки житла. Шукали нерухомість, яка б підходила під умови програми, та власників житла, які б погодились на ці умови.

Зокрема, житло під іпотеку має бути введене в експлуатацію не пізніше 50 років тому. Є обмеження і щодо площі житла. Якщо в ньому проживатимуть одна або дві людини, то можна придбати житло площею 52 м², якщо членів родини більше, то на кожного можна додати ще 21 м².

Виплати продавцям житла, за умовами програми, мають надходити виключно у гривні. Кошти надходять на рахунок продавця, але зняти всю суму одразу він не може. Перевести в готівку можна лише по 100 тисяч гривень на день. Тому пошук житла і людей, які б погодились на такі умови, може бути проблематичним.

“Першою складністю був сам пошук квартири. Наприклад, якщо шукати квартиру в Полтаві, то список квартир дуже звужується, бо там є багато будинків, які старше 50 років. А ще знайти квартиру дуже важко, бо багато хто думав, що ми якісь шахраї. Коли ми приходили дивитись квартири, то розповідали про програму, кажемо: “Це щось типу “єОселі”, але там іпотеку роздають в форматі розіграшу”. І одразу ж виникала недовіра, багато хто нам просто не вірив. Шукали житло ми без рієлтора, бо відверто — вони хочуть наживитися на людях. Вони розуміють, що в людини є тільки 30 днів і вона заплатить будь-які кошти, щоб отримати це житло. Складно було знайти і продавця, який погодиться знімати 100 тисяч гривень в день. Але я вважаю, що нам пощастило. Ми знайшли житло самі і продавець погодився на розрахунок у гривнях”, — розповіла Діана Писаренко.

Як збирали документи

Коли житло було знайдене, родина почала збір документів. Тут теж виникли деякі труднощі, бо чоловік втратив свої документи на фронті. Пані Діана розповідає, що в цьому питанні їм на поступки пішли організатори програми. За потреби вони надавали консультації і сприяли тому, щоб родина змогла отримати житло.

“Треба копії паспортів, копії реєстраційних номерів облікової картки платника податків переможця і членів всіх його сім’ї. Потім інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: ви берете витяг про те, що у вас немає нерухомого майна або є, але на окупованій території. Потім потрібна довідка про доходи з місця роботи за останні півроку. Оскільки я ФОП, то ще потрібен був витяг з ЄДР. Також треба попередній договір про придбання житла від нотаріуса, звіт про незалежну експертну оцінку майна, копії довідок ВПО, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дитини. Ці документи реально зібрати за місяць, але ми писали заяву про продовження, бо чекали документів чоловіка. Це зайняло в нас ще два тижні”, — розповідає Діана Писаренко.

Жінка наголошує, що потрібно добре перевіряти документи, які подаєте на програму. Вона сама зіткнулась з такою проблемою — нотаріус у звіті про оцінку нерухомості зробив помилку, неправильно вказавши рік побудови будинку. Через це родина ризикувала втратити можливість придбати це житло, але проблему швидко усунули.

Також при оформленні документів на програму враховується платоспроможність родини. Після щомісячного внеску за іпотекою має залишатися прожитковий мінімум на кожного члена родини. При цьому враховуються і незакриті кредити чи купівлі в розстрочку, які має родина. Вони враховуються як додатковий баласт, тому учасникам програми потрібно мати гарну кредитну історію і не мати додаткових кредитних зобов’язань.

Що вигідніше: знімати житло чи платити іпотеку? Реальний досвід

Діана Писаренко радить: якщо ви бажаєте взяти участь у програмі іпотечного кредитування від Держмолодьжитло, то потрібно мати в наявності 8-10 тисяч доларів. Ця сума потрібна для закриття першого внеску й інших першочергових внесків.

“У нас квартира коштувала 28 тисяч доларів. Перший внесок склав 6% від вартості квартири. Також до цього додається ще страхування квартири 0,2%, у нас вийшло це десь 500 доларів, і ще якісь внески. Загалом наші витрати склали десь 3 500 доларів. Але ж у нас і вартість квартири значно менша, ніж, наприклад, в обласних центрах. Тому я думаю, що людям потрібно мати, як мінімум, тисяч 8 доларів, щоб закрити перші внески, страхування, нотаріусів, можливо рієлторів”, — радить жінка.

Родина Писаренко оформила іпотеку на 30 років під 3% річних. Пані Діана каже, що ці умови для них є дуже вигідними. У першу чергу їх приваблює те, що платіж і відсотки залишаються сталими впродовж всього періоду іпотеки, на нього не впливатиме можлива інфляція.

Переможниця програми іпотечного кредитування каже, що іпотека є вигіднішою для неї, ніж оренда житла.

“За орендовану квартиру ми платили 7 тисяч гривень на місяць. А зараз щомісячно платимо 5,5-6 тисяч гривень. Тобто те ж саме, навіть трішки вигідніше”, — зауважила Діана Писаренко.

Раніше редакція Бахмут IN.UA писала про трьох переселенок, які придбали власне житло. Їхні історії та досвід придбання житла — в матеріалі.

Читайте також:

• Ремонт житла для ВПО у Дніпрі, Кам’янському та Самарі — як подати заявку
• Чому переселенцям відмовляють у бронюванні коштів за програмою “єВідновлення”
• До 430 тисяч гривень без відсотків: як українцям отримати державну позику

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запустили нову житлову програму для внутрішньо переміщених осіб із Луганської області. Вона передбачає компенсацію значної частини іпотечного кредиту в межах діючої програми “Житло для ВПО”. Перші 176 родин уже отримали власні квартири.

Що відомо про цю програму, та чи можливо її масштабувати для переселенців не з Луганщини, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для ВПО з ТОТ

Нова житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій вже діє для мешканців Луганщини. Участь у програмі можуть взяти внутрішньо переміщені особи, які були зареєстровані в Луганському, Алчевському, Довжанському та Ровеньківському районах Луганської області. Також право на участь мають ВПО, звільнені з полону російської федерації.

Програма спрямована на підтримку людей, які втратили житло внаслідок збройної агресії рф і потребують довгострокового житлового рішення.

Які умови компенсації іпотеки

Новий інструмент підтримки передбачає компенсацію основної суми іпотечного кредиту залежно від категорії учасників:

• 99,5% — для звільнених з полону рф, без необхідності першого внеску;
• 75% — для ветеранів з інвалідністю та багатодітних родин;
• 50% — для інших категорій внутрішньо переміщених осіб.

Максимальна вартість житла, яке можна придбати в межах програми, становить до 3 мільйонів гривень.

В межах програми перші 176 родин ВПО вже змогли придбати власні квартири. У 2025–2026 роках з бюджету Луганської обласної військової адміністрації на реалізацію програми планують спрямувати 850 мільйонів гривень. Ці гроші використовуються для погашення тіла кредиту, зокрема основної суми та першого внеску. Розмір компенсації визначається залежно від категорії отримувачів за рішенням Луганської ОВА.

Що відомо про програму “Житло для ВПО з ТОТ”

Державна програма “Житло для ВПО”, розроблена Міністерством розвитку громад та територій України. Луганська обласна військова адміністрація долучилася до реалізації цієї програми на регіональному рівні, адаптувавши її до потреб мешканців Луганщини.

Найбільшу підтримку — компенсацію у розмірі 99,5% та звільнення від сплати першого внеску — передбачено для осіб, які перебували в полоні російської федерації. Для ветеранів війни з інвалідністю внаслідок війни та багатодітних родин держава компенсує 75% основної суми кредиту. Для внутрішньо переміщених осіб із громад Луганського, Алчевського, Довжанського та Ровеньківського районів розмір компенсації становить 50%.

Відбір учасників програми відбувався прозоро. Особи, звільнені з полону, включалися до програми відповідно до черги реєстру. Для інших категорій застосовувався відкритий випадковий відбір.

Кошти, які надходитимуть від погашення пільгових кредитів, надалі спрямовують на фінансування нових позик для інших жителів Луганської області. Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України повідомив, що досвід Луганської області планують підтримувати й поширювати на інші регіони України.

До теми:

Досвід інших. Як Сіверськодонецька громада намагалася забезпечити житлом ВПО і з чим зіткнулася

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!